CC BY
11
32 (13.9%) patients had combined intraoperative and postoperative complications. The majority, 139 (60.2%) patients with complex ureteral stones were observed to have combined intraoperative and postoperative complications. Failures and complications in the treatment of complicated ureteral stones by ultrasonic contact ureterolithotripsy lead to aggravating of postoperative period in these patients. They observed to have postoperative hyperthermia, attacks of renal colic, pain in the lumbar region. These patients require prolonged stenting and additional nephrotomy.
УДК 616.72 - 002 - 007.24 - 071/072: 575.174.015.3: 577.152.321 Терешшн К.1.
КЛ1Н1КО-1НСТРУМЕНТАЛЬН1 ОСОБЛИВОСТ1 ПЕРЕБ1ГУ ОСТЕОАРТРОЗУ У ПАЩ6НТ1В З Р1ЗНИМИ ВАР1АНТАМИ ПОЛ1МОРФ1ЗМУ ГЕНА ЛАКТАЗИ
Хармвський нацюнальний медичний уыверситет
За результатами поглибленого клiнiчного обстеження 96 хворих з'ясовано, що переважають паць енти - гетерозиготи (СТ) по гену лактази (51,0±5,1)%, тод> як гомозиготи з генотипом СС та генотипом ТТ виявлен в'1дпов'1дно у (39,6±5,0)% та (9,4±3,0)%. ВЮсутн'ють порушень структурно-функцюнального стану к'ютковоТтканини зареестровано у (37,5±4,9)% обстежених з ОА, включаю-чи 23,7% гомозигот'в СС, 66,7% - гомозигот'в ТТ та 42,8% гетерозигот'в, а наявн'ють варiантiв полiморфiзму гену лактази Сс та СТ збльшуе в'дносний ризик формування бльш виразного ура-ження суглобового хряща. Узагальнений показник тяжкост/ ОА та його складов/ у пацiентiв з разними варiантами полiморфiзму гену LCT достов'рно не вiдрiзняються, однак у гомозигот'в СС до-стоврно переважае показник р'вня скутост'!. Серед гомозигот СС мали критично надлишкову масу тла або ОЖ 68,5%, серед гетерозигот - 89,8%, серед гомозигот ТТ - 88,1%, тод> як вмют апелну у сироватц кров/ хворих на ОА залежно вд '¡ндексу маси тла та вар'1анту полiморфiзму гена LCT характеризуеться тим, що у раз/ гомозиготност/ СС, при наростанн маси тла, вмют апелну зростае, тод/ як при гомозиготност/ по ТТ при зростанн '¡ндексу МТ вмют апелну зменшуеться. Взаемозв'язок мж пол1'морф1'змом гена LCT та стад'юю ОА характеризувався превалюванням у го-мозиготних по алел/ СС та гетерозиготних пацiентiв бльш тяжких рентгенолог'чних прояв/'в де-градацп суглобового хряща.
Кпючов1 слова: пол1морф1зм гена лактази, остеоартроз, ожир1ння, апелЫ.
Дослiдження виконано у межах НДР Харювського национального медичного умверситету МОЗ УкраТни, зокрема кафедри за-гальноТ практики-амейноТ медицини та внутрiшнiх хвороб «Клiнiчнi, метаболiчнi та iмуннi особливостi перебiгу захворю-вань внутрiшнiх органiв у хворих рiзного вку з патоло^ею опорно-руховоТ системи та шляхи Тх медикаментозноТ корекцТ» (№ держ. реестрацТ 0113Ш02270).
Вступ
Як вщомо, остеоартроз (ОА) - дегенератив-но-дистрофiчне захворювання опорно-рухового апарату без системних проявiв - е найбтьш по-ширеною нозолопчною формою ураження суг-лобiв (70-80%); захворювання е одшею з голов-них причин непрацездатносп та Ывал^фзаци на-селення, поступаючись лише 1ХС [5]. ОА - гете-рогенна група захворювань, спричинених (в рiз-них сшввщношеннях) вком, мехашчними наван-таженнями, запаленням, гормональними зру-шеннями та генетичною схильнютю. Остеопороз (ОП) - одне з найбтьш поширених метаболiч-них захворювань, що виявляеться порушенням якост кютковоТ тканини i пщвищеним ризиком переломiв. У всьому свт в структурi захворюва-ност i смертност остеопороз ОП займае провщ-не мюце серед населення старших вкових груп. Однак в останн роки прояви остеопени i остео-порозу зус^чаються i у молодих людей [4, 6, 7].
Термшолопчш визначення - остеоартроз, артроз, остеоартрит, деформуючий артроз - в да-ний час в X МЛжнароднш класифкаци хвороб представлен як синошми [3].
