CC BY
66
УДК 613.99:611.65/67:612.62:613.956:572:575.191:576.75
КЛ1Н1ЧНЕ ЗНАЧЕННЯ РОЗРОБКИ 1НДИВ1ДУАЛЬНИХ НОРМАТИВНИХ ПОКАЗНИК1В ОРГАН1ЗМУ ЛЮДИНИ В СУЧАСН1Й МЕДИЦИН1
У статтi висвiтлено клшчне значення розробки iндивiдуальних нормативних показниюв органiзму людини, коротко викладенi сучасш напрямки i проблеми.
Ключов! слова: репродуктивне здоров'я, поняття норми, соматотип.
Робота виконана в рамках НДР "Розробка нормативных критерйв здоров'я рiзних вжових та статевих груп населення на основi вивчення антропо-генетичних та фiзiологiчних характеристик оргашзму з метою визначення маркерiв мулътифакторiалънихзахворюванъ" (№ держреестраци: 0113и008992).
Охорона та покращення здоров'я шдростаючого поколшня е одшею з нагальних сощально-медичних задач в Укра!ш Стан здоров'я населення е штегральним ¡ндикатором загально сощального та демограф1чного благополуччя кра!ни. Вш вщображае р1вень I характер сощально-економ1чного розвитку, та у свою чергу, е важливим чинником у формуванш демограф1чного, економ1чного та культурного потенщалу суспшьства в контекст його стшкого розвитку. Здоров'я жшок { д1тей - основна передумова для розвитку цього потенщалу, а також для забезпечення сприятливих демограф1чних та економ1чних перспектив Укра!ни. Тому стан репродуктивного здоров'я населення мае надзвичайно велике значення [24]. Охорош репродуктивного здоров'я жшок, починаючи з дитячого вшу, надаеться прюритетне значення на державному р1вш [5, 6, 26, 27]. Гармоншний розвиток оргашзму в дитячому та юнацькому в1щ багато в чому визначае подальшу долю жшки, як у медичному, так { в сощальному аспектах. Виршення ще! проблеми пов'язано з накопиченням знань про законом1рносп шдивщуального розвитку оргашзму жшки, И д1тородно! функци, особливостях соматотипу та компонентного складу маси тша. Однак серед опублшованих наукових робгг не зустр1чаються повщомлення про сшввщношення антропометричних показниюв у практично здорових д1вчат шдл1ткового та юнацького вшу на р1зних етапах статевого дозр1вання. 1снуюч1 з цього питання роботи в основному вщображають середньостатистичш особливосп популяцн жшок з урахуванням таких ¡ндивщуальних особливостей, як вш, професшна приналежшсть { т.п. Не придшяеться належно! уваги ¡ндивщуально-бюлопчним особливостям оргашзму, яю прийнято поеднувати в поняття конститущя людини, що включае будову тша, темпи росту та розвитку, реактившсть оргашзму, його нейродинам1чш властивост1.
Якщо для зршого оргашзму питання про залежшсть розм1р1в внутршшх статевих оргашв вщ вшу е доведеним, то для оргашзму, що розвиваеться вщсутш даш про ощнку стану внутршшх статевих оргашв в залежност вщ календарного вшу, ступеня розвитку вторинних статевих ознак { менархе при нормальному статевому та ф1зичному розвитку [2, 9].
У виршенш ще! проблеми важливою ланкою е визначення особливостей розвитку репродуктивних оргашв у пор1внянш з ростом { розвитком оргашзму в цшому. Як { вс шш1 органи, матка та яечники проходять протягом короткого перюду внутршньо-утробного життя та в препубертатний { пубертатний перюди складний, але стр1мкий шлях розвитку вщ простого до складного, перетворюючись у досить досконалу конструкщю, завдяки чому в подальшому жшочий оргашзм здатний повнощнно здшснювати репродуктивну функщю. Змши, яю вщбуваються у матщ та додатках шд впливом р1зномаштних внутршшх { зовшшшх фактор1в продовжують привертати увагу сучасних дослщниюв.
