CC BY
10
Актуальн проблеми сучасно! медицини
3. Коляденко Е.В. Характеристика пигментных невусов // Укра'шський журнал дерматологи, венерологи, косметологи. - 2007.-№2(25).- С. 23-25.
4. Краевский Н.А., Смольянниникова А.Г., Саркисова Д.С. Патологоанатомическая диагностика опухолей человека. Руководство. - М.: Медицина, 1993. - Т.2. - С.688.
5. Молочков В. Классификация и характеристика мелано-цитарных невусов // Эстетическая медицина. -2005.-Т.4,№3.-С.266 - 272.
6. Hamre MR, Chuba P, Bakhshi S, et al. Cutaneous melanoma in childhood and adolescence. Pediatr Hematol Oncol. 2002; 19 :309 -317.
7. Sternberg SS, Antonioli DA, Carter D, eds. Diagnostic Surgical Pathology. 3rd ed., Vol. 1. Philadelphia, PA, USA: Lippincott, Williams & Wilkins, 1999.P.1279.
8. Whiteman D, Valery P, McWhirter W, Green A. Incidence of cutaneous childhood melanoma in Queensland, Australia. Int J Cancer. 1995;63 :765 -768.
Реферат
МОРФОЛОГИЧЕСКИЕ ОСОБЕНОСТИ ПИГМЕНТНЫХ НЕВУСОВ УДЕТЕЙ ГыжаЛ.Ю. ,Бисярин Ю.В.
Ключевые слова: пигментный невус, дети, невусные клетки.
Проанализировано результаты гистологических исследований 43 пигментных невусов, размер которых превышал 1 см, у пациентов в возрасте до 18 лет. Выявлено, что наиболее часто встречался интрадермальный невус(63%). Отмечено, что невусы у детей часто содержали педжетоидные клетки, довольно часто встречался лимфоцитарный инфильтрат и единичные типич-ные митозы.
Summary
MORPHOLOGICAL PECULIARITIES OF PIGMENTED NEVUS IN CHILDREN
Hyzha L.Yu., Bisiarin Yu.V.
Key words: pigmented nevus, children, nevus cells.
We studied 43 histologic specimen of nevi sized more than 1 cm in diameter and obtained from patients under 18 years old. It has been found out intradermal nevus (63%) may be considered to be the commonest. It should be stressed the nevi often contain pagetoid cells, lymphocyte infiltration and single typical mitoses are also often met.
невус.
2. У дитячому вщ1 невуси часпше мютять пе-джето'щш кттини, значно часпше зустр1чаеться пер1фокальний л1мфоцитарний ¡нфтьтрат та поодинок1 типов! м1този, проте дтянки ангюма-тозу зустр1чаються дуже рщко, у пор1внянн1 з до-рослими.
Л1тература
1. Апатенко А. К. Мезенхимные и нейроэктодермальные опухоли и порки развития кожи. - М.: Медицина, 1977. -208с.
2. Галайчук 1.Й. Шгментний невус i превентивна xipyprifl меланоми шк1ри//Кл1н1чна xipyprm -2002.-№7.-С.30-32;
УДК 118.7+616 - 005.1
КЛ1Н1К0-АНАТ0М1ЧНИЙ АНАЛ1В ВИПАДК1В СМЕРТН0СТ1, ЯК1 ВИНИКЛИ НА Ф0Н1 ТР0МБ0ГЕМ0РАГ1ЧНИХ УСКЛАДНЕНЬ Громова A.M., Сиса О.М., Kpymixoea E.I.
Вищий державний навчальний заклад Укра'ши "Украшська медична стоматолопчна академ1я"
У cmammi авторами представлена проблема съогодення - тромбогемораг{чт ускладнення, якг становлятъ велику небезпеку в xiрургiчнiй, а особливо у гiнекологiчнiй практищ. Нами за 10 ро-Kie (1990-1999 роки) проaнaлiзовaно 2671 проmоколiв розтитв, серед них xiрургiчниx - 2615, гi-некологiчниx - 56. Виявлено, що ТГУ являютъся головною причиною cмерmi i займаютъ великий вiдcоmок як при xiрургiчниx (4,5%), так i при гiнекологiчниx операщях - 2,1%. Тому, виргшення даног проблеми полягае у вивчент фaкmорiв ризику розвитку ТГУ та застосувант профшакти-чних зacобiв, що в подалъшому буде сприяти зниженню тсляоперацшних ускладненъ та тсля-операцшног леmaлъноcmi.
