CC BY
6
women, positive correlations were found between an increase in the concentration of the proinflammatory cytokine INF-y and an increase in iNOS activity, between a decrease in IL-10 levels and arginase activity, and a negative relationship between an increase in iNOS activity and a decrease in arginase activity. Conclusions. The detected cytokine imbalance in pregnant women, who underwent in vitro fertilization and were at risk of preterm childbirth, together with a impaired ratio of iNOS and arginase, indicates an inappropriate level of immunosuppression. These immune changes, by activating cellular responses of maternal immunity, can contribute to preterme childbirth.
DOI 10.31718/2077-1096.21.3.25 УДК 616-053.31 +618.3]:575-07
Похилько В.1., Чернявська Ю.1., Цв'¡ренко С.М., Россоха З.1., Яковенко О.В. КЛ1Н1КО-ГЕНЕТИЧН1 ДЕТЕРМ1НАНТИ ПЕРИНАТАЛЬНО* ПАТОЛОГИ У НОВОНАРОДЖЕНИХ
Полтавський державний медичний уыверситет
Державний заклад «Референс-центр з молекулярно!' дiагностики МОЗ Украши», м. КиТв
Актуальною проблемою медицини в даний час е використання метод'т молекулярноТ генетики, спрямованих на виявлення i оцнку генетичних фактор'т ризику i вчасно'У д'агностики перинатальноУ патологи. В результатi проведених численних дослджень визначен фактори ризик, як впливають на стан здоров'я новонароджених. Метою дослдження було вивчення асо^а^й мж розвитком перинатально!' патологи у передчасно народжених i доношених новонароджених з пол1'морф1'змом генв с'шейства глютатон-трасфераз (GSTT1, GSTM1, GSTP1), ренн-ангютензиновоУ ситеми (АСЕ, AGT2R1). Матерiали i методи. У дослдження було включено 110 доношених д/'тей з асф'жс'ею, 30 -здорових доношених дтей для групи контролю, а також 125 передчасно народжених дтей з нфек-цгями перинатального пероду, 21 передчасно народжена дитина з бронхолегеневою дисплаз1'ею, i 70 умовно здорових передчасно народжених дтей. Було проведено комплекс рутинних кл/н/ко-лабораторних метод'т дослдження та визначення полiморфiзму генв. Результати. З наявнстю нефункцонального алелю гену GSTT1 та DD вар'анту АСЕ гену у новонароджених пов'язаний роз-виток тяжкоУ перинатальноУ асфксУУ (р=0,006 та р=0,003 в/'дпов/'дно). Д/'ти з GSTT1 "-" i АС AG2TR1 генотипами мають достов'рно вищий р'тень д'астол'чного тиску в першу добу псля народження, нiж дти з функцональними генотипами цих генв (р<0,05). Медiанний показник середньо'У тривало-стi штучноУ вентиляцп легень та СРАР-терап'УУ у дтей з генотипом GSTTi «-» був достов'рно ви-щим за аналог'чний показник у дтей з генотипом GSTTi «+» (p=0,01 та р=0,001 в'дпов'дно). Висно-вок. Дослiдження полiморфiзму генв глютатон-трансфераз та ренн-анготензиновоУ системи може бути використане для предикцИ тяжкостi стану дитини псля народження. Ключов1 слова: пол1морф1зм геыв, новонароджеж, перинатальна патолопя, асфнкст, артер1альна ппотенз1я
Зв'язок публiкацii' з плановими науково-домдними роботами. Робота е фрагментом науково!' теми НДР кафедри педiатрii' № 1 з пропедевтикою та неонатоло^ею на 2020-2024 рр.: «Розробити клiнiко-лабораторнi критерп, методи прогнозування та запобiгання метаболiчних порушень у дiтей раннього siку». Державний реестрац/йний номер - 0120U102856.
