CC BY
14
I
Орипнальы досл1дження
Original Researches
Травма
УДК 616.71-001.5:629.113
гур'ев с.о., евдошЕнко в.п, сацикс.п.
Державний заклад «Укра!нсы<ий науково-практичний центр екстрено! медично! допомоги та медицини катастроф М'н'ютерства охорони здоров'я Укра!ни», м. Ки!в
клтко-нозолопчна структура пошкоджень довгих юсток у постраждалих внасл1док
дорожньо-транспортних пригод
Резюме. У статтI наведенI дан1 аналзу 139 випадюв пошкоджень довгих юсток при пол/травм! внаслдок до-рожньо-транспортних пригод. Розглянут.1 основы клнко-нозолопчнI характеристики пошкоджень довгих юсток Встановлено, що пошкодження довгих юсток найбльш часто поеднуються з пошкодженням голо-ви — 60,21 %, грудно! клтки — 11,74 % та живота — 8,67 %. МножиннI пошкодження юнц/вок становлять 10,20 %. Пошкодження довгих юсток нижн/х юнц/вок було у 56,84 %, верхн/х юнц/вок — у 23,02 %, верхн/х I нижн/х юнць вок — у 20,14 % випадюв. Правоб1чн1 пошкодження становили 43,17 %, л/воб/чн/ — 39,57 %, двоб/чн/ пошкодження — 17,26 %. Пошкодження велико! гом1лково! юстки спостергалося у 30,2 %, мало! гомлково! юст-ки — у25,09%, стегново!юстки — у 18,04 %, плечово!юстки — у 14,9%, променево!юстки — у 7,06 %, лктьово! юстки — у 4,71 %. Коеф1ц1ент поеднання пошкоджень довгих юсток у групI пац!ент!в, яю вижили, становив 1,71, у груп/ пац!ент!в, як померли, — 2,48, у загальному масивI досл/дження — 1,83. У 16,08 % випадюв спостерга-лися прост1 пошкодження, у 76,47 % — уламковь у 7,45 % — багатоуламков!. Пошкодження сегмент/в окремих довгих юсток характеризуются вар1абельн1стю, але в загальному масивI досл/дження майже однаков1: проксимальний сегмент—33,11 %, д/аф/зарний сегмент — 32,76 %, дистальний сегмент—34,13 %. У 12,97 % випадюв спостергалося пошкодження двох, як правило, сум/жних сегмент/в. Ключов слова: пошкодження, довп юстки, дорожньо-транспортна пригода, структура.
Вступ
Надзвичайно гострою протягом останшх десятилиъ в УкраЫ та й у всьому свт залишаеться проблема тяжких мехашчних пошкоджень, що виникають пщ час дорож-ньо-транспортних пригод (ДТП). На автошляхах нашо! держави майже кожш 17 хвилин трапляеться дорожньо-транспортна пригода з постраждалими, практично кожш 107 хвилин в автопригодах гине людина. У середньому за добу на дорогах Украши гине 13 ошб i отримують рiзно-го виду пошкодження близько 104 учасниив дорожнього руху [3]. У склад! тяжких пошкоджень одне з провщних мюць займае скелетна травма [5, 7], зокрема переломи довгих исток. На щ переломи припадае вщ 48 до 70 % серед ушх пошкоджень исток скелета [1, 6].
У той же час не в повному обсязi вивчеш клштз-но-золопчш характеристики постраждалих iз пошкоджен-нями довгих исток внаслщок дорожньо-транспортних пригод. А враховуючи, що на кожного загиблого вна-слщок отриманих в ДТП травм припадають 23 госшта-лiзованi i 112 пащенпв, яи звернулися по невщкладну допомогу, це створюе величезне навантаження на за-клади охорони здоров'я, i проблема лишаеться надзвичайно актуальною на даний час [2, 4].
Метою дослщження було вивчення клшюз-нозоло-пчних характеристик пошкоджень довгих исток у постраждалих внаслщок дорожньо-транспортних пригод.
Матер1али та методи
Нами було дослщжено 139 випадив пошкоджень довгих исток при полiтравмi у постраждалих внаслщок ДТП, яи знаходилися на л^ванш в Сумськш мюьий лшарш № 1 у перюд з 2008 по 2011 рш Чоловшв було 86 (61,87 %), жшок — 53 (38,13 %). За ознакою учасп у руск пiшоходiв було 81 (58,27 %), водив 2-колюного транспорту — 22 (15,83 %), пасажирiв 4-колюного транспорту — 20 (14,39 %), водив 4-колюного транспорту — 11 (7,91 %), пасажирiв 2-колюного транспорту — 5 (3,6 %). У цшому пасивш учасники руху (тшоходи та пасажири) становили 76,26 %, активш учасники руху (води) — 23,74 %. За результатом перебиу травматичного процесу: група тих, яи вижили, становила 116 ошб, група пащенпв, яи померли, — 23 особи.
