CC BY
13
КОМБ1НОВАНЕ (М1КРОХ1РУРГ1ЧНЕ ТА ЕНДОВАСКУЛЯРНЕ) Л1КУВАННЯ АРТЕР1ОВЕНОЗНИХ МАЛЬФОРМАЦ1Й ГОЛОВНОГО МОЗКУ
Д.В. ЩЕГЛОВ, М.С. ГУДИМ, О.е. СВИРИДЮК, 1.М. БОРТН1К, М.Б. ВИВАЛЬ
ДУ «Науково-практичний Центр ендоваскулярно! нейрорештенохiрурrii
НАМН Украши», м. Кшв
*Conflict of Interest Statement (We declare that we have no conflict of interest).
*Заява про конфлшт штереав (Ми заявляемо, що у нас немае нiякого конфлiкту штереав). *Заявление о конфликте интересов (Мы заявляем, что у нас нет никакого конфликта интересов).
*No human/animal subjects policy requirements or funding disclosures.
*Жодний i3 об'екпв дослщження (людина/тварина) не пiдпадае пiд вимоги пол^ики щодо розкриття шформацп фшансування.
*Ни один из объектов исследования не подпадает под политику раскрытия информации финансирования.
*Date of submission — 2.09.19
*Дата подачi рукопису — 2.09.19 *Дата подачи рукописи — 2.09.19
*Date of acceptance — 11.09.19
*Дата ухвалення — 11.09.19 *Дата одобрения к печати — 11.09.19
Мета роботи - проанал1зувати результати комбтованого (мгкрохгрурггчного та ен-доваскулярного) л1кування артерювенозних мальформацт (АВМ) головного мозку.
Mamepianu та методи. Проанал1зовано рад1олог1чн1 та клШчм дан1 19 пащентгв, яким провели дооперацтну ендоваскулярну ембол1зацт та резекцю АВМ у ДУ «Науко-во-практичний Центр ендоваскулярног нейрорентгенох1рурги НАМН Украгни» в перюд з 2015 до 2019 р. Серед хворих було 11 (57,9 %) ж1нок i 8 (42,1 %) чолов1к1в. Середнт в1к пащентгв становив 28,4 року вд 15 до 54 роюв). УЫ АВМ вiдповiдали I-III ступеню за шкалою Spetzler-Martin.
Результати. Середнт розмiр АВМ у максимальному вимiрi - 3,2 см (3,1-6,8 см). Чо-тирнадцять (73,7 %) АВМ локалiзувалися супратенторiально, 5 (26,3 %) - субтенторi-ально. У 9 (47,4 %) випадках АВМрозташовувалися у функцюнально важливих дтянках головного мозку, в 1 (5,3 %) - у моторнт зот. Захворювання дебютувало церебральним або субарахногдальним крововиливом у 12 (63,2 %) випадках, судомами - в 4 (21,1 %); головним болем, не пов 'язаним з кровотечею, - у 2 (10,5 %); неврологiчним дефщитом, не пов 'язаним з кровотечею, - в 1 (3,7 %). У16 (84,2 %) хворих досягнуто тотальног резекцИ АВМ, 3 (15,8 %) пащентам проведено субтотальш резекцИ. При виписц 14 (73,7 %) па-цieнтiв мали хорошi результати (10 (52,6 %) - оцтку за модифiкованою шкалою Ренкта 0 або 1, 4 (21,1 %) - оцтку 2), 5 (26,3 %) - оцтку 3 та 4. Летальних на^дюв i випадюв глибоког iнвалiдизацiг тсля комбтованого (ендоваскулярного та мiкрохiрургiчного) лту-вання не було.
Висновки. Комбiноване лтування (ендоваскулярна емболiзацiя та мiкрохiрургiчна ре-зекщя) АВМ, як вiдповiдають I-III ступеню за шкалою Spetzler-Martin, дае змогу досягти хороших результатiв лтування. Використання дооперацтно'г ендоваскулярног емболiзацiг
зменшуе кровотж в АВМ i запобггае тсляоперацтному гемодинамгчному перевантаженню, ттраоперацтнт та/або тсляоперацтнт кровотечi.
Ключов1 слова: артерювенозш мальформацп; MiKpoxipypri4Ha резекщя; ендоваскулярна емболiзацiя.
