CC BY
11
Summary
THE APPLYING OF IMMEDIATE-INSERTION DENTURES ON IMPLANTS BY USING NEW FORMS OF DOWELS. Dobrovolskaya O.V.
Key words: early functional load, the shape of dowels, hard-elastic plastics, immediate-insertion denture.
Experimental and clinical studies have proved the effectiveness of early functional load on the dental implants. We used the method of direct tooth replacement which allowed to considerably reduce the rehabilitation period and improve the functional and aesthetic results of implant applying. By model analysis we calculated the shape of dowels for removal denture. The temporary orthopedic removal appliance allows to load both dental implants and underlying bone tissue that in turn promotes the regenerative process of bones and provides for careful oral hygiene.
УДК 616.743-006-07
КЛ1Н1К0-1МУН0Г1СТ0Х1М1ЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА БРАНХЮГЕННИХ К1СТ ШИ1 Дьомта К.Ю., Ткаченко П.1.
Вищий державний навчальний заклад Украши "Украшська медична стоматолопчна академ1я", м. Полтава
В роботг вивченг оеобливоетг ключного перебггу та локального гмунгтету бранхгогенног кгети бгчног дглянки шиг методом гх морфологгчног та Муноггетох1мгчног гдентифгкацгг. Ветановле-но, що характернг оеобливоетг етруктурно-ггетохгмгчног будови гг етгнки дозволяють ветано-вити диференцгйнг критергг.
Ключей слова: бранхюгенна кюта шиТ, ¡мунопстоммнне дослщження, д1агностика.
розвитку 2-1 або 3-1 пари зябрових кишень, так \ з
Вступ
Бнна KicTa шиТ в л1тератур1 мае багато синоним! в, а саме: уроджена бнна KicTa шиТ, зяброва KicTa, бранхюгенна KicTa, 6i4Ha л1мфоеттел1аль-на KicTa. Вона являе собою вроджене патолопч-не порожнинне утворення доброяюсного характеру, округло!" форми, що складаеться ¡з замкну-тоТ сполучнотканинноТ оболонки з рщким умю-том [1, 2, 3, 4, 5]. Поширенють бнних KicT шиТ представлена р1зними цифрами, але, за даними A.A. "Лмофссва [7], вони зустрнаються в 25% в1д yeix KicT м'яких тканин щелепно-лицевоТ дтянки.
За даними бтьшост1 науковц1в, 6i4Hi юсти ма-ють типову локал1зац1ю у верхый або середнм третиы бнноТ noBepxHi шиТ по внутршньому краю грудино-ключично-соскопод1бного м'яза, ¡HOfli частково заходячи пщ нього [2, 3, 6]. 4acTi-ше страждас л1ва сторона - в 66,5% випадюв. Л.Р. GnirneBa [5] указус, що за даними Guns (1963), Hirizescu (1966), у 35% випадюв кюти ло-кал^увалися праворуч. Розм1ри ix pi3HOM3HiTHi, нав1ть е повщомлення про 6i4Hy KicTy розм1ром ¡з дитячу голову [8]. iHrni спостереження евщчать [9], що 6i4Hi к1сти здебтьшого розташовувалися у верхнм третин1 шиТ, вщразу пщ кутом нижньоТ щелепи, у деяких хворих - у середнм третий.
Власне бнна кюта шиТ (БКШ) е самостмною нозолопчною одиницею, що за походження мае аномал¡1 розвитку зябрових кишень. Доказами патогенезу е встановлення в и стнках зразюв вилочково! залози, кттин залозистого еп1тел1ю, л1мфоТдноТ тканини.
Виникнення БКШ пов'язують як з аномалюю
еп1тел1альним випинанням глотково! кишен1, з яко1 утворюються обидв1 частки щитопод1бноТ залози. Досить переконливою е впливова роль аномали зобно-глоткового протоку в ix виник-HeHHi. Ураховуючи pi3He походження цих нозо-лопчних форм, BiflMiHHOCTi в ricTO- i органогенез!, не викпючено, що фактори i мехаызми, як1 при-ймають участь у формуваны ¡мунних реакцм безпосередньо у locus morbi, також можуть pi3-нитися. Тому вивчення перерозподту ¡муноком-петентних KniTHH у CTiHUi КЮТ03Н01 порожнини е доцтьним.
Метою нашого дослщження було проведения KniHiKO-iMyHoricToxiMNHoro дослщження 6i4HHX KicT ши1 для встановлення Тх диференцмних ознак.
