КЛІНІКО-ЛАБОРАТОРНІ МАРКЕРИ ПЕРЕБІГУ НОВОЇ КОРОНАВІРУСНОЇ ХВОРОБИ SARS-COV-2 COVID-19 У ГОСПІТАЛІЗОВАНИХ ХВОРИХ Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

УДК 616.98:578.834-036-07-08:614.21 https://doi.org/10.26641/2307-0404.2021A248085

Л.Р. Шостакович-Корецька1, КЛШ1КО-ЛАБОРАТОРШ МАРКЕРИ Т.В. Шрееш \ ПЕРЕБ1ГУ HOBOÏ KOPOHABIPYŒOÏ

ОП ШевченКо-Макаренко ' ХВОРОБИ SARS-COV-2 COVID-19

У ГОСП1ТАЛ1ЗОВАНИХ ХВОРИХ

М.О. Турчин2,

2

В.1. Чумак , В. О. Чорток 2, О.М. Дробишевська 12

Днтровський державний медичний утверситет 1 вул. В. Вернадського, 9, Днiпро, 49044, Украша e-mail: [email protected]

КНП "MicbKa клшчна лжарня № 21 iM. проф. С.Г. Попково'1» ДМР 2

вул. Канатна, 17, Днтро, 49006, Украша

Dnipro State Medical University 1

V. Vernadsky str., 9, Dnipro, 49044, Ukraine

City Clinical Hospital No. 21 named after prof. Ye.G. Popkova 2

Kanatna str., 17, Dnipro, 49006, Ukraine

e-mail: [email protected]

Цитування: Медичт перспективи. 2021. Т. 26, № 4. С. 48-55 Cited: Medicniperspektivi. 2021;26(4):48-55

Kлючовi слова: KopoHaeipycHa хвороба, COVID-19, SARS-CoV-2, 2019-nCoV, nневмонiя, npomueipycHa теpaпiя, штучна вентиляця легетв

Ключевые слова: коронавирусная болезнь, COVID-19, SARS-CoV-2, 2019-nCoV, пневмония, противовирусная терапия, искусственная вентиляция легких

Key words: coronavirus disease, COVID-19, SARS-CoV-2, 2019-nCoV, pneumonia, antiviral therapy, invasive mechanical ventilation

Реферат. Клинико-лабораторные маркеры течения новой коронавирусной болезни SARS-CoV-2 COVID-19 у госпитализированных больных. Шостакович-Корецкая Л.Р., Киреева Т.В., Шевченко-Макаренко О.П., Турчин Н.О., Чумак В.И., Черток В.А., Дробишевская О.Н. Изучены прогностические предикторы неблагоприятного течения коронавирусной болезни (СОУЮ-19) и ее осложнений с проявлениями пневмонии и необходимостью кислородной поддержки и подключения к аппарату искусственной вентиляции легких (ИВЛ). Оценены клинико-лабораторные ассоциации у стационарных больных с СОУЮ-19, выявлены возможные предикторы подключения к аппарату ИВЛ у 37 госпитализированных больных. Больные были госпитализированы на 6,65±3,32 день заболевания, сатурация кислородом крови ($рО2) зависела от тяжести течения болезни и ответа на терапию. Выявлены положительные достоверные корреляционные отношения между уровнем белка стимулирующего фактора роста (БТ2) и Д-димера, креатинфосфокинази фракции МВ (КФК-МВ) и Д-димером, КФК-МВ и БТ2, а также ферритина и Д-димера с БТ2. Не выявлено достоверных связей с тропонином. С-реактивный белок вероятно коррелировал с КФК-МВ и ферритином. Показатель международного нормализованного отношения имел достоверные корреляции с Д-димером, БТ2 и КФК-МВ. Регрессионный анализ Кокса показал, что кривая выживания имеет ступенчатый характер и наибольший риск ухудшения состояния, которое требует ИВЛ, отмечался на 6-й день заболевания (95,0% С! =0,9-1,0, при среднем уровне 8рО2=87,3%). ЯОС-анализ показал наличие возможной связи между показателями: Д-димером, белком БТ2, КФК-МВ и риском развития критического состояния, требующего ИВЛ у больных. Проведенное исследование показало, что заболевание СОУЮ-19 имеет фазный характер, когда после первой фазы заболевания у части больных прогрессирует легочная фаза и гиперцитокинемия с развитием гипоксии, снижением $рО2. Поэтому выявление маркеров прогрессирования болезни имеет существенное значение для прогнозирования течения и возможного предотвращения развития острого респираторного дистресс-синдрома с применением инвазивной ИВЛ.

