CC BY
19
УДК 616.5 - 002.828:611.986:616.68
Клшжо-патогенетичш особливост MiK03iB ступень
Сторожук Л.А., Вайс В.В., Свирид С.Г.
Нацгональний медичний университет гм. О.О. Богомольця
КЛИНИКО-ПАТОГЕНЕТИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ МИКОЗОВ СТОП Сторожук Л.А., Вайс В.В., Свирид С.Г.
Рассмотрены клинико-патогенетические аспекты микозов стоп. Обоснована ведущая роль нарушения периферического кровообращения в развитии заболевания. Подчеркивается целесообразность использования дуплексного сканирования при изучении сосудистой патологии.
THE CLINICAL-AND-PATHOGENETIC PECULIARITIES OF FOOT MYCOSES Storozhuk L.A., Vays V.V., Svyryd S.G.
Clinical-and-pathogenetic aspects of foot mycoses have been discussed. The leading role of the peripheral circulation's impairment in the development of the disease has been proved. The expediency оf using duplex scanning in the study of vascular disorder has been emphasized.
Термш мжози ступень e збiрним i об'еднуе групу контагюзних захворювань, яК викли-каються грибами, що належать, переважно, до роду Trichophyton. Перманентне зростання piB-ня захворюваносп, котрий сягае 5-25 %, свщ-чить про сощальний характер означено! патологи [1-3]. Така розповсюджешсть фунгально! шфекци пов'язана не лише та не стшьки з по-кращенням дiагностики, а обумовлена, насампе-ред, збшьшенням кiлькостi чинникiв, що спри-яють машфестаци iнфекцiйного процесу. Адже, попадання збудникiв на шкipу чи шгтьову пластинку ще не piвноцiнне розвитку захворювання, оскiльки клшчш прояви мiкозiв ступень розви-ваються лише у частини iнфiкованих ошб. Тому причини машфестаци фунгально! шфекци слщ шукати як в особливостях гpибiв, так i в юную-чому дисбалансi макpооpганiзму - морфофунк-цiональних розладах piзноманiтного генезу. Чшьне мiсце серед останнiх посiдаe наявшсть цiло! низки iнтеpкуpентних захворювань, особливо таких, що потребують прийому кортико-стеро^дав, антибiотикiв, цитостатикiв:
- туберкульоз;
- онкопатологiя;
- СН1Д;
- бульозш дерматози;
- тяжкi форми псоpiазу;
- лiмфоми шкipи;
- порушення периферичного кpовообiгу то-що [4, 5].
Слщ також зазначити, що вплив мшопато-логп ступень на макрооргашзм не обмежений тим, що вона спричинюе локальнi змши шкipи чи нiгтьових пластинок, а також появу неприем-них суб'ективних явищ; !! розвиток може спри-чинювати досить виpазнi вiдповiднi iмунологiч-нi та алеpгiчнi реакци. Тривалий перебп мiкозiв ступень сприяе тдвищенню у декiлька pазiв ризику появи гшеркератотичних i патломатоз-них ефлоресценцш, бактеpiальних ускладнень, зокрема [6, 7]:
- вщповщного целюлiту;
- бешихи;
- абсцесiв;
- елефантiазу;
- сенсибшзаци до антибiотикiв;
- фунгоопосередкованих екземи та еритро-дерми.
Серед збудниюв мiкозiв ступень фiгуpують:
- дерматофгги;
- дpiжджеподiбнi гриби роду Candida;
- плюенева флора.
Провщну позицiю займае T. rubrum, який видшено у 60-90 %. Однак, останшм часом збiльшуeться питома вага полпнфшованосп [8-10]. Кpiм того, слщ враховувати можливють piзних ваpiантiв поеднання збудникiв у одного й того ж пащента [11]:
- комбшованого - коли з одного вогнища ураження видiляються два або бшьше видiв ш-фекцiйних агентiв;
1-2 (12)' 2009
Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология
- конкурентного, що характеризуемся наяв-нiстю в рiзних вогнищах ураження гетероген-них збудникiв;
- послiдовного - коли у хворого спочатку в матерiалi дослщження визначають один гриб, а через деякий час - шший.
