CC BY
18КЛ1Н1ЧНА МЕДИЦИНА
УДК 616.53-036.17-008.9-092-085
DOI http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.1307414
В. В. Бочарова
КЛ1Н1КО-ПАТОГЕНЕТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ТРАНСФОРМУЮЧОГО ФАКТОРА РОСТУ-БЕТА ПРИ ВУГРОВ1Й ХВОРОБ1
Одеський нацiональний медичний ушверситет
Summary. Bocharova V. V. THE CLINICAL AND PATHOGENETIC SIGNIFICANCE OF TRANSFORMING GROWTH FACTOR-BETA FOR ACNE. - Odessa National Medical University, e-mail: veronika.bocharova.80@gmail.com. It has been established that in patients with acne, a significant increase in the content of the transforming growth factor-beta1 (TGFpi) in the serum of blood with simultaneous significant changes in the microbiota of the colon cavity is observed. These changes correlate with each other, that is, when the deficiency of bifido- and lactobacillus in the colon cavity increases, the production of serum TGFpi increases, while the level of opportunistic microorganisms in the colon cavity also increases. The observed changes indicate the important clinical and pathogenetic significance of TGFpi and intestinal metagenome in acne, and significant correlation links between these indicators can be regarded as shifts in the mechanisms of oral / alimentary tolerance, which affects the severity of the clinical course of dermatosis and dictates the need to take them into account in prescribing therapeutic measures.
Key words: acne, intestinal metagenome, transforming growth factor-beta1.
Реферат. Бочарова В. В. КЛИНИКО-ПАТОГЕНЕТИЧЕСКОЕ ЗНАЧЕНИЕ ТРАНСФОРМИРУЮЩЕГО ФАКТОРА РОСТА-БЕТА ПРИ УГРЕВОЙ БОЛЕЗНИ.
Установлено, что у больных угревой болезнью наблюдается достоверное увеличение содержания в сыворотке крови трансформующего фактора роста-бета1 (TGFpi) с одновременными достоверными изменениями микробиоты полости толстого кишечника. Эти изменения коррелируют между собой, то есть при возрастании дефицита содержания бифидо- и лактобактерий полости толстого кишечника наблюдается усиление продукции содержания в сыворотке крови TGFpi, в то время, как уровень условно патогенных микроорганизмов полости толстого кишечника так же возрастает. Обнаруженные изменения свидетельствуют о важном клинико-патогенетическом значении TGFpi и кишечного метагенома при угревой болезни, а значимые корреляционные связи между данными исследованными показателями можно расценивать как сдвиги в механизмах оральной/алиментарной толерантности, что влияет на тяжесть клинического течения дерматоза и диктует необходимость их учета при назначении лечебных мероприятий.
Ключевые слова: угревая болезнь, кишечный метагеном, трансформирующий фактор роста-бетаЬ
Реферат. Бочарова В. В. КЛ1Н1КО-ПАТОГЕНЕТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ТРАНСФОРМУЮЧОГО ФАКТОРА РОСТУ-БЕТА ПРИ ВУГРОВ1Й ХВОРОБ1.
Встановлено, що у хворих на вугрову хворобу спостертаеться достовiрне збшьшення вмюту у сироватщ кровi трансформуючого фактора росту-бета! (TGFpi) iз одночасно наявними вiрогiдними змшами мшробюти порожнини товстого кишечника. Ц змши корелюють мiж собою, тобто при наростанш дефщиту вмюту бiфiдо- та лактобактерш порожнини товстого кишечника спостертаеться посилення продукцп вмюту у сироватщ кровi TGFpi, у той час, як рiвень умовно патогенних мiкроорганiзмiв порожнини товстого
© Бочарова В. В.
кишечника також зростае. Виявлеш змiни свщчить про важливе клiнiко-патогенетичне значения TGFßl i кишечного метагеному при вугровш xßopo6i, а значимi кореляцiйнi зв'язки мiж даними дослщженими показниками можна розцiнювати як зрушення в мехашзмах оральноi¡/алiментарно! толерантностi, що впливае на тяжкють клiнiчного перебiгу дерматозу i диктуе необхiднiсть !х урахування при призначенш лiкувальних заходiв.
Ключовi слова: вугрова хвороба, кишечний метагеном, трансформуючий фактор росту-бета1.
