CC BY
17
УДК 616.514 - 071/078
Клшжо-лабораторш особливост nepe6iry кропив'янки
Прокоф'ева Н. Б.
Одеський нацгональний медичний университет
КЛИНИКО-ЛАБОРАТОРНЫЕ ОСОБЕННОСТИ ТЕЧЕНИЯ КРАПИВНИЦЫ Прокофьева Н. Б.
Определены основные этиопатогенетические аспекты крапивницы, основные провоцирующие факторы, сопутствующая патология и клинико-лабораторные особенности. Обследовано 204 пациента с крапивницей. Выяснена роль сенсибилизации, аутоимунных нарушений, физических, инфекционных факторов в развитии заболевания.
THE CLINICAL AND LABORATORY CHARACTERISTICS OF URTICARIA CLINICAL COURSE Prokofyeva N. B.
The main etiological and pathogenetic aspects of urticaria, the main initiating agents, comorbidity and clinical and laboratory features hare been determined. 204 patients with urticaria have been examined. The role of sensitization, the autoimmune disorders, physical and infectious factors in the development of urticaria has been clarified.
В ступ. Кропив'янка - це гетерогенна група захворювань, яка характеризуеться розвит-ком на шкiрi уртикарних висипань та/або анп-оневротичного набряку. Зпдно iз статистични-ми даними, у 12-25 % населення Землi хоча б раз у житп мав мюце етзод кропив'янки [1, 6, 7]. Бшьшють випадюв кропив'янки складають гос^ кропив'янки, але у 30 % пащенпв симп-томи можуть збер^атися бшьше 6 тижшв, та захворювання набувае хрошчного характеру. Хрошчна кропив'янка зустрiчаеться у 0,5-1 % людей. [3] Велика частота, складшсть дифе-ренцшно! дiагностики рiзних форм алергодер-матозу i, як наслщок, труднощi, що виникають у пiдборi терапи, роблять кропив'янку одшею iз найактуальнiших проблем сьогодення. Осно-вним завданням стае своечасне виявлення та усунення етюлопчного чинника.
Етiологiя захворювань ще! групи е рiзнома-штною. Рiзнi дослiдники неоднаково розщню-ють значення тих чи iнших факторiв у розвитку алергодерматозу. Захворювання виникае тд дiею рiзноманiтних екзогенних та ендогенних факто-рiв, внаслiдок чого вщбуваеться накопичення у тканинах бюлопчно активних речовин, якi збшь-шують проникнiсть судинно! стiнки, розширю-
i ють капiляри, що призводить до набряку сосо-чкового шару дерми та виникнення nyxMpib [2].
Актуальшсть проблеми, яка дослщжу-еться, пояснюеться стiйкою тенденцieю щодо
)
зростання частоти алеpгодеpматозiв, до яких належить кропив'янка, протягом останнiх ро-юв на всiй теpитоpil Украши, що пов язують передуем з несприятливими екологiчними чин-
t
никами, низькою яюстю питно1 води та не-контрольованим застосуванням лiкаpських за-собiв, впливом токсичних побутових хiмiчних речовин тощо [5].
, Метою роботи е визначення впливу piзних
) етiологiчних чинникiв на розвиток та перебк-захворювання. Для 11 досягнення були виршеш t таю завдання:
1) з'ясувати пpовокуючi фактори розвитку кропив'янки, супутню патолопю у хворих на кропив'янку, ктшко-лабораторш особливосп
1
пеpебiгу piзних форм захворювання; ) 2) визначити значення сенсибшзаци, ауто>
мунних порушень, фiзичних, шфекцшних фак-г тоpiв у розвитку кропив'янки.
Матер1али та методи дослщження. Пiд
нашим наглядом знаходилося 204 хворих на
кропив'янку (132 жшки та 72 чоловша вшом вiд 18 до 75 роюв, середнiй вш 41,48 ± 1,08 року), як проходили лiкування у шкiрно-венерологiчному диспансерi м. Одеси, алергологiчному вщдшен-ш та алергологiчному центрi мюько! лшарш № 5 м. Одеси за перюд 2009-2011 рр.
Усiх хворих було подiлено на двi групи:
- 1 групу склала 30 хворих на гостру кропив'янку (ГК);
- 2 групу - 174 хворих на хрошчну кропив'янку (ХК).
