Кореляційні зв’язки порушень систем пептидних сигнальних молекул і клінічних проявів вугрової хвороби Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

УДК 616.53-002:577.217.56:577.25

Кореляцшш зв'язки порушень систем пептидних сигнальних молекул i кл^чних ирояв1в вугрово! хвороби

Бочарова В. В.

Одеський нацюнальний медичний университет

Мета дослщження - встановлення залежностей шшчних проявiв вугровоТ хвороби вiд показникiв вмiсту у кровi пептидних сигнальних молекул опюТдноТ та неопiоТдноТ груп та визначення Тх значення в дiагностично-лкувальному процесi при цьому дерматозi. Об'ект дослiдження - вугрова хвороба. Методи дослщження - загаль-ноклiнiчнi, психолопчш, iмуноферментнi, статистичнi. Виявлено кореляцiйнi зв'язки пом^ноТ сили, а також пряму кореляцшну залежнiсть мiж ступенями проявiв дисморфофобiТ та депресiТ, що свщчить про взаeмозалежнiсть змiн на ш^ i психоемоцiйного стану хворих на вугрову хворобу. Мiж ступенями виразност дисморфофобiТ та де-прес^ i пщвищеним вмiстом у кровi хворих субстанцп Р встановленi прямi кореляцшш залежност^ мiж зниженим вмiстом бета-ендорфшу та лей-енкефалiну - кореляцiйнi залежност зворотного напрямку. Отриманi данi свщчать про важливе значення неопiоТдних i опiоТдних пептидних сигнальних молекул у патогенезi вугровоТ хвороби, що диктуе необхiднiсть призначення вiдповiдноТ коригуючоТ терапи в системi комплексного лiкування таких хворих. Ключовi слова: вугрова хвороба, дисбаланс, неопюТдний нейропептид, опiоТдний нейропептид.

В ступ. Патогенез вугрово! хвороби е склад-ним, i в розвитку цього дерматозу, на який страждають переважно особи молодого вiку, впливають функцiональнi та/або структурнi змь ни з боку кштин не тшьки шкiри, але й iнших оргашв та систем органiзму. Призначення стандартно! терапи таким хворим у бшьшост ви-падкiв забезпечуе нестшкий клiнiчний ефект, що може бути обумовлено недостатшм урахуванням взаемозалежностi молекулярних змiн, якi насту-пають при цьому захворюванш, а також iндивi-дуальних особливостей !х впливу на оргашзм хворих у цiлому [1-3]. У цьому зв'язку важливе значення у вщношенш до патогенезу вугрово! хвороби мають i пептиднi сигнальш молекули, якi забезпечують регуляцiю дiяльностi клiтин рiзного походження - як аутокринну (власне самих цих кштин), так i паракринну (модуля-щя клiтинного оточення). Особливiстю секрецi! одного з вцщв таких молекул (нейропептцщв) е те, що вони накопичуються у спецiальних вези-кулярних структурах, а у формуванш секретор-них гранул приймають участь бiлки-гранiни, що сприяють утворенню !х агрегатiв з шшими про-гормонами i бюгенними амiнами; таким чином, при секрецп разом з ними звiльняються i неспе-цифiчнi продукти, що й забезпечуе !х функцю-нальнi впливи, у тому чи^ - бактерюстатичний. Це е актуальною проблемою вугрово! хвороби, яка е недостатньо вивченою як у вщношенш патогенезу цього захворювання, так i в плат при-

значення вщповщного л^вання хворим [4, 5].

Робота виконана у рамках комплексно! НДР Одеського нацюнального медичного ушвер-ситету «Обгрунтування сучасних пiдходiв до дiагностики, лiкування i профiлактики хро-шчних дерматозiв та захворювань, що переда-ються статевим шляхом» (№ держ. реестрацп 0116^008932).

Мета досшдження - встановити спрямо-ванiсть i стушнь залежностi клiнiчних проявiв вугрово! хвороби вщ показникiв вмiсту у кровi пептидних сигнальних молекул опiо!дно! i неош-о!дно! груп, оцiнити !х значення у дiагностично-лiкувальному процес при цьому дерматозi.

