CC BY
86
УДК 502.175:578:597.2/.5(477.81)"2010/2014"
Полтавченко Т. В., к. вет. н., доцент (Yakovina_ilona@mail.ru) ©
Нацюнальний утверситет водного господарства та природокористування,
м. Р1вне, Украгна
ЕП1ЗООТОЛОГ1ЧНИЙ МОН1ТОРИНГ ЛЕПТОСП1РОЗУ ТВАРИН У Р1ВНЕНСЬК1Й ОБЛАСТ1 ТА ЙОГО ПРАКТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ
Лептостроз - гостре тфекцшне захворювання, зооноз, спричинене ргзними типами лептостр, що супроводжуеться гарячкою, симптомами загальног ттоксикацп, жовтяницею, часто - гемораггчним синдромом, ураженням нирок, печтки, кровоносних капгляргв, нервовог системи.
Збудник хвороби належить до роду Leptospira, родини Spirochaetaceae. Розргзняють патогенш лептостри (Leptospira interrogans) i сапрофтт (Leptospira Ыфет).
Так, за даними до^джень, в Украгш найчастШе зустрiчаеться iктерогеморагiчна форма лептострозу (60 %), при якш спостерiгаеться найвищий вiдсоток летальностi.
В статтi подано опис збудника хвороби, проаналiзовано за результатами до^джень сироваток кровi РМА Рiвненськог регюнальног державног лаборатори ветеринарног медицини етiологiчну структуру лептострозу тварин за 2010 - 2014 рр.
Знання етiологiчног структури лептострозу, тобто перелiку сероварiв та серогруп лептостр, що вражають той чи тший вид тварин в кожному регюш крагни, необх1дне для успШног профтактики та серодiагностики лептострозу. Вивчення етiологiчног структури проводять видтенням та iдентифiкацiею лептостр, а також виявленням специфiчних антитт в сироватц кровi.
Ключов1 слова: лептостроз, тфекцшш захворювання, патогены лептостри, сапрофтш лептостри, серовари, серогрупи, до^дження, дiагностика, сироватки кровi, етiологiчна сруктура.
УДК 502.175:578:597.2/.5(477.81)"2010/2014"
Полтавченко Т. В., к. вет. н., доцент
Национальный университет водного хозяйства и природопользования,
г. Ровно, Украина
ЭПИЗООТОЛОГИЧЕСКИЙ МОНИТОРИНГ ЛЕПТОСПИРОЗА ЖИВОТНЫХ В РОВЕНСКОЙ ОБЛАСТИ И ЕГО ПРАКТИЧЕСКОЕ ЗНАЧЕНИЕ
Лептоспироз - острое инфекционное заболевание, зооноз, вызванное различными типами лептоспир, сопровождающееся лихорадкой, симптомами общей интоксикации, желтухой, часто - геморрагическим синдромом, поражением почек, печени, кровеносных капилляров, нервной системы.
Возбудитель болезни относится к роду Leptospira, семьи Spirochaetaceae. Различают патогенные лептоспиры (Leptospira interrogans) и сапрофитные (Leptospira Ыflеra).
Так, по данным исследований, в Украине чаще всего встречается иктерогеморагичесская форма лептоспироза (60 %), при которой наблюдается высокий процент летальности.
В статье представлено описание возбудителя болезни, проанализирована по результатам исследований сывороток крови РГА Ровенской областной государственной лаборатории ветеринарной медицины этиологическая структура лептоспироза животных в 2010 - 2014 гг.
Знание этиологической структуры лептоспироза, то есть перечень сероваров и серогруппы лептоспир, поражающие тот или иной вид животных в каждом регионе страны, необходимо для успешной профилактики и серодиагностики лептоспироза.
© Полтавченко Т. В., 2016
120
Изучение этиологической структуры проводят выделением и идентификацией лептоспир, а также выявлением специфических антител в сыворотке крови.