Бшьшють - 137 хворих були вшом вщ 20 до 50 роюв. Середнш вiк хворих 1 групи склав 44,53 ± 2,83 року, 2 групи - 40,95 ± 1,17 року. Сшввщношення чоловшв та жiнок у 1 гру-пi склало 1 : 1,1, у 2 груш - 1 : 2. Давшсть го-стро! форми кропив'янки була вiд одного дня до 4 мюящв, у середньому 5,2 ± 1,52 дня. Давшсть хрошчно! форми - вщ 0,5 до 40 рокiв, у середньому 5,57 ± 0,46 року.
Дослщження показали, що кропив'янка су-проводжувалася ангiоневротичними набряком Квшке (АНК)
- при гострiй формi АНК спостерiгався у 20 (66,7 %) хворих;
- при хронiчнiй формi - у 44 (25,3 %) хворих.
Переважали середньо тяжм форми захворю-
вання - у 113 (55,4 %) хворих.
За результатами анкетування, виникнення та загострення клшчних симптомiв пов'язували:
- з порушенням у дieтi - 42 (20,6 %) хворих;
- з нервово-психiчними травмами, стресови-ми ситуащями - 21 (10,3 %);
- з фiзичними чинниками - 19 (9,3 %);
- iз застосуванням лiкарських препаратiв -14 (6,9 %);
- контактом з будiвельними матерiалами, х> мiчними речовинами, лакофарбами, паливно-мастильними матерiалами - 9 (4,4 %) ;
- з косметичними засобами - двое (1,0 %) хворих.
Слщ зазначити, що 103 (50,5 %) хворих не змогли вказати конкретну причину розвитку симптомiв кропив'янки, а 6 (2,9 %) хворих вка-зували на наявшсть не одше!, а декшькох причин, що сприяють виникненню загострення за-хворювання.
Спадковiсть з алергiчних захворювань була обтяжена у 11 (12,1 %) хворих на ГК та у 33 (19,0 %) хворих на ХК. Етзоди алерпчних
реакцш в минулому вщм1чалн 7 (23,3 %) хворих на ГК та 102 (58,6 %) хворих на ХК. На контакт з1 шюдливостями на виробницта вказували 7 (23,3 %) хворих на ГК та 21 (12,1%) хворий на ХК.
Вивчення супутньо! патологи внутрiшнiх оргашв у хворих на кропив'янку дозволило вияви-ти, що найчастiше зустрiчалися захворювання
- шлунково-кишкового тракту (гастрит, холецистит, панкреатит, виразкова хвороба шлунку та дванадцятипало! кишки, гепатит, дисбактер> озу кишечника) - у 138 (67,65 %) хворих;
- ендокринно! системи (гiперплазiя щитопо-дiбноl залози, вузловий зоб, аутоiмунний тирео!-дит, цукровий дiабет I та II тишв) - у 23 (11,3 %);
- серцево-судинно! системи (iшемiчна хвороба серця, гшертошчна хвороба) - у 13 (6,4 %);
- патолопя опорно-рухового апарату (поши-рений остеохондроз, артози) - у 12 (5,9 %);
- захворювання ЛОР оргашв (тонзитти, си-нусити, фарингiти) - у 9 (4,4 %);
- захворювання оргашв дихання (бронхiаль-на астма, бронхгг) - у 5 (2,4 %);
- захворювання нирок та сечовивщних шля-хiв - у 4 (2,0 %) хворих.
Крiм того, звертае на себе увагу, що досить часто зус^чалися:
- глистяна iнвазiя - у 37 (18,1 %) хворих;
- шфшування Н. рИогу - у 39 (19,1 %) хворих.
Полюрганна патолопя вщзначалася у 97 (47,6 %) хворих.
У залежносп вщ виявлених механiзмiв роз-витку захворювання, хворi на ХК були розпод> ленi на пiдгрупи:
- 1 тдгрупа - хворi з кропив'янкою на про-дукти харчування;
- 2 тдгрупа - хворi з кропив'янкою на лши;
- 3 тдгрупа - хворi на кропив'янку з озна-ками аутоiмунностi;
- 4 тдгрупа - хворi на фiзичну кропив'янку (теплова, холодова, свiтлова, мехашчна кропив'янка);
- 5 пiдгрупа - хворi на iнфекцiйну кро-пив'янку;
- 6 тдгрупа - хворi на щюпатичну кро-пив'янку.