Слщ зауважити, що суттево гальмуе вивчен-ня та вирiшення проблеми мiкозiв ступень i вщ-сутшсть едино! загальновизнано! класифшацл ще! патологи. Так, зпдно МКХ-10 видiляють:
- мшоз ступень i кистей;
- мшоз нiгтiв (онiхомiкоз);
але МКХ-10 базуеться виключно на локал> зацл патологiчного процесу та не враховуе роз-ма!ття клiнiчних проявiв [12].
1снуе клiнiко-етiологiчний формат система-тизацл з видiленням [13]:
- ешдермофт! ступень, яка, у свою чергу, включае:
1) штертригшозну форму;
2) диспдротичну форму;
3) сквамозно-гiперкератотичну форму;
4) гостру форму;
5) ешдермофтю шгпв;
- руброфт!, яка подiляеться на:
1) рубромшоз ступень, кистей i ступень;
2) генералiзовану форму шфекцл.
1снуе думка [14], що при мiкозах ступень
спостерiгаються:
- везико-бульозна форма;
- штертригшозна форма;
- суха клiнiчнi форма.
Зпдно клшко-патогенетичного принципу систематизацл, видшяються [15]:
- первинно-мiкотичнi ураження;
- алерпчш ефлоресценцл.
Однак, кожна з цих класифiкацiй носить вельми умовний характер, оскшьки окресле-на межами вибраних пiдходiв побудови та не охоплюе рiзноплановий спектр оцiнки перебиу фунгально! шфекцл ступень. Зокрема, не врахо-вуеться асоцiйованiсть збудникiв i ефемернiсть подiлу на клiнiчнi форми [11]:
- з одного боку, останш презентують собою лише рiзнi стадл патологiчного процесу: спочатку розвиваеться сквамозна форма шфекцл, яка при зростанш запальних явищ трансфор-муеться в iнтертригiнозну або диспдротичну, а помм, при згуртуваннi ексудативно! реакцл, клiнiчний перебiг знову характеризуемся наяв-нiстю гiперкератозу;
- з шшого боку, рiзнi форми патолопчного процесу можуть iснувати одночасно.
Крiм того, слiд враховувати вiдсутнiсть чгг-ких диференцiйно-дiагностичних ознак штер-тригшозного та дисгiдротичного перебiгу. Тому видаеться доцiльним об'еднання таких проявiв у ексудативну форму на засадах единого пато-фiзiологiчного механiзму розвитку.
Деяка термшолопчна плутанина виникае при видшенш сквамозно-гшеркератотично! форми. Адже, поява лусочок при такому клшчному пе-ребиу мiкозiв ступень е наслiдком потовщення рогового шару епiдермiсу. Тому бшьш адекватною здаеться iдентифiкацiя гшеркератотично! форми захворювання.
Домiнуючу позицiю як стан, що сприяе iно-куляид1 збудникiв i манiфестацil мiкозiв ступень, посiдають порушення периферичного кровообi-гу. Зокрема, у пащеипв, якi страждають на об-лiтеруючий ендартерilт i варикозну хворобу го-мiлок, фунгальна iнфекцiя означено! локалiзацi! рееструеться в 80-98 % випадюв [16-18].
Доведено [17], що розлади периферичного кровообiгу нижнiх кшщвок призводять до по-рушень трофши тканин, зменшення температу-ри шюри; вiдповiдно, при обмеженому доступi кисню до клiтин макроорганiзму посилюеться вуглеводний обмш грибiв, внаслiдок чого вщбу-ваеться !х прискорена вегетацiя та створюються сприятливi умови для виникнення та розвитку мiкозiв ступень. Щцкреслюеться [19], що важ-ливу участь у забезпеченш функцiонального стану ендотелда та тонусу судинно! стiнки при-ймае калiкре!н-кiнiнова система.