Ключов1 слова: мюма матки, тромбоз, тромбогеморапчы ускладнення.
У наш час тромбогеморапчш ускладнення (ТГУ) становлять велику загрозу пюля оперативного втручання [1, 2, 10]. В оперативнш пнеко-логп особливо небезпечш Тх прояви у вигляд1 тромбоемболш, як1 зустр1чаються вщ 0,5 до 6,4% випадш [5, 7, 8]. Пюля пнеколопчних операцш тромбоембол1чш ускладнення виникають у 19% прооперованих жшок, а масивна тромбоембол1я, яка д1агностована п1д час автопсй', - у 11,2 % померлих у пнеколопчних стацюнарах [3, 6, 7].
Кровотеч1 п1д час операц1| та в шсляоперацш-ному пер1од1 не завжди е результатом техн1чних погр1шностей, а часлше обумовлен1 гемокоагу-ляц1йними порушеннями. Тканини орган1в малого тазу характеризуется м1цною активн1стю тка-
нинного тромбопластину [3, 5]. П1д час розвитку пухлинних, запальних процес1в в органах малого тазу, а також nifl час BariTHOCTi (як ускладненоТ, так i неускладнено!) pi3KO зростае коагуляц1йний потенц1ал тканин та знижуеться активн1сть фак-TopiB ф1бринол1зу [3, 4, 6].
На думку багатьох вчених [5, 9], в opraHi3Mi ж1-нок з раком гешталш в1дм1чаеться зниження кон-центрац1| ¡Hri6iTopy згортування кров1 - антитро-мбшу III (AT-III), а також зниження його активно-CTi та наростання концентрацп ф1бриногену в кров1 nifl час росту злоякюноТ пухлини - це все е поштовхом до патолопчного тромбоутворення. Причиною тромбоз1в е пперкоагуляц1я, яка спо-стер1гаеться перед операц1ею, в ¡нтраоперац1й-
Том 8, Выпуск 4
83
BtCHHK Украгнсъког медичног стожатологЬчног академш
ному та в пюляоперацшному перюдах.
Метою нашо! роботи було визначення часто-ти ТГУ шляхом проведения анал1зу протокол1в патологоанатом1чних розтишв жшок, як1 померли вщ тромбогеморапчних ускладнень у шсляоперацшному nepiofli.
Матер1али та методи досл1дження
За перюд з 1990 року по 1999 piK ми проаналн зували 2671 протокол1в розтину (арх1вний мате-р1ал патологоанатом1чного бюро м. Полтави), серед нихх1рург1чних - 2615, гшеколопчних - 56. У х1рург1чних хворих шсля проведених операти-вних втручань летальнють вщ тромбогеморапч-них ускладнень у пюляоперацшному nepiofli ста-новила 4,6%.
За 10 рок1в у гшеколопчних вщдтеннях MiCTa Полтави померло 56 (2,1%) жшок. У 40 (71,4%) жшок причиною смерт1 були ТГУ на фош онколо-г1чних захворювань: вщ раку тта матки померло 15 (26,8%) жшок, Bifl раку шийки матки - 8 (14,3%) жшок, Bifl раку яечниш - 15 (26,8%) жн нок. У 8 (14,3%) жшок причиною смерт1 був ДВЗ синдром, який пов'язаний ¡з акушерською пато-лопею (вщшарування плаценти, ембол1я навко-лоплщними водами, гшотошя матки).
Вважали за доцтьне провести анал1з 8 (14,3%) протокол1в розтину гшеколопчних хворих, як1 були проопероваш з приводу MioM матки великих po3MipiB i причиною смерт1 в пюляоперацшному nepiofli у яких були ТГУ. Середнш BiK померлих жшок становив 36,3±4,9 роки. Мешка-нцями MiCTa були 5 (62,5%) жшок, 3 (37,5%) жш-ки проживали у районах обласп.