Матер1али та методи. Щд спостереженням знаходилося 117 ошб (39 чоловiкiв та 78 жшок у вiцi вiд 18 до 25 роюв) з давнютю захворювання три i бiльше роюв. Ступенi клiнiчних проявiв на шкiрi вугрово! хвороби у них визначали за методикою, рекомендованою наказом МОЗ Укра!ни вiд 08.05.2009 р. N° 312, з конвертацiею в умовш бали (у. б.):

- легкий стушнь (1 у. б.);

- середнш стушнь (2 у. б.);

- тяжкий стушнь (3 у. б.). Прояви порушень психофiзiологiчного стану

дослщжували:

- за методикою I. В. Коваленка [6] - для визначення ступеня депресш (за такою ж методикою конвертацп в умовних балах, як i дермато-лопчного статусу, тобто ступеш змш оцшюва-

Бочарова В. В. КОРЕЛЯЦ1ЙН1 ЗВ'ЯЗКИ ПОРУШЕНЬ СИСТЕМ ПЕПТИДНИХ СИГНАЛЬНИХ МОЛЕКУЛ.

лися як 1, 2, 3 у. б., вщповщно);

- за методикою Г. В. Бочарово1-Мараховсько1 та сшвав. [7] - для визначення ступеня дисморфофобп; при цьому сума батв, отриманих за методикою анкетування:

1) менше 8 балiв свщчила про вщсутшсть дисморфофобiï;

2) вщ 8 до 30 балiв вщповщала середньо-му ступеню дисморфофобiï;

3) бшьше 30 балiв вiдповiдала тяжкому ступеню дисморфофобп.

Р1вн1 вмюту у сироватщ кров1 хворих на вугро-ву хворобу субстанцiï' Р, 6ета-ендорф1ну та лей-енкефатну визначали (у нг/мл) iмунофермент-ним методом з використанням на6орiв реактивiв:

- «Substance P, 96»;

- «Beta Endorphin, 96» (BCMDiagnostics);

- «Leu-Enkephalin, 96» (LifeSpan BioSciences). Контрольну групу складали 35 практично

здорових осiб.

Статистичну обробку отриманих резуль-татiв дослiдження проводили за допомо-гою лiцензованоï комп'ютерноï програми «STATISTICA®...» версiя 6.0 (StatSoft Inc., № AXXR712D833214FAN5) iз застосуванням параметричного та непараметричного метсдов (^-критерш Манна-Уiтнi, критерiй Вшкоксо-на); кореляцшш зв'язки визначали за критерieм Спiрмена (r) таким чином [8]:

- r = 0,1-0,3 - слабка сила зв'язку;

- r = 0,3-0,5 - помiрна;

- r = 0,5-0,7 - помгтна;

- r = 0,7-0,9 - висока;

- r = 0,9-0,99 - досить висока сила зв'язку. Результати та ïx обговорення. Встановлено,

що прояви захворювання на m^i вщповщали

- легкому ступеню (1 у. б.) - у 16 (13,7 %) хворих на вугрову хворобу;

- середньому (2 у. б.) - у 93 (79,5 %);

- тяжкому (3 у. б.) - у 8 (6,8 %) хворих. Дисморфофобда виявлено в ушх хворих, при

цьому ïï прояви були:

- легкого ступеня - у 20 (17,1 %) хворих;

- середнього - у 89 (76,1 %);

- тяжкого - у 16 (6,8 %) хворих. Депресивш стани виявлено у 111 (94,9 %)

хворих, при цьому ïï прояви були:

- легкого ступеня - у 56 (47,9 %) хворих;

- середнього - у 44 (37,6%);

- тяжкого - у 11 (9,4%) хворих, -

i лише у 6 (5,1 %) хворих iз легким перебпом клшчних проявiв захворювання 1'х виявлено не було (Рис. 1).

Результати кореляцшного анатзу свщчить про пряму кореляцшну залежнють:

- мiж ступенями виразносп клшчних про-явiв на m^i i дисморфофобп та депреси при наявшсть пом^но1' сили зв'язку (r = 0,679);

- мiж ступенями проявiв дисморфофобп та депреси, причому - при наявшсть високо1' сили зв'язку (r = 0,748), -

що вказуе на тюш взаемозалежност мiж зм> нами на m^i та психоемоцiйним станом хворих на вугрову хворобу.

