Актуальність вивчення ендотеліального фактора росту судин у хворих з артеріовенозними мальформаціями Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

УДК 616.133.33 - 007-089 DOI 10.26683/2304-9359-2019-4(30)-59-67

АКТУАЛЬН1СТЬ ВИВЧЕННЯ ЕНДОТЕЛ1АЛЬНОГО ФАКТОРА РОСТУ СУДИН У ХВОРИХ З АРТЕР1ОВЕНОЗНИМИ

МАЛЬФОРМАЦ1ЯМИ

1.В. АЛЬТМАН

ДУ «Науково-практичний Центр ендоваскулярно! нейрорештенохiрурrii

НАМН Украши», м. Кшв

*Conflict of Interest Statement (We declare that we have no conflict of interest).

*Заява про конфлшт штереав (Ми заявляемо, що у нас немае нiякого конфлiкту iнтересiв). *Заявление о конфликте интересов (Мы заявляем, что у нас нет никакого конфликта интересов).

*No human/animal subjects policy requirements or funding disclosures.

*Жодний i3 об'екпв дослiдження (людина/тварина) не пiдпадае пiд вимоги пол^ики щодо розкриття шформацп фiнансування.

*Ни один из объектов исследования не подпадает под политику раскрытия информации финансирования.

*Date of submission — 6.11.19 *Date of acceptance — 11.12.19

*Дата подачi рукопису — 6.11.19 *Дата ухвалення — 11.12.19

*Дата подачи рукописи — 6.11.19 *Дата одобрения к печати — 11.12.19

Мета роботи - визначити роль ендотелгального фактора росту судин (VEGF) у фор-мувант, прогресуванн артерювенозних мальформацт (АВМ) i виникнент рецидив1в та об-грунтувати необхiднiсть вивченнярiвня VEGFу плам кровi хворих з АВМ.

Mamepianu та методи. Проведено аналiз 15 джерел науково-медичног лтератури щодо етюлоги та патогенезу АВМ. Систематизовано сучасн дан щодо ролi VEGF у формуван-м, прогресуванн АВМ i вини^ен^ рецидивiв. Наведено власн результати вивчення рiвня VEGF у плам кровi 19 пацieнтiв з АВМрiзно'г локалiзацiг.

Результати. Доведено важливу роль тдвищення рiвня VEGF у формуванн та про-гресуванн АВМ як за даними науково-медичног лтератури, так i за результатами влас-них до^джень. Обхрунтовано необхiднiсть вивчення рiвня VEGF у плазмi кровi хворих з АВМ у перюперацтний перюд для тдвищення ефективностi комплексного лтування таких хворих.

Висновки. Ендотелiальний фактор росту судин вiдiграe важливу роль у формуванн та прогресуванн АВМ. Вiдзначено збшьшення його вм^ту в плазмi кровi хворих з АВМ. Шдви-щення рiвня VEGF у плазмi кровi тсля хiрургiчного або ендоваскулярного лтування може бути причиною виникнення рецидивiв АВМ. Вивчення вм^ту VEGF у плазмi кровi до та тсля хiрургiчного та ендоваскулярного лiкування вiдкриваe новi можливостi для застосування лтарських засобiв, як блокують дЮ VEGF, як неоад 'ювантног терапи для профтактики рецидивiв та регресу АВМ тсля емболiзацiг або хiрургiчного видалення.

Ключов1 слова: артерювенозна мальформащя; неоанпогенез; ендотелiальний фактор рост судин; VEGF.

Перелж скорочень

VEGF Ендотелiальний фактор росту судин

АВМ Артерювенозш мальформацп

Артерювенозш мальформацп (АВМ) -один з видiв вроджених судинних аномалiй, головними ознаками яко! е патологiчне шун-тування артерiальноi кровi у венозну систему, мiнуючи капiлярну мережу. Згiдно з класифь кацiею судинних мальформацiй видiляють ди-фузну форму АВМ, для яко! характерна наяв-нiсть «вузла» (нодуса) мальформацп (рис. 1), та стовбурову форму - пряме сполучення мiж артерiею та веною у виглядi артерювенозно! фiстули (рис. 2).