Abstract. Clinical and laboratory markers of the new coronavirus disease SARS-CoV-2 COVID-19 in hospitalized patients. Shostakovych-Koretskaya L.R., Kireyeva T.V., Shevchenko-Makarenko O.P., Turchin MO., Chumak V.I., Chortok V.O., Drobyshevska O.M. The prognostic predictors of an unfavorable course of coronavirus disease (COVID-19) and its complications with manifestations of pneumonia and the need for oxygen support and connection to the invasive mechanical ventilation were studied. Clinical and laboratory associations in

hospitalized patients with COVID-19 were evaluated, the possible predictors of connection to the invasive mechanical ventilator in 37 patients were identified. Patients were hospitalized on day 6.65±3.32 of the disease, blood oxygen saturation (SpO2) depended on the severity of the disease and response to therapy. Positive significant correlations between the level of growth stimulating factor (ST2) and D-Dimer, creatine phosphokinase MB fraction (CPK-MB) and D-dimmer, CPK-MB and ST2 were revealed, as well as of ferritin and D-Dimer with ST2. There were no significant associations with troponin. C-reactive protein (CRP) probably correlated with CPK-MB and ferritin. The International Normalized Ratio (INR) indicator had significant correlations with D-dimmer, ST2 and CPK-MB. Cox regression analysis showed that the survival curve has a stepwised nature and the highest risk of deterioration, which requires mechanical ventilation, was noted on the 6th day of illness (95.0% CI = 0.9-1.0, with an average SpO2 level =87.3%). ROC analysis showed the presence of a possible relationship between D-Dimer, ST2 protein, CPK-MB and the risk of developing a critical condition requiring mechanical ventilation in patients. The study showed that COVID-19 disease has a phase nature, when after the first phase of the disease, the pulmonary phase and hypercytokinemia progress in some patients with the development of hypoxia, a decrease in SpO2. Therefore, the identification of markers of disease progression is essential for predicting the course and possible prevention of the development of acute respiratory distress syndrome with the use of invasive mechanical ventilation.

С0УГО-19 - шфекцшне захворювання, викли-кане останшм з вщкритих вiрусiв шмейства коронавiрусiв. До спалаху шфекци в Ухаш (Китай, провшщя Хубей) у грудш 2019 року про новий вiрус i викликаш ним захворювання вщомо не було. Сьогодш спалах С0УГО-19 пе-рерю у пандемда, що охопила багато кра!н св^у [4, 5]. Це новий вiрус, який ще недостатньо вивчений i суттево вiдрiзняeться вщ шших рест-раторних вiрусiв, у тому чи^ вщ вiрусу грипу Н1Ш [6]. Поведшка С0УГО-19 непередбачена, тому прогнози розвитку ешдеми часто не шд-тверджуються, а моделi не працюють. На тепе-ршнш час нам ще не вщомо багато етде-мюлопчних i патофiзiологiчних особливостей С0УГО-19 [10, 12]. Цей коронавiрус е вiрусом, який може бути контагюзним в шкубацшному перiодi та може передаватись аерозольним й аерогенним шляхами з клшчною рiзнома-штшстю вщ повно! вщсутност симптомiв до тяжко! полюрганно! симптоматики, i не тшьки легенево!, а також видшятися протягом три-валого часу [9]. З 11 березня 2020 р., коли ВООЗ оголосила про пандемда, викликану коро-навiрусом 8ЛЯ8-СоУ-2 (2019-пСоУ), увiвши термiн «коронавiрусна хвороба 2019» (С0УГО-19), було проведено багато дослщжень, завдяки яким нашi уявлення стосовно ешдемюлопчних, клiнiчних i патофiзiологiчних особливостей С0УГО-19 значно розширилися [6]. На тепе-рiшнiй час добре вщомо, що клiнiчна картина С0УГО-19 може вардаватися, але частiше характеризуеться лихоманкою, сухим кашлем, задишкою, болем у м'язах, можлива дiарея та висипання на шкiрi, втрата нюху й смаку. Клшчш варiанти переб^у С0УГО-19 класифь куються як: легкий, помiрно! тяжкостi (вiд незначних симптомiв до легко! форми пневмо-ни) - 81%, тяжкий (задишка, гшокшя, пнев-монiя з 50% i бiльше ураження легень) - 14%, критичний (рестраторна недостатнiсть,

септичний шок або полюрганна недостатнiсть) -5% [2, 3, 6, 7].