DOI 10.26683/2304-9359-2019-3(29)-21-26 Перелт скорочень
АВМ Артерювенозна мальформащя
МШР Модифiкована шкала Ренкша
Артерювенозш мальформацп (АВМ) е вродженою судинною патологiею, якi трапля-ються з частотою 1-15 на 100 тис. населення на рш. Хiрyргiчна резекцiя АВМ е складним завданням через високу частоту рецидивiв, а тотальне хiрyрriчне видалення часто немож-ливе i асоцiюеться з великими штраоперацш-ними ризиками.
Щорiчний ризик внутршньомозкового крововиливу у пацiентiв з АВМ становить вщ 1 до 25 % [1, 2]. Хоча церебральш АВМ е нечастою причиною крововиливiв, вони зумов-люють велику частоту геморапчних iнсyльтiв у оаб молодше 40 рокiв [1].
Л^вання церебральних АВМ е складним. Використовують три методи (хiрyргiчнy резекщю, ендоваскулярну емболiзацiю, радю-хiрyргiю) окремо або в рiзних комбiнацiях за-лежно вiд локалiзацii, розмiрy та клшчних виявiв АВМ. За останне десяташття вiдбyлася еволюцiя всiх методiв лiкyвання ще1 патоло-rii. Ниш проводять безпечне видалення АВМ, як рашше вважали iнкyрабельними [3].
Мiкрохiрyргiчне видалення залишаеться найкращим варiантом лшування у вiдiбраних пацiентiв з АВМ без ризику невролопчного погiршення через низький ризик рецидиву та вщсутшсть латентного перюду до крововиливу [4].
Повщомляють про значне полшшення резyльтатiв лiкyвання АВМ у пащентсв iз до-операцiйною емболiзацiею [5-7], яка сприяе зменшенню кровотоку в АВМ, особливо в
ГУДИМ Максим Степанович лiкар-нейрохiрург
ДУ «Науково-практичний Центр ендоваскулярно1
нейрорентгенохгрурги НАМН Украши»
Адреса: 04050, м. Кшв, вул. Платона Майбороди, 32
Тел.: (044) 483-32-17
E-mail: gudym316@gmail.com
ORCID ID: 0000-0001-8224-8314
глибоких живильних судинах, полегшуючи хiрyргiчне видалення мальформацп [3].
Мета роботи - проаналiзyвати результати комбшованого (мiкрохiрyргiчного та ендовас-кулярного) лшування артерювенозних маль-формацш головного мозку.
Матер1али та методи
Вiдбiр пацiентiв
Проведено ретроспективний аналiз резуль-татiв л^вання 19 пацiентiв, яким виконано дооперацшну емболiзацiю та мiкрохiрyргiчне видалення АВМ у ДУ «Науково-практичний Центр ендоваскулярно'1' нейрорентгенохiрyргii НАМН Украши» у перюд з 1 сiчня 2015 р. до 31 травня 2019 р. Серед хворих було 11 (57,9 %) жiнок i 8 (42,1 %) чоловшв. Середнiй вк пащ-ентiв становив 28,4 року (вщ 15 до 54 роюв).
Медичну докyментацiю та данi нейро-вiзyалiзацii проаналiзовано для визначення клшчних виявiв, методiв лiкyвання, ступеня обл^ерацп та клiнiчних резyльтатiв. Оцiнкy за шкалою Spetzler-Martin визначено та за-документовано лiкyючими нейрохiрyргами за результатами вiзyалiзацii.
Данi цифрово'1 субтракцшно1 ангюграфп, проведено! тричi (до емболiзацii, тсля ем-болiзацii та пiсля видалення АВМ), були до-стyпнi в уах випадках для пiдтвердження дiагнозy, ангiоархiтектyри АВМ i радикальности видалення. Результати до лiкyвання та на момент виписки ощнювали з використан-ням модифшовано1 шкали Ренкша (МШР) [7].
Усiм пацiентам проводили невролопчне обстеження при госпiталiзацii, до операцп i щодня у тсляоперацшний перiод до виписки з лшарш.
Погiршення ранiше iснyючого чи появу нового невролопчного дефщиту або доопе-рацшно1 оцiнки за МШР тсля емболiзацii чи
видалення розглядали як операцтне усклад-нення. Остаточний клiнiчний результат вва-жали сприятливим (за вщсутносп невролопч-ного дефiциту), якщо ощнка за МШР була >2, i несприятливим, якщо вiдбулося збiльшення щодо початкового показника за МШР.