Визначення значень ехометричних показниюв жшочо! статево! системи та гормонального фону у здорового населення тюно перепттаються з поняттям медично! норми [15, 25]. До ощнки стану здоров'я конкретно! людини лшар, як правило, шдходить, пор1внюючи його з так званою "нормою". Рашше припускалось, що для всього людства ця норма практично ушверсальна. Згодом була розроблена концепщя "вшово!" або "середньостатистично! норми", яка передбачае, що бшьшють параметр1в, яю характеризують стан оргашзму, протягом онтогенезу змшюються в певному напрямку, у чому й полягае процес старшня [19]. Ще шзшше була обгрунтована точка зору на стан здоров'я як розвиток так званих "нормальних хвороб". У цьому випадку
морфофункцюнальш показники для вшу 20-25 роюв (тобто у вш, в якому рееструетъся мшмальна смертнiсть вiд найбiльш поширених хвороб) приймаються за "щеальну норму". Дитячi показники розглядаються як таю, що близькi до ще! норми, а характерш для бiльш старшого вшу - як шлях до вшово! патологи [8, 28].
Для "створення" найкращих адаптацiйних можливостей (найкращо! адаптабiльностi) пiд час освоення вшх необхвдних екологiчних нiш на планет^ людинi сучасного виду притаманнi вщносно широкi межi мiнливостi [17, 11]. 1ндивщуальний рiвень адаптаци е тим об'ектом, на який першим ддать бюлопчш та соцiальнi стресори. Важливим показником нормально! адаптаци, як це добре вщомо, е стан психiчного та фiзичного здоров'я людини [6, 14, 21]. Для того, щоб оцiнити стан здоров'я окремого iндивiда, необхiдно мати уявлення про т показники, якi можуть вважатись нормальними саме для нього. Отже, не людина загалом, а представник конкретно! популяци з певною ампттудою аклiматизацiйних можливостей i спадково закршленим адаптивним стереотипом мае зайняти основне мюце в медико-бiологiчному прогнозуваннi [18].
На сучасному етат однiею з основних цшей дiяльностi лiкаря е профшактика захворювань, збереження та змщнення здоров'я людини, продовження активного перюду !! життя. Важливого значення набувае iндивiдуальний пiдхiд до кожно! конкретно! людини, у тому чи^ й у плаш встановлення певних нормативних параметрiв як органiзму в цшому, так i його окремих оргашв i систем. У зв'язку з цим, особливо! актуальност набувае розвиток щей штегративно! бiомедично! антропологi!, задача яко! полягае в тому, щоб "з урахуванням цiлiсностi, багатоiерархiчностi та шдивщуальносп кожно! людини з'ясувати рiвнi його здоров'я та !х мшливють, персонiфiкувати дiагностичнi та лiкувальнi заходи, враховувати роль конституцюнальних та еколопчних факторiв ризику та благополуччя в етюлогп, патогенезi та патокинезi захворювань" [4]. Лише провiвши межу мiж нормою та патологiею, видiливши перехщну ланку у виглядi передзахворювання, можна виршувати задачi змiцнення здоров'я населення кра!ни.
Не викликае сумнiвiв, що уявлення про норму, як бюлопчний оптимум життедiяльностi з позицi! функцюнування цiлiсно! системи е бiльш наукове й продуктивне, нiж визначення норми як середньостатистично! величини окремих показниюв. Проте визначення системних критерi!в норми значно складшше, нiж визначення норми окремих показниюв [10, 16].
Поняття норми при дослiдженнi репродуктивно! системи не сшвпадае з поняттям норми оргашзму в цiлому. Головним критерiем останньо! е клiнiчне здоров'я людини. Однак зазначений критерш е доволi суб'ективним, оскiльки клiнiчному здоров'ю людини можуть вщповщати перiоди ремiсi! хрошчних i рецидивуючих захворювань [3].
