CC BY
16
Орипнальы дослiдження
Original Researches
УДК616.72:616.314.17-008]-07-092 DOI: https://doi.Org/10.22141/1608-1706.6.21.2020.223882
Синяченко О.В., Ермолаева М.В., Гавлей Д.О., Лiвенцова К.В., Верзлов С.М., Пилипенко В.В.
Донецький нацюнальний медичний ун1верситет, м. Лиман, Укра!на
Клшко-патогенетичш особливост суглобового синдрому при ревматоидному артрит з коморб^ним пародонтитом
Резюме. Актуальнсть. Накопичення бактер1й у порожнин рота хворихна ревматоидний артрит (РА) пдвищуе частоту розвитку уражень тканин пародонта, але ¡снуе i зворотний зв'язок обохзахворювань, коли коморбд-ний пародонтит сприяе виникненню РА. Ендотоксем'я, викликана пародонтитом, може пдвищувати чутлив/сть хворих на РА до автоантигенв, брати участь в патогенетичних побудовах обох захворювань. РА i пародонтит мають под/бну остеоклаэю, алельн гени та загальний дисбаланс стану цитоюново! мережi. Мета i завдання досл дження: вивчити у хворих на РА частоту й характер переб/гу коморбдного хрончного генерал/зованого пародонтиту, визначитийого етюлопчн чинники, оцнитиступнь впливунакл]^чн тарентгеносонограф'ми озна-ки суглобового синдрому. Матерiали та методи. Пд спостереженням знаходилися 173 хворi на РА вком 18-76 рок/в (у середньому 46 роюв), серед яких було 20,8 % чоловШ i 79,2 % жнок. Тривалсть вд першоi манфестацИ захворювання була в середньому 10 роюв. Частота серопозитивности РА за ревмато1дним фактором в кровi становила 74,6 %, а за антит/'лами до цитрул/'нового цикл/'чного пептиду — 72,8 %. i, ii i iii ступен активност хворо-би вдповдно констатовано в 26,0; 43,9i30,1 % випадюв, а спввдношення I, II, IIIi IVстадИпатолопчного процесу становило 1: 6: 5: 3. Для оц/нки юлькост аеробних i факультативно-анаеробних мiкроорганiзмiв, що вегетують на слизов/й оболонц ясен, використовували методику стерильнихпаперовихдисюв. Проводили клЫчне, рент-генолопчне й ультразвукове дослдкення суглоб/в, вивчення бох/м/чних, i,муноферментних i ф/зико-х/м/чних по-казниюв кровi та змив/в порожнини рота, визначення нтегральних критерИв тяжкост переб/гу основнои й комор-б'дно! патологи. Результати. Хрончний генерал/зований пародонтит д/агностовано у 45,7 % вд числа хворих на РА (спввдношення чоловШ iж/нок 1: 4), розвитокякого був т/сно пов'язанийз активн/'стю iстадею суглобового синдрому, наявнстю системного остеопорозу, серопозитивнстю захворювання за ревматодним фактором та антит/лами до цикл/чного цитрулнового пептиду, причому в ет/ологИ пародонтиту першорядне значення на-лежить моракселам, псевдомонам, стаф/лококам, стрептококкам, бактерЫдам, еубактер/ям, фузобактерям, пропонбактерям i сарцинам, а в його патогенезi — iнтерлейюну-1ß, при цьому сама патолопя порожнини рота бере участь в патогенетичних побудовах остеопорозу, уражень верхньощелепних, променезап'ясткових i колнних суглоб/в, у формуванн артрокальцинат/в й розвитку синдрому Шегрена. Висновки. Отриман данi диктують необхдн/сть розробки нових пдходв до медичнои технологи ндивдуально! патогенетичноi терапИ РА з урахуванням наявност та ет/ологИкоморбдного пародонтиту, вид/лення критерИв, що дозволятимуть оц/нювати активнсть патолопчного процесу, прогнозувати характер переб/гу хвороби i ефективнсть лккувальнихзаход/в. Ключовi слова: артритревматоидний; пародонтит; переб/г; етолопя; патогенез
Травма
Вступ
Поширенють ревматоидного артриту (РА) серед на-селення земно! куш становить близько 1 %, а в окре-мих популящях людей сягае 5—7 % [1, 2]. При цьому щ показники гшотетично занижен^ оскшьки не врахо-вують ранш (домашфестш) форми захворювання [3]. Необхщно вщзначити, що у пащенпв з РА частота па-
родонтиту приблизно в 2—4 рази вища, шж в популя-Щ1 [4], а переб^ обох захворювань бшьш агресивний [5]. Чинником ризику запалення пародонта е також експериментальний артрит на моделях у тварин [6]. Шдкреслимо i мождивють зворотного зв'язку, коли пародонтит сприяе виникненню й подальшому про-гресуванню РА [7].