Взаемозалежшсть порушень психоемоцшно-го стану хворих на вугрову хворобу простежу-еться i у вщношенш реакцiï центральних пред-ставництв вегетативно!' нервово1' системи, а саме - нейропепщщв. Вмiст у сироватщ кровi хворих медiаторiв / модуляторiв, яю можуть забезпечу-вати вищезазначеш патогенетичнi механiзми ву-гровоï хвороби, наведено на Рис. 2. Як св^ать наведенi данi, у хворих на вугрову хворобу ма-ють мiсце достовiрнi (р < 0,05 - 0,01) змши (у по-рiвняннi з контрольною групою практично здорових осiб) вмюту у кровi нейропептидiв, а саме:

а) шдвищення вмiсту субстанцiï Р, рiвнi якоï складали:

1) 5,89 ± 0,12 нг/мл - при легкому ступеш

клiнiчних проявiв на шюрц

2) 8,32 ± 0,11 нг/мл - при середньому ступеш;

3) 9,17 ± 0,14 нг/мл - при тяжкому ступеш;

(контрольна група - 4,36 ± 0,06 нг/мл);

б) опющних пептид, рiвнi яких були, навпаки, достовiрно зниженими i складали, у середньому:

- бета-ендорфш:

1) 1,29 ± 0,07 нг/мл - при легкому ступеш

клшчних проявiв на mкiрi;

Рисунок 1 - Ступеш тяжкосп клшчних прояв1в на mкiрi, дисморфофо6iï та депреси у хворих на вугрову хворобу (трим1рний графж)

в) г)

а) контрольна група - практично здоров1 особи;

б) легкий стутнь клшчних прояв1в;

в) середнш стутнь клшчних прояв1в;

г) тяжкий стутнь кишчних прояв1в;

Рисунок 2 - 1нтегральна трим1рна д1аграма вм1сту у сироватщ кров1 нейропептид1в (субстанщя Р, бета-ендорфш, лей-енкефалш) у оаб контрольно!' групи та хворих на вугрову хворобу

2) 1,22 ± 0,10 нг/мл - при середньому ступеш;

3) 1,13 ± 0,09 нг/мл - при тяжкому ступеш; (контрольна група - 2,20 ± 0,04 нг/мл);

- лей-енкефалш:

1) 3,68 ± 0,09 нг/мл - при легкому ступеш клшчних проявiв на шкiрi;

2) 3,35 ± 0,11 нг/мл - при середньому ступеш;

3) 3,05 ± 0,12 нг/мл - при тяжкому ступеш; (контрольна група - 5,70 ± 0,07 нг/мл).

Проведення кореляцшного анатзу мiж вмiс-том у кровi даних нейромедiаторiв / нейромоду-

ляторiв та клiнiчними проявами захворювання (зокрема, ступенем виразностi дисморфофобi! та депреси) показав наявнiсть тiсних кореляцш-них зв'язкiв; так, встановлено:

а) пряму кореляцiйну залежнiсть мiж вмю-том у кровi субстанцi! Р та ступенем виразностк

- дисморфофобп (при рiзнiй тяжкостi клi-шчного перебiгу на шкiрi: г = 0,984, г = 0,651 та г = 0,947, вщповщно);

- депреси (г = 0,806, г = 0,630);

б) зворотну кореляцшну залежшсть мiж да-

1-4 2017

Бочарова В. В. КОРЕЛЯЦ1ИН1 ЗВ'ЯЗКИ ПОРУШЕНЬ СИСТЕМ ПЕПТИДНИХСИГНАЛЬНИХ МОЛЕКУЛ...

ними клшчними проявами та вмютом у кровi ошощних пептидiв:

- бета-ендорфшу (г = - 0,984, г = - 0,642,

г = - 0,934 та г = - 0,810, г = - 0,629, вщповщно)

- лей-енкефалшу (г = - 0,981, г = - 0,647,

г = - 0,928 та г = - 0,807, г = - 0,630, вщповщно).

На взаемозв'язок наявного дисбалансу не-

ошощних (субстанщя Р) та ошощних (бета-ендорфш та лей-енкефалш) пептидних сиг-нальних молекул та !х штегративну роль при вугровш хворобi вказують i кореляцiйнi зв'язки досить високо! сили:

- зворотний зв'язок мiж рiвнем у кровi суб-станцп Р та бета-ендорф^ i лей-енкефалiну: г = - 0,99;

- прямий зв'язок мiж рiвнем бета-ендорфiну та лей-енкефалiну:

1) г = 0,988 - при легкому ступеш ктшч-

них проявiв на шкiрi;

2) г = 0,992 - при середньому ступеш;

3) г = 0,994 - при тяжкому ступеш.

