CC BY
53
Г1Г16НА, ЕКОЛОГ1Я ТА ЕП1ДЕМ1ОЛОГ1Я
йО! 10.29254/2077-4214-2017-4-3-141-84-86 УДК 619:616.986.7-036.22 Гопко Н. В.
ЕШДЕМЮЛОГНН1 ОСОБЛИВОСТ1 ЛЕПТОСП1РОЗУ В УКРАТН1 в умовах сьогодення
Державна установа «Чершвецький обласний лабораторний центр Мшютерства охорони здоров'я УкраГни» (м. Чернiвцi)
gopkonv@gmail.com
Дана робота виконувалась в рамках науково-дослiдноI теми «Вплив водного фактору на розпо-всюдження кишкових iнфекцiй та швазм в УкраIнi в сучасних умовах» (шифр 136) Державно! установи «1нститут епщемюлогп та iнфекцiйних хвороб iм. Л.В. Громашевського НацiональноI академiI медичних наук Укра!ни».
Вступ. Лептоспiроз, за даними Всесвтьо! орга-нiзацií охорони здоров'я (ВООЗ), належить до най-поширенших зоонозних захворювань у всьому свт [7,8], характеризуеться тяжким переб^ом i високою летальнiстю. Проблема зниження шфекцмно'! за-хворюваностi людей i тварин у нашiй державi може виршитись тiльки за умови глибокого вивчення при-роди лептоспiрозу. Лептостроз - одна з найпошире-нших i найважчих iнфекцiйних хвороб людини, тiсно пов'язаних iз навколишнiми умовами II юнування [1]. Спалахи хвороби набули значного поширення в рiз-них регiонах Земно! кулi [8]. Лептостроз залиша-еться актуальною хворобою i для окремих кра!н 6в-ропи. Зокрема, за даними рiчного епiдемiологiчного висновку (2013) бвропейського центру з контролю i профiлактики захворювань (ЕСйО) в 2011 р. ктькють гпдтверджених випадюв у кражах бвропейського Союзу (6С) залишалася на рiвнi попереднiх рокiв. Повiдомлення про випадки лептострозу було отримано з 27 кра!н. Загальна кiлькiсть пiдтверджених ви-падкiв - 526, що складае 0,11 на 100 тисяч населення. Найвищою захворюванiсть була зафiксована в сусщнм з Укра!ною РумунiI -0,46 та Словени - 0,44 на 100 тисяч населен-
Украша за сво1ми клiмато-географiчни-ми особливостями також належить до тери-торм з високою поширенiстю лептоспiрозу [5].
Висока смертнють, тривале зниження якост життя, економiчнi та соцiальнi збитки спричинили пщвищення уваги до лептост-розу як до важливо! медико-сощально! про-блеми [3].
Метою роботи було визначення епще-мiологiчних особливостей лептострозу в Украшу а також обфунтування комплексу профiлактичних та протиепiдемiчних захо-дiв.
Об'ект I методи дослщження. У роботi були ви-користанi офiцiйнi статистичнi данi щодо захворюва-ностi на лептоспiроз у репонах Укра!ни та проведених протиепiдемiчних заходiв у 1998-2015 рр., а також в^ домостi Державно! установи «Черывецький обласний лабораторний центр Мастерства охорони здоров'я Укра!ни» про результати серолопчних i мiкробiоло-гiчних обстежень хворих на лептостроз людей та ви-ловлених гризунiв. Для виршення поставлено! мети використовували методи: комплексний епщемюло-гiчний, серологiчний, статистичний.
Результати дослщжень та 'Гх обговорення. Серед особливо небезпечних природно-вогнищевих хвороб лептостроз залишаеться единою iнфекцiею, що рееструеться на вЫх адмiнiстративних територiях Укра!ни щороку серед дiтей i дорослих.
Найвищою впродовж останых двох десятирiчь за-хворюванiсть на лептоспiроз була в Закарпатсьюй, КиIвськiй, Кiровоградськiй, Микола'!всьюй, Черы-гiвськiй та Чернiвецькiй областях з максимальними показниками 12,77 та 12,65 на 100 тис. населення у 1997 р. в Юровоградсьюй та Закарпатсьюй областях вщповщно (рис. 1). Низьким рiвнем характеризуеть-
Рис. 1. Захворювашсть на лептоспiроз в Укра'Гш серед людей (1998-2013 рр.) (на 100 тисяч населення).