© «Травма» / «Травма» / «Trauma» («Travma»), 2020
© Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2020
Для кореспонденцм: Синяченко Олег Володимирович, доктор медичних наук, професор, член-кореспондент НАМН Укра'1'ни, Донецький нацюнальний медичний ушверситет, вул. Привок-зальна, 27, м. Лиман, Донецька обл., 84404, Укра'на, е-mail: synyachenko@ukr.net; контактний тел.: +38 (050) 471-47-58.
For correspondence: Oleh Syniachenko, Corresponding member of the NAMS of Ukraine, MD, PhD, Professor, Donetsk National Medical University, Privokzalna st., 27, Lyman, Donetsk region, 84404,Ukraine; e-mail: synyachenko@ukr.net; phone: +38 (050) 471-47-58.
У даний час розглядаеться так звана концепщя «пародонтасоцшованого РА», якою намагаються по-яснити причинну роль патобюнпв пародонта в шь цiюваннi суглобово! патологи [8, 9]. Вже доведено факт, що пародонтит посилюе несприятливий пе-ребiг РА через додаткову продукцш прозапальних ферментiв, якi цитрулюють бiлки [10, 11]. Спiльнiсть iмунних реакцiй в патогенетичних побудовах РА i пародонтиту вимагають подальшого !х вивчення [12, 13]. Обидва захворювання мають подiбну остеокла-зiю, алельш гени та схожий дисбаланс стану цитоы-ново! мережi, але щ питання потребують уточнення [14-16].
Мета роботи: вивчити у хворих на РА частоту й характер перебиу коморбщного хрошчного гене-ралiзованого пародонтиту, визначити його етюло-гiчнi чинники, оцшити ступiнь впливу на клшчш та рентгеносонографiчнi ознаки суглобового синдрому.
Матерiали та методи
Обстежено 173 хворих на РА вшом 18-76 роив (у середньому 45,8 ± 0,9 року), серед яких було 20,8 % чоловшв i 79,2 % жiнок. Тривалiсть вiд першо! ма-шфестаци захворювання становила 2-30 рошв (у середньому 10,00 ± 0,56 року). I, II i III ступенi за-гально! активностi РА (AAG) вiдповiдно констато-вано у 26,0; 43,9 i 30,1 % хворих, а сшввщношення I, II, III i IV стадш (ARS) патологiчного процесу було 1 : 6 : 5 : 3. Серопозитившсть РА за ревмато!д-ним фактором (RF) становила 74,6 % хворих, а за антитшами до цикшчного цитрулiнового пептиду (аССР) — 72,8 %.
Шдраховували шдекси Рiчi (RI), Лансбурi (LI), ак-тивностi артриту для 28 суглобiв (DAS), iнтегральноï тяжкостi (SAI) i прогресування артриту (PAI). Показ-ник DAS визначали за формулою: DAS = {(VRI х 0,54) + + (J ж 0,065) + (lnQ ж 0,33) + 0,224} х 1,072 + 0,94, де J — число хворобливих суглобiв, Q — швидтсть ось дання еритроцитав. Показник SAI вираховували за такою формулою: SAI = Vli
формулою: PAI = [(ARS)2 + £] : d, де £ — сума рент-геносонографiчниx ознак РА, d — тривалють клiнiчноï манiфестацiï захворювання.