Отриманi данi пiдлягали статистичнш оброб-цi iз застосуванням параметричний та непара-метричних критерilв (АНОВА та Крушкал-Вал-лiс). Р < 0.05 обирали крш^ем вiрогiдностi.
Результати дослщження та ïx обговорення
1 Хворi з хрошчною кропив'янкою на xap40Bi продукти. Дану шдгрупу склали 11 (6,3 %) хворих на ХК, у яких було виявлено спе-цифiчнi IgE на алергени харчових продуктiв. BiK бiльшостi хворих (7 i3 11) становив 20-30 роюв. Давнiсть захворювання коливалася вщ 0,5 до 27 роюв, у середньому 6,77 ± 2,26 року.
У 7 (63,6 %) хворих ХК супроводжувалася АНК. У цш групi розподiл хворих за тяжюстю перебiгу був таким:
- тяжка форма кропив'янки спостерпалася у 6 (54,6 %) хворих;
- середня - у 5 (45,4 %) хворих;
- з легкою формою перебпу захворювання хворих у данш груш не було зафшсовано.
Обтяжений шмейний алергологiчний анамнез мали 6 (50 %) хворих.
Рiвнi загального IgE були шдвищеш у 6 хворих (середне значення 152,6 ± 44,44). Пперео-зинофiлiï не спостерiгалося у жодному випадку.
Результати визначення специфiчного IgE у сироватщ кровi хворих даноï групи:
- у 50 % випадюв ХК на харчовi продукти асоцiюеться з виявленням специфiчних IgE на морепродукти (креветка, трюка), що ймовiрно виступае слiдством бшьш частiшого ïx вживан-ня населенням Ивденного регiону Украïни;
- у трьох (27,3 %) хворих було виявлено CCD маркер - сукупшсть вуглецевих фраг-ментiв глiкопротеïнiв, що викликае продукщю перехресно-реагуючих IgE пилку, деяких овочiв та фруктiв, латексу, отрут комах.
Аналiзуючи показники дiамiноксидази (ДАО), слiд вiдмiтити зниження рiвня ферменту у двох (18,2 %) хворих, що свщчить про по-рушення толерантностi до пстамшу, тобто про дисбаланс мiж накопиченим в органiзмi псташ-ном та ДАО, що виробляеться для його шактива-цiï. У даних хворих рiвень загального IgE був у межах норми. Таким чином, можна припустити, що меxанiзм розвитку симптомiв кропив'янки у даному випадку не IgE-опосередкований та носить псевдоалерпчний характер.
2 Хворi з хрошчною кропив'янкою на лжи.
Хвор^ у яких розвиток симпгашв кропив'янки був безпосередньо пов'язаний iз застосуванням лшарських засобiв та з вказiвкою на попередш алергiчнi реакцiï в анамнезi на лiки, склали шд-групу з 8 (4,6 %) оаб (5 жшок та 3 чоловши вiком вiд 19 до 64 роюв, середнiй вiк - 41,2 ± 5,7 року). Давнiсть ХК становила вщ 0,5 до 20 роюв (у се-
редньому 6,4 ± 2,6 року). У 25 % випадюв поява симптомiв асощювалася з ангiоневротичними набряками. Превалював перебп захворювання середнього ступеня тяжкостi - 7 (87,5 %) хворих, у одного хворого (12,5 %) була зареестро-вана кропив'янка тяжкого ступеня.
Спадкова обтяжешсть з алерпчних захворю-вань рееструвалася у 4 (50 %) хворих.
За результатами анкетування, ус xворi пов'язували виникнення кропив'янки iз застосуванням лшарських препаратiв:
- антибiотикiв - 4 (50 %) хворих; серед них вщмггили зв'язок з:
1) антибютиками групи пенщилшв -
двое хворих;
2) фторхшолонами - один;
3)антибiотиками цефалоспоринового
ряду - двое хворих;
- з нестерощними протизапальними засоба-ми - трое (37,5 %) хворих.
