CC BY
31
МЕДИЦИНА
НЕОТЛОЖНЫХ СОСТОЯНИЙ
Научный обзор
УДК 616.37-001-08 ВОЛКОВА Ю.В.
Харювський нацюнальний медичний унверситет
КАУКО-ПАТОГЕНЕТИЧН АСПЕКТИ СТАНУ ГЕМОДИНАМ^И Й ГЕМОСТАЗУ ПРИ ТРАВМАТИЧНА XBOPOBÍ В ГЕРОНТОАОПЧНИХ ХВОРИХ
Резюме. Проведено проспективне до^дження клтжо-патогенетичних особливостей перебЗу травматичноI хвороби в 184 геронтологiчниххворих з полтравмою. На пiдставi отриманих даних були визна-чет клтко-патогенетичт аспекти порушень з боку системнойгемодинамжи та гемостазу в структурi патогенезу травматичной хвороби в геронтологiчниххворих з полтравмою, що оцшет як компенсоваш, субкомпенсован i декомпенсоваш. Це дозволило покращити яксть життя i зменшити частоту швалi-дЬзацп та летальтсть у даноИ категори хворих.
Ключовi слова: геронтологiчнiхворi, травматична хвороба, патогенез, нтенсивна тератя.
Ветуп
На пщстав1 сучасних лггературних даних доведено, що особливост перебяу будь-якого критичного стану визначае реактивнють оргашзму, яка залежить вщ анатомо-ф1зюлопчних особливостей кожного конкретного пащента [1, 5].
Вщомо, що в бшьше нж 90 % пащенпв геронто-лопчно! групи на момент надходження в стац1онар е супутня соматична патолопя, що мае у своему патогенез! ri чи шш1 ушкодження з боку гемодинам1ки та деяких вид1в обм1ну орган1зму [2, 3, 6]. Саме тому пщб1р комплексу штенсивно! терапИ повинен бути спрямований на максимально можливу боротьбу з по-л1прагмаз1ею [4, 7].
Метою нашого дослщження було вивчення осно-вних клшжо-патогенетичних аспект1в травматично! хвороби в геронтолопчних пац1ент1в 1з пол1травмою.
Матер1ал i методи
Нами на баз1 вщдалення пол1травми та вщщлення штенсивно1 терапИ для хворих з поеднаною травмою КЗОЗ «ХМКЛШНМД 1м. проф. О.1. Мещаншова» було проведене тривале комплексне клшжо-шстру-ментальне та лабораторне динам1чне вивчення гемо-динам1чних та гемостатичних показникiв у 184 геронтолопчних хворих 1з полггравмою з р1зною оц1нкою за шкалою АРАСНЕ II у момент надходження в строки вщ 1-! доби до 1 року з моменту отримання травми.
Умовами вибору пащенпв у дослщження були вж вщ 60 рокiв, наявн1сть множинно! та/або поедна-но! травми (полггравми), можлив1сть продуктивного контакту з пащентом у момент надходження, отримання вщ пац1ента шформовано! згоди на включен-ня його в дослщження. Контрольну групу становили 28 практично здорових добровольц1в вжом 64,3 ± 2,8 року, як1 не мали ознак ураження серцево-судинно!, 1мунолопчно! та гемостазюлопчних систем. Для пра-
вильно! стратифжацц груп пацieнтiв визначали щдекс aTeporeHHOCTi (Кат.), а також проводили ощнку тяж-koctí постраждалих за шкалами ISS i АРАСНЕ II. У дослщження включали хворих з Кат. не бшьше 4 та з оцшкою за шкалою ISS 9—25 бaлiв (полиравма серед-ньо! тяжкoстi), якi були poзпoдiлeнi на 3 групи: група I (n = 64) — з оцшкою за шкалою АРАСНЕ II до 10 ба-лiв, група II (n = 78) — 10—20 бaлiв, група III (n = 42) — понад 20 бaлiв; комплекси штенсивно'! терапИ, якi вони одержували, були щентичними.
