CC BY
23
УДК 616.31-002-06:618.15-022.7]-085-036.8
А.Д. Шульженко, Т.О. Петрушанко, М.В. Микитюк*
КЛ1Н1КО-ЛАБОРАТОРНА ЕФЕКТИВН1СТЬ Л1КУВАННЯ Ж1НОК 13 ЗАХВОРЮВАННЯМИ ПАРОДОНТА НА ТЛ1 БАКТЕР1АЛЬНОГО ВАГ1НОЗУ
ВДНЗУ «УМСА», кафедра терапевтично!' стоматологи *НД1 ПОРПФ
Запально-дистрофiчнi хвороби пародонта - це проблема, що потребуе комплексного i мультидисци-плiнарного пiдходiв i в дiагностицi, i в тактицi лкуван-ня та профiлактики, оскiльки переважна бтьшють хвороб пародонта е синдромним проявом численних соматичних та психосоматичних хвороб. Доведено взаемозв'язок хвороб ендокринноТ, травноТ, серцево-судинноТ, дихальноТ, нервовоТ, iмунноТ систем органь зму, опорно-рухового апарату з генералiзованими ураженнями пародонта [1;2]. Натепер вiдсутня тактика стоматолопчного обстеження i лiкування жшок, якi страждають на бактерiальний вапноз (БВ), хоча доведено, що вс пацiентки i3 БВ мають хронiчнi генера-лiзованi запальнi та запально-дистрофiчнi захворю-вання пародонта, тага як хроычний катаральний пнп-в^, пародонтит початкового i першого ступеня тяжко-стi [2-4]. Частота виявлення БВ у сучасних жшок вком 18-45 рокiв складае 67%-89% [5]. За визначенням ВООЗ, бактерiальний вапноз - це полiмiкробна дисбь отична незапальна хвороба, при якш видовий i гальга-сний вектори мiкрофлори пiхви змiщенi в бiк анаероб-них мiкроорганiзмiв. Основними збудниками БВ е Gardnerella vaginalis - факультативний анаероб, який виявляеться у 82% жшок iз вищезазначеним дiагно-зом, та Atopobium vaginae, що викликае част клiнiчнi рецидиви [5-7]. Частота, з якою БВ трапляеться i ре-цидивуе в жiнок дородного вiку, складае 67%-89% [8]. Зважаючи на поширенiсть зазначеного пнеколоп-чного дiагнозу i виявлення запальних та запально-дистрофiчних захворювань пародонта в жшок репродуктивного вку [4], доцтьними е впровадження й оць нка в динамiцi ефективностi комплексного лкування жiнок, якi страждають на бактерiальний вагiноз i мають кглычш прояви запально-дистрофiчного процесу в тканинах пародонта.
Мета роботи - визначити клшко-лабораторну ефективнють схеми лкування жiнок iз захворювання-ми пародонта на тл бактерiального вагiнозу.
Матерiали i методи
Було обстежено 54 жiнки вiком 18-45 рокiв без тя-жкоТ соматичноТ та ортодонтичноТ патологи. Дiагноз БВ установлював лкар акушер-гiнеколог за критерiя-ми Амселя, що е маркерами БВ [8]. Пародонтолопч-ний дiагноз формулювали за класифка^ею хвороб пародонта М.Ф.Данилевського [9]. Ступшь запального процесу пародонта визначали за шдексами РМА (мо-дифка^я C.Parma), КП1 за Леусом [4]. Окрiм загаль-ноприйнятих клiнiчних методiв стоматологiчного обстеження, для об'ективiзацiТ результатiв лiкування визначали наявнють збудникiв БВ Gardnerella vaginalis та Atopobium vaginae (метод полiмеразно-ланцюговоТ реакцп), амiно-тест ротовоТ рiдини [11], гальгасну ак-тивнiсть альфа-амiлази слини (бiохiмiчний кiнетичний
метод), концентрацiю sIgA в слин (метод iмунофер-ментного аналiзу).