Серед шших лiкарськиx препарапв були вка-занi вiтамiни групи В, йод, лщаза, антигшертен-зшш препарати, вакцина вiд жовто1' лихоманки, препарати вщ зайво1' ваги.
На поеднання декшькох лiкiв рiзниx xiмiч-них груп вказували 4 (50 %) хворих.
Крiм цього, двое (25 %) хворих вказували на те, що вживання гшералергено1' посилювало симптоматику захворювання.
Рiвень загального IgE був шдвищений у 6 (75 %) хворих, середне значення 273,63 ±78,75. Пщвищення рiвня еозинофiлiв не спостерпало-ся. Рiвнi ДАО були в межах норми.
3 Хворi на хрошчну кропив'янку з озна-ками ау^мунность Дану пiдгрупу склали 12 хворих (9 жшок, 3 чоловши вiком вiд 22 до 75 роюв, середнiй вiк 41,8 ± 5,3 року), у яких спостерпалися ознаки аутоiмунностi. Трива-лiсть захворювання коливалася вщ 0,5 до 12 ро-кiв, у середньому 4,6 ± 1,1 року.
У 5 (41,7 %) хворих спостерпався ангюнев-ротичний набряк Квiнке. Окрiм уртикарного висипу та свербежу, xворi скаржилися на:
- загальну слабкiсть - ус xворi;
- артралгiï - 5 (41,7 %) хворих;
- мiальгiï - один хворий (8,3 %);
- на шдвищення температури тша - двое (16,7 %) хворих.
Для пащенпв дано1' групи характерним був тяжкий перебiг кропив'янки. Так, тяжку форма захворювання було дiагностовано у 10 (83,3 %)
хворих, ХК середнього ступеня тяжкосн - лише у двох (16,7 %); хворих з перебном легкого ступеня у данш rpyni не було зареестровано.
Обтяжений шмейний анамнез з алерпчних захворювань було зафшсовано у 4 (33,3 %) хворих, у тому чи^ у родичiв двох хворих спосте-рiгалася кропив'янка.
Серед супутшх захворювань, вузловий зоб та гшерплазда щитоподiбноl залози (ЩЗ) було дiагностовано у 3 (25 %) хворих. У рамках до-даткових обстежень, цим пащентам проводи-лося визначення рiвня гормонiв ЩЗ (СТ4, ТТ3, ТТГ) та антитш до тиреощно! пероксидази (АТ до ТП); гормони ЩЗ були у межах норми, у двох пащенпв (16,7 %) було виявлено тдви-щення рiвнiв АТ до ТП. За даними рiзних авто-рiв, цi антитша виявляються у 15-20 % хворих на хрошчну iдiопатичнy кропив'янку [6]. Пюля обстеження в ендокринолога !м було встановле-но дiагноз хрошчний аyтоiмyнний тирео!дит.
При лабораторному дослщженш у 5 (41,7 %) хворих вiдмiчено пiдвищений рiвень загального IgE (середне значення 158,5 ± 56,8), у 6 (50 %) вш збернався у межах норми. Гшереозинофшп не було зафiксовано в жодному випадку. Пщви-щення ШОЕ вiдмiчалося у 5 (41,7 %) хворих.
У пащенпв дано! групи додатково було проведено визначення ревмопроб, ANA та ANCA. Змiни ревмопроб спостерiгалися в yсiх 12 хворих:
- позитивний ревмофактор було виявлено у 6 (50 %) хворих;
- АСЛ-О - у 4 (33,3 %);
- СРП - у 6 (50 %);
- тдвищений ршень серомуко1д1в - у 4 (33,3 %);
- Ц1К - у 5 (41,7 %) хворих.
Позитивним значенням ANA було у двох
(16,7 %) хворих, ANCA - у одного (8,3 %).
Пiдвищення ШОС, змiни ревмофакторiв, маркерiв аyтоiмyнних процесiв у поеднаннi з додатковими скаргами цих хворих на артрал-гп, мiалгil, загальну слабюсть, пiдвищення температури тiла та тяжкий клшчний перебiг кропив'янки свiдчать про наявшсть у цих хворих ознак ауггамунно! патологи.
