CC BY
50
Injj
М1ЖНАРОДНИЙ НЕВРОЛОГ1ЧНИЙ ЖУРНАЛ
INTERNATIONAL NEUROLOGICAL JOURNAL
МЕЖДУНАРОДНЫЙ НЕВРОЛОГИЧЕСКИЙ ЖУРНАЛ _____
ОГЛЯД
/REVIEW/
УДК 616-022.7:578.825.11]-06:616-009.24]-092 DOI: 10.22141/2224-0713.3.105.2019.169912
Мальцев Д.В.
1нститут экспериментальноï i i<AiHÎ4Hoi' медицини НМУ iMeH О.О. Богомольця, м. Кив, Укра'на
Клшка i AiarnocrnKO скроневого MeAiOHHoro склерозу, асoцiйoванoгo з гeрпeсвiруснoю
iнфeкцieю
Резюме. У cmammi детальнорозглянуто клтчш й нейров1зуал1зацшш прояви особливо1' форми нейроде-генеративного процесу, що отримав назву скроневого медiанного склерозу, асощйованого з герпесвiрусною тфекщею. Розглянуто стади розвитку нейродегенераци при уражент структур лiмбiчноï системи центрально'1 нервово1'системи герпесвiрусами людини 6-го i 7-го титв. Обговорено гетерогентсть осно-вних miшчних синдромiв хвороби — нейропсихiаmричнихрозладiв, когнтивного зниження особисmосmi й вегетативно'1 дисфункцй. Скронева медiанна етлепая й скронева форма деменци е ктцевими наЫдками розвитку нейродегенеративного процесу в пацiенmiв 1з вiрус-iндукованим скроневим медiанним склерозом. Показано, що гшерттенсивтсть сигналу вiдгтокамтв, осmрiвцiв, парагтокампальнихзвивин iмигдалепо-дiбнихтл е типовоюмагнтно-резонансною ознакою скроневогомедiанного склерозу. Обговорено проблеми диференщально1 дiагносmики, зокрема з проявами авmоiмунних i паранеопластичних лiмбiчних енцефалМв, зумовлених продукщею антинейрональних автоантити, включаючи автоантитла до молекули GAD65. Даний огляд е ще одним щаблем на шляху до впровадження в клтчну практику неврологiв i психiаmрiв дiевого алгоритму з раннього выявления скроневого медiанного склерозу, асоцтованого з герпесвiрусною тфекщею, i своечасного призначення адекватного проmивiрусного лжування й адресно'1 iмуноmерапiï. Ключовi слова: скроневий медiанний склероз; герпесвiруси 6-го i 7-го титв; огляд
Вступ
Нейродегенеративш хвороби залишаються актуальною й остаточно не виршеною проблемою сучасно! неврологи. Одшею з найпоширешших у людськш популя-ци форм нейродегенераци е так званий скроневий ме-дiанний склероз (СМС; temporal mesial sclerosis), який все ще залишаеться недостатньо дiагностованим феноменом у кшшчнш практищ невролопв i психiатрiв. Цим термшом позначають випадки повтьно прогресуючо! нейродегенераци в серединних вщдтах скроневих час-ток швкуль великого мозку зi специфiчною кшшчною, патоморфолопчною й нейров1зуал1зацшною картиною [3]. Хоча на сьогодш встановлено багато етюлопчних чинниюв СМС у людей, герпесвiруснi шфекци, особливо вiруси герпесу 6-го i 7-го титв (HHV-6 i HHV-7), вважаються основною причиною розвитку зазначено! патологи. З'ясування етюлопчно! ролi герпесвiрусiв у
розвитку СМС вщкривае багатообщякш перспективи досягнення контролю над нейродегенеративним про-цесом за рахунок адекватного противiрусного лшуван-ня, i результати першого контрольованого дослiдження з апробаци противiрусних лiкiв при СМС, асоцшова-ному з герпесвiрусними iнфекцiями [7], шдтверджують перспективнiсть окресленого напрямку.
Характеристика нейродегенераци
Як вщомо, СМС — прогресуючий нейродегенера-тивний розлад, в основi якого лежить поступова втрата нейронiв, перебудова мiжнейронних зв'язюв i прогредь ентний реактивний астроглiоз у серединних структурах скроневих часток швкуль великого мозку, що належать до лiмбiчноl системи центрально! нервово! системи (ЦНС) [10]. Спочатку вражаються майже виключно гшокампи, мигдалепод1бш тiла, ос^вщ й парагшо-
© <Мжнародний невролопчний журнал» / «Международный неврологический журнал» / «International Neurological Journal» («Mezdunarodnyj nevrologiceskij zurnal»), 2019 © Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2019
Для кореспонденци: Мальцев Дмитро Валермович, 1нститут експериментально!' i шшчно''' медицини, Нацiональний медичний унiверситет iменi О.О. Богомольця, бульв. Т. Шевченка, 13, м. Ки'в, 02000, Укра'на; e-mail: dmaltsev@ukr.net
For correspondence: Dmytro Maltsev, Institute of Experimental and Clinical Medicine, Bogomolets National Medical University, T. Shevchenko boulevard, 13, Kyiv, Ukraine; e-mail: dmaltsev@ukr.net
кампальнi звивини, однак згодом нейродегенерацiя поширюеться й на iншi структури мозку через втрату аферентних i еферентних зв'язюв. Основою клшчно! картини ще! нейродегенераци е чотири синдроми: ней-ропсихiатричнi розлади (тривога, депрешя, iнсомнiя i/або шизофреноподiбнi прояви тощо), вегетативна дисфункцiя (включно з панiчними атаками), когш-тивне зниження особистосп й епiлептичний синдром за типом скронево! медiанноl ешлепси [6]. При СМС не формуються руховi або координаторнi порушення, а переважають розлади в психiчнiй сфер^ тому пащ-енти нерiдко звертаються по допомогу до психiатрiв, а не до невролопв. Кiнцевими наслщками СМС е рефрактерна скронева етлепсш, асоцiйована зi скроневим медiанним склерозом (temporal lobe epilepsy associated with mesial temporal sclerosis, TLE-MTS) [61], або скронева медiанна ептепшя з гшокамапальним склерозом (mesial temporal lobe epilepsy with hippocampal sclerosis, MTLE-HS) [44], що нерiдко потребуе нейрохiрургiчних втручань, i/або скронева деменцiя, яка може нагадувати за клiнiко-iнструментальними даними хворобу Альц-геймера з формуванням недiездатностi пацiента.
Стадií СМС
Кшшчний перебiг СМС мае принаймнi три посль довнi етапи: латентний, доептептичний/додементний i власне епiлептичний/дементний. Латентний перюд
тривае з моменту проникнення герпесвiрусу в сере-диннi структури скроневих часток швкуль великого мозку до появи перших кшшчних симптомiв СМС — вщ кiлькох мiсяцiв до ктькох рокiв. 1снування цього перюду пов'язано зi здатнiстю мозку функцюнально компенсувати втрату нейронiв на початкових проявах нейродегенераци за рахунок реатзаци процесiв нейро-пластичностi. Протягом латентного перюду деяы пащ-енти страждають вiд клiнiчних проявiв, що нагадують синдром хрошчно! втоми [19]. Щ загальнi симптоми зазвичай зумовленi вiрусемiею, сформованою причин-ним вiрусом, тому шформативною в дiагностицi в таких випадках е полiмеразна ланцюгова реакцiя (ПЛР) кровi з видоспецифiчними праймерами iнфекцiйного агента [21]. Проте iншi пацiенти можуть почувати себе задовтьно протягом усього латентного перюду, вважати себе здоровими особами й не звертатися по медичну допомогу з приводу ще! проблеми. Момент проникнення вiрусу до ЦНС може бути безсимптомним, проте в дггей при первинному шфшуванш HHV-6 або HHV-7 iнодi розвиваються так зваш фебрильнi судоми, що в деяких випадках можуть бути точкою вщшку початку нейродегенераци [60]. Якщо СМС розвинувся пiсля лiмбiчного герпесвiрусного енцефалiту, латентний перiод зазвичай вщсутшй (рис. 1) [11].