Обстежених жiнок було подiлено на двi групи за-лежно вщ призначено''' схеми комплексного лiкування. У Bcix пацieнток дослiдних груп виконано професшну гiгieну та санацiю порожнини рота, закритий кюретаж за показаннями. Представникам I контрольно!' групи (26 жшок) призначали загальноприйнятий курс лку-вання: мюцеве медикаментозне лкування (ротовi ванночки розчину препарату «Стоматоф^» пюля ран-кових i вечiрнiх ппеычних процедур, аплiкацiï з «Мет-рапл-дента» (7 дiб); загальну терапiю (метронщазол 250 мг через кожнi 8 годин per os 7 дшв, пробютик «Симбтер ацидофiльний концентрований» per os 21 день). Жшки II дослщно''' групи (28 пацieнток) пролко-ванi за запатентованою нами схемою [10]. 1'х мiсцеве лiкування охоплювало ротовi ванночки препаратом «Стоматоф^» пюля ранкових i вечiрнix гiгieнiчниx процедур (7 дiб), таблетки для розсмоктування «Ль зак» по 1 таб. через кожн 6 годин per os (5 дiб), апль кацп з «Метрогiл-дента» на 20 хв. двiчi за добу. Пiсля закшчення використання «Стоматофiту» (10 дiб), ап-лiкацiï «Симбiтер омега» 21 добу в силконових капах на шч пiсля завершення застосування «Метропл-дента». Загальне медикаментозне лiкування хворих II дослщно''' групи: клiндамiцин 150 мг через кожн 6 годин (7 дiб), пробiотик «Симбiтер ацидофтьний концентрований» per os (21 день).
Результати лкування оцiнювали через 14 дыв, 3, 6 i 12 мюя^в пiсля завершення медикаментозного курсу.
Отриман результати обробленi методами варiа-цiйноï статистики з використанням критерив Ст'юдента [12].
Результати та ïx обговорення
В обстежених обох груп виявлено порушення стану тканин пародонта. У жшок першо' групи зареест-ровано хрошчний катаральний гшпв^ у 11,5%, хрошч-ний генералiзований пародонтит початкового ступеня - в 57,69%, хрошчний генералiзований пародонтит - у 30,77%; у па^енток II групи - 10,71%, 64,29% i 25% вь дповщно. У жодно' з 54 пацiенток не було кглычно ш-тактного пародонта.
Кл^чно оцiнюючи ступiнь запалення пародонта на основi iндексу РМА, виявлено, що на момент первин-ного обстеження показники жшок I та II груп достг^р-но не вiдрiзнялися i становили 63,04±2,63% та 62,36±1,78% вiдповiдно. На 3 мюяць пiсля закiнчення лiкування показник зазначеного шдексу жiнок першо' групи знизився на 16,15% i склав 46,88 ±3,86%. Показник па^енток II групи становив 13,68±2,38%, що на 48,62% менше за первинний результат. На 6 мюяць показники в обох групах несуттево пщвищились i становили 51,77±4,28% i 25,57 ± 4,34% у I та II групах вь
дповщно. Через 1 piK п1сля проведеного л1кування значения шдексу РМА в жiнок I групи склало 60,58±3,14%, що свщчить про вiдсутнiсть достовipноí piзницi з початковим показником у цш групк В аналоп-чний теpмiн у обстежених II групи показник шдексно''' оцшки запалення пародонта становив 20,78±3,51%, що в 3,01 раза нижче за початковий piвень у сво'й гpупi та у 2,91 раза менше за кiнцевий результат жь нок I групи, що свщчить про стшку pемiсiю на фон за-патентованого курсу лiкування i ii вiдсутнiсть пiсля проведення загальноприйнятого курсу.
Отриман результати визначення КП! за Леусом у жь нок I групи становили 2,19±0,097 на початку лкування, знижувались у 1,32 раза через 3 мюяц (1,65±0,244) та поступово пiдвищувалися до початкового piвня на 6 (1,93±0,203) i 12 (2,47±0,203) мiсяцi динамiчного спосте-рження. Достовipноí piзницi мiж початковим i кiнцевим результатом зареестровано не було, окpiм того, показник через рк на 0,28 одиниць перевищував результат первинного обстеження, що свщчить про вщсутнють слйкого л^вального ефекту в цiй гpупi. У жшок II групи результат ЮН складав 2,57±0,093 до лiкування та змен-шувався в 6,3 раза (0,41±0,094) на 3 мiсяць, у 2,69 раза (0,96±0,184) на 6 i в 3,32 раза (0,77±0,161) на 12 мiсяць поpiвняно з початковим piвнем, що свiдчить про слйке зменшення запального процесу в тканинах пародонта протягом 1 року.