Отримаш даш свщчать про те, що провщним

«зв'язуючим» ланцюгом мiж змiнами у шюр^ нервовiй, iмуннiй та ендокриннш системах при вугровiй хворобi може виступати субстанцiя Р (нейропептидний медiатор / модулятор), що обумовлено функщональними особливостями И секрецп у структурах шюри:

- субстанцiя Р продукусться в нейронах, якi закiнчуються поряд iз сальними залозами, i И рiвень зростае пiд впливом стресу;

- субстанщя Р це стимулюе як пролiферацiю, так i диференщювання себоцитiв зi збшьшен-ням продукцй шкiрного сала, але одночасно i пригнiчуе мiсцевi iмуннi реакци за рахунок iндукцil синтезу нейтрально! ендопептидази (нейропептид^м^ючий фактор);

- одночасно, пщ впливом субстанцii Р сти-мулюеться синтез Е-селектину ендотелюцита-ми посткапшярних венул (якi також, як i нерви, розташованi поруч iз сальними залозами), i це сприяе мпрацл лейкоцитiв до проблемних зон;

- у результат - утворюються комедони, а при подальшому розвитку запалення формуються папульозш, пустульознi та iншi форми акне.

Субстанцiя Р у сальних залозах стимулюе розвиток цитоплазматичних органел гермша-тивних нянин, а також iндукуе значне збшьшен-ня площi сальних залоз. Крiм цього, даний не-йропептид впливае на пролiферацiю опасистих клiтин за рахунок пщвищення експресii фактору росту стовбурових клггин фiбробластiв. У свою

чергу, продукти дегрануляцй опасистих клнин (iнтерлейкiн-6 та трансформуючий р-фактор росту) шдукують експресiю фактору росту не-рвiв, який посилюе iннервацiю ушкоджено! дiлянки шкiри. Як нервовi волокна шюри, так i «запальнi кттини» спроможнi до звiльнен-ня нейромедiаторiв i, таким чином, активують специфiчнi рецептори на «цiльових» клiтинах-мшенях шкiри та iмунокомпетентних клiтинах, яю надходять до шкiри. З цих нейромедiаторiв як кдасичнi (катехоламiни, ацетилхолш), так i нейропептиди (у тому чи^ - субстанцiя Р) та iншi пептиди (похiднi проопiомеланокортину) можуть звiльнятися не тiльки з чутливих нерво-вих волокон, але й - автономних, а також iз де-яких типiв клiтин епщермюу та дерми [9, 10]. З урахуванням вищезазначеного, саме субстанцiя Р е провщним тригерним чинником розвитку стресу у хворих на вугрову хворобу.

Висновки. Встановлення корелящйних зв'язюв помiтноi та високо! сили мiж ступенями проявiв захворювання на шкiрi та ступенями дисморфофобii i депресii у хворих на вугрову хворобу та наявшсть корелящйних зв'язюв (прямих i зворотних) мiж порушенням психо-фiзiологiчного стану i змiнами вмiсту у кровi нейропептцщв у них (помiтноi, високо! та досить високо! сили зв'язку) свщчить про важли-ве значення дисбалансу неошощних i опiоiдних пептидних сигнальних молекул при цьому за-хворюванш, перш за все - функщональних роз-ладiв ЦНС. Це дае пщставу стверджувати, що неопiоiдний пептид (субстанщя Р) при вугровш хворобi виступае, насамперед, не в якосп iндикатору ноцицептивних реакцii, а вщпрае роль як «замикача» патолопчного кола з боку морфофункцiональних змш шкiри, так i «акум улятора»/«посилювача»/«пщтримувача» психо-фiзiологiчних розладiв з боку ЦНС; це, у свою чергу, призводить до виснаження пептидних молекул ошощно! природи (бета-ендорфiну та лей-енкефатну) i впливае на формування досить тривалого та резистентного до традицш-них методик лiкування перебшу дерматозу.

Перспективи подальших дослiджень:

- з'ясування модулюючого впливу нейропеп-тидiв на функцiонування iнших молекулярних систем, яю залучаються до патогенезу вугрово! хвороби;

- розробка нових комплексних пiдходiв до корекцii виявлених змiн.

Л1ТЕРАТУРА

1. Петренко А. В. Алгоритм лшування акне з урахуванням патогенетичних складових. Укра!нський журнал дерматологи, венерологи, косметологи. 2017. № 2 (65). С. 44-48.

2. Горбунцов В. В., Дюдюн А. Д. Принципы и методы диагностики кожных заболеваний. Синдромный подход при диагностике заболеваний кожи. Клинические лекции по дерматовенерологии и косметологии / Под ред. В. П. Федотова, А. И. Макарчука. Т. 3. Запорожье-Днепропетровск : Просвгта, 2014. С. 282 - 297.

3. Кутасевич Я. Ф, Джораева О. К., Бронова И. М. Акне: динамика изменений микробиоценоза в процессе саногенеза у пациентов, получающих системные ретиноиды. Дерматолопя та венерология. 2016. № 4 (74). С. 43 - 54.