Анал1з включав вивчення клшко-нозолопчних характеристик пошкоджень довгих исток у постраждалих
Адреса для листування з авторами:
Гур'ев Сергш Омелянович
м. Ки1в, вул. Братиславська, 3
ДЗ «УНПЦЕМД та МК МОЗ Украши»
E-mail: [email protected], [email protected]
© Гур'ев С.О., бвдошенко В.П., Сацик С.П., 2015 © «Травма», 2015 © Заславський О.Ю., 2015
внаслiдок дорожньо-транспортних пригод. Розрахунки проводились зпдно з критериями та вимогами доказово! медицини за допомогою комп'ютерних технологш.
Результати досл1дження та Тх обговорення
При вивченнi розподiлу масиву дослщження за ознакою кiлькостi пошкоджених анатомо-функцю-нальних дiлянок (АФД) встановлено, що серед постраждалих iз полправмою внаслiдок ДТП з пошко-дженням довгих кiсток найбiльш часто спостер^алося пошкодження двох АФД — у 76 (54,68 %) постражда-лих, друге рангове мюце займають пошкодження трьох АФД — у 34 (24,46 %), трете рангове мюце — пошкодження одше! АФД (а саме пошкодження инщвок, тобто множинш пошкодження довгих исток) — у 20 (14,39 %), четверте рангове мюце — пошкодження чотирьох i бтьше АФД — у 9 (6,47 %) постраждалих. Коефщент мМмального пошкодження у груш тих, хто вижив, становить 2,12; у груш пащенпв, як померли, — 2,78; у загальному масивi — 2,23.
Розподiл нозологи пошкоджених АФО у результа-тивних групах постраждалих наведено в табл. 1.
Як свщчить аналiз даних, що наведеш в табл. 1, серед постраждалих iз полiтравмою внаслiдок ДТП з пошкодженням довгих кiсток найбтьш часто спо-
стер^алося пошкодження голови — у 118 (60,21 %) постраждалих, друге рангове мюце займають пошкодження грудно! клики — у 23 (11,74 %), трете рангове мюце — множинш пошкодження инщвок — у 20 (10,20 %) постраждалих, четверте рангове мюце — пошкодження живота — у 17 (8,67 %), п'яте рангове мюце займають пошкодження таза — у 9 (4,59 %) постраждалих, шосте — пошкодження хребта — у 6 (3,06 %), сьоме рангове мюце займають пошкодження ши! — у 3 (1,53 %) постраждалих.
Пошкодження довгих исток нижшх инщвок спо-стерталося у 79 (56,84 %) постраждалих, верхшх кшщвок — у 32 (23,02 %), верхшх i нижшх инщвок — у 28 (20,14 %). Правобiчнi пошкодження спостерталися у 60 (43,17 %) постраждалих, лiвобiчнi — у 55 (39,57 %), двобiчнi пошкодження — у 24 (17,26 %).
Розподл ктькосл пошкоджених довгих исток у ре-зультативних групах постраждалих наведено в табл. 2.
