CC BY
10
УДК 616-071-073.755.4:616.832:616.134.91-007.644-089 DOI 10.26683/2304-9359-2019-4(30)-14-22
КЛ1Н1ЧН1 ТА АНГ1ОГРАФ1ЧН1 РЕЗУЛЬТАТИ
ТРИВАЛОГО СПОСТЕРЕЖЕННЯ ЗА ПАЩ6НТАМИ П1СЛЯ ЕНДОВАСКУЛЯРНОГО Л1КУВАННЯ АРТЕР1ОВЕНОЗНИХ МАЛЬФОРМАЦ1Й СПИННОГО МОЗКУ
Д.В. ЩЕГЛОВ, О.е. СВИРИДЮК, А.В. НАЙДА, Ю.М. САМОНЕНКО, О.В. СЛОБОДЯН
ДУ «Науково-практичний Центр ендоваскулярно! нейроренттенохiрурrii НАМН Украши», м. Ки!в
*Conflict of Interest Statement (We declare that we have no conflict of interest).
*Заява про конфл1кт штереав (Ми заявляемо, що у нас немае шякого конфл1кту штереав). *Заявление о конфликте интересов (Мы заявляем, что у нас нет никакого конфликта интересов).
*No human/animal subjects policy requirements or funding disclosures.
*Жодний i3 об'екпв дослщження (людина/тварина) не пщпадае тд вимоги полггики щодо розкриття шформацп фшансування.
*Ни один из объектов исследования не подпадает под политику раскрытия информации финансирования.
*Date of submission — 2.12.19 *Date of acceptance — 11.12.19
*Дата подачi рукопису — 2.12.19 *Дата ухвалення — 11.12.19
*Дата подачи рукописи — 2.12.19 *Дата одобрения к печати — 11.12.19
Мета роботи - ощнити в1ддален1 результати лтування хворих з артерювенозними маль-формащями (АВМ) спинного мозку.
Mamepianu та методи. Проведено ретроспективний анал1з клШчних результатгв та ангюграф1чних даних пащентгв з1 стнальними АВМ, пролтованиху перюд з 2005 до 2019р. У Центрi ендоваскулярног нейрорентгенох1рурги НАМН Украгни було прооперовано ендо-васкулярним методом 47 хворих. Вт пацieнтiв становив вiд 11 до 62 рошв (середнт вт - 45,3 року). ЧоловШв було 29 (61,7 %), жток - 18 (38,3 %). При ендоваскулярному втру-чант застосовували рiдкий емболiзант щаноакрилатног групи. Операцп проводили транс-феморальним доступом. У 31 (65,9 %) хворого виявлено АВМ I типу за класифтащею Anson i Spetzler (1992), у 8 (17,0 %) - АВМ II типу, у 5 (10,6 %) - АВМ III типу, у 3 (6,4 %) - АВМ IV типу. Для дiагностики АВМ застосовували магнтно-резонансну томо-графю та стнальну селективну субтракцтну ангюграфт.
Результати. Тотального виключення АВМ з кровотоку досягнуто у 22 (46,8 %) ви-падках. У17 (54,8 %) пацiентiв з АВМ I типу вiдзначено ранне транзиторне поглиблення неврологiчного дефщиту. У цт грут повного роз 'еднання артерювенозно'г ф^тули досягнуто у 16 (51,6 %) хворих. У 5 (62,5 %) пацiентiв з АВМ II типу досягнуто тотальне виключення АВМ. У 6 (75 %) хворих у цт груш спостер^али ранне тсляоперацтне поглиблення неврологiчно'г симптоматики. Лише в 1 (20 %) випадку АВМIII типу досягнуто тотального виключення. Транзиторне поглиблення неврологiчного дефщиту вiдзначено у
3 (60 %) пацгентгв у цгй грут. У груш з АВМIV типу тотальног емболгзацИ вдалося до-сягти в 1 (33 %) спостережент. Неврологгчне пог1ршення мало мгсце в 1 (33 %) пащента. Летальних насл1дк1в не було в жоднт з груп.