Л^вання АВМ е невирiшеною проблемою, незважаючи на стрiмкий розвиток ан-гюлогл та судинно! хiрурrii. Дiагностика та лiкування судинних мальформацiй е проблемою не лише в ендоваскулярнш хiрурrii, не-йрорештенохiрурrii, ангюлогп, а i в щелеп-но-лицьовш, реконструктивно-пластичнiй, дитячiй хiрурrii, педiатрii, травматологи, ор-топедп, дерматологи [1]. Слщ пам'ятати, що АВМ - це вроджеш вади судин. У 95-98 % ви-падкiв судиннi мальформацп наявш у пашен-та вщ народження. Тому «розквт» клiнiчних виявiв припадае на дитячий i юнацький вiк [2]. На молодий вш також припадае розвиток ускладнень, насамперед пов'язаних з розри-вом АВМ i кровотечою. При локалiзацii АВМ у головному мозку це призводить до крово-виливiв i геморагiчних iнсультiв. Залежно вщ локалiзацii АВМ ускладнення виявляються у виглядi порушень функцп органа або частини тша, трофiчних виразок, кровотеч (рис. 3 i 4). Тривало iснуючi АВМ можуть призвести до розвитку тяжко'1 серцево-судинно'1 недостат-ностi в молодому вiцi [2].

Розвиток тяжких ускладнень призводить до ранньо'1 швалщизаци та смертi. Тяжюсть клiнiчних виявiв, значнi функцiональнi та пси-хологiчнi порушення, косметичнi вади, рання швалщшсть хворих з АВМ зумовлюють акту-

АЛЬТМАН 1гор Володимирович

к. мед. н., старший науковий ствробтник

ДУ «Науково-практичний Центр ендоваскулярно1

нейрорентгенохгрургИ НАМН Украти»

Адреса: 04050, м. Кшв, вул. Платона Майбороди, 32

Тел. моб.: (050) 358-82-15

E-mail: altmanigor2007@gmail.com

ORCID ID: 0000-0001-7279-4071

альнють i сощальну значущють проблеми, по-требують поглибленого вивчення питань дiа-гностики та л^вання ше'1 патологи [3].

Основними методами лшування АВМ е хiрургiчна резекщя, ендоваскулярна емболь зацiя та променева тератя, та !х комбшаци. Незважаючи на значний прогрес, який до-

Рис. 1. Церебральна ангюграфгя. АВМ. Дифузна форма. Артерювенозний «вузол» у судинах головного мозку

ят • jj

wy w

Вт/?

is&^ t L

lX^ jф)-

Рис. 2. Ангюграф1я судин таза. АВМ. Стовбурова форма. Артерювенозний шунт м1ж правою загальною стегновою артерЮ та л1вою зовтшньою здухвинною веною

Рис. 3. Хворий З., 29 рокгв.

Некроз м 'яких тканин обличчя при дифузтй форм1 АВМ у басейт зовн1шн1х сонних артерш

сягнуто в xipypri4HOMy та ендоваскулярно-му л^ванш АВМ, проблему остаточно не виршено. Шсляоперацшна летальшсть при лшуванш церебральних АВМ становить 3,117,0 %, частота тсляоперацшно! швалщиза-Щ1 - 1,5-22,0 %, ускладнень - 25-80 % [4]. Кiлькiсть рецидивiв АВМ, як церебральних, так i шшо! локалiзацп, е великою. Так, реци-диви виникають у 6-33 % випадюв протягом 0,5-3,0 роюв пiсля лiкyвання. Артерiовенознi мальформацп можуть повшстю вiдновитися пiсля yспiшного хiрyргiчного або ендоваску-лярного лiкyвання [5, 6].

Останшм часом фахiвцi, яю займаються питаннями дiагностики та лшування АВМ, намагаються як зрозyмiти i пояснити патоге-нетичнi основи захворювання, так i максимально використати можливосп сучасно! ме-дицини для розробки стратеги дiагностики та лшувально! тактики [7].

