CC BY
20
ОБГОВОРЮеМО ПРОБЛЕМУ
Леошд СЕРГШНКО, Тетяна СКАЛ1Й
ДИДАКТИЧН1 ОСНОВИ КОНТРОЛЮ У Ф1ЗИЧНОМУ ВИХОВАНН1 I СПОРТ1
На сучасному етапi розвитку фiзичного виховання i спорту проблема оптимального керування навчально-тренувальним процесом, особливо в нашiй кра!ш, що зазнае великих труднощiв у зв'язку з перебудовою соцiально-економiчних ввдносин, стае дуже актуальною. Очевидно, вона не може бути виршена без надшного й об'ективного апарата керування, яким е контроль. Варто тдкреслити, що управлiння фiзичним вихованням i спортивною дiяльнiстю можливо за умови використання рiзних видiв контролю (антропометричного, педагогiчного, функцiонального, бiохiмiчного тощо). В зв'язку з тим, розробка дидактичних (концептуальних) основ контролю в фiзичному вихованнi i тренувальному процесi е актуальною проблемою.
Проблемi контролю в фiзичному вихованнi i спортi присвячено цiла низка робiт. Зокрема, розглянуп питания контролю фiзичного розвитку i стану здоров'я дiтей i тдлишв [3], педагогiчного контролю школярш [5], студентсько! молодi, людей середнього i похилого вiку [6], антропометричного контролю [4], контролю в спортивному тренуванш [2], контролю тренувальних та змагальних навантажень [1], фiзiологiчного контролю спортсмешв високого класу [7]. Проте, на даному етапi стрiмкий розвиток фiзичного виховання i спорту вимагае дидактично! (теоретично!) систематизаци накопичених даних i розробки нових технологiй контролю. Висвилення цих аспектiв i е метою нашог статт1.
У процес до^дження вирiшувались такi завдання:
1. Розробити класифшацш рiзних видiв контролю рухово! дiяльностi людини, а також розвитку !! здiбностей.
2. Запропонувати новi технологi! тестування розвитку рухових здiбностей дiтей i пiдлiткiв.
Перша проблема: класифжащя видiв контролю. В загальнш структурi системi контролю в
фiзичному вихованнi i спортi можна видшити наступнi види (рис. 1): медичний, педагогiчний, бiомеханiчний, функцiональний, змагально! дiяльностi, морфологiчний, бiохiмiчний, психологiчний, генетичний i комплексний. Так1 види, як контроль змагально! дiяльностi i генетичний контроль, в основному використовуеться в спорта Вс iншi види контролю застосовуються як у фiзичному вихованнi, так i в спорт!
Контроль в ф1зичному вихованн1 1 спорт1
Медичний контроль
ПедагоНчний контроль
Бiомехаиiчиий контроль
Контроль змагально! дiяльностi
Морфологiчиий контроль
Функщональний контроль
Бiохiмiчиий контроль
ПсихолоНчний контроль
Генетичний контроль
Комплексний контроль
Рис. 1. Загальна структура видiв контролю у фiзичному виховант i спортi Наукой записки. Серiя: Педагопка. — 2006. — №6. 147
Медичний контроль. Структура видiв медичного контролю тих, хто займаються фiзичними вправами i спортом, представлена на рис. 2. В основному, медичний контроль реалiзуeться в трьох напрямках:
- оцiнка фiзичного розвитку;
- оцiнка бiологiчного вiку;
- ощнка стану здоров'я.
Оцiнка фiзичного розвитку здiйснюeться в дешлькох напрямках: визначаються соматометричш величини — довжина, вага тша, окружнiсть грудно! кттини; фiзiометричнi — життева eмнiсть легешв, сила згиначiв кистi i розгиначiв спини; соматоскопичнi — тшобудова, постава, розвиток шстно-м'язово! системи, статевий розвиток, жироввдкладення. 1нтегральну оцiнку фiзичному розвитку дае метод шдекав. Найчастiше використовуються шдекси Ерiсмана, Кетле, життевий шдекс, iндекс фiзичного розвитку та шше.
Медичний контроль
Оцiнка фiзичного розвитку
Оцiнка бiологiчного вiку
1
Ощнка стану здоров'я
Метод шдекЫв
Ощнка травм i захворювань
Соматоскотя
Оцiнка медичного профiлю
Фiзiометрiя
Анкетування здоров'я
Соматометрiя
Рис. 2. Структура видiв медичного контролю тих, хто займаються фiзичними вправами i спортом
Актуальною проблемою для практики фiзичного виховання i спорту е визначення невiдповiдностi мiж паспортним та бюлопчним вiком дiтей i пiдлiткiв. Ввдмшносп мiж паспортним та бiологiчним вшом у пiдлiтковому перiодi можуть досягати 4-5 рокш. У зв'язку з цим е необхвдним використання диференщально! методики проведения занять з фiзичного виховання дiтей i тренувань юних спортсмешв. Його основу складае шдив^альний добiр засобiв i методiв, який мае ввдповвдати бiологiчному, а не календарному вшу дiтей.
Оцiнка стану здоров'я визначаеться шляхом аналiзу анкетних даних, вивчення медичного профiлю та ощнки iснуючих травм та захворювань. В анкет! здоров'я надаються даш про перенесет захворювання, про захворювання членiв с1м'1, що проявляються у тепершнш час симптомах, вживаннi лЫв i харчових добавках, тощо. Ощнка медичного профiлю тих, хто займаються фiзичними вправами i спортом, включае проведення стандартних процедур обстеження шири, центрально! нервово! системи, очей, вух, носа, горла, оргашв дихання, серцево-судинно!, шстно-м'язово! та iнших систем. У фiзичному вихованнi i спорт використовуються стандартш методи оцiнки травм i захворювань. Це дозволяе зрозумiти !х етiологiю i за можливiстю запобшати !х виникненню.