Ключевые слова: лептоспироз, инфекционные заболевания, патогенные лептоспиры, сапрофитные лептоспир, серовары, серогруппы, исследования, диагностика, сыворотки крови, этиологическая сруктура.
UDC 502.175:578:597.2/.5(477.81)"2010/2014"
Poltavchenko T. V., PhD
National University of Water Management and Nature Resources Use, Rivne, Ukraine
EPIZOOTIC MONITORING LEPTOSPIROSIS ANIMALS IN RIVNE REGION AND IT'S PRACTICAL SIGNIFICANCE
Leptospirosis - an acute infectious disease, zoonosis caused by different types of leptospira, accompanied by fever, symptoms of intoxication, jaundice, often - hemorrhagic syndrome, renal, liver, blood capillaries and nervous system.
The disease belongs to the genus Leptospira, family Spirochaetaceae. There pathogenic leptospira (Leptospira interrogans) and saprophytic (Leptospira biflera).
Thus, according to studies in Ukraine iktero most common form of hemorrhagic leptospirosis (60 %), where there is the highest percentage of mortality.
The article contains a description of the causative agent, analyzed the results of studies of blood serum PMA Rivne Regional State Veterinary Laboratory etiological structure of leptospirosis animals in 2010 - 2014.
Knowledge of the etiological structure of leptospirosis, ie the list of leptospira serovars and serogroups affecting a particular species of animals in each region necessary for the successful prevention and serodiagnosis of leptospirosis. The study of etiological structure conduct and identification of leptospira and detection of specific antibodies in serum.
Key words: leptospirosis, infectious diseases, pathogenic leptospira, saprophytic leptospira serovars, serogroup, research, diagnostics, blood serum, etiological cellular structure.
Вступ. Лептостроз - небезпечне шфекцшне захворювання тварин та людей. В PiBHeHCbKrn обласп найчаспше до захворювання людей призводять так форми лептострозу: L. icterohaemorrhagiae, L. grippotyphosa, L. pomona, L. tarassovi, L. canicola, L. hebdomadis.
Для профшактики та дiагностики захворювання необхвдно знати перелш сероварiв та серогруп, ям вражають тварин в конкретному регюш кра1ни. Тому необхвдно вивчати етюлопчну структуру збудника лептострозу в областях Украши та Рiвненськiй обласп зокрема [4].
Аналiз останшх дослщжень. Анатз одержаних даних за 2010-2014 рр. сввдчить, що етюлопчна структура лептострозу тварин постшно змiнюeться. В 2010-2014 найбшьш поширеними були лептостри серогруп grippotiphosae, sejroe, hebdomadis, icterohaemoragiae, tarassovi, australis та pomona.
Постановка завдання. Проведення ан^зу результапв серолопчних дослвджень сироваток кровi тварин рiзних видiв у Рiвненськiй обласп за п'ять рошв для вивчення циркуляцп серогруп лептоспiр та використання !х при складаннi плану протиетзоотичних заходiв.
Матерiали i методи дослщжень. Етюлопчну структуру лептострозу тварин анатзували за 2010-2014 роки за результатами дослвджень сироваток кровi РМА Рiвненськоl регiональноl державно! лабораторil ветеринарно! медицини.
У серологiчних дослiдженнях використовували штами восьми серологiчних груп лептостр (hebdomadis, tarassovi, pomona,sejroе, icterohaemoragiae, canicola, grippotiphosae, australis).
Результати дослщжень та ix обговорення. У 1886 р. тмецький учений А. Вейль, а через 2 роки (1888 р.) учень С. П. Ботшна Васильев М. П. описали клшшу i
121
патоморфолопчну картину жовтянично! форми ще! хвороби i видшили Ii' в окрему нозолопчну одиницю. Тому перша назва - хвороба Васильева-Вейля.
Збудник iктерогеморагiчного лептострозу ввдкритий японськими вченими R. Inada i У. Ido. Дещо тзшше вiдкритi iншi лептоспiри, якi мають спiльнi морфологiчнi особливосп, але рiзнi антигенн властивостi.
