CC BY
25
КЛ1Н1ЧН1 ДОСЛ1ДЖЕННЯ
CLINICIAL RESEARCHES
СКИБЧИКВ.А., БАБЛЯК С.Д., МАТВЮНКО Ю.О.
Льв'вський нацюнальний медичний унверситет¡м. Данила Галицького Льв'вська обласна клiнiчналiкарня
КЛНкО-ЕтДЕМЮЛОПЧНИЙ ПРОФЛ ПАЩСНТА ЛтЬОГО ВкУ З РЕЗИСТЕНТНОЮ ГiПЕРТЕНЗieЮ
Резюме. У сmаmmi порiвнюються демографiчнi i клШчт показники в пацieнтiв 1з резистентною й конт-рольованою артерiальною гiпертензieю. Проанал1зоваш результати 5 великих тоземних до^джень 1з nодiбною спрямоватстю. Систематизоват вiдмiнностi, пов'язат як 1з сощальними, так i з клтчними особливостями даних цльових груп, включаючи наявтсть супутньоЧ патологи i додаткових факторiв ризику.
Ключовг слова:резистентна гтертензгя, контрольована гтертенз1я, демографiчш i клтчт вiдмшностi.
Усе, що тзнаеться, мае число, бо неможливо т зрозумти шчого, т тзнати без нього.
Шфагор, грецький фшософ, VI ст. до н.е.
Вступ
Гшертензш погано контролюеться в усьому свт. Етдемюлопчш дослщження, що проводилися в рiзних крашах бвропи i свпу, показали, що не бтьше 1/4 або в кращому випадку 1/3 пащентав з артерiальною гшертен-зiею (АГ) досягають цтьового рiвня артерiального тиску (АТ) < 140/90 мм рт.ст. Частота ефективного контролю АГ у бврош нижча, шж у США та Канадi [13]. Зокрема, АТ ефективно контролюеться у 36,3 % гшертензивних пащентав у Нiмеччинi, у 41 % — в 1спани, у 42,8 % — у Великобритании, у 45,5 % — у Франци [4]. В Укра'1ш ж, за даними епiдемiологiчних спостережень, контроль АТ залишаеться дуже низьким — 14 % [2].
Ряд сучасних багатоцентрових дослiджень також показав недостатне досягнення оптимального рiвня АТ. Незважаючи на визначенi протоколом режими комбiнованого лiкування, у 25—30 % учасниюв таких дослiджень не вдаеться забезпечити бажаний рiвень АТ навпъ при одночасному застосуваннi 3 антигшертен-зивних препаратiв (АГП) [3, 6, 11]. Анал1з результатiв вищевказаних робгт сприяв зростанню уваги до АГ, що погано шддаеться лiкуванню, i видiленню Н в особли-ву п^дгрупу — резистентну гiпертензiю (РГ). Остання дiагностуеться, якщо терапевтичнi стратеги, яю вклю-чають вiдповiднi заходи з модифшаци способу життя в комбшаци з лiкуванням дiуретиком i 2 iншими АГП, що вщносяться до рiзних класiв, в адекватних дозах, не забезпечують зниження систолiчного (САТ) i дiасто-лiчного АТ (ДАТ) менше, нiж 140 i 90 мм рт.ст. вщпо-вщно [5]. Залежно вiд дослщжувано! популяци i вико-ристаних медичних критерив частота РГ знаходиться в межах вщ 5 до 30 % у загальнш популяци пацiентiв з АГ, а показники на рiвнi 8—12 %, iмовiрно, представляють
и реальну поширенiсть [7, 8]. Одшею з перших шозем-них публшацш, що прагнула виявити демографiчнi i клшчш вiдмiнностi мiж пацiентами з РГ та пащентами з контрольованою гiпертензiею (КГ), була робота на-уковцiв з Швшчно! Гтали (1996 р.), так зване Vobarno Study [9]. Подальшi численнi працi американських та европейських кардюлопв дали багато ново! щнно! ш-формаци та поглибили розумшня дано! патологи.
