CC BY
12
УДК 616.714+616.831]-001.45-07-074(07) DOI 10.26683/2786-4855-2021-2(36)-34-43
КЛ1Н1КА I Д1АГНОСТИКА ВОГНЕПАЛЬНИХ НЕПРОНИКАЮЧИХ ЧЕРЕПНО-МОЗКОВИХ ПОРАНЕНЬ У ЛОКАЛЬН1Й В1ЙН1
А.О. ДАНЧИН1, О.М. ГОНЧАРУК2, М.С. АЛТАБРОУР13 Г.О. ДАНЧИН1, С.А. УСАТОВ3, О.П. КОВАЛЕНКО4
1Клiнiка нейрохiрурrii, Нацюнальний вiйськово-медичний клiнiчний центр «Головний вшськовий клiнiчний гостталь» МО Украши, м. Кшв, Украша 2Кафедра нейрохiрурrii, Нацюнальний ушверситет охорони здоров'я Украши iMeHi П.Л. Шупика, м. Кшв, Украша 3Кафедра нейрохiрурrii, травматологи та ортопеда з ЛФК, Луганський державний медичний ушверситет, м. Рубiжне, Украша 4ДУ «Науково-практичний Центр ендоваскулярно! нейрорештенохiрурrii НАМН Украши», м. Кшв, Украша
*Conflict of Interest Statement (We declare that we have no conflict of interest).
*Заява про конфл^ штереав (Ми заявляемо, що у нас немае нiякого конфлiкту штереав). *Заявление о конфликте интересов (Мы заявляем, что у нас нет никакого конфликта интересов).
*No human/animal subjects policy requirements or funding disclosures.
*Жодний i3 об'екпв дослщження (людина/тварина) не пiдпадае пiд вимоги полггики щодо розкриття шформацп фшансування.
*Ни один из объектов исследования не подпадает под политику раскрытия информации финансирования.
*Date of submission — 28.05.21 *Date of acceptance — 09.06.21
*Дата подачi рукопису — 28.05.21 *Дата ухвалення — 09.06.21
*Дата подачи рукописи — 28.05.21 *Дата одобрения к печати — 09.06.21
Мета роботи - досл1дити особливост1 клШчних вияв1в та оцтити ефектившсть мультистральног комп 'ютерног томографа (МСКТ) черепа i головного мозку в д1агнос-тиц вогнепальних непроникаючих черепно-мозкових поранень у локальнт втш.
Mamepianu та методи. Проаналiзовано icтори хвороби 155 nацieнтiв, як отримали вогнепальне непроникаюче черепно-мозкове поранення тд час бойових дт на Сходi Украши в 2014-2020 рр. УЫ поранен були чоловiчог cтатi втом вiд 18 до 60 рошв (середнт вт - 35,1 року). Вивчено оcобливоcтi клШчних виявiв i результати сучасних методiв дiагноcтики вогнепальних непроникаючих черепно-мозкових поранень при наданш спещ-алiзованог нейрохiрургiчног допомоги в лтувальних установах третього та четвертого рiвня медичного забезпечення.
Результати. Виявлено велик дiагноcтичнi можливоcтi МСКТ для визначення локалiза-ци поранення, виду снаряда, який ранить, характеру ранового каналу, вогнепальних пере-ломiв черепа i супуттх ушкоджень внутршньочерепних структур. Установлено, що при вогнепальних непроникаючих кульових i осколкових дотичних черепно-мозкових пораненнях
мають мгсце неповнг та вдавлен переломи, а при поодиноких / множинних осколкових слтих пораненнях - неповнг, д1рчаст1 та д1рчасто-вдавлею переломи з наявтстю в них осколкгв. Визначено патоморфолог1чю особливост1 характеру ранових канал1в I внутргш-ньочерепних ушкоджень. Вони завжди супроводжуються травматичними субарахног-дальними крововиливами та забоями головного мозку, в бгльшостг випадкгв - вогнищевими забоями. У 3,1 % поранених спостер1гали внутр1шньочерепн1 гематоми.