Основним етапом дослщження було визначення клiнiкo-пaтoreнeтичних особливостей стану гемо-динaмiки й гемостазу в геронтолопчних хворих ¿з полгтравмою протягом уск пepioдiв травматично! хвороби. Для дослщження стану гемодинамжи визначали таю параметри, як ударний об'ем (УО), хви-линний об'ем кровообяу за допомогою реографа Р4-02 № 05562, розраховували кiнцeвo-дiaстoлiчний об'ем (КДО), кiнцeвo-систoлiчний об'ем (КСО), фpaкцiю викиду (ФВ), ударний iндeкс (YI), серце-вий iндeкс (CI). Для дослщження системи гемостазу вщбирали кров ¿з загально! проби кожного хворого й додавали ïï в силжоноваш цeнтpифужнi пpoбipки з 3,8% розчином цитрату натрго в спiввiднoшeннi 9 : 1. Для вивчення тромбоцитарно! ланки системи гемостазу: пщраховували кшьюсть тpoмбoцитiв у каме-pi М.К. Горяева; arperaцiю тpoмбoцитiв оцшювали експрес-методом А.С. Шитжово'!, що заснований на реестрацИ часу появи видимих оком arperaнтiв пiсля введення iндуктopiв (аденозиндифосфат (АДФ), рис-тoмiцин, ушверсальний шдуктор агрегацИ (УIА)); визначали реакцго вивiльнeння тромбоцитарного фактора 4 (ТФ4) за тестом антигепариново! активность Вивчення коагулящйного гемостазу проводили за допомогою: часу рекальцифжацИ плазми методом, заснованим на визначенш часу утворення згустка при дoдaвaннi до випробувано! плазми розчину каль-
«
НЕОТЛОЖНЫХ СОСТОЯНИЙ
цго хлориду й суспензй каолшу 5 мг/мл; часу згор-тання нестабшзовано! KpoBi (R.I. Lee, P.D. White, 1913); активованого часткового тромбопластинового часу (АЧТЧ) (I. Caen et al., 1968); тромбшового часу (Е. Сирман, 1957); визначення концентраций фiбри-ногену вагомим методом (Р.А. Рутберг, 1961); толе-рантносп плазми до гепарину (L. Poller, 1954); рiвня антитромбiну III (АТ III) за допомогою визначення гепарин-кофакторно! активностi антитромбiну III; протромбшового iндексу (В.Н. Туголуков, 1974). Для дослщження фiбринолiтичноi системи гемостазу використовували визначення: спонтанного фiбри-нолiзу (6.П. Iванов, 1983); розчинних фiбринмоно-мерних комплексiв (РФМК) у плазмi за допомогою ортофенантренового тесту (В.А. бликомов, А.П. Мо-мот, 1987); етаноловий тест (H.C. Godal et al., 1971, В.Г. Личев, 1975). Аналiз к1льк1сних показник1в про-водився на пiдставi класифiкацiйних градацiй цих парамещв, рекомендованих ДУ «Ыститутом геронтологи НАМН Укра'ша».
Перед включенням кожного пащента в дослщжен-ня у нього було отримано iнформовану згоду, у як1й точками контролю обстеження були 1-ша, 3-тя, 7-ма, 14, 30, 90, 180 i 360-та доба з моменту отримання трав-ми. Як при стащонарному перюда лiкування, так i пщ час амбулаторних прийомiв кров для дослщження в пацiентiв брали о 8:00. Для об'ективно! комплексно! оцiнки стану гемодинамжи, ферментативного та ль пщного обмiну використовували системний багато-факторний аналiз (Б.А. Углов, 1994), в основi яко-го лежать обчислення узагальнених (iнтегральних) показникiв за отриманими в процесi дослщження одиничними параметрами в рiзнi перiоди розвитку захворювання. Усi математичнi операцй i графiчнi по-
будови проведенi з використанням програмних паке-тв Microsoft Office ХР на персональному комп'ютерг
Результата досл1джень
При проведеннi статистичного аналiзу стану ге-модинамжи в геронтолопчних пацieнтiв i3 полирав-мою (табл. 1) було виявлено, що ïï характер залежить вщ тяжкостi стану пащента в момент надходження до стащонару, тобто вiд тяжкостi ушкоджень, якi надалi визначають особливостi перебяу травматичноï хворо-би в цшому, у тому числi ïï вщдалеш наслiдки.