Метою нашого дослщження було виявлення клшч-них вiдмiнностей м1ж пацiентами литого вiку з РГ та КГ.
MaTepi^ та методи дослiдження
Обстежеш 247 пaцiентiв з АГ (101 чоловк: та 146 жь нок). Уш вони були похилого або старечого вку (вщ 60 до 90 роив) i зверталися до кардюлопв упродовж 2011— 2014 роив зi скаргами на високий АТ iз рiзномaнiтними клiнiчними проявами. Пащенти були жителями Львiв-сько! облaстi, отримували aнтигiпертензивну терaпiю i спостерiгaлися лiкуючими лiкaрями не менше шж 4—6 рaзiв на рк. Верифiкaцiю дiaгнозу АГ проводили зпд-но з рекомендaцiями Украшсько! асощаци кaрдiологiв [1]. Критерiями виключення з дослщження були симп-томaтичнi гшертензи (синдром нiчного апное, стеноз ниркових артерш, феохромоцитома, синдром Кушинга та шш^, хронiчнi захворювання нирок (ХЗН) iз креа-тинiном сироватки > 200 мкмоль/л, декомпенсоваш захворювання печшки, онкопaтологiя, психiчнi захворювання, низька прихильнють до лiкувaння.
Хворi були розподтеш на групи: пaцiенти з РГ (n = 64) i пaцiенти з КГ (n = 183). Критерiями РГ вва-
Адреса для листування з авторами:
Скибчик Василь Антонович E-mail: vas292@yandex.ru
© Скибчик В.А., Бабляк С.Д., Матв1енко Ю.О., 2014 © «Артер1альна гшертензш», 2014 © Заславський О.Ю., 2014
жали недосягнення цiльового АТ (< 140/90 мм рт.ст.) на фош прийому 3 АГП рiзних KnaciB (один i3 яких дiуретик) в оптимальних дозах або контроль АТ i3 ви-користанням 4 або бтьше АГП [5]. Пaцieнти з РГ, яю були включенi у наше дослщження, приймали лише з щею метою вiд 3 до 5 препарапв. Критерiями КГ було досягнення цтьового АТ (< 140/90 мм рт.ст.) на фош прийому не бтьше 3 АГП. У нашому дослщженш паш-енти з КГ приймали вщ 1 до 3 препаратав для контролю АТ. Ушм хворим з АГ визначали вш (кiлькiсть повних рокiв), стать, шдекс маси тiлa (1МТ), кiлькiсть АГП на щоденний прийом, рiвень освгги (середня або вища) та мюце проживання (мiсто або село). Також шляхом анамнестичного опитування пащентав та ix родичiв та aнaлiзу попередньоi медичноi документaцii виявляли супутню патологш та додaтковi фактори ризику. Шс-ля розподiлу на групи пащентам повторно вимiрювa-ли основнi гемодинaмiчнi (САТ, ДАТ, частота серцевих скорочень — ЧСС) та бiоxiмiчнi показники (загальний холестерин, гемоглобiн, сечова кислота, креатинш, швидкiсть клубочково'1' фiльтрaцii — ШКФ за формулою Кокрофта — Гоулта).
Математичну обробку отриманих даних проводили за допомогою стандартних методiв вaрiaцiйного aнaлiзу iз застосуванням пакета програм SPSS 17.0 (SPSS Inc., Chicago, США). Результати подаш у виглядi «середне значення (М) ± похибка (m)». Для оцiнки мiжгрупо-во'1' рiзницi застосовували параметричний t-критерш Стьюдента. Достовiрнiсть вiдмiнностей у групах була прийнята при рiвнi статистично'1' знaчущостi p < 0,05.
Результати та Тх обговорення
Першовткривачами вивчення несприятливого впливу РГ на органи-мшеш були нaуковцi з Швшчно!