Про поняття норми щуть нескiнченнi дискусп. Найбiльш традицiйний пiдхiд - це подш на вiковi норми [5, 6]. Зпдно з таким шдходом для кожно! вiково! групи юнують сво! межi коливань показникiв, що визначеш середньостатистичним шляхом, та отримаш у пацiентiв, якi визнанi на момент обстеження здоровими. В практичному плаш це зручно. З цього статистичного дослщження видно, що чим старшою е вшова група, тим очевидшшою е неправильнiсть формування вшових груп похилого вiку. Стать iндивiдуума, як i процеси, якi протшають у його органiзмi генетично детермшоваш. При цьому на реалiзацiю спадково! шформаци в конкретних умовах середовища глибоко впливають статевi гормони. Останш вiдiграють визначальну роль у статевш диференцiацi! та здiйсненнi основних специфiчних функцiй. Крiм того, вони володдать регулюючим i координуючим впливом на основш метаболiчнi, пластичнi й адаптащйш процеси в органiзмi, запобiгають формуванню рiзноманiтно! патологi! практично всiх оргашв i систем [30].
Якими б нелопчними не здавались нам нормативи показниюв у людей рiзних вшових груп, з вiком, хочемо ми цього чи ш, вiдбуваеться природна втрата здоров'я, тому вони безумовно, необхщш, щоб оцiнити у конкретного пащента ступiнь вiдставання, вiдповiдностi або випередження формування патологiчних змiн у репродуктивнш системi вiд його "середньостатистичного" однолiтка. Щоправда, при цьому тд вiковою нормою потрiбно розумiти не саму норму, а середньопопуляцшш коливання показниюв для дано! вiково! норми, та нормою вони можуть бути вказаш лише умовно.
Серед найважливших критерпв стану здоров'я органiзму дтой та пiдлiткiв одне з провщних мiсць займають показники фiзичного розвитку. Саме вони найбшьш конкретно та точно вщображають особливостi морфофункцiонального стану та рiвень бiологiчного розвитку оргашзму, закономiрностi процесiв формування, розвитку та дозрiвання його репродуктивно! системи [15, 20, 30, 22, 18].
Оцшка параметрiв фiзичного розвитку дозволяе визначити стан пластичних процесiв, якi вiдбуваються в оргашзм^ котрий росте, критерiальнi характеристики харчування та способу життя шдивщуму, його функцiональнi можливостi, ступiнь впливу як сприятливих, так i несприятливих чинникiв навколишнього середовища i, отже, дшсно е своерiдним iнтегральним показником здоров'я як окремо! особистостi, так i провiдним критерiем санiтарного стану населення певного територiального регiону та кра!ни в цiлому [11].
Пщл^ковий вiк - найбiльш складний етап онтогенезу, протягом якого органiзм дитини досягае бюлопчно! зрiлостi. Тому штенсивш морфологiчнi та функцiональнi перетворення оргашв i репродуктивно! системи у пубертатний перюд, з однiе! сторони, обумовлюють бшьшу чутливiсть пiдлiткiв до будь-яких змiн навколишнього середовища, а з друго! - перетворюють процеси росту та диференщаци i, вiдповiдно, кiнцевi результати розвитку в одну з головних цшей чи iндикаторiв впливу зовшшнього середовища [3]. У загальнш проблемi росту та розвитку тдростаючого поколiння особливий iнтерес викликае вивчення тенденцiй цього процесу в впродовж останнiх рокiв, що в певнш мiрi пов'язано з акселерацiею, яка спостершаеться [1, 19].
Однак в останш 10-15 рокiв з'явилось ряд повщомлень про тенденцiю до астешзаци та грацiалiзацi! пiдлiткiв, яка особливо ч^ко проявляеться в мiських популящях [25]. Тому для практично! медицини велике значення мае вивчення стандарт фiзичного розвитку пiдлiткiв, якi належать до рiзних етнотериторiальних груп [10].