Доептептичний/додементний перюд характеризуемся поступовим наростанням нейропсихiатричних,
Рисунок 1. Магн1тно-резонансн1 ознаки гострого блатерального л'мб'чного енцефалту HHV-7-eT^oni (a, b, d, e — ураження ппокамп'в позначено стрлками; за Aburakawa Y. 3i сп'вавт.) [11]
В 80
.Ё 1,0x10" S I 1,0 x ю06_ 1,0x10'
□ к
" 1,0*10".
I 1,0x10'
IS 1,0 x 10й _|
ID
I 1,0x10'
4> >
HioxoBi луковиц!
Нюховий тракт
Рисунок2. Результати щентифкацп ДНКHHV-6 методом ПЛРу нюховихлуковицях i нюховому тракт в па^ентв iз лiмбiчним енцефалтом HHV-6-етюлоги (за Harberts Е. зi ствавт.) [30]
Примака: NIH — Нацональний нститутздоров'я.
вегетативних i когштивних розладiв iз рiзним темпом прогресування у рiзноманiтних комбшащях. Перебiг хвороби доволi варiабельний: деяы пацiенти при по-втьному прогресуванш нейродегенераци нiколи не до-сягають етлептичнох/дементно! стада, а в iнших першi епiлептичнi напади розвиваються вже в дитячому вщь
Епiлептична/дементна стадiя СМС характеризуеть-ся проявами скронево! медiанноl ептепси з переважан-ням паршальних епiлептичних нападiв над генератзо-ваними i/або розвитком скронево1 деменци з грубими порушеннями у семантичнш сферi [39]. У бiльшостi пащентав прояви ептепси передують розвитку деменци, проте е й таи, якi страждають вiд деменци без еш-лептичних нападiв.
ETioAori4Ha роль renecBipyciB при СМС
Як вщомо, СМС може розвиватися спонтанно, тобто без ешзоду перенесеного напередоднi л1м61чно-го енцефалiту, або мати постенцефалггае походження. Уперше про зв'язок мiж герпесвiрусами й СМС стало вщомо пiсля опису ще1 нейродегенераци в пащентав, якi перенесли скроневий частковий некротично-гемо-рагiчний енцефалiт, зумовлений вiрусами простого герпесу 1-го i 2-го типiв [53]. Однак основний поштовх до розвитку вчення про етюлопчну роль герпесвiрусiв при СМС отримало пiсля вiдкриття вiрусiв герпесу 6-го i 7-го типiв, що е провщними чинниками прогресування нейродегенераци при СМС. Доказова база причетнос-тi герпесвiрусiв до розвитку СМС Грунтуеться на таких пунктах: закономiрний розвиток СМС пiсля скроне-вого й лiмбiчного енцефалiтiв герпесвiрусноl приро-ди [11, 53], наявнiсть ДНК, РНК i бiлкiв вiрусу в зон нейродегенераци [22, 25], вткриття низки механiзмiв вiрус-iндукованоl нейродегенераци й ешлептогенезу [26, 35], виявлення кореляци мiж експресiею вiрусних б1лк1в i процесами глутаматерпчно1 ексайтотоксичностi в зош ураження [26], вттворення СМС у шддослщних
тварин при iнфiкуваннi герпесв!русами [65], з'ясування механiзму трансольфакторно1 м^ацИ герпесвiрусiв 1з верхнiх дихальних шлях1в до нейронiв гiпокампiв i миг-далеподiбних т1л (рис. 2) [30].
КлЫчна картина СМС
Увесь комплекс клшчних прояв1в при СМС у доет-лептичний/додементий перiод об'еднали п1д термiном «змша особистосп» (change personality). Ураження р1з-них структур л1м61чно! системи скроневих часток при СМС призводить до появи р1зних кшшчних симптом1в. Так, склероз гiпокампiв i парагiпокампальних звивин вiдповiдальний за когштивне зниження осо6истост1 з порушенням функци короткочасно1 пам'ятi й збе-реженням функцИ довготривало1 пам'ятi. Натомiсть склероз мигдалепод!бних т1л призводить до порушень в емоцiйнiй сферi й розлад!в поведiнки. Ураження осщв-ц1в втповтальт за вегетативну дисфункц1ю, включно з пашчними атаками, гiпервентиляцiйним синдромом i синдромом подразнено1 товсто1 кишки.
Тотальне ураження. При найтяжчих ураженнях змша особистоста при СМС полягае або в так званому особистасному синдром! (personality syndrome) при одноб!чному ураженш, або в синдром! Клювера — Бюс1 (Kluver-Bucy syndrome) при бтатеральному за-лученнi структур л1м61чно! системи ЦНС. PC. Trevisol-Bittencourt, A.R. Troiano описали осо6ист1сний синдром при ураженш недомшантно1 скронево1 частки, що по-лягав в шдукци гiпосексуальностi, гiперрелiгiйностi, зниженнi розум1ння гумору й гшерфаги [62]. Натомiсть глибока двобiчна атрофiя гiпокампiв у випадку тяжкого СМС може призводити до розвитку синдрому Клювера — Бюс1, який включае гiперсексуальнiсть, розлади емоцшно1 поведiнки, включаючи ексгiбiцiонiзм, а та-кож гiпероралiзм i вiзуальну агнозiю [12].
Соц1альна ттерференщя. У разi м'якших форм нейродегенераци при СМС, як1 зустрiчаються частше,
можуть вiдзначатися прогресуючi емоцшш розлади й порушення функцй' сощально! iнтерференцii, як показали М. Cohn 3Í спiвавт. Зокрема, виявили, що атрофiя лiвого гiпокампа призводить до загально! дисфункцй' сощально! адаптаци особистостi, тодi як атрофiя лiвого переднього неокортексу опосередковуе розвиток про-явiв патологiчного сарказму [18].
Тривога. Розлади психши при СМС доволi рiзно-манiтнi. Тривога може бути першим клшчним про-явом СМС у людей. Як показали H.M. Munger Clary зi спiвавт. у спещально спланованому клiнiчному до-слщженш, СМС незалежно асоцiйований iз тривожним розладом особистостi (OR = 2,12; 95% CI = 1,11-4,04, p = 0,023) [42]. Крiм тривоги, у таких пащентав найчас-тше розвиваються велика депресiя, епiзоди психозiв, шизофреноподiбнi прояви i, рiдше, бшолярний розлад й обсесивно-компульсивний синдром.