Для об'екп^зацп та пщтвердження клУчно''' дiагнос-тики на pаннiх термшах дослiдження проводили обстеження фактсрв мiсцевого iмунiтету, таких як альфа-амiлаза слини та sIgA до лкування та через 2 тижн пю-ля закiнчення медикаментозного курсу (табл.1). Норма концентрацп S IgA слини становить 115,3-299,7. Зни-ження концентрацп sIgA в змiшанiй слин слинi е про-явом хроычних запальних захворювань порожнини рота [13-15]. На початку обстеження показники жшок I та II груп не мали достс^рно''' piзницi та були нижчi вiдомоí норми, що пiдтвеpджуе наявнють запальних пpоцесiв у pотовiй порожнин жiнок iз БВ. Пiсля проведеного л^-вання достовipне пiдвищення концентрацп sIgA в рото-вiй рщиы спостеpiгалося в пацiенток обох груп: у жшок I групи в 1,49 раза, II - у 2,08 раза, причому концентра^я sIgA в змшанш слинi пацiенток II групи на 48,53 одиниц перевищувала показник жшок II групи, що пщтверджуе вищу ефективнiсть запатентованого курсу лкування перед загальноприйнятим.
Таблиця 1
Результати дослiдження концентрацп sIgA змiшано'l слини ж\нок i3 бактерiальним eaaiH030M (М±т)
ТермЫ обстеження I група (15) II група (15)
Первинне 97,47±4,43 93,53±4,35
Через 2 тижн пюля лкування 145,87±13,12 р<0,05 194,4±15,17* р<0,05
npuMimKa: в дужках - кльксть обстежених жiнок;
* - достовiрна рiзниця (р<0,05) при порiвняннi з показниками I групи.
Динамка кшетично''' активности альфа-амтази змшано''' слини жшок iз БВ наведена в табл. 2. На початку обстеження показники кшетично''' активности альфа-амтази ротово' рщини па^енток обох груп не мали достг^рно' piзницi, але перевищували норму (160-320 одиниць) [19;20], що пщтверджуе наявнють запального процесу в порожниш рота. Пюля проведеного лкування в жiнок I групи показники активности дослiджуваного ферменту знизилися на 126,7 одиниць, але перевищували верхню межу норми на 5,03
одиниць що е свщченням недостатньо' ефективностi використано' схеми лкування.
Таблиця 2
Результати дослiдження кнетичноГ активностi альфа-амлази змiшано'l слини жнок iз бактерiальним ваaiнозом
(М±т)
ТермЫ обстеження I група (15) II група (15)
Первинне обстеження 452,0±12,9 443,63±10,91
Через 2 тижн пюля лкування 325,30±15,17 р<0,05 245,95±15,35* р<0,05
Примiтка: в дужках - кльксть обстежених жiнок;
* - достовiрна рiзниця (р<0,05) при порiвняннi з показниками I групи.
У па^енток II групи спостер^алося зниження кшетично''' активности до меж норми на 197,68 одиниць, що об'ективно свщчить про усунення запальних явищ у порожнин рота за рахунок використання курсу лку-вання, спрямованого на пригычення збуднигав БВ.
Для аналiзу взаемозв'язюв БВ зi станом пародонта використовували метод амшо-тесту ротово' рщини, що е експрес-методом виявлення Gardnerella vaginalis i Atopobium vaginae, та метод ПЛР для об'ективного пщтвердження наявносл збуднигав БВ у ротовш порожнинк
Амшо-тест ротово' рщини жшок iз БВ у па^енток обох групах до лкування позитивний у 100% з штенсив-нiстю вiд + до +++. На 14 день пюля лкування позитивний результат амшо-тесту з штенсивнютю + виявлявся в 53,8% (14 паценток) обстежених I групи. У жшок II групи в аналопчний теpмiн позитивний результат тесту визна-чався у 28,6% (8 па^енток) з iнтенсивнiстю +.