Було визначено, що для геронтолопчних хворих i3 полiтравмою зi стартовою оцiнкою стану за шкалою АРАСНЕ II до 10 балiв характерним було: жмр-не зниження У1 протягом першого мюяця з моменту отримання ушкоджень, з подальшим повiльним вщ-новленням до вжових нормальних значень з 30-ï до 360-ï доби; коливання близько вжових нормальних значень показника CI, що жодного разу не виходив за мет фiзiологiчних значень; помiрне зниження цифр КДО з 7-ï до 90-ï доби обстеження з подальшим вщновленням до 6 мюящв з моменту отримання по-лиравми; зниження КСО на 1-шу добу перебування у стацiонарi з подальшим повшьним зниженням iз мiнiмумом на 14-ту добу, коли вiн був на 15 % ниж-чим вщ контролю, i поступовим вщновленням цього показника з 30-ï доби; жмрне зниження протягом першого мюяця лжування ФВ iз поступовим вщновленням i досяганням контрольних значень iз 30-ï до 360-ï доби. Для геронтолопчних хворих iз полирав-мою зi стартовою оцiнкою стану за шкалою АРАСНЕ II 10—20 балiв характерним було: помiрне зниження У1 протягом першого мiсяця з моменту отримання ушкоджень гз мтмумом на 3-тю, 7-му i 14-ту добу, з
Таблиця 1. Динам1ка показниюв гемодинам1ки в геронтолопчних хворих ¡з травматичною хворобою
р1зного ступеня тяжкост
Групи Строки обстеження, доба
1-ша 3-тя 7-ма 14-та 30-та 90-та 180-та 360-та
КДО, см3, контроль (n = 2S): 101,3 t 9,6 см3
I (n = 64) 109,7 i 12,7 107,2 i 11,5 100,7 i 13,1 98,4 i 8,6 100,2 i 13,2 105,1 i 11,7 104,3 i 9,5 102,7 i 10,8
II (n = 78) 102,9 i 12,9 99,7 i 10,3 96,5 i 10,1 92,7 i 7,9 97,7 i 9,4 101,8 i 9,6 105,9 i 10,1 102,9 i 11,4
III (n = 42) 96,1 i 13,2 92,1 i 11,6 88,2 i 9,3 83,4 i 9,2 92,2 i 12,5 98,6 i 10,4 107,6 i 10,7 103,1 i 13,2
КСО, см3, контроль (n = 2S): 40,6 t 3,2 см3
I (n = 64) 39,9 i 3,3 40,6 i 3,7 42,7 i 3,5 34,4 i 2,9 38,2 i 3,9 43,3 i 3,7 38,1 i 3,0 40,8 i 2,9
II (n = 78) 35,6 i 3,1 35,4 i 2,8 36,5 i 2,4 31,7 i 3,3* 34,2 i 4,1 39,1 i 2,6 37,4 i 2,9 39,5 i 3,6
III (n = 42) 31,3 i 4,1 30,2 i 3,2 30,3 i 2,8* 29,1 i 3,5* 30,3 i 3,6* 34,5 i 2,8 36,7 i 3,3 38,3 i 2,9
ФВ, /, контроль (n = 2S): 67,1 t 2,4 /
I (n = 64) 64,7 i 2,1 64,3 i 2,7 64,4 i 2,4 65,7 i 2,1 66,7 i 2,1 66,2 i 1,6 67,3 i 2,1 67,4 i 2,2
II (n = 78) 63,3 i 2,4 62,4 i 3,1 62,4 i 2,4 64,9 i 2,6 65,3 i 3,1 65,7 i 2,2 66,5 i 2,7 67,2 i 2,2
III (n = 42) 61,8 i 3,1* 60,5 i 3,3* 60,7 i 2,9* 64,1 i 3,1 63,8 i 2,2 65,1 i 2,6 65,7 i 2,2 67,1 i 1,9
У1, мл/м2, контроль (n = 2S): 41,6 t 2,1 мл/м2
I (n = 64) 31,2 i 2,1* 31,5 i 2,2* 33,8 i 2,1* 30,3 i 1,9* 37,6 i 1,8* 40,8 i 2,1 39,6 i 1,2* 41,6 i 1,9
II (n = 78) 30,5 i 2,3* 30,9 i 2,1* 32,1 i 1,9* 31,3 i 2,1* 38,7 i 2,2 38,5 i 2,2 38,5 i 1,9 40,7 i 2,2
III (n = 42) 29,7 i 2,2* 30,4 i 1,9* 30,4 i 2,1* 32,3 i 1,7* 36,3 i 2,4 36,2 i 1,9* 37,3 i 2,2 39,7 i 2,1
CI, л/хв • м2, контроль (n = 2S): 2,S0 t 0,03
I (n = 64) 2,80 i 0,04 2,90 i 0,04 2,90 i 0,05 3,00 i 0,04* 2,70 i 0,06 2,90 i 0,05 3,00 i 0,04* 2,80 i 0,03
II (n = 78) 2,70 i 0,02 2,70 i 0,05 2,60 i 0,04* 2,70 i 0,02 2,60 i 0,04* 2,70 i 0,03 2,90 i 0,04 2,70 i 0,04
III (n = 42) 2,50 i 0,046* 2,40 i 0,03* 2,30 i 0,038* 2,40 i 0,05* 2,40 i 0,06* 2,50 i 0,05* 2,80 i 0,07 2,70 i 0,05
Примтка: * — р < Q,Q5.