Висновки. Ангюграф1я - золотий стандарт д1агностики та динамгчного спостере-ження за хворими з АВМ спинного мозку. Застосування ендоваскулярного л1кування АВМ дае змогу зупинити прогресування неврологгчного дефщиту в майбутньому, що однак не завжди асоцЮеться з тотальним виключенням АВМ. Найкращого неврологгчного полт-шення та тотальностг виключення вдалось досягти у пацгентгв з АВМI типу. Радикаль-н1сть, ефектившсть та поглиблення неврологгчного дефщиту залежать в1д ангюарх1-тектотки АВМ. Основною умовою проведення ембол1заци е досягнення безпечного ргвня катетеризаци аферента.
Ключов1 слова: стнальна артерювенозна мальформащя; артерювенозна фютула; невроло-пчний дефщит; стнальна ангiографiя.
Перелт скорочень
АВМ Артерювенозна мальформащя
АВФ Артерювенозна фютула
Артерювенозна мальформащя (АВМ) -це сплетшня аномально розширених арте-рш i вен з вщсуттстю катлярно! атки. Для АВМ характерне прискорення кровотоку ^зь артерп та вени. Ц вади судин спинного мозку та його лептоменшгеальних оболонок е вродженими i найтиповшими серед ст-нальних судинних аномалш.
На частку АВМ спинного мозку припадае 20 % вщ уах судинних мальформащй, яю трапляються в межах центрально! нервово! системи [1]. Артерювенозна фютула (АВФ) - пряме сполучення мiж артерiею та веною. На ii частку припадае 3-4 % серед хвороб спинного мозку, яю спричиняють невроло-пчний дефiцит та призводять до неминучо! швалщизацп [2]. Частота стнальних АВМ становить 4 % вщ усiх первинних штравер-тебральних утворень. У 80 % випадюв АВМ спостер^аються в осiб вшом вiд 20 до 60 ро-кiв [3]. Якщо АВМ спинного мозку виявля-ються до виникнення крововиливу, то ризик наступного крововиливу становить 0,8 % на рш [4]. Стнальш АВМ, яю переб^ають з розвитком невролопчно! симптоматики, тра-
НАЙДА Андрш Володимирович лгкар-нейрохгрург
ДУ «Науково-практичний Центр ендоваскулярног
нейрорентгенохгрурги НАМН Украгни»
Адреса: 04050, м. Кигв, вул. Платона Майбороди, 32
Тел. роб.: 044-482-32-17
E-mail: nayda453@gmail.com
ORCID ID: 0000-0002-0453-6190
пляються у 3 % популяцп. Вони виявляють-ся в 4 рази рщше, шж !х АВМ у порожнин черепа, i приблизно в 10-11 разiв рщше, нiж пухлини спинного мозку. На !х частку припадае, за рiзними даними, 3,3-12,5 % вщ усiх об'емних утворень ще! локалiзацii [4].
Цiлеспрямоване виявлення АВМ спинного мозку стало можливим тсля розвитку селективно! ангюграфп поперекових, мiж-реберних, щитошийних i реберношийних артерiй та !х гшок [5]. Впровадження такого методу дослщження, як стнальна селективна ангiографiя, дало змогу краще описати ангюарх^ектотку мальформацiй спинного мозку, особливостi яких лягли в основу бага-тьох класифшащй.
Ми вiддаем перевагу класифшацп, запро-понованiй J.A. Anson i R.F. Spetzler у 1992 р., зпдно з якою видiлено таю типи АВМ спинного мозку [6]:
I - дуральн (штрадуральт або екстраду-ральнi) АВФ;
II - гломуст АВМ;
III - ювеншьш АВМ;
IV - прямi спiнальнi АВФ.
Розподiл АВМ за типами мае важли-ве значення для прогнозування вщдалених наслiдкiв та вибору методiв лiкування, якi грунтуються на даних ангюграфп, особли-востях будови аферентних та еферентних судин, формуванн артерювенозних шунтiв, оцiнцi форми судинного конгломерату, а та-кож характеру гемодинамши в аневризмi [7].
У 85 % випадюв АВМ спинного мозку дебютують прогресуючим невролопчним дефiцитом (болi в спиш з прогресуючими порушеннями чутливостi та слабюстю ниж-нiх кiнцiвок упродовж мюящв або рокiв) [3].
Серед утворень спинного мозку, яю ви-являються туморозним перебiгом, на частку АВМ припадае < 5 %. У 10-20 % випадкiв стнальш АВМ виявляються раптовою мь елопа^ею, зазвичай у пацiентiв молодше 30 роюв, спричиненою крововиливом (суб-арахнощальний крововилив, гематомiелiя, епiдуральна гематома або шфаркт у зонi пограничного кровопостачання) [3].