Наявнють Gardnerella vaginalis та Atopobium vaginae в ротовш порожнин жшок iз БВ визначали методом ПЛР (таблиц 3, 4). На первинному обстежен доведена наявнють хоча б одного зi збуднигав БВ у 100% жiнок обох груп. Поpiвняння показникiв ПЛР на наявнють Gardnerella vaginalis та Atopobium vaginae мiж па^ентками I та II груп продемонструвало вщсутнють достг^рно' piзницi, що свiдчить про щентичнють патологiчних чинникiв на початку лкування.
Таблиця 3
Результати ПЛР на наявнють Gardnerella vaginalis у порожниш рота жнок iз БВ (М±т)
Теpмiи обстеження I група (n=26) II група (n=27)
Первинне звернення 84,6±0,072 67,9±0,09 Р I-II >0,05
Через 3 мюяц 15,4±0,072 р 1-2<0,05 28,6±0,087* Р1 <0,05 р 1-2
Через 6 мiсяцiв 15,4±0,072 р 1-3<0,05 р 2-3>0,05 28,6±0,087* Р I-II <0,05 р 1-3<0,05 р 2-3>0,05
Через 12 мюя^в 53,8±0,1 р 1-4<0,05 р 3-4<0,05 14,3±0,067* Р I-II <0,05 р 1-4<0,05 р 3-4>0,05
Примiтка: у цй i в таблиц 4 (в дужках - кльксть обстежених жнок);
* - достовiрна рiзниця (р<0,05) при порiвняннi з показниками I групи. Р I-II - достовiрнiсть показниюв у перiод однаковоао обстеження з арупою I р 1-2, р 1-3, р 1-4 - достовiрнiсть показниюв при порiвняннi в межах одтеУ арупи з показником первинноао обстеження, р 2-3, р2-4 -достовiрнiсть показниюв у межах одше( арупи з показником обстеження через 3 мсяц псля лкування, р 3-4 - достовiрнiсть показниюв у межах одше( арупи з показником обстеження через 6 мсяцв тсля лкування.
Таблиця 4
Результати ПЛР на наявнють Atopobium vaginae в порож-нин1 рота жнок ¡з бактеральним вагнозом (М±т)
ТермЫ обстеження I група (26) II група (27)
Первинне звернення 84,6±0,072 78,6±0,079 Р I-II >0,05
Через 3 мюяц 57,7±0,099 р 1-2<0,05 28,6±0,087* Р1 <0,05 р 1-2
Через 6 мюя^в 57,7±0,099 р 1-3<0,05 р 2-3>0,05 28,6±0,087* Р I-II <0,05 р 1-3<0,05 р 2-3>0,05
Через 12 мюя^в 69,2±0,092 р 1-4<0,05 р 3-4<0,05 28,6±0,087* Р I-II <0,05 р 1-4<0,05 р 3-4>0,05
Пюля проведеного медикаментозного курсу вщсо-ток виявлення наявносл Gardnerella vaginalis у обсте-жених I групи на 3 i 6 мюяць знизився на 69,2%. Але на 12 мюяць зафксовано пщвищення показника на 38,4% вщносно останнього результату. 1дентична те-нден^я спостерiгалась i у випадку Atopobium vaginae: на 3 i 6 мюяць зменшення ктькосл жiнок iз позитив-ним результатом ПЛР на 26,9%, на 12 мюяць - збть-шення на 11,5%. Дан обстеження свiдчать про вщсу-тнiсть стiйкого результату лкування загальноприйня-тим методом, оскiльки в зазначеному кура антибак-терiальний уплив на оргаызми здiйснюеться метрань дазолом, який не приводить до достатнього ктькюно-го зниження в ротовш порожнин Atopobium vaginae, оскiльки цей мiкроорганiзм не мае чутливостi до за-значеного препарату. Незважаючи на суттеве зниження Gardnerella vaginalis, через 6-12 мюя^в вини-кае рецидив, причиною якого стае висока здатнють Atopobium vaginae до утворення бiоплiвок, а отже, для створення умов активного розмноження Gardnerella vaginalis.