У сироватщ крови iмуноферментним методом (рь дер «PR2100 Sanofi diagnostic pasteur», Франщя) до-слiджували вмiст aCCP та прозапальних цитокiнiв (iнтерлейкiну-1ß — IL-lß i туморонекротичного фактора а — TNF-а), а рiвнi RF, С-реактивного протешу (CRP) i фiбриногену (FG) вивчали за допомогою ана-лiзатора «Olympus-AU-640» (Японiя).
Ушм хворим виконували рентгенологiчне досль дження суглобiв i мiжзубниx альвеолярних перегородок (внутршньоротова прицiльна рентгеноорто-пантографiя) (Multix-Compact-Siеmens, Нiмеччина), ультразвукове дослiдження опорно-рухового апарату (Envisor-Philips, Нiдерланди) i двохенергетичну рент-генiвську остеоденситометрiю стегна (QDR-4500-Delphi-Hologic, США). Оцiнювали периферичний метакарпальний iндекс Барнетта — Нордiна (BNI) та шдекс мiнеральноï щiльностi ыстки (BMD).
Хронiчний генералiзований пародонтит дiагнос-товано у 79 (45,7 %) хворих на РА, яких включено в основну групу спостережень, а групу порiвняння становила решта (54,3 % ) пащенпв, як стражда-ють вiд РА. Тяжкiсть переб^у патологи пародонта,
Таблиця 1. Показники переб'1гу РА в обстежениххворих (M ± SE)
Показник Групи хворих Вiдмiнностi груп
Основна (n = 79) Порiвняння (n = 94) t p
AAG, бали 2,60 ± 0,06 1,50 ± 0,05 13,82 < 0,001
DAS, вщн.од. 5,20 ± 0,12 4,2 ± 0,1 6,36 < 0,001
ARS, бали 2,6 ± 0,1 2,70 ± 0,09 0,31 0,754
LI, бали 157,40 ± 7,89 131,3 ± 6,4 2,60 0,010
PAI, вщн.од. 1,90 ± 0,25 1,4 ± 0,2 1,68 0,095
SAI, вщн.од. 97,20 ± 2,44 86,10 ± 2,54 3,12 0,002
BNI, вщн.од. 41,40 ± 0,56 42,90 ± 0,56 1,81 0,071
BMD, -SD 1,90 ± 0,25 1,40 ± 0,06 4,55 < 0,001
RF, мО/мл 16,60 ± 2,91 11,20 ± 1,42 1,77 0,078
aCCP, О/мл 29,10 ± 1,51 19,80 ± 0,87 5,51 < 0,001
CRP, мг/л 18,5 ± 0,9 11,20 ± 0,73 6,34 < 0,001
FG, г/л 9,70 ± 0,47 5,30 ± 0,17 9,43 < 0,001
IL-1 ß, пг/мл 13,70 ± 0,58 6,90 ± 0,53 7,09 < 0,001
TNF-a, пг/мл 54,20 ± 3,96 66,40 ± 9,44 1,42 0,159
ясен i 3y6iB оцiнювали за шдексами Рассела, Рамфь орда, Сiльнесса — Лое i «потреби в лшуванш паро-донта», а ix усереднений показник характеризував штегральний iндекс тяжкост пародонтиту (SPII). Проведено дослiдження мшробюму слизовоi обо-лонки ясен в контекст аеробноi (факультативно-анаеробноi) й анаеробноi флори. Використовували тiоглiколеве живильне середовище з додаванням агару ««Лдфко», кровi й дрiжджового гiдролiзату, застосовували набори «Мшро-Ла-Тест», «Стреп-тотест-16», «Анаеро-Тест-23», «Неферм-Тест-24». Мiнiмальний ступiнь вираженостi пародонтиту констатований у 35,4 % хворих на РА, помiрний — у 36,7 %, високий — у 27,9 %, а показник SPII ста-новив 3,01 ± 0,38 бала.