1тали, яю у дослiдженнi ^Лагпо [9] хоча й не виявили переконливо! рiзницi у величинах окремих бюхiмiч-них показниюв (загальний холестерин, триглщери-ди, сечова кислота) (табл. 1), зате помггили набагато серйознiшi ураження серця, судин та нирок, зокрема вищу частоту гiпертрофii лiвого шлуночка (ГЛШ), ате-росклеротичного ураження сонних артерш, зменше-но! ШКФ, швидкостi пульсово! хвилi у пацieнтiв iз РГ (рис. 1).
Водночас iз европейцями проблема дiагностики та лiкування РГ почала щкавити бразильцiв, якi у 2004 р. навели даш власного спостереження стосовно демо-графiчних i клiнiчних втмшностей мiж пацieнтами з РГ та КГ [10]. 1з 1699 пащентав з АГ лише у 27 % АТ був контрольованим. Частота контролю була подiбною серед ошб обох статей (р = 0,29). Однак пащенти з КГ були старш^ нiж пацieнти з неконтрольованою АГ (68,2 проти 62,3 року, р < 0,001). Лкукш лiкарi виявили, що вони приймали ршення стосовно змiни доз або юлькосл АГП лише у 20,1 % пащентав, АТ яких пере-вищував 140/90 мм рт.ст. РГ (дослщники включали в цю групу пацieнтiв iз неконтрольованим АТ, незважа-ючи на застосування 3 або бтьше АГП iз рiзними меха-нiзмами ди) була дiагностована у 257 пащентав (15,1 %). Особливютю !х дослiдження було пiдтвердження того факту, що штенсифшащя антигшертензивно! терапи бразильськими кардiологами у пацieнтiв iз РГ частiше спостерiгалася при наявносп певних типiв супутньо! патологи (iшемiчна хвороба серця — 1ХС, хрошчна серцева недостатнiсть — ХСН, ГЛШ). У пащенпв iз РГ та перенесеним шсультом або цукровим дiабетом (ЦД) iнтенсифiкацii терапи не спостериалося (рис. 2).
У першiй половиш 2011 р. американський кардю-лог Стефен Перселл, використовуючи данi нащональ-
Таблиця 1. Демограф1чн1 i кл¡шчш вщм1нност1 в па^енлв i3 резистентною гiпертензieю
та без неi у до^дженш Vobarno Study (адаптовано за Muiesan M.L. et al., 1996)
Показник Контрольо-вана rinep-тeнзiя Резистентна rinep-тeнзiя P
BiK, роки 61 ± 10 69 ± 4 0,001
Стать (чоло-вки, %) 46 27 0,04
1МТ (кг/м2) 26,6 ± 3,4 27,2 ± 4,3 НД
Глюкоза (мг/дл) 103 ± 19 115 ± 47 0,02
Загальний холестерин (мг/дл) 213 ± 37 221 ± 50 НД
Триглщериди (мг/дл) 144 ± 159 144 ± 71 НД
Сечова кислота (мг/дл) 5,15 ± 1,4 5,2 ± 1,1 НД
100
80
60
40
20
98
40
1з РГ
82
21
23
I
Е х х С?
<D m со ^ о 3
□ Без РГ
79
43
го i- 5 ^
=1 о <D 3 О S ° 8°
ГО V 3 .0 С io со CQ 3 ° X CQ ^ О о
X Л
<D
Ж
со С
9
0
Примтка: тут i в табл. 3, 4, на рис. 2: НД — недо-стов'рно.
Рисунок 1. Частота (%) уражень оргашв-м'шеней у пац '1ент'1в i3 РГ та без РГ у дослiдженнi Vobarno Study (адаптовано за Muiesan M.L. et al., 1996)
них peecTpiB, виявив, що частота РГ становить 8,9 % серед ycix дорослих oci6 з АГ (аналiз включав 3710 па-цieнтiв з АГ, яы отримували антигiпертензивну тера-пiю). Порiвняно з пацieнтами з КГ, яы приймали вiд 1 до 3 АГП, особи з РГ переважно були старими за вь ком, афроамериканцями й мали вищий шдекс маси тiла (для всiх шдгруп р < 0,001). У них частше спостериа-лася альбумiнурiя, порушення функцй' нирок та супут-ня патолопя — 1ХС, ХСН, перенесений шсульт та ЦД (р < 0,001) [12]. Результати його спостереження наведет в табл. 2.