Матер1али та методи дослщження
Проведено обстеження 67 хворих на KicTy 6i4-HOI ДШЯНКИ ШИ1 BiKOM ВЩ 13 до 65 poKiB (чоловшв - 31, жнок - 36), як1 склали чотири групи спостереження вщповщно до робочоТ схеми. Перша група представлена 20 патентами з БКШ, друга включала 18 хворих з епщермощною кютою &ч-Hoi дтянки шиТ, третя - 18 хворих ¡з дермощною кютою бнноТ дтянки шиТ, четверта група - 11 хворих ¡з кютою слинно! залози. До стандарту обстеження входило 36ip анамнезу, об'сктивний огляд, ультразвукове дослщження (УЗД), тонко-голкова астраця пщ контролем УЗД, цитолопч-не та 6ioxiMi4He дослщження пунктату, ¡муноло-пчний статус перифермноТ KpoBi, пстолопчне та
* Робота виконана зг/дно з планом науково-досл/дних роб'1т Вищого державного навчального закладу Украми "Украшська медична стоматологЫна академт": "Розробка I вдосконалення метод/в д/агностики, лкування, реаб'т\тацп та проф/лакти-ки вроджених та набутих захворювань, дефект/в та деформаций щелепно-лицево'/' дтянки", (номер державноI реестрацп 0105и004081) та "Вивчення ¡мунологнного апарату м'яких тканин порожнини рота при генерал\зованому пародонтит/ та ортопедичних утручаннях для розробки сучасних метод/в /мунокорекцп" (номер державно)'реестрацп 0103и001312).
1мунопстох1М1чне дослщження синки kicth.
Yci мантуляци проводили з погодження nauie-HTiB, ix батьюв (oniKyHiß) та за дозволом етичноТ KOMicii ВДНЗУ „УкрашськоТ медичноТ стоматоло-пчноТ академи", м. Полтава, без шкоди для ix здоров'я.
1мунопстохЫчне дослщження проводили непрямим бютин-екстравщин-пероксидазним методом, визначали субпопуляцмы маркери (анти-гени) ¡муноцит1в, локалЬованих в тканинах, а саме HLA-DR, CD3, CD4, CD8, CD20. Викорис-товували вщповщы монокпоналы-ii антитта ("Сорбент", Рост). Специфны антитта визначали за допомогою бютинильованих антитт проти Fc-фрагмента молекули ¡муноглобул1ыв, й екстравщин-пероксидазного комплексу (Sigma, USA). За експреаею HLA-DR, CD3, CD4, CD8, CD20- антигеыв ¡муноцит1в визначали вщповщ-но: антигенпрезентуюч1 дендриты кттини (АПК або ДК), загальну Т-кл1тинну популяцю, Т-л1мфоцити хелпери, цитотоксичы л1мфоцити, В-кттини, вщповщно [4] Отримаы препарати ви-вчали за допомогою мкроскопа «Бюлам» при збтьшены х30, х60. Результати документували фотографуванням на фотопл1вку "Konica VX 200" за допомогою мкрофотонасадки МФН-10 («ЛОМО», Рост).
Результати та ix обговорення
За результатами дослщжень встановлено, що бранхюгены юсти шиТ складають 29,7% вщ зага-льноТ к1лькост1 хворих.
Локально при обстежены визначалась асиме-тр1я в середнм третиы шиТ за рахунок наявност1 утворення овально!' форми - у 16 хворих (80%) та округло!' - у 4 хворих (20%). Konip шфного покриву - звичайного забарвлення в ycix випад-ках, шфа бралася в смужку. Стосовно киваль-ного м'яза локал^ацт БКШ була вар1абтьною: для 14 випадюв (70%) характерним було розта-шування утворення попереду м'яза та у 6 (30%) хворих - позаду нього.
Po3Mip к1сти коливався: вщ 4 до 6 см - 7 хворих (35%), Bifl 6 до 8 см - у 10 (50%), в¡д 8 до 10 см - у 2 хворих (10%), в одному випадку (5%) po3Mip утворення був 13 ему д1аметр1
У 10 випадках (50%) консистенцт утворення визначена як твердо-еластична, у 6 хворих (30%) вона була щтьною; у 3 - м'яко-еластичною (15%) та в 1 - еластичною (5%). У ycix хворих поверхня була гладенькою, KicTa з оточуючими тканинами не спаяна, безболюна. PerioHapHi л1мфатичы вузли не визначалися.
Результати ультразвукового дослщження ви-явили на ехограмах в ycix хворих 4iTKO обмежеы OKpyrni структури з р1вними контурами, ан- або rinoexoreHHi. Товщина стшки зазвичай складала 1 мм, вщмналася гщрофтьнють та наявнють усередиы порожнини др1бнодисперсноТ рщини.