Статистичну обробку результапв дослщжень проведено за допомогою програм Microsoft Excel i Statistica StatSoft (США). Оцшювали середш зна-чення (M), ix стандартш похибки (SE) й вщхи-лення (SD), коефiцieнти параметрично'1' кореляцп Пiрсона (r) та непараметрично'1' Кендалла (т), кри-тери дисперсп (D), однорiдностi дисперсп Брауна — Форсайта (BF), багатофакторного аналiзу Вш-коксона — Рао (WR), вщмшностей Стьюдента (t) та Мак-Немара — Фшера (х2), а також вiрогiднiсть статистичних показникiв (р).
Результати та обговорення
За даними дисперсiйного аналiзу, на розвиток пародонтиту впливають серопозитивнiсть РА за RF (D = 4,63, p = 0,033) та aCCP (D = 6,74, p = = 0,010), а також наявшсть системного остеопоро-зу (D = 7,78, p = 0,006), що у представникiв основно!" групи виявлено частiше, вщповщно на 16,3 % (X2 = 5,56), на 19,4 % (х2 = 6,56) i на 19,7 % (х2 = = 7,53). Формування пародонтиту супроводжува-лося (табл. 1) вiрогiдно бiльшими на 73,3 % по-казниками AAG, на 23,8 % DAS, на 19,9 % LI, на 12,9 % SAI, на 35,7 % BMD, на 47,0 % aCCP, на 65,2 % CRP, на 83,0 % FG, на 98,6 % IL-1ß. Вщмш-
1,4039 + 1,023*х + 0,4831*у - -0,4554 + 0,1264*х + 0,5004*у -- 0,0727*х*х - 0,0564*х*у - - 0,0083*х*х + 0,0674*х*у -
- 0,056*у*у - 0,0756*у*у
Основна група Група nорiвняння
Рисунок 1. В1дм!нност1 тривим!рних пстограм ¡нтегральних показник!в тяжкост переб'!гу РА (DAS + ARS + PAI) при коморбдному пародонтит i без такого
hoctí штегральних тривимiрних пстограм показ-нишв активност РА (AAG + DAS + SAI) у хворих з пародонтитом i без такого подано на рис. 1.
Взаемовплив окремих чинниюв переб^у РА i SPII подано на рис. 2. За результатами ан^зу однорщносп дисперсй' Брауна — Форсайта, на SPII вiрогiдно впливають показники AAG (BF = 14,30, p < 0,001), DAS (BF = 9,69, p < 0,001), ARS (BF = 2,25, p = 0,048), LI (BF = 2,34, p = 0,041), SAI (BF = 2,87, p = 0,015), BNI (BF = 38,88, p < 0,001), aCCP (BF = 3,90 , p = 0,002), FG (BF = 3,75, p = 0,003) та IL-ф (BF = 8,58, p < 0,001), в свою чергу, вщ SPII залежать параметри LI (BF = 3,40, p = 0,002), aCCP (BF = 6,11, p < 0,001) i FG (BF = 1,88, p = 0,042). Таким чином, при пiдозрi на наявшсть ко-морбщного пародонтиту у хворих на РА з ураженням великих суглобiв показано дослщження в кровi аССР та FG, показники яких можуть мати певну прогнос-тичну значущють одночасно щодо тяжкост переб^у й
Рисунок 2. СтупНь взаемовпливу (BF) параметра SPII i показниюв nepe6iry РА
основного захворювання, i коморбщного пародонтиту. Необхщно вiдзначити, що SPII мав прямий кореляцш-ний зв'язок Пiрсона з рiвнем в кровi CRP (г = +0,374, p = 0,008).
За даними однофакторного дисперсшного ан^зу, на SPII вiрогiдно впливають вегетацй' на яснах стреп-тококiв (D = 15,29, p < 0,001), мораксел (D = 13,50, p < 0,001), сарцишв (D = 6,64, p < 0,001), бактерю1-дiв (D = 5,27, p = 0,002), псевдомошв (D = 5,03, p = = 0,003), еубактерш (D = 4,80, p = 0,004), фузобакте-рш (D = 4,07, p = 0,009), прошошбактерш (D = 3,34, p = 0,022) i стафшокоив (D = 2,93, p = 0,037). При цьому юнують прямi дисперсшно-кореляцшш зв'язки (p < 0,001) вщносно мкробного числа аеро-бiв (D = 19,91; т = +0,387), анаеробiв (D = 14,48; т = = +0,438).