Кардюлоги з 1спанп (ушверситетсьы клшки Мадрида та Барселони) опублшували данi власного спостереження, що видтяеться особливо великою ыль-ыстю пацieнтiв з дiагностованою РГ — 8295 ошб [7]. За даними юпанського реестру вивчали 68 045 пащенпв з АГ, якi отримували лшування. На основi одержано! шформацп були видiленi двi великi групи: пащенти з iстинно резистентною АГ та пащенти з гiпертензieю «бшого халата». У встановленнi дiагнозу, окрiм офю-ного та домашнього контролю АТ, ушм пацieнтам проводили добове монггорування АТ (ДМАТ). Пiсля обстеження в 62,5 % ошб була дiагностована iстинно
Таблиця 2. Лкована артер1альна г1пертенз1я серед дорослих американцв, дан2003-2008 рр.
(адаптовано за Persel!S.D., 2011)
л л
О. О.
Щ 3 паталопеюЦ Без паталогп
Рисунок 2. Частота iнтенсифiкацii' л1кування в пац1ент1в iз РГ залежно в'щ наявност супутньоi патологи (адаптовано за Muxfeldt S.E. et a!., 2004)
Показник Резистентна ппер-тeнзiя (неконтрольо-вана при пpийомi > 3 АГП або контрольо-вана при пpийомi > 4 АГП) (n = 539) Неконтрольо-вана ппер-тeнзiя при пpийомi < 2 АГП (n = 1136) P1 (поpiв- няно з групою резистентно! ппер-тензп) Контрольо-вана ппер-тeнзiя при пpийомi < 3 АГП (n = 2035) Р2 (поpiв- няно з групою резистентно! ппер-тензГГ)
Середнм BiK, роки 66,4 (0,9) 64,7 (0,5) 0,1 59,5 (0,5) < 0,001
ЖЫки, % 53,8 (2,4) 59,2 (1,8) 0,07 53,8 (1,3) 0,9
Расова/етычна група, %: — Американц мекси-канського походження — Б^ неiспаномовнi — Чорнi неiспаномовнi — 1нш^змшаы раси 1,9 (0,6) 72,6 (2,8) 18,5 (2,3) 7,1 (1,7) 4,4 (1,1) 75,9 (2,9) 13,7 (2,0) 6,0(0,9) 0,02 3,5(0,7) 77,8 (1,9) 12,6 (1,6) 6,0(0,9) 0,002
Середнiй 1МТ, кг/м2 32,4 (0,5) 29,7 (0,2) < 0,001 31,0(0,2) 0,01
Обчислена середня ШКФ, мл/хв 69,1 (1,5) 78,9 (0,9) < 0,001 80,2 (0,7) < 0,001
Обчислена ШКФ < 60 мл/хв, % 33,7 (2,6) 19,4 (1,6) < 0,001 16,5 (0,9) < 0,001
Рiвень капю в кров^ ммоль/л 4,03 (0,02) 4,00 (0,01) 0,4 4,00 (0,01) 0,4
Стввщношення альбу-мiну до креатиншу, %: < 30 мг/г 30-300 мг/г > 300 мг/г 61,0(2,1) 26,2 (2,3) 12,8 (2,2) 75,8 (1,5) 20,1 (1,4) 4,1 (0,7) < 0,001 86,8 (0,8) 11,3 (0,8) 1,9 (0,3) < 0,001
1ХС в анамнез^ % 22,0 (2,6) 12,1 (1,6) < 0,001 9,4 (1,2) < 0,001
ХСН в анамнез^ % 10,0 (2,0) 3,9(0,8) < 0,001 4,1 (0,5) < 0,001
ЦД, % 35,2 (2,6) 20,2 (1,1) < 0,001 20,0 (1,0) < 0,001
1нсульт в анамнезi, % 10,1 (1,7) 5,8(0,8) 0,02 3,8(0,5) < 0,001
резистентна АГ, а у 37,5 % — гiпертензiя «бтого халата». У першiй груш були особи молодшого вiку, бшь-ше чоловiкiв, довша тривaлiсть АГ i гiрший серцево-судинний профть ризику (табл. 3). У цш групi було бiльше курцiв, дiaбетикiв та осiб з ураженням орга-нiв-мiшеней (включаючи ГЛШ, погiршення нирково!' функци та мiкроaльбумiнурiю) i/або задокументова-ною серцево-судинною пaтологieю. РГ спостериала-ся у 12 % пащенпв з АГ, але серед них понад 1/3 мали нормальний АТ шд час амбулаторного монiторингу. Даш юпанського дослiдження пiдкреслюють необхщ-шсть широкого застосування ДМАТ для проведення точно!' дiaгностики й контролю подальшого лiкувaння РГ (табл. 3).