Збудник хвороби належить до роду Leptospira, родини Spirochaetaceae. Розрiзняють патогенн лептостри (Leptospira interrogans) i сапрофгтш (Leptospira biflera). 1х можна розрiзнити тiльки за культуральними, бiохiмiчними й серологiчними властивостями. Ведомо понад 200 патогенних сероварiв лептостр, об'еднаних у 23 серологiчнi групи) i 60 сапрофiтних. В Укра'т найчастiше захворювання людей викликають L. icterohaemorrhagiae, L. grippotyphosa, L. pomona, L. tarassovi, L. canicola, L. hebdomadis.
Морфолопчно лептостри нагадують тонку страль iз численними завитками (до 20) та загнутими шнцями, довжиною 6-12 мкм. Характерна прямолiнiйна та ротацшна рухомiсть, грамнегативт. Культивуються на живильних середовищах з додаванням нативно! кролячо! сироватки, при температурi 25-35°С i рН 7,2-7,4 рiст дуже повiльний. Лептостри стiйкi до дп низьких температур, залишаються життездатними навт тсля тривалого заморожування. У водi вiдкритих водойм патогенн лептоспiри можуть збер^ати свою активтсть протягом мюяця, у вологому грунп - до 3 мюящв, у сухому грунп - 3 дт, на харчових продуктах - калька днiв. При на^ванш до 58 °С гинуть через 20-30 хв., при кип'ят!нт - миттево. Малостшш до дезiнфiкуючих розчинiв.
Джерелом шфекцл при лептоспiрозi е хворi дик тварини або носи лептостр (щури, мишi, !жаки), свiйськi тварини (свит, велика рогата худоба, собаки), а також промисловi тварини (лисищ, норки, песщ). Лептостри потрапляють у зовнiшне середовище з шфшованою сечею. Збереження лептострозу в природi забезпечуеться довготривалим носiйством лептостр у тварин. Територн, де виявляють лептоспiроз у тварин, подiляють на природш, антропургiчнi (господарськ1) та змшаш осередки iнфекцii. Природн1 вогнища зустрiчаються в лiсових ландшафтах. У лiсостеповi i степовi зони збудник проникае руслами рiчок. Основним джерелом шфекцп в цих зонах е дрiбнi ссавц1: полiвки-економки, звичайн1 полiвки, польовi мишi, домовi мишi, пацюки, землерийки, !жаки тощо.
Так, при захворюванш, яке викликаеться серогрупою Pomona, джерелом шфекци е свинi та велика рогата худоба, а серогрупою Icterohaemorragiae - пацюки, собаки [3].
1снуе кшька шляхiв зараження людей: водний - займае провiдне мiсце, може призвести до масових спалахiв хвороби. Харчовий, особливо, у людей, яш доглядають за тваринами, коли не дотримуються гiгiенiчних правил при вживант i^i. У таких випадках рееструеться спорадична захворюванiсть. Лептоспiри також можуть проникнути в орган1зм людини через слизовi оболонки, уражену шк1ру. Таке зараження можливо у роб^нишв м'ясокомбшапв при розробц1 iнфiкованоI тушi, у пращвнишв сiльського господарства (пiд час заготiвлi сiна, збирання врожаю). Отже, хворiють особи певних професiй: доярки, пастухи, ветеринарш прац1вники i робгтники тваринницьких ферм, м'ясокомбiнатiв, мелiоратори, рибалки, шахтарi. Розрiзняють 3 типи спалахiв: водний, сiльськогосподарський та тваринницький. Людина, як джерело iнфекцiI суттевого значення немае. Сезонн1сть: для епiдемiчних спалахiв характерна тепла пора року, спорадичш випадки зустрiчаються щорiчно.
Сприйнятливiсть до лептострозу загальна. Пiсля перенесено! хвороби залишаеться стойкий типоспецифiчний iмунiтет
За перюд 2010-2014 роки було до^джено 13144 проби сироваток кровi велико! рогато! худоби, 1423 коней та 4179 свиней, що показано у таблиц! 1.