Синдром Фуа-Алужанша - гостре або тдгостре неврологiчне попршення у па-цiента зi стнальною АВМ без симптомiв крововиливу. Виявляеться спастичною па-раплегiю, яка переходить у в'ялу з нарос-таючим рiвнем чутливих порушень та по-рушенням контролю за функщею тазових органiв. Ранiше вважали, що причиною цьо-го синдрому е спонтанний тромбоз АВМ, який спричиняе незворотну тдгостру не-кротичну мiелопатiю. Однак недавш досль дження показали, що мiелопатiя може бути зумовлена венозною гiпотензiею в результа-тi вторинно'1 шемп, а на тлi лшування може спостерiгатися полiпшення [3]. За умови своечасно! дiагностики лiкування мае пози-тивний клiнiчний ефект. При виборi методу лiкування обов'язково враховують стутнь неврологiчного дефiциту та результати ст-нально! селективно! ангюграфп, зокрема особливосп ангiоархiтектонiки. Тотальне виключення АВМ з кровотоку е ключовим моментом для запоб^ання прогресуванню невролопчного попршення, однак метою лшування е функщональне збереження кровопостачання спинного мозку [8]. У деяких випадках зменшення потоку ^зь шунти дае змогу полегшити симптоми [9, 10, 11].
Мета роботи - ощнити вщдалеш результати лiкування хворих з артерювенозними мальформащями спинного мозку.
Матер1али та методи
Проведено ретроспективний аналiз кль нiчних результатiв та ангiографiчних даних пацiентiв зi спiнальними АВМ, пролшова-них у перiод з 2005 до 2019 р. У Цешр ендоваскулярно'!' нейрорентгенохiрургii НАМН
Украши було прооперовано ендоваскуляр-ним методом 47 хворих. Вш хворих стано-вив вiд 11 до 62 роюв (середнiй вiк - 45,3 року). Чоловтв було 29 (61,7 %), жшок -18 (38,3 %).
У 31 (65,9 %) хворих виявлено АВМ I типу за класифшащею Anson i Spetzler (1992), у 8 (17,0 %) - АВМ II типу, у 5 (10,6 %) - АВМ III типу, у 3 (6,4 %) - АВМ IV типу. Для дiагностики АВМ використовували магштно-резонансну томографш та ст-нальну ангюграфш.
Ендоваскулярнi втручання виконано трансфеморальним доступом iз застосуван-ням мiкрокатетерiв Magic (Balton) та рщко-го емболiзату щаноакрилатно! групи.
Результати
Тотального виключення АВМ з кровотоку досягнуто у 22 (46,8 %) випадках. Гз 31 (65,9 %) пащента з АВМ I типу в 17 (54,8 %) вщзначено ранне транзиторне поглиблення невролопчного дефщиту. У щй грут повно-го роз'еднання АВФ досягнуто у 16 (51,6 %) хворих (рис. 1).
Ь 8 (17,0 %) пащеш1в з АВМ II типу тотального виключення АВМ досягнуто у 5 (62,5 %) (рис. 2). У 6 (75 %) хворих спосте-р^али ранне тсляоперащйне поглиблення невролопчно! симптоматики.
Ь 5 (10,6 %) пащеш1в з АВМ III типу тотального виключення досягнуто в 1 (20 %) (рис. 3). Транзиторне поглиблення невролопчного дефщиту вщзначено у 3 (60 %) хворих.
Ь 3 (6,4 %) пащеш^в з АВМ IV типу тотально! емболiзацii вдалося досягти в 1 (33 %) спостереженш (рис. 4). Невролопчне попршення мало мюце в 1 (33 %) пащента.
Летальних наслщмв не було в жоднш з груп.
Обговорення
Серед пащеш^в 31 (65,9 %) мав АВМ I типу, що тдтверджуе данi про те, що ду-ральна фiстула е найчаспшою АВМ спинного мозку (70 % випадюв судинно! патологи ще! локалiзацii) [12]. При цьому тит АВМ потрiбно прагнути досягти тотального роз'еднання фютули, що сприяе найповнь шому регресу невролопчного дефщиту.