Вступ тичних факторiв ризику i вчасноТ дiагностики
0 . с ........ перинатально!' патологи. В результат проведе-
За останн 5 рош в Укратш вщбулося знач- ■ _Т
od uoicmn, о л\На,п, ш^ул^ опсл них численних дослщжень визначеш фактори
не зростання захворювань, що призводять до ^ г
. . ^ ^ ризику як впливають на стан здоров'я новона-
швалщносл — ктькють таких випадш серед
w d ш™ ипмаммо роджених. Генетичш порушення, що виникають
дитячого населення зросла на 20 тисяч. Згщно ^ . ^ . ^
егг-,0,- у перюд новонародженост^ можуть мати знач-
Зi статистичними даними, близько 2% вщ зага- f„ - Г, ,,„ '
... . -ло нии вплив на захворюванють та смертнють.
льнот ктькосл дитячого населення у вiцi до 18 ... ^ ^
„ 3 ^ Рання дiагностика може полегшити своечасне ромв — це дгги з швалщнютю. Кожна одинадця-
та новонароджена дитина мае порушення ста- вр°гностичне консультування родин та м°ш1И-
, вiсть прицiльного л^ування, що покращуе ре-ну здоров я, що призводить до формування ^ . г/, ч/ ■
хронГчних захворювань т? дитя^от iHвалiДностi. зультоти. ™ування [1]. У мiру розширення до
.Г ^ " ступностi дiагностичного тестування кожен л^
Незалежнии експерт з питань сошальнот полi- 3 3
тики П.В. Розенко зазначае, що на 22% збiль- кар-неон ат0нl0г мае ^^ ^о«"^ а™ та
. . розумiти методи генетичного скриншгу. Саме
шилася мережа загальноосвпшх навчальних ^ 3 ^ .. к
ЗaкЛaдiв для дiтей з складним порушенням т0мУ, сиРиД напPямKiB наУк0в0-Д0сЛiДн0' р060-
закладiв для д^ей з складним порушенням ти на кафедрi педiатрiТ №1 з пропедевтикою та розвитку, зокрема збiльшилося число учшв в г
них. Я^о у 2015 — 2016 роц таких закладiв неон ч™™10 були щ0 стосув.акуися пи-
було 58 то у 2016-2017 роц!- вже 71. тань розробки комплексу раннiх ™увальн0-
Актуальною проблемою медицини в даний дагностичних та п^таи™^0-
час е використання метод1в молекулярно! генетики, спрямованих на виявлення i оцшку гене-
реаб^тацшних заходiв для попередження по-люрганних уражень у передчасно народжених
дiтей, створення i впровадження системи ме-дико-психолопчного супроводу для новонаро-джених груп ризику з формування хрошчноТ за-хворюваностi, iнвалiдностi та затримки розвит-ку. Одним з найважливiших завдань стало ви-найдення клiнiко-лабораторних критерив та методiв прогнозування та запоб^ання метабо-лiчним порушенням у д^ей раннього вiку.
Мета дослiдження
Вивчення асо^ацш мiж розвитком перинатально! патологи у передчасно народжених i доношених новонароджених з полiморфiзмом гешв сiмейства глютатiон-трасфераз (GSTT1, GSTM1, GSTP1), ренш-ангютензиновоТ ситеми (АСЕ, AGT2R1). Обран гени-кандидати беруть участь у ключових механiзмах регуляцiТ' стану метаболiзму, можливостей адаптацiТ дихальноТ та серцево-судинноТ систем в умовах ппоксп.
Так, амейство GST генiв (GSTT1, GSTM1, GSTP1) бере участь у детоксикаци i перетво-рення рiзних екзогенних i ендогенних активних речовин, в тому чи^ продуктiв перекисного окислення лт^в i медикаментiв, формування вiдповiдi на стрес, анти-апоптоз^ деяких мета-болiчних процесах та розвитку центрально' не-рвовоТ системи. Гени ренiн-ангiотензиновоТ системи - ACE, AGT2R1 е одними з ключових у формуванш вщпов^д на гiпоксiю, регуляци системного артерiального тиску, запальноТ вщпо-вiдi, пролiферацiТ гемопоетичних клiтин, скоро-ченнi серця, рiвнi секрецiТ арахщоновоТ кисло-ти, розвитку нирок, моделюванш судинних реа-кцiй, апоптозу.
