CC BY
5
DOI 10.31718/2077-1096.19.4.19 УДК 616-022.7-036.4:612.6.05]-053.32
Похилько В.1., Ковальова О.М., Чернявська Ю.1., Цвiренко С.М., Саричев В.П. ВПЛИВ ПОЛ1МОРФ1ЗМУ ГЕН1В РЕН1Н-АНГ1ОТЕНЗИНОВО1 СИСТЕМИ НА ПЕРЕБ1Г РАНН1Х БАКТЕР1АЛЬНИХ 1НФЕКЦ1Й У ПЕРЕДЧАСНО НАРОДЖЕНИХ Д1ТЕЙ
УкраГнська медична стоматологiчна акаде1^я, Полтава
Комунальне пiдприeмство «Дитяча мюька клiнiчна лiкарня Полтавсько''' мюько''' ради»
У структур'1 смертност/ ¡нфекцУУ, специф/'чн/' для перинатального пероду, бактер'альний сепсис новонароджених та уроджен1 пневмон'УУ становлять 23,5 % / займають I рангове мюце. Серед бага-тьох неспециф'чних кл1н1чних ознак ¡нфкування гемодинам1чн1 порушення е домнуючими в розвитку несприятливих медичних насл/'дк/'в. Пол1морф1зм генв ренн-анготензиновоТ системи, як однеТ з ре-гулюючих ланок, може зумовлювати особливост/ порушень гемодинамки при ¡нфекц1йному процес¡. Мета досл'дження: вивчення впливу пол1морф1зму генв АСЕ, AGT2R1 та eNOS на розвиток ранн1'х бактер'альних ¡нфекц'й та на Ух найважчий прояв - синдром артер1альноТ гпотензУУ Матер1али та методи: Для досягнення мети було сформовано дв/ групи дтей. В основну групу включено 121 пе-редчасно народжену дитину з бактер'альними ¡нфекц1ями раннього неонатального пероду, а в групу пор1вняння 31 передчасно народжену дитину без ознак ранн1'х бактер'альних ¡нфекц'й. Гэнетичн!' методи включали дослдження Ю пол1морф1зм гену АСЕ, АС пол1морф1зм гену AGT2R1 та 4а/4Ь по-л1морф1зм eNOS. Анал'з втальних функц1й у д/'тей, стратифкованих в'дпов'дно до генотипу АСЕ гену, показав, що на першу добу життя у передчасно народжених дтей ¡з генотипом II середнш АТ був достоврно вищий, н1ж у д/'тей ¡з генотипом Ю (35,3±1,55 мм.рт.ст. та 31,7±0,88 мм.рт.ст. вдповдно, р=0,033). У д/'тей ¡з генотипом II гену АСЕ, рвень погодинного дурезу на 1 добу життя був достоврно нижчим, шж у дтей з генотипом ЮЮ (1,6±0,2 мл/кг/год та 2,2±0,21 мл/кг/год вдпов-дно, р=0,0017), що може св'дчити про кращу циркуляц1ю в нирках у дтей ¡з генотипом ЮЮ. В результат! досл'дження не знайдено впливу генв ренн-анготензиновоТ системи на сам факт виник-нення ранн1'х бактер'альних ¡нфекц1й, але виявлено достов'рний вплив СС-генотипу гену AGT2R1 на розвиток синдрому артер'ально'У г'тотенз'УУ у передчасно народжених дтей (ВШ=10,17). Практичною рекомендац1ею для охорони суспльного здоров'я може бути запровадження генетичного досл-дження з метою визначення пол1морф1зму генв АСЕ та AGT2R1 у передчасно народжених д/'тей, що дозволить визначати групу ризику щодо розвитку порушень системноУ та органноТ гемодина-мки та '¡ндив'дуал'зовано пдходити до УУ корекцУУ
Ключов1 слова: передчасно народжен д1ти, раны бактер1альн1 шфекцп, артер1альна ппотенз1я, режн-анпотензинова система, пол1морф1зм ген1в.
Стаття е фрагментом науково-досл^дноТ теми кафедри пед1атрп № 1 з пропедевтикою та неонатолог1ею УкраТнськоТ ме-дичноТ стоматолог^чноТ академп та ДержавноТ установи «нститут пед1атрИ, акушерства /' г1некологп ¡мен! академка О.М.Лук'яновоТ НАМН УкраТни»: «Розробити та впровадити систему медико-психолог1чного супров!ду для новонароджених груп ризику з формування хрон1чно)' захворюваност¡, ¡нвал1дност1 та затримки розвитку» (№ держреестрацп: 0117и004538).