За статистичними даними, на сьогодш в Укра'нi вже зареестровано 1 млн. 250 тисяч ви-падш ОА, згщно матерiалiв Круглого стола, ор-гашзованого редакщею журналу "Мистецтво л^ кування" (№8 (84) 2011), в якому взяли участь провщш фахiвцi з дано' проблеми. Захворювання приводить до дегенерацп суглобового хряща i як причина виходу на швалщнють займае перше мюце серед захворювань кютково-м'язовоТ системи [1, 2].
Медико-со^альш показники бвропи i США засвщчують продовження процесу старЫня населення та збтьшення частки осiб вiком понад 60 р., у 2020 р. питома вага населення ^еТ вко-воТ групи збiльшиться удвiчi. У зв'язку з цим про-гнозуеться збтьшення захворюваност на ОА, особливо у працездатному вiцi, а також зрос-тання захворюваностi в дитячому i у пщлггково-му вiцi - "омолодження" ОА [1].
Згiдно даним л^ератури, важливу роль в про-гресуваннi ОА вiдiграють порушення в метабол^ змi та зниженнi чутливост до вiтамiну D [11, 12]. Дослщження полiморфiзму -13910 С>Т гену лактази (LPH, або LCT) мае дiагностичне i прогнос-
тичне значення, що дае змогу визначити лактоз-ну непереносимiсть (ЛН) i передбачити и розви-ток [18]. Ген LPH (LCT) кодуе амiнокислотну по-слiдовнiсть ферменту лактази. Цей фермент ви-робляеться в тонкому кишмвнику i бере участь у розщепленн лактози. Полiморфiзм цього гена впливае на вироблення лактази; при цьому нор-мальний варiант полiморфiзму (С) пов'язаний зi зниженням синтезу лактази, а мутантний варiант (Т) - зi збереженням лактазноТ активностi. Таким чином, гомозиготы носи варiанту С нездатн до засвоення лактози ^вень синтезу мРНК гена лактази у них знижений до 2,0^22,0%); гомозиготы носи варiанту Т легко засвоюють лактозу [15].
Поширенiсть ЛН у дорослих варше залежно вщ регiону: у Швеци та Дани - 3%, у Фшлянди та Швейцари - 16%, у Ымеччиш - 18%, в Австри -20-25%, в Англи - 20-30%, Франци - 42%, 5060% - у Греци, 1спани та 1тали, бiльше 75% - у Туреччиш, в краТнах ^вденно-Схщно'Т Азп, серед афроамериканцiв США - 80-100%, у бвропейсь-кiй частинi Росп - 16-18%, ЛН у дорослих евреТв-ашкеназi - до 70-80% [17, 19, 21]. Тобто, чим пн вденнше ареал проживання популяци, тим час-тiше зустрiчаеться генетичний варiант СС полн морфизму - 13910 Т>С гена LCT, чим поясню-еться вiдсутнiсть в культурi харчування твден-них народiв страв зi свiжого молока [10].
У 2010 р. Ни РР. дослщжено взаемозв'язок ОА з активнiстю окремих гормошв жировоТ тка-нини, а саме апелшу; виявлено, що рiвень апе-лiну в сироватцi кровi та синовiальнiй рiдинi ко-релюе з тяжкiстю ОА, а рiвнi рецепторiв в хонд-роцитах значно вище, жж у практично здорових [13]. Ц данi дозволяють припустити, що надли-шок апелiну в сироватц кровi може сприяти про-гресуванню ОА [13]. Слiд зазначити, що експре-сiя одного з факторiв ожирiння - апелiну - мо-дулюеться запальними медiаторами, такими як фактор некрозу пухлих (ФНП-а), интерлейкiн-6 та iнтерферон, тобто рiвень апелiну корелюе з маркерами запалення; допускаеться, що змши вмiсту апелшу в кровi е вiдповiддю на запалення та компенсаторним мехажзмом при дисметабо-лiчних порушеннях [20].
Мета дослщження
Вивчення особливостей клiнiчного переб^у остеоартрозу залежно вiд генотипу па^енлв по гену лактази.