Проанал1зувавши захворюванють померлих ri-неколопчних хворих слщ вщм1тити, що ревмати-чна вада серця була у 1-ei (12,5%) жшки, rinep-тошчна хвороба - у 3 (37,5%) померлих, пору-шення лтщного обмшу III ст. - у 3-х (37,5%) ж1-нок, варикозне розширення вен нижн1х к1нц1вок -у 3-х (37,5%) хворих.
У 4-х (50,0%) жшок д1агностовано м1ому матки ¡з субмукозним розташуванням ф1броматозного вузла, у 2-х (25,0%) ж1нок - пухлина матки великих розм1р1в (б1льше н1ж при ваг1тност1 20-22 ти-жн1в) з ознаками некротичних зм1н в н1й. Ж1нкам були виконаш планов! операц|| в об'емк екстир-пац1я матки з придатками у 7 (87,5%) жшок, над-п1хвова ампутац1я матки з придатками - у 1 (12,5%) жшки. Операцп виконувались п1д ендо-трахеальним наркозом. У 6 (75,0%) хворих операцп виконувались надлобковим доступом за Пфанненштилем, лише двом хворим (25,0%) у зв'язку з наявнютю пухлини великих розм1р1в ви-користали нижньо-серединний розр1з. П1д час операцш у зв'язку з великою крововтратою yciM ж1нкам проводили гемотрансфуз1ю. Трьом хворим, у яких nepe6ir основного захворювання ускладнився розвитком вторинноТ анем1|, гемот-рансфуз1| проводили в плат передоперацшноТ п1дготовки. У середньому перелито 750 мл до-норськоТ кров1 на одну хвору.
У прооперованих г1неколог1чних хворих як пщ час операцИ', так i в пюляоперацшному nepiofli були лабораторно BiflMi4eHi гемокоагуляц1йн1 зсуви у систем! гемостазу i клш1чно були заф1к-сован1 yci симптоми тромбогемораг1чного синдрому (ТГС).
За приклад ми взяли виписку ¡з iCTopii хвороби та протокол розтину жшки, яка померла з приводу мюми матки великих розм1р1в, причиною сме-рт1 яко1 став ТГС.
Хвора I., 48 рок1в, № iCTopii хвороби 2027. Жш-ка знаходилась у вщдтенш г1неколог1| з 25. 06. 1997 року до 23. 07. 1997 року. До вщдн ленш жшка поступила ¡з скаргами на бть знизу живота, маткову кровотечу, слабмсть, задишку, запаморочення.
3 приводу мюми матки хвора наглядалась у жшочш консультац|| за м1сцем проживания про-тягом 5 рок1в. За цей пер1од спостереження в1д-м1чено значний piCT пухлини (розм1ри пухлини досягали 20-ти тижневоТ ваг1тност1), яка супро-воджувалась рясними тривалими менструац1я-ми, що переходили у маткову кровотечу. Також в1дм1чено зниження цифр гемоглобшу до 7080 г/л, артер1ального тиску до 100/65 мм. рт. ст., тах1кард1ю.
3 метою передоперацшноТ пщготовки хвор1й проведена гемотрансфуз1я i була запропонована операц1я, в об'ем1 екстирпац|| матки з придатками.
Д'югноз до операцп: Ф1бромюма матки великих розм1р1в з больовим та гемораг1чними синдромом. Ппертошчна хвороба II ст., порушення ладного обм1ну III ст., варикозне розширення вен нижшх к1нц1вок, анем1я II ст.
Д'югноз пюля операцп: Ф1бромюма матки великих розм1р1в з больовим та гемораг1чними синдромом. Ппертошчна хвороба II ст., порушення лтщного обмшу III ст., варикозне розширення вен нижшх кшц1вок, анем1я II ст. Двоб1чний nio-сальп1нкс.
Операц/'я: Ендотрахеальний наркоз. Нижньо-серединна лапаротом1я. Екстирпац1я матки з придатками.