Вступ
Показники материнсько''' та малюково' смерт-ност загально визнан як шдикатори со^ально-економiчного благополуччя будь-яко' кражи, а полтшення здоров'я матерiв i зменшення дитя-чо' смертност включено до основних Цтей ста-лого розвитку, визначених Оргашза^ею Об'еднаних Нацш, та пщтриманих в УкраМ Юлька мiжнародних дослщницьких програм та шь ^атив показали, що бтьшють смертей матерiв та новонароджених, пов'язаних iз пологами, пе-редчасним народженням та шфкуванням, е вщ-воротними. У 2016 роц у свт майже половина д^ей (46%) вком до 5 рош померли вщ неона-тальних причин: передчасне народженням(16%), стани, пов'язан з пологами, включаючи асфкаю (11%), неонатальний сепсис (7%) [1].
1нфекцп перинатального перюду в структурi захворюваност новонароджених займають 3-4 мюце, на разi 'х дшсна частота особливо у передчасно народжених у нашш краМ е невщо-мою. Це зумовлено вщсутнютю керiвних шструк-цш щодо визначення факторiв ризику внутрш
ньоутробних шфекцш та ч^ких дiагностичних критерпв дано' патологи у передчасно народжених д^ей, недосконалютю i несучаснютю бакте-рюлопчних методiв, на як традицшно спираеть-ся у сво'й практик лкар при дiагностуваннi ш-фекцшно''' патологп.
Точнiсть ключових критерпв сепсису, визначених педiатричним Консенсусом [2], не дослн джено в когорт передчасно народжених дiтей. Тому вивчення достовiрних факторiв ризику, а також бiомаркерiв сепсису, можуть стати шфор-мацiйною основою для забезпечення процесу прийняття ршень у цш ситуацп.
У структурi захворюваностi передчасно народжених д^ей в УкраТы за 2014 рiк частота шфе-кцiйних захворювань переважае навiть частоту синдрому ресшраторних розладiв - 67,7 проти 75,2 з розрахунку на 1000 народжених передчасно. Таким чином шфекцп, специфiчнi для перинатального перюду, бактерiальний сепсис новонароджених та уроджеы пневмони посщають I рангове мюце в структурi захворюваносп передчасно народжених д^ей.
Подiбна тенден^я в^^чаеться стосовно кн лькост померлих передчасно народжених дiтей, пов'язаних з шфек^ями. Частота смертностi передчасно народжених д^ей за вказаними нозо-логiями упродовж останнiх рош залишаеться незмiнною, зокрема спостерiгалось по одному випадку в рк шфекцш, специфiчних для перинатального перюду, поодинокi випадки бактерiаль-ного сепсису та уроджених пневмонш. У струк-турi смертностi шфекцп, специфiчнi для перинатального перюду, бактерiальний сепсис новона-роджених та уродженi пневмони становлять 23,5 % i займають I рангове мiсце.
Клiнiчний переб^ раннiх бактерiальних шфе-кцiй у передчасно народжених д^ей е рiзноманi-тним i характеризуеться залученням багатьох оргашв та систем органiзму, зокрема застосу-вання ШВЛ вiдразу пюля народження потребу-вали 58,7 % д^ей, епiзоди артерiальноl ппотен-зп вiдмiчалися у 41,2 % дiтей, харчова штолера-нтнiсть - у 51,4 %, рання жовтяниця -у 23 % дн тей, дещо рщше спостерiгаються судоми, набря-ки, олiгурiя та геморагiчний синдром [3]. Серед багатьох неспецифiчних клiнiчних ознак шфку-вання гемодинамiчнi порушення е домшуючими в розвитку несприятливих медичних наслщмв.
Важливою складовою у розвитку системно! вщпов^д на iнфекцiю, яка, ймовiрно, буде зумо-влювати результат захворювання у передчасно народжених д^ей е стан !х ренш-ангютензиново' системи (РАС), який визначаеться, в першу черту, полiморфiзмом гену ангютензин-перетворюючого ферменту (angiotensin-converting enzime, АСЕ), ключового ферменту не ттьки РАС, але й калiкреlн-кiнiновоl системи.
Ангютензин-перетворюючий фермент (АСЕ) - це циркулюючий у позаклiтинному просторi фермент (екзопептидаза, що вивiльняеться з кл^инно! поверхнi цинковою металоестеразою), який каталiзуе розщеплення ангiотензину I (де-капептиду) до анпотензину II (октапептиду), обидвi форми ангiотензину беруть важливу участь у регуляцп системного артерiального тис-ку. Другою функцiею АСЕ е деактива^я брадш-нiну, тобто е певна його роль у регуляцп запа-лення. Також АСЕ бере участь у багатьох шших фiзiологiчних процесах - обм^ нейропептидiв, репродуктивних процесах, iмунних реакцiях ор-гашзму [4]. О-алель гену у дорослих пов'язують з ризиком розвитку ессен^ально''' артерiальноl' п-пертензп [5], виникненням шфаркту мiокарда, спазму коронарних судин, ппертрофп лiвого шлуночка, крововиливiв, а також високим ризи-ком розвитку атеросклерозу.