Але клшщисти й науковцi продовжують сти-катися з незясованими питаннями та викликами. Це стосусться прогнозування nepe6iry iнфекцii та розвитку ускладнень у хворих на еташ госпiтального лшування. Полiморфiзм клiнiчних проявiв, а також особливосп реакцii хворих на гшоксда, якi досить тривалий час можуть не скаржитися на проблеми з диханням, створюють певнi трyднощi для прогнозування несприятли-вого перебiгy коронавiрyсноi шфекци та ii ускладнень з проявами пневмонii i необхiднiстю кисневоi шдтримки та пiдключення до апарату штучно! вентиляцii легенiв (ШВЛ) [8].

Метою роботи було визначити ктшко-лабо-раторш асоцiацii в стацiонарних хворих на COVID-19, виявити можливi предиктори шдклю-чення до апарату ШВЛ i смертi.

МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕНЬ

Нами проведено дослiдження й аналiз кл> нiко-лабораторних показникiв 37 хворих, як надiйшли на лiкyвання в КНП „Мюька клiнiчна лiкарня № 21 iм. проф. С.Г. ПопковоГ' ДМР м. Днiпро з коронавiрyсною iнфекцiю COVID-19, ускладненою пневмонieю. Обстеження й лшу-вання пацieнтiв проводилось вщповщно до кл> нiчних настанов та протоколiв по веденню пащотпв з COVID-19 (за Наказами МОЗ Украши № 722 вiд 28.03.2020 року та № 762 вщ 02.04.2020 року у чиннш редакцп зi змiнами, згiдно з наказом МОЗ Украши вщ 20.11.2020 року № 2693 та з урахуванням бюетичних норм зпдно з Гельсшською декларацieю. Усiм хворим дiагноз коронавiрyсноi хвороби COVID-19 було тдтверджено дослiдженням назо- та фарин-пального мазку методом полiмеразноi лан-цюгово! реакцii (ПЛР) на SARS-CoV-2 (COVID-19), пневмонiю дiагностyвали за допомогою методiв комп'ютерноi томографii (КТ) або

21/ Том XXVI/ 4

49

рентгенолопчного дослщження. Лабораторне обстеження включало загальноклiнiчнi аналiзи, 6ioxiMi4Hi анатзи кровi (фiбриноген, креатинiн, мiжнародне нормалiзоване вiдношення (МНВ -International Normalized Ratio (INR) та iH.) та спещальш дослiдження кровi на маркери системного запалення та ураження серцево-судинно! та легенево! системи - рiвень Д-димеру (D-di-mer, ng/ml), тропоншу (cardiac-specific troponin, ng/ml), феритину (Ferritin, ng/ml), С-реактивного проте!ну (CRP), креатинфосфокшази фракцii МВ (КФК-MB, creatine phosphokinase, CPK-MB, U/l), бiлка ST2 (стимулюючий фактор росту, IL1RL1 -члена шмейства рецепторiв iнтерлейкiну-1 (IL-1), ng/ml) - бiомаркер ризику серцево-судинних ускладнень, серцево-судинно! недостатностi. Статистична обробка даних проводилася методами параметрично! та непараметрично! статистики за допомогою програмного продукту Statistica v.6.1® (StatSoft, США) (серiйний номер AGAR909E415822FA) i пакета SPSS 23.0. (Free Trial Version режим доступу: https://www.ibm.com/support/pages/downloading-ibm-spss-statistics-23). Дiагностичну цiннiсть теспв i ix вплив на результат захворювання для оптимiзацii прогнозування ризиюв та про-гностично! значущостi показниюв визначали за допомогою ROC-кривих (англ. Receiver Operating Characteristic) з розрахунком операцшних характеристик ROC-аналiзу [1]. Критичний рiвень статистично! значущостi приймався < 5% (p<0,05).

РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ

Серед 37 госпiталiзованиx хворих було 20 жшок i 17 чоловшв. Середнiй вiк хворих 59±3 роки (22-77 рокiв). У всix хворих при надxодженнi до лшарш був встановлений дiагноз: коронавiрусна хвороба, ускладнена дво-бiчною полiсегментарною пневмошею. За сту-пенем тяжкостi серед хворих у 17 був середнш стушнь тяжкостi, у 20 - тяжка форма захворю-

вання. У частини хворих були таю коморбщш захворювання (n): хрошчна патологiя шлунково-кишкового тракту (11), Cr Pancreas T2NxM1, ст4 (1), Cr легешв, xронiчне обстуктивне захворювання легешв (3), дифузний зоб, тирео!дит (4), системний червоний вовчак (1), хрошчний шелонефрит (5), цукровий дiабет (9), iшемiчна хвороба серця (9), варикозна хвороба кшщвок (8). Iншi ускладнення хвороби були такi (n): артерiальний тромбоз (1), сепсис (2), септичний шок (3), полiорганна недостатнiсть (7).

У лшуванш хворих застосовувалася терашя згiдно з протоколом «Надання медично! допо-моги для лiкування коронавiрусноi хвороби (COVID-19)», затвердженим наказом Мшютерства охорони здоров'я Укра!ни вiд 02.04.2020 р. № 762: дексаметазон (ус хворО, ремдесивiр (11), тоцилiзумаб (7), оксигенотератя, антибiотики, симптоматична терапiя. ^мох хворих було переведено до вщдшення iнтенсивноi терапii у зв'язку з прогресуванням хвороби, розвитком гострого рестраторного дистрес-синдрому (ГРДС), септичного шоку й шдключено до апарату iнвазiйноi ШВЛ. Один хворий помер.

Аналiз термшу надходження до лiкарнi вiд початку симптомiв захворювання показав, що бшьшють хворих надходила до лiкарнi на другому тижш захворювання. В основному xворi надходили до стацiонару на 6-7 день хвороби (вщ 2-го до 14-го дня) у зв'язку з наростанням дихаль-них розлащв та лихоманкою, що в середньому становило 6,65±3,32 (M±SD) дня захворювання.

Ус xворi потребували киснево! тдтримки при надxодженнi до лiкарнi, у бшьшосп з них динамiка показниюв сатурацii киснем кровi (blood oxygen saturation - SpO2, %) залежала вщ тяжкостi перебiгу хвороби й вщповщ на терапiю (рис. 1). Киснева тдтримка проводилась переваж-но через маску для обличчя з резервуарним мш-ком, швидкiсть потоку в середньому 10-15 л/хв.

120,00 100,00 80,00 60,00 40,00 20,00 0,00

1 2 3 4 5

Ряд 1 — 8рО2 1-й день Ряд 2 — 8рО2 4 -й день Ряд 3 — 8рО2 7-й день Ряд 4 - 8рО2 10-й день Ряд 5 — 8рО2 13-й день

Рис. 1. Динамжа SpO2 (%) хворих у ei anioiiapi залежно вiд TepMiHy перебування в стацижари де: ряди 1-5 на oci абсцис - 1-й, 4-й, 7-й, 10-й та 13-й день хвороби вщповщно, вкь ординат - piiiciii, SpO2, %

Рисунок 1 демонструе в цшому позитивну динамшу рiвня сатурацп кисню на кисневш пiдтримцi вiд першого до 13 дня лшування в стащонар^ де найнижчий рiвень 8р02 у хворих був у перший день надходження до лшарш.

Було проведено зютавлення динамiки показ-никiв сатураци кисню вiдносно 1-го дня над-

ходження в лшарню та подальшого застосування (Так) або незастосування швазшно! ШВЛ (Нi) в процесi лшування (рис. 2).

Як можна побачити на рисунку 2, серед тих, хто в подальшому потребував ШВЛ (1), по-казники 8р02 були бiльш низькими, особливо в перший день надходження до ткарш.

1 день у CTa^oHapi

4 день у CTa^oHapi

7 день у CTa^oHapi

10 день у CTa^oHapi

13 день у стaцiонapi

Рис. 2. Динамика SpO2 у хворих залежно в1д застосування ШВЛ на 1-й, 4-й, 7-й, 10-й та 13-й день перебування в стац1онар1, де 1 - застосування ШВЛ; 0 - незастосування ШВЛ, на ос1 ординат - SpO2 (%), на ос1 абсцис - ввдповвдш дш перебування в стац1онар1

Також рiвень сатураци кисню залежав певною мiрою вiд того, на який день вщ початку за-хворювання хворий поступив у лiкарню. Суттеве зниження 8р02 вiдмiчалося у хворих, яю поступали пiсля 4 - 6-го дня тсля початку перших симптомiв захворювання.