Депреая i психоз. Зпдно з результатами дослщжен-ня D. San-Juan зi спiвавт., при склерозi гiпокампiв мае мюце велика депресiя в 50 %, психотичш епiзоди — в 16 %, а ознаки деменци — ще у 8 % випадыв [51]. G.N. de Oliveira зi спiвавт. у спецiально спланованому дослщженш за участю 73 пащенпв дiагностували ознаки розладу настрою в 49,3 %, депреси — в 27,4 %, бшо-лярного розладу — в 9,6 %, тривоги — в 42,5 % (у тому чи^ генералiзованого тривожного розладу — в 21,9 %), обсесивно-компульсивного розладу — в 11,0 %, психо-тичних епiзодiв — у 5,5 % випадыв. Автори вщзнача-ють, що зазначенi психiчнi порушення частiше розви-валися при лiвобiчному СМС, нiж при правобiчному [20]. Р. Puppala зi сшвавт. повiдомили про тяжкий психоз як прояв СМС у пащента, який ранiше страждав вщ темпорально! медiанноi епiлепсii [48]. L. Gayubo Moreo зi спiвавт. повiдомили про розвиток епiзодiв психотич-но! депреси при СМС, яку описували рашше в асощ-ацп з часторецидивною HSV-1-iнфекцiею у виглядi орофацiального герпесу [28]. А. Quiske зi сшвавт. за допомогою мультиварiативного аналiзу показали, що депрешя в пацiентiв iз СМС, пов'язаним зi скроневою медiанною епiлепсiею, обумовлена саме СМС, а не е реакщею пацiента на хворобу або наслщком впливу ан-тиконвульсивних медикаментiв. Вiдзначено, що прояви депреси частше розвиваються при переважному лiво-бiчному ураженнi медiанних вщдшв скроневих часток пiвкуль великого мозку [49].
Шизoфрeнonoдiбнi розлади. D.C. Taylor зi сшвавт. у дослщженш за участю 255 пащенпв показав зв'язок СМС iз шизофреноподiбними проявами з дисощатив-ними розладами мислення, галюцинащями, параноею зi збереженням критики до свого стану, особливо часто в лiвшiв [59]. Вщповщно до цього R.K. Singh зi спiвавт. описали комплексш вiзуальнi й слуховi галюцинаци, а також змiну пiвкульноi' домшантносп при СМС у ди-тини [56].
Емоцшш й noeediHKoei порушення. Розлади емоцш, волi й поведшки при СМС вiдрiзняються в чоловшв i жiнок, що дозволяе говорити про модулюючий вплив статевих гормошв. Якщо в чоловiкiв частiше вщзнача-ються прояви агресивностi й експлозивш психотичнi
напади, то в жшок нерiдко рееструють ютериформну симптоматику, безпосередньо зумовлену ураженням мигдалеподiбних тiл. Так, S.R. Benbadis 3i спiвавт. описали серiю випадыв психогенних демонстративних неепшептичних нападiв, що 1мггували прояви скро-нево! медiанноï епiлепсiï, у пацiентiв i3 СМС [13]. A.E.R. Furlan 3i сшвавт. у нещодавньому ретроспективному когортному дослщженш встановили, що психо-генш неепiлептичнi напади комбiнувалися з ютинними епiлептичними нападами у 29,7 % випадыв i були единою формою нападiв в 9,8 % випадыв серед пащентав i3 TLE-MTS [27]. Натомють L.T. van Elst 3i спiвавт. у контрольованому випробуванш показали тiсну асоща-цiю афективно! агресивностi з атрофiею мигдалеподiб-них тл i оточуючих церебральних структур у пащентав iз СМС. Напади агресивност поеднувалася iз лiвобiч-ним ураженням мигдалепод1бних тiл, двобiчними па-тологiчними змiнами на електроенцефалограмi (ЕЕГ) i магштно-резонанснш томограмi (МРТ) головного мозку, характерними для СМС, низьким рiвнем IQ, депре-шею й тривожнiстю [63]. Вiдповiдно до цього А. Jacob зi сшвавт. у контрольованому ктшчному дослiдженнi встановили зв'язок контралатерального емоцiйного ли-цьового парезу i СМС у людей [32].
Цефалггя. При СМС може розвиватися рефрактер-ний цефалпчний синдром. J.C. Nunes зi спiвавт. у до-слiдженнi за участю 100 пащентав з СМС i пов'язаним iз цим епiлептичним синдромом показали тюний зв'язок цiеï нейродегенерацiï з рецидивним шсилатеральним цефалгiчним синдромом. У 51,9 % випадыв ешзодич-ний головний бть за фенотипом вщповщав критерiям мiгренi й лише в 39,1 % — головного болю напруження. Напади целфалгш були частими, тяжкими й зi схиль-шстю до латералiзацiï [45].
Когнтивне зниження. Розлади когштивно! сфери при СМС широко варшють — вiд мМмально! шзна-вально! дисфункц!! до деменци'. Вважають, що СМС е причиною щонайменше 16 % усiх випадыв деменци' в людей. У випадку постенцефалггачного СМС розвиваються грубi когнiтивнi розлади, зокрема, були випадки антеро- i ретроградно!' амнезп', аналопч-нi до тих, що часто вщзначаються пiсля травм мозку. При СМС вiдомi клiнiчнi прояви, що нагадують транзиторну глобальну амнезш, здебiльшого пiсля перенесеного скроневого часткового енцефалпу, ви-кликаного вiрусом простого герпесу 1-го типу [38]. D. Pacagnella зi спiвавт. у секцшному перехресному дослiдженнi встановили, що порушення пам'ят не пов'язанi з частотою й тяжыстю епiлептичних напа-дiв у пацiентiв зi скроневою медiанною епiлепсiею, а е прямим незалежним проявом СМС [47]. Вщпо-вщно до цього A.R. Giovagnoli, G. Avanzini зi спiвавт. в шшому контрольованому дослiдженнi за участю 131 пащента показали зв'язок СМС з порушенням пам'ят й здатностi до навчання [29]. L.H. Castro зi сшвавт. встановили, що вибiркове порушення вербально! пам'ятi при СМС вщзначаеться в 25,6 % випадыв при ураженш лiвого гiпокампа, а невербально!' пам'ят — в 26,2 % випадыв у разi залучення право! гiпокампальноï дiлянки.
Глобальне ураження функци пам'ятi мае мiсце лише в 13,8 % випадыв [17]. Натомють S. Oddo з1 спiвавт. вста-новили, що порушення пам'ятi вщзначалися щонай-менше в 66 % випадыв серед 71 пащента з СМС. У 21 особи виявлен розлади вербально'1 пам'ятi, у 17 — в1-зуально'!, тод1 як поеднане порушення дiагностовано лише у 8 випадках. Вщзначалася кореляцiя м1ж магшт-но-резонансними даними у вигляд1 гiперiнтенсивностi сигналу гiпокампiв на Т2-зважених знiмках i глибиною когн1тивних розладiв, як1 вiдзначалися при кл1н1чному дослщженш пацiента. функц1я мовлення була пору-шеною в 46 %, а виконавчi функци — в 25 % випадыв СМС [46]. B.P. Hermann з1 ствавт. у контрольованому кл1н1чному дослiдженнi за участю 107 пащенпв проде-монстрували асоцiацiю СМС з1 зниженням штелиент-ност1, р1вня академiчних знань, порушенням мовлення й вiзуальноl тзнавально! д1яльност1 [31].
Семантична деменщя. Розлади семантично'1 сфери псиично! д1яльност1 типов1 для СМС, однак дагносту-ються зрщка, осыльки випадають з поля зору кл1н1цист1в. C.S. Messas з1 спiвавт. у спещально спланованому контрольованому кл1н1чному дослщженш виявили порушення семантично! пам'ятi в пашенпв 1з СМС, зокрема визна-чення сл1в i називання об'еклв [39]. За даними Р. Rzezak з1 спвавт., при СМС мае мюце порушення негайно! й выстрочено! етзодично! пам'ятi, вiзуальноl етзодично! пам'ятi, утруднення вербального й вiзуального навчання, зниження результатов тестування семантичних навиюв, називання предметов, визначення сл1в i повторення речень [50].