У жшок II групи за використання запатентовано! методики лкування наявнють збуднигав БВ у ротовiй породнинi продемонструвала стшку тенденцiю зниження. Результати ПЛР на наявнють Gardnerella vaginalis на 3-6 мюяць знизилися на 39,3%, а на 12 -ще на 14%. Показники виявлення Atopobium vaginae пюля проведення лкування знизилися на 50% та не збтьшувалися протягом 1 року. Отриман результати були досягнул за допомогою використання в схемi ль кування клшдамщину, до якого стшкють цих органiзмiв значно нижча, в порiвняннi з метронщазолом, а також антисептик деквал^я хлориду («ГНзак»), що безпосе-редньо впливае на Atopobium vaginae, який найчасл-ше стае причиною рецидивiв БВ.
Висновки
При порiвняннi загальноприйнятоТ та запатентова-ноТ схем лкування визначено, що традицiйне лкуван-ня суттево менш ефективне. Для контролю якосл ль кування жшок iз БВ i проявами захворювань пародон-та недостатньо лише шычних методiв обстеження, оскiльки в ротовш порожнин цього контингенту па^е-нток виявляеться специфiчна мiкрофлора. Для об'ективiзацiТ клiнiчних результатiв доцiльно викорис-товувати дослщження факторiв мiсцевого iмунiтету, таких як альфа-амтаза слини i sIgA. Для контролю наявностi збудникiв БВ у ролi експрес-методу необ-хщно використовувати амiно-тест, а в разi його пози-
тивного результату - ПЛР на виявлення Gardnerella vaginalis та Atopobium vaginae.
Перспективи подальших дослiджень. Результати лiкування потребують подальших дослщжень у вiддаленiшi термши для можливостi адекватного ко-ригування пщтримувальноТ терапи для досягнення повноТ ремiсiТ.
Лiтература
1. Linden G. J. Periodontitis and systemic diseases: a record of discussions of working group 4 of the Joint EFP/AAP Workshop on Periodontitis and Systemic Diseases / Linden G. J., Herzberg M. C. // J. Periodontal.- 2013. - Vol. 84, №4. - Р.20-23.
2. Проданчук A.I. Захворювання пародонта i соматична патололя / A.I. Проданчук, !.Д. Ююн, М.О. Кройтор // Бу-ковинський медичний вюник. - 2012. - Т. 16, №2(62). -С.164-168.
3. Шульженко А.Д. Состояние тканей пародонта у женщин с бактериальным вагинозом / Т.А. Петрушанко, А.Д. Шульженко, Э.И. Крутикова // Georgian Mеdical News. - 2014. - № 12. - С. 24-28.
4. Особливосл стоматолопчного лкування па^енток з бактерiальним вапнозом / [А.Д. Шульженко, Т.О. Петрушанко, E.I Крулкова, r.I. Островська] // УкраТнський стоматолопчний альманах. - 2017.- №3.- С. 15-18.
5. Галич С.Р. Бактериальный вагиноз / С.Р. Галич // Здо-ров'я УкраТни. - 2012. - №4(8). - С 40-42.
6. Лтова Е.В. Бактерiальний вапноз: завжди в дискусп / Lipova E.V. Bakterialnii vaginoz: zavgdi v diskusii / E.V. Lipova, V.E. Radzinskii // Status Praesens. - 2012. - № 2 (8). - С.27-60.
7. The effects of commensal bacteria on innate immune responses in femele genital tract / Mirmonsef P., Gilbert D., Zariffard M.R. [et. al.] // Am. J. Reporod. Immunol. - 2011. - Vol. 65. - Р. 190-195.
8. Кира Е.Ф. Бактериальный вагиноз / Е.Ф. Кира. - М.: ООО «Медицинское информационное агентство», 2012. - 472 с.
9. Данилевский Н.Ф. Заболевания пародонта / Н.Ф. Данилевский, А.В. Борисенко. - К.: Здоровье, 2000. - 464 с.
10. Патент УкраТни на корисну модель № 120483, 10.11.2017. Петрушанко Т.А., Крулкова E.I., Шульженко А.Д. Спо^б експрес^агностики ротовоТ рщини на наявнють летючих ам^в у жЫок з бактерiальним вапнозом // Патент УкраТни на корисну модель № 120483. -2017. Бюл. № 21.