Хiрургiчнi методи
Вибiр типу лiкування передбачав розгляд випадку мiкрохiрургом та ендоваскулярним не-йрорадiологом. Рiшення про л^вання приймав пацiент на пiдставi рекомендацш лiкаря та влас-них побажань. Кшцева мета - остаточне видалення АВМ та збереження повно! невролопч-но! функци i/або усунення наявного дефiциту.
Дооперацiйну емболiзацiю проводили ^зь трансфеморальний доступ з використанням бiологiчних агентiв N-бутил-2-цiаноакрилату або Onyx (eV3). Кожну процедуру емболiзацii виконували пiсля суперселективно! катетери-зацп живильно! судини та введення агента пщ контролем рентгеноскопи для поступового зменшення кровотоку. Пiсля емболiзацii, вра-ховуючи данi ангiограми, хворому проводили мiкрохiрургiчне видалення АВМ.
Статистичний аналiз
Через малу вибiрку пацiентiв використано лише методи описово! статистики.
Результати
Захворювання дебютувало церебральним або субарахно'1'дальним крововиливом у 12 (63,2 %) випадках, судомами - в 4 (21,1 %), головним болем, не пов'язаним з кровотечею - в 2 (10,5 %); невролопчним дефщитом, не пов'язаним з кровотечею, - в 1 (3,7 %).
У 16 (84,2 %) пащенпв до операци був за-довшьний функщональний невролопчний стан (МШР <2), у 3 (15,8%) - поганий (МШР >2).
За даними анпографи, 10 АВМ вщнесено до I ступеня за шкалою Spetzler-Martin (52,6 %), 6 (31,6 %) - до II ступеня, 3 (15,8 %) - до Ш ступеня.
Середнт розмiр АВМ у максимальному вимiрi становив 3,2 см (3,1-6,8 см). Чотир-надцять (73,7 %) АВМ локалiзувалися супра-тенторiально, 5 (26,3 %) - субтенторiально. У 9 (47,4 %) випадках АВМ розташовувалися у функцюнально важливих дшянках головного мозку, в 1 (5,3 %) - у моторнш зош.
У 16 (84,2 %) випадках досягнуто тотально! резекцп АВМ, у 3 (15,8 %) - субтотально!. У 4 (21,1 %) пащешив був порушений рiвень свщомосп.
Шсляоперацтт ускладнення та клШчт результати
Бшьшють комбiнованих процедур (11 (57,9 %) випадюв) проводили за одну сеаю. Не виявле-но ускладнень, пов'язаних з ендоваскулярною емболiзацieю. У 9 (42,1 %) пащентсв, яким проводили емболiзацiю та видалення за двi процедури, не встановлено збшьшення оцiнки за МШР пiсля процедури емболiзащi.
У 4 iз 19 (21,1 %) пащешив спостер^а-ли невролопчш ускладнення пiсля резекцп АВМ, одне з яких призвело до клЫчного по-гiршення до 3 за МШР на момент виписки. У решти пащешив дефiцит регресував пiд час лiкування.
При виписщ 14 (73,7 %) пацiентiв мали хо-рошi результати (10 (52,6 %) - ощнку за моди-фiкованою шкалою Ренкiна 0 або 1, 4 (21,1 %) - ощнку 2), 5 (26,3 %) - ощнку 3 та 4. Леталь-них наслщюв i випадюв глибоко'].' твалщиза-цл пiсля комбтованого (ендоваскулярного та мiкрохiрургiчного) лiкування не було.
Обговорення
Лшування церебральних АВМ залишаеть-ся однiею з найбшьших проблем в церебро-васкулярнiй нейрохiрурrii. Переваги хiрур-гiчного втручання полягають у радикальному видаленнi АВМ у бшьшосп випадкiв i низь-кому або практично вiдсутньому ризику кро-вотечi пiсля видалення.
Попереднi даш свiдчать про сприятливi клiнiчнi результати комбтованого лшування у разi ретельного вiдбору пацiентiв [9-13].
Дооперацiйна емболiзацiя е безпечною, зменшуе розмiр АВМ i ризик розриву при мальформащях за наявностi асоцiйованих аневризм або високопотокових шушив (рисунок).