ОО-генотип пов'язаний з вищим ризиком розвитку РДС та БЛД у передчасно народжених. [6, 7], пщвищеним ризиком розвитку пароксизмаль-но! ектошчно! тахкардп [8], персистуючою леге-невою гiпертензiею новонароджених (у дослн дженнi на новонароджених з вродженою дiафра-гмальною килою) [9], гiршою кардюрестратор-ною адаптацiею передчаснонароджених - у пе-
ршi 12 годин життя в^^чаеться бiльш висока киснева залежнiсть, потреба в симпатомiмети-ках та бтьший дефiцит основ [10]. Носи I алелю гену АСЕ бтьш вразлив^ щодо розвитку сепсису, тодi як ОО-генотип розглядаеться як найкра-щий варiант щодо попередження розвитку сеп-тичного стану [11].
Важливу роль в розвитку судинних реакцш у передчасно народжених в^фграе наявнють полн морфiзму гену рецептору 1 типу до ангютензину-2 (AGT2R1). Iз чотирьох основних рецепторiв ан-гiотензину-2 саме рецептор першого типу, який локалiзований на ендотели судин, опосередко-вуе всi основнi судинн ефекти ангiотензину-2. Змiна експресп чи структури гену AGT2R1 може призводити до змш в регуляцп судинного тонусу, пролiферацil елеметчв судинно! стшки, оклюзп просвiту судини, тому ген AGT2R1 розглядаеться, як один iз гешв-кандида^в, пов'язаних з па-тологiею серцево-судинно' системи [4].
Деяк дослiдження доводять, що полiморфiзм AGT2R1 впливае на шдекс маси лiвого шлуночка у новонароджених, змiни якого е предикторами розвитку серцево-судинних захворювань [12].
Ген судинного рецептора I типу анпотензину II локалiзований в 3 хромосомi (3q21_3q25). !з 10 видiв мутацiй гену AGT2R1, що вщбуваються го-ловним чином в промоторнш частинi, найбiльш вивченою е А1166С мута^я AGT2R1. Замiна А (аденшу) на С (цитозин) в локус 1166 (А1166С) впливае на функцюнальну активнiсть рецептора (хоч i не чинить амiнокислотних змiн, адже зна-ходиться в частинi, яка не транслюеться) i вщ-повщно реалiзацiю ефектiв ангiотензину-2. Висока частота А1166С алелю гену AGT2R1 у ме-шкан^в Роси та Укра'ни i достовiрний зв'язок цих мутацш з протромботичними змiнами гемостазу, як призводять до шфаркту мюкарду, ше-мiчноl' хвороби серця, пщтверджуеться в роботах росшських та укра'нських вчених [13]. е по-вiдомлення щодо позитивного впливу АА-варiанту генотипу на невролопчний статус при субарахно'дальних крововиливах у дорослих [14], на зв'язок алелю С з пщвищеним ризиком первинно' артерiальноl ппертензи [15]. У дослн дженнях серед дорослих вказуеться, що полн морфiзм даного гену пов'язаний з пщвищеним ризиком смертносл вщ септичного шоку [16].
Важливим геном, який регулюе судинну гемо-динамку е eNOS. На даний час вщомо, що ендо-телiй регулюе судинний тонус через звтьнення судинорозширювальних та судинозвужувальних факторiв i модулюе скоротливу активнють гладко-м'язових штин. До ендотелiальних факторiв ди-латаци вiдноситься оксид азоту (N0). N0 е основ-ним вазодилататором, який перешкоджае тоыч-ному скороченню судин нейронального, ендокрин-ного або локального походження.
У фiзiологiчних умовах N0 постшно залуче-ний в адаптацш судинно' системи до пщвище-них метаболiчних потреб, фiзичних наванта-жень. При захворюваннях надлишок N0 вщповн
дае за збтьшення периферичноТ' вазодилатаци при вазоплепчному шоцi, а дефiцит NO може призводити до тяжких захворювань, включаючи артерiальну гiпертонiю, iшемiчну хворобу серця та атеросклероз. NO запоб^ае адгези' та агрега-ци тромбоцитiв, адгези' моноцитiв, впливае на структуру судини, що захищае судинну стшку i запобiгае ремоделюванню судин при рiзних па-тологiчних станах. Також ця молекула регулюе баланс мiж мтозом та апоптозом клiтин [16]. Оксид азоту утворюеться пiд дiею ферменту NO-синтази (NOS). NO-синтаза iснуе у виглядi трьох основних iзоформ, якi отримали свою назву за типом кл^ин, в яких вони були вперше виявленi: нейрональна NO-синтаза (nNOS або NOS I), ен-дотелiальна NO-синтаза (eNOS або NOS III) i NO-синтаза макрофапв або iндуцибельна NO-синтаза (iNOS або NOS II). Нейрональна i ендо-телiальна NO-синтази е ферментами зi стабть-ною активнiстю, тодi як активнiсть макрофагаль-но'|' або шдуцибельноТ' NO-синтази бiльшою мн рою регулюеться цитокiнами i вiдiграе роль у системой запальнiй вщповщк Ендотелiальна NO-синтаза стабiльно експресуеться в ендотелiаль-них клiтинах [18].