Хворим, яю пов'язували загострення симп-томiв захворювання з порушенням у дiетi, додатково було проведено визначення специфiч-ного IgE до харчових продукпв. Специфiчних антитiл до харчових продукпв виявлено не було. У хворих дано! групи показники ДАО були у межах норми.
4 XBopi на фiзичну хрошчну кропив'янку.
Дану тдгрупу склали 19 (10,9 %) хворих (12 жшок, 7 чоловшв вшом вщ 19 до 67 роюв, середнiй вiк 32,1 ± 2,9 року), у яких симптоми кропив'янки було викликано дiею фiзичних факторiв. Переважна бiльшiсть - 12 хворих були у вщ до 30 роюв. Як ми бачимо, фiзичнi кропив'янки частiше зyстрiчаються у молод-шому вiцi. Тривалiсть захворювання коливала-ся вiд 0,5 до 25 роюв, у середньому 5,6 ± 1,7 року. Лише у двох (10,5 %) хворих спостерпав-ся АНК.
У бшьшосп випадюв фiзична кропив'янка перебiгала у виглядк
- легких форм - у 6 хворих;
- середньотяжких форм - у 10 хворих.
^мейний анамнез з алерголопчних захворювань був обтяжений у 7 (36,8 %) хворих, при-чому родичi 6 (31,6 %) хворих страждали на кропив'янку та набряки Квшке.
Для тдтвердження фiзичноl природи захворювання в данш груш хворих було проведено провокацшш тести. Виходячи з результапв тес-тiв, ктшчно! картини захворювання та анам-нестичних даних, у пащенпв було дiагностова-но таю види кропив'янок:
- дермаграфiчна (механiчна) кропив'янка -у 5 (26,3 %) хворих;
- холодова - у 4 (21,0 %), причому у трьох хворих спостерпалося поеднання холодово! форми з уртикарним дермографiзмом;
- кропив'янка вщ тиску - у одного хворого (5,3 %);
- уповшьнена кропив'янка вщ тиску - у
4 (21,0 %);
- холшерпчна форма - у 7 (36,8 %);
- сонячна кропив'янка - у одного хворого (5,3 %).
Описан в лiтератyрi випадки аквагенно!, те-плово!, вiбрацiйноl кропив'янки нам не зустр> лися, що шдтверджуе рiдкiсть цих варiантiв за-хворювання.
Пiдвищення рiвня еозинофiлiв спостерпало-ся лише у одного хворого (5,3 %), у той же час рiвень загального IgE був тдвищений у 14 (73,7 %) хворих, середне значення 251,6 ± 60,5. Чоти-рьом хворим дано! групи з наявшстю в анамнезi алерпчних реакщй на харчовi продукти також було проведено визначення специфiчних IgE. Антитша не були виявлеш у жодному випадку. У 8 ошб було визначено рiвень ДАО, зниження значення спостерiгалося у одного хворого.
5 Хворi на шфекцшну xронiчну кропив'янку. Дану шдгрупу склали 33 (18,9 %) хворих (19 жшок, 14 чоловшв вшом вщ 22 до 74 роюв, середнiй вш 45,9 ± 2,7 року). Три-валiсть захворювання коливалася вiд 0,5 до 20 роюв, у середньому 5,0 ± 1,0 рокiв. У 16 (48,5 %) хворих кропив'янка перебрала з роз-витком ангюнабряку.
За тяжкiстю перебiгу кропив'янки, xворi розподiлилися таким чином:
- кропив'янка легкого ступеня була у двох (6,0 %) хворих;
- середнього - у 22 (66,7 %);
- тяжкого - у 9 (27,3 %) хворих.
Як ми бачимо, у данш шдгруш переважали середньотяжю форми захворювання.
Обтяжений шмейний анамнез з алерпчних захворювань спостершався лише у одного хворого (3 %). Наявшсть шюдливих речовин на ви-робнищи вiдмiчали 5 (15,2 %) хворих.
При аналiзi лабораторних показникiв було виявлено шдвищений рiвень:
- еозинофiлiв - у 4 (12,1 %) хворих;
- загального IgE - у 21 (63,6 %) хворих, се-редне значення 237,8 ± 40,5.