Пщ час дослiдження було вивчено асо^аци генетичного полiморфiзму з розвитком асфшсп, ТТ тяжкiстю i станом гемодинамки у новонароджених в ранньому неонатальному перюд^ ре-спiраторного дистрес-синдрому, бронхолеге-невоТ дисплазiТ, тяжкiстю Тх перебiгу i необхщ-нiстю рестраторноТ пiдтримки.
Предметами дослiдження були: переб^ ас-фшсп, БЛД, РДС, пневмони, гемодинамiчнi по-казники (ЧСС, артерiальний тиск), погодинний дiурез, частота використання медикаментозноТ пiдтримки гемодинамiки, початкова доза до-фамiну, тривалiсть використання медикаментозноТ пщтримки гемодинамiки, респiраторна пщтримка. Дослiдження генетичних полiморфi-змiв проводяться на кафедрi педiатрiТ №1 з 2011 року.
Матерiали i методи
У дослщження було включено 110 доношених д^ей з асфшаею, 30 - здорових доношених д^ей для групи контролю, а також 125 передчасно народжених д^ей з шфек^ями перинатального перюду, 21 передчасно народжена дитина з БЛД, i 70 умовно здорових передчас-
но народжених дГтей. Батьки BCix дiтей дали добровтьну згоду на дослiдження.
Уам патентам був проведений стандартний комплекс клЫко-лабораторних методiв дослГ-дження. Матерiапом для проведення генетичного дослщження спугувапа периферична кров новонароджених. Забiр кровi проводився в об'емi 0,25 мл. Зразки кровi у новонароджених вщбирали у стерипьнi пробiрки закрито' системи «Моноветт». Пiспя отримання зразки зберГ-гали при температурi — 20° С до проведення дослщження. Пюля процедури видтення зраз-ш ДНК iз отриманого матерiапу, яку виконува-ли за допомогою комерцшного набору реаген-тiв «ДНК-сорб-В», проводили молекулярно-генетичне доспiдження iз використанням мето-дiв полГмеразно' ланцюгово' реакци (ПЛР) i по-пiморфiзму довжини рестрикцшних фрагментiв (ПДрФ) для подальшого анапiзу.
Статистичну обробку отриманих результат проводили за допомогою пакету прикладних програм STATA (США, номер лщензп №71606281563). Було використано середне значення (M), стандартне вiдхипення (SD). ri-потези про рiвнiсть загальних засобiв перевГ-рялись за допомогою одностороннього та дво-стороннього t-критерiю Стьюдента. Вiдноснi значення порiвнювапи за допомогою критерш Х2 (хi-квадрат).
Результати дослщження та 1х обговорення
Особливо' актуапьностi набуло прогнозування адаптацiйних можливостей новонароджених у ранньому неонатальному перюду а також визначення генетично' детермшанти у розвитку неонатальних синдромiв та важкоТ' перинатально'' патологи. Вщомо, що полГмор-фнi варiанти гешв вщГграють стрижневу роль у визначенш iндивiдуапьних особливостей мета-6олГчних процеав на клГтинному рГвнГ, тобто обумовлюють iндивiдуапiзацiю реакцiй на дГю екзогенних чинниш та ендогенних продуктГв як наслщш надмiрного оксидантного стресу [2]. В ходГ доспiдження було доведено, що з наявню-тю не функцюнального алелю гену GSTT1 у новонароджених пов'язаний розвиток тяжкоТ' перинатально'' асфксп (табл.1).
