CC BY
22
of this pathology than among adults. Intensive indicators in the age group of 0-17 years ranged from 1,110.01 (2002) to 3,012.37 (2017), averaging 1,936.46 ± 150.53 per 100,000 per age group.
The study of the manifestations of the epidemic process of acute intestinal infections caused by unidentified pathogens showed that during 2002-2018, among the general and adult population living in the Odessa region, there was a gradual increase in the incidence. Among the total population, its level increased 4 times and was recorded in the range of 137.73 in 2002 to 548.96 in 2017, averaging 306.66 ± 31.70. Children more often than adults had acute diarrhoeal infections caused by unidentified pathogen. During the study period, out of 122,599 all cases of acute diarrhoeal infections caused by unidentified pathogen, 80,944 cases were reported among children (66.02%). The study of long-term dynamics and trend calculations showed a significant increase in the morbidity rate (3.83 times) among this group - from 528.23 (2002) to 2,025.90 (2017); an average of 1,195.58 ± 107.55 per 100,000 population. It was found a gradual increase in the proportion of acute diarrhoeal infections caused by unidentified pathogen in the structure of acute diarrhoeal infections, both among the general population of the region and among children. Over the two studied periods (from 2002 to 2009 and from 2010 to 2018), a reliably increase in the incidence of this pathology among the child population of the Odessa region was established from 700.04 ± 67.28 to 1453.63 ± 128.74 per 100,000 population per age group (t = 10.45; p <0.0001).
Conclusions. Acute diarrhoeal infections caused by unidentified pathogen these are viral diseases, which are characterized by the gradual process of replacing of bacterial causative agents of acute diarrhoeal infections by viral ones. During 2010-2018, a decrease in the influence of seasonal factors throughout the year on the morbidity rate of acute diarrhoeal infections caused by unidentified pathogen was recorded. To improve the system of infection control of viral diarrhea, it is necessary to widely introduce laboratory express diagnostics into clinical practice.
Key words: epidemic process, acute diarrhoeal infections caused by unidentified pathogen, morbidity.
Рецензент - проф. Катрушов О. В.
Стаття надшшла 27.03.2019 року
DOI 10.29254/2077-4214-2019-1-2-149-86-90 УДК 616.98:579.834-036.22(477.74)
1Мельник О. А., 1Голубятников М. I., 2Бондаренко Д. А., 2Дементев С. О.
КЛ1Н1КО-ЕП1ДЕМЮЛОПЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЛЕПТОСП1РОЗУ В ОДЕСЬК1Й ОБЛАСТ1 (ЗА ДАНИМИ БАГАТОР1ЧНОГО СПОСТЕРЕЖЕННЯ) Юдеський нацюнальний медичний ушверситет (м. Одеса) 2ДУ «Лабораторний центр МОЗ УкраТни в Одеськш обласп» (м. Одеса)
Зв'язок публшацм з плановими науково-дослщ-ними роботами. Стаття е фрагментом НДР «Наукове обгрунтування та розробка саштарно-протиепще-мiчних заходiв при вивченш ролi морських ванта-жiв-контейнерiв в потенцшному занос чужорщноТ ентомозоофауни i небезпечних патогешв суднами в Чорноморськ порти», № державно'1 реестрацп 0113и001635.
Вступ. Лептострозна шфекщя зус^чаеться у всьому свт, як у стьських, так i в мкьких районах, краТнах з помiрним i тротчним Шматом. Число ви-падшв захворювання людей ч^ко не документовано. Воно варше вщ 0,1 до 1,0 на 100 тис. населення в рш в помiрному ^мат до 10,0 i бшьше - у вологих тротках. В ходi спалахiв i серед груп високого ризику можуть бути заражен 100 або нав^ь бтьше оаб на 100 тис. населення. В ендемiчних районах число ви-падшв захворювання на лептостроз може досягати максимуму в перюд дощiв ^ нав^ь, масштабiв епще-мп в разi повеш. З ряду причин у багатьох репонах свп"у лептостроз залишаеться поза увагою ^ як на-слщок, мае мкце недореестращя випадшв захворювання [1].