Вегетативна дисфункц1я. Вегетативш розлади, пов'язаш з1 СМС, можуть бути перманентними або па-роксизмальними. Тахiкардiя або тахiаритмiя е раннiм проявом епшептичного нападу або вегетативно! дис-функци при СМС, особливо при правобiчному ура-женнi л1м61чно!' системи, зпдно з результатами К. Kato з1 спiвавт. [33]. М. Sazgar з1 спiвавт. пов1домили про серiю пашчних атак (вегетативних криз1в), зумовле-них СМС, яы спочатку помилково штерпретували як вегетативнi епiлептичнi напади [52]. Ураження домь нантного (л1во61чного — у правшiв) остр1вця зумовлюе формування так званих симпатоадреналових криз1в 1з тахiкардiею, артерiальною гiпертензiею, страхом i тремором м'яз1в, а недомiнантного осщвця — вагош-сулярних нападiв 1з брадикардiею, артерiальною гшо-тензiею, штливютю i гiпермоторикою кишечника. Най-частше СМС е бiлатеральним, i тому одночасно уража-ються о6идв1 шсулярш зони. У зв'язку з цим у кл1н1чн1й практицi при СМС здебтьшого рееструються змiшанi вегетативнi напади з переважанням симпатичних або парасимпатичних вплив1в у р1зних системах.
Скронева мед1анна етлепая з переважанням про-стих i складних парцiальних ептептичних нападiв над генералiзованими тон1ко-клон1чними судомними пароксизмами е типовим проявом у пашенпв з СМС, що зазвичай формуеться на шзнш стади хвороби, при про-гресуваннi процесу нейродегенерацй'. Нами запропо-нована орипнальна концепцiя вiрус-iндукованоl транс-формацй' синаптично! передачi збудження як моделi розвитку епшептичного синдрому при СМС [9].
Рисунок 3. Результати ЕЕГ в iктальний та iнтер-iктальний пер 'юд у патента з TLE-MTS (за Tong F. з '1 спвавт.) [61]: А) в'зуал'зовано полспайкову к-тальну активнсть ул'вй передньо- i середньоскро-невй длянц з ритмiчною повльною тета-активнстю на початку; В) показано часту повльнохвильову дельта-/тета-активн'ють у передньо- i середньоскро-невй длянц зтва з поодинокими гострими хвилями в ¡нгер1ктальний пер'юд
Зазвичай при СМС рееструються сенсорш, рухов1, сенсомоторш, псих1чш й вегетативш ептептичш напади без пригшчення свщомоста або з ll потьмаренням, глибина якого може широко варшвати — в1д дереаль зацН й деперсоналiзацil до трансу, психотичного нападу й делiрiю. L.A. Suemitsu з1 сшвавт. у перехресному сек-цшному лонптудинальному дослiдженнi за допомогою Т2-релаксометри продемонстрували т1сний зв'язок м1ж дебютом епiлептичного синдрому й глибиною склерозу гшокамшв у пащенпв з1 скроневою медiанною епiлеп-шею. У багатьох родич1в цих ошб вiдзначалися почат-ков1 асимптомнi нейровiзуалiзацiйнi прояви СМС [57]. S.M. Mirsattari з1 спiвавт. допов1ли про 6 випадыв пси-х1чних епiлептичних нападiв, як1 сплутали з проявами психiатричноl патологй'. У трьох 1з них ептептичний пароксизм мав перебiг пашчно! атаки, ще у двох — психозу, а в одному — шизофрени [41]. G.H. Dove з1 ствавт. доповши про птомоторш епiлептичнi напади з феноменом гусячо! шк1ри при СМС у людей [23]. Сироват-кова концентрашя фактора некрозу пухлини альфа може бути бюмаркером тяжкост1 стану й прогнозування подальшого перебiгу хвороби при скроневш медiаннiй епiлепсil в пашенлв з1 СМС [37].
ЕЕГ дозволяе виявити характерш зм1ни бiоелек-трично! активностi в iктальний та штерштальний пе-р1од при СМС (рис. 3). ЕЕГ важлива для розрiзнення iстеричних i справжнiх епiлептичних нападiв, а також вегетативних парцiальних ептептичних пристутв i па-н1чних атак у пащентав 1з СМС.
AiarnocrnKa СМС, acоцiйовaного з гeрпecвiрycною шфек^ею
Дiагноз СМС, асоцiйованого з герпесвiрусною 1н-фекцiею, мае мати принаймш три компоненти: а) iдентифiкацiю власне феномену СМС за кшшко-радь олопчними даними; б) виявлення ознак герпесвiрус-но! iнфекцil, що е рушшною силою нейродегенерацй';
Рисунок4. Патоморфолог1чн1даш, отриман при б'юпсймозку, в патента з TLE-MTS (за Tong F. 3i сп1вавт.) [61]: А) пстолопчний зразок, що показуе пюрушену кюртикальну мiкрюархiтектюнiку (гематоксил1н-еюзин, х 40). Нейрони присутнi в шар! 1 (L1); В) показано стовпчикове розташування нейрошв у шарах L2-L5 (х 100); С) iмунюгiстюхiмiчний анал'з демонструе м1кростовпчиков1 скупчення нейрюнiв (х l00); D) у зон ппокамп1в показано втрату нейрон1в i порушення м1кроарх1тектон1ки, характера для СМС (х 40); Е) продемонстровано втрату нейрон1в i реактивний глоз (х 100)
в) дiагностику первинного або вторинного iмунодефi-циту, що шдтримуе реактивацш герпесвiрусноl шфекци з латентного стану.
Про СМС як про нейродегенерацш, асоцшовану з ептептичним синдромом, стало вщомо з 60-х роыв минулого сторiччя завдяки патоморфолопчним до-слщженням бюптатав головного мозку, отриманих при нейрохiрургiчних втручаннях з приводу рефрактерно! скронево! медiанно1 ептепси (рис. 4). Для СМС ха-рактерний специфiчний патерн зниження нейрональ-но! щтьносп з картиною кiнцiв пелюсток (endfolium pattern) i феноменом проростання замштих волокон (mossy fibers sprouting), при якому гранульозш клiтини формують два типи синапшв: з клiтинами-корзинами, яы е iнгiбiторними iнтернейронами, i дендритами гра-нульози або пiрамiдних нейрошв, що е збуджуючими клiтинами [54]. За даними патоморфолопчного до-слщження I. Blumcke зi спiвавт., бтьшють пiрамiдних i мультиполярних нейронiв у зош склерозу демонстру-ють штенсивш розгалуження дендритiв i перiодичнi зони вузлового набряку дендритичних валiв. Електрон-на мiкроскопiя пiдтверджуе порушення морфологи нейрошв з акумулящею фiламентiв цитоскелету й збтьшенням кiлькостi мiтохондрiй [14].
На сьогодш бiопсiю головного мозку для дiагнос-тики СМС виконують зрiдка у зв'язку з досягненнями нешвазивно! нейровiзуалiзацiï. МРТ головного мозку без контрасту на томографi з величиною магштно! ш-дукцй' 1,5 Тл дозволяе виявити характерну неоднорщ-ну, затухаючу до периферй' гшерштенсившсть сигналу в Т2-зваженому режимi й режимi FLAIR iз нечiткими межами в зош гшокамшв, мигдалеподiбних тт, ост-рiвцiв i парагшокампальних звивин в одного або двох боыв [4] (рис. 5). Однак при раншх проявах СМС може знадобитися томограф iз величиною магштно! шдукцй' 3, 4 або навiть 7 Тл для коректно! нейровiзуалiзацiï. Це стадiя СМС без атрофй'. При прогресуванш нейродеге-нерацй' з'являються ознаки атрофй' гшокамшв, мигда-леподiбних тл i острiвцiв, яку можна щентиф^вати в скринiнговому режимi за рахунок виявлення локального розширення анатсмчних борозен, а точнiше, оцши-ти на пiдставi даних воксельно! морфометрй' мозку. На сьогоднi апробоване, валщоване й доступне на ринку комерцшне програмне забезпечення з автоматизовано! сегментаций об'ему гiпокампiв для магнггно-резонанс-них томографiв, що дозволяе виявляти й оцшювати тяжисть СМС на атрофiчнiй стадй' патологiчного про-цесу [40].