ПолГморФГзм гену АСЕ виявився важливою генетичною детермiнантою в розвитку i прогре-сГ асфшсп, а D/D генотип достовГрно асоцшва-вся з важкою асфГксГею. У роботах шших авто-рГв наводяться дан щодо наявностГ асоцГацГй мГж генотипом D/D i маркерами кардю-респГраторно' нестабГльностГ в перинатальному перюду але у передчасно народжених дГтей [3].
Таблиця 1
Асоц/ац/У полиморфизму гешв з виникненням асфжс/Т при народженн1
Генотипи ВР 95% Д1 Р
вЗТТ1 "+" 0,152 0,40-0,587 0,126
вЗТТ1"-" 6,56 1,705-25,26 0,006
вЗТМ1"+" 1,67 0,476-5,85 0,424
вЗТМ1 "-" 0,599 0,171-2,01 0,424
АА вЗТР1 0,500 0,067-3,747 0,500
Ав вЗТР1 0,778 0,224-2,645 0,692
вв вЗТР1 2,308 0,348-15,316 0,386
АСЕ II 0,429 0,087-2,101 0,087
АСЕ Ю 0,275 0,050-1,508 0,137
АСЕ ЮЮ 5,857 1,840-18,643 0,003
АТ2Р1 АА 0,345 0,043-2,781 0,317
АТ2Р1 АС 0,829 0,26-2,636 0,750
АТ2R1 СС 2,90 0,36-23,9 0,317
Дiагностика та лкування ппотензи у недо-ношених дiтей - одна iз значних проблем, з якими стикаються лiкарi у повсякденнiй прак-тицi. 1снуе багато дискусiйних питань, напри-клад, як визначити контрольн параметри арте-рiального тиску у недоношених д^ей, що може спричинити серйознi патолопчш змiни у ^еТ конкретно' групи па^енлв. Загально визнано, що артерiальна гiпотензiя виникае у недоношених д^ей, коли середнiй рiвень артерiально-го тиску нижче гестацiйного вку дитини або нижче 30 мм рт. ст., осктьки вважаеться, що ц показники артерiального тиску е критичними для пошкодження мозку [4,5]. 1снують досл^
дження, якi вказують на вiдсутнiсть звязку мiж рiвнем мозкового кровотоку та системним ар-терiальним тиском у недоношених д^ей [6] та припускають наявнiсть штактного мозкового кровотоку у таких па^етчв з критичною ктькю-тю системного артерiального тиску [7].
Так, пщ час дослiдження ми з'ясували, що генетичний полiморфiзм може бути предиктором рiвня дiастолiчного артерiального тиску у передчасно народжених д^ей (рис. 1). Д^и з GSTT1 "-" i АС АG2ТR1 генотипами мають до-стовiрно вищий рiвень дiастолiчного тиску в першу добу шсля народження, нiж дiти з функ-цiональними генотипами цих генiв (р<0,05).
Рис. 1. Д1астол1чний артер1альний тиск у передчасно народжених з р1зними вар1антами генетичного пол'шорф'зму
Для виршення питання про необхщнють аг-ресивного медичного втручання необхщно оц^ нити артерiальну гiпотензiю в поеднаннi з ш-шими показниками клiнiчного стану дитини [8] та з урахуванням можливих генетичних детер-мшант (табл. 2).
Як бачимо, дофамш застосовувався майже у половини па^енлв з асфкаею. Що стосуеть-ся дози препарату, то дещо вищу потребували
немовлята з генотипом АС або СС - 5,35 мкг/кг/хв., у той час, як немовлята з функцюна-льшм генотипом АА генотипом - 4,53 мкг/кг/хв., р = 0,282. Незважаючи на вщсутнють статисти-чноТ достовiрноТ вiдмiнностi у цих показниках, вважаемо, що вони мають кл^чну значимють i потребують подальшого вивчення на бтьшш когортi дiтей.