За оцшками ряду авторiв загальна кшьмсть за-хворювань на лептостроз у свт становить 1,03 млн випадмв та 58,9 тис. смертей кожного року. При цьому лептостроз е провщною причиною захворю-ваносл та смертностi серед зоонозiв. Летальшсть при лептоспiрозi в середньому 5,72 %. Найбтьша за-хворюванiсть спостер^аеться в Океанп - 10,68 на 100
тис. населення, в ^вденно-Схщнш Азп та Карибах -55,54 i 50,68 вiдповiдно. Найменша захворювашсть рееструеться в Схiднiй eвропi (де знаходиться i Укра-Тна) - 1,43 на 100 тис. Найвища смертшсть в Океанп - 9,61, найнижча - в Схщнш бврот - 0,09. Найвища летальнiсть в краТнах, якi знаходяться на твдень вiд Сахари (7,35-9,92%), найнижча в Австралп, Централь-нiй eвропi та на твдш ЛатинськоТ Америки в середньому - 4,17%. Характерно, що захворювашсть та смертшсть найвищi в найбщшших регiонах свiту та в районах, де етднагляд зазвичай не здшснюеться I вiдсутнi адекватш дiагностичнi тести [2].
Пiвденний репон УкраТни е неблагополучним з лептострозу, що вiдповiдае загальнiй тенденцп по краТш. Зазначена особливiсть пов'язана з ростом чи-сельностi сiрих щурiв в природних бiотопах, антро-пурпчних осередках з високою заселенiстю ними рiз-них об'ектiв, а також вщсутшстю Тх облiку, значним скороченням об'емчв, що пiдлягають дератизаци. Останшм часом популяцiя сiрих щурiв збтьшуеться I одночасно залишаються стабiльно високими резуль-тати серологiчних дослiджень з виявлення лептострозу серед тварин. Встановлено, що при сероло-пчному дослiдженнi польового матерiалу вiд диких ссав^в-носив збудникiв лептоспiрозу, найбiльший вщсоток серопозитивних знахiдок виявлено щодо серогрупи Ь icterohaеmorrhagiae [3].
Мета роботи: вивчити клшто-епщемюлопчш прояви епiдемiчного процесу (етюлопчну структуру, багаторiчну динамiку захворюваност та летальностi,
гендернии та В1ковии розподт, по-ширен1сть серед мкького i с1льського населення, соц1ально-професшних груп) лептосп1розу в Одеськ1И област1 протягом 2009-2017 рр.
Об'ект i методи дослiдження. Об'ектом досл1дження е еп1дем1чниИ процес лептосп1розу. В дослщженш використовували методи: ретроспективного епщемюлопчного анал1зу в1дпов1дних форм галузевоУ статис-тичноУ зв1тност1 ОдеськоУ област1 за перюд з 2009 по 2017 рр. (р1чн1 ста-тистичн1 зв1ти (ф-40), карти етзоото-лого-еп1дем1олог1чного обстеження осередку зоонозного захворювання (ф-391/о), медичш карти хворих на лептосп1роз (ф-003/о), як1 л1кувались в м1ськ1И шфек-ц|Ин1И л1карн1 у 2015-2017 рр.; статистичний (за до-помогою програмних пакет1в Microsoft Excel 2010 та комп'ютерноУ програми STATISTICA 5); анал1тичниИ.
Результати дослiджень та Тх обговорення. В пер1-од з 2000 по 2017 роки в Одеськш област1 на лептос-п1роз захворто 266 ос1б. Показник захворюваност1 в област1 коливався в1д 1,63 на 100 тис. населення в 2001 р. до 0,13 в 2015-2016 рр. (М=0,64±0,1) За даниИ перюд р1вень захворювашсть по УкраУш був в1рогщ-но вищим, н1ж по област1 (t=9,93; р<0,00001) (рис. 1). Перюди п1дИому та спаду захворюваност в област1 мали под1бну динам1ку з такими по держав1 в цтому.
На сучасному етап1 розвитку еп1дем1чного про-цесу лептосп1розу для твдня УкраУни, а саме, для ОдеськоУ област1, як i для ваеУ краУни, характерна виражена тенденц1я до зниження захворюваност1, однак середнш темп спаду вищиИ (на 10,00% щор1ч-но), н1ж по УкраУш в ц1лому (на 5,00%).