Серед постраждалих iз полправмою внаслщок ДТП з пошкодженням довгих исток найбтьш часто спо-стер^алося пошкодження одше! довго! истки — у 59 (42,45 %) постраждалих, друге рангове мюце займають пошкодження двох довгих исток — у 55 (39,56 %), трете рангове мюце — пошкодження трьох довгих исток — у 17 (12,23 %), четверте рангове мюце — пошкодження чотирьох довгих исток — у 5 (3,6 %), п'яте рангове мю-
Таблиця 1. Розподл постраждалих за ознакою пошкоджених анатомо-функц'юнальних д'шянок у результативних групах
АФД Пащенти, як вижили (п = 116) Пащенти, як померли (п = 23) Загальний масив (п = 139)
N % Я N % Я N % Я
Голова 95 48,47 1 23 11,74 1 118 60,21 1
Шия 2 1,02 7 1 0,51 6 3 1,53 7
Грудна кл^ка 15 7,66 3 8 4,08 2 23 11,74 2
Жив^ 11 5,61 4 6 3,06 3 17 8,67 4
Таз 4 2,04 5 5 2,55 4 9 4,59 5
Хребет 3 1,53 6 3 1,53 5 6 3,06 6
Кш^вки (множиннО 19 9,69 2 1 0,51 6 20 10,20 3
Усього 149 76,02 47 23,98 196 100
Юлькють пошкоджених довгих меток Пащенти, як вижили (п = 116) Пащенти, як померли (п = 23) Загальний м (п = 139 асив
N % Я N % Я N % Я
1 54 38,85 1 5 3,6 2 59 42,45 1
2 46 33,09 2 9 6,47 1 55 39,56 2
3 13 9,35 3 4 2,88 3 17 12,23 3
4 2 1,44 4 3 2,16 4 5 3,6 4
5 1 0,72 5 2 1,44 5 3 2,16 5
Усього 116 83,45 23 16,55 139 100
Прим1тки: тут, а також у табл. 2-4: п — абсолютне значення; % — питома вага; В — ранг.
Таблиця 2. Розподл постраждалих за ознакою клькост пошкоджених довгих юсток у результативних групах
Том 16, №1 • 2015
www.mif-ua.com
61
це займають пошкодження п'яти довгих исток — у 3 (2,16 %) постраждалих.
Розподт пошкоджених довгих исток у результа-тивних групах постраждалих наведено в табл. 3.
За рiвнем пошкодження довгих исток у результа-тивних групах постраждалi розподлилися так: найбiльш часто спостерiгалися пошкодження велико! гомтково! кустки — 30,2 %, друге рангове мюце займають пошкодження мало! гомтково! истки — 25,09 %, трете рангове мюце — пошкодження стегново! истки — 18,04 %, чет-верте рангове мюце — пошкодження плечово! истки — 14,9 %, п'яте рангове мюце — пошкодження променево! истки — 7,06 %, шосте рангове мюце займають пошкодження лштьово! истки — 4,71 %. Якщо у груш пащ-енлв, яи вижили, коефщент поеднання пошкоджень довгих кусток (середня ильисть пошкоджених довгих исток в одного постраждалого) становив 1,71, то у груш пащентав, яи померли, — 2,48, у загальному масивi дослщження — 1,83.
У загальному масивi дослiдження у постраждалих iз полггравмою внаслiдок ДТП 198 (77,65 %) пошкоджень довгих исток були закритими, а 57 (22,35 %) — вщкри-тими. У груш пащенпв, яи вижили, закрип пошкодження становили 164 (82,83 %) випадки, а вщкри-тi — 34 (17,17 %), у груш тих, яи померли, закрип — 29 (50,88 %), а вщкрил — 28 (49,12 %). Таким чином, ств-вщношення закритих i вщкритих пошкоджень у групi тих, яи вижили, становила майже 5 до 1 (4,82/1), у гру-т пацiентiв, якi померли, — майже 1 до 1 (1,04/1), а у загальному масивi — 3,5 до 1 (3,47/1).
За видом пошкодження довгих исток розподт ви-явився наступним: 41 (16,08 %) — просп пошкодження, 195 (76,47 %) — уламига, 19 (7,45 %) — багатоуламковь Вiроriдноi' рiзницi ввддв пошкодження у результатив-них групах нами не виявлено.
Розподт пошкоджених сегментiв довгих кiсток у загальному масивi дослiдження наведено в табл. 4.
У загальному масивi дослщження у постраждалих iз полиравмою внаслток ДТП пошкодження сегментiв довгих исток у цлому майже однаковк проксимальний сегмент — 97 (33,11 %), дiафiзарний сегмент — 96 (32,76 %), дистальний сегмент — 100 (34,13 %), у 38 (12,97 %) ви-падках спостерталося пошкодження двох, як правило, сум1жних сегментiв. При пошкодженш плечово! кустки превалюють пошкодження проксимального сегмента — 25 (56,82 %), при пошкодженш променево! истки — пошкодження дистального сегмента — 8 (42,1 %), при пошкодженш л^ьово! истки — пошкодження проксимального сегмента — 6 (46,15 %), при пошкодженш стегново! истки превалюють пошкодження проксимального сегмента — 20 (38,46 %), при пошкодженш велико! гомтково! истки — пошкодження дiафiзарного сегмента — 35 (38,89 %), при пошкодженш мало! гомтково! истки — пошкодження дистального сегмента — 30 (40 %). Вiрогiд-но! рiзницi пошкоджень сегменпв довгих исток у резуль-тативних групах нами не виявлено.