Ген eNOS локалiзований в 7 хромосомi i ко-дуе бток, що складаеться з 1203 амшокислот. В екзонах i iнтронах гену eNOS виявлено ктька полiморфних дтянок, серед яких найбiльш ви-вчеш два, а саме мiнi-сателiтний повтор в штро-нi 4 (eNOS 4a/4b полiморфiзм) i мутацiя в положены 298 бтковоТ' послщовносп, що призводить до замiни залишку глутамшовоТ' кислоти на ас-парагшову (Glu298Asp) [171]. Мiнi-сателiт 4a/4b в 4-му штрош гену eNOS налiчуе 2 алеля, якi складаються з 4 або 5 тандемних повторiв роз-мiром 27 пар нуклеотидiв. Нормальний варiант мiстить 5 повторiв (позначаеться як 4b), мутант-ний варiант мiстить 4 повтори (4a). Вплив варiа-нта 4a пов'язаний з порушенням експреси гена NOS3, що призводить до зменшення вироблен-ня NO. У гомозиготних носив алелю 4a гену eNOS виявлено достовiрно нижчий вмiст поза-кл^инно'Г супероксиддисмутази [19].
Отже, полiморфiзм гешв ренш-ангютензиновоТ' системи, як одшеТ' з регулюючих ланок, може зумовлювати особливост порушень гемодинамiки при шфекцшному процесi. Вплив полiморфiзму генiв АСЕ, AGT2R1, eNOS на роз-виток раншх бактерiальних iнфекцiй (РБ1) та ге-модинамiчнi порушення у передчасно народже-них дiтей е не достатньо вивченим.
Мета дослщження
Вивчення впливу полiморфiзму генiв АСЕ, AGT2R1 та eNOS на розвиток раншх бактерiа-льних шфекцш та на Т'х найважчий прояв - синдром артерiальноï ппотензи'.
Матерiали та методи
Для досягнення мети було сформовано двi групи д^ей. В основну групу включено 121 передчасно народжену дитину з бактерiальними шфек^ями раннього неонатального перюду, а в
групу порiвняння 31 передчасно народжену дитину без ознак раншх бактерiальних шфекцш (РБ1). Дiагноз РБ1 включав шфекци, специфiчнi для перинатального перюду (P35, P37 - P39), бактерiальний сепсис новонароджених (Р36), уроджеш пневмони (P23), менiнгiт (G00), шфекци сечовивiдних шляхiв (P39.3), якi розвинулись упродовж перших трьох дiб життя дитини.
Критери включення у дослiдження: гестацш-ний вк менше вiд 37 тижшв та/або маса при на-родженш менше вiд 2500 г i згода батьмв на об-стеження. Критери виключення: наявнiсть великих вад розвитку у дитини.
Предметами дослщження були фактори ризи-ку, клУчний перебiг, мiкробiологiчнi та генетичн характеристики раннiх бактерiальних iнфекцiй у передчасно народжених дп~ей, порушення системно! та органноТ гемодинамiки, Тх клiнiко-генетичнi механiзми, синдром артерiальноТ ппотензи.
Методи дослiдження; системний аналiз, 6í6-лiосемантичний, епiдемiологiчний, генетичний (визначення полiморфiзму генiв ACE, AGT2R1 та eNOS методом полiмеразноТ ланцюговоТ реакций бактерiологiчний, доплерометричний, зага-льно-клiнiчний, бiохiмiчний та статистичний.