МЕДИЦИНА
НЕОТЛОЖНЫХ СОСТОЯНИЙ
Научный обзор
р
подальшим повшьним вщновленням показника до bí-кових нормальних значень i досягненням контролю через р1к Í3 моменту виникнення пол1травми; показ-ник С1 нижчий вщ р1вня контролю протягом перших трьох м1сяц1в хвороби з м1н1мумом значень на 7-му i 30-ту добу обстеження, досягнення контролю на 90-ту добу i пщтримка його р1вня аж до року з моменту отри-мання ушкоджень; пом1рне зниження цифр КДО з 7-1 до 90-1 доби обстеження з досягненням контролю на 180-ту добу; зниження КСО протягом року з моменту надходження у стащонар 1з м1н1мумом значень на 14-ту добу; пом1рне зниження протягом першого мь сяця лжування ФВ з поступовим вщновленням i до-сяганням контрольних значень з 30-1 до 360-1 доби. Для геронтолог1чних хворих 1з пол1травмою з1 стар-товою оц1нкою стану за шкалою АРАСНЕ II понад 20 бал1в характерним було: перебування У1 в ранньому пер1од1 травматично! хвороби на вихщному р!вт з поступовим збшьшенням i досяганням контролю лише через рж 1з моменту отримання ушкоджень, причому в1н залишався меншим вщ нижньо! меж1 вжових нормальних значень на 6 %; зниження CI з моменту надходження до стащонару протягом усього раннього пе-р1оду травматично! хвороби з мтмумом на 7-му добу обстеження 1з досяганням контролю лише на 180-ту добу; пом1рне зниження цифр КДО з 7-1 до 90-1 доби обстеження з досягненням контролю на 180-ту добу; зниження КСО протягом року з моменту надходження в стащонар 1з мтмумом значень на 7-му, 14-ту i 30-ту добу i цифрами нижчим вщ контролю на 6 % через рж 1з моменту отримання полиравми; пом1рне зниження протягом першого мюяця лжування ФВ 1з поступовим вщновленням i досяганням контрольних значень з 30-1 до 360-1 доби.
Отже, протягом усього перюду дослщження най-бшьший вплив на систему гемодинамжи здшснювали У1 i ФВ. Анал1з математичних моделей (рис. 1) в уск групах хворих визначив, що дослщжуваний процес мае законом1рний характер 1з перюдами нестабшь-ност1 стану серцево-судинно'1 системи у вщповщь на тяжку полиравму незалежно вщ супутньо'1 патологй.
При проведены статистичного анал1зу стану системи гемостазу в геронтолопчних пащенпв 1з поль травмою (табл. 2) було виявлено, що и характер також залежить вщ тяжкост1 ушкоджень, яю надал1 визна-чають особливосп переб1гу травматично! хвороби в
серцево-судинно/ системи при травматичнй хвороб! в геронтолопчних хворих
цшому, у тому чист и вщдалет наслщки. При цьому супутня патолопя не здшснюе в1рог!дного впливу на стан хворих протягом року з моменту отримання ушкоджень.
Отже, для геронтолопчних хворих 1з пол1травмою з1 стартовою ощнкою стану за шкалою АРАСНЕ II до 10 бал1в характерними були: незначне пщвищення агрегативно'1 спроможносп тромбоцит1в без порушен-ня 1х к1лькост1, не1нтенсивне пщвищення гемостатич-ного потенщалу за вс1ма коагуляц1йними тестами, дисф1бриногенем1я, вщсутшсть порушень у систем! природних антикоагулянт!в i ф!бринол!зу в раннш пе-р!од травматично'1 хвороби, що мали компенсований характер i не призводили до в!ддалених порушень i ускладнень !з боку гемостазу. ус! отримаш дан! вщпо-вщали кл!н!чному переб!гу досл!джуваних пац!ент!в.
Для геронтолопчних хворих !з пол!травмою з! стартовою оц!нкою стану за шкалою АРАСНЕ II 10—20 бал!в у рант строки — до 14-1 доби — характерна тромбоцитопен!я в поеднан! з г!перагрегац!ею, гшерф!бриногенем!ею, зниженням ф!бринол!тично'1 активност!, незначним пщвищенням РФМК, що було максимальним !з 1-1 до 3-1 доби. Усе це свщчить на користь локального тромбогеморапчного синдрому, що проявився в 5 % пащеш!в у виглящ локального тромбозу вен нижн!х кшщвок, лабораторно у 20 % по-страждалих. Кр!м того, така акгивашя судинно-тром-боцитарного й коагуляц!йного гемостазу при знижен-н! ф!бринол!тичного потенщалу виступае захисним механ!змом, що дозволяе обмежити крововтрату, пов'язану безпосередньо з полиравмою.
Для геронтолог!чних хворих !з пол!травмою з! стартовою оцшкою стану за шкалою АРАСНЕ II понад 20 бал!в у перший тиждень характерна була тромбоцито-пешя споживання з внутр!шньосудинною активац!ею тромбоципв i г!поагрегац!ею кров'яних пластинок, що поеднувалася з г!покоагуляц!ею, дисф!бриноге-нем!ею, р!зким — на 45 % — зниженям антитромб!ну III, зниженням толерантноси плазми до гепарину, накопиченням у кров! продукт!в ф!бринол!зу, прогре-суючим зниженням ф!бринол!тично'1 активност!, зна-чним — у 7 раз!в — п!двищенням РФМК i позитивним етаноловим тестом. Це обумовлювало схильшсть до розвитку в одних пащенпв ознак тромбоф!л!1, в !н-ших — тромбоцитопен!1 з порушенням функщональ-но1 д!яльност! кров'яних пластинок або тшьки депре-с!1 ф!бринол!зу.