Рисунок 5. Магнино-резонансн! ознаки унлатерального (зл'ва; Wichova H. 3i спвавт.) [64] i блатерального (справа; власне спостереження) СМС (ураження rinoKaMniB позначено стрлками)
Рисунок 6. Диференцальна дагностика СМСр'юного походження (за Falip M. 3i сп'юавт.) [24]: А) патент, що перенс коровий енцефалт. МРТдемонструе блатеральний склероз ппокамп'в, а FDG PET — блатеральний ппометабол'зм у ппокампах, проте нормальний метабол'зм в остр'вцях; В) пацент, який страждае в'щ фебрильних судом. На МРТ в'зуал'зовано ппернтенсившсть у зон правого ппокампа, а FDG PET показуе правобчний темпоральний мед '1анний ппометабол'зм i нормальний метабол'зм у длянц остр1вц1в; С) патент iз недавньою скроневою мед1анною еплепсею, асоцйованою за автоантитламидо GAD65. МРТ не демонструе атрофП' ппокамп'в, однак FDG PET в'зуал'зуе ппометабол'зм в обох скроневих мед1анних длянках i л'вому остр1вц1; D) пац 'ент ¡з тривалою скроневою медiaннoю еплепаею, асоцйованою з автоантитлами до GAD65. МРТ показуе двоб'чну атрофю ппокамп'в й oстрiвцiв, а FDG PET—ппометабол'зм
i в длянц обох ппокамп'в, i в зон oстрiвцiв з обох боюв
Дифузшно-зважеш mpt-3hímkm й режим гшокам-пально! Т2-релаксометрй' допомагають правильно ощ-нити локальний набряк у гшокампах i мигдалеподiб-них ттах i залучення оточуючо! бто! речовини швкуль великого мозку при СМС у людей [10]. Як показали M.R. Nazem-Zadeh 3i ствавт., при проведенш МРТ головного мозку в дифузшно-зваженому режимi при на-явностi склерозу гiпокампiв вiдзначаeться шдвищення обсягу основно! дифузностi в шсилатеральному гшо-кампi й редукцiя функцюнально! анiзотропií в задньо-нижньому субрегюш iпсилательноí поясно! звивини й шжки склепiння [43].
R.P. Carne зi спiвавт. описали серiю випадкiв МРТ-негативного, однак позитивного при прове-денш позитронно! емiсiйноí томографп СМС, що зумовлював генерацiю епiлептичних нападiв [16]. Як повщомляють R.K. Singh зi спiвавт., позитронна емiсiйна томографiя з флюородеоксиглюкозою (FDG PET) демонструе гiпометаболiзм у серединних темпо-ральних структурах, уражених склерозом, тодi як од-нофотонна емiсiйна комп'ютерна томографiя здатна виявити гшерперфузш в передньоскроневiй дшян-цi в таких випадках [56]. Протонна магштно-резо-нансна спектроскопiя демонструе зниження шдексу NAA/Cho в зош СМС [55].
ПЛР лiквору здебтьшого неiнформативна при даа-гностицi герпесвiрусноí iнфекцií при СМС, оскiльки мае мюце не енцефалiт, а вiрус-iндукований нейродеге-неративний процес [25]. ДНК, РНК i бтки вiрусу мож-на iдентифiкувати в бiоптатах мозку, отриманих iз зон склерозу [22]. Нешвазивна дiагностика може включати вивчення феномену штратекального синтезу специфiч-них противiрусних антитiл за допомогою ELISA, яка доволi iнформативна при вiруснiй iнфекцií, що вико-ристовуе трансольфакторний шлях мираци до нейронiв гшокамшв (вiрус простого герпесу 1-го i 2-го тишв, вь рус герпесу 6-го типу i, найбтьш ймовiрно, вiрус герпесу 7-го типу) [8]. Як показують результати спещально спланованого дослiдження, результати ПЛР кровi мо-жуть корелювати з даними серолопчного дослiдження лiквору при СМС, асоцшованому з герпесвiрусною ш-фекщю, при реактивацй' лiмфотропних герпесвiрусiв (EBV, CMV. HHV-6, HHV-7) [36]. Тому дат ПЛР кровi можна використовувати при монiторингу ефективностi лiкування реактивовано! гепесвiрусноí' iнфекцií в пащ-ентав iз СМС.
Проведено кiлька кшшчних дослiджень з оцiнки iмунного статусу в пащенпв iз СМС, асоцшованим iз герпесвiрусною iнфекцieю. Встановлено, що первин-нi iмунодефiцити при зазначенш нейродегенерацй' зу-стрiчаються щонайменше в 27 %, а вторинна iмунна супрешя — в 73 % випадыв [1, 2, 5]. Вторинний iму-нодефiцит при СМС, асоцшованому з герпесвiрусною iнфекцieю, мае складний механiзм розвитку й включае принаймш три компоненти: а) постiктальну iмуносу-пресiю, що може бути тяжкою в пащенпв iз частими епшептичними нападами; б) iмуносупресивний вплив реактивованих герпесвiрусiв, який вiдiграe провiдну роль при мшст-шфекщях iз високим вiрусним наван-
таженням; в) пригшчення iMyHiTeTy антиконвульсан-тами, особливо значиме при комбшованому застосу-ванш илькох протисудомних хiмiопрепаратiв у великих дозах [5].
Диференщальна дiагностика
J. Sureka, R.K. Jakkani провели aнaлiз причин феномену темпорально! бтатерально! гiперiнтенсивностi на МРТ-знiмкaх у 65 випадках, виявивши енцефaлiт, викликаний вiрусом простого герпесу 1-го типу, вро-джену цитомегaловiрусну iнфекцiю, шмейну скроневу медiaнну епiлепсiю, хворобу Альцгеймера, фронтотем-поральну деменцiю, мiотонiчну дистрофш 1-го типу, глiомaтоз мозку, мггохондр1альну енцефалопатш, хворобу Вiльсонa, ешзоди лактат-ацидозу й гiперaмонieмii, мегaленцефaлiтичну енцефалопатш iз субкортикальни-ми цистами, паранеопластичш лiмбiчнi енцефалгга, а також автосомно-домшантну aртерiопaтiю iз субкор-тикальними шфарктами й лейкодистрофieю [68], що слщ враховувати в клiнiчнiй прaктицi при проведенш диференщально! дiaгностики. Слiд зазначити, що СМС може бути наслщком aвтоiмунного або паранеоплас-тичного лiмбiчного енцефaлiту, про що свiдчaть описи клМчних випaдкiв [34]. Однак результати нещодавньо-го клiнiчного дослiдження A.W. Nobrega Jr зi спiвaвт. за типом «випадок — контроль» за участю 100 пaцieнтiв вказують на нечасте виявлення антинейрональних ав-тоантитт в осiб iз MTLE-HS (переважно проти GAD65) [44]. Результати нещодавнього дослiдження М. Falip зi ствавт. показують, що гiпометaболiзм в зош ос^в-цiв при проведеннi FDG PET e специфiчною ознакою СМС, асоцшованого з aвтоaнтитiлaми до GAD65, по-рiвняно з aнaлогiчним феноменом тсля корового енце-фaлiту або рецидивних фебрильних судом (рис. 6) [24].