За даними багатофакторного дисперсшного ана-лiзу Вшкоксона — Рао, тяжкiсть коморбiдного пародонтиту значно впливае (p < 0,001) на лаборатор-нi показники активност РА (WR = 5,09) i тяжысть перебiгу суглобового синдрому (WR = 6,49). Ви-ражений пародонтит впливае на ураження бшьш великих суглобiв, про що свщчить аналiз дисперсй' Брауна — Форсайта з показником IL (BF = 3,50, p = 0,001). Встановлено залежшсть ступеня запа-лення пародонта вщ параметрiв AAG (BF = 5,21, p = 0,008), BNI (BF = 3,36, p = 0,040), BMD (BF = 4,87, p = 0,010), IL-1ß (BF = 5,08, p = 0,010) i TNF-a (BF = 4,97, p = 0,011). Вщзначено кореля-цшш зв'язки Кендалла з BNI (т = —0,188, p = 0,014), BMD (т = +0,236, p = 0,002) i IL-1ß (т = +0,391, p < 0,001). Зроблено таы рекомендаций 1) виражений коморбщний пародонтит у хворих на РА е чинником ризику розвитку остеопорозу; 2) у патогенетичних побудовах пародонтиту при РА в першу чергу бере участь прозапальний IL-1ß.
1снують зв'язки з пародонтитом ураження верхньо-щелепних (D = 6,88, p = 0,010; т = +0,677, p < 0,001), променезап'ясткових (D = 13,40, p < 0,001; т = +0,176, p = 0,021) i колшних (D = 4,07, p = 0,038; т = +0,159, p = 0,048) суглобiв, формування артрокальцинапв (D = 4,73, p = 0,031; т = +0,181, p = 0,017) i розвиток вторинного синдрому Шегрена (D = 4,16, p = 0,034; т = +0,267, p < 0,001).
Пародонтит ускладнюе перебп РА через продукцш прозапальних ферменпв пародонтальними патогенами, яы цитрулюють бтки [10, 11]. За даними лггера-тури, особлива етюпатогенетична значимють нада-еться ясенним порфiромонам, яы шляхом активацй' глутамтциклаз й пептидиларгшшдезамшази [18], що вщповщають за цитрулювання рiзних автоантигешв [19], синтез прозапального IL-1ß i моноцитарних хе-моатрактантних бiлкiв 1 i 3, впливають на ланки формування РА [17]. Зпдно з одшею з гшотез, втрата то-лерантностi до цитрульованих антигенiв з подальшим утворенням aCCP може запускатися артрит шд дiею в пародонп мiкробноï флори [20]. Разом з тим ставиться шд сумшв пряма кореляцiя мiж тяжкiстю пародонтиту та рiвнем антицитрульованих протеМв [5].
Висновки
Коморбiдний хронiчний генералiзований пародонтит дiагностовано у 45,7 % вщ числа хворих на РА (сшввщношення чоловiкiв i жшок 1 : 4), розвиток якого був тюно пов'язаний з актившстю й стадь ею суглобового синдрому, наявшстю системного остеопорозу, серопозитившстю захворювання за RF та аССР, причому в тяжкост пародонтиту першорядне значення належить моракселам, псевдомонам, ста-фiлококам, стрептококам, бактерiоïдам, еубактерь ям, фузобактерiям, пропiонiбактерiям й сарцинам, а в його патогенезi — IL-1ß, при цьому сама патолопя порожнини рота бере участь в патогенетичних побу-довах системного остеопорозу, уражень верхньоще-лепних, променезап'ясткових i колшних суглобiв, у формуванш артрокальцинатiв та розвитку вторинно-го синдрому Шьогрена.
Конфлжт ÎHTepecÎB. Автори заявляють про вщсут-нiсть конфлiкту штерешв та власно!' фiнансовоï защ-кавленост при пiдготовцi дано1 статтi.