Результати з визначення активное^ а-амтази були негативы у Bcix випадках.
У результат дослщження KniHi4Horo анал1зу
кров1, сеч1 хворих на БКШ не було визначено суттсвих вщхилень вщ нормальних показниюв.
Анал1з результат^ ¡мунолопчних дослщжень перифермноТ кров1 виявив ¡ндивщуальы коли-вання показниюв ¡мунноТ системи у межах фЫо-лопчноТ норми.
Результати пстолопчного дослщження препарат^ стшки БКШ показали характерну будову ТТ: внутр1шня еп1тел1альна поверхня була нервною, утворювала числены греб1нц1, що глибоко входили у пщлеглу тканину у вигляд1 вирост1в \ ви-стутв. Еттелм був представлений 9-12 рядами, безпосередньо в гребнцях нараховувалося до 20-40 ряд1в плоских або цилндричних кл1тин. Поверхневий шар був представлений шипува-тими або цилшдричними штинами. В цих вщдтах спостер1галися явища дистрофи, пере-важно у вигляд1 спонгюзу, з вщшаруванням ок-ремих кл1тин \ IX плас^в, також вщмнено утворення значних порожнин по типу вакуол^аци (рис. 1). Базалы-м еттелюцити мали мтюше за розмфом \ бтьш ¡нтенсивно забарвлене ядро \ розм1щувалися на добре вираженм базальый мембран! в 2-4 ряди.
Рис.1. М1крофото фрагменту елнки бранхюгенно!' кюти шиТ (патент Г., 16 рогав, ¡стор1я хвороби №1102). Крюстатний зр1з, забарвлення - гематоксилшом-еозином; зб.х60: 1-неорогов1ваючий багаторядний плоский еглтелш; 2-багаторядний цилЫдричний еттелм; 3- еглтел1альний „гребмець"; 4- спонпоз; 5- вакуол1зац1я; 6- субегнтел1альна круглокглтинна ¡нфтьтрац1я; 7- набряк.
Результати ¡мунопстохЫчних дослщжень показали, що в еп1тел1альнм вистилц БКШ знахо-дяться в значим ктькост1 штини, як1 належать до И1А-йР+, Сй3+, Сй8+, та в меншм - Сй4+ \ Сй20+ кл1тин.
Ктьюсть И1А-йР+ кл1тин, якими е визр1ваюч1 ДК, складала в1д 3 до 13 на 100 еп1телюцит1в.
У субеп1тел1альному в1дд1л1 И1А-йР+ кл1тини пом1рно та/або ¡нтенсивно ¡нф1льтрували БКШ, утворюючи осередки або оточуючи В-кл1тинн1 зони (рис.2). Звертала на себе увагу досить велика к1льк1сть цих кттин у зон1 щ1льноТ сполучноТ тканини та Тх законом!рысть утворювати б1льш щ1льн1 осередки.
Рис.2. НЬД-йР кл1тини стшки БКШ: м1крофото препарату № 433 стшки БКШ (патент С., 30 рогав); мкАТ1 - анти-НЬД-йР; 1. дгпянка еттелш у вигляд1 невеликого „гребшця"; 2. НЬД-кттини, розм1щеш пщ еп1тел1ем; 3. скупчення НЬД-0Р+ кл1тин у власне стшцг
Найчисленышими в еттелп юсти були Сй3+ кттини серед проаналЬованих ¡муноцит1в \ скпадали вони в1д 4-6 до 5-8 ¡з розрахунку на 100 еттелюцит1в (рис.3). ЛокалЬувалися вони переважно на базалы-мй мембран! еттел1ально-го шару, однак Тх ¡нтенсивне представництво спостер1гали \ в субеп1тел1альном\
Рис.3. М1крофото фрагментустшки БКШ (пащснт Г., 16 роюв, ¡стор1я хвороби № 1102). Сй3+ кл1тини. мкАТ1 - Сй3: 1- Сй3+ кл1тини, локал1зоваш в еттелп; 2- щтьна ¡нфтьтрац1я Сй3+ кттинами субеттел1ального шару.
Кр1м того, в еттелп юсти виявляли поодиною Сй4+, Сй8+ кттини, але в окремих дтянкях Тх нараховувалося до 5 на 100 еттелюцит1в \ ло-кал^увалися вони безпосередньо в базальному шарк У перифермних дтянках як Сй4+, так \ Сй8+ кттини, розмщуючись бтьш щтьно, на-раховували помяну ктьюсть.