R. Du зi спiвавт. виявили, що дифузшсть АВМ i глибокi перфорувальнi живильш арте-рп е самостiйними чинниками несприятливо-го прогнозу пiсля мiкрохiрурriчноi резекцп, оскiльки глибокi перфоранти погано вiзуалi-зуються iнтраоперацiйно i розташоваш у важливих трактах бшо'1 речовини [12]. Тому для кандида^в для мiкрохiрургiчного видалення емболiзацiя е корисною для виключення гли-боких живильних судин.
Проте ендоваскулярна емболiзацiя перед видаленням АВМ мае особливосп, тому 11 слiд зважено використовувати у пащенпв з АВМ.
Рисунок. Хворий А., 1976р. н. Артерювенозна мальформацгя лгвог скроневог частки головного мозку, асоцтованих м1шкопод1бних аневризм М-М-сегмента л1во1 середньог
мозковог артери та кавернозного сегмента л1во1 внутр1шньо1 сонног артери: А - комп 'ютерна томограф1я головного мозку тсля появи сильного головного болю та мовних порушень (субарахногдально-паренх1матозний крововилив з iнсульт-гематомою
лобно'1 частки). В анамнезi генералiзованi етнапади з 1994р.; Б, В - церебральна ангiографiя: виявлено мiшкоподiбну аневризму М-М-сегмента лiвоï середньог мозковог
артери iз широкою шийкою та дивертикулом у дшянщ дна, мiшкоподiбну аневризму кавернозного сегмента лiвоï внутршньог сонног артери. Артерювенозна мальформащя лiво'ï скроневог частки розмiром 6,8 х 4,8 мм, ангюматозног структури з аферентащею
вiд численних гток середньог'мозковог, внутршньог сонног та задньогмозковог артерт iз поверхневим i глибоким венозним дренажем. Виконано односестне хiрургiчне
втручання: прехiрургiчну часткову ендоваскулярну емболiзацiю артерювенозно'г мальформацп (Г), клтування мiшкоподiбноï аневризми середньог мозковог артери злiва та мiкрохiрургiчне видалення артерiовенозно 'ïмальформаци лiвоï скроневоï частки (Д, Е)
Так, А. Nataraj 3i ствавт. повщомили про мен-шу кшьюсть хороших результат у пащенпв, яким виконали емболiзацiю та MiKpoxipypri4Hy резекщю, порiвняно з тими, у кого лише провели мiкрохiрyрriчне видалення [7].
1снують рiзнi думки щодо причин потенцш-ного ризику, асоцшованого з дооперацшною ем-болiзащeю. По-перше, це зменшення кровотоку в однш долянщ, що призводить до його збшь-шення в шших донках. По-друге, це зменшення венозного вщтоку тсля емболiзацiï, що може спричинити розрив АВМ. Проте в жодному iз
наших спостережень не виявлено геморапчних ускладнень тсля емболiзацii.
На нашу думку, саме дооперацшна емболь защя е чинником, який дасть змогу збшьшити кшьюсть резекцш АВМ зi складною ангюар-х^ектошкою класу B та С за Spetzler-Ponce та значно зменшити iнтраоперацiйнy крово-втрату - один iз лiмiтyючих чинникiв при ви-борi хiрyргiчного методу лiкyвання.
Вибiр лiкyвання у пацiентiв iз церебраль-ними АВМ е дискyсiйним питанням i потребуе подальшого вивчення. Дооперацшна емболiза-
щя та мiкрохiрyргiчна резекщя е важливими iнстрyментами в л1куванш церебральних АВМ i дають змогу виключати дедалi складнiшi АВМ iз допустимим рiвнем РИЗИКУ.
BncMoeKH
Oтриманi нами данi демонструють, що комбшоване лiкyвання (ендоваскулярна ем-
References
1. Brown R, Wiebers D, Torner J, O'Fallon W. Frequency of intracranial hemorrhage as a presenting symptom and subtype analysis: a population-based study of intracranial vascular malformations in Olmsted County, Minnesota. J Neurosurg. 1996; 85(1):29-32. https://doi.org/10.3171/ jns.1996.85.1.0029 PMID: 8683279
2. Choi J, Mast H, Hartmann A et al. Clinical and morphological determinants of focal neurological deficits in patients with unruptured brain arteriovenous malformation. Journal of the Neurological Sciences. 2009;287(1-2):126-30. doi:10.1016/j.jns.2009.08.011.
3. Luzzi S, Del Maestro M, Bongetta D et al. Onyx embolization before the surgical treatment of Grade III Spetzler-Martin brain arteriovenous malformations: single-center experience and technical nuances. World Neurosurg. 2018;116:e340-e353. doi: 10.1016/j. wneu.2018.04.203.