1ндивщуальна анатомiчна мiнливiсть визначае властивють органiзму людини реагувати на комплекс подразниюв навколишнього середовища, якi ддать одночасно. Останне обумовлюе рацiональну будову оргашзму людини, адекватну до конкретно сформованих умов [13, 23; 31]. Фiзичний та психофiзiологiчний розвиток шдл^юв, якi вiдносяться до рiзних конституцшних типiв у пiслянатальному онтогенезi, вщбуваеться неоднаково й залежить вiд впливу найрiзноманiтнiших факторiв, у тому чи^ й географiчних координат популяцi! [33].
Суть вчення про типи конституци, зокрема про соматотип, полягае в тому, що кожному типу властивi характерш особливостi не лише в первинно видшених антропометричних показниках, а також у склад тiла, дiяльностi нервово!, ендокринно!, iмунно! та кровоносно! систем, структурi та функцiях репродуктивних органiв [7, 4, 8]. Тому, скорше за все, рiзнi соматотипи характеризуються рiзними ультразвуковими показниками жшочо! статево! системи та гормонального фону у дiвчат пiдлiткового та юнацького вшу на рiзних етапах статевого дозрiвання.
Медична антропологiя, мета яко! полягае в розробцi комплексних уявлень про меж мiнливостi особистiсних та оргашзменних особливостей людини для створення моделi здорово! людини, диференцiйовано! вщповщно до вiку, статi, етно-територiально! належносп, особливостей конституцi!, професi! та iнших факторiв, дозволяе ефективно вирiшувати питання щодо розробки нормативних iндивiдуальних морфофункщональних показниюв здоров'я населення Укра!ни [4, 32, 29].
Виходячи з того, що лабораторш та шструментальш показники для здорово! людини останнш раз розглядалися в 60-i роки, тобто понад 40 рокiв тому, та були единими на всш територп СРСР, i не враховували шдивщуальш особливостi будови людини, розробка нормативних показниюв здоров'я (у тому чи^ i нормативних ультразвукових показникiв жшочо! статево! системи та гормонального фону у практично здорових дiвчат шдл^кового та юнацького вiку на рiзних етапах статевого дозрiвання) для укра!нсько! етнiчно! групи е актуальною як для теоретично! так i практично! медицини.
1. Алексеев С.В. Гигиенические и клинические проблемы экологии детства / С.В. Алексеев, И.М. Воронцов, М.В. Неженцев и др. // Вестник РАМН. - 1993. - № 5.- С. 15.
2. Бородин Ю.И. Учение о конституции человека в связи с задачами первичной профилактики / Ю.И. Бородин, А.Г. Щедрина // Тезисы 4-го Всес. симпозиума "Генетические маркеры в антропогенетике и медицине". - Хмельницкий, 1988. - С. 41-42.
3. Вовк 1.Б. Репродуктивне здоров'я д1вчаток-шдл1тюв та контроль за його станом / 1.Б.Вовк //ПАГ.— 2007.— № 1.—С.48-49.
4. Глащенкова И.А. Возрастная изменчивость морфологических признаков и оценка физического развития 17-24-летних московских юношей / И.А. Глащенкова, М.А. Негашева // Материалы 4 международного конгресса по интегративной антропологии. - Санкт-Петербург, 2002. - С. 81-82.
5. Гойда Н.Г. Охорона репродуктивного здоров'я д1вчат-тдл1тюв - основне завдання служби дитячо! та тдл1тково! гшекологн / Н.Г. Гойда, 1.Б. Вовк, Т.К. 1рюна [ та ш. ] // Буковинський мед. вюник. - 2000. - Т. 4, № 2-3. - С. 8-13.
6. Гойда Н.Г. Репродуктивне здоров'я: стратепя, принципи, укра!нський досвщ / Н.Г. Гойда, Н.Я. Жилка, М.£. Сшкеева // Репродуктивное здоровье женщины. - 2004. - №4(20). - С. 31-34.