У ХХ ст. традицшш методи лiкyвання АВМ головного мозку грунтувалися на кон-цепцп, що АВМ е статичними структурами, наявними у пащента вiд народження, яю змь

Рис. 4. Хвора Д., 16рокгв. Троф1чна виразка м 'яких тканин у дглянцг гомшковостопного суглоба при дифузтй форм1 АВМ у басейн гомшкових артерш

нюються лише за рахунок гемодинамiчноi пе-ребудови артерiальноi та венозно! складових мальформацп без можливостi росту нових су-дин протягом життя пащента. В 1960-х роках судинш мальформацп виокремлено з класи-фшащйного роздiлy судинних пухлин (геман-гюм) як самостiйнy класифiкацiйнy одиницю - вроджеш вади розвитку судин [8].

У ХХ1 ст. кардинально змшилися погляди на етiологiю та патогенез судинних мальфор-мацiй. Результати дослщжень генетичних, молекулярних та клiтинних механiзмiв розвитку судинних мальформацiй головного мозку сприяли виявленню мyтацiй гешв i генетичних чинникiв ризику, асоцшованих з розвитком церебрально! кавернозно! мальформацп, спадко-во! геморапчно! телеанпектазп i АВМ. Штуч-нi мутацп генiв Ccml, Ccm2, генiв ендоглину (Eng) i рецептору активiнкiнази-1 (ACVRL1, ALK1) у пiддослiдних тварин призводять до уражень судин, подiбних до церебральних АВМ у людини [9]. Установлено, що вс гени, асоцшоваш з розвитком судинних мальформа-цш, вiдiграють вiдомy або передбачувану роль

в aHrioreHe3i i судинному ремоделюванш. Причиною виникнення судинних мальформацш е генетичнi порушення артерювенозно'1' спеща-лiзащi ендотелiальних клiтин, якi утворюють первинне капiлярне сплетiння [9]. Дослщжен-ня генних мутацiй зробили можливим ство-рення експериментальних моделей АВМ на тваринах, що дало змогу по-новому поглянути

на етiологiю та патогенез судинних мальформацш (рис. 5) [10].

Процеси анпогенезу та неоанпогенезу за-пускаються, стимулюються та регулюються шляхом активацп ланцюга каскадних реакцiй ендотелiальний фактор росту судин (VEGF) - VEGF рецепторiв клiтинних мембран (VEGFR). Ключовим медiатором процесiв

Рис. 5. A, C, F - прижиттеве ангюграфгчне зображення i eibnoeibui гтерспектральт зображення судин у дыянщ рани спини у ген А1к1-дефщитно1 дорослоi мишi в перюд з 2-го по 7-й день тсля штучного поранення показують розвиток АВМ (F): А - артерiя; Б - вена. Рожевi та помаранчевi стртки - м^це сполучення артерш i вен. Пперспектрограма демонструе розвиток шунтування артерiальноi кровi у венозт гтки кр1зь артерювенозш шунти у виглядi змти насичення гемоглобту у венозних судинах (iз синього кольору до червоного)

Рис. 6. Мжрофотограф1я тдшшрних кровоносних судин миш1, якг мгстять латекс-барвник. Ангюгенна стимуляця розвитку АВМ шюри у ген Л1к1-дефщитног дорослог мишг

шляхом iмплантаци тд шкру VEGF

артерювенозно'1' спещалiзащi е УЕОБ, який ввдграе важливу роль в ангiогенезi та пато-логiчному неоанпогенезь Це головний з вь домих чинниюв фiзюлоriчноi та патолопчно'1' васкуляризацп. В експериментальних досль дженнях установлено, що пiдвищений рiвень УЕОБ у плазмi кровi активно впливае на про-цеси ремоделювання судин (рис. 6) [10, 11].

На початку ХХ1 ст. синтезовано моно-клональш антитiла, якi блокують взаемодiю УЕОБ-УЕОБК. Такi препарати добре заре-комендували себе в онкологи (Бевацизумаб, Авастин). 1х використовують при лiкуваннi деяких видiв раку, в офтальмологи для лшу-вання вшово'1" макулярно'1' дегенерацп. Цi мо-ноклональнi антитiла зв'язуються з УЕОБ та

роблять його неефективним. Пролiферативна активнiсть ендотелiальних кл^ин в АВМ та-кож регулюсться чинниками aHrioreHe3y, тому VEGF-блокада може бути перспективною для впливу на церебральш АВМ та АВМ шшо'1 локалiзащi шляхом пригнiчення процесiв неоанпогенезу, якi тривають в ii структура Ефект впливу Бевацизумабу на АВМ проде-монстровано на тваринних моделях. Показано, що VEGF-антагошзм Бевацизумабу зни-жуе щiльнiсть судин в АВМ головного мозку дорослих мишей (рис. 7) [10, 12, 13].