Було проведено дослщження кореляцiйних вiдношень мiж бiохiмiчними маркерами системного ураження при запальних процесах (табл. 1),

яке показало таю Bipor^Hi коефiцieнти: найбiльш високий звязок був виявлений мiж piBHeM ST2 i Д-димеру, КФК-MB - з Д-димером, КФК-MB i ST2, а також феритину й Д-димеру з ST2. Не виявлено вipoгiдних зв'язюв з тpoпoнiнoм. CRP вipoгiднo корелював з КФК-MB i феритином. Показник INR мав вipoгiднi кореляцп з Д-димером, ST2 i КФК-MB.

Таблиця 1

Матриця коефнщентчв кореляцп м1ж осмовмими бiохiмiчмими показниками кров1

Показники / Коефщкнт кореляцй Д-димер, ng/ml ST2, ng/ml КФК-MB, U/l Тропонш, ng/ml Феритин, ng/ml CRP, mg/l INR, ОД

Д-димер, ng/ml 1

ST2, ng/ml 0,9* 1

КФК-MB, U/l 0,8* 0,75* 1

Тропонш, ng/ml 0,1 0,1 0,1 1

Феритин, ng/ml 0,5* 0,54* 0,3 0,04 1

CRP, mg/l 0,38 0,4 0,7* 0,5 0,5* 1

INR, ОД 0,7* 0,8* 0,5* 0,1 0,4 0,2 1

Прим1тки: * - кoефiцieнти кореляцп Спipмена (rs) з вipoгiднiстю p < 0,05; ST2 - стимулюючий фактор росту; КФК-MB креатинфосфокшази фракци МВ; CRP - С-реактивний проте!н; INR - мiжнаpoдне нopмалiзoване вщношення

21/ Том XXVI/ 4

51

Проведено регресшний ан^з Кокса (рис. 3) з вивченням функци виживання, який показав, що крива виживання мае стушнчастий характер i найбiльший ризик погiршення стану, яке по-

требуе в подальшому ШВЛ, вiдмiчався на 6-й день захворювання (95,0% С1 = 0,9-1,0, при середньому рiвнi 8р02 =87,3%).

а

8

§

На який день хвороби

а

На який день хвороби

Ь

Рис. 3. Крив регреси Кокса щодо ризику прогресування хвороби i переведения хворого на ШВЛ залежно вщ дня захворювання та 8рО2, де на ой абсцис - ввдповвдний день хвороби: а — функщя виживання при середньому за коварiантами, Ь — фукцiя ризику прогресування хвороби за 8рО2 при середньому за коварiантами

Визначено, що ризик збшьшуеться майже в 2 рази до 6-го дня хвороби у хворих з новою коронавiрусною хворобою, ускладненою пнев-монiею з прогресуючим зниженням 8р02.

Було проведено R0C-аналiз з метою з'ясу-вання взаемовiдношень мiж ступенем зниження 8р02 при надходженнi й деякими маркерами запалення (рис. 4).

Рисунок 4 демонструе наявшсть вiрогiдного зв'язку мiж показниками Д-димеру при рiвнi

> 840,8 нг/мл i ризиком розвитку критичного стану, який потребуе ШВЛ у хворих, з високою чутливютю i специфiчнiстю методу, з площею, обмеженою R0C-кривою ЛИС =0,938±0,70 (95% С1 =0,801-1,074), що показуе вщмшну (високу) якiсть цього класифiкатора.

Також виявлеш чутливими й досить специ-фiчними для прогнозу такi показники, як 8Т2, КФК-МВ (рис. 5). А саме, для 8Т2 при рiвнi

> 112,0 нг/мл R0C-крива демонструе вiдмiнну яюсть класифiкатора з площею ЛИС = 0,923±0,074, для КФК-МВ при рiвнi >40,0 Од/л - дуже добру яюсть класифшатора з площею ЛИС =0,865±0,094. Що стосуеться феритину, то R0C-аналiз показав недостатню чутливiсть i специфiчнiсть, що, мож-ливо, повязано з невеликою вибiркою хворих.