Об'ект i методи дослiдження
У дослiдженнi задiянi 96 пацiентiв (23 чолов^
чоТ та 73 жшочоТ' CTaTi) у bí^ 46,9^0,9 р. з вери-фiкованим дiагнозом ОА, якi додатково обсте-женi для визначення полiморфiзму гену LCT (ви-конано з використанням наборiв фiрми «Human» (Ымеччина) методом полiмеразноТ ланцюговоТ реакци для амплiфiкацN в режимi реального часу з використанням флюоресцентних мiток на шес-тиканальному аналiзаторi Rotor-Gene™ 6000 («Corbett Research», Australia). Дiагностику осте-опени та остеопорозу виконували за результатами рентгенолопчноТ' денситеометри на апарат «Explorer QDR W» (Hologic); критерiями оцiнки були: показник вщхилення кiстковоТ маси (BMD), зокрема T- та Z-критери [9]. Оцiнку тяжкост про-явiв ОА виконано за методикою WOMAC [8]. Оцiнку критично надлишковоТ маси тала (кНМт) та ступеня ожиршня виконано згiдно кл^чних рекомендацiй з використанням зросто-вагового шдексу Кетле [14]. Визначали вмiст апелшу (пг/мл) у сироватц кровi (з використанням набо-рiв "Phoenix" (USA), методом iмуноферментного аналiзу). Оцiнку стадп процесу виконано з використанням рентгенолопчних критерив [16]. При узагальненж отриманих результатiв використа-но методи клшко-статистичного аналiзу та варн ацшноТ статистики (розрахунок середнiх величин, середжх похибок, одностороннього крите-рш достовiрностi Ст'юдента), а також елементи полшомшального аналiзу i моделювання, реал^ зованими стандартним пакетом прикладних про-грам варiацiйноТ статистики: Stadia 6.0, Statistica for Windows 6.0.
Результати дослщжень та ix обговорення
Серед обстежених пацiентiв переважали ге-терозиготи (табл. 1), частота яких виявлена дост^рно бiльш високою, нiж гомозиготiв з генотипом СС та генотипом ТТ (вщповщно (51,0±5,1)%, (39,6±5,0)% та (9,4±3,0)%, р<0,05). При цьому зазначимо, що частота гомозиголв з генотипом СС достовiрно (практично в 4 рази, р<0,001) переважала частоту гомозиго^в ТТ.
При аналiзi частота та характеру денситоме-трично верифкованих порушень СФС КТ у хво-рих на ОА з рiзними варiантами полiморфiзму гену лактази з'ясовано (рис. 1), що остеопенiя однаково часто мала мюце серед па^енлв з ва-рiантами генотипу СС та СТ (вщповщно (44,2±7,6)% та (48,8±7,6)%, р>0,05), на вiдмiну вщ гомозиготiв з варiантом полiморфiзму тТ (становила (7,0±3,9)%).
Том 16, Випуск 4 (56) частина 1
Таблиця 1
Частота та характер денситометрично верифкованих порушень структурно-функ^онального стану юстково)' тканини у
хворих на остеоартроз з р1зними вар:антами полиморфизму гену лактази (LCT)
Варiанти генотипу LCT Частота полморфлзму Структурно-функцiональний стан юстково!' тканини за даними денситометрп
порушений не порушений
остеопешя остеопороз
код алелi абс. Р±т,% абс. Р±т,% абс. Р±т,% абс. Р±т,%
C-13910T CC 38 39,6±5,0 а 19 44,2±7,6 а 10 58,8±11,9 9 25,0±7,2
CT 49 51,0±5,1 в 21 48,8±7,6 7 41,2±11,9 21 58,3±8,3 в
TT 9 9,4±3,0 с 3 7,0±3,9 с 0 - 6 16,7±6,2 с
Всього 96 100,0 43 44,8±5,1 17 18,3±4,0 36 37,5±4,9
Примтка:а - достов1рна в/'дм/'нн/'сть в'дпов'дних показниюв мж гомозиготами по 1-й алел1 та гомозиготами по 2-й алел:;
в - м1ж гомозиготами по 1-й алелi та гетерозиготами; с - м1ж гомозиготами по 2-й алелi та гетерозиготами, на рвт не менше р<0,05.
Бтьш виразн порушення СФС КТ у виглядi остеопорозу дiагностованi у (58,8±11,9)% гомо-зиго^в СС та (41,2±11,9)% гетерозиго™. В ць лому, вщсутнють порушень СФС КТ зареестро-вано у (37,5±4,9)% обстежених з ОА, включаючи 23,7% гомозиготiв СС, 66,7% - гомозиго^в ТТ та
Рис. 1. Розподт хворих на остеоартроз за частотою та тяжкютю порушень структурно-функщонального стану юстково)' тканини при рiзних варантах полiморфiзму гену лактази
42,8% гетерозиго^в.
Отже, частота та характер порушень СФС КТ у хворих на ОА визначалась варiантом пол^ морфiзму гена лактази та найбтьш виразно проявлялась за наявносп алелi C в геномк
60,0
55,0
50,0
45,0
40,0
□ CC ■ CT
□ TT
Активнють Скутють
Рис. 2. Компоненти узагальненого ндексу тяжкой клiнiчних проявiв остеоартрозу (за методикою Womac) у паиieнтiв з рiзними варiантами полiморфiзму гену лактази.