При вияснент спектра збуднишв лептострозу серед велико! рогато! худоби встановлено що у 14,2 % випадшв реагуючi тварини в РМА повязаш з серогрупою L. grippotiphosae та 8,36 i 8,62 % з L. sejroe та L. hebdomadis.
122
Серед свиней найчастше спостер^али L. grippotihosae (54,14 %), L. icterohaemoragiae (42,86 %).
У коней встановлювали позитивн реакцп з антигенами L.grippotiphosae (52,63 %), L. australis (15,79 %), L. pomona (10,53 %).
Аналiз одержаних даних сввдчитъ, що етiологiчна структура лептострозу тварин поспйно змiнюeться.
Так, якщо в 1996-2000 роках були найбшьш поширеними лептоспiри серогруп sejroce, hebdomadis, pomona, tarassovi, canicola [1] то в 2010-2014 - grippotiphosae, sejroe, hebdomadis, icterohaemoragiae, tarassovi, australis та pomona.
Особливий iнтерес становлять дат по наростанню позитивних реакщй у велико! рогато! худоби, коней та свиней з лептострами серогруп grippotihosae та icterohaemoragiae.
Вони сввдчать про адоптащю лептоспiр цих груп до оргашзму сiльськогосподарських тварин [2].
Таблиця 1
Дослщження проб сироваток кров1 тварин на лептоспiроз _ за перiод 2010-2014 рр._
Дослвджено тварин
№ п/п Вид тварин Всього Позитивно реагуючих у РМА, гол. % Pomona ,% Tarassovi,% Canicola,% Grippotiphosa,e% NT % ic, Ц I 3 ro te О Sejroc,% Hebdomadis,% Australis/,% В S ro
1 ВРХ 13144 3 2,37 1,29 - 0,32 14,2 6 0, 8,36 8,62 2,25 64,0
2 Конi 1423 00 3 2,67 10,53 - 5,26 52,63 2,63 i i 15,79 13,16
3 н к _ С 4179 4 0,34 1 - 1 54,14 42,86 i i i 1
Основним джерелом цих лептостр, як ведомо, являються щурi та собаки.
Висновки.
1. Етюлопчна структура лептострозу велико! рогато! худоби в област представлена лептострами - grippotiphosae, sejroe та hebdomadis, коней -icterohaemoragiae, australis, Pomona та свиней - grippotiphosae, icterohaemoragiae.
2. 1нфшованють лептострами на територп Рiвненсько! обласп у велико! рогато! худоби складае 2,37 %, коней - 2,67 %, i свиней - 0,34 %;
3. При складаннi плашв протиепiзоотичних заходiв та вакцинацi! тварин слад враховувати спектр збудникiв лептострозу, як циркулюють в тому чи iншому регiонi.
Штература
1. Бусол В., Кучерявенко О., Постой В. Ешзоотолопчний мониторинг. Лептоспiроз // Ветеринарна медицина Укра!ни. - 2002 - №6. - С.6-9.
2. Мандигра М. С., Павленко М. С., Ракович В. М. Етiологiчна структура та поширення лептоспiрозу сiльськогосподарських тварин у господарствах Укра!ни// Ветеринарна медицина Укра!ни.- 2004 - № 6 - С.12-13.
3. Мандигра М. С., Ракович В. М., Приступа Г. К. Мотторинг епiзоотично! ситуацп щодо лептоспiрозу в Рiвненськiй обласп / Вюник Бiлоцеркiвського державного аграрного ушверситету, випуск 16, Бiла Церква, 2001-с.130-136.
4. Iнструкцiя «Про заходи з профшактики та оздоровлення тварин вщ лептострозу»/ Кучерявенко О. О., Хоменко В. Е., Борзяк А. Т. та ш.