Специф1чтсть

Рис. 4. ЯОС-крива визначення оптимального критерiю прогнозування ризику переведення хворого на ШВЛ залежно ввд ршня Д-димеру (АиС =0,938)

Для оцiнка ролi такого коморбщного стану, як цукровий дiабет, для ризику несприятливого перебiгу короновiрусноl хвороби було також застосовано R0C-аналiз (рис. 6).

МЕДИЧН1ПЕРСПЕКТИВИ / МЕЫСМ РЕЖБРЕКШ!

Джерело криво!

-8Т2

-КФК

-Феритин

— Опорна . ниш

Специф1чн1сть

Показник Площа АиС Стандартна помилка Асимптотичне зиачеиия 95% дов1рчий iитервал

щя: д1 щя: д4

8Т2 0,923 0,074 0,013 0,778 1,068

КФК-МВ 0,865 0,094 0,031 0,682 1,049

Феритин 0,596 0,218 0,571 0,169 1,023

Рис. 5. Порiвняння ROC-кривих: прогностична значущiсть показникiв ST2, КФК-МВ, феритину для

прогнозу пiдключення хворого до ШВЛ

Я0С-крива з площею пiд кривою АиС=0,712±0,170 демонструе наявшсть висо-кого ризику ШВЛ у хворих на цукровий дiабет з доброю яюстю класифiкатора моделi для прогнозу.

Специф1чтсть

Рис. 6. ROC-крива прогнозування ризику переведення хворого на ШВЛ при надходжент до стащонару за наявност у хворого цукрового дiабету (АиС =0,712)

Уже в першi мiсяцi пандеми ново! коро-навiрусноl хвороби С0УГО-19 в Украш лiкарi зiткнулися з проблемою непередбачуваностi ще1 шфекци, оскiльки в бiльшостi хворих на початку захворювання протягом 4-5 дшв клiнiчна картина схожа на гостру рестраторну iнфекцiю, хоча й варiабельну, без субективних ознак киснево1 недостатностi. Але подальший перебп захворювання складно прогнозувати, у 80% вш сприятливий, у 15% стае тяжким з розвитком двобiчноl полюегментарно1 штерстищально1 пневмони, а в 5% - критичним [6]. Уважаеться, що першi 5-7 днiв мае мюце вiрусологiчна фаза захворювання, яка на другому тижш захворювання змшюеться на ранню легеневу фазу з початком активно1 iмунологiчноl вiдповiдi з боку клггинного й гуморального iмунiтету, яка або призводить до елiмiнацil вiрусу й одужання, або до прогресування хвороби, розвитку пневмонiту, ГРДС, септичного шоку. Основою цих тяжких ускладнень вважаеться розвиток так званого "цитокшового шторму", з гiперцитокiнемiею, ак-тивацiею макрофагiв та iнших клггин запалення [4, 7]. У нашому дослiдженнi отриманi докази впливу термшу надходження до стацiонару, а

21/ Том XXVI/ 4

53

також piBeHb зниження SpO2 при надходженш на подальший прогноз для хворого й ризики застосування швазивно! ШВЛ. У бiльшостi хворих (73%) вiдмiчалися коморбiднi стани, яю обтяжували перебiг коронавiрусноï хвороби, але найбшьше значення мае наявнiсть у хворих цукрового дiабету, що збнаеться зi спостережен-нями iнших авторiв [10]. Найбiльш iнформатив-ними маркерами для прогнозу ускладненого перебiгу COVID-19 виявилися такi бiохiмiчнi показники: Д-димер, CRP- С-реактивний протеш, INR - мiжнародне нормалiзоване вiдношення та маркери ураження серцево-судинноï системи -ST2, КФК-MB.

ВИСНОВКИ

1. Проведене дослщження на невеликiй групi хворих, яю надходили в перiод першоï хвилi ет-демiï новоï коронавiрусноï хвороби COVID-19, показало, шо захворювання мае фазний характер, коли шсля першо1' фази захворювання в частини хворих прогресуе легенева фаза й гшерцито-кiнемiя зi зниженням SpO2 та розвитком гшокси.

2. Надходження до стацюнару пiсля 6-го дня захворювання з показниками SpO2 <90% у 2 рази

збшьшуе ризики прогресування захворювання й необхщност в подальшому застосування швазш-но1' штучно].' вентиляци легень.