Рис. 1. Пащент з АВМI типу: А - селективна стнальна ангюграф1я: наргвм Th5-Th6 в1зуал1зовано артерю (бша стрыка), яка живить та в1дходить в1д правог м1жреберно'г артери, i вену, котра дренуе (чорна стрыка); Б - досягнуто тотального виключення дуральног ф^тули (быа стршка) завдяки дистальнт катетеризаци артери, яка живить АВМ
Оскшьки АВМ II типу локалiзуються в паренхiмi спинного мозку, мають одну або декшька артерш, яю ii живлять, i розташова-ш штра- та/або перимедулярно, компактно та дифузно, вибiр тактики лшування залежить вщ ангюархггектошки АВМ [13, 14]. Методом вибору вважають ендоваскулярний [12, 15]. Повна ангiографiчна обл^еращя АВМ II типу не е обов'язковою. Мета лшування - зменшити об'ем шунтування та запоб^и прогресуванню симптомiв [9-11].
Ювеншьш (метамернi) АВМ III типу е складними для виключення ураженнями. Ен-
доваскулярний метод е найбшьш прийнятним та часто единим можливим. З огляду на !х локалiзацiю метою лiкування е усунення чи мiнiмiзування симптомiв шляхом керування феноменом судинного обкрадання, венозного повно^в'я та усунення мас-ефекту, а не то-тальне виключення мальформацп [16, 17].
АВМ спинного мозку IV типу - це пря-ме артерювенозне сполучення на поверхш м'яко! оболонки спинного мозку, яке не мае найдусу (пряма АВФ). Артерювенозна фю-тула розташовуеться нижче за конус спинного мозку з единим артерiальним притоком,
Рис. 2. Патент з АВМII типу: А - селективна стнальна ангiографiя: гломусна АВМ нарiвнi Th9-Th12. Вiзуалiзуеться артерiя, яка живить та е гыкою лiвог мiжреберног артери нарiвнi Th9-Th10 (быа стрыка). Вiд нег також бере початок передня стнальна артерiя; Б - стнальна ангiографiя: досягнуто дистального вiддiлу артери, яка живить, i субтотального виключення гломусног АВМ (чорна стрыка). Тотальне виключення АВМасоцювалося з високимризиком закриття стнально'г артери (быа стршка) (iшемiчного стнального iнсульту); В-Е - контрольна ангiографiя через 8 мw
Рис. 3. Патент з АВМIII типу: А - селективна стнальна ангiографiя: вiзуалiзуеться артерiя, яка живить та вiдходить вiд правог мiжреберно'г артери нарiвнi ThIV-ThV (быа стрыка); Б - тд час емболiзацiг в просвт судини наявний мтрокатетер Magic (чорна стрыка), ^iзь який проведено суперселективну стнальну ангюграфт; В - стнальна ангiографiя: АВМ виключено субтотально, заповнення вiдбуваеться ^iзь стку анастомозiв з мiжреберно'г артери нарiвнi ThV-ThVI
22042274
Бс/<А201311250'Й?!11 rJ/3
Im: 91fJCi'l 1/3
/Ä
A с ¡i ■ i • i i
^ L 12/
NAH 2Ж13274 '4 Bistro-/11.1. 1980 Fife 02 fvl 994/13 \ Acc: "2013 Hoy 25 Acq îrri: 09*53:49.400000
1 If íJpCENRH ** íjk SisirovM.I. I 19 80 Fob 1ЩЙ1 904/13 .il Acc: Wfflt í lov 25 { AccfTrri: 09:54:43.070000
HPCEHRH Bistro/ /1.1. 1900 :l¿tó94/13
ШЯ
:2013:1Чоу.29
А ' ^ * v^H^H
Б 1.Г I1 I vi ! 'J II
>2042274" Eijí А2ф 31129155720
SÔ: 15/17 Im: 1510010/3
NPCENRr • ' Bistro y M. •ВЮ0Р%Ь02 M 994/1: Acc
, r ¿2013 Hov 2' Ш f0:53*29.090001
5720
- . .. Im: 910020/7
IIPCEMRH 22042274 Bisirov M.l. Бс /■/■■,20Í3;|.f29155720 1900 02 fvl 994/13 V
,-, Acc: s« .23/17 • - 20-13 Г-кйф. Im: 23Í0020/2 Acq Trri: 1 fj:35:3í;.434Ü0Ú - .