Таким чином, протягом усього перюду дослщження найбшьший вплив на систему гемодинамжи здш-снювали фактори коагуляц!йно'1 ланки гемостазу. Анал!з математичних моделей системи гемостазу в цшому (рис. 2) в уск групах хворих визначив, що кри-тичними щодо грубих порушень гемостазу е 1-ша — 7-ма доба, що необхщно враховувати при л!куванн! таких хворих; з 14-1 до 90-1 доби на особливу увагу за-слуговуе запоб!гання розвитку синдром!в тромбоф!л!1, тромбоцитопенц й депрес!1 ф!бринол!зу; геронтоло-пчним хворим !з пол!травмою з! стартовою ощнкою за шкалою АРАСНЕ II понад 20 бал!в !з 6 мюящв до 1 року з моменту отримання ушкоджень необхщне регулярне обстеження в гематолога з метою раннього
НЕОТЛОЖНЫХ СОСТОЯНИЙ
Таблиця 2. Динам1ка показниюв системи гемостазу в геронтолопчних хворих ¡з травматичною
хворобою р1зного ступеня тяжкост
Групи Строки обстеження, доба
1-ша 3-тя 7-ма 14-та 30-та 90-та 180-та 360-та
1 2 3 4 5 6 7 8 9
Кльксть тромбоцитВ • 109/л, контроль (п = 28): 232,0 ± 2,7 • 1СР/л
1 (п = 64) 220,8 ± 7,3 195,3 ± 5,4* 200,9 ± 8,1* 235,6 ± 10,0 224,8 ± 6,5 250,6 ± 10,3 226,9 ± 8,4 228,0 ± 5,7
II (п = 78) 150,0 ± 11,0* 165,6 ± 8,7* 169,2 ± 10,3* 245,5 ± 9,5 314,0 ± 11,7* 301,0 ± 12,0* 280,8 ± 9,7* 290,9 ± 10,4*
III (п = 42) 112,0 ± 14,5* 120,0 ± 7,29* 160,8 ± 12,4* 305,8 ± 8,8* 349,9 ± 15,1* 354,6 ± 14,4* 185,5 ± 9,5* 140,0 ± 17,0*
АДФ-агрегац1я, с, контроль (п = 28): 14,6 ± 1,2 с
1 (п = 64) 12,40 ± 2,17 13,80 ± 0,75 14,60 ± 0,82 16,1 ± 0,9 15,10 ± 0,73 14,90 ± 1,22 14,70 ± 0,42 13,90 ± 2,15
II (п = 78) 10,30 ± 1,09* 9,70 ± 1,83* 16,50 ± 0,65 15,80 ± 0,74 10,60 ± 1,12* 9,80 ± 0,78* 10,20 ± 1,17* 10,40 ± 0,96*
III (п = 42) 8,20 ± 0,68* 18,70 ± 0,98* 19,10 ± 1,61* 18,50 ± 1,18* 8,50 ± 1,17* 10,40 ± 0,98* 9,70 ± 1,51* 10,70 ± 1,05*
Ристом1цин-агрегац1я, с, контроль (п = 28): 13,80 ± 0,75 с
1 (п = 64) 10,40 ± 3,41 11,80 ± 1,15 12,40 ± 0,18 15,30 ± 1,25 14,90 ± 2,17 14,10 ± 0,06 15,10 ± 1,23 14,70 ± 1,08
II (п = 78) 10,00 ± 1,05* 8,20 ± 0,87* 11,20 ± 0,47* 13,00 ± 1,00 15,90 ± 1,12 12,30 ± 0,79 12,50 ± 0,95 12,10 ± 1,01
III (п = 42) 17,30 ± 1,42 17,50 ± 1,02 16,50 ± 1,71 8,30 ± 0,71* 9,10 ± 0,45* 9,50 ± 1,05* 10,10 ± 1,22* 9,90 ± 0,86*
Агрегац1яз У1А, с, контроль (п = 28): 15,10 ± 1,73 с
1 (п = 64) 15,10 ± 0,73 13,70 ± 0,91 18,10 ± 1,42 16,90 ± 1,06 15,80 ± 0,94 15,60 ± 0,89 16,00 ± 0,93 16,40 ± 0,88