Висновки. КлШчш вияви при вогнепальних непроникаючих черепно-мозкових пораненнях залежать не лише в1д р1зновиду рани м 'яких тканин склетння черепа, а й в1д характеру перелому черепа, та переважно зумовлет тяжшстю травматичного ушкодження мозку. МСКТголовного мозку I черепа дае змогу визначити локал1зац1ю поранення вид снаряду, який ранить, характер ушкоджень м 'яких тканин склетння черепа, ранових канал1в, вогнепальш переломи черепа I супутн поранення внутргшньочерепних структур.
Ключов1 слова: вогнепальш непроникаючi черепно-мозковi поранення; рановий канал; вогнепальш переломи черепа; внутршньочерепш ушкодження.
ПерелЫ скорочень
КТ Комп'ютерна томограф1я
МСКТ Мультистральна комп 'ютерна томограф1я
У локальних вшнах i збройних конфлш-тах ХХ1 ст., зокрема в збройному конфлш-т на Сходi Украши спостер^аеться висока частка поранених з вогнепальними непро-никаючими черепно-мозковими поранення-ми - до 20 % вщ уах вогнепальних пора-нень черепа i мозку. У зв'язку iз застосуван-ням нових видiв артилершських снарядiв, при вибухах яких утворюються численш осколки спрямовано'1 дп, збшьшилася кшь-юсть тяжчих множинних осколкових пора-нень, яю мають значш вщмшносп вщ непроникаючих поодиноких осколкових пора-нень за клшшо-морфолопчними виявами, що змушуе шукати новi методи дiагностики та лшування. У сучасних локальних вiйнах i збройних конфлiктах частка осколкових по-ранень значно бiльша (до 90 %), шж кульо-вих, i ця тенденцiя посилюеться.
Аналiзованi бойовi травми належать до поранень переважно середнього ступеня тяжкостi. Загальний стан бшьшосп пащен-тiв безпосередньо тсля поранення оцiнено як задовшьний. Пiд час медичного сорту-
ДАНЧИНАндрт Олександрович д. мед. н., лiкар-нейрохiрург, 3aeidyea4 вiддiленням нейрохiрургii Нацюнального вшськово-медичного клiнiчного центру «Головний вшськовий клiнiчний госпталь»
Адреса: 01133, м. Кш'в, вул. Госптальна, буд. 18 Тел.: +38 (044) 521-84-13 E-mail: a.a.danchyn@gmail.com ORCID ID: 0000-0001-6427-1908
вання на догосттальному етап надання ме-дично'1 допомоги вони самостшно пересу-валися. Ця група бшщв з нетяжкими ушко-дженнями м'яких тканин склетння черепа, власне черепа i невеликими вогнищевими забоями головного мозку легкого ступеня тсля устшного лшування е кандидатами для повернення до виконання службових обов'язюв, що е одним з найважливших завдань для управлшня системою надання медично'1 допомоги в армп та нейрохiрургiв. 1нша нечисленна група - бiйцi з поранення-ми середнього ступеня тяжкост та тяжкими пораненнями, з тяжчими морфолопчними змiнами не лише м'яких тканин склетння черепа i власне черепа, а й мозку, у виглядi вогнищевих забо'1'в середнього ступеня тяж-костi, а iнодi - тяжчих ушкоджень мозку у ви-глядi стиснення мозку внутршньочерепни-ми гематомами. Зазначеш структурнi змiни тканин голови при вогнепальних непрони-каючих черепно-мозкових пораненнях най-точшше можуть бути дiагностованi лише за допомогою мультистрально'1' комп 'ютерно'1 томографа (МСКТ). У сучаснш л^ерату-рi немае повiдомлень про систематизованi дат комп'ютерно'1' томографа при непро-никаючих черепно-мозкових пораненнях. У лшувально-евакуацшнш системi Збройних Сил Украши спецiалiзовану нейрохiрургiч-ну допомогу надають лише пiсля виконання МСКТ у лшувальних установах третього та четвертого рiвня медичного забезпечення.
Мета роботи - дослщити особливостi клiнiчних виявiв та оцшити ефективнiсть мультиспiральноï комп'ютерно'1 томографа (МСКТ) черепа i головного мозку в дiагнос-тицi вогнепальних непроникаючих черепно-мозкових поранень у локальнш вшш.
Матер1али та методи
Проаналiзовано юторп хвороби 155 паць енпв, якi отримали вогнепальне непроника-юче черепно-мозкове поранення пiд час бо-йових дiй на Сходi Украши в 2014-2020 рр. Yei поранен були чоловiчоï статi вiком вщ 18 до 60 рокiв (середнш вiк - 35,1 року).