ся захворюванюты в АР Крим, Днiпропетровськiй, Донецыюй, Житомирськiй, Запорiзькiй, Луганськiй, Одеськiй та Харювсыюй областях.
Спалахи лептоспiрозу на територп Укра1ни ви-никали нечасто. Здебтышого рееструвалася спорадична захворюванють з характерною лггныо-осiнныою сезоннютю. Частка жителiв сiл впродовж 1994-2014 рр. у загалынм захворюваностi щороку переважае мiсыке населення i складае вiд 67,5 до 51%. Цей факт можна пояснити тим, що за профе-сiйною ознакою групою ризику щодо лептоспiрозу е саме стысыкогосподарсыю працiвники, мелюра-тори, а також особи, зайнят приватним господар-ством [4]. У той же час, спостертаетыся кореляцiя мiж показниками захворюваност сiлысыкого та мюы-кого населення з певною стабiлiзацiею впродовж 3 останн1х poKiB. Починаючи з 1999 р., в Укра1|-п спо-стерiгаетыся нестiйка тенденцiя до зниження захво-рюваностi на лептоспiроз серед людей з несуттевим пiдвищенням рiвня в 2001, 2004, 2007, 2010 та 2014 рр. (рис. 2).
Етюлопчну структуру лептострозу за останн 10 рокiв було представлено 14 серогрупами. Загалом за перюд 2003-2014 рр. серед етюлопчних аген-^в лептоспiрозу переважали лептоспiри серогруп Icterohaemorrhagiae, Habdomadis, Grippotyphosa, Ротопа. Частка викликаних ними випадкiв дещо змiнювалася впродовж 2003-2014 рр. Так, за останн роки зменшилася частка захворюваны, обумовлених серогрупою Pomona. Вiдмiчаетыся зростання етю-логiчноI ролi Canicola - з 7,07 у 2003 р. до 13,27% у 2013 р. (у 2014 - 9,53%). Водночас основу етюлопч-ного спектру в УкраТы, як i раыше, становляты збуд-ники серогрупи Icterohaemorrhagiae, що обумовлюе тяжкiсты перебiгу (до 70% серед госпiталiзованих хворих) i високу леталынюты вiд лептоспiрозу (до 20%). Разом з тим, етюлопчна структура лептос-пiрозу мае достатныо вираженi вщмшност в рiзних регiонах кра1ни.
За результатами лабораторного дооглдження зразкiв з об'екпв довкiлля, у тому чиаш зразкiв дрiб-них ссавцiв (2003-2014 рр.), також найчастше визна-чали лептостри серогрупи Icterohaemorrhagiae. При лабораторному дослщжены зразкiв дрiбних ссавцiв, що проводилися в рамках епщемюлопчних розош-дуваны випадкiв лептоспiрозу у людей, частка пози-тивних знахiдок дорiвнювала 70-100%. Однак засе-ленiсты мишевидними гризунами вiдмiчено 20 лише в 34,6-44,2% вогнищ.
Ареал i чиселынюты сiлысыкогосподарсыких тварин i можливiсты передачi збудника алiментарним шляхом сприяе пщтриманню безперервного етзоотич-ного процесу i циркуляцiI збудника в мiжепiдемiчний перiод впродовж тривалого часу без надходження лептоспiр з природного резервуару. Частка стысыко-господарсыких та домашых тварин, як лабораторно
Рис. 2. Динамка захворюваностi на лептоспiроз в УкраТш серед дiтей та дорослих за перiод 1998-2013 рр. (кшьюсть випадкiв).
пiдтвердженого джерела збудника iнфекцií, щороку е несуттевою i коливалася в межах 1,8-6,2%.
За останн роки зросла частка випадюв, пов'язаних з вщкритими водоймами (рибна ловля, купання, воднi види туризму) i складае в окремi роки 25-38%. Лише за 7 мю. 2015 р. iз 84 випадкiв (0,19 на 100 тис. населення), що зареестрован в Украшу з ку-панням у водоймах пов'язано 34 (44,4%), за такий же перюд 2014 р. - iз 124 (0,29 на 100 тис. населення) - 66 (53,2%).