11. Патент УкраТни на корисну модель № 99694, 25.06.2015. Петрушанко Т.А., Крулкова E.I., Шульженко А.Д. Спо^б експрес^агностики ротовоТ рщини на наявнють летючих ам^в у жЫок з бактерiальним вапно-зом // Патент УкраТни на корисну модель № 99694. -2015. Бюл. № 12.
12. Герасимов А.Н. Медицинская статистика: учебное пособие/ А.Н. Герасимов. - М.: ООО «Медицинское информационное агентство», 2007. - 480 с.
13. Секреторный иммуноглобулин А в контроле адаптивно-компенсаторных реакций организма человека / [Г.В. Виха, О.А. Сердюк, Т.В. Выгодская, А.В. Фурсова] // Медицинский Алфавит. Современная лаборатория. -2011. - №4. - С.24-26.
14. Применение нестероидных противовоспалительных средств для лечения стоматологических заболеваний /[С.Т. Сохов, Л.А. Аксамит, Г.В. Виха и др.]. - М.: МЕД-пресс-информ, 2011. - 82 с.
15. Дягтерев Е.Н. Уровень альфа-амилазы слюны как показатель стресса у беременных / Дягтерев Е.Н., Шиф-ман Е.М., Тихова Г.П. // Региональная анестезия и лечение острой боли. - 2017. - №1(11). - С. 22-28.
Стаття надшшла 14.02.2018 р.
Резюме
Натепер вщсутня тактика стоматолопчного обстеження i лкування ж1нок, як1 страждають на бактер1альний ва-г1ноз, хоча доведено наявнють хронiчного катарального гiнгiвiту, пародонтиту початкового та першого ступеня тяжкостi в па^енток i3 цieю патологieю. Частота виявлення БВ у сучасних жшок вком 18-45 рокiв скпадае 67%-89%. Основними збудниками БВ е Gardnerella vaginalis та Atopobium vaginae. Дiагноз БВ установлював лiкар аку-шер-гiнеколог за критерiями Амселя. Було обстежено 54 жшки вiком 18-45 рогав. Обстежених жiнок було подтено на двi групи залежно вщ призначеноТ схеми комплексного лкування. Ступiнь запального процесу пародонта ви-значали за iндексами РМА (модифка^я C.Parma), КП1 за Леусом. Контроль якост лiкування проводили методом ПЛР наявнють збудниюв БВ Gardnerella vaginalis та Atopobium vaginae, амшо-тест ротовоТ рiдини, кiлькiсну актив-нiсть альфа-амтази, концентрацiю sIgA в слинi. Пюля проведених курсiв лiкування показники вах жiнок II групи змiнилися до меж норми на вщмшу вщ результатiв пацiенток I групи. Об'ективiзацiя результатiв лiкування цiеТ ка-тегори пацiентiв потребуе додатковоТ лабораторноТ дiагностики.
Ключовi слова: бактерiальний вагiноз, пнпвп", пародонтит, Gardnerella vaginalis, Atopobium vaginae.
Резюме
В настоящее время отсутствует тактика стоматологического обследования и лечения женщин, страдающих бактериальным вагинозом, хотя доказано наличие хронического катарального гингивита, пародонтита начальной и первой степени тяжести у пациенток с данной патологией. Частота выявления БВ у современных женщин в возрасте 18-45 лет составляет 67%-89%. Основными возбудителями БВ является Gardnerella vaginalis и Atopobium vaginae. Диагноз БВ устанавливался врачом акушер-гинекологом на основе критериев Амселя. Было обследовано 54 женщины в возрасте 18-45 лет. Обследованные женщины были разделены на две группы в зависимости от назначенной схемы комплексного лечения. Степень воспалительного процесса пародонта определяли по индексам РМА (модификация C.Parma), КПИ по Леус. Контроль качества лечения проводился методом ПЦР наличие возбудителей БВ Gardnerella vaginalis и Atopobium vaginae, амино-тест ротовой жидкости, количественную активность альфа-амилазы, концентрацию sIgA в слюне. После проведенных курсов лечения показатели всех женщин II группы изменились в пределах нормы в отличие от результатов пациенток I группы. Объективизация результатов лечения данной категории пациентов нуждается в дополнительной лабораторной диагностике.