7. Громбах С.М. О критериях оценки состояния здоровья детей и подростков / С.М. Громбах // Вестник АМН СССР. -1981. - № 12. - С. 42-46.
8. Дубова Н.А. Здоровье популяции: антропологический подход / Н.А. Дубова // Материалы 4 международного конгресса по интегративной антропологии. - Санкт-Петербург, 2002. - С. 126-128.
9. Жафярова С.А. Конституция и морфофункциональные особенности детского организма / С.А. Жафярова // Труды Междунар. конф. "Актуальные вопросы биомедицинской и клинической антропологии".- Красноярск.- 1997.- С.31-32.
10. Жданович В.Н. Возрастные изменения пропорций основных размеров тела и гормонального статтуса у девочек 9-15 лет, проживающих на территории с высоким уровнем радиактивного загрязнения / В.Н. Жданович, С.В. Дорошкевич , Е.Ю. Дорошкевич // Морфология. - Том 117 № 3. - Санкт-Петербург "Эскулап". - 2000. - С. 46.
11. Ильичева Н.П. Экономическая эффективность компютерного мониторинга здоровья / Н.П. Ильичева, Л. Л. Стажадзе // Проблемы социальной гигиены, здравоохранения и истории медицины. - 2001.- №4.- С. 27-29.
12. Индивидуальная анатомическая изменчивость органов, систем и формы тела человека / Под ред. проф. Д.Б. Бекова. -К.: Здоров'я, 1988. - 224 с.
13. Койносов П.Г. Конституциональный подход в комплексной оценке состояния здоровья обследуемых / П.Г. Койносов, В.Ф. Бабина, А.П. Койносов // Научный вестник Тюменской медицинской академии. - 2003. - Т. 24. - №2. - С. 43.
14. Корнев М.А. Сомато-типологические особенности развития девочек в возрасте 4-7 лет / М.А. Корнев, Е.Н. Комиссарова // Материалы 4 международного конгресса по интегративной антропологии. - Санкт-Петербург. - 2002. - С. 189-190.
15. Кучма В.Р. Физическое развитие детей и подростков на современном этапе / В.Р. Кучма // Здоровье населения и среда обитания. - 1998. - Вып. 65. - №8. - С. 4.
16. Медведева Н.Н. Физический статус и костный компонент тела населения г. Красноярска в постнатальном онтогенезе и во времени / Н.Н. Медведева, В.Г. Николаев //Biomedical and Biosocial Anthropology. - 2004. - №2. - С. 48-49.
17. Никитюк Б.А. Теория и практика интегративной антропологии. Очерки / Б.А. Никитюк, В.М. Мороз, Д.Б. Никитюк. -Киев-Винница: Здоров'я, 1998. - 301 с.
18. Николаев В.Г. Состояние, проблемы и перспективы интегративной антропологии / В.Г. Николаев // Сборник трудов республиканской конференции "Актуальне вопросы интегративной антропологи".-Том 1.- Красноярск: Издательство КрасГМА,
2001.-С.4-12. Петербурзька В.Ф. Вщновлення i збереження репродуктивного здоров'я дiвчат-пiдлiткiв як профшактика акушерсько! та перинатально! патологи / В.Ф. Петербурзька // Буковинський мед. вюн.- 2000.-Т. 4.-№ 2,3.-С. 111-113.
19. Фролькис В.В. Старение и увеличение продолжительности жизни / В.В. Фролькис. - Л.: Наука, 1988. - 239 с.
20. Хрисанфова Е.Н. Конституция и биохимическая индивидуальность человека / Е.Н. Хрисанфова. М., МГУ, 1990. - 152 с.
21. Шварц В.Б. О полово-возрастных особенностях наследуемости соматических типов у детей и подростков //Сб. научных тр.: Новости спортивной и медицинской антропологии.- М., 1990.- Вып.1.- С. 143-144.