Узагальнений аналiз пoказника тяжкocтi ocтеoаpтpoзy (W, %) та йoгo cкладoвих у па^ен-тiв з piзними ваpiантами пoлiмopфiзмy гену лак-тази виявив дocтoвipнo бiльш виcoкий piвень пpoявiв ck^octí пpи пopiвняннi з виpазнicтю 6o-лю та oбмеженнями фyнкцioнальнoï активнocтi хвopих на OA з ОС гoмoзигoтним ваpiантoм no-лiмopфiзмy (вiдпoвiднo (56,9±3,9)% та (42,7±4,1)%, p<0,05; табл. 2).
В ц^му, узагальнений шдега альтфункцю-нальнoï активнocтi дocтoвipнo в фупах пацiентiв
з piзними ваpiантами пoлiмopфiзмy cтанoвив (48,8±1,8)%, з тенден^ею дo пеpеваги в офук-тypi тяжкocтi пpoявiв cкyтocтi (pиc. 2).
Aналiз poзпoдiлy oбcтежених хвopих на OA з piзними piвнями зpocтo-вагoвoгo iндекcy Кетле залежнo вiд ваpiантiв пoлiмopфiзмy гену LCT (табл. 3) виявив, щo лише (18,8±4,0)% ocí6 не мали надлишкoвoï маcи, тoдi як пеpеважали хвopi з кpитичнoю надлишкoвoю маcoю тiла (кНMT) та oжиpiнням (OЖ) piзнoгo cтyпеня.
Таблиця 3
Розподю xвoриx на oсmеoaрmрoз з рзними рiвнями зрoсmo-вaгoвoгo тдексу Кеmлe залежно Bid вaрiaнmiв пoлiмoрфiзму гену ла^ази LCT
Ваpiанти генoтипy LCT lнтеpвали значень зpocтo-вагoвoгo iндекcy Кетле
<25,0 25-30 30-35 35-40 >40
ЮЭД алелi аб^ P±m,% абc. Р±т,% аб^ Р±т,% абc. Р±т,% аб^ Р±т,%
C-13910T СС 12 12,5±3,4 а 17 17,7±3,9 а 8 8,3±2,8 0 - 1 1,0±1,0
CT 5 5,2±2,3 в 14 14,6±3,6 16 16,7±3,8 в 10 10,4±3,1 4 4,2±2,0
TT 1 1,0±1,0 3 3,1±1,8 c 3 3,1±1,8 c 1 1,0±1,0 c 1 1,0±1,0
B^ora 18 18,8±4,0 34 35,4±4,9 27 28,1±4,6 11 11,5±3,3 6 6,3±2,5
npuMimка: а - дoсmoвiрнa вiдмiннiсmь вiдпoвiдниx показниюв мiж гoмoзигomaми по 1-й aлелi ma гoмoзигomaми по 2-й алелг, в - мiж гoмoзигomaми по 1-й aлелi ma геmерoзигomaми;с - мiж гoмoзигomaми по 2-й aлелi ma геmерoзигomaми, на piBrn не менше р<0,05.
Звеpтае на cебе увагу фиа 3), щo cеpед го-мoзигoт ОС мали ^MT абo OЖ 68,5%, cеpед ге-теpoзигoт - 89,8%, cеpед гoмoзигoт TT - 88,1%,
щo визначилo пoтpебy у бтьш детальнoмy ви-вченнi взаемoзв,язкiв мiж MT та вмicтoм гopмoнy апелшу у cиpoватцi кpoвi.
35? 40
Рис. 3. Розподл xвoриx на oсmеoaрmрoз з р'>зними рвнями зро^о-вагового тдексу Кеmne залежно Bid вaрiaнmiв пoлiмoрфiзму гену ла^ази LCT.
Aналiз pезyльтатiв вивчення вмюту апелшу (пг/мл) у cиpoватцi кpoвi хвopих на OA залежнo вiд iндекcy MT та ваpiантiв пoлiмopфiзмy гену LCT виявив (табл. 4), щo в cеpедньoмy цей pi-вень cтанoвив (70,2±4,0) пк/мл та, дocтoвipнo
кoливавcя залежнo вiд ваpiантy пoлiмopфiзмy (вщ 50,5±7,2 пг/мл дo 74,1±7,2 пг/мл) та шде^у MT (в1д 62,5±8,4 пг/мл дo 76,6±4,8 пк/мл).