Вивчено особливосп клiнiчних виявiв i результати сучасних методiв дiагностики вогнепальних непроникаючих черепно-моз-кових поранень при наданш спецiалiзованоï нейрохiрургiчноï допомоги в лшувальних установах третього та четвертого рiвня ме-дичного забезпечення.
За видом снарядiв, якi ранять, переважали осколю^ поранення (92,9 % (144 випадки)). Пацieнтiв з кульовими пораненнями було 11 (7,1 %). При вогнепальних непроникаючих черепно-мозкових пораненнях найчаспше виявляли omm рановi канали - у 121 (78,1 %) пащента, тодi як дотичнi рановi канали - у 61 (21,9 %).
У дослщженш використано сучасну ро-бочу клiнiко-анатомiчну за даними комп 'ю-терноï томографа (КТ) класифшащю вогне-пальних непроникаючих черепно-мозкових поранень [6].
При надходженш в лiкувальний заклад 3-4-го рiвня медичного забезпечення загаль-ний стан поранених оцшювали на пiдставi порушення свiдомостi, аналiзу iнших кшшч-них виявiв i показникiв життево важливих функцш. У бiльшостi пацiентiв в анамнезi була короткочасна (протягом декшькох хви-лин) втрата свiдомостi вщразу пiсля поранення, у 3 з тяжкими вогнищевими забоями та у 5 з внутршньочерепними гематомами на тл забою мозку втрата свщомосп трива-ла значно довше. У пораненого, в якого не-проникаюче осколкове поранення супрово-джувалося стисненням мозку етдуральною гематомою, був «св^лий промiжок часу» (близько 1 год). Кровотечу з ран зупинено тд час надання першоï медичноï допомоги пов'язкою, що стискае. На наступних етапах надання медичноï допомоги кровотечi не
було. Гемодинамiчнi показники у поранених на етапах надання медичноï допомоги були в межах норми.
У невролопчному статус при госпiталiза-цп в лiкувальну установу 3-го рiвня медичного забезпечення в уах поранених була за-гальномозкова симптоматика: головний бшь, нудота, у 3 - блювота. Вогнищева симптоматика, яка свщчить про локалiзацiю ушко-дження мозку, чiтко виявлялася у 4 поранених зi стисненням мозку внутршньочерепними гематомами. У бiльше половини пащент1в iз субарахнощальними крововиливами мала мюце менiнгеальна симптоматика. При люм-бальнiй пункцп, виконанiй 37 пораненим з дiагностичною i лiкувальною метою, виявле-но незначнi або помiрнi домiшки кровi в лш-вор^ у 6 поранених з тяжким забоем мозку лшвор був значно забарвлений кров'ю. Най-частiше спостер^али дiрчастi переломи в по-еднанш з лiнiйним переломом (94 (60,6 %)), рщше - дiрчастi (35 (22,6 %)) i неповнi (18 (5,8 %)) переломи. Вдавленi переломи склетння черепа дiагностували у 8 (5,2 %)) випадках. У 2 поранених з вогнепальними непроникаючими множинними осколковими пораненнями, лшшш переломи виявлено на вщсташ вщ рани.
Ушкодження м'яких тканин при непроникаючих осколкових черепно-мозкових пораненнях мали вигляд обмеженоï округа форми рани, при дотичних пораненнях - по-здовжньоï рани, яка зяяла на всю глибину шюри, апоневрозу i скроневого м'яза, якщо поранення локалiзувалося в скроневiй або потиличнш дiлянцi.
Результати
Тяжкiсть стану хворих при вогнепальних непроникаючих черепно-мозкових поранен-нях залежить вщ багатьох чинниюв, насам-перед вщ внутрiшньочерепноï патологи, характеру та об'ему ушкоджень м'яких тканин склетння черепа i переломiв черепа. Кш-цева кiнетична енергiя осколка при слших пораненнях та кшетична енергiя «бiчного удару» снаряду, що ранить, при дотичних по-раненнях трансформуеться в перелом черепа i травматичний субарахнощальний кровови-лив, забiй мозку або стиснення [1].