Пюля появи можливостi визначати рiвень VEGF за допомогою iмyноферментних мегсдав у низцi пyблiкацiй повiдомлено про пщвищення експреси VEGF та шших ангiогенних чинникiв

Рис. 7. С, D, E - гтерспектральт зображення. Гальмування розвитку АВМ шкри у ген Л1к1-дефщитног дорослог мишi шляхом тдшкрного введення VEGF-нейтралiзуючих антитш протягом 7 дшв порiвняно з контрольним введенням фiзiологiчного розчину

у nna3Mi KpoBi хворих з АВМ [14]. Остантми роками в науково-медичнш лiтературi з'явилися поодинокi повщомлення про успiшне застосу-вання блокаторiв VEGF у лiкуваннi деяких ви-дiв судинних мальформацiй у людини [15]. Ме-ханiзми формування та розвитку АВМ у людей дослщжено мало, порiвняно з тваринами. Не дослщжено вплив ендоваскулярного л^ван-ня на процеси неоангiогенезу при АВМ рiзноi локашзаци. Новi знання про мехашзми розвитку ушкодження можуть послужити стимулом для проведення подальших дослiджень. Можна припустити, що «VEGF-блокада» може вияви-тися корисною як допомiжна терапiя в лiкуваннi церебральних АВМ та АВМ шшо! локалiзащi. Не вирiшено питання щодо неоад'ювантного використання «VEGF-блокади», яка може спри-яти регресу АВМ пiсля емболiзащi або хiрур-гiчного ii видалення.

Мета роботи - визначити роль ендотель ального фактора росту судин у формуванш, прогресуваннi артерiовенозних мальформа-цiй, виникненнi рецидивiв та обгрунтувати необхiднiсть вивчення рiвня ендотелiального фактора росту судин у плазмi кровi хворих з артерiовенозними мальформацiями.

Матер1али та методи

Проведено аналiз 15 джерел науково-ме-дично'1 лiтератури щодо ролi ендотелiального фактора росту судин (VEGF) в етюлогп та па-тогенезi артерiовенозних мальформацiй.

Також проаналiзовано власнi результати обстеження 19 пащентсв з АВМ рiзноi локаль зацп. Визначали рiвень VEGF у плазмi кровi.

Чоловiкiв було 8 (42 %), жiнок - 11 (58 %). Вiк пацiентiв - вщ 5 до 54 рокiв, середнш вiк - 26,7 року. Артерювенозт мальформаци локашзува-лися в д^нщ голови, кiнцiвок, тулуба (таблиця).

Рiвень VEGF у плазмi кровi хворих з АВМ вимiрювали за допомогою комерцiйно до-

ступного методу кшьюсного iмунофермент-ного аналiзу (лабораторiя «Сшево», «Syn-Lab»), який грунтуеться на реакцп «антиген-антитiло», дае змогу виявити речовини бш-ково'1 природи (ферменти, вiруси, фрагменти бактерiй та iншi компоненти бiологiчних рь дин) та визначити 1'х концентрацiю. З метою контролю рiвень VEGF у плазмi кровi визна-чили також у 15 здорових оаб без АВМ.

Результати

Виявлено пщвищення рiвня VEGF у плазмi крови 18 хворих. Концентращя VEGF стано-вила вщ 204,58 до 1219,0 пг/мл, у середньому - (391,98 ± 31,76) пг/мл (референтнi норматив-ш меж1 100,0-42,6 пг/мл). В одного хворого з АВМ концентращя VEGF була в межах норми (67,0 пг/мл). Середнш рiвень VEGF у плазмi кровi оаб контрольно'1 групи був значно ниж-чим ((36,74 ± 19,08) пг/мл; p = 0,084) (рис. 8).