ТОМ 16, ВИПуСК 4 (56) частина 1 201
Таблиця 4
Вмют апелту ^ (пг/мл) у сироватц Kpoei хворих на остеоартроз залежно eid ндексу маси тта та варiантiв полiморфiзму гену лактази
Варiанти генотипу LCT 1нтервали значень iндексу Кетле всього
<25,0 25-30 30-35 35-40 >40
код алелi
C-13910T CC 59,4±4,7 81,0±6,5 а 65,1±7,7 а - 47,2 69,9±5,8 а
CT 93,3±6,2 в 56,4±4,8 в 87,8±5,3 в 65,6±6,1 78,1±7,4 74,1±7,2
TT 81,7 53,0±8,4 47,4±7,9 с 31,5 39,9 50,5±7,2 с
Всього 70,0±7,2 68,4±5,9 76,6±4,8 62,5±8,4 66,6±8,7 70,2±4,0
npuMimка: а - достовiрна eidMiHHi^b вiдповiдних показниюв мiж гомозиготами по 1-й алелi та гомозиготами по 2-й алелг, в - мiж гомозиготами по 1-й алелi та гетерозиготами;с - мiж гомозиготами по 2-й алелi та гетерозиготами, на ^вш не менше р<0,05.
Так, у гомозиго^в СС найбтьший вмют апе- лшу був достовiрно нижчим (вщповщно лшу зареестровано у пащешчв з кНМТ, тодi як у (81,0±6,5) пг/мл та (59,4±4,7) пг/мл, р<0,001). пашен™ з шдексом МТ, меншим 25, вмют апе-
г 100,0 90,0 80,0 70,0 60,0 50,0 40,0 30,0
>40
35? 40
30?35 25?30
пг/мл
Рис. 4. Вмст апелшу (пг/мл) у сироватц кровi хворих на остеоартроз залежно eid тдексу маси тла та варiанmiв полiморфiзму гену лактази.
Дещо шшою закономiрнiстю характеризува-лися хворi на ОА з гомозиготним варiантом ТТ полiморфiзму: на вщмшу вщ варiанту полiморфi-зму СС, при кНМТ вмют апелшу був достовiрно та значимо меншим (при СС (81,5±6,5) пг/мл, при ТТ (53,0±8,4) пг/мл, р<0,05), а при ОЖ I ст. -також достовiрно зменшувався (при СС -(65,1 ±7,1 ) пг/мл, при ТТ - (47,4±7,9) пк/мл, р<0,01). Загальн закономiрностi вмiсту апелiну у сироватц кровi хворих на ОА залежно вщ шдек-су МП та варiанту полiморфiзму гена лактази
(рис. 4, 5) характеризуются тим, що у разi гомо-зиготностi СС, при наростанн маси тiла, вмют апелшу зростае, тодi як при гомозиготност по ТТ при зростанн iндексу МТ - вмiст апелшу змен-шуеться; водночас пацiенти - гетерозиготи по гену LCT характеризуются найвищим вмютом апелiну при «нормальних» значеннях iндексу МП, а у разi його зростання (при формування ОЖ I ст.) - збереженням високих рiвнiв вмюту апелiну.
95,0
пг/мл
85,0
75,0
65,0
55,0
45,0
35,0
25,0
СТа = -2,8х + 28,Зх2 - 87,Зх + 152,0; R2 = 0,323
3; R2 = 1,0-
ТТд = 0,12x3 + 3,4x2 - 35,0x + 112,1; R2 = 0,95
<25,0
25? 30
30?35
35?40
>40
Значения зросто-вагового iидексу Кетле
Рис. 5. Залежн^ь змн вм^у апетну Bid тупеня ожирння xвoриx на oсmеoaрmрoз з рiзними вaрiaнmaми пoniмoрфiзму гену ла^ази (СС, CT, TT - зигomнiсmь по гену, x - ^утнь ожирмня).
Для вiдoбpаження закoнoмipнocтей вмюту апелшу у cиpoватцi кpoвi хвopих на OA пpи piз-них ваpiантах пoлiмopфiзмy гену лактази нами викoнанo клiнiкo-cтатиcтичне мoделювання ^o-лiнoмiнальний аналiз) i oтpиманi залежнocтi з виcoким ступенем дocтoвipнocтi (R>0,95, p<0,05) для гoмoзигoт пo 1-й (СС) та дpyгiй (TT) алелям. Викopиcтання наведених статистичних мoделей дoзвoляе пpoгнoзyвати iндивiдyальний piвень вмicтy апелiнy у хвopих на OA залежнo вiд змiни шде^у MT.