Список л^ератури
1. Park J., Mendy al., Vieira E.R. Various types of arthritis in the United States: prevalence and age-related trends from 1999 to 2014. Am. J. Public Health. 2018. 108(2). 256-8. doi: 10.2105/AJPH.2017.304179.
2. Silman A.J, Pearson J.E. Epidemiology and genetics of rheumatoid arthritis. Arthritis Res. 2018. 4(3). 265-72. doi: 10.1186/ar578.
3. Oton T., Carmona L. The epidemiology of established rheumatoid arthritis. Best Pract. Res. Clin. Rheumatol. 2019. 33(5). 101477. doi: 10.1016/j.berh.2019.101477.
4. Ouedraogo D.D., Tiendrebeogo J., Guiguimde P.L. Periodontal disease in patients with rheumatoid arthritis in SubSaha-ran Africa: A case-control study. Joint Bone Spine. 2017. 84(1). 113-4. doi: 10.1016/j.jbspin.2016.02.014.
5. Havemose-Poulsen A., Sorensen L.K., Stoltze K. Cytokine profiles in peripheral blood and whole blood cell cultures associated with aggressive periodontitis, juvenile idiopathic arthritis, and rheumatoid arthritis. J. Periodon-tol. 2015. 76(12). 2276-85. doi: 10.1902/jop.2015.76.12. 2276.
6. Graves D.T., Corrêa J.D., Silva T.A. The oral microbiota is modified by systemic diseases. J. Dent. Res. 2019. 98(2). 14856. doi: 10.1177/0022034518805739.
7. Konkel J.E., O'Boyle C, Krishnan S. Distal consequences of oral inflammation. Front. Immunol. 2019. 25(10). 1403. doi: 10.3389/fimmu.2019.01403.
8. Kumar P.S. From focal sepsis to periodontal medicine: a century of exploring the role of the oral microbiome in systemic disease. J. Physiol. 2017. 595(2). 465-76. doi: 10.1113/ JP272427.
9. Grevich S., Lee P., Leroux B, Ringold S, Darveau R.., Henstorf G. et al. Oral health and plaque microbial profile in juvenile idiopathic arthritis. Pediatr. Rheumatol. Online J. 2019. 17(1). 81-9. doi: 10.1186/s12969-019-0387-5.
10. Rajkarnikar J., Thomas B.S., Rao S.K. Interrelationship between rheumatoid arthritis and periodontitis. Kath-
j OpurrnaAbHi AOOAiAweHHq / Original Researches
mandu Univ. Med. J. 2018. 11(41). 22-6. doi: 10.3126/kumj. v11i1.11018.
11. Correa J.D., Fernandes G.R., Calderaro D.C., Men-donga S.M.S., Silva J.M., Albiero M.L. et al. Oral microbial dysbiosis linked to worsened periodontal condition in rheumatoid arthritis patients. Sci. Rep. 2019. 9(1). 8379. doi: 10.1038/ s41598-019-44674-6.
12. Fuggle N.R., Smith T.O, Kaul A., Sofat N. Hand to mouth: a systematic review and meta-analysis of the association between rheumatoid arthritis and periodontitis. Front. Immunol. 2016. 2(7). 80. doi: 10.3389/fimmu.2016.00080.
13. Correa M.G, Pires P.R., Ribeiro F.V, Pimentel S.P., Cirano F.R., Napimoga M.H. et al. Systemic treatment with resveratrol reduces the progression of experimental periodontitis and arthritis in rats. PLoS One. 2018. 13(10). 0204414. doi: 10.1371/journal.pone.0204414.
14. Gamel E.B., Hashim N.T., Satti A, Gismalla B.G. Salivary TNFa levels in groups of subjects with rheumatoid arthritis and chronic periodontitis. BMC Res. Notes. 2017. 10(1). 34-9. doi: 10.1186/s13104-016-2341-7.
15. Li R, Tian C, Postlethwaite A, Jiao Y, Garcia-Go-doy F, Pattanaik D. et al. Rheumatoid arthritis and periodontal disease: What are the similarities and differences? Int. J. Rheum. Dis. 2017. 20(12). 1887-901. doi: 10.1111/1756-185X.13240.