Вступ. Вугрова хвороба продовжуе займати одне з перших мюць серед осiб молодого в^ в структурi дерматолопчно! практики, i не дивлячись на iснуючi на сьогодш накази, шструкцп, методики/методи, актуальним е проведення подальших дослiджень, спрямованих на пiдвищения ефективностi надання медично! допомоги даиiй категорп пацiентiв [4, 8]. Комплексного тдходу до виршення проблеми потребують i змiни психолопчного стану хворих (у виглядi дисморфофоби, депресй' та iн.), що обумовлено, перш за все, особливютю типово! локалiзацi!, та в подальшому призводить до формування сощально! дезадаптоваиостi особистосп i впливае на показники якосп життя [6]. Циток1новий профiль при даному дерматозi в ХХ1 столгтп продовжуе активно вивчатися [7], але незважаючи на низку проведених дослщжень конкретна роль в патогенезi захворювання у вiдношеннi факторiв росту потребуе бiльш поглибленого вивчення i всебiчного аиалiзу отриманих даних, що може дозволити по-шшому розглядати особливостi механiзмiв розвитку i перебiгу захворювання та дасть змогу оптимiзувати комплекснi програми тераш! цих хворих. До таких факторiв вщноситься i трансформуючий фактор росту-бета (TGFß1), рiвень якого дослщжувався, дослщжуеться i спонукае до подальшого дослiджения та аиалiзу отриманих даних, особливо у псному зв'язку його iз наявною у хворих на вугрову хворобу супутньою патологiею. При цьому перспективним е вивчення стану даного ростового фактору та його залежшсть ввд функцiональних зрушень зi сторони оргаиiв шлунково-кишкового тракту, яш серед хворих на вугрову хворобу молодого вшу е найб№ш частими «супутниками», т. з. коморбщними станами. Робота е фрагментом комплексно! НДР кафедри дерматологи та венерологи Одеського нацюнального медичного унiверситету (номер державно! реестраци 0116U008932): «Обгрунтування сучасних пiдходiв до дiагностики, лiкування i профшактики хронiчних дерматозiв та захворювань, що передаються статевим шляхом».
Мета дослщження - вивчити рiвнi в кровi TGFßl у хворих на вугрову хворобу та з'ясувати його клшжо-патогенетичне значення при даному дерматоза
Матерiали i методи дослщження. В дослщження було включено 117 хворих на вугрову хворобу, оаб чоловiчо! статi - 39, жшочо! - 78 у вiцi ввд 18 до 25 рок1в.
Критери включення в дослiджения: чоловiки та жшки старше 18 рок1в, хворi на вугрову хворобу iз папуло-пустульозною формою дерматозу, письмова iнформована згода пащента щодо включення в дослщження та його проведення; критерй' виключення: комедональна форма вугрово! хвороби; хрошчш захворюваиия органiв i систем в стадп загострення, наявнiсть декомпенсовано! супутньо! патологи, ендокринопатй' (у тому чи^ гiпераидрогеннi стани у жiнок) та участь пащента в шшому клшчному дослiдженнi.
Всiм хворим проводилися загальноклшчш та лабораторнi обстеження (згiдно рекомендацш надання медично! допомоги хворим на дерматолопчш захворювання, наказ МОЗ Укра!ни № 312 вщ 08.05.2009 р.), а також дослщження мiкробiоти порожнини товстого кишечника згiдно загальноприйнято! методики (Р. В. Эпштейн-Литвак и Ф. Л Вильшанской).
Дослiджения вмiсту у кровi TGFß1 проводили за допомогою iмуноферментного аиалiзу iз використанням реактивiв фiрми «Bender MedSystem», Vienna (AT) «Human TGF-ß1 ELISA, 96».
Групу контролю складали 35 практично здорових оаб-добровольщв.
Статистичне опрадювання отриманих даних проводили за допомогою лщензовано! статистично! програми «STATISTICA® for Windows 6.0» (StatSoft Inc., № AXXR712D833214FAN5), iз застосуванням описових, параметричних та непараметричних методiв; результати вважали статистично значимими на рiвнi 95% (р<0,05).
Результати й обговорення. У обстежених 117 хворих на вугрову хворобу iз гостро запальною формою легкий стутнь тяжкосп перебiгу дерматозу спостерiгався у 16, середньо! тяжкостi - у 93, у решти пацieнгiв - тяжкий; захворювання характеризувалося частими рецидивами при його середнш тривалостi три i бiльше рок1в.