Заф1ксовано високиИ р1вень летальност1 в1д леп-тосп1розу на територп, що вивчаеться. Так, середня багатор1чна летальн1сть становить 14,34%. В анал1-зованому перюд1 УУ розпод1л був нер1вном1рним: у 2000-2008 рр. - 19,01%; у 2009-2017 рр. значно мен-шиИ р1вень - 9,67%. Це може пояснюватися б1льш ранньою госп1тал1зац1ею i д1агностикою та загальним зниженням р1вня захворюваност1 в останн1 роки.
Протягом 2009-2017 рр. на лептостроз захворто 73 особи (рис. 2).
З них в першиИ день тсля звернення за медич-ною допомогою було госп1тал1зовано 66 (90,41%), але д1агноз лептосп1розу серед госп1тал1зованих в перший день був поставлений лише 41 (62,12%) хворому. Тобто в 25 (37,88%) випадках вщбувалась госп1тал1зац1я пщ шшим д1агнозом, як наслщок пол1морф1зму клш1чноУ картини та недостатньоУ настороги медичних прац1вник1в. Кр1м того, в 28,00% випадмв серед хворих, гос-п1тал1зованих в першиИ день тсля звернення, д1агноз встановлено на третш день i п1зн1ше тсля гостталЬ зацп. Загальна частина хворих, яким встановлено д1агноз на третш день i п1зн1ше залишаеться значною -35,62% (26).
Рис. 1. Заxворюванiсть на лептостроз в УкраТн та Одеськш обласп в 2000-2017 рр.
При вивченш розпод1лу хворих за м1сцем прожи-вання спостер1гаеться перевага серед стьських жи-тел1в. У 2009-2017 рр. вони становили 65,75% хворих, а за даними дослщжень попередшх рок1в (2001-2008 рр.) - 68,00% [4].
В гендернш структур! в цеИ же пер1од в1дбуваеть-ся ще б1льшиИ зсув до маИже виключного поширення захворювання серед чолов1к1в (98,63% в 2009-2017 рр., проти 92,00% у 2001-2008 рр. [4]. ТакиИ розпо-д1л лептосп1розу за статтю т1сно пов'язаниИ з пере-важаючим в област1 шляхом та м1сцем 1нф1кування. За результатами анал1зу карт еп1дем1олог1чного обстеження встановлено, що зараження вщбуваеть-ся, головним чином, водним (80,82%) i контактним (5,48%) шляхами: при купанш, риболовл1 чи с/г роботах у зволожених м1сцевостях. Однак у 12,33% (9) випадк1в шлях передач! не вдалося встановити. По-д1бн1 епщемюлопчш дан1 були отриман1 в шших до-сл1дженнях [5].
В 78,08% (57) випадмв зараження в1дбувалось в природних осередках i в тому ж вщсотку - м1сцем зараження були водоИмища. Зараження в антропурпч-них осередках встановлено у 15 хворих (20,55%), яке вщбувалося в межах населених пункт1в - в 7 (9,59%) випадках та пор1вну - по 4 (5,48%) в зволожених ста-ц1ях та на объектах еп1дризику. Лише в 1 випадку зараження (1,37%) вщбулось в зм1шаному осередку (по м1сцю роботи).
Основним джерелом шфекци, за даними еп1дем1-олог1чного обстеження осередк1в лептосп1розу, були гризуни - в 49,32% (36) випадмв. Серед домашшх тварин не встановлено можливих джерел шфекци,
Рис. 2. Термши госпп^зацм та встановлення дiагнозу лептосшрозу з моменту звернення за медичною допомогою.
70,00% до 19,18%. Одночасно спостер^аеться пiдйом питомоУ ваги безробiтних серед хворих на лептостроз до 45,21% (33) проти 8,00%, при цьому частка стьських жителiв майже не змшилась (зменшилась на 2,25%). Дане явище, на нашу думку, викликане ростом безробггтя в сiльськiй мiсцевостi. Також вщ-мiчено незначне зменшення частки хворих серед учыв та студенев та зростання серед пенсiонерiв.
Проаналiзовано медичнi карти дев'яти хворих на лептостроз, як лiкувались в мкькш iнфекцiйнiй ли карнi протягом 2015-2017 рр. Ктшчна картина була типовою для лептострозу (рис. 5).