Анaлiз демогрaфiчниx характеристик пащентав За-хщного регiону Украши залежно вiд досягнутого контролю АТ, що проводився на бaзi Львiвськоi обласно'! клiнiчноi лiкaрнi, також виявив значш вiдмiнностi мiж двома групами (табл. 4). Хоча пaцieнти з РГ та КГ не вiдрiзнялися за вшом i статтю, у перших спостериався дещо вищий 1МТ (29,2 проти 27,6 кг/м2; р = 0,028). Також серед пащентав iз РГ було менше ошб iз вищою освь тою (35,94 проти 50,82 %; р = 0,015) та бтьше стьських жтетв (68,75 проти 43,17 %; р = 0,026). Як i слщ було очiкувaти, САТ i ДАТ у групi РГ значно перевищували aнaлогiчнi показники у груш КГ (157,5 проти 124,8 мм рт.ст. i 94,6 проти 81,5 мм рт.ст.; р = 0,0001 i р = 0,0019 втповтно). Вартий уваги той факт, що середня ЧСС у першш груш була бтьше шж на 5 уддав вищою порiв-няно з другою групою (75,4 проти 70,0 уд/хв, р = 0,026).
Деяы вщмшносп мiж групами пацieнтiв i3 РГ i КГ виявлялися також при поглибленому аналiзi супутньо1 патологй' та додаткових факторiв ризику (табл. 4). Так, у груш РГ було значно бтьше ошб i3 ХСН (15,62 проти 6,01 %; р = 0,04), i3 ЦД (18,75 проти 10,92 %; р = 0,05) та ХЗН (12,50 проти 6,01 %; р = 0,012). ^м того, особи з ожиршням зусщчалися у данш груш частше по-рiвняно i3 пашентами з групи КГ (40,63 проти 27,32 %; р = 0,016). Достсгарно! рiзницi щодо частоти палшня або наявностi iнших варiантiв супутньо!' патологй' (1ХС, iнсульт або транзиторна iшемiчна атака в анамнез^ в нашому дослiдженнi виявлено не було.
Висновки
1. Результати ушх проведених шоземних досль джень переконливо свтчать про наявнiсть клiнiчних та демографiчних особливостей у групi пашенпв iз резистентною гiпертензieю. Так, ггалшсьт кардюло-ги виявили вищу частоту гшертрофй' лiвого шлуночка (p < 0,05), атеросклеротичного ураження сонних артерш (p < 0,04), зменшено! швидкост клубочково'1' фть-трацй' (p < 0,04), збтьшено! швидкостi пульсово! хвилi (p < 0,04) у пащентав iз резистентною гiпертензieю по-рiвняно з пацieнтами iз контрольованою гiпертензieю.