ДГ/ Lin:! L: '127
DCIvl / Id: ID
NPCEIIRH Bis« (vil. 1900 Fob 02 fvl 994/13 Acc: 2013 Noy 29 Acq Tin: 17:00:40.953000
1
i /
F 1 / LjrrDCIvl / IcUD.
1 у ВЁЯННН
Рис. 4. Пащент з ABMIVтту: A, Б - сeлeктuвна стнальна ангiогpафiя: вiзуалiзуються двi аpтepiï, як жтлять i вiдxодять злiва наpiвнi LI-LII та с^ава наpiвнi ThXI-ThXII; B, Г - тд час eмболiзацiï; Д, Е - стнальна ангiогpафiя: ABM вuключeно тотально
яким найчаспше e apтepiя Адамкевича. За-звичай живляча судим мae вeликy довжину i e eдинoю apтepieю, яка кpoвoпocтaчae спин-ний мозок та мaльфopмaцiю. Тому тд час оклюзп низxiднoгo вщдшу артерп нeoбxiднo зберегти ïï виcxiднy гiлкy. При тpoмбyвaннi останньо'1 виникають ускладнення - слаб-кicть у кiнцiвкax аж до плегп [7].
Висвдвки
1. Aнгioгpaфiя - золотий стандарт дia-гностики та динaмiчнoгo спостереження за xвopими з АВМ спинного мозку.
References
1. Malis L. Arteriovenous malformation of the spinal cord. J. Neurol. Surg. 1982;3:1850-74.
2. Bao YH, Ling F. Classification and therapeutic modalities of spinal vascular malformations in 80 patients. Neurosurgery. 1997 Jan;40(1):75-81. PMID:971827. https://doi.org/10.1227/00006123-199701000-00017.
3. Grinberg M. Nejrohirurgija. Per. s ang. M.: MED-Press-inform; 2010. 1008 p. (in Russian)
4. Medvedev JuA, Macko DE. Anevrizmy i poroki razvitija sosudov mozga. Jetiologija, patogenez, klassifikacija, patologicheskaja anatomija. SPb.: Izd-vo RNHI imeni A.L. Polenova, 1993. Vol. 2. 144 p. (in Russian)
5. Tissen TP. Selektivnaja spinalnaja angiografija: Avtoref. dis. kand. med. nauk. M.; 1975. (in Russian)
6. Anson JA, Spetzler RF. Classification of spinal arteriovenous malformation and implication for treatments. BNI Q. 1992;8:2-8.
7. Tissen TP. Jendovaskuljarnoe lechenie arteriove-noznyh malformacij spinnogo mozga. M.: Aljans Press; 2006. P. 358. (in Russian)
8. Niizuma K, Endo T, Sato K et al. Surgical treatment of spinal extradural arteriovenous fistula with paren-chymal drainage: report on 5 cases. Neurosurgery. 2013 Dec;73(2 Suppl Operative):E287-93; discussion onsE293-4. doi: 10.1227/NEU.0000000000000189. PMID: 24077580.
9. Boström A, Krings T, Hans FJ et al. Spinal glomus-type arteriovenous malformations: microsurgical treatment in 20 cases. J Neurosurg Spine. 2009 May;10(5):423-9. doi: 10.3171/2009.1.SPINE08355. PMID: 19442003.
10. Corkill RA, Mitsos AP, Molyneux AJ. Embolization of spinal intramedullary arteriovenous malformations using the liquid embolic agent, Onyx: a single-center experience in a series of 17 patients. J Neurosurg Spine. 2007 Nov;7(5):478-85. PMID: 17977188. doi: 10.3171/SPI-07/11/478.
2. Застосування ендоваскулярного лшу-вання АВМ дae змогу зупинити прогресу-вання невролопчного дефщиту, що однак не завжди acoцiюeтьcя з тотальним виключен-ням АВМ.
3. Найкращого невролопчного полш-шення i тотальносп виключення вдалося до-сягти у пaцieнтiв з АВМ I типу.
4. Радикальшсть, ефектившсть та поглиб-лення невролопчного дефщиту залежать вщ aнгioapxiтeктoнiки АВМ.
5. Ocнoвнoю умовою проведення емболь зацп e досягнення безпечного piвня катете-ризацп аферента.
11. Rodesch G, Hurth M, Alvarez H et al. Embolization of spinal cord arteriovenous shunts: morphological and clinical follow-up and results - review of 69 consecutive cases. Neurosurgery. 2003 Jul;53(1):40-9; discussion 49-50. PMID: 12823872. https://doi.org/i0.i227/0i. NEU.0000068701.25600.A1.