У 5 поранених зi стисненням мозку та в 1 з тяжким забоем мозку стан був тяжкий, у бшьшосп пащентсв 99 (63,8 %) - задовшь-
ний, у 47 (30,3 %) - середньо'1 тяжкостi, у 6 (3,9 %) - тяжкий, в 1 (0,7 %) - вкрай тяжкий. Важливе значення мае характер перелому та рани м'яких тканин, особливо ширина вдавленого перелому i стутнь його вдавлення.
Установлено таю особливосп кл^чних виявiв вогнепальних непроникаючих че-репно-мозкових поранень у 146 (94,1 %) пащен^в з легкими i середнього ступеня тяжкост пораненнями: короткочас-на втрата свщомост безпосередньо тс-ля поранення, невиразна загальномозкова симптоматика (у бiльшостi поранених), задовшьний стан (у бшьшосл випадкiв), як результат прямо'1 руйнiвноï д^' снаряду - наявшсть рани м'яких тканин склетння черепа i неповного перелому, як результат опосередкованого мехашчного впливу на череп «Очного удару» кулi або осколка -наявшсть внутршньочерепних вдавлених ушкоджень i дiрчасто-вдавлених переломiв черепа, травматичних субарахно'дальних крововиливiв, вогнищевих забо'в мозку невеликого розмiру, локалiзованих у дiлянцi вогнепального перелому.
Особливостi клшчних виявiв вогнепаль-них непроникаючих черепно-мозкових по-ранень у 9 (5,9 %) пащенпв з пораненнями тяжкого ступеня: тривала втрата свщомосп безпосередньо тсля поранення, у пащен-та з епiдуральною гематомою спостер^ався «свiтлий промiжок часу», виразна загально-мозкова симптоматика, тяжкий загальний стан, наявшсть рани м'яких тканин склетння черепа i перелому черепа як результат прямо'' руйшвно'' дп снаряду, анатомiчнi ушкодження у виглядi дiрчастих, вдавлених та дiрчасто-вдавлених переломiв черепа i внутршньочерепш ушкодження: травматич-нi субарахнощальш крововиливи як результат опосередкованого мехашчного впливу на череп «Очного удару» кулi та трансформацп кiнетичноï енергп, вогнищевi забо'' мозку, локалiзованi в дшянщ вогнепального перелому, субдуральна, етдуральна внутршньо-мозковi гематоми.
При дiагностицi непроникаючих че-репно-мозкових поранень, крiм вивчення анамнезу i кл^чних даних, важливе значення мае вiзуальне обстеження рани, ïï розмiр, форма, стан кра1в, дно та глибина. Метод дiагностики зондом, який широ-
ко застосовують для визначення характеру вогнепально1 рани в масштабних i локальних вшнах [2], не використовували на третьому та четвертому рiвнi медичного забезпечення, оскшьки даних КТ було до-статньо для повного уявлення про характер вогнепального поранення.
Оглядовi кранюграми на третьому та четвертому рiвнi медичного забезпечення не виконували, оскшьки вичерпну шфор-мащю отримували при застосуваннi шшого променевого методу дослiдження - МСКТ черепа i головного мозку без контрасту. Та-ко1 тактики дотримуеться i вщомий амери-канський нейрохiрург Mark S. Greenberg, який вважае МСКТ обов' язковим доопера-цiйним методом дiагностики, що дае змогу визначити рановий хщ, виявити внутрш-ньочерепш гематоми, кiстковi та металевi фрагменти [7]. У наших спостереженнях МСКТ черепа i головного мозку без контрасту виконували на комп'ютерному то-мографi General Electric Light speed VCT (США) 64 у режимi 3D rendering з вико-ристанням вторинно1 реконструкцп та ш-струментiв робочо1 станцп апарата, що дае змогу при аналiзi даних КТ-дослщжень визначити локалiзацiю поранення, наявшсть в ушкоджених тканинах снаряду, який ранить, характер ушкодження м' яких тканин склетння черепа та вогнепального перелому, його розмiри, локалiзацiю i характер внутрiшньочерепних ушкоджень.
На пiдставi отримано1 шформацп моде-лювали бiомеханiку поранення i, зютавляю-чи з клiнiчними даними, встановлювали по-переднiй дiагноз.