4. Авдеева Л. В., Алейникова Т. Л., Андрианова Л. Е. Биохимия: Учебник. М. : ГЭОТАР-МЕД, 2013.768 с.

5. Брин В. Б. Физиология человека в схемах и та-

КОРРЕЛЯЦИОННЫЕ СВЯЗИ НАРУШЕНИЙ СИСТЕМ ПЕПТИДНЫХ СИГНАЛЬНЫХ МОЛЕКУЛ И КЛИНИЧЕСКИХ ПРОЯВЛЕНИЙ УГРЕВОЙ БОЛЕЗНИ Бочарова В. В.

Одесский национальный медицинский университет

Цель исследования - установление зависимостей клинических проявлений угревой болезни от показателей содержания в крови пептидных сигнальных молекул опиоидной и неопиоидной групп и определение их значения в диагностически-лечебном процессе при этом дерматозе. Объект исследования - угревая болезнь. Методы исследования - общеклинические, психологические, иммуноферментные, статистические. Установлены корреляционные связи заметной силы, а также прямая корреляционная зависимость между степенями проявлений дисморфофобии и депрессии, что свидетельствует о взаимозависимости изменений на коже и психоэмоционального состояния больных угревой болезнью. Между степенями выраженности дисмор-фофобии и депрессии и повышенным уровнем в крови больных субстанции Р установлены прямые корреляционные зависимости, между сниженным уровнем бета-эндорфина и лей-энкефалина - корреляционные зависимости обратной направленности. Полученные данные свидетельствуют о важном значении неопиоид-ных и опиоидных пептидных сигнальных молекул в патогенезе угревой болезни, что диктует необходимость назначения соответствующей корригирующей терапии в системе комплексного лечения таких пациентов.

Ключевые слова:, дисбаланс, неопиоидный нейро-пептид, опиоидный нейропептид, угревая болезнь.

блицах: Учебн. пособ. СПб. : Лань, 2016. 608 с.

6. Коваленко I. В. Психосоматичш розлади: дiа-гностика та л^вання. Вшниця : Консоль, 2005. 32 с.

7. Бочарова-Мараховська Г. В., Свистунов I. В.,

Онищенко О. М. [та ш.] Дисморфофоби в косметолопчнш практищ. Актуальш питан-ня фармацевтично! i медично! науки та практики. 2010. Вип. ХХШ, № 2. С. 65 - 68.

8. Петри А, Сэбин К. Наглядная медицинская статистика : пер. с англ. под ред. В. П. Леонова. 2-е изд., перераб. и доп. М. : ГЭОТАР-Медиа, 2010. 168 с.

9. ПальцевМ. А, Кветной И. М. Руководство по

нейроиммуноэндокринологии. М. : Медицина, 2006. 384 с.

10. Bigliardi P. L., Bigliardi-Qi M., Sumanovski L. [et al.] Expression of Opiate Receptor and Endorphin in Peripheral Nerve Endings in the Epidermis. Dermatology. 2001. Vol. 203. P. 89 - 107.

CORRELATION OF VIOLATIONS OF SYSTEMS OF PEPTIDE SIGNAL MOLECULES AND ACNE CLINICAL MANIFESTATIONS Bocharova V.

Odesa National Medical University

The aim of the study is establishing the acne clinical manifestations dependencies on the blood levels of the peptide signal molecules of opioid and non-opioid groups and determining their significance in the diagnostic and treatment process under this dermatosis. The object of the study is acne. Methods of research - general clinical, psychological, immuno-enzymatic, statistical. The correlation of appreciable strength as well as the direct correlation between the dysmorphophobia and depression manifestations degrees have been revealed, which indicates the interdependence of the skin changes and psy-choemotional state of patients with acne. The direct correlation between the degrees of severity of dysmorpho-phobia and depression and elevated substance P blood levels as well as the invert correlation between reduced level of beta-endorphin and leu-enkephalin have been revealed in patients with acne. The obtained data testify to the importance of non-opioid and opioid peptide signaling molecules in the acne pathogenesis that dictates the necessity of prescribing the appropriate corrective therapy in the system of complex treatment of such patients.

Keywords: acne, imbalance, non-opioid neuropeptide, opioid neuropeptide.

Бочарова Вероника Владимировна - кандидат медицинских наук, ассистент кафедры дерматологии и венерологии Одесского национального медицинского университета. уегошка.Ьо^агоуа.80@^тай.сот