У 7 госпiталiзованих (77,78%) перебiг хвороби був важким, у 2 - середньо важким (22,22%), легких форм не рееструвалось. Це може бути зв'язано з не-достатньою насторогою медичних пращвниюв, ма-совим застосуванням антибютиюв та антипiретикiв, що змшюе клiнiчну картину i, як наслщок, пацiенти з легким перебiгом лтуються пiд iншим дiагнозом.
Для вах пацiентiв був характерний гострий початок з пщвищенням температури до 38,5-40,0°С. lнтоксикацiйний синдром у вах хворих проявлявся загальною слабкiстю, головним болем, а в 33,33% (3/9) випадшв - нудотою та блюванням. Гепатомега-лiя, жовтяниця, та гепаторенальний синдром вщми ченi в 88,89% (8/9) випадшв i вiдповiдно стввщноси-лись з важкiстю перебiгу. Типовий для лептострозу симптом - бть в литкових м'язах зус^чався лише в 44,44% (4/9) випадтв. Висновки
1. Одеська область е ендемiчною щодо лептост-розу. Захворюванiсть в обласп була вiрогiдно ниж-чою вiд показникiв по УкраТш i становила 0,64±0,1 на 100 тис. населення. Спостер^аеться виражена тенденцiя до зниження захворюваносл з середнiм темпом спаду - до 10,00% ш^чно.
2. Одыею з особливостей переби гу епiдемiчного процесу лептостро-зу в Одеськш обласп у 2000-2008 рр. була висока летальысть - 19,01%; яка стала значно меншою в 2009-2017 рр. - 9,67%.
3. Протягом визначеного перюду бiльшiсть хворих (90,41%) було гос-пiталiзовано в перший день тсля встановлення попереднього дiагно-зу, проте в 37,88% випадшв дiагноз був помилковим, значнш частин1 (35,62%) дiагноз було встановлено на третш день i пiзнiше.
4. Хворiли переважно чоловти (у 98,63%), вшовоТ групи 30-39 рошв (24,66%), що проживають у сшьсьшй мiсцевостi (65,75%), частiше без про-фесiйного зв'язку, в бтьшосл випад-кiв безробiтнi (45,21%).
5. Встановлено, що зараження вщбувалося, головним чином, вод-ним (80,82%) i контактним (5,48%) шляхами: при купанш, риболовл1 чи сiльськогосподарських роботах у зволожених мкцевостях. У 78,08%
Рис. 5. Виражешсть клiнiчних симптомiв у хворих на лептостроз, ям лшувались в випадкiв це були природнi осеред-мicькiй iнфекцiйнiй лiкарнi протягом 2015-2017 рр. ки. Визначеним джерелом шфекцп у
Рис. 3. BiKOBa структура хворих на лептоспiроз в Одеськш обласп в 2009-2017 рр.
але в 1 випадку (1,37%) ним була стьськогосподар-ська тварина. Майже в половин випадшв - 49,32% (36) джерело зараження не було встановлене.
Часлше лептострозом в обласп хворать люди з середых i старших втових груп (працездатне населення) (рис. 3).
Максимальна кшьшсть заражених оаб припадае на вт 30-39 (18) та 50-59 рошв (13), дещо менше, з незначним вщхиленням, на вiковi категорп 20-29 рокiв (11), 40-49 (10), старше 60 (9) та 15-19 рошв (8). Серед дп-ей до 14 рошв хворих було найменше - 4 за дев'ятирiчний перюд.
При вивченш розподту хворих за професшним складом нами вiдмiченi значш змiни у порiвняннi з даними за попереднш перiод, проте професшно!' залежностi виявити не вдалося (рис. 4). З 2009 року спостер^алось зменшення частки хворих зайнятих в стьському господарс^ з 8,00% (2001-2008 рр.) до 1,37% (2009-2017 рр.). та на шших пщприемствах з
Рис. 4. Порiвняння професiйного розподту хворих на лептостроз в 2001-2008 та
2009-2017 рр.