3. Наявнiсть у хворих з коронавiрусною хворобою COVID-19 цукрового дiабету можна вва-жати специфiчним i чутливим маркером не-сприятливого подальшого перебiгу хвороби.

4. Виявлення маркерiв прогресування хвороби мае суттеве значення для прогнозування переб^у й можливого запобiгання розвитку гострого рес-пiраторного дистрес-синдрому iз застосуванням iнвазiйноï штучно].' вентиляцiï легень. 1снуе вiро-гiдний зв'язок мiж показниками Д-димеру при рiвнi >840,8 нг/мл i ризиком розвитку критичного стану, який потребуе штучно].' вентиляци легень.

5. Чутливими й досить специфiчними для прогнозу можна вважати таю показники, як ST2 при рiвнi >112,0 нг/мл, КФК-MB КФК-MB при рiвнi >40,0. Мiж цими маркерами, а також рiвнем Д-димеру е вiрогiдниий кореляцiйний зв'язок.

Конфлiкт штереств. Автори заявляють про вiдсутнiсть конфлшту iнтересiв.

СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ

1. Халафян А. А. Statistica 6. Статистический анализ данных. Москва: ООО «Бином-Пресс». 2010. 528 с.

2. Centers for Disease Control and Prevention. Interim Clinical Guidance for Management of Patients with Confirmed 2019 Novel Coronavirus (2019-nCoV) Infection. Updated February 12, 2020. https://www.cdc.gov/coronavirus/2019-ncov/hcp/clinical-guidance-management-patients.html

3. Clinical course and risk factors for mortality of adult inpatients with COVID-19 in Wuhan, China: a retrospective cohort study / Fei Zhou et al. The Lancet. 2020. Vol. 395, Is. 10229. P. 1054-1062. ISSN 0140-6736. DOI: https://doi.org/10.1016/S0140-6736(20)30566-3

4. Clinical Features of COVID-19 in Uzbekistan / Kim K. et al. J. Korean Med Sci. 2020. 23 Nov. (Vol. 35, No. 45). e404.

DOI: https://doi.org/10.3346/jkms.2020.35.e404

5. Clinical features of patients infected with 2019 novel coronavirus in Wuhan, China / Chaolin Huang et al. The Lancet. 2020. Vol. 395, Is. 10223. P. 497-506, ISSN 01406736. DOI: https://doi.org/10.1016/S0140-6736(20)30183-5

6. Coronavirus disease 2019 (COVID-19) Situation Report - 28 / World Health Organization.

URL: https://www.who.int/docs/default-source/corona-

viruse/situation-reports/20200217-sitrep-28-covid-

19.pdf?sfvrsn=a19cf2ad_2.

7. COVID-19 Treatment Guidelines Panel. Coronavirus Disease 2019 (COVID-19) Treatment Guidelines / National Institutes of Health.

URL: https://www.covid19treatmentguidelines.nih.gov/

8. Guidelines on the management of acute respiratory distress syndrome / M. J. D. Griffiths et al. BMJ Open Respir. Res. 2019. 24 May. (Vol. 6, No. 1). P. e000420. DOI: https://doi.org/10.1136/bmjresp-2019-000420

9. Onder G., Rezza G., Brusaferro S. Case-Fatality Rate and Characteristics of Patients Dying in Relation to COVID-19 in Italy. JAMA. 2020. Vol. 323, No. 18. P. 17751776. DOI: https://doi.org/10.1001/jama.2020.4683

10. Ruscitti P., Berardicurti O., Iagnocco A., Giaco-melli R. Cytokine storm syndrome in severe COVID-19. Autoimmun Rev. 2020. Jul. (Vol. 19, No. 7). P. 102562. Epub 2020 May 3. PMID: 32376400 F.

DOI: https://doi.org/10.1016Zj.autrev.2020.102562

11. The Severity of COVID-19 and Its Determinants: A Systematic Review and Meta-Analysis in China / N. Zhang et al. Sustainability. 2021. Vol. 13, No. 9. P. 5305. DOI: https://doi.org/10.3390/su13095305

12. Torres Acosta M. A., Singer B. D. Pathogenesis of COVID-19-induced ARDS: implications for an ageing population. Eur Respir J. 2020. 24 Sep. (Vol. 56, No. 3). P. 2002049.