Вогнепальнi непроникаючi осколковi слiпi черепно-мозковi поранення мали певш кль нiко-морфологiчнi особливостi залежно вщ кiлькостi осколкiв та ix кiнетичноï енергп. За даними МСКТ-дослiджень, у 101 (65,2 %) пащента дiагностовано вогнепальнi пооди-нокi непроникаючi осколковi слiпi черепно-мозковi поранення, у 43 (27,7 %) - множинш.
Вогнепальш непроникаючг поодинокг осколковг слп черепно-мозковг поранення
При аналiзi клш^о-комп 'ютерно-томо-графiчниx даних вогнепальних непроникаючих осколкових слших черепно-мозкових поранень виявлено таю характерш ознаки: наявшсть одного слшого ранового каналу у виглядi цилiндра, який починаеться
з невелико! (<6 мм) округло'1 форми рани м'яких тканин в однш анатомiчнiй дшян-щ (лобовiй, тiм'янiй, потиличнiй, дiлянцi вуха та соскоподiбного вiдростка) i закш-чуеться неповним дiрчастим або дiрчас-то-вдавленим переломом склепiння черепа (рис. 1) з наявшстю осколмв. Неповнi переломи виникали тодi, коли осколок мав достатню кiнетичну енерпю, щоб потрапи-ти в корковий шар i паренхiму кiстки, але недостатню для ушкодження внутр^ньо! пластинки кютки. Рановий канал у кютщ за формою частково нагадуе сферичну по-верхню кулi (рис. 2).
Для дiрчастого перелому характерна наявшсть короткого ранового каналу ци-
лшдрично! форми, утвореного осколком, який, втративши кiнетичну енергiю, зупи-нився перед внутршньою пластинкою, не ушкодивши п, або п ушкодження е незна-чним (рис. 3).
Найбiльша частка припадала на дiрчас-то-вдавленi переломи - 61 (39,3 %), дь рчаст переломи спостерiгали у 31 (5,8 %) пораненого, неповш - ще у 31 (5,8 %). За-звичай цей тип поранень супроводжувався незначним або помiрним субарахнощаль-ним крововиливом, вогнищевими забоями мозку невеликого розмiру, розташованими поблизу перелому юстки (див. рис. 3). В 1 (0,6 %) пащента дiагностована епiдуральна гематома (дуже рщюсне спостереження в
Рис. 1. МСКТ пораненого з непроникаючим поодиноким осколковим слтим черепно-мозковим пораненням: д1рчастий перелом правог скроневог шстки
Рис. 2. МСКТ: 3Б-реконструкц1я непроникаючого осколкового слтого черепно-мозкового поранення: неповний перелом правог т1м 'яног шстки парасагтально
Рис. 3. МСКТ пораненого з непроникаючим осколковим слгпим черепно-мозковим пораненням: дгрчастий перелом лгвог тгм 'яног кгстки
нашому матерiалi), спричинена пораненням скронево! юстки та ушкодженням середньо! оболонково! артерп (див. рис. 1).
Вогнепальнг непроникаючг множинт осколковг слШ черепно-мозковг поранення
Причиною вогнепальних непроникаючих множинних осколкових слших че-репно-мозкових поранень е руйшвна дiя
декiлькох осколкiв рiзного розмiру. За кль нiчним перебiгом щ поранення тяжчi, нiж поодинокi осколковь
При вивченнi даних комп'ютерно! томографа в режимi 3D «angio» i 3D «bones and skins» одного з поранених виявлено 27 осколкових слших каналiв м'яких тканин склетння черепа i один осколковий слший
Рис. 4. МСКТ: злгва - ЗО-реконструкцгя; справа - коронарний скан пораненого з вогнепальним непроникаючим множинним осколковим слгпим черепно-мозковим пораненням: вдавлений перелом лгвог скроневог кгстки, множинн1 рани м 'яких тканин склетння черепа в лгвгй скронево-лобнт дглянцг, вогнищевий забгй лгвог скроневог частки,
субарахногдальний крововилив
Рис. 5. МСКТ: злгва - осьовог скан; справа - 3Б-реконструкц1я вогнепального непроникаючого множинного осколкового слтого черепно-мозкового поранення в правт тгм 'яно-лобнгй дглянцг спрямованим пучком осколкгв: вдавлений г лгнгйний переломи правог т1м 'яног шстки, вогнищевий забш правог т1м 'яног частки,
субарахногдальний крововилив
канал з вогнепальним переломом черепа в лiвiй скроневш кютщ (рис. 4).