II (п = 78) 14,00 ± 0,48 12,30 ± 1,70 11,40 ± 0,39* 14,40 ± 2,3 15,90 ± 0,17 14,70 ± 0,77 14,50 ± 0,65 14,10 ± 0,81
III (п = 42) 17,90 ± 0,56 20,80 ± 1,43* 20,10 ± 0,97* 18,90 ± 1,01* 16,70 ± 0,88 14,00 ± 0,79 12,00 ± 0,55 11,30 ± 0,70*
Вивльнення ТФ4, %, контроль (п = 28): 15,60 ± 1,14 %
1 (п = 64) 15,70 ± 0,58 14,10 ± 0,71 14,80 ± 0,92 16,20 ± 0,44 16,00 ± 0,73 16,90 ± 0,44 16,50 ± 0,50 16,10 ± 0,49
II (п = 78) 13,70 ± 0,52 12,60 ± 0,89* 10,40 ± 0,51* 12,60 ± 0,75* 14,9 ± 1,2 15,20 ± 0,75 14,60 ± 1,70 14,10 ± 0,48
III (п = 42) 22,30 ± 1,14* 25,00 ± 1,59* 23,70 ± 0,98* 17,90 ± 1,17 17,0 ± 0,7 19,40 ± 0,94* 20,00 ± 1,73* 19,50 ± 1,15*
Час згортання кров!, хв, контроль (п = 28): 7,80 ± 2,05 хв
1 (п = 64) 4,00 ± 0,96 5,80 ± 0,25 7,20 ± 0,89 8,90 ± 1,01 9,20 ± 0,46 7,30 ± 0,88 7,70 ± 1,02 7,50 ± 0,69
II (п = 78) 3,10 ± 0,43* 2,80 ± 0,17* 3,00 ± 0,51* 4,10 ± 0,99 5,20 ± 0,85 6,90 ± 0,75 5,10 ± 0,68 5,30 ± 0,94
III (п = 42) 12,10 ± 0,98* 15,70 ± 1,17* 17,30 ± 1,74* 15,20 ± 0,98* 10,70 ± 0,91 5,00 ± 0,60 4,80 ± 0,51 4,90 ± 0,68
АЧТЧ, с, (п = 28): 42,10 ± 1,77 с
1 (п = 64) 34,00 ± 1,05* 35,70 ± 1,21* 36,30 ± 0,89* 40,7 ± 1,14 40,2 ± 0,97 38,0 ± 1,10* 41,3 ± 0,57 40,1 ± 0,90
II (п = 78) 32,10 ± 1,00* 31,80 ± 0,35* 33,70 ± 0,91* 35,9 ± 1,12* 42,7 ± 1,23 44,1 ± 0,77 45,2 ± 0,78 45,0 ± 1,16
III (п = 42) 45,70 ± 0,93 46,50 ± 0,89* 46,30 ± 1,18* 37,0 ± 1,25* 34,8 ± 1,17* 35,7 ± 0,25* 34,1 ± 0,77* 34,5 ± 1,08*
Тромбновий час, с, контроль (п = 28): 30,50 ± 0,94 с
1 (п = 64) 28,00 ± 0,68* 26,90 ± 0,91* 29,10 ± 1,10 30,20 ± 0,85 31,30 ± 1,10 30,90 ± 0,63 31,00 ± 1,12 31,30 ± 1,30
II (п = 78) 27,60 ± 0,94* 25,40 ± 0,93* 25,00 ± 0,71* 29,90 ± 1,14 29,80 ± 1,80 29,90 ± 0,05 30,10 ± 1,04 28,90 ± 1,50
III (п = 42) 44,10 ± 2,15* 40,10 ± 0,95* 27,10 ± 1,17* 27,50 ± 1,56* 29,20 ± 0,37 28,40 ± 0,79 28,70 ± 1,43 28,00 ± 2,14
Часрекальцифкацпплазми, с, (п = 28): 98,0 ±2,7с
1 (п = 64) 93,5 ± 2,3 94,30 ± 3,01 95,80 ± 2,18 98,10 ± 0,91 99,70 ± 1,43 98,90 ± 2,93 99,10 ± 2,12 99,50 ± 1,93
II (п = 78) 93,0 ± 1,4 90,0 ± 2,2* 92,00 ± 3,41 99,8 ± 1,2 93,90 ± 2,15 100,00 ± 0,94 98,60 ± 2,50 99,00 ± 1,75
III (п = 42) 113,7 ± 4* 115,1 ± 3* 119,30 ± 4,17* 106,30± 2,85* 94,10 ± 3,20 99,00 ± 0,78 94,20 ± 2,12 90,00 ± 1,20
Фбриноген, г/л, контроль (п = 28): 2,70 ± 1,23 г/л
1 (п = 64) 2,30 ± 0,35 2,50 ± 0,52 3,80 ± 0,94 4,40 ± 1,14 3,50 ± 0,83 2,90 ± 0,71 2,80 ± 0,32 2,60 ± 0,15
II (п = 78) 4,00 ± 0,32 5,20 ± 0,54* 5,60 ± 0,62* 6,70 ± 0,85* 5,20 ± 0,93 3,42 ± 0,56 3,52 ± 1,21 4,1 ± 1,0