12. Krings T. Vascular malformations of the spine and spinal cord. Clin Neuroradiol. 2010 Mar;20(1):5-24. doi:10.1007/s00062-010-9036-6.
13. Heros RC, Debrun GM, Ojemann RG, et al. Direct spinal arteriovenous fistula: a new type of spinal AVM. Case report. J Neurosurg. 1986 Jan;64(1):134-9. PMID: 3941336. DOI: 10.3171/ jns.1986.64.1.0134
14. Rosenblum B, Oldfield EH, Doppman JL, Di Chiro G. Spinal arteriovenous malformations: a comparison of dural arteriovenous fistulas and intradural AVM's in 8i patients. J Neurosurg. 1987 Dec;67(6):795-802. PMID: 3681418. DOI: 10.3171/jns.1987.67.6.0795.
15. Biondi A, Merland JJ, Reizine D et al. Embo-lization with particles in thoracic intramedul-lary arteriovenous malformations: long-term an-giographic and clinical results. Radiology. 1990 Dec;177(3):651-8. PMID: 2243964. doi: 10.1148/ radiology.177.3.2243964.
16. Spetzler RF, Zabramski JM, Flom RA. Management of juvenile spinal AVM's by embolization and operative excision. Case report. J Neurosurg. 1989 Apr;70(4):628-32. PubMed PMID: 2647920. DOI: 10.3171/jns.1989.70.4.0628.
17. Touho H, Karasawa J, Shishido H et al. Successful excision of a juvenile-type spinal arterio-venous malformation following intraoperative embolization. Case report. J Neurosurg. 1991 Oct;75(4):647-51. PMID: 1885985. doi: 10.3171/ jns.1991.75.4.0647.
18. Thron AK, Geibprasert S et al. Endovascular management of spinal vascular malformations. Neu-rosurg Rev. 2010 Jan;33(1):1-9. doi: 10.1007/ s10143-009-0204-6. Review. PMID: 19415356.
КЛИНИЧЕСКИЕ И АНГИОГРАФИЧЕСКИЕ РЕЗУЛЬТАТЫ ДЛИТЕЛЬНОГО НАБЛЮДЕНИЯ ЗА ПАЦИЕНТАМИ ПОСЛЕ ЭНДОВАСКУЛЯРНОГО ЛЕЧЕНИЯ АРТЕРИОВЕНОЗНЫХ МАЛЬФОРМАЦИЙ СПИННОГО МОЗГА
Д.В. ЩЕГЛОВ, О.Е. СВИРИДЮК, А.В. НАЙДА, Ю.М. САМОНЕНКО, О.В. СЛОБОДЯН ГУ «Научно-практический Центр эндоваскулярной нейрорентгенохирургии НАМН Украины», г. Киев
Цель работы - оценить отдаленные результаты лечения больных с артериовенозными мальформациями (АВМ) спинного мозга.
Материалы и методы. Проведен ретроспективный анализ клинических результатов и ангиографических данных пациентов со спинальными АВМ, пролеченных в период с 2005 по 2019 г. В Центре эндоваскулярной нейрорентгенохирургии НАМН Украины было прооперировано эндоваскулярным методом 47 больных. Возраст пациентов составил от 11 до 62 лет (средний возраст - 45,3 года). Мужчин было 29 (61,7 %), женщин - 18 (38,3 %). При эндоваскулярном вмешательстве использовали жидкий эмболизант циа-ноакрилатной группы. Операции проводили трансфеморальным доступом. У 31 (65,9 %) больного выявлена АВМ I типа по классификации Anson i Spetzler (1992), у 8 (17,0 %) - АВМ II типа, у 5 (10,6 %) - АВМ III типа, у 3 (6,4 %) - АВМ IV типа. Для диагностики АВМ использовали магнитно-резонансную томографию и спинальную селективную суб-тракционную ангиографию.