Для отримання вичерпно! шформацп та усшшного виконання хiрургiчного втру-чання у таких поранених виконували до-слщження у режимi 3D-гendeгing з вико-ристанням вторинно! реконструкцп та ш-струментiв робочо! станцп апарата за роз-робленою нами методикою.
У 6 (3,9 %) поранених з вогнепальними непроникаючими множинними осколкови-ми слшими черепно-мозковими поранення-ми спрямованим пучком уламюв виявлено характернi ознаки ранових слших каналiв м'яких тканин, яю закiнчувалися вдавленим переломом великого розмiру.
Вогнепальнг непроникаючг осколковг та кульов1 дотичт черепно-мозков1 поранення
При вивченш даних КТ-дослщжень у 34 (21,9 %) пащешпв дiагностовано вогнепальш дотичш черепно-мозковi поранення: кульовi - в 11 (7,1 %), поодиною осколко-вi - у 15 (9,6 %), множинш осколковi - у 8 (5,2 %). Вогнепальш непроникаючi дотич-нi черепно-мозковi поранення мали певнi клiнiко-морфологiчнi особливост залежно вiд виду та кшькосп снарядiв, якi ранять,
1'х кшетично! енергп, зумовлено! дiею кулi, одного уламка або спрямованим пучком де-кшькох осколкiв (рис. 5 та 6).
При множинних осколкових дотичних по-раненнях мали мюце вдавленi переломи, рщ-ко - лiнiйнi, а при поодиноких осколкових i кульових дотичних пораненнях - вдавленi та неповш переломи.
Забо! мозку i субарахнощальш кровови-ливи супроводжували вс вогнепальнi до-тичнi поранення. При кульових i множинних осколкових пораненнях вони клшчно та рентгенолопчно виявлялися у тяжчiй формi (див. рис. 6). Внутршньочерепна гематома (субдуральна та субдуральна в поеднанш з внутршньомозковою) - дуже рiдкiсна пато-логiя, яка супроводжувала кульовi дотичш поранення (див. рис. 6).
Обговорення
За результатами проведеного дослщжен-ня, вогнищевi забо'1' мозку спостерiгалися в уах пацiентiв з вогнепальними непроника-ючими черепно-мозковими пораненнями, що узгоджуеться з даними Е.К. Гуманенко та 1.М. Самохвалова [4]. Однак, за нашими даними, тяжмсть забо'1'в мозку в бiльшостi
Рис. 6. МСКТ-дослгдження черепа г головного мозку пацгента з вогнепальним непроникаючим дотичним черепно-мозковим пораненням, яке супроводжувалося внутргшньочерепними гематомами, акс1альний зргз: злгва - стиснення мозку в лгвгй лобно-т1м 'яно-скронев1й дшянщ субдуральною гематомою на тл1 вогнищевого забою л1во'г тгм 'яног частки, вдавлений перелом лгвог тгм 'яног кгстки; справа - стиснення мозку в л1в1й т1м'яно-скронев1й дшянц1 субдуральною гематомою та внутр1шньомозковою гематомою л1во'г т1м 'яног частки на тл1 вогнищевого забою л1во'г т1м 'яног частки, вдавленого перелому л1во'г т1м 'яног шстки
поранених значно менша: забо'1' легкого сту-пеня дiагностовано у 91,0 % хворих, серед-нього ступеня - у 7,7 %, тяжкого ступеня - у 1,3 %. Стиснення мозку внутршньочереп-ними гематомами спостершалося у 3,1 % поранених на та осередкового забою мозку. Клшчш вияви при вогнепальних непрони-каючих черепно-мозкових пораненнях зале-жать переважно вщ тяжкост травматичного ушкодження мозку, а також вщ характеру рани м'яких тканин склетння черепа i типу перелому кюток черепа. Вогнепальш непро-никаючi черепно-мозковi поранення завжди супроводжуються травматичними субарах-но'1'дальними крововиливами та вогнищеви-ми забоями мозку, рщко (у 3,1 % поранених) - внутршньочерепними гематомами на та вогнищевого забою головного мозку. При вогнепальних непроникаючих кульових i осколкових дотичних черепно-мозкових по-
раненнях мають мюце неповш та вдавлеш переломи, при поодиноких i множинних осколкових слших пораненнях - неповш, вдавлеш, дiрчастi та дiрчасто-вдавленi переломи з наявшстю в них осколюв.