Визначення специфiчного IgE диферен-цшовано призначали хворим, якi вказували на зв'язок симптомiв кропив'янки iз вживан-ням гшералергенно1' 1'ж1. Так, було обстежено 11 пащенпв дано1' групи, специфiчниx антитiл до харчових продуктiв у них не було знайдено. Визначення ДАО було проведено 16 хворим, iз них зниження ферменту було дiагностовано у двох, що може свщчити про порушення толе-рантносп до гiстамiну.
Крiм того, шсля збору анамнезу в залежнос-т вiд передбачувано1' причини виникнення захворювання хворим додатково диференцшова-но було проведено визначення рiвня:
- IgG-антитш до антигенiв паразитiв, збудни-кiв токсокарозу, опiсторxозу, аскаридозу, трих> нельозу, лямблiозу;
- IgM-, IgA-, IgG -антитiл до Helicobacter pylori;
- антитш до вiрусу простого герпесу 1 та 2 (ВПГ1, ВПГ 2), хламщш та маркерiв вiрусного гепатиту В i С.
Було виявлено, що найбшьш часто зустрiча-лися:
- iнфекцiя Helicobacter pylori - у 28 (84,8 %) хворих;
- паразитарш швазп - у 24 (72,7 %) хворих.
Найчастше у хворих виявлялися антитша до:
- лямблiй - у 14 хворих; ) - токсокар - у 13;
- аскарид - у 5 хворих.
Поеднання декшькох вцщв глистяних ш-) вазш зустрiчалося у 7 хворих на хрошчну кропив'янку.
Антитш до збудниюв ошсторхозу, трихше-льозу та еxiнококозу не було виявлено в жодно-i му випадку.
У трьох (9,1 %) хворих з рецидивуючим ге-: штальним герпесом в анамнезi та появою ур-тикарних елементiв у перiод його загострення було виявлено антитша до вiрусу простого герпесу 1 та 2 тишв. Антитша до хламщш виявле-[ но у двох (6,1 %) хворих. Маркери до вiрусного гепатиту В виявлено у трьох (9,1 %) хворих, до : вiрусного гепатиту С - у одного хворого (3,0 %).
Поеднання шфекци Helicobacter pylori:
- з глистяною iнвазiею зус^чалося у 21 (63,6 %) хворого;
> - з герпетичною шфекщею - у одного (3 %);
- з маркерами гепатиту В -у трьох (9% ) хворих.
Були виявлеш також антитша до паразипв:
- у двох (6 %) хворих з хламщюзом;
- у одного хворого (3 %) з маркерами до в> [ русного гепатиту С.
6 Хворi на щшпатичну хрошчну кропив'янку. Дану шдгрупу склала 91 хво-рий (65 жшок, 26 чоловшв вшом вщ 18 до 73 роюв, середнш вш 41,7 ± 1,6 року). Тривалiсть захворювання коливалась вщ 0,5 до 40 роюв, у середньому 5,7 ± 0,6 року. У 12 (13,2 %) хворих кропив'янка супроводжувалася ангюневротич-ними набряком Квiнке.
За тяжюстю перебiгу кропив'янки, xворi розподiлялися таким чином:
- кропив'янка легкого ступеня була у 28 (30,8 %) хворих;
- середнього - у 51 (56,0 %);
- тяжкого - у 12 (13,2 %) хворих.
Як ми бачимо, у данш шдгруш переважали середньотяжю форми захворювання. ( Обтяжений шмейний анамнез з алерпчних
захворювань було зафшсовано у 11 (12,1 %) хворих.
При аналiзi лабораторних даних шдвищення рiвня еозинофiлiв спостерпалося у 8 (8,8 %) хворих. Рiвень загального IgE був шдвищений у 32 (35,2 %) хворих, середне значення 124,0 ± 12,2.
У 10 хворих, яю вказували в якосп тригер-ного фактору порушення у дiетi та вживання
гшералергенно1 1ж1, було проведено визначення специфiчного IgE до харчових продукпв. У ходi дослiдження специфiчних антитiл до харчових продуктiв виявлено не було.
Рiвнi ДАО були знижеш у 4 (4,4 %) хворих.
Висновок. Проведет досл1дження вщдзер-калили основний спектр р1зних боюв захворювання, яке досл1джуеться. Серед ушх хворих на кропив'янку, вщповщно до патоф1зюлопчних ме-хатзм1в хвороби, нами були видшет пащенти з гострими та хрошчними формами захворювання.