Генетичнi методи включали дослщження по-лiморфiзму генiв ACE, AGT2R1 та eNOS. Мате-рiалом для проведення цього дослiдження слу-гувала периферична кров новонароджених в об'eмi 0,25 мл. Зразки кровi у новонароджених вiдбирали у стерильн пробiрки закрито! системи «Моноветт». Пюля отримання зразки зберiгали при температурi — 20° С до проведення дослн дження. Пiсля процедури видтення зразкiв ДНК iз отриманого матерiалу, яку виконували за до-помогою комерцiйного набору реагентiв «ДНК-сорб-В», проводили молекулярно-генетичне до-слiдження iз використанням методiв полiмераз-но! ланцюговоТ реакци (ПЛР) i полiморфiзму до-вжини рестрикцiйних фрагментiв (ПДРФ) для подальшого аналiзу. Для амплiфiкацiТ I/D полн морфiзму гену АСЕ використовувались прайме-ри, фланкуючi полiморфну дтянку в 16 iнтронi. У випадку вщсутносп iнсерцiТ (D-алель) утворюеться ПлР-продукт довжиною -190 п.н., при на-явностi iнерцiТ (/-алель) - 480 п.н. Рестрик^я алелiв гешв AGT2R1 та eNOS проводилася з допомогою фермен^в Ddel, BanlI вщповщно (Fermentas, США). Амплiфiкованi фрагменти розподтяли з використанням горизонтального електрофорезу в 1,5 % агарозному гелi iз забар-вленням бромистим етидiем.
Для коректностi наших дослiджень та м^мн зацiТ ди конфаундингiв спочатку було проаналн зовано медико-демографiчнi характеристики передчасно народжених д^ей iз бактерiальними iнфекцiями, якi були включен у дослiдження, та модуль Тх стан при народженш. Достовiрних вщ-мiнностей у показниках цих груп виявлено не було, що дало нам можливють мiнiмiзувати дiю побiчних факторiв та коректно оцiнити вплив саме полiморфiзму генiв на розвиток раншх шфекцш у передчасно народжених д^ей.
В результат нашого дослiдження з'ясовано,
що АСЕ-ген впливае на гемодинамiчну адапта-цiю передчасно народжених дiтей вщразу пiсля народження. Аналiз вiтальних функцш у дiтей, стратифiкованих вiдповiдно до генотипу АСЕ гену, показав, що на першу добу життя у передча-
Показники системноТ гемодинамки у передч
сно народжених д^ей iз генотипом II середнш АТ був достовiрно вищий, шж у дiтей iз генотипом Ю (35,3±1,55 мм.рт.ст. та 31,7±0,88 мм.рт.ст. вiдповiдно, р=0,033).
Таблиця 1.
народжених д/'тей, стратифкованих вдповдно до АСЕ гену
1 доба життя Генотип II1 п=30 Генотип Ю2 п=602 Генотип ЮЮ3 п=29 р1-2 р1-3 р2-3
ЧСС (уд на хв), М±т 151,9±2,56 154,4±1,99 153,0±2,25 0,4695 0,7635 0,6702
АТ систстчний (мм.рт.ст), М±т 56,8±1,62 53,2±1,19 53,1±1,54 0,0797 0,1082 0,9741
АТ дiастолiчний (мм.рт.ст.), М±т 28,0±1,52 25,2±0,89 27,5±1,47 0,0853 0,7837 0,1638
АТ середнш (мм.рт.ст), М±т 35,3±1,55 31,7±0,88 33,1±1,38 0,0335 0,2883 0,3943
У д^ей iз генотипом II гену АСЕ, рiвень пого-динного дiурезу на 1 добу життя був достовiрно нижчим, нiж у дiтей з генотипом юЮ (1,6±0,2
Середн значення погодинного д1урезу упродовж перших 6 д1б
мл/кг/год та 2,2±0,21 мл/кг/год вщповщно, р=0,0017), що може свщчити про кращу цирку-ляцiю в нирках у д^ей iз генотипом Юю (табл. 2).
Таблиця 2
ття у дтей з ранн1ми бактер/альними ¡нфекц/ями, страти-фкованих в1дпов1дно до АСЕ гену (мл/кг/год), М±т
Доба життя Генотип II1 п=30 Генотип Ю2 п=60 Генотип ЮЮ3 п=29 Р1-2 Р1-3 Р2-3
1-а 1,6±0,2 2,2±0,21 2,7±0,24 0,0640 0,0017 0,1311
2-а 3,2±0,29 3,1±0,18 3,7±0,25 0,6736 0,2345 0,0519
В результат дослщження не знайдено впли-ву гешв ренш-ангютензиновоТ' системи на сам факт виникнення РБ1, але виявлено достовiрний вплив СС-генотипу гену AGT2R1 на розвиток синдрому артерiальноТ гшотензп у передчасно народжених д^ей (ВШ=10,17) (таблиця 3). Синдром артерiальноТ гiпотензiТ визначався, як сим-птомокоплекс, який включав себе рiвень серед-нього АТ у дитини в мм.рт.ст. менше за показник гестацшного вiку в тижнях та наявнють одного з наступних критерпв - ударний iндекс роботи ль
eNOS та
вого шлуночку менше за вiкову норму, рН менше 7,2, рiвень глюкози кровi менше за 2,8 ммоль/л. Саме наявнють цього синдрому у дитини може слугувати показом до призначення медикамен-тозноТ пщтримки гемодинамiки на вщмшу вiд ю-нуючоТ ситуацп, коли вона призначаеться тiльки при зниженому АТ, який у передчасно народжених д^ей на 1 добу життя може бути варiантом норми i не супроводжуватися негативними змн нами органiв i систем оргашзму.