У бтьшосп випадтв при щентифшаци феномену ri-перiнтенсивностi в!д скроневих медiaнних вiддiлiв при вивченш результaтiв МРТ-знiмкiв головного мозку мае мюце саме СМС, асоцшований iз герпесвiрусною ш-фекцieю.
Висновки
СМС, асоцшований з герпесвiрусною iнфекцieю, — поширений у популяцй' iнвaлiдизуючий нейродегенера-тивний феномен, що потребуe своeчaсноi дiaгностики й комплексного, мультидисциплiнaрного шдходу до ведення пaцieнтa iз залученням невролога, психiaтрa, iнфекцiонiстa й клМчного iмунологa. На сьогоднi як клшщисти, так i рaдiологи недостатньо пошформоваш з приводу mei проблеми, що зумовлкю обмежену дia-гностику зазначено! патологй' в Укрш'ш. Даний огляд e ще одним щаблем на шляху до впровадження в клшч-ну практику неврологiв i психiaтрiв дieвого алгоритму з раннього виявлення СМС, асоцшованого з герпесвiрус-ною ^фек^ю, i своeчaсного призначення адекватного противiрусного лiкувaння для пригнiчення репродук-тивно! aктивностi герпесвiрусу й адресно! iмунотерa-пй' для компенсацй' iмунноi дисфункцй' й покращання iмунного нагляду над вiрусним агентом. Такий п!дх!д може сповiльнити або нaвiть зупинити вiрус-iндуко-
ваний нейродегенеративний процес, оптимiзувавши контроль над наявними когнггивними, нейропсихь атричними й вегетативними розладами й запобиши розвитку рефрактерно! скронево! медiанно! епiлепсi! i/або темпорально! деменци в багатьох пацiентiв iз не-сприятливим прогнозом хвороби. З огляду на останш вiдкриття в цариш вiрусологi! й нейроiмунологi! iснуе нагальна потреба в проведеннi подальших клИчних до-слiджень з ефективностi й безпечност противiрусного лiкування й iмунотерапi! при СМС, асоцiйованому з герпесвiрусною iнфекцiею, у людей.
Конфлiкт iHTepeciB. Автор заявляе про вщ-сутшсть конфлiкту iнтересiв при пiдготовцi дано! статп.
Список лiтератури
1. Казмирчук В.Е., Мальцев Д.В. Диагностика первичных и вторичных иммунодефицитов у пациентов с герпесвирусной нейроинфекцией, ассоциированой с височной медианной эпилепсией //Аллергология и иммунология (Российская Федерация). — 2012. — Т. 13, № 2. — С. 149-164.
2. Казмiрчук В.6., Мальцев Д.В. Дiагностика первинних му-нодефiцитiв у хворих з верифжованою герпесвiрусною нейрон-фекщею, ускладненою судомним синдромом // Укранський не-врологiчний журнал. — 2010. — № 4. — С. 42-59.
3. Казмiрчук В.6., Мальцев Д.В. та т. Iмунологiчнi та ас-пекти етюлоги та патогенезу етлепси: невикористат тера-певтичт можливостi // Укранський неврологiчний журнал. — 2009. — № 4. — С.11-25.
4. Казмiрчук В.6., Мальцев Д.В., Зыьберблат Г.М. та н. МРТ у дiагносmицi герпесвiрусноi нейронфекци, асоцшовано! з етлептичним синдромом // Укранський неврологiчний журнал. — 2010. — № 3. — С. 5-22.
5. Мальцев Д.В. Дiагносmика вторинних iмунодефiциmiв у хворих на герпесвiрусну нейроiнфекцiю, ускладнену етлептичним синдромом // 1мунологы та алергологы. — 2010. — № 2. — С. 76-90.
6. Мальцев Д.В, Казмiрчук В.6. Герпесвiрусна нейрощфекщя i скронева медiанна етлепсы — К.: Феткс, 2011. — 242 с.
7. Мальцев Д.В., Казмiрчук В.6. Ефективтсть проmивi-русного лжування при герпесвiруснiй нейроiнфекцii зi скроневою етлепаею // Мiжнародний неврологiчний журнал. — 2011. — № 4(42). — С. 21-28.
8. Мальцев Д.В., Казмiрчук В.6. Модифжована методика по-рiвняльних серологiчних дослiджень для дiагносmики перистую-чт герпесвiрусноi нейроiнфекцii //Лабораторна дiагносmика. — 2011. — № 3(57). — С. 24-30.
9. Мальцев Д.В., Казмiрчук В.6., Ковальчук Л.1. Концепцы вi-рус-iндукованоi трансформаци синаптичног передачi збудження, як моделiрозвитку скроневоi епыепси у людей//Науковий вкник НМУм. О.О. Богомольця. — 2009. — № 4(26). — С. 154-170.
10. Мальцев Д.В, Недопако Я.Я., Грицик В.Ф та н. Скроне-вий медiанний склероз // Укранський неврологiчний журнал. — 2015. — № 4. — С. 7-20
11. Aburakawa Y, Katayama T, Saito T. et al. Limbic Encephalitis Associated with Human Herpesvirus-7(HHV-7) in an Immunocompetent Adult: The First Reported Case in Japan//Intern. Med. — Vol. 56(14). — P. 1919-1923.
12. Begum H., Nayek K., Khuntdar B.K. Kluver-Bucy syndrome — a rare complication of herpes simplex encephalitis // J. Indian. Med. Assoc. — 2006. — Vol. 104(11). — P. 637-638.
13. Benbadis S.R., Tatum W.O. 4th, Murtagh F.R., Vale F.L. MRI evidence of mesial temporal sclerosis in patients with psychogenic nonepileptic seizures//Neurology. — 2000. — Vol. 55(7). — P. 10611062.
14. Blumcke I., Zuschratter W., Schewe J.C. et al. Cellular pathology of hilar neurons in Ammon's horn sclerosis // J. Comp Neurol. — 1999. — Vol. 414(4). — P. 437-453.
15. Buchwald D, Cheney PR, Peterson D.L. et al. A chronic illness characterized by fatigue, neurologic and immunologic disorders, and active human herpesvirus type 6 infection //Ann. Intern Med. — 1992. — Vol. 116(2). — P. 103-113.
16. Carne R..P, O'Brien T.J., Kilpatrick C.J. et al. "MRI-neg-ative PET-positive" temporal lobe epilepsy (TLE) and mesial TLE differ with quantitative MRI and PET: a case control study // BMC Neurol. — 2007. — Vol. 7. — P. 16.
17. Castro L.H., Silva L.C., Adda C.C. et al. Low prevalence but high specificity of material-specific memory impairment in epilepsy associated with hippocampal sclerosis // Epilepsia. — 2013. — Vol. 54(10). — P. 1735-1742.
18. Cohn M., St-Laurent M., Barnett A, McAndrews M.P. Social inference deficits in temporal lobe epilepsy and lobectomy: risk factors and neural substrates // Soc. Cogn. Affect Neurosci. — 2015. — Vol. 10(5). — P. 636-644.
19. Daugherty S.A., Henry B.E., Peterson D.L. et al. Chronic fatigue syndrome in northern Nevada // Rev. Infect. Dis. — 1991. — Vol. 13(1). — S39-44.