4. Ren Q, He M, Zeng Y et al. Microsurgery for intracra-nial arteriovenous malformation: Long-term outcomes in 445 patients. PLoS ONE. 2017;12(3):e0174325. doi: 10.1371/journal.pone.0174325.
5. Natarajan S, Ghodke B, Britz G, Born D, Sekhar L. Multimodality treatment of brain arteriovenous malformations with microsurgery after embolization with onyx. Neurosurgery. 2008 Jun;62(6):1213-25; discussion 1225-6. doi: 10.1227/01.neu.0000333293.74986. e5. PMID: 18824988
6. Darsaut T, Guzman R, Marcellus M et al. Management of pediatric intracranial arteriovenous mal-
болiзацiя та мiкрохiрyргiчна резекщя) АВМ, яю вщповщають I-III ступеню за шкалою Spetzler-Martin, дае змогу досягти хороших результат лiкyвання. Використання до-операщйно'1 ендоваскулярно'1 емболiзацiï дае змогу зменшити кровотiк крiзь АВМ i запо-бiгти пiсляоперацiйномy гемодинамiчномy перевантаженню, iнтраоперацiйнiй та/або пiсляоперацiйнiй кровотечь
formations: experience with multimodality therapy. Neurosurgery. 2011;69(З):540-56. doi: 10.1227/ NEU.0b013e3182181c00.
7. Nataraj A, Mohamed M, Gholkar A et al. Multimodal-ity treatment of cerebral arteriovenous malformations. World Neurosurg. 20i4;82(i-2):i49-59. https://doi. org/10.1016/j.wneu.2013.02.064.
8. Schaller C, Schramm J. Microsurgical results in small AVMs accessible for radiosurgical or embolization treatment. Neurosurgery. 1997;40:664-74.
9. Chalouhi N, Dumont A, Randazzo C et al. Management of incidentally discovered intracranial vascular abnormalities. Neurosurg Focus. 2011;З1(6):Е1. doi: 10.3171/2011.9.FOCUS11200.
10. Chang S, Marcellus M, Marks M et al. Multimodality treatment of giant intracranial arteriovenous malformations. Neurosurgery. 200З;5З(1):1-1З. https://doi. Org/10.1227/01.NEU.0000068700.68238.84.
11. Cockroft K, Hwang S, Rosenwasser R. Endovascular treatment of cerebral arteriovenous malformations: indications, techniques, outcome, and complications. Neurosurg Clin N Am. 2005;16(2):З67-80. PMID: 15694168 DOI: 10.1016/j.nec.2004.08.001
12. Du R, Keyoung H, Dowd C et al. The effects of dif-fuseness and deep perforating artery supply on outcomes after microsurgical resection of brain arteriove-nous malformations. Neurosurgery. 2007;60(4):6З8-48. PMID: 17415200.
13. Hartmann A, Mast H, Mohr J et al. Determinants of staged endovascular and surgical treatment outcome of brain arteriovenous malformations. Stroke. 2005;З6(11):24З1-5. http://dx.doi.org/10.1161/ 01.
КОМБИНИРОВАННОЕ (МИКРОХИРУРГИЧЕСКОЕ И ЭНДОВАСКУЛЯРНОЕ) ЛЕЧЕНИЕ АРТЕРИОВЕНОЗНЫХ МАЛЬФОРМАЦИЙ ГОЛОВНОГО МОЗГА
Д.В. ЩЕГЛОВ, М.С. ГУДЫМ, А.Е. СВИРИДЮК, И.Н. БОРТНИК, Н.Б. ВИВАЛЬ ГУ «Научно-практический Центр эндоваскулярной нейрорентгенохирургии НАМН Украины», г. Киев
Цель работы - проанализировать результаты комбинированного (микрохирургического и эндоваскулярного) лечения артериовенозных мальформаций (АВМ) головного мозга.
Материалы и методы. Проанализированы радиологические и клинические данные 19 пациентов, которым провели дооперационную эндоваскулярную эмболизацию и резекцию АВМ в ГУ «Научно-практический Центр эндоваскулярной нейрорентгенохирургии НАМН Украины» в период с 2015 по 2019 гг. Среди больных было 11 (57,9 %) женщин и 8 (42,1 %) мужчин.