Висновки
1. За останн 15 роюв високий рiвень захворю-ваност людей лептострозом спостерiгався у Чер-нiвецькiй, Закарпатсыюй, Чернiгiвськiй, КиIвськiй та Кiровоградськiй областях, найбтыший пiдйом припадав на 1998-2001 рр.
2. За перюд 2003-2014 рр. серед етюлопчних аген™ лептострозу переважали лептост-ри серогруп 1о1егоИаетоггИад1ае, Habdomadis, Ог1рро1урИоза, Ротопа. За результатами лабораторного дослщження зразюв з об'ектiв довкiлля, у тому чиогл зразкiв дрiбних ссав^в (2003-2014 рр.), також найчастiше визначали лептостри серогрупи lоteгohaemoггhagiae.
3. Рiзке пiдвищення рiвня захворюваностi спосте-рталося наприкiнцi лiта i восени (максимум у верес-нi), що, ймовiрно, пов'язано зi зростанням чиселы-ност гризунiв i «купалыним» сезоном.
Перспективи подальших дослiджень поляга-юты у розробщ науковому обфунтуваны та впрова-дженнi в практику пропозицiй для нормативних документ в частиы, що стосуетыся епiдемiологiчного нагляду за лептострозом, а також профiлактичних та протиепiдемiчних заходiв.
1. 2.
3.
4.
5.
Л^ература
Havura V.V. Osoblyvosti epidemichnoho protsesu leptospirozu u Prydniprovs'komu rehioni Ukrayiny / V.V. Havura, O.V. Oleksenko // Infektsiyni khvoroby. - 2003. - № 2. - S. 62-65.
Dykyy B.M. Leptospiroz: aktual'nist', epidemiolohiya / B.M. Dykyy, O.Ya. Pryshlyak, O.P. Kiriyak, L.I. Murzova, V.F. Pyuryk // Halyts'kyy likars'kyy visnyk. - 2005. - T. 12, № 1. - S. 72-74.
Epidemiolohichni osoblyvosti leptospirozu v zakhidnomu rehioni Ukrayiny / N.A. Vasyl'yeva, Yu.A. Polishchuk, T.V. Burtnyak [ta in.] // Dosyahnennya i problemy klinichnoyi infektolohiyi: Mat. nauk.-prakt. konf. i plenumu Asotsiatsiyi infektsionistiv Ukrayiny (2122.05.08 r.). - Ternopil', 2008. - S. 125-127.
Epizootolohichni ta epidemiolohichni aspekty leptospirozu v Ukrayini / V.I. Zadorozhna, S.V. Protas, N.V. Hopko [ta in.]. - K., 2014. -46 s.
Kravchuk YA. Epizootoloho-epidemiolohichni osoblyvosti leptospirozu v Ternopil's'kiy oblasti / YA. Kravchuk, N.A. Vasyl'yeva // Annaly Mechnykovs'koho instytutu. - 2015. - № 2. - S. 165-171.
6. Leptospirozy v Ukrayini u suchasnyy period / O.V. Surmasheva, Ye.P. Bernasovs'ka, M.O. Rosada [ta in.] // Dovkillya ta zdorov'ya. -
2003. - № 3. - S. 61-64.
7. Haake D.A. Leptospirosis in humans [Text] / D.A. Haake, P.N. Levett // Curr. Top. Microbiol. Immunol. - 2015. - Vol. 387. - P. 65-97.
8. John T.J. The prevention and control of human leptospirosis / TJ. John // J. Postgrad. Med. - 2005. - Vol. 51, № 3. - P. 205-209.
ЕП1ДЕМ1ОЛОГ1ЧН1 ОСОБЛИВОСТ1 ЛЕПТОСП1РОЗУ В УКРА1Н1 В УМОВАХ СЬОГОДЕННЯ
Гопко Н. В.
Резюме. Метою роботи було визначення епщемюлопчних особливостей лептострозу в УкраУы, а також об-фунтування комплексу профтактичних та протиепiдемiчних заходiв. Було надано порiвняльну оцЫку рiвня за-хворюваност лептоспiрозом в рiзних областях УкраУни в динамiцi. Визначено етiологiчну структуру лептострозу за останнi 10 роюв. Доведена необхiднiсть впровадження в практику пропозицм для нормативних документiв в частиы, що стосуеться епiдемiологiчного нагляду за лептострозом, а також профтактичних та протиепiдемiчних заходiв.