16. Issaranggun Na Ayuthaya B, Everts V., Pavasant P. The immunopathogenic and immunomodulatory effects of interleu-kin-12 in periodontal disease. Eur. J. Oral Sci. 2018. 126(2). 75-83. doi: 10.1111/eos.12405.
17. Bender P., Egger A, Westermann M, Taudte N, Scu-lean A, Potempa J. et al. Expression of human and Porphy-romonas gingivalis glutaminyl cyclases in periodontitis and rheumatoid arthritis-A pilot study. Arch. Oral Biol. 2019. 97(1). 223-30. doi: 10.1016/j.archoraMo.2018.10.022.
18. Berthelot J.M., Le Goff B. Rheumatoid arthritis and periodontal disease. Joint Bone Spine. 2020. 77(6). 537-41. doi: 10.1016/j.jbspin.2020.04.015.
19. Rosenstein E.D., Greenwald R.A., Kushner L.J., Weissmann G. Hypothesis: the humoral immune response to oral bacteria provides a stimulus for the development of rheumatoid arthritis. Inflammation. 2004. 28(6). 311-8. doi: 10.1007/ s10753-004-6641-z.
20. Molitor J.A., Alonso A., Wener M.H. Moderate to severe adult periodontitis increases risk of rheumatoid arthritis in non-smokers and is associated with elevated ACPA titers: the ARIC study. Arthritis Rheum. 2009. 60(10). 433-9.
OmpuMaHo/Reeeived 17.11.2020 Peu,eH30BaH0/Revised 09.12.2020 npuÜHnmo do dpyny/Accepted 14.12.2020 ■
Синяченко О.В., Ермолаева М.В., Гавилей Д.О., Ливенцова К.В., Верзилов С.М., Пилипенко В.В. Донецкий национальный медицинский университет, г. Лиман, Украина
Клинико-патогенетические особенности суставного синдрома при ревматоидном артрите с коморбидным пародонтитом
Резюме. Актуальность. Накопление бактерий в полости рта больных ревматоидным артритом (РА) повышает частоту развития поражений тканей пародонта, но существует и обратная связь обоих заболеваний, когда комор-бидный пародонтит способствует возникновению РА. Эн-дотоксемия, вызванная пародонтитом, может повышать чувствительность больных РА к аутоантигенам, участвовать в патогенетических построениях обоих заболеваний. РА и пародонтит имеют сходную остеоклазию, аллельные гены и общий дисбаланс состояния цитокиновой сети. Цель и задачи исследования: изучить у больных РА частоту и характер течения коморбидного хронического генерализованного пародонтита, определить его этиологические факторы, оценить степень влияния на клинические и рентгеносонографические признаки суставного синдрома. Материалы и методы. Под наблюдением находились 173 больных РА в возрасте 18-76 лет (в среднем 46 лет), среди которых было 20,8 % мужчин и 79,2 % женщин. Продолжительность от первой манифестации заболевания составила в среднем 10 лет. Частота серопозитивности РА по ревматоидному фактору в крови составила 74,6 %, а по антителам к цитруллиновому циклическому пептиду — 72,8 %. I, II и III степени активности болезни соответственно констатированы в 26,0; 43,9 и 30,1 % случаев, а соотношение I, II, III и IV стадий патологического процесса составило 1 : 6 : 5 : 3. Для оценки количества аэробных и факультативно-анаэробных микроорганизмов, вегетиру-ющих на слизистой оболочке десен, использовалась методика стерильных бумажных дисков. Проводили клиниче-
ское, рентгенологическое и ультразвуковое исследование суставов, изучение биохимических, иммуноферментных и физико-химических показателей крови и смывов полости рта, определение интегральных тяжестей течения основной и коморбидной патологии. Результаты. Хронический генерализованный пародонтит диагностирован у 45,7 % от числа больных РА (соотношение мужчин и женщин 1 : 4), развитие которого было тесно связано с активностью и стадией суставного синдрома, наличием системного осте-опороза, серопозитивностью заболевания по ревматоидному фактору и антителам к циклическому цитруллиновому пептиду, причем в этиологии пародонтита первостепенное значение отводится моракселлам, псевдомонам, стафилококкам, стрептококкам, бактериоидам, эубактериям, фузобактериям, пропионибактериям и сарцинам, а в его патогенезе — интерлейкину-1р, при этом сама патология полости рта участвует в патогенетических построениях остеопороза, поражений верхнечелюстных, лучезапястных и коленных суставов, в формировании артрокальцинатов и развитии синдрома Шегрена. Выводы. Полученные данные диктуют необходимость разработки новых подходов к медицинской технологии индивидуальной патогенетической терапии РА с учетом наличия и этиологии коморбидного пародонтита, выделения критериев, позволяющих оценивать активность патологического процесса, прогнозировать характер течения болезни и эффективность лечебных мероприятий.