Взаемoзв,язoк мiж пoлiмopфiзмoм гена LCT
та cтадiею OA (як pентгенoлoгiчний еквiвалент тяжкocтi пpoцеcy) хаpактеpизyвавcя пpевалю-ванням у гoмoзигoтних пo алелi СС та гетеpoзи-готних пацiентiв бiльш тяжких pентгенoлoгiчних пpoявiв дегpадацiï cyглoбoвoгo хpяща. Tак, пи-тома вага клЫчних ваpiантiв з II-ю pентгенoлoгi-чнoю cтадiею - найбтьш виcoка у pазi гoмoзигo-тнoгo ваpiантy СС та гетеpoзигoтнoгo ваpiантy генoтипy (вiдпoвiднo (16,7±3,8)% та (19,8±4,1)%), тoдi як пpи гoмoзигoтних ваpiантах TT - дocтoвi-pнo (p<0,001) менша - cтанoвить (4,2±2,0)% (табл. 5).
Таблиця 5
4a^oma дiaгнoсmувaння ренmгенonoгiчниx ^адш oсmеoaрmрoзу у пaцieнmiв з рiзними вaрiaнmaми пoniмoрфiзму гену LCT
Ваpiанти генoтипy LCT Рентгенoлoгiчнi стади ocтеoаpтpoзy
I II III IV
ЮЭД алелi аб^ Р±т,% абc. Р±т,% абc. Р±т,% аб^ Р±т,%
C-13910T CC 8 8,3±2,8 а 16 16,7±3,8 а 7 7,3±2,7 7 7,3±2,7
CT 9 9,4±3,0 19 19,8±4,1 12 12,5±3,4 9 9,4±3,0
TT 1 1,0±1,0 c 4 4,2±2,0 c 4 4,2±2,0 c 0 -
Разoм 18 18,8±4,0 39 40,6±5,0 23 24,0±4,4 16 16,7±3,8
Примimкa:а - дoсmoвiрнa BidM/m^b вiдпoвiдниx показниюв мж гoмoзигomaми по 1-й anеni ma гoмoзигomaми по 2-й алелг, в - м/ж гoмoзигomaми по 1-й алел ma геmерoзигomaми;с - м/ж гoмoзигomaми по 2-й алел ma геmерoзигomaми, на piBrn не менше р<0,05.
Том 16, Випуск 4 (56) частина 1203
IV ст.
Рис. 6. Розподл хворих за рентгенологiчноми стадiями остеоартрозу залежно Bid BapiaHmiB полiморфiзму гену лактази LCT
В узагальненому виглядi (рис. 6) можна конс-татувати, що у хворих на ОА наявнють BapiaKriB полiмоpфiзму гену лактази СС та СТ збтьшуе вщносний ризик формування бтьш виразного ураження суглобового хряща, що проявляеться бтьшою частотою шзшх рентгенолопчних стадш ОА.
Висновки
1. Серед хворих на ОА переважають пащенти - гетерозиготи (СТ) по гену лактази (51,0±5,1)%, тодi як гомозиготи з генотипом СС та генотипом ТТ виявлеш вщповщно у (39,6±5,0)% та (9,4±3,0)%. Вiдсутнiсть порушень СФС КТ зарее-стровано у (37,5±4,9)% обстежених з ОА, вклю-чаючи 23,7% гомозиголв СС, 66,7% - гомозиголв ТТ та 42,8% гетеpозиготiв, а наявнють вapiaнтiв полiмоpфiзму гену лактази СС та СТ збтьшуе вщносний ризик формування бтьш виразного ураження суглобового хряща.
2. Узагальнений альгофункцюнальний показ-ник тяжкост ОА та його склaдовi у па^енлв з pi-зними вapiaнтaми полiмоpфiзму гену LCT досто-вipно не в^зняються, однак у гомозиготiв СС достовipно переважае показник piвня скутостi.
3. Серед гомозиголв СС мали кНМТ або ожи-piння 68,5%, серед гетерозиголв - 89,8%, серед гомозиголв ТТ - 88,1%, тодi як вмюту aпелiну у сиpовaтцi кpовi хворих на ОА залежно вщ шдек-су МТ та вapiaнту полiмоpфiзму гена LCT харак-теризуються тим, що у paзi гомозиготност СС, при нapостaннi маси тта, вмiст aпелiну зростае, тодi як при гомозиготност по ТТ при зростанн iдексу МТ - вмют апелшу зменшуеться.
4. Взаемозв'язок мiж полiмоpфiзмом гена LCT та стaдiею ОА (як pентгенологiчний ешва-
лент тяжкост процесу) характеризувався прева-люванням у гомозиготних по алелi СС та гетеро-зиготних пацiентiв бтьш тяжких рентгенолопчних проявiв деградаци суглобового хряща.