Таблиця 3
Асоц1ац1(м1жпол1морфними вар:антами ген1в АСЕ, AGT2R1, ими бактер1альними ¡нфекц/ями /' артер1альною г1потенз1ею
Генотипи РБ1 САГ
ВШ, 95% Д1 Р ВШ, 95% Д1 Р
АСЕ: - II 3,15 (0,33-1,90) 0,075 1,24 (0,37-4,14) 0,729
- Ю 0,64 (0,29-1,44) 0,282 0,81 (0,24-2,7) 0,729
- ЮЮ 0,79 (0,33-1,90) 0,596 0,64 (0,17-2,38) 0,505
AGT2R1: - АА 0,4 (0,15-1,06) 0,064 0,53 (0,09-3,11) 0,484
- АС 1,91 (0,73-5,02) 0,190 0,57 (0,10-3,32) 0,529
- СС 3,22 (0,34-30,43) 0,307 10,17 (1,30-79,4) 0,027
eNOS: - 4а/4а 1,03 (0,11-9,52) 0,982 0 (0) 0,577
- 4а/4Ь 2,14 (0,81-5,62) 0,124 1,89 (0,66-5,45) 0,235
- 4Ь/4Ь 0,48 (0,19-1,19) 0,113 0,65 (0,23-1,86) 0,422
Висновки
!з безпосереднiм фактом розвитку раннiх ба-ктерiальних iнфекцiй у передчасно народжених д^ей не асоцiюеться полiморфiзм АСЕ гену (//генотип - ВШ 3,15; /О-генотип - ВШ 0,64; ОО-генотип - ВШ 0,79), AGT2R1гену (СС-генотип -ВШ 3,22; АС-генотип-ВШ 1,91; АА генотип - ВШ 0,4) та eNOS гену (4а/4а-генотип - ВШ 1,03; 4а/4Ь-генотип - ВШ 2,14; 4Ь/4Ь-генотип 0,48;
Полiморфiзм дослiджених нами генiв асоцш-еться з показниками пршо' гемодинамiчноl ада-птацп новонароджених, а саме: з нижчими зна-ченнями середнього артерiального тиску та зниженням темпу дiурезу - II генотип АСЕ гену, з розвитком синдрому артерiальноl ппотензп до-стовiрно асоцiюеться - СС-генотип AGT2R1 гену, що сшвпадае з думкою сучасних дослщниюв.
Прша гемодинамiчна адаптацiя передчасно народжених д^ей та артерiальнi гiпотензiя е найчаспшими причинами несприятливих результат лiкування раннiх бактерiальних шфек-цш, отже, полiморфiзм генiв АСЕ, AGT2R1 опо-середковано впливае на рiвень смертностi та несприятливих наслiдкiв раншх iнфекцiй у дано' категорп па^ен^в.
Практичною рекомендацiею для охорони сус-пiльного здоров'я може бути запровадження ге-нетичного дослiдження з метою визначення по-лiморфiзму генiв АСЕ та AGT2R1 у передчасно народжених д^ей, що дозволить визначати гру-пу ризику щодо розвитку порушень системно' та органно' гемодинамiки та iндивiдуалiзовано пщ-ходити до и корекцп. Адже згiдно до iнiцiативи ВОЗ «Кожен новонароджений» при розробц за-ходiв з попередження смертей новонароджених, слщ пiдходити комплексно, враховуючи багато-факторну дiю анте-/iнтра та постнатальних чин-ниш.
.niTepaTypa
Health statistics and information systems [Internet]. Available from: http://www.who.int/healthinfo/global_burden_disease/en Hallman M. Intrauterine infections and the fetus. Duodecim. 1999; 115 (14): 1437-8.
Kovaleva OM, Pokhilko VI, Chernyavskaya Yul, Tsvirenko SM, Belorus Al. Predyctyvna model rozvytku rannikh bacterialnykh infectsiy u peredchasno narodjenykh ditei [A predictive model for the development of early bacterial infections in premature infants]. Georgian Medical News. 2015; 7-8 (244-245): 71-7. (Russian)
10.
11.
12.
13.
14.
15.
16. 17.
18.
19.
20.
Jeng JR. Left ventricular mass, carotid wall thickness and angiotensinogen gene polymorphism in patients with hypertension. Hypertension. 1999; 5: 443-50.
Duru K, Farrow S, Wang JM. Frequency of deletion polymorphism in the gene for angiotensin converting enzyme is increased in African Americans with hypertension. Am. J. Hypertens. 1994; 7: 759-62.