1снують даш [20], що змiни гемостазу у хворих на мшози ступень стосуються судин-но-тромбоцитарно! ланки та фiбринолiзу; вони бiльш акцентованi у пащеипв з хронiчними формами iнфекцi! та не супроводжуються акти-вацiею факторiв згортання кровi.
Вiдомо [21-23], що патолопя судин обумо-влюе тривалий i проградiентний перебiг мiкозiв ступень. Порушення периферично! васкуляри-зацi! у таких хворих характеризуемся:
- зменшенням швидкостi кровообiгу;
- пригнiченням тонусу судин i зменшенням !х пружносп;
- пiдвищенням венозного тиску, -
яю зумовлюють недостатнiсть капiлярного кровообиу та, вiдповiдно, трофiчнi змiни [24].
Встановлено [25], що у пащеипв, яю страждають на фунгальну iнфекцiю ступень, фор-муеться вада патологiчно! взаемодi! нервово! та судинно! систем, що сприяе розвитку мшозу.
З шшого боку, доведено, що продукти жит-
Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология
1-2 (12)' 2009
тeдiяльностi rp^iB здатш пошкоджувати елас-тин i колаген артерш та вен шляхом розщеп-лення полiненасичених жирних кислот, котpi входять до складу клiтинних мембран. Це при-зводить до зростання активностi лiзосомальних феpментiв i викликае змiни вазально! проник-ливостi та незворотне розширення судин [26].
Слщ зауважити, що тривалий пеpебiг мiкозiв ступень неpiдко призводить до розвитку сен-сибшзаци та екзематозних реакцш, алеpгiчних васкулiтiв i атопiчного дерматиту. Це пояснюеть-ся впливом продукпв життедiяльностi гpибiв, що пiдтpимуе хрошчний запальний процес, на пpоникливiсть загально! стiнки та судинний тонус [27-29].
Таким чином, наявш даш про ктшко-пато-генетичнi особливостi мiкозiв ступень носять вельми розгалужений, але неструктурований характер. Вipогiдно, слщ поглибити дослщжен-ня, що присвячеш вивченню взаемного впливу стану периферичного кровообиу та збудникiв захворювання. У такому формат перспективни-ми виглядають напрямки подальшо! щентиф> Л1ТЕРАТУРА
1. Светлова Е.Б. Опыт применения амиксина при лечении больных микозами / Е.Б. Светлова // Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология.- 2006. - № 3-4 (9) - С.29-31.
2. Roberts D.T. Onychomycosis: current treatment and future challenges / D.T. Roberts // Brit. J. Dermatol. - 2005. - Vol. 147, No 4. - Р. 1-4.
3. Рахматов Т.П. К вопросу пульс-терапии итраконазолом больных онихомикозом / Т.П. Рахматов // Украшський журнал дерматологи, венерологи, косметологи. - 2009. -№ 1 (32). - С. 82-84.
4. Проценко О.А. Опыт лечения поверхностных
микозов кожи у ВИЧ-позитивных больных / О.А. Проценко // Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология. - 2006. -№ 3-4 (9). - С. 26-29.
5. Кутасевич Я.Ф. Новые возможности в лечении грибковых поражений кожи / Я.Ф. Кутасевич, И.А. Маштакова, И.А. Безрученко // Украшський журнал дерматологи, венерологи, косметологи.- 2008.- № 3 (30). - С. 80-83.
6. Sigurgeirsson B. Longterm effectiveness of treatment with terbinafin and itraconazole in onychomycosis / B. Sigurgeirsson, J.H. Olafsson, J.P. Steinsson // Arch. Dermatol. - 2002. - Vol. 138, No 3. - Р. 353-357.