Результаты. Тотальное выключение АВМ из кровотока достигнуто в 22 (46,8 %) случаях. У 17 (54,8 %) пациентов с АВМ I типа отмечено раннее транзиторное углубление неврологического дефицита. В этой группе полного разъединения артериовенозной фистулы достигнуто у 16 (51,6 %) больных. У 5 (62,5 %) пациентов с АВМ II типа достигнуто тотальное выключение АВМ. У 6 (75,0 %) больных в этой группе наблюдали раннее послеоперационное углубление неврологической симптоматики. Только в 1 (20,0 %) случае АВМ III типа достигнуто тотальное выключение. Транзиторное углубление неврологического дефицита отмечено у 3 (60,0 %) пациентов в этой группе. В группе с АВМ IV типа тотальной эмболизации удалось достичь в 1 (33,0 %) наблюдении. Неврологическое ухудшение имело место у 1 (33,0 %) пациента. Летальных исходов не было ни в одной группе.
Выводы. Ангиография - золотой стандарт диагностики и динамического наблюдения за больными с АВМ спинного мозга. Использование эндоваскулярного лечения АВМ позволяет остановить прогрессирование неврологического дефицита в будущем, что не всегда ассоциируется с тотальным выключением АВМ. Наилучшего неврологического улучшения и тотальности выключения удалось достигнуть у пациентов с АВМ I типа. Радикальность, эффективность и углубление неврологического дефицита зависят от ангио-архитектоники АВМ. Основным условием проведения эмболизации является достижение безопасного уровня катетеризации афферента.
Ключевые слова: спинальная артериовенозная мальформация; артериовенозная фистула; неврологический дефицит; спинальная ангиография.
CLINICAL AND ANGIOGRAPHIC RESULTS OF LONG-TERM FOLLOW-UP OF PATIENTS AFTER ENDOVASCULAR TREATMENT FOR SPINAL ARTERIOVENOUS MALFORMATIONS
D.V. SHCHEHLOV, O.E. SVYRYDIUK, A.V. NAIDA, Yu.M. SAMONENKO, O.V. SLOBODIAN SO «Scientific-Practical Center of Endovascular Neuroradiology NAMS of Ukraine», Kyiv
Objective - to evaluate long-term results of treatment of patients with arteriovenous malformations AVM of the spinal cord.
Materials and methods. A retrospective analysis of clinical and angiographic data of the results of treatment of patients with spinal AVM for the period from 2005 to 2019 was conducted. In SO «Scientific-Practical Center of Endovascular Neuroradiology NAMS of Ukraine»
47 patients were operated on endovascular method. The age of patients ranged from 11 to 62 years (middle age is 45.3 years). There were 29 men (61.7 %), 18 women (38.3 %). Liquid cya-noacrylate embolizant was used for endovascular intervention. The operations were performed with transfemoral access. Accoding the classification proposed by Anson and Spetzler in 1992 patients with type I were 31 (65.9 %), with II type - 8 (17.0 %), with III type - 5 (10.6 %), with IV type - 3 (6.4 %). Magnetic resonance tomography and spinal angiography were used for diagnostics AVM.
Results. Total exclusion of AVM from the bloodstream was achieved in 22 (46.8 %) cases. Out of the 31 (65.9 %) patients with type I AVM, 17 (54.8 %) had an early transient deepening of the neurological deficit. In this group, complete dissection of arteriovenous fistula was achieved in 16 (51.6 %) patients. In 8 (17.0 %) patients with type II AVM, complete exclusion of AVM was achieved in 5 (62.5 %) cases. In this case, 6 (75.0 %) patients were observed early postoperative deepening of neurological symptoms. In 5 (10.6 %) patients with type III AVM, total exclusion was achieved in 1 (20.0 %) case. Transient deepening of neurological deficit was noted in 3 (60.0 %) patients. In 3 (75.0 %) patients with type IV AVM, total embolization was achieved in 1 (33.0 %) observation. Neurological impairment occurred in 1 (33.0 %) patient. In all groups there were no fatalities.
Conclusions. Angiography is the gold standard of diagnosis and dynamic monitoring of patients with spinal cord AVM. The use of endovascular treatment of AVM can stop the further progression of neurological deficits, which, however, is not always associated with the total exclusion of AVM. The best neurological improvement and total exclusion were achieved in patients with type I AVM. Radicality, efficacy and deepening of neurological deficiency depend on angioarchitectonics of AVM. The main condition for carrying out embolization is to achieve a safe level of catheterization of the afferent.
Key words: spinal arteriovenous malformation; arteriovenous fistula; neurological deterioration; spinal angiography.