половинi випадшв були гризуни (49,32%), в половит Перспективи подальших дослiджень. Плануеть-
випадкiв (49,32%) джерело зараження не вдалось ся подальше вивчення особливостей етде1^чного
встановити. та етзоотичного процесiв лептострозу в Одеськiй
6. Клiнiчна картина лептострозу була типовою, з обласп з метою обгрунтування комплексу профтак-
важким (77,78%) та середньо-важким (22,22%) пере- тичних заходiв в умовах реформування системи охо-
бком. рони здоров'я.
Лггература
1. VOZ. Voda, sanytaryia y hyhyena. Bolezny, sviazannye s vodoi: leptospyroz [Internet]. [obnovleno 2019 yanvar, tsytyrovano 2019 fevr. 15]. Dostupno: http://www.who.int/water_sanitation_health/diseases/leptospirosis/ru/ [in Russiаn].
2. Costa F, Hagan JE, Calcagno J, Kane M, Torgerson P, Martinez-Silveira MS, et al. Global Morbidity and Mortality of Leptospirosis: A Systematic Review. PLOS Neglected Tropical Diseases [Internet]. 2015 Sept [cited 2019 Feb 28]. Available from: https://doi.org/10.1371/journal. pntd.0003898
3. Nekhoroshykh ZM, Dzhurtubaieva HM, Pylypenko NV, Protsyshyna NM, Parkhomenko NB, lehorova OO. Ekoloho-epidemiolohichni ta sotsialno-ekonomichni aspekty zoonoznykh pryrodno-oseredkovykh infektsii na pivdni Ukrainy. Veterynarna medytsyna. 2015;101:16-21. [in Ukrainian].
4. Volkov OV, Postnov OV. Leptospiroz: epidemiolohichni osoblyvosti v Odeskii oblasti ta shliakhy udoskonalennia epidemiolohichnoho nahliadu. Materialy nauk.-prakt. konf. Aktualni pytannia epidnahliadu za osoblyvo nebezpechnymy infektsiiamy, sanitarna okhorona terytorii, biolohichna bezpeka; 2009 veres. 8-10; Illichivsk. 2009. s. 131-3. [in Ukrainian].
5. Zhukova LY, Rafeenko HK, Nykyshyna TF, Leshcheva HA, Mkrtchan MO, Vaniukov AA, y dr. Klynyko-epydemyolohycheskaia kharakterystyka leptospyroza v Krasnodarskom krae v mnoholetnei dynamyke. Epydemyolohyia y ynfekts. bolezny. 2010;6:15-20. [in Russiаn].
КЛ1Н1КО-ЕПЩЕМЮЛОПЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЛЕПТОСП1РОЗУ В ОДЕСЬК1Й ОБЛАСТ1 (ЗА ДАНИМИ БАГАТОР1ЧНОГО СПОСТЕРЕЖЕННЯ)
Мельник О. А., Голубятников М. I., Бондаренко Д. А., Дементев С. О.
Резюме. Для епiдемiчного процесу лептострозу в Одеськш обласп на сучасному етат характерний вира-жений спад захворюваност з середшм темпом - на 10,00% щорiчно, з високим рiвнем летальность Достатня частота госпiталiзацN в перший день тсля звернення в 37,88% випадтв супроводжуеться помилковим пер-винним дiагнозом. Хворiють переважно чоловiки працездатного вту, але, в бiльшостi випадшв, безробiтнi (45,21%). Серед хворих переважають сiльськi жителi - 65,75%. Зараження вщбувалося, головним чином, во-дним (80,82%) i контактним (5,48%) шляхами, у 49,32% джерелом шфекци були гризуни. Кжшчна картина лептострозу була типовою, з важким (77,78%) та середньо-важким (22,22%) перебком, однак характерний для лептострозу симптом - бть в литкових м'язах зус^чався лише в 44,44% випадшв.
^K^Bi слова: епiдемiчний процес, лептоспiроз, захворюванiсть, летальшсть, шляхи зараження.
КЛИНИКО-ЭПИДЕМИОЛОГИЧЕСКАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА ЛЕПТОСПИРОЗА В ОДЕССКОЙ ОБЛАСТИ (ПО ДАННЫМ МНОГОЛЕТНЕГО НАБЛЮДЕНИЯ)
Мельник О. А., Голубятников Н. И., Бондаренко Д. А., Дементьев С. А.