7. Буянова О.В. Клшчний досвщ л^вання хво-
1-2 (12)' 2009
каци антигенного спектру ip^ÎB i визначен-ня функщонально! активносп окремих ланок дистально! васкуляризаци; це цшком можли-во за рахунок розширення дiапазону засобiв i метсдов дослщження, що використовуються. Зокрема, приваблюе застосування дуплексного сканування; на вщмшу вщ доплерiвських методик, воно дозволяе поеднати вiзуалiзацiю судин i оточуючих тканин з оцшкою гемодина-мiчних характеристик кровообиу в кшьюсному та яюсному аспектах. Абсолютною перевагою дуплексного сканування над шшими методами нешвазивного дослщження системи васкуляризаци виступае можливють щентифшаци струк-турних змш стшки та дiаметру судин. Його роз-дшьна здатнють дае можливють вериф^вати розгалужений дiапазон патолопчних розладiв артерiальноï та венозно! ланок периферичного кровообиу, зокрема, атеросклерозу, васкултв, анпопатш, анIiодисплазiй, аневризм, артерюве-нозних фютул, тромбозiв, варикозного розширення вен, тощо [30, 31].
рих на ошхомшоз / О.В. Буянова, М.С. Во-лошинович // Украшський журнал дерматологи, венерологи, косметологи. - 2008. - № 2 (29). - С. 70-72.
8. Романенко В.Н. Применение клотримазола для терапии и профилактики микоза стоп и кандидоза / В.Н. Романенко, К.В. Романенко // Украшський журнал дерматологи, венерологи, косметологи. - 2008. - № 4 (31). -С. 71-73.
9. Roseeuw D. Achilles foot screening project: preliminary results of patients screened by dermatologists/ D. Roseeuw// Journal of the EADV. - 1992 - Vol. 12, No 1. - Р. 6-9.
10. Глухенький Б.Т. Применение препарата Нитрофунгин-Нео для профилактики реин-фекции дерматомикоза стоп / Б.Т. Глухенький, А.Б. Глухенькая, Л.В. Гунченко, Н.П. Заруцкая, Е.М. Коваль // Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология. - 2005. -№ 3-4 (8). - С. 52-53.
11. Родионов А.Н. Грибковые заболевания кожи: Руковод. для врачей / А.Н. Родионов. - СПб.: Питер, 1998. - 288 с.
12. Разнатовский К.И. Современные данные об этиопатогенезе и комплексной терапии дерматомикозов (онихомикозов) / К.И. Разнатовский, Л.П. Котрехова, А.К. Ляшко //
Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология
Укра!нський журнал дерматологи, венерологи, косметологи.- 2005.- № 1 (16). - С. 59-65.
13. Шеклаков Н.Д. Диагностика, лечение и профилактика микозов стоп и кистей: Метод. указания / Н.Д. Шеклаков, Л.И. Ляпунова,
B.Н. Макаренко, Т.С. Федорченко, Т.В. Чапыгина. - М.: Медицина, 1974. - С. 3-10.
14. Cojocaru J. Consideratii pe marginea a 7125 cazuri de Tinea pedis depistate in intervalu 19721978 / J. Cojocaru // Dermato-Venerologia. -1979. -Vol. 24, No 4. - Р. 281-288.
15. Базыка А.П. Микозы стоп / А.П. Базыка.
- К.: Здоров'я, 1976. - 133 с.
16. Рахматов Т.П. Проблемы диагностики и лечения ониходистрофий / Т.П. Рахматов // Ук-ра!нський журнал дерматологи, венерологи, косметологи. - 2007. - № 1 (24). - С. 60-62.