За даними бразильських науковщв, частота резистентно!' гiпертензiï становила 15,1 %. Пацieнти з резистентною гiпертензieю були старшi за вшом порiвняно з пацieнтами з неконтрольованою гiпертензieю (68,2 проти 62,3 року; p < 0,001). 1нтенсифшащя антип-пертензивно! терапй' бразильськими кардюлогами в
Таблиця 3. Кл1н1чн1 особливост пац1ент1в iз резистентною АГ пор1вняно з патентами з ппертенз1ею «бтого халата» (адаптовано за A. de la Sierra et al., 2011)
Показник 1стинна резистентна АГ Псевдорезистентна АГ («бшого халата») Р
BiK, роки 64,0 ± 11,7 65,0 ± 10,9 < 0,001
Стать, вщсоток чоловiкiв 54,6 46,0 < 0,001
1МТ, кг/м2 30,4 ± 4,7 30,5 ± 5,0 0,228, НД
Тривалють rinepTeH3iï, роки 11,4 ± 8,7 10,5 ± 8,2 < 0,001
Пацieнти, яю палять, % 14,8 10,3 < 0,001
Пацieнти з ЦД, % 35,1 27,8 < 0,001
Креатинш, мкмоль/л 75 (62-89) 72 (61-84) 0,006
Загальний холестерин, ммоль/л 5,23 ± 1,06 5,21 ± 1,06 0,495
Холестерин лтопроте'^в високо щшьносп, ммоль/л 1,33 ± 0,37 1,36 ± 0,37 0,022
Триглiцериди, ммоль/л 1,64 ± 0,93 1,54 ± 0,72 0,005
Альбумiнурiя, мг/г 11,0 (3,4-44,5) 7,0 (2,7-20,0) < 0,001
Альбумiнурiя > 30 мг/г, % 30,1 19,6 < 0,001
ГЛШ на ЕКГ, % 18,5 14,4 < 0,001
Серцево-судинне захворювання в анамнез^ % 19,1 16,2 0,001
Л^вання i3 застосуванням > 4 АГП, % 38,3 34,4 < 0,001
Пащенти, яю приймають частину сво'|'х лiкiв увечерi, % 24,9 25,8 0,319, НД
Таблиця 4. Основн1 демограф1чн1 та гемодинам1чн1 показники, cynyTHi патолопчш стани й додатковi фактори ризику в пац'1ент'1в i3 резистентною та контрольованою гiпертензieю
Показник Резистентна АГ (n = 64) Контрольована АГ (n = 183) Р, вщмшносл мiж величинами в групах
BiK (роки) 69,6 ± 8,9 71,7 ± 8,6 0,203, НД
Стать, вщсоток жЫок 38 (59,38) 106 (57,92) 0,135, НД
1МТ (кг/м2) 29,2 ± 3,7 27,6 ± 4,0 0,028
САТ, мм рт.ст. 157,5 ± 19,2 124,8 ± 14,7 0,0001
ДАТ, мм рт.ст. 94,6 ± 13,8 81,5 ± 8,6 0,0019
ЧСС, уд/хв 75,4 ± 11,8 70,0 ± 10,2 0,026
Наявнють вищо'| осв^и, n (%) 23 (35,94) 93 (50,82) 0,015
Проживання в стьсьюй мюцевосД n (%) 44 (68,75) 79 (43,17) 0,026
1ХС, n (%) 11 (17,19) 23 (12,57) 0,244, НД
ХСН,n(%) 10 (15,62) 11 (6,01) 0,004
1нсульт або транзиторна iшемiчна атака в анамнез^ n (%) 5 (7,81) 15 (8,20) 0,198, НД
ЦД, n (%) 12 (18,75) 20 (10,92) 0,005
ХЗН, n (%) 8 (12,50) 11 (6,01) 0,012
Палшня, n (%) 5 (7,81) 16 (8,74) 0,323, НД
Ожиршня (1МТ > 30 кг/м2) 26 (40,63) 50 (27,32) 0,016
пащентав i3 резистентною гiпертензieю частiше спо-стерiгалася при наявност певних тишв супутньо! патологи': iшемiчна хвороба серця, хрошчна серцева недо-статнють, гiпертрофiя лiвого шлуночка (p < 0,05 у вшх групах).