Дихальна недостатнють (ДН) е одним iз ос-
жуть бути обумовлеш варiацiями reHiB, що впливають на сприйнятливiсть та наслiдки ле-геневих пошкоджень. Параметри рестраторно'Т пщтримки безпосередньо пов'язанi з тяжкiстю дихальноТ нeдостатностi. Тому оцiнка зв'язкiв цих показниш з варiантами генетичного пол^ морфiзму може дати вiдповiдь на питання - чи впливають певш генетичш дeтeрмiнанти на тя-жкють ресшраторноТ дисфункцiТ' у новонаро-джених? (табл. 3)
Таблиця 2
Медикаментозна тдтримка гемодинамки у новонароджених з асфiксieю, стратифiкованих у вiдповiдностi з генотипами GSTT1, GSTM1, GSTP1, АСЕ, AG2TRi гешв
Генотипи Частота в доф икористання >амЫу Стартова доза дофамшу, мкг/кг/хв., (М+m) Тривалють використання дофамшу, доба (М+m)
% р % р % р
GSTTi"+" 43,6 0,703 4,79 0,804 2,6 0,615
GSTTi "-" 38,1 4,56 2,9
GSTMi "+" 45,2 0,644 4,89 0,653 2,6 0,782
GSTMi "-" 37,9 4,5 2,75
GSTPi
AA GSTPi 33,3 0,098 5,0 0,839 3,0 0,732
AG GSTPi 47,1 0,878 4,81 0,350 2,8 0,270
GG GSTPi 40,0 0,243 7,0 0,216 4,5 0,192
ACE
ii1 60,0 0,186* 4,58±0,69 3,00±0,68 1,000*
ID2 36,8 0,446 5,18±0,64 0,588* 3,00±0,41 0,836
DD3 45,5 0,512 3,00±0,41 0,942 2,82±0,52 0,784
AT2Ri
АА 43,6 0,890 4,53 0,561 3,18 0,379
АС+СС 41,9 5,35 0,282 2,67
новних ускладнень при асфшсп. Причинами и розвитку у д^ей можуть бути рестраторний дистрес-синдром (РДС), шфекцп, викликанi пневмонieю та бронхiолiтом, а також невроло-пчш чинники, такi як центральна пповентиля^я та бульбарнi розлади. У бшьшосп дiтей при пневмони спостерiгаються мЫмальш прояви ДН, тодi як у деяких па^етчв пневмонiя може ускладнюватися ДН та тяжкими формами ура-ження легенiв. Рiзнi ступенi ДН па^етчв мо-
Таблиця 3.
Параметри респiраторно'l пiдтримки у передчасно народжених дiтей, стратифiкованих вiдповiдно до генотипiв GSTTi i GSTM1 генiв
Медичн втручання Генотипи GSTTi P Генотипи GSTMi P
GSTTi«+» (n=37) GSTTi«-»(n= 11) GSTMi«+» (n=27) GSTMi«-»(n=21)
Середня тривалють ШВЛ в днях (Ме/Qi-Q^e 7 (4-10) 16 (8-28) 0,01 7 (4-10) 9(7-19) 0,069
Максимальний Р1Р в см вод. ст. 17 (14-20) 16,5 (14-21) 0,726 17(16-22,5) 14 (12-19) 0,018
Середня тривалють CPAP в днях (Ме/ Qi-Q3^ 5,5 (2-7) 20 (12-32,5) 0,001 11 (6-23) 6 (2-16) 0,221
Медiанний показник середньо'Т тривалосп ШВЛ та СРАР у д^ей з генотипом GSTT1 «-» був достовiрно вищим за аналопчний показник у дггей з генотипом GSTT1 «+». Пщтвердження впливу полiморфiзму генiв на прояви дихальноТ недостатносп були отримаш i в iнших до-слщженнях, якi дали змогу констатувати, що нуль-генотипи GSTM1«-» i GSTT1«-» е чинни-ками ризику бронхiальноТ' астми у д^ей [9, 10]. Також було встановлено, що розвиток пневмони у передчасно народжених д^ей достовiрно асоцiюеться з DD генотипом АСЕ гену (ВШ 15,0; р=0,023). Доведено, що жоден з трьох по-лiморфних варiантiв АСЕ гену не асоцшеться з сприйнятливiстю передчасно народжених д^ей до РДС, але у випадку розвитку останнього ва-жкють його була нижче у па^енлв з II генотипом (ВШ 0,23; p=0,064).