Проведений аналiз даних клiнiчних досл> джень у цiлому свiдчить про полiетiологiчнiсть кропив'янки, патогенетичну роль численних зовнiшнiх та внутрiшнiх чинникiв, а також за-лучення до патогенезу захворювання рiзних ме-ханiзмiв, що у сукупностi визначае перебiг захворювання та обумовлюе характерну кттчну картину. В аспектi обговорення отриманих даних слщ ще раз наголосити на тому, що загаль-ним патогенетичним механiзмом для вшх типiв кропив'янки е пiдвищення проникносп судин мiкроциркуляторного русла, а також гострий розвиток набряку в дшянщ, що оточуе щ суди-ни. У разi поширення ураження на глибою шари дерми та шдшюрну жирову клiтковину, а також на пiдслизовi оболонки розвиваеться ангюнев-ротичний набряк (набряк Квшке). Показано, що кропив'янка е своерщною, частiше алерпчною,
Л1ТЕРАТУРА
1. Каденко О. А. Досвщ застосування комбша-ци препаранв Сонапакс та Кловейт у лшу-ваннi хронiчних, часто рецидивуючих та ре-зистентних до лiкування алергодерматозiв / О. А. Каденко // Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология. - 2006. - № 3-4. - С. 225-229.
2. Клинико-морфологическая диагностика и принципы лечения кожных болезней : Руко-вод. для врачей / М. А. Пальцев, Н. Н. По-текаев, И. А. Казанцева, С. С. Кряжева. - М.: Медицина, 2006. - 512 с.
3. Крапивница: проблемы ведения пациентов и возможности современной терапии / Т. В. Свя-тенко, Н. Д. Гетало, Л. Н. Трифонова [и др.] // Украшський журнал дерматологи, венероло-
реакщею на piзнi подразники i може бути також единим проявом патолопчного процесу або од-шею з ознак певного захворювання.
Останшми роками до патогенетичних меха-нiзмiв кропив'янки вщносять ау^мунш розла-ди, що було виявлено у пащенпв у ходi кттч-ного обстеження. При хрошчнш кpопив'янцi в сиpоватцi кpовi пащенпв визначають ауто-антитiла (IgG) до pецептоpiв IgE на опасистих кттинах, що мають здатнiсть спричинювати 1х дегpануляцiю.
Зазначимо, що алгоритм наших дш при кт-нiчному обстеженш хворих на кропив'янку та дiагностичному пошуку пов'язаний з вiдомим принципом перспективного впливу на оргашзм хворих так званих п'яти «/-чинниюв» [4]:
- «тджестанти» - речовини, що потрапля-ють у систему травлення (найпошиpенiшi про-вокуючi чинники кропив'янки);
- «гнгалянти» - ймовipно, пил, пух, пилок;
- «гн'ектанти» - ймовipно, укуси бджш та шших комах, лiкувальнi iн'екцi1;
- гнфекцИ, у тому чи^ й паразитарш;
- внутpiшнi захворювання (Internal Diseases). Таким чином, у ходi проведеного клшчно-
го дослiдження нами визначено коло хворих на кропив'янку, що дозволило окреслити основш етюпатогенетичш аспекти захворювання, а також нампити план фармакотерапевтичних захо-дiв у дослщжуваному контингентi хворих.
ги, косметологи. - 2010. - № 3 (38). - С. 77-81.
4. Хэбиф Т. П. Кожные болезни. Диагностика и лечение / Т. П. Хэбиф. - М.: Медпресс-информ, 2007. - С. 84-97.
5. BSACIguidelines for the management of chronic
urticaria and angio-oedema / R. J. Powell, G. L. Du Toit, N. Siddique [et al.] // Clin. Exper. Allergy. - 2007. - Vol. 37, No 5. - Р. 631—650.
6. Fonacier L. S. Allergic skin diseases / L. S. Fonacier, S. C. Dreskin, D. Y. M. Leung // J. Allergy Clin. Immunol. - 2010. - Vol. 125, No 2. - Р. 138-149.
7. Komarow H. D. Office-based management of urticaria / H. D. Komarov, D. D. Metcalfe // Am. J. Med. - 2008. - Vol. 121, No 5. - Р. 379-384.