500 Р=0,034

400 300 200 100

VEGF Контрольна ^ (пг/мл) ^У**

Рис. 8. Середншр1вень VEGF у плазм1 кров1 пащентгв з АВМ р1зно1 локал1заци та в контрольнш грут

Таблиця. Розподт хворих з артерговенозними мальформацгями залежно eid локал1зсщп мальформацп

Локал1защя АВМ

Стать Голова та шия Верхня кшщвка Ижня кшщвка Тулуб Разом

Абс. % Абс. % Абс. % Абс. % Абс. %

Чоловши 3 15,8 1 5,3 3 15,8 1 5,3 8 42,0

Жшки 4 21,0 2 10,5 3 15,8 2 10,5 11 58,0

Усього 7 36,8 3 15,8 6 31,6 3 15,8 19 100,0

Рис. 9. Хвора А., 53 роки. Троф1чна виразка м 'яких тканин у дыянщ плечового суглоба при дифузнШ форм1 АВМ у басейт тдключичног артери

Рис. 10. Хвора А., 53 роки. Результати анал1зу VEGF у плазм1 кров1. Р1вень VEGF у 9 раз1в перевищуе норму

Невелика кшьюсть спостережень не дае змоги зробити остаточш висновки, однак отримаш результати свщчать про пщвищення piBra VEGF у o^Mi кровi хворих з АВМ у 4-5 pазiв поpiвняно з нормою i в 10 pазiв по-piвняно з контрольною групою.

Звертае увагу, що найбшьший piвень VEGF у плазмi кpовi зафiксовано у хворих з великими та пгантськими АВМ з активним пеpебiгом захворювання, розвитком виражених тpофiч-них i некротичних порушень (рис. 9 i 10).

Обговорення

Проблема лшування АВМ е невиршеною проблемою ангюлогл та судинно'1 хipуprii. Незважаючи на значний прогрес у хipуpгiч-ному та ендоваскулярному л^ванш АВМ, ця проблема далека вщ виpiшення. Частота ускладнень становить 25-80 %. Проблемою е також велика кшьюсть pецидивiв АВМ як церебральних, так i шшо'1' локалiзацii.

Традицшш методи лiкування АВМ, такi як вщкрита хipуpгiчна pезекцiя та емболiза-цiя АВМ, грунтуються на концепцп, що АВМ е статичними вродженими структурами. У ХХ1 ст. кардинально змшилися погляди на етiологiю та патогенез судинних мальформа-цiй. С докази того, що АВМ е динамiчними об'ектами з можливiстю виникнення та росту

нових судин тд впливом процеав неоангюге-незу, що призводить до ремоделювання маль-формацп. Тому АВМ можуть прогресувати та виникати рецидиви захворювання.

Процеси неоанпогенезу запускаються, сти-мулюються та регулюються шляхом активаци ланцюга реакцiй VEGF-VEGFR. Ендотель альний фактор росту судин вщграе важливу роль у патогенезi АВМ, активуючи процеси патологiчного неоанпогенезу, що доведено результатами експериментальних дослщжень на тваринах. На даний час доступы препарати, якi блокують дiю VEGF. Така блокада спричи-няе ефект антиангiогенезу, що дае змогу галь-мувати розвиток АВМ в експериментальних тварин. Антианпогенш препарати широко ви-користовують як ад'ювантну терапiю при л^-ваннi раку для пригшчення утворення нових кровоносних судин у струкгурi пухлини.

«VEGF-блокада» може бути корисною як допомiжна терапiя в лiкуваннi церебральних АВМ та АВМ шшо!' локалiзацii. Дослщжу-ють неоад'ювантне використання «VEGF-блокади», яка може спричинити регрес роз-мiру АВМ пiсля емболiзацii або хiрургiчного 1! видалення. Не вивчено вплив хiрургiчного та ендоваскулярного лшування на процеси неоангiогенезу при АВМ рiзноi локалiзацii, а також змши рiвня VEGF у плазмi кровi пiсля хiрургiчного або ендоваскулярного лшуван-

ня. Тому вивчення рiвня VEGF у плазмi кровi хворих з АВМ у перюперацшний перiод е ак-туальним для пiдвищення ефективносп комп -лексного лiкування таких хворих.

Висновки

Ендотелiальний фактор росту судин вщь грае важливу роль у формуванш та прогресу-ванш артерiовенозних мальформацiй.

Вiдзначено пiдвищення рiвня ендотель ального фактора росту судин у плазмi кровi хворих з артерювенозними мальформацiями.