Висновки
Кл^чш вияви при вогнепальних не-проникаючих черепно-мозкових поранен-нях залежать не лише вщ рiзновиду рани м'яких тканин склетння черепа, а й вщ характеру перелому черепа, та переважно зумовлет тяжмстю травматичного ушкодження мозку. МСКТ головного мозку i черепа дае змогу визначити локалiзацiю поранення, вид снаряду, який ранить; характер ушкоджень м'яких тканин склетння черепа, ранових каналiв, вогнепальш переломи черепа i супутш поранення вну-трiшньочерепних структур.
References
1. Berkutov AN. Mekhanyzm obrazovanyya y stroenyya ohnestrelnoy rany. In: Rany y ranevaya infektsyya. Pod red. MY Kuzyna y BM Kostyuchenko. M.; 1981. P. 628-40. (in Russian)
2. Haydar BV. Voennaya neyrokhyrurhyya. SPb.:Pravda; 1998. 118 p. (in Russian)
3. Molchanov VY, Popov VL, Kalmykov KN. Ohnestrelnye povrezhdenyya y ykh sudebno-medytsynskaya ekspertyza. L.; 1990. 272 p. (in Russian)
4. Humanenko EK, Samokhvalov YM. Voenno-polevaya khyrurhyya lokalnykh voyn y vooruzhennykh konflyktov. M.; 2014. P. 83-4. (in Russian)
5. Eryukhyn YA, Zhyrnovoy VM, Khrupkyn VY. Patohenez y lechenye ohnestrelnoy rany myahkykh tkaney. Vesta. khyrurhyy. 1990;145(8):53-8. (in Russian)
6. Danchyn AO, Polishchuk MY, Danchyn OH. Klasyfikatsiya vohnepalnykh poranen cherepa ta holovnoho mozku. Navchalnyy posibnyk. Kyiv; 2018. 135 p. (in Ukrainian)
7. Greenberg MS. Hand book of Neurosurgery. 5th ed. Thieme Medical Publishers; 2010. P. 730-3.
8. Kostyuchenok BM, Dumchev VA, Karlov VA. Sovremennaya ohnestrelnaya rana. Voen-med. zhurn. 1977;6:16-8. (in Russian)
9. Smyrnov EY. Opyt sovetskoy medytsyny v Velykoy Otechestvennoy voyne 1941-1945 hh. Vol. 4. Moskva: Medhyz;1950. P. 166-9. (in Russian)
КЛИНИКА И ДИАГНОСТИКА ОГНЕСТРЕЛЬНЫХ НЕПРОНИКАЮЩИХ ЧЕРЕПНО-МОЗГОВЫХ РАНЕНИЙ В ЛОКАЛЬНОЙ ВОЙНЕ
А.А. ДАНЧИН1, О.Н. ГОНЧАРУК2, М.С. АЛТАБРОУРИ3, Г.А. ДАНЧИН1, С.А. УСАТОВ3, А.П. КОВАЛЕНКО4
1Клиника нейрохирургии, Национальный военно-медицинский клинический центр «Главный военный клинический госпиталь» МО Украины, г. Киев, Украина
2Кафедра нейрохирургии, Национальный университет здравоохранения Украины имени П. Л. Шупика, г. Киев, Украина
3Кафедра нейрохирургии, травматологии и ортопедии с ЛФК, Луганский государственный медицинский университет, г. Рубежное, Украина
4ГУ «Научно-практический Центр эндоваскулярной нейрорентгенохирургии НАМН Украины», г. Киев, Украина
Цель работы - исследовать особенности клинических проявлений и оценить эффективность мультиспиральной компьютерной томографии (МСКТ) черепа и головного мозга в диагностике огнестрельных непроникающих черепно-мозговых ранений в локальной войне.
Материалы и методы. Проанализированы истории болезни 155 пациентов, получивших огнестрельное непроникающее черепно-мозговое ранение во время боевых действий на Востоке Украины в 2014-2020 гг. Все раненые были мужского пола в возрасте от 18 до 60 лет (средний возраст - 35,1 года). Изучены особенности клинических проявлений и результаты современных методов диагностики огнестрельных непроникающих черепно-мозговых ранений при оказании специализированной нейрохирургической помощи в лечебных учреждениях третьего и четвертого уровня медицинского обеспечения.