I, нарештк Сй20 кттини, окр1м гермнативних центра, зустрналися окремими фокусами скупчення в субеттел1альному в1дд1л1, а також у межах еттелп БКШ, що може бути свщоцтвом пщвищеноТ проникност1 базальноТ мембрани.
Подальше ¡мунопстохЫчне дослщження п1д-твердило наявнють гермнативних В-кттинних центр! в у субеттел1альному вщдт1 стЫки саме цюТ БКШ (№ бюптату 428), як1 скпадалися з Сй20+ кл1тин (рис.4).
Рис.4. Гермшативний В-кл1тинний центр в субеттел1альному Biflflmi ст1нки БКШ: м1крофото препарату № 428 стшки БКШ (патент К., 27 poKiB); мкАТ1 - CD20. крюстатний зр1з; проявка амшоетилкарбазол; контрастування - гематоксилш; зб.х60
Таким чином, отримаы нами результати засв1-дчили TaKi особливост1 бранхюгенних KicT шиТ:
1) це rinoexoreHHe гщрофтьне утворення з piB-ними контурами, товщиною стшки 1-1,5 мм, заповнене рщиною з др1бнодисперсними включениями;
2) пунктат - слизувата мутна рщина örno-ciporo або бто-жовтого кольору, багата на злущеы кттини цилндричного i мерехтливого eniTe-л1ю, поодиною л1мфоцити та еритроцити;
3) оболонка представлена сполучною тканиною з наявнютю у внутршый поверхн1 численних гребнцв, вирост1в i нер1вностей, представле-них еттел1альним та субеттел1альним шарами, под1бн1сть Тх з оргаызованою л1мфоТд-ною тканиною; багаторядний цилндричний i багатошаровий неорогов1ваючий плоский eni-телм; ШИК-позитивний матерел у поверхне-вому шар1 еттел1ального пласта;
4) представництво в еттелп практично Bcix ¡з дослщжених ¡муноцит1в; гермнативы центри та/або подана до оргаызованих л1мфоТдних тканин законом1рн1сть розмщення HLA-DR+, CD4+, CD20+ кттин у субеттел1альному в1д-flini; значна ¡нфтьтрацт власне сполучноТ ст1нки БКШ HLA-DR+ кттинами.
Л1тература
1. Абизов P.A., Скорик A.A., Шило Т.В. Посднання раку гор-TaHi з боковою юстою шиТ, яка симулювала метастатич-ний вузол // Журнал вушних, носових i горлових хвороб.
- 2001. - №5. - С. 85-86.
2. Безруков В.М. Врожденные кисты и свищи околоушной области и шеи (Клинико-морфологическое и эмбриологическое исследование): Дис. ... канд. мед. наук: 14.00.21. - М., 1965. - 286 с.
3. Врожденные срединные и боковые кисты шеи / А.П. Ша-шкевич, В.М. Асмоловский, Е.П. Сивенкова, Л.В. Жерен-кова // Пороки развития и наследственные заболевания.
- Смоленск, 1982. - С. 91-95.
4. Декларацшний пат. УкраУни 48519 А, МПК 7 А61С17/00. Cnoci6 оцшки функцюнального стану слизовоТ оболонки порожнини рота: Пат. 48519 А, МПК 7 А61С17/00 / 1.П. Кайдашев, П.1. Ткаченко, В.Д. Куросдова та ¡н. (УкраТна).-№ 2001096503; Заявл. 24.09.2001; 0публ.15.08.2002, Бюл. № 8.-3с.
5. Епишева Л.Р. Врожденные кисты и свищи лица и шеи. -Ташкент, 1976. - 88 с.
6. Литвинова Л.Я. Срединные и боковые кисты и свищи шеи (клиника, диагностика и лечение): Дис. ... канд. мед. наук: 14.00.04. - М., 1994. - 127 с.
7. Тимофеев A.A. Руководство по челюстно-лицевой хирургии и хирургической стоматологии. - К.: Червона Рута -Туре, 2002. - Т. 3. - 358 с.
8. Насыров В.А. Гигантская боковая киста шеи // Здравоохранение Киргизии, янв. - февр.- 1989. - Фрунзе. - С. 5960.
9. Неупокоев Н.И., Тельпнер A.M. Клинико-морфологическая характеристика боковых кист и свищей шеи // Клиническая медицина. - 1984. - Т. 62, № 4. - С. 89-92.
Реферат
КЛИНИКО-ИММУНОГИСТОХИМИЧЕСКАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА БРАНХИОГЕННЫХ КИСТ ШЕИ Дёмина Е.Ю., Ткаченко П.И.
Ключевые слова: бранхиогенная киста шеи, диагностика, иммуногистохимическое исследование.