References

1. Lee BB, Baumgartner I, Berlien HP et al. Consensus Document of the International Union of Angiology (IUA)-2013. Current concept on the management of arteriovenous management. Int Angiol. 2013;32:9-36. PMID: 23435389

2. Orlov MJu, Orlov JuA, Jarockij JuJa. Ostrye naru-shenija mozgovogo krovoobrashhenija kak manifestacija arteriovenoznyh malformacij golovnogo mozga u de-tej. Zb. nauk. prac spivrobit. NMAPO im. P.L. Shupika. 2013;22(1):177-81. (in Russian)

3. Ernemann U, Kramer U, Miller S et al. Current concepts in the classification, diagnosis and treatment of vascular anomalies. Eur J Radiol. 2010;75(1):2-11. doi: 10.1016/j. ejrad.2010.04.009.

4. Shheglov DV Barkanov AV, Svyrydjuk OJe ta in. Arte-riovenozni malformacii golovnogo mozku. Suchasni po-gljady na problemu Zb. nauk. prac spivrobit. NMAPO im. P.L. Shupyka. 2013;22(1):264-71. (in Ukrainian)

5. Cho SK, Do YS, Shin SW. Arteriovenous malformation of the body and extremities: analysis of theraputic outcomes and approaches according to modified angio-graphic classification. J Endovasc Ther. 2006;13:527-38. PMID: 16928170. DOI: 10.1583/05-1769.1

6. Poceluev DD, Musagaliev DT, Kospanov NA i dr. Rezul-taty jendovaskuljarnyh hirurgicheskih vmeshatelstv pri arteriovenoznyh malformacijah konechnostej. Innova-cionnye tehnologii v hirurgii. 2010. https://articlekz.com/ article/6529. (in Russian)

7. Leblanc GG, Golanov E, Awad IA, Young WL. Biology of vascular malformations of the brain. Stroke.

Збшьшення вмюту ендотелiального фактора росту судин у плазмi KpoBi пiсля xipyp-ri4Horo або ендоваскулярного лiкyвання може бути причиною прогресування та виникнення pецидивiв захворювання.

Вивчення piвня ендотелiального фактора росту судин у плазмi кpовi до та тсля xi-pypгiчного та ендоваскулярного л^вання вiдкpиваe новi можливостi для застосування лшарських засобiв, якi блокують дш VEGF (VEGF-блокада), як неоад'ювантно'1 терапп з метою пpофiлактики pецидивiв, регресу АВМ пiсля емболiзацiï або xipypгiчного видалення.

2009;40(12):e694-e702. doi: 10.1161/STROKEAHA. 109.563692.

8. Mizhnarodna statystychna klasyfikacija hvorob ta sporid-nenyh problem ohorony zdorovja. Desjatyj peregljad. K.: Zdorovja; 2001. Vol. 3. 817 с. (in Ukrainian)

9. Mullan S, Mojtahedi S, Johnson DL, Macdonald RL. Embryological basis of some aspects of cerebral vascular fistulas and malformations. J Neurosurg. 1996;85(1):1-8. PMID: 8683257. D0I:10.3171/jns.1996.85.1.0001

10. Han C, Choe SW, Kim YH et al. VEGF neutralization can prevent and normalize arteriovenous malformations in an animal model for hereditary hemorrhagic telangi-ectasia 2. Angiogenesis. 2014 0ct;17(4):823-30. doi: 10.1007/s10456-014-9436-3.

11. Boon LM. Pathogenesis of vascular anomalies. Clin Plast Surg. 2011;38:7-19. doi: 10.1016/j.cps.2010.08.012.

12. Walker EJ, Su H., Shen F et al. Bevacizumab attenuates VEGF-induced angiogenesis and vascular malformations in the adult mouse brain. Stroke. 2012;43(7): 1925-30. doi: 10.1161/STR0KEAHA.111.647982.

13. Bevacizumab treatment for brain arteriovenous malformations. 2014. https://clinicaltrials.gov/ct2/show/ NCT02314377.

14. Sandalcioglu IE, Wende D, Eggert A et al. Vascular en-dothelial growth factor plasma levels are significantly elevated in patients with cerebral arteriovenous malformations. Cerebrovasc. Dis.2006; 21(3): 154-58. doi: 10.1159/000090526.