III (п = 42) 1,80 ± 0,73 6,1 ± 0,3* 6,50 ± 1,12* 6,80 ± 0,94* 6,90 ± 1,12* 7,40 ± 1,30* 6,50 ± 1,41* 3,80 ± 0,73
Толерантнсть плазми до гепарину, с, (п = 28): 323,0 ± 9,2 с
1 (п = 64) 318,0 ± 116,2 321,0 ± 13,5 325,1 ± 12,2 328,0 ± 11,4 324,00± 12,14 321,0 ± 11,2 323,2 ± 12,1 326,3 ± 11,9
II (п = 78) 317,8 ± 14,1 315,1 ± 13,4 317,0 ± 12,6 320,0 ± 13,5 326,0± 11,5 324,1 ± 12,5 325,6 ± 13,1 324,1 ± 10,9
III (п = 42) 423,0 ± 16,2* 399,7 ± 15,1* 454,0 ± 18,2* 361,0 ± 14,4* 348,00 ± 9,85* 337,0 ± 2,4* 320,0 ± 11,4 317,6 ± 11,4
Протромбновий ¡ндекс, %, (п = 28): 95,00 ± 1,17 %
1 (п = 64) 110,00 ± 4,21 108,00± 3,14* 96,7 ± 4,5 94,90 ± 3,17 93,80 ± 3,16 89,60 ± 2,85* 89,00 ± 2,31* 92,00 ± 3,41
II (п = 78) 95,60 ± 1,78 115,70 ± 4,81* 100,40± 3,95* 94,00 ± 4,15 99,7 ± 2,3* 98,40 ± 2,08* 97,90 ± 3,75 98,9 ± 2,4*
III (п = 42) 80,10 ± 3,17* 68,30 ± 3,95* 67,60 ± 3,14* 75,00 ± 4,23* 76,4 ± 4,5* 95,1 ± 2,8 100,40 ± 4,5 112,7 ± 3,8*
Антитромбн III, %, контроль (п = 28): 101,00 ± 3,95 %
1 (п = 64) 80,5 ± 5,2* 92,40 ± 4,17 100,00 ± 4,68 99,30 ± 3,23 98,70 ± 4,92* 100,6 ± 6,2 101,3 ± 4,8 105,30 ± 3,15
II (п = 78) 71,1 ± 6,7* 102,2 ± 5,1* 106,4 ± 5,3 121,0 ± 6,9* 99,00 ± 5,75 83,0 ± 6,4* 80,10 ± 0,85* 81,30 ± 3,28*
III (п = 42) 54,0 ± 3,5* 69,00 ± 4,21* 92,7 ± 5,8 130,00± 7,17* 119,2 ± 5,2* 85,10 ± 3,75* 78,50 ± 5,62* 75,20 ± 3,43*
Фбринолз (спонтанний), %, контроль (п = 28): 10,90 ± 0,35 %
1 (п = 64) 10,10 ± 0,92 10,40 ± 0,46 11,3 ± 1,1 10,90 ± 1,41 11,00 ± 1,52 11,20 ± 1,18 11,20 ± 1,03 11,10 ± 1,35
II (п = 78) 9,6 ± 0,7 8,3 ± 1,1* 9,5 ± 0,33* 10,10 ± 1,15 11,90 ± 1,92 12,70 ± 1,93 14,1 ± 1,7 12,30 ± 0,78
III (п = 42) 6,50 ± 0,73* 6,2 ± 1,2* 8,10 ± 0,92* 8,70 ± 0,78* 4,20 ± 0,59* 10,00 ± 1,95 12,0 ± 1,3 9,40 ± 0,56*
МЕДИЦИНА
НЕОТЛОЖНЫХ СОСТОЯНИЙ
Научный обзор
р
Заюнчення табл. 2
1 2 3 4 5 6 7 8 9
РФМК 10-2/л, с, контроль (n = 28): 1,50 ± 0,07 • 10-2/л
1 (n = 64) 3,50 ± 0,97 2,30 ± 0,39 1,70 ± 0,71 1,40 ± 0,22 1,70 ± 0,53 0,20 ± 0,01 0 0
II (n = 78) 3,20 ± 0,45 5,90 ± 0,15* 4,70 ± 0,12* 3,8 ± 1,7 3,00 ± 0,04 2,8 ± 0,7 1,80 ± 0,14 1,7 ± 1,2
III (n = 42) 22,30 ± 3,42* 23,5 ± 1,5* 14,00 ± 1,78* 10,1 ± 2,7* 9,00 ± 3,11* 7,00 ± 0,89* 10,30 ± 0,75* 10,00 ± 1,16*
Етаноловий тест, с, контроль (n = 28): «-»
1 (n = 64) - - - - - - - -
II (n = 78) ± - - - - - - -
III (n = 42) + + + ± - - - -
Примтка: * — р < 0,05.