Висновок
Дослiдження полiморфiзму генiв глютатюн-трансфераз та решн-ангютензиново'Т системи може бути використане для предикци тяжкостi
стану дитини шсля народження. Оскiльки, доведено, що певш BapiaKrn полiморфiзму гешв GSTT1, GSTP1, GSTM1, ACE, AG2TR1 асоцю ються з гiршими кл^чними показниками кар-дiо-респiраторноT адаптацiT як доношених, так i передчасно народжених д^ей.
Лiтература
1. I.Carroll J, Wigby K, Murray S. Genetic testing strategies in the newborn. J Perinatol. 2020;40:1007-16.
2. Znamens'ka TK, Pokhyl'ko VI, Podol's'kyy VV, ta in. Hipoksiya ploda ta asfiksiya novonarodzhenoho [Fetal hypoxia and neonatal asphyxia]. Kyyiv, 2010. P.59-63.
3. Harding D, Dhamrait S, Marlow N et al. The angiotensin converting enzyme (ACE) DD genotype is associated with worse perinatal cardiorespiratory adaptation after preterm birth. J Pediatr. 2003; 143:746-49.
4. Lawlor DA, Lichtenstein P, Fraser A et al. Does maternal weight gain in pregnancy have long-term effects on offspring adiposity? A sibling study in a prospective cohort of 146,894 men from 136,050 families. Am J Clin Nutr. 2011 Jul; 94(1):142-8.
5. Abdulmalik MA, Ayoub JJ, Mahmoud A et al. Pre-pregnancy BMI, gestational weight gain and birth outcomes in Lebanon and Qatar: Results of the MINA cohort. PLoS ONE. 2019; 14(7):e0219248.
6. Sahoo K, Sahoo B, Choudhury AK et al. Childhood obesity: causes and consequences. J Family Med Prim Care. 2015; 4(2):187-92.
7. Pokhyl'ko VI, Tsvirenko SM, Solovyova HO ta in. Vplyv zabezpechennya nutriyentamy v prenatal'nomu i hrudnomu vitsi na rozvytok ozhyrinnya u ditey [The effect of nutrient supply in prenatal and infant age on the development of obesity in children]. Sovremennaya pedyatryya. 2016; 7(79):106-11. 10.
8. Anderson PM, Butcher KE. Childhood obesity: Trends and potential causes. Future Child. 2006; 16:19-45.
9. Kumar C, Gaur P, Pandey S et al. Role of Glutathione-S-Transferase gene susceptibility in patient with Bronchial asthma
Реферат
КЛИНИКО-ГЕНЕТИЧЕСКИЕ ДЕТЕРМИНАНТЫ ПЕРИНАТАЛЬНОЙ ПАТОЛОГИИ У НОВОРОЖДЕННЫХ Похилько В.И., Чернявская Ю.И., Цвиренко С.М., Россоха З.И., Яковенко О.В.