17. Разнатовский К.И. Оценка микроциркуля-торных нарушений у больных с различными формами дерматомикозов / К.И. Разнатовский, А.К. Ляшко // Успехи медицинской микологии: Третий Всероссийский конгресс по медицинской микологии. - М.: Национальная академия микологии, 2005. - Т. 6. -
C. 123-125.
18. Марван Ын Нажи Марака. Оптимiзацiя комплексного лшування хворих на мшо-зи стоп з урахуванням дисбалансу системи iмунiтету, гемостазу та неспецифiчно! резистентности Автореф. дис. ... канд. мед. наук: спец. 14.01.20 «Шюрш та венеричш хворо-би» / Марван Ын Нажи Марака. - Харюв, 2006. - 19 с.
19. Сундукова Н.О. Исследование микроциркуляции у больных онихомикозом стоп при сочетанной патологии и в процессе лечения «Детралексом» / И.О. Сундукова / Успехи медицинской микологии: Третий Всероссийский конгресс по медицинской микологии.
- М.: Национальная академия микологии, 2005. - Т. 6. - С. 144-147.
20. Марван Якин Нажи Марака. Особенности изменения гемостаза у больных острыми и хроническими формами микоза стоп / Мар-ван Якин Нажи Марака // Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология. - 2005.
- № 1-2 (8). - С. 25-28.
21. Tomas L. Dermatoloscopy for nail pigmentation / L. Tomas // Journal of the EADV. - 2004 -Vol. 18, No 2 - Р. 15-19.
22. 1ванина О.В. Мшози ступшв: роль лшування
супутшх хвороб у видужуванш / О.В. 1вани-на // Украшський журнал дерматологи, венерологи, косметологи. - 2008. - № 3 (30). -С. 87-89.
23. Святенко Т.В. Pi3Hi форми Mira3iB у сома-тичних хворих: особливосп ктшчних про-явiв та лшування / Т.В. Святенко, 1.Я. Возняк // Журнал дерматовенерологи та косметологи iм. М.О. Торсуева. - 2009 - № 1-2 (18). -С. 119-120.
24. Терханова 1.В. Клшшо-лабораторш особливосп мiкозiв ступшв i онiхомiкозiв ступшв у ошб похилого та старечого вшу: методи те-рапи i профшактики: Автореф. дис. ... канд. мед. наук: Спец. 14. 01. 20 «Шюрш та венеричш хвороби» / 1.В. Терханова. - Кшв, 2005. - 20 с.
25. Федотов В.П. Особенности патогенеза и терапии онихомикозов и лиц пожилого возраста с сердечно-сосудистой и нервной патологией / В.П. Федотов, И.В. Терханова / Матерiали наук.-практ. конференци «Шюра та внутршш хвороби, дерматолопчш синд-роми» - Кшв, 2005. - С. 77-78.
26. Скурихина М.Е. Микозы стоп у больных хроническими сосудистыми заболеваниями нижних конечностей / М.Е. Скурихина, Т.М. Будумян, В.Л. Ермолаев // Российский журнал кожных и венерических болезней. -2001.- № 3.- С. 38-43.
27. Аксёнова О.Г. Использование Экзифина в терапии онихомикозов / О.Г. Аксёнова // Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология. - 2004. - № 3-4 (7). - С. 45-48.
28. Сундукова И.О. Лечение онихомикозов у больных с сосудистой патологией / И.О. Сун-дукова, В.П. Курицын // Вестник дерматологии и венерологии. - 2001. - № 1 - С. 64-67.
29. Walker C. Pediatric eczema and psycholosocial morbidity: how does eczema interact with parents illness belief? / C. Walker, L. Papadopoulos, M. Hussein // Journal of the EADV. - 2007. -Vol. 21, No 1. - Р. 63-67.
30. Лелюк В.Г. Ультразвуковая ангиология / В.Г. Лелюк, С.Э. Лелюк. - М.: Реальное время, 1999. - 204 с.
31. Zoli M. Endo-doppler measurement of splancnhic blood flow in control and cirrotic subjects / M.Zoli, G. Marcherini, M.R. Gardiani // J. Clin. Ultras. - 2000. - Vol.24, No 3. -Р. 429-435.
Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология 1-2 (12)' 2009