Ан^з, проведений американським кардiологом, виявив частоту резистентно! гшертензй' 8,9 % серед ушх осiб з артерiальною гiпертензieю. Порiвняно з пащ-ентами з контрольованою гiпертензieю, якi приймали вщ 1 до 3 антигiпертензивних препарапв, особи з резистентною гiпертензieю переважно були старшими за вшом (р < 0,001), афроамериканцями (р = 0,002) i мали вищий iндекс маси тiла (р = 0,01). У них часть ше спостериалися альбумiнурiя (р < 0,001), порушення функцй' нирок (р < 0,001) та супутня патологiя: iшемiч-на хвороба серця, хронiчна серцева недостатнють, перенесений iнсульт та цукровий дiабет (р < 0,001 у вшх групах).
Iспанськi науковцi за допомогою широкого засто-сування добового мониторингу артерiального тиску у 68 045 пащентав з артерiальною гiпертензieю встано-вили частоту резистентно! гшертензй' на рiвнi 7,62 %. Вони вперше у свт провели чгткий аналiз вщмшнос-тей мiж пацieнтами з резистентною гiпертензieю та пацieнтами з гiпертензieю «бтого халата». У першш групi були особи дещо молодшого вiку (р < 0,001), було бтьше чоловiкiв (p < 0,001), довша тривалють АГ (p < 0,001). У груш пацieнтiв iз резистентною ri-пертензieю порiвняно з групою хворих iз гiпертензieю «бтого халата» було бiльше курщв (р < 0,001), дiабе-тиив (р < 0,001) та ошб iз дещо вищим рiвнем креати-нiну (р = 0,006), триглiцеридiв (р = 0,005) та нижчим рiвнем холестерину лiпопротеïдiв високо! щшьносп
(р = 0,022). Також у пацieнтiв першо! групи спостериа-лася вища частота альбумiнурiï (р < 0,001), гшертрофй' лiвого шлуночка на електрокардiограмi (р < 0,001) та серцево-судинно! патологй' в анамнезi (р = 0,001). Не дивно, що серед пацieнтiв iз резистентною гшертензь eю порiвняно з хворими з гiпертензieю «бтого халата» було бтьше тих, хто приймав щонайменше 4 антип-пертензивнi препарати (38,3 проти 34,4 %; р < 0,001).
2. Пацieнти з резистентною гiпертензieю, яи про-живають у Захадному регiонi Украши, мають певнi де-мографiчнi i клiнiчнi особливостi порiвняно з mmem тами iз контрольованою гiпертензieю. Так, серед них спостерiгаeться нижча частота осiб iз вищою освiтою (р = 0,015) i вища — шльських жителiв (р = 0,026), ошб iз хрошчною серцевою недостатнiстю (р = 0,004), цу-кровим дiабетом (р = 0,005), хрошчними захворюван-нями нирок (р = 0,012) та ожиршням (0,016). Також паданти з резистентною гiпертензieю мають не лише вищi цифри систолiчного (р = 0,0001) i дiастолiчного артерiального тиску (р = 0,0019), а й бтьшу частоту серцевих скорочень (р = 0,026) та вищий шдекс маси тта (р = 0,028).
Список дператури
1. Apmepiaßbna гтертензы. Оновлена та адаптована mi-тчна настанова, заснована на доказах (2012 р.) / Робоча група з артерiальноï гтертензи УАК // Aртерiальна гinертензiя. — 2012. — № 1(21). — С. 96-152.
2. Горбась 1.М. Програма профыактики i лжування артерi-альног гтертензи в Украт: тдсумки виконання / 1.М. Горбась // Здоров 'я Украгни. Тематичний номер. — 2011. — № 3. — С. 32-34.
3. ALLHAT Officers and Coordinators for the ALLHAT Collaborative Research Group. The Antihypertensive and Lipid-Lowering
Treatment to Prevent Heart Attack Trial (2002) Major outcomes in high-risk hypertensive patients randomized to angiotensin-converting enzyme inhibitor or calcium channel blocker vs diuretic: ALLHAT // JAMA. — 2002. — Vol. 288. — P. 2981-2997.
4. Banegas J., Esther Lopez-Garcia E, Dallongeville J. et al. Achievement of treatment goals for primary prevention of cardiovascular disease in clinical practice across Europe: the EURIKA study // European Heart Journal. — 2011. — Vol. 32. — P. 2143-2152.