В работе изучены особенности клинического течения и локального иммунитета бранхиогенной кисты боковой области шеи методом их морфологической и иммуногистхимической идентификации. Установлено, что характерные особенности структурно-гистохимического строения стенок позволяют установить критерии их дифференциальной диагностики.
Summary
CLINICAL AND IMMUNOGISTOCHEMICAL CHARACTERISTICS OF BRANCHIAL CYST OF THE NECK Demina Ye.Yu., Tkatchenko P.I.
Key words: branchial cyst of the neck, diagnosis, immunogistochemical investigation.
The paper represents the characteristics of clinical course and local immunity of branchial cysts of the lateral area on the neck bym means of their morphological and immunogistochemical identification. It has been found out the peculiarities of structural and gistochemical composition of the walls allow to determone the criteria of their differential diagnostics.
УДК 616.833.17-002
ВЕГЕТАТИВН0-СУДИНН1 ТА СЕНС0РН0-АЛЬГ1ЧН1 П0РУШЕННЯ У ПАЦ1ЕНТ1В 13 ХР0Н1ЧНИМИ ПЕРИФЕР1ЙНИМИ УРАЖЕННЯМИ ЛИЦЕВ0Г0 НЕРВА 1ваницька О.С., Рибалов О.В.
Вищий державний навчальний заклад Украши «Украшська медична стоматолопчна академ1я», м. Полтава
В статт1 доводиться необх1дтстъ комплексного тдходу до обстеження хворих 1з ПУЛН. Авторы наводятъ результаты клгнгчних та електроф1зюлог1чних досл1дженъ, що вказуютъ на значне м1сце вегетативно-судинних та сенсорно-алъг1чних розлад1в, як супроводжуютъ пору-шення функцюналъного стану м1м1чних м'яз1в. Забезпечення ефективного лгкування можливо лише за умови його спрямування на вс1 ланки патолог1чного процесу.
Ключов1 слова: перифершш ураження лицевого нерва, лицев1 вегетативно-судинш та сенсорно-альпчн1 розлади.
Важливою та актуальною проблемою сучасноТ кна до слинних, слЬних, носових та пщнебнних
х1рурпчно1 стоматологи та неврологи продовжуе залишатись проблема лкування перифермних уражень лицевого нерва (ПУЛН) як травматичного, так \ нетравматичного походження. В су-часних умовах все бтьше число дослщниюв схиляються до думки, що набут1 перифермы ураження лицевого нерва е найпоширеышим нейростоматолопчним захворюванням [1, 2, 3, 4]. Висока частота цих уражень, а також р1зно-маытнють та тяжесть Тх кпннних прояви мо-жуть бути пояснен! досить суттсвими анатомн-ними та функцюнальними особливостями лицевого нерва. З'ясування Тх мае важливе значения не ттьки для розумння етюлоги та патогенезу ПУЛН, але й для тотчноТ д1агностики та визна-чення оптимальних шляхв Тх лкування.
Розглядаючи ц особливост1, дослщники, перед ус1м, звертають увагу на те, що лицевий нерв е зм1шаним. Головним чином вн представлений руховими волокнами, як1 в основному йдуть до мЫчних м'язв, що забезпечус цьому нерву домнуючу роль у здмснены мЫки та мн мнного оформления мовлення, а також його участь у процеа артикуляци [5]. До його складу входять також парасимпатичы секретеры воло-
залоз, чутлив1 (смаков1) волокна вщ передых 2/3 язика та волокна, як1 проводять чутлив1 ¡мпульси в1д обмеженоТ дтянки шфи зовышнього слухового проходу, барабанноТ перетинки \ барабан-ноТ порожнини. Значний ¡нтерес викликають ро-боти, в яких звертасться увага на здатнють волокон лицевого нерва забезпечувати також гли-боку чутливють м'яз1в обличчя та брати участь в ¡ннерваци судин мозку та обличчя [6, 7, 8, 9, 10, 11]. I все ж проблема судинних порушень та розлад1в чутливост1, пов'язаних ¡з ПУЛН, ще не отримала належноТ розробки та потребуе пода-льшого дослщження.
Метою нашого дослщження с оптим^ацт лн кування хворих ¡з ПУЛН в стади залишкових явищ на основ! комплексного пщходу до з'ясування особливостей клннного переб1гу за-хворювання, серед яких значне мюце поещають вегетативно-судины та сенсорно-альпчы пору-шення.
Матер1али та методи досл1дження.
В основу нашого дослщження були покпадеы результати обстеження 82 хворих ¡з порушення-ми функцм лицевого нерва перифермного ^ене-