Ключевые слова: бактериальный вагиноз, гингивит, пародонтит, Gardnerella vaginalis, Atopobium vaginae.
UDC 616.31-002-06:618.15-022.7]-085-036.8
CLINICAL AND LABORATORY EFFICIENCY OF TREATMENT OF WOMEN WITH PERIODONTAL DISEASES ON THE BACKGROUND OF BACTERIAL VAGINOSIS
A.D. Shulzhenko, T.O. Petrushanko, M. V. Mykytiuk
Higher State Educational Establishment of Ukraine "Ukrainian Medical Stomatological Academy", Department of Therapeutic Dentistry, SRI GIFPPD
Summary
Introduction. There is currently no tactic for dental examination and treatment of women suffering from bacterial vaginosis (BV), although chronic catarrhal gingivitis, periodontitis of initial and first degree of severity in patients with this pathology has been proven. The frequency of detection of BV in modern women aged 18-45 is 67-89%. The main pathogens of Bv are Gardnerella vaginalis and Atopobium vaginae.
Aim. To determine clinical and laboratory effectiveness of the treatment scheme for women with periodontal diseases on the background of bacterial vaginosis.
Materials and methods. Diagnosis of BV was established by an obstetrician-gynaecologist based on the Amsel criteria. 54 women aged 18-45 were examined. The examined women were divided into two groups, depending on the intended scheme of integrated treatment. Determination of the degree of inflammation of the periodontal period was carried out according to the PMA indices (modified by S. Parma), KPI by Leus. The quality control of the treatment was performed by PCR method, the presence of Gardnerella vaginalis and Atopobium vagina, the amino test of oral liquid, the quantitative activity of alpha amylase and the concentration of sIgA in saliva. Representatives of the first control group (26 women) were prescribed the common course of treatment, namely: local treatment therapy (oral baths of the solution of the medicine "Stomatophyte" after morning and evening hygiene procedures, application of "Mergagil-denta" (7 days); general therapy (metronidazole 250 mg every 8 hours for every 7 days, probiotic "Symbiter acidophilic concentrate" for 21 days). Women of the second experimental group (28 patients) were treated according to the scheme we patented. Their local treatment included: oral baths with the medicine "Stomatophyte" after morning and evening hygiene procedures (7 days), tablets for resuscitation "Lizak" for 1 tab. every 6 hours (5 days), application of "Metrogil-denta" for 20 minutes twice a day. After using "Stomatophyte" (10 days), use "Symbiter omega" for 21 days in silicone caps for the night after the completion of the use of "Metrogil-Denta". General medicines for patients in the 2nd group: clindamycin 150 mg every 6 hours (7 days), probiotic "Symbiter acidophilic concentrate" per unit (21 days). Evaluation of the treatment results was carried out 14 days, 3, 6 and 12 months after the end of the course treatment.
Results. In the examined two groups, there was a disorder in the condition of periodontal tissues. In women of the first group chronic catarrhal gingivitis was registered in 11.5%, chronic generalized periodontitis of initial degree - in 57.69%, chronic generalized periodontitis - in 30.77%; in patients of the 2nd group - in 10.71%, 64.29% and 25% respectively. None of the 54 patients had clinically intact periodontal disease. The PMA and Leish KPI indices in women of the 1st group after the treatment did not have a significant difference with the initial results, while the rates of patients in the second group decreased significantly, indicating a decrease in inflammation in the periodontal tissues. The concen-
tration of sIgA after the end of the treatment course was higher in women of the 2nd group, which suggests a higher efficacy of the proposed method of treatment.
Conclusions. Comparing the conventional and patented treatment regimen, it has been determined that traditional treatment is significantly less effective. Clinical methods of examination are insufficient to control the quality of treatment of women with BV and manifestations of periodontal disease, since a specific microflora appears in the oral cavity of this contingent of patients. In order to objectify clinical results, it is advisable to use a study of local immunity factors, such as saliva alpha-amylase and sIgA. To control the presence of IB pathogens as an express method, an amino test should be used, and in the case of its positive result, PCR should be used to detect Gardnerella vaginalis and Atopobium vaginae.
Key words: bacterial vaginosis, gingivitis, periodontitis, Gardnerella vaginalis, Atopobium vaginae.