20. de Oliveira G.N., Kummer A., Salgado J.V. et al. Psychiatric disorders in temporal lobe epilepsy: an overview from a tertiary service in Brazil// Seizure. — 2010. — Vol. 19(8). — P. 479-484.
21. Di Luca D., Zorzenon M., Mirandola P. et al. Human her-pesvirus 6 and human herpesvirus 7 in chronic fatigue syndrome // J. Clin. Microbiol. — 1995. — Vol. 33(6). — P. 1660-1661.
22. Donati D., Akhyani N., Fogdell-Hahn A. et al. Detection of human herpesvirus-6 in mesial temporal lobe epilepsy surgical brain resections // Neurology. — 2003. — Vol. 61(10). — P. 1405-1411.
23. Dove G.H., Buchhalter J.R., Cascino G.D. Acute repetitive pilomotor seizures (goose bumps) in a patient with right mesial temporal sclerosis// Clin. Neurophysiol. — 2004. — Vol. 115(11). — P. 25112513.
24. Falip M., Rodriguez-Bel L., Castaner S. et al. Hippocampus and Insula Are Targets in Epileptic Patients With Glutamic Acid Decarboxylase Antibodies // Front Neurol. — 2019. — Vol. 9. — P. 1143.
25. Fotheringham J., Akhyani N., Vortmeyer A. et al. Detection of active human herpesvirus-6 infection in the brain: correlation with polymerase chain reaction detection in cerebrospinal fluid // J. Infect. Dis. — 2007. — Vol. 195(3). — P. 450-454.
26. Fotheringham J., Williams E.L., Akhyani N., Jacobson S. Human herpesvirus 6 (HHV-6) induces dysregulation of glutamate uptake and transporter expression in astrocytes// J. Neuroimmune Pharmacol. — 2008. — Vol. 3(2). — P. 105-116.
27. Furlan A.E.R., da Silva S.C. Junior, Marques L.H.N., de Araujo Filho G.M. Are psychogenic nonepileptic seizures risk factors for a worse outcome in patients with refractory mesial temporal epilepsy submitted to surgery? Results of a retrospective cohort study // Epilepsy Behav. — 2019. — Vol. 93. — P. 12-15.
28. Gayubo Moreo L., Martinez, Pastor C.J., Garcia Recio A. Mesial temporal sclerosis and psychiatric symptoms: a case report // Int. J. Psychiatry Med. — 2004. — Vol. 34(3). — P. 271-275.
29. Giovagnoli A.R., Avanzini G. Learning and memory impairment in patients with temporal lobe epilepsy: relation to the presence, type, and location of brain lesion // Epilepsia. — 1999. — Vol. 40(7). — P. 904-911.
30. Harberts E, Yao K, Wohler J.E. et al. Human herpesvirus-6 entry into the central nervous system through the olfactory pathway // Proc. Natl. Acad. Sci. USA. — 2011. — Vol. 108(33). — P. 137341379.
31. Hermann B.P., Seidenberg M., Schoenfeld J., Davies K. et al. Neuropsychological characteristics of the syndrome of mesial temporal lobe epilepsy // Arch. Neurol. — 1997. — Vol. 54(4). — P. 369-376.
32. Jacob A., Cherian P.J, Radhakrishnan K, Sarma P.S. Emotional facial paresis in temporal lobe epilepsy: its prevalence and later-alizing value//Seizure. — 2003. — Vol. 12(1). — P. 60-64.
33. Kato K., Jin K, Itabashi H. et al. Earlier tachycardia onset in right than left mesial temporal lobe seizures // Neurology. — 2014. — Vol. 83(15). — P. 1332-1336.
34. Kotsenas A.L., Watson R.E., Pittock S.J. et al. MRIfindings in autoimmune voltage-gated potassium channel complex encephalitis with seizures: one potential etiology for mesial temporal sclerosis // AJNR Am. J. Neuroradiol. — 2014. — Vol. 35(1). — P. 84-89.
35. Li J.M., Lei D, Peng F. et al. Detection of human herpes virus 6B in patients with mesial temporal lobe epilepsy in West China and the possible association with elevated NF-kB expression // Epilepsy Res. — 2011. — Vol. 94(1-2). — P. 1-9.
36. Maltsev D.V. Kazmirchuk V.E. Diagnosis of Herpesvirus Neiroinfections in Patients with Temporal Mesial Epilepsy // Allergy, Astma & Immunophysiology: From Basic Science to Clinical Application. — MEDIMONDs.r.l., 2012. — P. 231-234.
37. Maltsev Dmitriy V, Kazmirchuk Vera E, Grytsyk Vladimir F, Nedopaco Yaroslav Ya. The Possibility of Using Serum Concetracions of the Tumor Necrosis Factor-Alpfa As a Biomarker in Mesial Temporal Lobe Epilepsy Associated With the Human herpes Virus Neiroinfections //International Journal of Biomedicine. — 2012. — Vol. 2(1). — P. 16-25.
38. McCorry D.J, Crowley P. Transient global amnesia secondary to herpes simplex viral encephalitis// QJM. — 2005. — Vol. 98(2). — P. 154-155.
39. Messas C.S., Mansur L.L., Castro L.H. Semantic memory impairment in temporal lobe epilepsy associated with hippocampal sclerosis // Epilepsy Behav. — 2008. — Vol. 12(2). — P. 311-316.
40. Mettenburg J.M., Branstetter B.F., Wiley C.A. et al. Improved Detection of Subtle Mesial Temporal Sclerosis: Validation of a Commercially Available Software for Automated Segmentation of Hippo-campal Volume//AJNR Am. J. Neuroradiol. — 2019. — Feb 7. [Epub ahead of print].
41. Mirsattari S.M., Gofton T.E, Chong D.J. Misdiagnosis of epileptic seizures as manifestations of psychiatric illnesses// Can. J. Neurol. Sci. — 2011. — Vol. 38(3). — P. 487-493.
41. Munger Clary H.M., Snively B.M., Hamberger M.J. Anxiety is common and independently associated with clinical features of epilepsy //Epilepsy Behav. — 2018. — Vol. 85. — P. 64-71.
43. Nazem-Zadeh M.R.., Schwalb J.M., Elisevich K.V. et al. Lateralization of temporal lobe epilepsy using a novel uncertainty analysis of MR diffusion in hippocampus, cingulum, andfornix, and hippocam-
pal volume and FLAIR intensity // J. Neurol. Sci. — 2014. — Vol. 342 (1-2). — P.152-161.
44. Nóbrega-Jr A.W., Gregory C.P, Schlindwein-Zanini R. et al. Mesial temporal lobe epilepsy with hippocampal sclerosis is infrequently associated with neuronal autoantibodies // Epilepsia. — 2018. — Vol. 59(9). — e152-e156.
45. Nunes J.C, Zakon D.B., Claudino L.S. et al. Hippocampal sclerosis and ipsilateral headache among mesial temporal lobe epilepsy patients // Seizure. — 2011 — Vol. 20(6). — P. 480-484.
46. Oddo S., Solís P., Consalvo D. et al. Mesial temporal lobe epilepsy and hippocampal sclerosis: cognitive function assessment in Hispanic patients // Epilepsy Behav. — 2003. — Vol. 4(6). — P. 717-722.
47. Pacagnella D, Lopes T.M, Morita M.E. et al. Memory impairment is not necessaryly related to seizure frequency in mesial temporal lobe epilepsy with hippocampal sclerosis //Epilepsia. — 2014. — Vol. 55(8). — P. 1197-1204.