5. Calhoun D.A., Jones D., Textor S. et al. Resistant hypertension: Diagnosis, evaluation and treatment. A scientific statement from the American Heart Association Professional Education Committee of the Council for High Blood Pressure Research // Hypertension. — 2008. — Vol. 51. — P. 1403-1419.
6. Dahlof B, Devereux R.B., Kjeldsen S.E. et al. Cardiovascular morbidity and mortality in the Losartan Intervention for Endpoint reduction in hypertension study (LIFE): a randomised trial against atenolol//Lancet. — 2002. — Vol. 359. — P. 995-1003.
7. De la Sierra A., Segura J., Banegas J.R. et al. Clinical features of 8295 patients with resistant hypertension classified on the basis of ambulatory blood pressure monitoring // Hypertension. — 2011. — Vol. 57. — P. 898-902.
8. Fagard R.H. Resistant hypertension // Heart. — 2012. — Vol. 98. — P. 254-261.
9. Muiesan M.L, Pasini G., Salvetti M. Cardia and Vascular structural changes. Prevalence and revalation to ambulatory blood pressure in a middle-aged general population in northern Italy: the Vobarno Study//Hypertensia. — 1996. — Vol. 27. — P. 1046-1052.
10. Muxfeldt S.E., Nogueiro A.R., Salles G.F., Bloch K.V. Demographic and clinical characteristics of hypertensive patients in the internal medicine outpatient clinic of university hospital in Rio de Janeiro // Sao Paolo Med. J. — 2004. — Vol. 122. — 87-93.
11. Pepine C.J., Handberg E.M., Cooper-DeHoff R.M. et al. A calcium antagonist vs a noncalcium antagonist hypertension treatment strategy for patients with coronary artery disease. The International Verapamil-Trandolapril Study (INVEST): a randomized controlled trial // JAMA. — 2003. — Vol. 290. — P. 2805-2816.
12. Persell S.D. Prevalence of Resistant Hypertension in the US, 2003-2008// Hypertension. — 2011. — Vol. 57. — P. 1076-1080.
13. Wolf-Maier K., Cooper R.S., Kramer H. et al. Hypertension prevalence and blood pressure levels in 6 European countries, Canada and the United States//Hypertension. — 2004. — Vol. 43. — P. 10-17.
OTpuMaHO 29.10.14 ■
Скибчик В.А., Бабляк С.Д., Матвиенко Ю.А. Львовский национальный медицинский университет им. Данила Галицкого
Львовская областная клиническая больница
КЛИНИКО-ЭПИДЕМИОЛОГИЧЕСКИЙ ПРОФИЛЬ ПАЦИЕНТА ПОЖИЛОГО ВОЗРАСТА С РЕЗИСТЕНТНОЙ ГИПЕРТЕНЗИЕЙ
Резюме. В данной статье проводится сравнение демографических и клинических показателей у пациентов с резистентной и контролированной артериальной гипертензией. Проанализированы результаты 5 крупных зарубежных исследований с похожей направленностью. Систематизированы различия, связанные как с социальными, так и с клиническими особенностями данных целевых групп, включая наличие сопутствующей патологии и дополнительных факторов риска.
Ключевые слова: резистентная гипертензия, контролированная гипертензия, демографические и клинические отличия.
Skybchyk V.A., BabliakS.D., Matviienko Yu.O.
Lviv National Medical University named after Danylo Halytskyi
Lviv Regional Clinical Hospital, Lviv, Ukraine
CLINICAL AND EPIDEMIOLOGICAL PROFILE OF ELDERLY PATIENT WITH RESISTANT HYPERTENSION
Summary. In this article the authors compare the demographic and clinical parameters in the patients with resistant and controlled hypertension. The results from 5 large foreign studies with similar goals were analyzed. The differences associated with both social and clinical features of these target groups were systematized, including the presence of comorbidities and additional risk factors.
Key words: resistant hypertension, controlled hypertension, demographic and clinical differences.