Средний возраст пациентов составлял 28,4 года (от 15 до 54 лет). Все АВМ соответствовали I—III степени по шкале Spetzler-Martin.
Результаты. Средний размер АВМ в максимальном измерении составлял 3,2 см (3,1-6,8 см). Четырнадцать (73,7 %) АВМ локализовались супратенториально, 5 (26,3%) - субтентори-ально. В 9 (47,4 %) случаях АВМ находились в функционально важных участках головного мозга, в 1 (5,3 %) - в моторной зоне. Заболевание дебютировало церебральным или суба-рахноидальным кровоизлиянием в 12 (63,2 %) случаях, судорогами - в 4 (21,1 %); головной болью, не связанной с кровотечением, - в 2 (10,5 %); неврологическим дефицитом, не связанным с кровотечением, - в 1 (3,7 %). В 16 (84,2 %) случаях была достигнута тотальная резекция АВМ, 3 (15,8 %) пациентам проведены субтотальные резекции. При выписке 14 (73,7 %) пациентов имели хорошие результаты (10 (52,6 %) - оценку по модифицированной шкале Ренкина 0 или 1, 4 (21,1 %) - оценку 2), 5 (26,3 %) - оценку 3 и 4. Летальных исходов и случаев глубокой инвалидизации после комбинированного (эндоваскулярного и микрохирургического) лечения не было.
Выводы. Комбинированное лечение (эндоваскулярная эмболизация и микрохирургическая резекция) АВМ, соответствующих I-III степени по шкале Spetzler-Martin, позволяет достичь хороших результатов лечения. Использование дооперационной эндоваскулярной эмболизации позволяет уменьшить кровоток через АВМ и предотвратить послеоперационную гемодинамическую перегрузку, интраоперационное и/или послеоперационное кровотечение.
Ключевые слова: артериовенозные мальформации; микрохирургическая резекция; эндоваскулярная эмболизация.
COMBINED (MICROSURGICAL AND ENDOVASCULAR) TREATMENT OF CEREBRAL ARTERIOVENOUS MALFORMATIONS
D.V. SHCHEHLOV, M.S. GUDYM, O.E. SVYRYDIUK, I.M. BORTNIK, MB. VYVAL SO «Scientific-practical Center of endovascular neuroradiology NAMS of Ukraine», Kyiv
Objective - to analyze the results of combined microsurgical and endovascular treatment of brain arteriovenous malformations (AVM).
Materials and methods. Radiological and clinical data of 19 patients who underwent preoperative endovascular embolization and resection of the AVM at the SO «Scientific-practical Center of endovascular neuroradiology NAMS of Ukraine» in 2014-2019 were analyzed. Among patients were 11 (57.9 %) women and 8 (42.1 %) men. The average age of patient was 28.4 year (from 15 to 54 years). All AVMs were I-III grade according to the Spetzler-Martin scale.
Results. The average AVM size in its maximum dimension was 3.2 cm (range 3.1-6.8 cm). 14 (73.7 %) AVMs were supratentorial and 5 (26.3 %) - subtentorial, in 9 (47.4 %) cases AVMs were located in eloquent areas of the brain, in 1 (5.3 %) - in the motor area. Cerebral or subarachnoid hemorrhage were observed in 12 (63.2 %) cases, seizures - in 4 (21.1 %), headache not associated with bleeding - in 2 (10.5 %) and neurological deficiency not related to the bleeding - in 1 (3.7 %). In 16 (84.2 %) patients total AVM resection was achieved, 3 (15.8 %) patients underwent subtotal resection. Fourteen (73.7 %) patients had good results at discharge (10 (52.6 %) patients had 0 or 1 according to modified Rankin score, and 4 (21.1%) patients had 2), 5 (26.3 %) - 3 and 4. There were no mortality cases after combined endovascular and microsurgical treatment. Onset of new neurological deficits occurred in 5 (26.3 %) patients, and in 3 (15.8 %) cases it regress at discharge and in 2 (10.5 %) cases was permanent.
Conclusions. Combined treatment (endovascular embolization and microsurgical resection) of AVMs of the low grade AVM (I-III grade of the Spetzler-Martin scale) allows achieving good treatment results. The use of preoperative endovascular embolization reduces blood flow through the AVM and prevents postoperative hemodynamic overload, intraoperative and/or postoperative bleeding.
Key words: arteriovenous malformations; microsurgical resection; endovascular embolization.