Hussein NF, Abdel Ghany EA, Abu Elhamed WA. Relationships between angiotensin-converting enzyme gene polymorphism and respiratory distress syndrome in premature neonates. Genet Test Mol Biomarkers. 2011; 15 (12): 867-70.
Yimenicioglu S, Oztuzcu S, Sivasli E. The deletion allele of angiotensin-converting enzyme is associated with increased risk and severity of bronchopulmonary dysplasia. J Pediatr. 2005; 147 (6): 818-22.
Borgman KY, Smith AH, Owen JP. A genetic contribution to risk for postoperative junctional ectopic tachycardia in children undergoing surgery for congenital heart disease. Heart Rhythm. 2011; 8 (12): 1900-4.
Solari V, Puri P. Genetic polymorphisms of angiotensin system genes in congenital diaphragmatic hernia associated with persistent pulmonary hypertension. Pediatrician Surg. 2004; 39 (3): 302-6.
Harding D, Dhamrait S, Marlow N. Angiotensin-converting enzyme DD genotype is associated with worse perinatal cardiorespiratory adaptation in preterm infants. Pediatrician. 2003; 143 (6): 746-9. Cogulu O, Onay H, Uzunkaya D. Role of angiotensin-converting enzyme gene polymorphisms in children with sepsis and septic shock. Pediatr Int. 2008; 50 (4): 477-80.
Gor^cy I, Dawid G, Iewoniewska B. Genetics of the renin-angiotensin system with respect to cardiac and blood pressure phenotypes in healthy newborn infants. A J Renin Angiotensin Aldosterone Syst. 2013; 14 (4): 337-47.
Tuguz AP, Muzhenya DV, Ashkanova TM, Anokhina EN. Polymorfizm genov angiotezinogena i receptora angiotenzinogena pershogo typu v grupakh podrostkov [Angiotensinogen and angiotensinogen receptor type I polymorphisms in adolescent groups]. Bulletin of the Adygea State University. 2012; 1: 162-72. (Russian)
Adamski MG, Golenia A, Turaj W. The AGTR1 gene A1166C polymorphism as a risk factor and outcome predictor of primary intracerebral and aneurysmal subarachnoid hemorrhages. Neurol Neurochir Pol. 2014; 48 (4): 242-7.
Narang R, Sreenivas V, Bhatia J. Association of Angiotensin II Type 1 Receptor (A1166C) Gene Polymorphism and Its Increased Expression in Essential Hypertension: A Case-Control Study. PLoS One. 2014; 9 (1): 502.
Dahmer MK. Critical genetic variations in critical illness. Crit Care Med. 2011; 7(39): 1826-7.
Plachta N, Traister A, Weil M. Nitric oxide is involved in establishing the balance between cell cycle progression and cell death in the developing neural tube. Exp Cell Res. 2003; 288 (2): 354-62.
Zateyshikov DA, Minushkina LO, Kudryashova OY Polimorfism gena NO sintasy I anhiotensinovogo receptora II tipa u patsientov s ischemitcheskoi bolezniu serdtsa [Polymorphism of NO synthetase and angiotensin II type 1 receptor genes and endothelial hemostasis in patients with ischemic heart disease] Cardiology. 2000; 11: 28-32 (Russian)
Demirçubuk AG, Coçkun MY, Demiryurek S. Endothelial NOS gene Glu298Asp polymorphism in preterm neonates with respiratory distress syndrome. Pediatrician Pulmonol. 2013; 48 (10): 976-80.
Arand MA, Muhlbauer R, Hengstler J. Multiplex Polymerase Chain Reaction Protocol for Simultaneous Analysis of Glutathione S-Transferase GSTM1 and GSTT1 Polymorphisms. Analytical Biochemistry. 1996; 236: 184-6.
Реферат
ВЛИЯНИЕ ПОЛИМОРФИЗМА ГЕНОВ РЕНИН-АНГИОТЕНЗИНОВОЙ СИСТЕМЫ НА ТЕЧЕНИЕ РАННИХ БАКТЕРИАЛЬНЫХ
ИНФЕКЦИЙ У ПРЕЖДЕВРЕМЕННО РОЖДЕННЫХ ДЕТЕЙ
Похилько В.И., Ковалева Е.М., Чернявская Ю.И., Цвиренко С.Н., Сарычев В.П.
Ключевые слова: преждевременно рожденные дети, ранние бактериальные инфекции, артериальная гипотензия, ренин-ангиотензиновая система, полиморфизм генов.