22. Ямпольская Ю.А. Физическое развитие школьников Москвы в последние десятилетия / Ю.А. Ямпольская //Гигиена и санитария. - 2000. - № 1. - С. 65-68.
23. Bartsch A.J. Shall the anthropometry of physique cast new light on the diagnoses and treatment of eating disorders? / A.J. Bartsch, A. Brummerhoff, H. Greil, K.J. Neumarker // Eur. Child. Adolesc. Psychiatry.- 2003.- Vol. 12, №1.- P.I54-164.
24. Chae H. An alternative way to individualized medicine: psychological and physical traits of Sasang typology / H.Chae, I.K. Lyoo, S.J. Lee [ et all ] //J. Altern. Complement. Med.- 2003.- Vol.9, №4.-P. 519-528.
25. Cook N.R. Prediction of Young Adult Blood Pressure from Childhood Blood Pressure? Height an Wieght / N.R. Cook, M.W. Gillman, B.A. Rosner //J. Clin. Epidemiol.- 2007.- Vo. 50.- P. 571-579.
26. Farenc I. The influence of gender and body characteristics on upright stance / I. Farenc, P. Rougier, L. Berger //Ann. Hum. Biol.- 2003.- Vol.30, №3.- P.279-294.
27. Hui S.L. Difference in bone mass between black and white American children: attributable to body build, sex hormone levels, or bone turnover? / S.L. Hui, L.A. Dimeglio, C. Longcope [ et all ] //J. Clin. Endocrinol. Metab.- 2003.- Vol.88, №2.- P. 642-649.
28. Kasmel J. Body build classes as a method for systematization of age-related anthropometric changes in girls aged 7-8 and 17-18 years / J. Kasmel, H. Kaarma, S. Koskel, E.M. Tiit // Anthropol. Anz. - 2004. - Vol. 62, № 1. - P. 93-106.
29. Kornev M.A. Effect of different somatotypes on the intensity of changes of indices of height and body mass during early childhood / M.A. Kornev, E.N. Komissarova // Morfologiia.- 2003.- Vol. 123, №1.- P. 72-75.
30. Kromeyer-Hauschild К. Growth studies in Jena, Germany / К. Kromeyer-Hauschild, U. Jaeger // Amer. Hum. Biol. - 1998. - Vol. 10, № 5. - P. 579.
31. Maldonado-Martin S. Physiological variables to use in the gender comparison in highly trained runners / S. MaldonadoMartin, I. Mujika, S.Padilla //J. Sports Med. Phys. Fitness.- 2004.- Vol.44, №1.- P.8-14.
32. Ricardo D.R. Body mass index: a scientific evidence-based inquiry / D.R. Ricardo, C.G. Araujo //Arq. Bras. Cardiol.-
2002.- Vol.79, №1.- P.61-78.
33. Wolanski N. Rozwoj bioligiczny czlowieka / N. Wolanski.- Warszawa, 1986.- Czl.- 332 p.
КЛИНИЧЕСКОЕ ЗНАЧЕНИЕ РАЗРАБОТКИ ИНДИВИДУАЛЬНЫХ НОРМАТИВНЫХ
ПОКАЗАТЕЛЕЙ ОРГАНИЗМА ЧЕЛОВЕКА В СОВРЕМЕННОЙ МЕДИЦИНЕ Чайка Г. В.
В статье обозначено клиническое значение разработки индивидуальных нормативных показателей организма человека, кратко изложены современные направления и проблемы.
Ключевые слова: репродуктивное здоровье, понятие нормы, соматотип.
Стаття надшшла 29.10.2014 р.
CLINICAL NECESSITY OF INDIVIDUAL NORMATIVE MEASURMENTS OF HUMANS' ORGANISM IN TODAY'S MEDICINE Chayka G.V.
In the article there are described clinical features of individual normative parameters of the humans' organism, new ways and problems.
Key words: reproductive health, definition of norm, somatotype.