Ключовi слова: лептостроз, захворюванiсть, епiдемiологiчнi особливостi.
ЭПИДЕМИОЛОГИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ ЛЕПТОСПИРОЗА В УКРАИНЕ В СОВРЕМЕННЫХ УСЛОВИЯХ
Гопко Н. В.
Резюме. Целью работы было определение эпидемиологических особенностей лептоспироза в Украине, а также обоснование комплекса профилактических и противоэпидемических мероприятий. Была представлена сравнительная оценка уровня заболеваемости лептоспирозом в разных областях Украины в динамике. Определена этиологическая структура лептоспироза за последние 10 лет. Доказана необходимость внедрения в практику предложений для нормативных документов в части эпидемиологического надзора за лептоспирозом, а также профилактических и противоэпидемических мероприятий.
Ключевые слова: лептоспироз, заболеваемость, эпидемиологические особенности.
EPIDEMIOLOGICAL FEATURES OF LEPTOSPIROSIS IN UKRAINE IN THE PRESENT
Hopko N. V.
Abstract. Leptospirosis is the most widespread zoonotic diseases in the whole world. In Ukraine leptospirosis is registered practically in all regions.
The aim of the work was to determine the epidemiological features of leptospirosis in Ukraine, as well as to substantiate the complex of preventive and anti-epidemic measures.
Object and methods. The official statistics on the incidence of leptospirosis in the regions of Ukraine and the anti-epidemic measures in 1998-2015 were used in the work, as well as information from the State Institution «Chernivtsi Regional Laboratory Center of the Ministry of Health of Ukraine» on the results of serological and microbiological examinations of patients with leptospirosis of humans and caught rodents. To solve this goal, methods were used: complex epidemiological, serological, statistical.
Results. Different regions of Ukraine were expressed of leptospirosis with epizootic and epidemic level. The highest incidence of leptospirosis in the last two decades was in the Transcarpathian, Kyiv, Kirovograd, Mykolaiv, Chernihiv and Chernivtsi regions, with a maximum of 12.77 and 12.65 per 100 thousand population in 1997 in Kirovograd and Transcarpathian oblasts, respectively, the most getting up was on 1998-2001 for of the last 15 years.
The level of morbidity is increase at the end of summer and in autumn (at most in September), that probably it is related to the increase of quantity of rodents and «bathing» season.
The etiological structure of leptospirosis in the last 10 years was represented by 14 serogroups. In general, during the period 2003-2014, among the etiological agents of leptospirosis, L. serotypes Icterohaemorrhagiae, Habdomadis, Grippotyphosa, Pomona predominated. The share of the cases caused by them somewhat changed during 2003-2014. Thus, in recent years, the proportion of diseases caused by the serogroup L. Pomona has decreased. An increase in the etiological role of L. Canicola is observed - from 7.07% in 2003 to 13.27% in 2013 (in 2014 - 9.53%). At the same time, the basis of the etiological spectrum in Ukraine is still the exciters of the serogroup of the L. Iterohaemorrhagiae, which causes the severity of the course (up to 70% among hospitalized patients) and high lethality from leptospirosis (up to 20%).
From 2004, became more frequent the mixed leptospirosis, part of which in separate years arrived at 25-37% among. The agricultural animals (cattle, pigs, horse) and dogs are the independent reservoir of leptospiras. The agricultural animals and possibility of transmission by alimentary way of causative agent were assist maintenance of continuous epizootic process an circulations of causative agent in an interepidemic period during great while without the receipt of leptospiras from a natural reservoir.
Conclusions
1. Over the past 15 years, a high incidence of leptospirosis was observed in different regions of Ukraine with the largest rise in 1998-2001.
2. Between 2003 and 2014, among the etiological agents of leptospirosis, the L. serotypes Icterohaemorrhagiae, Habdomadis, Grippotyphosa, Pomona were dominant. According to the results of a laboratory study of samples from environmental objects, including samples of small mammals (2003-2014), the most frequently identified serotypes of L. Iterohemorrhagiae.
3. A sharp increase in the incidence rate was observed at the end of summer and in autumn (maximum in September), which is probably due to the increase in the number of rodents and the «swimming season».
Keywords: leptospirosis, morbidity, epidemiological features.
Рецензент - проф. Дубинська Г. М.
Стаття надшшла 02.11.2017 року