В структуре смертности инфекции, специфичные для перинатального периода, бактериальный сепсис новорожденных и врожденные пневмонии составляют 23,5 % и занимают I ранговое место. Среди многих неспецифических клинических признаков инфицирования гемодинамические нарушения являются доминирующими в развитии неблагоприятных медицинских последствий. Полиморфизм генов ренин-ангиотензиновой системы как одного из регулирующих звеньев может вызывать особенности нарушений гемодинамики при инфекционном процессе. Цель исследования: изучение влияния полиморфизма генов АСЕ, AGT2R1 и eNOS на развитие ранних бактериальных инфекций и на их самое проявление - синдром артериальной гипотензии. Материалы и методы: Для достижения цели были сформированы две группы детей. В основную группу включен 121 преждевременно ро-
4
5
6
7
8
9
дившийся ребенок с бактериальными инфекциями раннего неонатального периода, а в группу сравнения 31 преждевременно родившийся ребенок без признаков ранних бактериальных инфекций. Генетические методы включали исследования ID полиморфизм гена ACE, AC полиморфизм гена AGT2R1 и 4a/4b полиморфизм eNOS. Анализ витальных функций у детей, стратифицированных в соответствии с генотипа АСЕ гена, показал, что в первые сутки жизни у преждевременно рожденных детей с генотипом II среднее АД был достоверно выше, чем у детей с генотипом ID (35,3 ± 1,55 мм.рт .ст. и 31,7 ± 0,88 мм соответственно, p = 0,033). У детей с генотипом II гена АСЕ, уровень почасового диуреза на 1 сутки жизни был достоверно ниже, чем у детей с генотипом DD (1,6 ± 0,2 мл/кг/ч и 2,2 ± 0,21 мл/кг/ч соответственно, p = 0,0017), что может свидетельствовать о лучшей циркуляции в почках у детей с генотипом DD. В результате исследования не найдено влияния генов ренин-ангиотензиновой системы на сам факт возникновения ранних бактериальных инфекций, но выявлено достоверное влияние СС-генотипа гена AGT2R1 на развитие синдрома артериальной гипотензии у преждевременно рожденных детей (ОШ = 10,17). Практической рекомендацией для охраны общественного здоровья может быть введение генетического исследования с целью определения полиморфизма генов АСЕ и AGT2R1 у недоношенных детей, что позволит определять группу риска по развитию нарушений системной и органной гемодинамики и индивидуализированно подходить к ее коррекции.
Summary
INFLUENCE OF GENE POLYMORPHISM OF THE RENIN-ANGIOTENSIN SYSTEM ON THE COURSE OF EARLY BACTERIAL INFECTIONS IN PREMATURE INFANTS
Pokhylko VI, Kovalova OM, Cherniavska YuI, Tsvirenko SM, Sarytchev VP
Key words: premature infants, early bacterial infections, arterial hypotension, renin-angiotensin system, gene polymorphism.
In the perinatal-specific infection mortality pattern, bacterial sepsis of newborns and congenital pneumonia account for 23.5% and occupy the I rank. Among the many non-specific clinical signs of infection, hemodynamic disorders are dominant in the development of adverse medical effects. Polymorphism of genes of the renin-angiotensin system, as one of the regulating units, can lead to peculiarities of disorders of hemodynamics in the infectious process.
Aim of the study: to study the effect of ACE, AGT2R1 and eNOS gene polymorphism on the development of early bacterial infections and their most severe manifestation - arterial hypotension syndrome.
Materials and Methods: two groups of children were formed to achieve the goal. The main group includes 121 prematurely born infants with bacterial infections of the early neonatal period, and the comparison group includes 31 prematurely born infants with no signs of early bacterial infections. Genetic methods included the study of ID polymorphism of ACE gene, AC polymorphism of gene AGT2R1 gene polymorphism and 4a/4b polymorphism of eNOS.
Analysis of vital functions in children stratified according to the genotype of the ACE gene, showed that at the first day of life in prematurely born children with genotype II, the mean blood pressure was significantly higher than in children with the genotype ID (35.3 ± 1.55 mm Hg) and 31.7 ± 0.88 mmHg, respectively, p = 0.033). In children with the II genotype of ACE, the hourly diuresis rate at day 1 was significantly lower than in children with the DD genotype (1.6 ± 0.2 ml/kg/h and 2.2 ± 0.21 ml/kg/h, respectively, p = 0.0017), which may indicate better renal circulation in children with the DD genotype. As a result of the study, no influence of the genes of the renin-angiotensin system on the fact of early bacterial infections occurrence was found, but significant influence of the CC-genotype of the AGT2R1 gene on the development of arterial hypotension syndrome in premature infants (OR = 10.17) was detected.
A practical recommendation for public health may be to conduct a genetic study to identify ACE and AGT2R1 gene polymorphisms in preterm infants, which will help identify the risk group for systemic and organ haemodynamic disorders and manage it individually.