Резюме. Для эпидемического процесса лептоспироза в Одесской области на современном этапе характерен выраженный спад заболеваемости со средним темпом - на 10,00% ежегодно, с высоким уровнем летальности. Достаточно высокая частота госпитализации в первый день после обращения в 37,88% случаев сопровождается ошибочным первичным диагнозом. Болеют преимущественно мужчины трудоспособного возраста, но, в большинстве случаев, безработные (45,21%). Среди больных преобладают сельские жители - 65,75%. Заражение происходило, главным образом, водным (80,82%) и контактным (5,48%) путями, в 49,32% источником инфекции были грызуны. Клиническая картина лептоспироза была типичной, с тяжелым (77,78%) и среднетяжелым (22,22%) течением, однако характерный для лептоспироза симптом - боль в икроножных мышцах встречался только в 44,44% случаев.
Ключевые слова: эпидемический процесс, лептоспироз, заболеваемость, летальность, пути заражения.
CLINICAL AND EPIDEMIOLOGICAL CHARACTERISTICS OF LEPTOSPIROSIS IN ODESA REGION (ACCORDING TO LONG-TERM OBSERVATION)
Melnik O. A., Golubyatnikov M. I., Bondarenko D. A., Dementyev S. O.
Abstract. The purpose of the work: to study the clinical and epidemiological manifestations of the epidemic process (long-term dynamics of morbidity and mortality, gender and age distribution, prevalence among urban and rural population, socio-occupational groups) in the Odessa region during 2009-2017.
The object and methods of research. The object of the study is the epidemic process of leptospirosis. The research used the following methods: a retrospective epidemiological analysis of the relevant forms of sectoral statistical reporting of the Odessa region for the period from 2009 to 2017 (f-40, f-391 / o, f-003 / o); statistical (using software packages "Microsoft Excel 2010" and computer program "STATISTICA 5"); analytical.
Results of researches and their discussion. In the period from 2000 to 2017, in the Odessa region, 266 people became ill with leptospirosis. The incidence rate in the region ranged from 1.63 to 100 thousand in 2001 to 0.13 in 2015-2016 (M = 0.64 ± 0.1). For the Odessa region there is a pronounced tendency to decrease the incidence of diseases with an average rate of decline of 10.00% annually. In the analyzed period, high lethality with uneven distribution was revealed: in 2000-2008 - 19.01%; in 2009-2017, the much lower level is 9.67%.
During the period studied, the majority of patients (90.41%) were hospitalized the first day after the diagnosis, but in 37.88% of cases with an erroneous primary diagnosis. A fairly large part (35.62%) of the diagnosis was set on the third day and later.
Most often, leptospirosis was affected by men (98.63%), age groups 30-39 years old (24.66%), who live in rural areas (65.75%), most often without professional ties, in conditions of unemployment (45.21%).
It was established that the infection was mainly caused by water (80.82%) and contact (5.48%) by way of swimming, fishing or agricultural work in humid areas. In 78,08% of cases, these were natural cells. A specific source of infection in half of the cases were rodents (49.32%), in half of the cases (49.32%) the source of infection could not be established.
The clinical picture of leptospirosis was typical, with a severe (77.78%) and median (22.22%) course of the disease. All patients had acute onset of the disease with fever up to 38.5-40.0°C and intoxication syndrome, which in 33.33% (3/9) of cases was accompanied by nausea and vomiting. Hepatomegaly, jaundice, and hepatorenal syndrome were noted in 88.89% (8/9) of cases and, accordingly, correlated with the severity of the course of the disease. The typical symptom for leptospirosis - pain in gastrocnemius muscles was found only in 44.44% (4/9) cases.
Conclusions. The epidemic process of leptospirosis in the Odessa region at the present stage is characterized by a pronounced decline in the incidence rate with an average rate of 10.00% annually, with a high level of mortality. A rather high rate of hospitalization on the first day after going to a doctor in 37.88% of cases is accompanied by an erroneous primary diagnosis. The sick are mostly men of working age, but, in most cases, unemployed men (45.21%). Among patients, rural residents predominate - 65.75%. Infection occurred mainly through water (80.82%) and contact (5.48%) routes of infection, in 49.32% of cases the source of infection was rodents, and in the same number of cases the source of infection was not established. The clinical picture of leptospirosis was typical, with severe (77.78%) and median (22.22%) course of the disease, but the typical symptom for leptospirosis - pain in the gastrocnemius muscles - was found only in 44.44% (4/9) cases.