DOI: https://doi.org/10.1183/13993003.02049-2020

REFERENCES

1. Xalafyan AA. [Statistica 6. Statistical data analysis]. Moskva: Binom-Press; 2010. p. 528.

2. Centers for Disease Control and Prevention. Interim Clinical Guidance for Management of Patients with

MEffHHHI nEPCnEKTHBH / MEDICNIPERSPEKTIVI

Confirmed 2019 Novel Coronavirus (2019-nCoV) Infection, Updated February 12, 2020. Available from: https://www.cdc.gov/coronavirus/2019-ncov/hcp/clinical-guidance-management-patients.html.

3. Fei Zhou, Ting Yu, Ronghui Du, Guohui Fan, Ying Liu, Zhibo Liu, Jie Xiang, Yeming Wang, Bin Song, Xiaoying Gu, Lulu Guan, Yuan Wei, Hui Li, Xudong Wu, Jiuyang Xu, Shengjin Tu, Yi Zhang, Hua Chen, Bin Cao, Clinical course and risk factors for mortality of adult inpatients with COVID-19 in Wuhan, China: a retrospective cohort study, The Lancet. 2020;395(10229): 1054-62, doi: https://doi.org/10.1016/S0140-6736(20)30566-3

4. Kim K. et al. Clinical Features of COVID-19 in Uzbekistan. J. Korean Med Sci. 2020 Nov 23;35(45):e404. doi: https://doi.org/10.3346/jkms.2020.35.e404

5. Chaolin Huang, Yeming Wang, Xingwang Li, Lili Ren, Jianping Zhao, Yi Hu, Li Zhang, Guohui Fan, Jiuyang Xu, Xiaoying Gu, Zhenshun Cheng, Ting Yu, Jiaan Xia, Yuan Wei, Wenjuan Wu, Xuelei Xie, Wen Yin, Hui Li, Min Liu, Yan Xiao, Hong Gao, Li Guo, Jungang Xie, Guangfa Wang, Rongmeng Jiang, Zhancheng Gao, Qi Jin, Jianwei Wang, Bin Cao, Clinical features of patients infected with 2019 novel coronavirus in Wuhan, China, The Lancet. 2020;395(10223):497-506, ISSN 0140-6736. doi: https://doi.org/10.1016/S0140-6736(20)30183-5

6. World Health Organization. Coronavirus disease 2019 (COVID-19) Situation Report - 28. Available from: https://www.who.int/docs/default-source/coronaviruse/situation-reports/20200217-sitrep-28-covid-19.pdf?sfvrsn=a19cf2ad_2.

7. COVID-19 Treatment Guidelines Panel. Corona-virus Disease 2019 (COVID-19) Treatment Guidelines. National Institutes of Health. Available from: https://www.covid19treatmentguidelines.nih.gov/

8. Griffiths MJD, McAuley DF, Perkins GD, et al. Guidelines on the management of acute respiratory distress syndrome. BMJ Open Respir. Res. 2019. May 24;6(1):e000420.

doi: https://doi.org/10.1136/bmjresp-2019-000420

9. Onder G, Rezza G, Brusaferro S. Case-Fatality Rate and Characteristics of Patients Dying in Relation to COVID-19 in Italy. JAMA. 2020;323(18): 1775-6. doi: https://doi.org/10.1001/jama.2020.4683

10. Ruscitti P, Berardicurti O, Iagnocco A, Giacomel-li R. Cytokine storm syndrome in severe COVID-19. Autoimmun Rev. 2020 Jul; 19(7): 102562. Epub 2020 May 3. PMID: 3237400 F.

doi: https://doi.org/10.1016/j.autrev.2020.102562

11. Zhang N, Xie T, Ning W, He R, Zhu B, Mao Y. The Severity of COVID-19 and Its Determinants: A Systematic Review and Meta-Analysis in China. Sustain-ability. 2021;13(9):5305.

doi: https://doi.org/10.3390/su13095305

12. Torres Acosta MA, Singer BD. Pathogenesis of COVID-19-induced ARDS: implications for an ageing population. Eur Respir J. 2020 Sep 24;56(3):2002049. PMID: 32747391; PMCID: PMC7397945.

doi: https://doi.org/10.1183/13993003.02049-2020

Crarra Hagiümga go pega^ii' 25.06.2021

♦

21/ TOM XXVI/ 4

55