Висновки
1. Пошкодження довгих исток у постраждалих iз полправмою внаслщок дорожньо-транспортних при-
Таблиця 3. Розпод'ш пошкоджених довгих ксток постраждалих у результативних групах
Пошкоджена довга кютка Пащенти, як в (n = 116) ижили Па^енти, як померли (n = 23) Загальний масив (n = 139)
N % R N % R N % R
Плечова 31 12,16 3 7 2,74 4 38 14,9 4
Променева 14 5,49 5 4 1,57 5 18 7,06 5
Л^ьова 9 3,53 6 3 1,18 6 12 4,71 6
Стегнова 27 10,59 4 19 7,45 1 46 18,04 3
Велика гомткова 64 25,1 1 13 5,1 2 77 30,2 1
Мала гомткова 53 20,78 2 11 4,31 3 64 25,09 2
Усього 198 77,65 57 22,35 255 100
Таблиця 4. Розпод'ш пошкоджених сегмент/'в довгих юсток у загальному масив'1 дослщження
Юстка Проксимальний сегмент Дiафiзарний сегмент Дистальний сегмент
N % R N % R N % R
Плечова 25 56,82 5 7 15,91 12 12 27,27 10
Променева 5 26,32 14 6 31,58 13 8 42,1 11
Л^ьова 6 46,15 13 5 38,46 14 2 15,39 15
Стегнова 20 38,46 7 15 28,85 9 17 32,69 8
Велика гомткова 24 26,67 6 35 38,89 1 31 34,44 2
Мала гомткова 17 22,67 8 28 37,33 4 30 40 3
Усього 97 33,11 96 32,76 100 34,13
год найбiльш часто поеднуються з пошкодженням голови — 60,21 %. Множинш пошкодження инщвок становлять 10,20 %.
2. Пошкодження велико! гомшково! истки спосте-р^алися у 30,2 %, мало! гомшково! истки — у 25,09 %, стегново! истки — у 18,04 %, плечово! истки — у 14,9 %, променево! истки — у 7,06 %, лклъово! истки — у 4,71 %. У 16,08 % випадив спостер^алися проста пошкодження, у 76,47 % — уламков^ у 7,45 % — багато-уламковь Пошкодження сегментав окремих довгих исток характеризуются варiабельнiстю, але в загальному масивi дослiдження майже однаковь
3. Проблема пошкоджень довгих исток у постраждалих i3 полправмою внаслщок дорожньо-транспортних пригод залишаеться значущою в травматологи' та орто-педц. Потребують уточнення i подальшого вивчення пи-тання надання медично! допомоги та методiв лiкування, без чого тяжко очшувати зниження рiвня летальность
Список л1тератури
1. Копитчак 1.Р. Лмування скелетних пошкоджень у па-u,ieHmie i3 полтравмою / 1.Р. Копитчак // Травма. — 2014. — Т. 15, № 2. — С. 108-110.
Гурьев С.Е., Евдошенко В.П., Сацык С.П. Государственное учреждение «Украинский научно-практический центр экстренной медицинской помощи и медицины катастроф Министерства здравоохранения Украины», г. Киев
КЛИНИКО-НОЗОЛОГИЧЕСКАЯ СТРУКТУРА ПОВРЕЖДЕНИЙ ДЛИННЫХ КОСТЕЙ У ПОСТРАДАВШИХ В РЕЗУЛЬТАТЕ ДОРОЖНО-ТРАНСПОРТНЫХ ПРОИСШЕСТВИЙ
Резюме. В статье приведены данные анализа 139 случаев повреждений длинных костей при политравме в результате дорожно-транспортных происшествий. Рассмотрены основные кли-нико-нозологические характеристики повреждений длинных костей. Установлено, что повреждения длинных костей наиболее часто сочетаются с повреждением головы — 60,21 %, грудной клетки — 11,74 % и живота — 8,67 %. Множественные повреждения конечностей составляют 10,20 %. Повреждение длинных костей нижних конечностей было в 56,84 %, верхних конечностей — в 23,02 %, верхних и нижних конечностей — в 20,14 % случаев. Правосторонние повреждения составили 43,17 %, левосторонние — 39,57 %, двусторонние повреждения — 17,26 %. Повреждение большой берцовой кости наблюдалось в 30,2 %, малой берцовой кости — в 25,09 %, бедренной кости — в 18,04 %, плечевой кости — в 14,9 %, лучевой кости — в 7,06 %, локтевой кости — в 4,71 %. Коэффициент сочетания повреждений длинных костей в группе выживших составил 1,71, в группе умерших — 2,48, в общем массиве исследования — 1,83. В 16,08 % случаев наблюдались простые повреждения, в 76,47 % — осколь-чатые, в 7,45 % — многооскольчатые. Повреждения сегментов отдельных длинных костей характеризуются вариабельностью, но в общем массиве исследования почти одинаковые: проксимальный сегмент — 33,11 %, диафизарный сегмент —32,76 %, дистальный сегмент — 34,13 %. В 12,97 % случаев наблюдалось повреждение двух, как правило, смежных сегментов.