48. P'uppala P., Thakore H, Edelman M.J. Case report of mesial temporal sclerosis with seizures and psychosis: an interface between psychiatry and neurology // Prim. Care Companion J. Clin. Psychiatry. — 2009. — Vol. 11(1). — P. 37-38.
49. Quiske A., Helmstaedter C., Lux S., Elger C.E. Depression in patients with temporal lobe epilepsy is related to mesial temporal sclerosis // Epilepsy Res. — 2000. — Vol. 39(2). — P. 121-125.
50. Rzezak P., Guimaraes C., Fuentes D. et al. Episodic and semantic memory in children with mesial temporal sclerosis // Epilepsy Behav. — 2011. — Vol. 21(3). — P. 242-247.
51. San-Juan D, Mayorga A.P., Calcáneo Jde D. et al. Periodic epileptiform discharges in mesial temporal lobe epilepsy with hippocampal sclerosis // Seizure. — 2013. — Vol. 22(9). — P. 735-742.
52. Sazgar M, Carlen P.L., Wennberg R. et al. Panic attack semiology in right temporal lobe epilepsy//Epileptic. Disord. — 2003. — Vol. 5(2). — P. 93-100.
53. Schlitt M, Bucher A.P, Quindlen E.A. et al. Nonfulminant herpes simplex encephalitis as a cause for mesial temporal sclerosis // Med. Hypotheses. — 1990. — Vol. 33(3). — P. 177-179.
54. Serrano-Castro P., Sánchez-Alvarez J.C, García-Gómez, T. Mesial temporal sclerosis (I): histological data, physiopathologi-cal hypothesis and etiological factors // Rev. Neurol. — 1997. — Vol. 25(140). — P. 584-589.
55. Shih J.J., WeisendM.P., Sanders J.A., Lee R.R. Magnetoen-cephalographic and magnetic resonance spectroscopy evidence of regionalfunctional abnormality inmesial temporal lobe epilepsy //Brain Topogr. — 2011. — Vol. 23(4). — P. 368-374.
56. Singh R.K., Glynn S.M., Garton H.J. et al. Hallucinations and reversed cerebral dominance in mesial temporal sclerosis // Pediatr. Neurol. — 2011. — Vol. 45(2). — P. 121-124.
57. Suemitsu L.A., Yasuda C.L., Morita M.E. et al. Longitudinal analysis of hippocampal T2 relaxometry in FMTLE // Epilepsy Behav. — 2014. — Vol. 36. — P. 154-158.
58. Sureka J., Jakkani R.K. Clinico-radiological spectrum of bilateral temporal lobe hyperintensity: a retrospective review // Br. J. Radiol. — 2012. — Vol. 85(1017). — e782-792.
59. Taylor D.C. Factors influencing the occurrence of schizophrenia-like psychosis in patients with temporal lobe epilepsy // Psychol. Med. — 1975. — Vol. 5(3). — P. 249-254.
60. Theodore W.H. Prolonged Febrile Convulsions Produce More Severe Mesial Temporal Sclerosis // Epilepsy Curr. — 2002. — Vol. 2(3). — P. 78.
61. Tong F., Jewells V, Trembath D.G. et al. Triple pathological findings in a surgically amenable patient with mesial temporal lobe epilepsy//Epilepsy Behav. Case Rep. — 2015. — Vol. 4. — P. 52-55.
62. Trevisol-Bittencourt P.C., Troiano A.R. Interictalpersonality syndrome in non-dominant temporal lobe epilepsy: case report//Arq. Neuropsiquiatr. — 2000. — Vol. 58(2B). — P. 548-555.
63. van Elst L.T., Woermann F.G., Lemieux L. et al. Affective aggression in patients with temporal lobe epilepsy: a quantitative MRI study of the amygdale // Brain. — 2000. — Vol. 123(Pt 2). — P. 234-243.
64. Wichova H., Shew M, Alvi S., Lin J. A Case of Mesial Temporal Lobe Sclerosis Following Temporal Bone Encephalocele Repair for Medically Refractory Seizures // Cureus. — 2018. — Vol. 10(11). — e3623.
65. Wu H.M., Huang C.C., Chen S.H. et al. Herpes simplex virus type 1 inoculation enhances hippocampal excitability and seizure susceptibility in mice // Eur. J. Neurosci. — 2003. — Vol. 18(12). — P. 3294-3304.
OTpuMaHO 28.02.2019 ■
Мальцев A.B.
Институт экспериментальной и клинической медицины НМУ имени А.А. Богомольца, г. Киев, Украина
Клиника и диагностика височного медианного склероза, ассоциированного с герпесвирусной инфекцией
Резюме. В статье подробно рассмотрены клинические и нейровизуализационные проявления особой формы нейро-дегенеративного процесса, получившего название височного медианного склероза, ассоциированного с герпесвирусной инфекцией. Рассмотрены стадии развития нейродегенера-ции при поражении структур лимбической системы центральной нервной системы герпесвирусами человека 6-го и 7-го типов. Обсуждена гетерогенность основных клинических синдромов болезни — нейропсихиатрических расстройств, когнитивного снижения личности и вегетативной дисфункции. Височная медианная эпилепсия и височная форма деменции являются итогами развития нейродегене-ративного процесса у пациентов с вирус-индуцированным височным медианным склерозом. Показано, что гиперинтенсивность сигнала от гиппокампов, островков, парагип-
покампальных извилин и миндалевидных тел является типичным магнитно-резонансным признаком височного медианного склероза. Обсуждены проблемы дифференциальной диагностики, в частности с проявлениями аутоиммунных и паранеопластических лимбических энцефалитов, обусловленных продукцией антинейрональних аутоантител, включая аутоантитела к молекуле GAD65. Данный обзор является еще одной ступенью на пути к внедрению в клиническую практику неврологов и психиатров действенного алгоритма раннего выявления височного медианного склероза, ассоциированного с герпесвирусной инфекцией, и своевременного назначения адекватного противовирусного лечения и адресной иммунотерапии.
Ключевые слова: височный медианный склероз; герпесви-русы 6-го и 7-го типов; обзор
D.V. Maltsev
Institute of Experimental and Clinical Medicine of Bogomolets National Medical University, Kyiv, Ukraine
Clinical picture and diagnosis of mesial temporal sclerosis associated with herpes virus infection
Abstract. The article discusses in detail the clinical and neu-roimaging manifestations of a special form of neurodegenerative process called mesial temporal sclerosis associated with herpes virus infection. The stages of neurodegeneration development when the structures of the limbic system of the central nervous system are affected by human herpes virus type 6 and 7 are considered. The heterogeneity of the main clinical syndromes of the disease — neuropsychiatric disorders, cognitive impairment and autonomic dysfunction is discussed. Temporal mesial epilepsy and temporal dementia are the outcomes of neurodegenerative process development in patients with virus-induced mesial temporal sclerosis. It is shown that the hyperintensity of the signal from the hippocampuses, insulas, parahippocampal gyri and
the amygdala are typical magnetic resonance imaging signs in mesial temporal sclerosis in humans. The problems of differential diagnosis are discussed, in particular, with manifestations of autoimmune and paraneoplastic limbic encephalitis caused by the production of antineuronal autoantibodies, including auto-antibodies to the GAD65 molecule. This review is another step towards the introduction into clinical practice of neurologists and psychiatrists of an effective algorithm for the early detection of mesial temporal sclerosis associated with herpes virus infection, and the timely prescription of adequate antiviral treatment and targeted immunotherapy.
Keywords: mesial temporal sclerosis; herpes viruses type 6 and 7; review