Ключевые слова: полиморфизм генов, новорожденные, перинатальная патология, асфиксия, артериальная гипотензия
Актуальной проблемой медицины в настоящее время является использование методов молекулярной генетики, направленных на выявление и оценку генетических факторов риска и своевременной диагностики перинатальной патологии. В результате проведенных многочисленных исследований определены факторы риска, влияющие на состояние здоровья новорожденных. Целью исследования было изучение ассоциаций между развитием перинатальной патологии у недоношенных и доношенных новорожденных с полиморфизмом генов семейства глутатион-трасфераз (GSTT1, GSTM1, GSTR1), ренин-ангиотензиновой ситемы (АСЕ, AGT2R1). Материалы и методы. В исследование было включено 110 доношенных детей с асфиксией, 30 - здоровых доношенных детей для группы контроля, а также 125 недоношенных детей с инфекциями перинатального периода, 21 преждевременно родившийся ребенок с бронхолегочной дисплазией, и 70 условно здоровых недоношенных детей. Был проведен комплекс рутинных клинико-лабораторных методов исследования и определения полиморфизма генов. Результаты. С наличием нефункциональных аллеля гена GSTT1 и DD варианта АСЕ гена у новорожденных связано развитие тяжелой перинатальной асфиксии (р = 0,006 и р = 0,003 соответственно). Дети с GSTT1 "-" и АС АG2ТR1 генотипами имеют достоверно более высокий уровень диастолического давления в первые сутки после рождения, чем дети с функциональными генотипами этих генов (р <0,05). Медианный показатель средней продолжительности искусственной вентиляции легких и сРар у детей с генотипом GSTT1 «-» был достоверно выше аналогичного показателя у детей с генотипом GSTT1 «+» (p = 0,01 и р = 0,001 соответственно). Вывод. Исследование полиморфизма генов глутатион-трансфераз и ренин-ангиотензиновой системы может быть использовано для предикции тяжести состояния ребенка после рождения.
Summary
CLINICAL AND GENETIC DETERMINANTS OF PERINATAL PATHOLOGY IN NEWBORNS
Pokhylko V.I., Cherniavska Yu.I., Tsvirenko S.M., Rossokha Z.I., Yakovenko O.V.
Key words: gene polymorphism, newborns, perinatal pathology, asphyxia, arterial hypotension
One of the pressing issues of healthcare nowadays is applying methods of molecular genetics aimed at identifying and assessing genetic risk factors and early diagnosis of perinatal pathology. Numerous studies have contributed to identifying risk factors that affect the health of newborns. The aim of this work is to investigate the associations between the development of perinatal pathology in premature and full-term infants with polymorphism of genes of the glutathione transferase family (GSTT1, GSTM1, GSTP1), renin-angiotensin system (ACE, AGT2R1). Materials and methods. The study included 110 full-term infants with asphyxia, 30 healthy full-term infants for the control group, and 125 preterm infants with perinatal infections, 21 preterm infants with broncho-pulmonary dysplasia, and 70 conditionally healthy preterm infants. A set of routine clinical and laboratory methods of research and determining gene polymorphism was performed. Results. The presence of a non-functional allele of the GSTT1 gene and DD variant of the ACE gene in newborns is associated with the development of severe perinatal asphyxia (p = 0.006 and p = 0.003, respectively). Children with GSTT1 "-" and AC AG2TR1 genotypes have significantly higher levels of diastolic pressure in the first day after birth than children with functional genotypes of these genes (p <0.05). The median mean duration of mechanical ventilation and CPAP in children with GSTT1 genotype "-" was significantly higher than that in children with GSTT1 genotype "+" (p = 0.01 and p = 0.001, respectively). Conclusion. Polymorphism studies of glutathione transferase and renin-angiotensin genes can be used to predict the severity of a child's condition after birth.
[Internet]. American Journal of Pharmacy & Health Research.
2014; 2(5). Available from: https://www.researchgate.net/ publi-
cation/323812027_Role_of_Glutathione-S-Transferase_gene_
susceptibility_in_patient_with_Bronchial_asthma
Grubisa I ,Otasevic P, Vucinic N et al. Combined GSTM1 and
GSTT1 null genotypes are strong risk factors for atherogenesis
in a Serbian population Genetics and Molecular Biology. 2018;
41(1):35-40.