Результаты. Выявлены большие диагностические возможности МСКТ для определения локализации ранения, вида ранящего снаряда, характера раневого канала, огнестрельных переломов черепа и сопутствующих повреждений внутричерепных структур. Установлено, что при огнестрельных непроникающих пулевых и осколочных касательных черепно-мозговых ранениях имеют место неполные и вдавленные переломы, а при единичных и множественных осколочных слепых ранениях - неполные, дырчатые и дырчато-вдавленные переломы с наличием в них осколков. Определены патоморфо-логические особенности характера раневых каналов и внутричерепных повреждений. Они всегда сопровождаются травматическими субарахноидальными кровоизлияниями и ушибами головного мозга, в большинстве случаев - очаговыми ушибами. У 3,1 % раненых наблюдали внутричерепные гематомы.
Выводы. Клинические проявления при огнестрельных непроникающих черепно-мозговых ранениях зависят не только от вида раны мягких тканей свода черепа, но и от характера перелома черепа и преимущественно обусловлены тяжестью травматического повреждения мозга. МСКТ головного мозга и черепа позволяет определить локализацию ранения, вид ранящего снаряда, характер повреждений мягких тканей свода черепа, раневых каналов, огнестрельные переломы черепа и сопутствующие ранения внутричерепных структур.
Ключевые слова: огнестрельные непроникающие черепно-мозговые ранения; раневой канал; огнестрельные переломы черепа; внутричерепные повреждения.
CLINIC AND DIAGNOSTICS OF THE NON-PENETRATING GUN-SHOOT CRANIOCEREBRAL INJURIES IN THE LOCAL WAR
A.O. DANCHIN1, O. M. GONCHARUK2, M.S. ALTABROWRY3, G.O. DANCHIN1, S.A. USATOV3, OP. KOVALENKO4
1Clinic of Neurosurgery, National Military Medical Clinical Center «Main Military Clinical Hospital» of the Ministry of Defense of Ukraine, Kyiv, Ukraine
^Department of Neurosurgery, Shupyk National Healthcare University of Ukraine, Kyiv, Ukraine 3Department of Neurosurgery, Traumatology and Orthopedics with Phisical Therapy, Lugansk State Medical University, Rubezhnoe, Ukraine
4SO «Scientific-Practical Center of Endovascular Neuroradiology NAMS of Ukraine», Kyiv, Ukraine
Objective - to evaluate the features of the clinical manifestations and effectiveness of multi-slice computed tomography (MSCT) of the head for the diagnosis of non-penetrating gun-shoot head injuries in the local war.
Materials and methods. The medical data of 155 patients who received a non-penetrating gun-shoot head injuries during the war in the Eastern Ukraine between 2014-2020 were analyzed. All patients were males between 18 and 60 years (average age - 35.1 years). The peculiarities of clinical manifestations and results of diagnostic evaluation of non-penetrating gun-shoot head injuries during specialized neurosurgical care in medical institutions on the third and fourth levels of medical aid have been studied.
Results. Wide diagnostic capabilities of MSCT were revealed for determination of the wounds localization, type of the projectile, the nature of the wound channel, gunshot skull fractures, and associated intracranial injuries. It was found that with non-penetrating bullet and shrapnel tangential cranio-cerebral wounds, incomplete and depressed fractures usually occurred, and with single and multiple shrapnel blind wounds, incomplete - perforated and depressed fractures with the presence of bone fragments. The pathomorphological features of the nature of the wound channels and intracranial injuries were determined. They are always associated by traumatic subarachnoid hemorrhages and brain contusions, in most cases - focal. Intracranial hematomas were observed in 3.1 % of the patients.
Conclusions. Clinical manifestations of the non-penetrating craniocerebral gunshot wounds depend not only on the type of cranial soft tissue injury, but also on the nature of the skull fracture and are mainly occurred because of the severity of the traumatic brain injury. MSCT of the head makes it possible to determine the localization of the wound, the type of the wounding projectile, the nature of the cranial soft tissues damage, wound channel, gunshot skull fractures and associated intracranial injuries.
Key words: non-penetrating craniocerebral gunshot wounds; wound channel; gunshot skull fractures; intracranial injuries.