Результати мжробюлопчного обстеження хворих на вугрову хворобу показали наявнють змiн складу мжробюти порожнини товстого кишечника у 77,8% пащенпв, що достовiрно вiдрiзнялося вщ даних мiкробiологiчного обстеження осiб контрольно! групи. Ступiнь виразностi виявлених змш була достовiрно бiльшою (p<0,05) у хворих iз середньотяжким та тяжким перебтем захворювання. При цьому встановлено зменшення вмiсту бiфiдобактерiй та лактобацил (у середньому: 6,09±1,26 Lg КУО/г та 4,99±1,13 Lg КУО/г при 9,47±0,56 Lg КУО/г та 7,83±0,38 Lg КУО/г у групi контролю, вщповщно) на фонi збiльшення шлькосп умовно патогенних мiкроорганiзмiв (у середньому - 2,60±1,03 Lg КУО/г при 0,97±0,30 Lg КУО/г у груш контролю).
1муноферментш дослвдження вмiсту у кровi TGFpl, як1 також були проведенi у всiх хворих, дозволили встановити достовiрне пiдвищення рiвня даного фактору росту (у середньому - 11,87±0,62 нг/мл), що вiдрiзнялося як ввд його показник1в у контрольнш групi (6,90±0,28 нг/мл), так i у хворими iз рiзним ступенем тяжкосп перебiгу вугрово! хвороби (р<0,05).
Встановлене зростання рiвня у кровi хворих на вугрову хворобу TGFp, що у свою чергу прямо залежало вщ ступеня тяжкостi перебiгу захворювання, сввдчить про активне залучення в патолопчний процес регуляторних молекул пептидно! природи, активащя яких спрямована на гальмування розвитку бурхливо! реакцi! запалення на мiсцевому рiвнi (зокрема, в шшр^ з метою «стримування»/гальмування подальшого розвитку масштабного ураження шк1ри та !! придатков. Адже вiдомо, що TGFp постiйно синтезуеться у моноцитах i макрофагах, але його секрещя ввдбуваеться в результатi активацi! даного виду клтган [2], якi при вугровш хворобi, зокрема - при гострозапальнш формi !! перебiгу обов'язково е залученими в запально-репаративний процес iз !х безумовною активацiею. TGFp вiдноситься до функцiонального класу прозапальних-регуляторних цитокiнiв, мета яких мiнiмiзувати пошкодження <даевим арсеналом» т. з. «прозапальних» бiологiчно активних молекул, як1 в якосп «функцiональних антагонiстiв» регулюють хвд запалення самого рiзного генезу, у тому числ i того, в компонент якого мають мiсце комушкацшш взаемодi!' патогенасоцiйованих молекулярних структур [3, 5]. Це обумовлено одшею iз складових ланок процесу запалення при папуло-пустульознш формi перебiгу вугрово! хвороби - змши к1льк1сно-як1сного характеру мжробюти шк1ри в осередках !! ушкодження, що i може бути одним iз джерел вищезазначених патогенасоцiйованих молекулярних структур. Таке компенсаторне зростання рiвня TGFp зi свое! сторони вщображае опосередковано патофiзiологiчнi змiни на мюцевому рiвнi (змiни морфоструктур шк1ри) i е додатковим вагомим сввдченням того, що вродженим механiзмам захисту самостшно не вдаеться лiквiдувати осередки ушкодження, в результата чого (як i при любому патологiчному станi будь-якого органу/системи органiзму) включаються механiзми адаптивно! ввдповщ, у тому числi - i при ураженнях шкiри. Отже, при вугровш хворобi додатковим джерелом/стимулом стають, з однiе! сторони матриксш металопроте!нази (що утворюються при руйнуванш клiтин в ходi запального процесу) та патогенасоцшоваш молекулярнi структури. Причому, цi структури/стимули «працюють» як тотчно (у мiсцi елементiв шшрно! висипки - пустули, комедони), на що вказують отримаш данi мiкробiологiчного дослвдження !х вмiсту [1]), так i зi сторони органiв шлунково-кишкового тракту, зокрема - товстого кишечника, осшльки проведет дослщження його порожнинно! мжробюти св1дчать про змiни складу метагеному (дисбаланс у виглядi зменшення бiфiдо- та лактобактерiй на тлi зростання умовно патогенних мiкроорганiзмiв даного бютопу). Всi цi виявленi зрушення можуть свiдчити i про наявнiсть у хворих на вугрову хворобу змш т. з. орально!/алiментарно!' толерантносп, що шдтверджуеться наявнiстю значимих кореляцiйних зв'язшв мiж вмiстом TGFp та представнишв мiкробiоти порожнини товстого кишечника. В контексп цих тiсних взаемозв'язк1в слщ зазначити, що чим виразнiше зниження представник1в бiфiдо- i лактобактерiй, тим б№ше зростання у кровi TGFp i тим тяжча ступiнь перебпу клiнiчно! картини гострозапально! форми вугрово! хвороби.