Ключевые слова: артрит ревматоидный; пародонтит; течение; этиология; патогенез
OpurrnaAbHi AOOAiAweHHq / Original Researches |
O.V. Syniachenko, M.V. Yermolaieva, D.O. Havilei, K.V. Liventsova, S.M. Verzilov, V.V. Pylypenko Donetsk National Medical University, Lyman, Ukraine
Clinical and pathogenetic features of the joint syndrome in rheumatoid arthritis with comorbid periodontitis
Abstract. Background. The accumulation of bacteria in the oral cavity of patients with rheumatoid arthritis (RA) increases the incidence of periodontal tissue lesions, but there is also an inverse relationship between both diseases when comorbid periodontitis contributes to the occurrence of RA. Endotoxemia caused by periodontitis can increase the sensitivity of RA patients to autoantigens and participate in the pathogenetic structures of both diseases. RA and periodontitis have similar osteoclasia, allelic genes, and a general imbalance in the state of the cytokine network. The purpose and objectives of the study: to study the frequency and nature of the course of comorbid chronic generalized periodontitis in patients with RA, to determine its etiological factors, to assess the degree of its influence on clinical and X-ray sonographic signs of the articular syndrome. Material and methods. The study included 173 RA patients aged 18—76 years (average 46 years), among whom there were 20.8 % men and 79.2 % women. The duration from the disease onset averaged 10 years. The frequency of seropositivity of RA for rheumatoid factor in the blood was 74.6 %, and for antibodies to citrulline cyclic peptide — 72.8 %. The I, II, and III degrees of disease activity, respectively, were determined in 26.0, 43.9, and 30.1 % of cases, and the ratio of I, II, III, and IV stages of the pathological process was 1 : 6 : 5 : 3. To assess the number of aerobic and facultative anaerobic microorganisms vegetating on the gingival mucosa, the method of sterile paper discs was used. Clinical, X-ray and ultrasound exami-
nation of the joints, a study of biochemical, enzyme-linked immunosorbent and physicochemical parameters of blood and oral washings, determination of the integral severities of the underlying and comorbid pathology were carried out. Results. Chronic generalized periodontitis was diagnosed in 45.7 % of RA patients (the ratio of men to women is 1 : 4), the development of which was closely related to the activity and stage of articular syndrome, the presence of systemic osteoporosis, seropositivity of the disease for rheumatoid factor and antibodies to cyclic citrulline peptide, and in the etiology of periodontitis, Moraxella, Pseudomonas, Staphylococci, Streptococci, Bacterioids, Eubacteria, Fusobacteria, Propionibacteria, and Sarcina are of paramount importance, and in its pathogenesis — in-terleukin 1p. At the same time, the pathology of the oral cavity itself is involved in the pathogenetic constructions of osteoporosis, lesions of the maxillary, wrist, and knee joints, the formation of arthrocalci-fications, and the development of Sjogren's syndrome. Conclusions. The obtained data dictate the need to develop new approaches to medical technology of individual pathogenetic therapy of RA, taking into account the presence and etiology of comorbid periodontitis, identifying criteria that allow assessing the activity of the pathological process, predicting the nature of the course of the disease and the effectiveness of therapeutic measures.
Keywords: rheumatoid arthritis; periodontitis; course; etiology; pathogenesis