Key words: epidemic process, leptospirosis, morbidity, mortality, ways of infection.
Рецензент - проф. Катрушов О. В.
Стаття надшшла 22.03.2019 року
DOI 10.29254/2077-4214-2019-1-2-149-90-94 УДК 613.63.001.8:331.4
Юрехова О. В., 1Павленко О. I., 2Орехов А. В.
СУЧАСНА МОДЕЛЬ ОЦ1НКИ ТА КЕРУВАННЯ ПРОФЕС1ЙНИМ РИЗИКОМ В1Д Х1М1ЧНИХ ФАКТОР1В ВИРОБНИЧОГО СЕРЕДОВИЩА 1ДУ «УкраТнський науково-достдний шститут промисловоТ медицини» (м. Кривий Р1г) 2Головне управлшня Держпрац у Дншропетровськш обласп (м. Дншро)
Зв'язок публшацм з плановими науково-дослщ-ними роботами. Дослщження виконано в рамках теми «Керування ризиком розвитку найбтьш по-ширених професшних захворювань у пращвнишв прничо-металургшноТ галузi УкраТни» № державноТ реестраци 0118и001146.
Вступ. Система керування професшним здоров'ям i безпекою виробничого середовища е частиною все-осяжноТ системи керування ризиками, пов'язаними з дiяльнiстю пщприемства [1,2]. До неТ входять оргаш-зацшна структура, дм з планування, вщповщальшсть, практичш дм, процедури, процеси й розвиток ресур-ав, впровадження, досягнення, перегляд, пщтримка пол^ики здоров'я й безпеки робочого середовища пщприемства [3,4].
Метою оцшки професшного ризику е знешко-дження професшного ризику, що повинно бути го-ловним завданням, хоча на практик досягти цього е досить складно [5]. У випадку якщо неможливо повшстю знешкодити ризик, необхщно зменшити його обсяг, а ризик, що залишився контролювати. На бтьш тзньому етат там залишковi ризики оцшю-ються повторно, i в межах нових знань розглядаеться можлив^ь зменшити Тх або зовам знешкодити [6,7].
Мета дослщжень - об^рунтувати сучасну ефек-тивну модель з оцшки та керування професшним ризиком вщ хiмiчних факторiв виробничого серед-овища.
Об'ект i методи дослiдження. Дослiдження були проведет на 11 промислових тдприемствах прни-чо-металургшноТ галузi УкраТни. Було проведено
власш санiтарно-гiгiенiчнi дослiдження умов прац1 та виробничого процесу, встановлено рiвень про-фесiйного ризику та об^рунтовано заходи з оцiнки та керування професшним ризиком вщ хiмiчного виробничого фактора. Для обробки отриманих результат та оцшки i керування ризиком був застосований математико-статистичний метод.
Результати дослiдження та Тх обговорення. Важ-ливою складовою системи керування професшним ризиком е блок оптимiзацiТ профшактичних комплек-ав за критерiями зниження експозицп й/або ризику при оптимальному стввщношенш витрат i корисл, без чого проведення заходiв нереально.
Важливим при керуванш ризиком е також шфор-мування пращвнишв, роботодавцiв, Тхшх представ-нимв, громадськостi, адмiнiстративних органiв та ш. про наявний професiйний ризик з дотриманням принцишв медичноТ деонтологи та етичних норм.
У зв'язку з тим, що провщним фактором ризику розвитку як загальних так i професшних захворювань е фактори виробничого середовища та трудового процесу, першочерговi заходи з оцшки та керування професшним ризиком повинш бути скерован1 на зниження шкщливого рiвня хiмiчних виробничих факторiв.
Пщ хiмiчними факторами ризику розум^ть ризики заподiяння шкоди здоров'ю при використанш шкiдливих хiмiчних речовин, сполук та порошмв. При проведены штегральноТ оцiнки професiйного ризику визначаемо наявшсть хiмiчних факторiв ризику з наступними вимiрюваннями Тх концентрацш