П1д час операцИ', яка виконувалась на фон1 анемИ' II ст. (крововтрата склала 450 мл) вщм1-чалась кровоточив1сть тканин, тому було перелито як в ¡нтраоперацшному, так i п1сляопера-цшному пер1одах близько 1000 мл донорськоТ' кров1. П1сляоперац1йний пер1од ускладнився млявопроткаючим перитон1том. Проводилось комплексне л1кування цього ускладнення, але на 7 добу на тл1 перитон1ту наступила евентерац1я. Проведено релапаратом1ю, рев1з1ю орган1в че-ревноТ порожнини, санац1ю та дренування. Через 2 години шсля релапаротомИ' стан ж1нки по-пршився, артер1альний тиск знизився до 60/0; 0/0 мм. рт. ст. Зупинка серцевоТ' д1яльност1, реа-н1мац1йн1 заходи без ефекту. Констатована смерть.
Заключний д'югноз: Тромбогеморапчний синдром. Тромбоз легеневих судин. Стан п1сля екс-
Актуальт проблеми сучасно! медицини
тирпацЛ матки з придатками з приводу ф1бром1-оми матки великих po3MipiB та двоб1чних nioca-льпшшв. Релапаротом1я з приводу перитошту та евентерацп великого чепця. Гостра серцева недостатнють. Ппертошчна хвороба II ст., пору-шення л1п1дного обм1ну III ст., варикозне розши-рення вен нижн1х кшц1вок, анем1я II ст.
Макроскоп1чне дослщження виявило: у npocBiTi легеневоТ артерп тромб, який звернувся у клубок, що закривае обидв1 артерп та просв1т в д1-лянц1 ¿¡фуркаци, довжина тромбу - 35 см.
Пстолопчне вивчення видаленоТ' пухлини виявило, що т1ло матки мае будову лейом1оми з дистроф1чними зм1нами у тканин1 пухлини з пов-нокр1в'ям судин, стромальними геморапями. В ендометрп виявлено стромальн1 крововиливи, дилатац1ю та ф1бринов1 тромби в просв1тку су-дин.
При пстолопчному досл1дженн1 аутопс1йного матер1алу тканин внутр1шн1х орган1в було виявлено наступш зм1ни: у легенях - внутр1шньоаль-веолярн1 крововиливи, локальний альвеолярний набряк, бронхоспазм; у д1лянц1 серця - локальний мюкардюф1броз, дистроф1я кардюмюцит1в, г1пертроф1я м'язових волокон; у нирках - вира-жений ¡нтерстиц1альний набряк та крововиливи; у печшц1 - мтку та велику краплинну жирову дистроф1ю гепатоцит1в, у головному мозку-повнокров'я кап1ляр1в з ознаками еритростазу.
1з даного прикладу видно, що до розвитку ТГС, який став причиною смерт1 уданоТ'жшки, спону-кали наступн1 фактори: пухлина матки великих розм1р1в, г1пертон1чна хвороба II ст., порушення л1п1дного обм1ну III ст., варикозне розширення вен нижн1х кшц1вок, гемотрансфуз1я п1д час оперативного втручання, трансфуз1я донорськоТ' кров1, анем1я II ст.
Висновки
ТГУ являються головною причиною смерт1 i займають великий в1дсоток як при х1рурпчних
операц1ях (4,5%), так i при пнеколопчних опера-тивних втручаннях - 2,1%.
Серед померлих г1неколог1чних хворих, тром-боембол1я легеневоТ' артерп як наслщок тромбо-гемораг1чних ускладнень, стала причиною смерт1 у 14,3% жшок з м1омою матки великих розм1р1в.
Перспективн1сть проблеми, що вивчаеться по-лягае у вивченн1 фактор1в ризику виникнення ТГУ до операцп, пщ час операци та у пюляопе-рац1йному nepiofli, а застосування профтактич-них засоб1в буде сприяти зниженню пюляопера-ц1йних ускладнень та пюляоперацшноТ' леталь-
HOCTi.