Перспективи подальших дослщжень пов'язаш з клiнiчним вивченням особливостей переб^у ОА пiд впливом полiморфiзму iнших ге-нiв задля розробки системи прогнозування за-хворювання.
Лггература
1. Бур'янов О. А. Лкування остеоартрозу в рамках доказовоТ ме-дицини / О.А. Бур'янов, Т.М. Омельченко // Здоров'я УкраТни. -2011. - № 2. - С. 12-14.
2. Григор'ева Н.В. Лкувальна фiзкультура в комплексному лку-ванш остеоартрозу колЫних суглобiв / Н.В. Григор'ева, В.В. Поворознюк, Р.О. Баншкова // Практична медицина. - 2011. -№ 2 (2). - С. 42-49.
3. Дегенеративно-дистрофiчнi захворювання суглобiв / за ред. Г.Г. Голка, О.А. Бурьянова, В.Г. Климовицький // Роздт пщру-чника Травматолопя та ортопедiя. - Вiнниця : Нова книга, 2014. - 255 с.
4. Дефщит та недостатнють втамшу D: епiдемiологiя, дiа-гностика, профтактика та лiкування / За ред. В. В. Пово-рознюка, П. Плудовськг — Донецьк : Заславський О. Ю., 2014.
- 262 с.
5. Клинические рекомендации. Ревматология / Под ред. акад. Е.Л. Насонова. Москва : ГЭОТАР-Медиа, 2011. - С. 326-345.
6. Остеопороз: эпидемиология, клиника, диагностика и лечение / Под ред. Н.А. Коржа, В.В. Поворознюка, Н.В. Дедух, И.А. Зу-панца. - Харьков : Золотые страницы, 2002. - 648 с.
7. Поворознюк В.В. ДефЩит вггамшу D серед дп"ей шюльного вку / В.В. Поворознюк, Н.1. Балацька // Перинатолопя та педiатрiя.
- 2012. - № 3. - С. 117-120.
8. Ревматология: клинические рекомендации / Под ред. Е.Л. Насонова. - Москва : ГЭОТАР-Медиа, 2005. - 288 с.
9. Радченко В. А. Костная денситометрия в клинической практике / В.А. Радченко, С.Б. Костерин, Н.В. Дедух, Е.А. Побел // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2015. - № 2. -С. 100-108.
10. Хавкин А.И. Руководство по фармакотерапии в педиатрии и детской хирургии / А.И. Хавкин, Ю.Г. Мухина, С.В. Бельмер; Под общ. ред. А.Д. Царегородцева, В.А. Таболина. - Москва : Медпрактика-М, 2008. - 776 с.
11. Felson D. Low levels of vitamin D and worsening of knee osteoarthritis: results of two longitudinal studies / D. Felson, J. Niu // Arthritis Rheum. - 2007. - Vol. 56, № 1. - P. 129-136.
12.
13.
14.
15.
16.
Glowacki J. Osteoporosis and vitamin D deficiency among post- 17.
menopausal women with osteoarthritis undergoing total hip arthroplasty / J. Glowacki, S. Hurwitz, T. Thornhill // J. Bone Joint Surg. Am. - 2003. - Vol. 85. - P. 2371-2377. 18.
Hu P.F. Increased apelin serum levels and expression in human chondrocytes in osteoarthritic patients / P.F. Hu, J.L. Tang, W.P. Chen, J.P. Bao, L.D. Wu // Int. Orthop. - 2011. - Vol. 35 (9). - P. 1421-1426. 19.
James W.P. Appropriate body mass indices? / W.P. James, C. Chen, S. Inoue // Obesity Review. - 2002. - Vol. 3. -139 p. Krawczyk M. Concordance of genetic and breath tests for lactose 20.
intolerance in a tertiary referral centre / M. Krawczyk, M. Wolska, S. Schwartz // J. Gastrointestin. Liver Dis. - 2008. - Vol.17. - P. 135-139.
Kellgren J.H. Radiological assessment of osteoarthrosis / J.H. 21.
Kellgren, J.S. Lawrence // Ann. Rheum. Dis. - 1957. - Vol. 16 (4) . - P.494-502.
Mattar R. Lactose intolerance: diagnosis, genetic, and clinical factors / R. Mattar, D.F. de Campos Mazo, F.J. Carrilho // Clin. Exp. Gastroenterol. - 2012. - Vol. 5. - P. 113-121. Pohl D. Excellent agreement between genetic and hydrogen breath tests for lactase deficiency and the role of extended symptom assessment / D. Pohl, E. Savarino, M. Hersberger // Br. J. Nutr. - 2010. - Vol.104. - P. 900-907.