123
References
Busol, V., Kucheriavenko, O., Postoi, V. (2002). Epizootolohichnyi monitorynh. Leptospiroz //
Veterynarna medytsyna Ukrainy. 6, 6-9. (in Ukrainian). Mandyhra, M. S., Pavlenko, M. S., Rakovych, V. M. (2004). Etiolohichna struktura ta poshyrennia leptospirozu silskohospodarskykh tvaryn u hospodarstvakh Ukrainy// Veterynarna medytsyna Ukrainy. 6, 12-13. (in Ukrainian). Mandyhra M. S., Rakovych V. M., Prystupa H. K. (2001). Monitorynh epizootychnoi sytuatsii shchodo leptospirozu v Rivnenskii oblasti / Visnyk Bilotserkivskoho derzhavnoho ahrarnoho universytetu, 16, 130-136. (in Ukrainian). Instruktsiia «Pro zakhody z profilaktyky ta ozdorovlennia tvaryn vid leptospirozu»/ Kucheriavenko O. O., Khomenko V. E., Borziak A. T. ta in. (in Ukrainian).
Стаття надшшла до редакци 26.03.2016
УДК 638.17 : 661.158.001.76
Постоенко В. О., д. с.-г. н., професор ©
ННЦ 1нститут бджтьництва 1м. П. I. Прокоповича, Переста А. М., астрант Державний науково-контрольний институт бютехнологи i штамгв мгкрооргатзмгв, Калачнюк Л. Г., д.б.н., професор (lilkalachnyuk@gmail.com), Постоенко Г. В., студент На^ональний утверситет бiоресурсiв i природокористування Украгни, Кигв, Украгна
ВПЛИВ АП1Ф1ТОПРЕПАРАТУ МАЗЬ «АНТИМАСТ» НА ПРИРОДНУ РЕЗИСТЕНТШСТЬ КОР1В ПРИ ГН1ЙНО-КАТАРАЛЬНИХ МАСТИТАХ
З'ясовано, що тд час лжування корiв з гтйно-катаральним маститом за допомогою атфтопрепарату мазь «Антимаст» достовiрно тдвищуються таю гуморальш i клтинш фактои iмунного захисту тварин, як: фагоцитарна активтсть нейтрофтв, фагоцитарний тдекс, бактерицидна та лiзоцимна активностi сироватки кровi. Як визначена значна iмуностимулююча здаттсть препарату, так i показаний нами ратше ряд тших його позитивних ознак обхрунтовують можливють розробки i впровадження в практику на основi використання мазi «Антимаст» екологiчно безпечних i високоефективних схем профтактики i лжування корiв з маститами.
Ключов1 слова: атфтопрепарати, мастити, природнарезистенттсть, корови
УДК 638.17 : 661.158.001.76
Постоенко В. А., д. с.-х. н., профессор,
ННЦ Институт пчеловодства им. П. И. Прокоповича, Переста А. М., аспирант, Государственный научно-контрольный институт биотехнологии и штаммов
микроорганизмов, Калачнюк Л. Г., д. б. н., профессор, Постоенко А. В., студент Национальный университет биоресурсов и природопользования Украины, Киев, Украина
ВЛИЯНИЕ АПИФИТОПРЕПАРАТА МАЗЬ «АНТИМАСТ» НА ЕСТЕСТВЕННУЮ РЕЗИСТЕНТНОСТЬ КОРОВ ПРИ ГНОЙНО-КТАРАЛЬНЫХ
МАСТИТАХ
Установлено, что при лечении коров с гнойно-катаральным маститом с помощью апифитопрепарата мазь «Антимаст» достоверно повышаются такие гуморальные и клеточные факторы иммунной защиты коров, как: фагоцитарная активность нейтрофилов, фагоцитарный индекс, бактерицидная и лизоцимная активности сыворотки крови. Как определенная значительная иммуностимулирующая способность препарата, так представленный нами ранее ряд других его положительных признаков обосновывают возможность разработки и внедрения в
© Постоенко В. О., Переста А. М., Калачнюк Л. Г., Постоенко Г. В., 2016
124