15. Kochanowski J, Sobieszczanska M, Tubek S et al. Successful therapy with bevacizumab in a case of hereditary hemorrhagic telangiectasia. Hum Vaccin Immunother. 2015;11(3):680-1. doi: 10.1080/21645515.2015.1011960

АКТУАЛЬНОСТЬ ИЗУЧЕНИЯ ЭНДОТЕЛИАЛЬНОГО ФАКТОРА РОСТА СОСУДОВ У БОЛЬНЫХ С АРТЕРИОВЕНОЗНОЙ МАЛЬФОРМАЦИЕЙ

ИВ. АЛЬТМАН

ГУ «Научно-практический Центр эндоваскулярной нейрорентгенохирургии НАМН Украины», г Киев

Цель работы - определить роль эндотелиального фактора роста сосудов (VEGF) в формировании, прогрессировании артериовенозных мальформаций (АВМ) и возникновении рецидивов и обосновать необходимость изучения уровня VEGF в плазме крови больных с АВМ.

Материалы и методы. Проведен анализ 15 источников научно-медицинской литературы относительно этиологии и патогенеза АВМ. Систематизированы современные данные о роли VEGF в формировании, прогрессировании АВМ и возникновении рецидивов. Приведены собственные результаты изучения уровня VEGF в плазме крови 19 пациентов с АВМ разной локализации.

Результаты. Доказана важная роль повышения уровня VEGF в формировании и про-грессировании АВМ, как по данным научно-медицинской литературы, так и по результатам собственных исследований. Обоснована необходимость изучения уровня VEGF в плазме крови больных с АВМ в периоперационный период для повышения эффективности комплексного лечения таких больных.

Выводы. Эндотелиальный фактор роста сосудов играет важную роль в формировании и прогрессировании АВМ. Отмечено увеличение его содержания в плазме крови больных с АВМ. Повышение уровня VEGF в плазме крови после хирургического или эндоваскулярного лечения может быть причиной возникновения рецидивов данного заболевания. Изучение содержания VEGF в плазме крови до и после хирургического и эн-доваскулярного лечения открывает новые возможности для применения лекарственных средств, блокирующих действие VEGF, в качестве неоадъювантной терапии для профилактики рецидивов и регресса АВМ после эмболизации или хирургического удаления.

Ключевые слова: артериовенозная мальформация; неоангиогенез; эндотелиальный фактор роста сосудов; VEGF.

ACTUALITY OF STUDY THE VASCULAR ENDOTHELIAL GROWTH FACTOR IN PATIENTS WITH ARTERIOVENOUS MALFORMATION

IV. ALTMAN

SI «Scientific-Practical Center of Endovascular Neuroradiology NAMS of Ukraine», Kyiv

Objective - to determine the role of endothelial vascular growth factor (VEGF) in the formation, progression of arteriovenous malformations (AVM), the occurrence of relapses of this disease and to justify the need to study the level of VEGF in blood plasma in patients with AVM.

Materials and methods. The analysis of 15 sources of scientific and medical literature on the etiology and pathogenesis of AVM. Recent data of studies of the role of VEGF in the formation, progression of AVM, occurrence of relapses of this disease have been systematized. The own results of the study of the level of VEGF in blood plasma in 19 patients with AVM of different localization are presented.

Results. The important role of increasing the level of VEGF in the formation, progression of AVM, both according to scientific and medical literature and according to own research, has been proved. The necessity to study the level of VEGF in blood plasma in patients with AVM in the perioperative period to improve the effectiveness of complex treatment of such patients is substantiated.

Conclusions. Endothelial vascular growth factor plays an important role in the formation, progression of arteriovenous malformations. Increased level of VEGF in blood plasma in patients with AVM was noted. Increased levels of VEGF in blood plasma after surgical or endovascular treatment may cause relapses of the disease. Changes in the level of VEGF in blood plasma after surgical or endovascular treatment have not been studied at present. Studying the level of VEGF in blood plasma before and after surgical and endovascular treatment opens new possibilities for the use of drugs that block the action of VEGF as a neoadjuvant therapy for the prevention of recurrence or regression of stroke.

Key words: arteriovenous malformation; neoangiogenesis; endothelial vascular growth factor; VEGF.