Л1тература
1. Амосова E.H., Дыкун Я.В., Мишалов В.Г. Руководство по тромболитической терапии. - Прага: IT-Studio, 1998. -162 с.
2. Артамонов B.C., Федун З.В. Жесткова И.В. ДВС-синдром в акушерстве и гинекологии. - К.: Здоров'я, 1993. - 192 с.
3. Вдовина Г.Ф., Скипетров В.П. Изменения гемокоагуля-ции у гинекологических больных во время операции // Акушер. и гинекол. - 1988. - №5. - С. 27-29.
4. Вихляева Е.М,. Ходжаева З.С., Фанченко Н.Д. Клинико-генекологические изучения семейной предрасположенности к заболиванию миомой матки // Акушер. и гинекол. - 1989. - №2. - С. 27-30.
5. КузникБ.И., Михайлов В.Д., Альфонсов В.В. Тромбоге-моррагический синдром в онкогинекологии. - Томск, 1983. - С 167.
6. Савченко В.Ф, Состояние системы гемостаза у больных с доброкачественными опухолями придатков в до и в послеоперационном периоде: Дис. ... канд. мед. наук: 14.01.01. - М., 1984. - С. 94-98.
7. Тромбоэмболические осложнения в акушерстве и гинекологии / А.Я. Сенчук, Б.М. Венцковский, Т.П. Гарник и др. - К.: Макком, 2003. - 360 е.: 19 ил.
8. Hahler P.,Gruber U.F. Thrombosе und Embolie. - Berlin, 1981. - S. 65-76.
9. Kies M.S., Porch J.J., Giolma J.P. Haemostatic function in cancerpatients // Cancer. - 1980.- V. 46, №4. - P. 831-7.
10. Slunsky R. Generelle perioperative Thromboembolie-Prophylaxe in der Gynakologie mit niedermolekularem Heparin: Klinische Erfahrungen mit Enoxaparin uber einen Zeitraum von 7 Jahren // Zeentralbl - Gynecol. - 1995. -117(11): 598-601.
Реферат
КЛИНИКО-АНАТОМИЧЕСКИЙ АНАЛИЗ СЛУЧАЕВ СМЕРТНОСТИ, КОТОРЫЕ ВОЗНИКЛИ НА ФОНЕ ТРОМБОГЕМОРРАГИЧЕСКИХ ОСЛОЖНЕНИЙ Громова A.M., Сыса О.Н., Крутикова Э.И.
Ключевые слова: миома матки, тромбоз, тромбогеморрагические осложнения.
В статье авторами представленная проблема сегодняшнего дня - тромбогеморрагические осложнения, которые представляют большую опасность в хирургической, а в особенности в гинекологической практике. Нами за 10 лет (1990-1999 года) проанализировано 2671 протоколов вскрытия, среди них хирургических - 2615, гинекологических - 56. Выявлено, что ТГО являются главной причиной смерти и занимают большой процент как при хирургических (4,5%), так и при гинекологических операциях -2,1%. Поэтому, решения данной проблемы состоит в изучении факторов риска развития ТГО и применении профилактических средств, которые в дальнейшем будет оказывать содействие снижению послеоперационных осложнений и послеоперационной летальности.
Summary
CLINICAL AND ANATOMICAL ANALYSIS OF MARTALITY CASES OCCURED AGAINST THROMBOHEMORRHAGIC COMPLICATIONS
Gromova A.M., Sysa O.N., Krutikova E.I.
Key words: hysteromyoma, thrombosis, thrombohemorrhagic complications.
The research was centered around the hemorrhagic complications because of their danger in surgical and especially in gynecological practice. 2671 pathology records for 10 years (1990-1999) including 2615 and 56 gynecological were studied. It has been found out the thrombohemorrhagic complications are the dominating causes of death and rank the high percentage during both surgical (4.5%) and gynecological (2.1%) interventions. Therefore the solution of the problem is in the careful study of risk factors provoking thrombohemorrhagic complications and application of preventive medicines which then may contribute to the reducing of post-operative complication and post-operative mortality.
Tom 8, Выпуск 4
85