Swallow D.M. Genetics of lactase persistence and lactose intolerance / D.M. Swallow // Ann. Rev. Genet. - 2003. - Vol. 37. -P.197-219.
Rai M.F. Relationship of age and body mass index to the expression of obesity and osteoarthritis-related genes in human meniscus / M.F. Rai, L.J. Sandell, J.M. Cheverud, R.H. Brophy // Int. J. Obes. (Lond). - 2013. - Vol. 37 (9). - P. 1238-1246. Usai-Satta P. Lactose malabsorption and intolerance: What should be the best clinical management / P. Usai-Satta, M. Scarpa, F. Oppia, F.Cabras // World J. Gastrointest. Pharmacol. Ther. - 2012. - Vol. 3 (3). - P. 29-33.
Реферат
КЛИНИКО-ИНСТРУМЕНТАЛЬНЫЕ ОСОБЕННОСТИ ТЕЧЕНИЯ ОСТЕОАРТРОЗА У ПАЦИЕНТОВ З РАЗЛИЧНЫМИ ВАРИАНТАМИ ПОЛИМОРФИЗМА ГЕНА ЛАКТАЗЫ Терешкин К.И.
Ключевые слова: полиморфизм гена лактазы, остеоартроз, ожирение, апелин.
По результатам углублённого клинического обследования 96 больных остеоартрозом выявлено, что преобладают гетерозиготы (СТ) по гену лактазы (51,0±5,1)%, тогда как гомозиготы с генотипом СС и генотипом ТТ выявлены соответственно в (39,6±5,0)% и (9,4±3,0)%. Отсутствие нарушений структурно-функционального состояния костной ткани зарегистрировано у (37,5±4,9)% обследованных, в том числе среди 23,7% гомозигот СС, 66,7% - гомозигот ТТ и 42,8% гетерозигот, а наличие вариантов полиморфизма гена лактазы СС та СТ повышает относительный риск формирования более выраженного поражения суставного хряща. Обобщённый показатель тяжести OA и его компоненты у пациентов с разными вариантами полиморфизма гена LCT достоверно не отличались, однако у гомозигот СС достоверно преобладал показатель уровня скованности. Среди гомозигот СС имели критический избыточный вес или ожирение 68,5%, среди гетерозигот - 89,8%, среди гомозигот ТТ - 88,1%, тогда как содержание апелина в плазме крови зависело от индекса массы тела и варианта полиморфизма гена LCT: в случае гомозиготности Сс, при увеличении массы тела, содержание апелина возростало, тогда как при гомозиготности по ТТ при увеличении индекса массы тела - содержание апелина уменьшалось. Взаимосвязь между полиморфизмом гена LCT и рентгенологической стадией OA характеризовалась превалированием у гомозиготных по аллели сС и гетерозиготных пациентов более тяжёлых рентгенологических проявлений деградации суставного хряща.
Summary
CLINICAL AND INSTRUMENTAL CHARACTERISTICS OF OSTEOARTHROSIS IN PATIENTS WITH VARIOUS LACTASE GENE
POLYMORPHISMS
Tereshkin K. I.
Key words: gene polymorphism, lactase, osteoarthritis, obesity, apelin.
According to the results of in-depth clinical examination of 96 patients with osteoarthritis the predominance of heterozygotes (CT) gene lactase (51,0 ± 5,1)% has been found out, while the homozygote with genotype CC and CT genotypes have been identified respectively in 39,6 ± 5,0% and 9,4 ± 3,0%. The absence of impairment of structural and functional state of the bone tissue was reported in (37,5 ± 4,9)% individuals surveyed, including 23.7% of homozygotes CC, in 66.7% with TT homozygotes, and in 42.8% of heterozygotes. The presence of variants CC and CN lactase gene polymorphism increases the relative risk of a more pronounced destruction of the articular cartilage. The general index of osteoarthritis severity and its components in patients with different types of polymorphism of LCT gene were not significantly different, but the CC homozygotes were significantly predominant indicator of stiffness. Among the CC homozygotes, 68.5% individuals were overweight or obese, among heterozygotes - 89.8%, and among TT homozygotes -88.1%, while the content of apelin plasma dependented on the body mass index and the variant gene polymorphism LCT: in the case of homozygosity CC, with an increase in body weight, apelin also increased, whereas in cases of homozygosity TT with increasing body mass index the apelin content decreased. The relationship between polymorphism of LCT gene and radiographic OA stage is characterized by predominance of homozygous CC alleles and in heterozygous patients with more severe radiographic manifestations of articular cartilage degradation.
ТОМ 16, ВИПуСК 4 (56) частина 1205