стану системи гемостазу при травматичнй хвороб/ в геронтолопчних хворих
виявлення можливо! патологи ще! системи i призна-чення вщповщно! медикаментозно! корекцц.
Висновки
1. У геронтолог1чних пац1ент1в Í3 пол1травмою вщзначаються певн1 законом1рност1 тривалих зм1н у функц1онуванн1 серцево-судинно! системи й системи згортання кров1.
2. Визначеш зм1ни залежать вщ стартово! оцiнки стану хворих за шкалою АРАСНЕ II i вимагають ш-дивщуального алгоритму проведення штенсивно! те-рапИ й догляду за хворими протягом 1 року з моменту отримання ушкоджень.
3. Ступiнь залучення в патолопчний процес окре-мих функцiональних систем органiзму у геронтолопчних хворих iз полiтравмою вiрогiдно не залежить вщ наявностi супугньо! патологи.
Список лператури
1. Травматическая болезнь и ее осложнения / Под ред. Селезнева С.А., Багненко С.Ф., Шапота Ю.Б., Курыгина А.А. — СПб.: Политехника, 2004. — 414 с.
2. Альес В.Ф. Патофизиологические механизмы нарушений доставки, потребления и экстракщи кислорода при критических состояниях:. Методы их интенсивной терапии / В.Ф. Альес, НА. Степанова и соавт.//Вестник интенсивной терапии. —1998. — № 2. — С. 8-12.
3. Асанов Е.О. Вiковi особливот тканинного дихання у хворих нахротчний обструктивний бронхт/Е.О. Асанов, М.Д. Чебота-рьов//ФЧзюл. журн. — 2003. — №3. — С. 58-62.
4. ЧепкШ Л.П. Герiатрична анестезюлогш та реатматологы/ Л.П. Чепкй, Л.В. Ксенко. — К.: Здоров 'я, 1994. — 256с.
5. Джурко Б.И., Логинова М.П., Асур М.В., Крецер И.В. Механизмы различной устойчивости организма к циркуляторной гипоксии // Гипоксия:механизмы, адаптация, коррекция. — М., 1999. — С. 21.
6. Микроциркуляция у пострадавших с шокогенной травмой в остром периоде травматической болезни [Текст]/С.Ф. Багненко, Б.Н. Шах, В.Н. Лапшин и др. // Критические и терминальные состояния: патофизиология и терапия: тез. междунар. конф. — М, 2002. — С. 8-9.
7. Морман, Д. Физиология сердечно-сосудистой системы [Текст]/Д. Морман, Л. Хеллер. — 4-е международное изд. — СПб. : Питер. — 2000. — С. 202-208.
Отримано 22.08.12 □
Волкова Ю.В.
Харьковский национальный медицинский университет
КЛИНИКО-ПАТОГЕНЕТИЧЕСКИЕ АСПЕКТЫ СОСТОЯНИЯ
ГЕМОДИНАМИКИ И ГЕМОСТАЗА ПРИ ТРАВМАТИЧЕСКОЙ БОЛЕЗНИ У ГЕРОНТОЛОГИЧЕСКИХ БОЛЬНЫХ
Резюме. Проведено проспективное исследование клини-ко-патогенетических особенностей течения травматической болезни у 184 геронтологических больных с политравмой. На основании полученных данных были определены клинико-патогенетические аспекты нарушений со стороны системной гемодинамики и гемостаза в структуре патогенеза травматической болезни у геронтологических пациентов с политравмой, которые оценены как компенсированные, субкомпенсиро-ванные и декомпенсированные. Это позволило улучшить качество жизни пациентов, уменьшить частоту инвалидизации и летальность у данной категории больных.
Ключевые слова: геронтологические пациенты, травматическая болезнь, патогенез, интенсивная терапия.
Volkova Yu.V.
Kharkiv National Medical University, Kharkiv, Ukraine
CLINICAL AND PATHOGENETIC ASPECTS OF HEMODYNAMICS AND HEMOSTASIS IN TRAUMATIC DISEASE IN GERIATRIC PATIENTS
Summary. A prospective study of clinical and pathogenic features of the course of traumatic disease has been carried out in 184 geriatric patients with multiple injuries. On the basis of obtained data there were identified clinical and pathogenetic aspects of disorders ofsystemic hemodynamics and hemostasis in the structure of the pathogenesis of traumatic disease in geriatric patients with multiple injuries, which are rated as compensated, subcompensated and decompensated. This improved the quality of life, reduce the incidence of disability and mortality in these patients.
Key words: geriatric patients, traumatic disease, pathogenesis, intensive care.