Ключевые слова: повреждение, длинные кости, дорожно-транспортное происшествие, структура.
2. Медико-сощальна експертиза iреабштащя при патологи опорно-рухового апарату: навчальний методичний поабник/ [Л.Ю. Науменко, О.6. Лоскутов, С.С. Стра-фун та т.]. — Днтропетровськ: Пороги, 2011. — 677с.
3. Нащональна доповiдь про стан техногенно1 та при-родно1 безпеки в Укра'ж у 2013рощ//Режим доступу: http://www.mns.gov.ua/files/prognoz/report/2013/2_5.pdf
4. Эпидемиология полиструктурной травмы конечностей в регионе Донбасса / al. В. Борзых, В.Г. Климо-вицкий, А.А. Оприщенко [та ш.]// Травма. — 2013. — Т. 14, № 6. - С. 61-63.
5. Meling T. Incidence of traumatic long-bone fractures requiring in-hospital management: A prospective age- and gender-specific analysis of4890 fractures/ T. Meling, K. Harboe, K. Sareide // Injury. — 2009. — Vol. 40, № 11. — P. 1212-1219.
6. Qureshi M.A. Polytrauma epidemiology & prognosis versus trauma score /M.A. Qureshi// The Professional Medicale Journal. — 2006. — Vol. 13, № 1. — P. 57-62.
7. Stiegelmar R. Outcome of foot injuries in multiply injured patients /R. Stiegelmar, M.D. McKee, E.H. Schemitsch // Orthopedic Clinics of North America. — 2001. — Vol. 32, № 1. — P. 193-204.
Отримано 12.12.14 ■
HurievS.O., Yevdoshenko V.P., SatsykS.P.
State Institution «Ukrainian Scientific and Practical Center
of Emergency Medical Care and Disaster Medicine of
Ministry of Healthcare of Ukraine», Kyiv,
Ukraine
CLINICAL AND NOSOLOGICAL STRUCTURE OF LONG BONES INJURIES OF PERSONS SUFFERED DUE TO THE TRAFFIC ACCIDENTS
Summary. The article presents the analysis of 139 cases of long bone injuries associated with polytrauma due to traffic accidents. There were considered the main clinical and nosological characteristics of long bone injuries. It was established that the injuries of long bones were mostly combined with head injuries in 60.21 %, with the chest ones — 11.74 %, and abdominal ones — 8.67 %. Limbs multiple injuries were in 10.20 % cases. The injuries of the long bones of the lower extremities were in 56.84 % cases, those ones of the upper extremities — in 23.02 % persons, those ones of upper and lower extremities — in 20.14 % patients. The right-side injuries amounted about 43.17 %, the left-side injuries occurred in 39.57 % cases, and bilateral injuries were in 17.26 % persons. Injuries of the tibia waeres observed in 30.2 % cases, peroneal injuries were in 25.09 % patients, the femoral ones occurred in 18.04 % cases, the humerus ones were observed in 14.9 % persons, radius injuries were in 7.06 % cases, ulnar ones were in 4.71 % cases. The ratio of combination of long bone injuries in the group of survived was 1.71, in the group of died was 2.48, in the total array of the research that parameter was 1.83. Simple injuries were observed in 16.08 % cases, syntripsis were in 76.47 % cases, multi-fragment injuries were in 7.45 % cases. The injuries of individual segments of long bones were characterized by their variability, but in general array of the research they were almost identical: the proximal segment injury was in 33.11 % cases, diaphyseal segment and distal segment ones occurred in 32.76 % and 34.13 % cases, relatively. In 12.97 % cases there were observed the bisegmental injuries.
Key words: injuries, long bones, traffic accident, structure.
TOM 16, №1 • 2015
www.mif-ua.com
63