Висновки. У хворих на вугрову хворобу спостертаеться достовiрне у порiвняннi з практично здоровими особами зб№шення вмiсту у сироватцi кровi TGFpl iз одночасно
наявними вiрогiдними змiнами мiкробiоти порожнини товстого кишечника. Встановлеш змiни корелюють мiж собою, тобто при наростаннi дефщиту BMicTy бiфiдо- та лактобактерiй мжробюти порожнини товстого кишечника спостерiгаeться посилення продyкцiï вмiстy у сироватцi кровi TGFpi, у той час, як рiвень умовно патогенних мiкроорганiзмiв порожнини товстого кишечника також зростае; встановлеш змши, у свою чергу, корелюють i3 тяжк1стю клiнiчних проявiв на шшрг Це сввдчить про важливе клiнiко-патогенетичне значення TGFpi i кишечного метагеному при вyгровiй хворобi, а наявш значимi кореляцiйнi зв'язки мiж даними дослiдженими показниками можна розщнювати як зрушення в механiзмах оральноïУалiментарноï толерантностi, що впливае на тяжысть клiнiчного перебiгy захворювання i диктуе необхвдшсть ïx урахування при призначенш комплексу лiкyвальних та профiлактичниx/превентивниx заxодiв.
Лiтература
1. Бочаров В. А. Роль мшробних асоцiацiй в розвитку iнфекцiй з ушкодженням шк1ри / В. А. Бочаров, В. £. Гладчук, В. В. Бочарова // Здобутки клiнiчноï i експериментально1 медицини. - 2014. - № 1 (20). - С. 22-25.
2. Москалев А. В. Особенности биологии трансформирующего ростового фактора в и иммунопатология / А. В. Москалев, А. С. Рудой, А. В. Апчел, В. О. Зуева, О. Э. Казымова // Вестник российской военно-медицинской академии. - 2016. - № 2 (54). - С. 206-216.
3. Пелипенко Л. В. Эффекты трансформирующего фактора роста бета-1 / Л.
B. Пелипенко, А. В. Сергиенко, М. Н. Ивашев // Междунар. журн. эксперимент. Образов. -2015. - № 3. - С. 558-559.
4. Перламутров Ю. Н. Терапия больных с тяжелой и средней степенью тяжести акне / Ю. Н. Перламутров, К. Б. Ольховская // Вестник дерматологии и венерологии. - 2015. - № 3. - С. 141-146.
5. Михайлусов Р. Н. Факторы роста - перспективные технологии воздействия на раневой процесс / Р. Н. Мехайлусов // Харшвська xiрyргiчна школа. - 2014. - № 5 (68). -
C. 90-98.
6. Schrom K. Depression screening using health questionnaires in patients receiving oral isotretinoin for acne vulgaris / K. Schrom, T. Nagy, E. Mostow // J. Am. Acad. Dermatol. - 2016. - Vol. 75(1). - P. 237-239.
7. Serdana K. Propionbacterium acnes and the Th1/Th17 Axis, implications in the acne pathogenesis and treatment / K. Serdana, G. Verma // Indian J. Dermatol. - 2017. - Vol. 62. -P. 392-394.
8. Silverberg J. I. Epidemiology and extracutaneous comorbidities of severe acne in adolescence: a U.S. population based study / J. I. Silverberg, N. B. Silverberg // Br. J. Dermatol. -2014. - Vol. 170. - P. 1136-1142.
References:
1. Bocharov VA The role of microbial associations in the development of skin-damaged infections / VA Bocharov, V.Ye. Gladchuk, V.V. Bocharova // Achievements of clinical and experimental medicine. - 2014 - No. 1 (20). - P. 22-25.
2. Moskalev AV Features of the biology of transforming growth factor в and immunopathology / AV Moskalev, AS Rudoi, AV Apchel, VO Zueva, OE Kazymova // Vestnik of the Russian military medical academy. - 2016. - No. 2 (54). - P. 206-216.
3. Pelipenko LV Effects of the transforming growth factor beta-1 / LV Pelipenko, AV Sergienko, MN Ivashev // Intern. journal. experiment. Images. - 2015. - No. 3. - P. 558-559.
4. Perlamutrov Yu.N. Therapy of patients with severe and moderate acne / Yu. N. Perlamutrov, K. B. Olkhovskaya // Herald of dermatology and venereology. - 2015. - No. 3. - P. 141-146.
5. Mikhailusov RN Factors of growth - perspective technologies of influence on the wound process / RN Mekhailusov // Kharkivska hirurgichna shkola. - 2014. - No. 5 (68). - P. 90-98.
Робота надшшла в редакщю 01.06.2018 року.
Рекомендована до друку на заидант редакщ^л колеги тсля рецензування