Педагогiчний контроль. В процес фiзичного виховання i спортивно! дiяльностi найчастiше використовуються педагогiчний контроль, який е найбшьш доступним в практичнш роботi (рис. 3). Розрiзняють так! види педагогiчного контролю:
- перюдичний контроль;
- контроль за розвитком рухових здiбностей;
- контроль фiзичного (тренувального i змагального) навантаження.
Педагопчний коитроль
□ [
] с
| ' | | ' | | ' |
X
Перюдичний контроль
X
Контроль розвитку рухових зд1биостей
Попереднш
Оперативный
Поточний
Етапний
Шдсумковий
Контроль навантаження
Коордииацiйиих Треиувальиого
Силових | Змагальиого
Швидюсних |
]
Гиучкост
Витривалосп
Рис. 3. Структура видiв педагогiчного контролю тих, хто займаються фiзичними вправами i спортом
Перюдичний контроль передбачае застосування метод1в попереднього, оперативного, поточного, етапного та тдсумкового контролю. Попереднш контроль спрямований на д1агностику ф1зично!, спещально! шдготовленосп спортсмена на початку певного етапу тренувального процесу, що дозволяе цшеспрямовано враховувати !хш шдивщуальш особливосп у подальшш робоп. При оперативному контрол1 можна враховувати термшову реакцш оргашзму спортсмена на певне тренувальне навантажения. Це дозволяе тдвищити ефектившсть окремого заняття шляхом опташзацп навантаження в залежносп ввд шдив^альних особливостей спортсмена. Поточний контроль дозволяе враховувати ввдкладений (слвдовий) тренувальний ефект, який спричинений навантажениям попереднього дня. Такий шдхвд дозволяе вносити корективи в норми тренувальних навантажень, як плануються на протяз1 тижня. Етапний контроль дае можливють визначити адаптацшш реакцп рухово! функцп спортсмена тсля певного етапу тренувальних занять. Даний контроль фшсуе не тшьки вплив спрямованих тренувальних дш, але i процес природного вшового розвитку оргашзму. Шдсумковий контроль передбачае отримання результапв педагопчного впливу за ввдносно тривалий перюд, з метою визначення усшшносп виконания тренувально! програми, виявлення позитивних i негативних сторш даного процесу та його складових.
Контроль розвитку рухових зд1бностей дозволяе визначити стутнь змш i в1дпов1дност1 модельним характеристикам координацшних, силових, швидк1сних здабностей, зд1бност1 до витривалосп та гнучкосп в суглобах д1тей, тдлптав i спортсмешв. Враховуючи складну структуру даних зд1бностей, визначають диференцшовано при оцшщ координацшних зд1бностей так1 види: здабшсть до диференцшвания параметр1в рух1в, до збереження стшкосп пози (р1вноваги), до рштшчно! д1яльност1, до ор1ентац1! в простор! до довшьного розслабления м'яз1в, до координованосп рух1в (спритшсть), до виконання пластичних рух1в. При вивченш силових зд1бностей визначають максимальну, швидкюиу силу i силову витривалють; швидюсних зд1бностей — швидк1сть реакцп (просту i складну: реакцш вибору рух1в, реакцш на рухомий об'ект та реакцш антиципацп), швидк1сть одиночного руху, частоту (темп) рух1в i швидшсш зд1бност1 в цшсних рухових актах.
Враховуючи те, що витривалють також комплексна рухова зд1бн1сть, вим1рюють загальну (кардюресшраторну, тотальну, регюнальну, локальну), специф1чну (швидк1сну, швидшсно-силову, координацшну) i спещальну (розумову, емоцшну, зорову, слухову тощо) витривалють. 1снують р1зн1 тестов! методики для визначення гнучкосп хребетного стовпа, кульшового, плечового, лштьового, колшного, таранно-гомшкового суглоб1в.
Контроль фiзичного навантаження проводиться як змагального, так i тренувального. Рееструють компоненти навантаження: об'ем, штенсивнють, координацiйну складнiсть та iншi И складовi.
Бюмехатчний контроль (рис. 4). Сучасний розвиток бюмеханки дае можливють об'ективно здiйснювати реестрацiю бiокiнематичних характеристик рухiв (кiно-, вiдеозйомка), зробити ощнку бiостатики тiла (визначення загального центра тша та його ланок, стшкосп тша в рiзних положеннях), вивчити бiодинамiчнi характеристики рухiв (тут використовують тензодинамометрш, мiотононетрiю, електромiографiю).
Бiомеханiчний контроль
Вимiрювання бiодинамiчних характеристик рухiв
Рис. 4. Структура видiв бюмехатчного контролю тих, хто займаються фiзичними вправами i спортом
Контроль змагальног дiяльностi. Даний вид контроль реалiзуеться в основному в трьох напрямках (рис. 5): контроль ефективносп шрово! дiяльностi, стенографування рухiв, реестрацiя рiзних характеристик рухiв.
Контроль ефективносл шрово! дiяльностi (технiко-тактичних дiй) здiйснюеться за розробленими ощночними шкалами командних та шдив^альних дiй. Технiко-тактичнi дИ конкретно! команди порiвнюються з модельними характеристиками кращих iгрових команд даного виду спорту. А ефектившсть iндивiдуальних дiй рiзних гравцiв визначаеться в результативнiй дiяльностi команди.
Стенографування рух1в на змаганнях найчастше здiйснюеться в технiко-естетичних видах спорту (спортивнш та художнiй пмнастищ, фiгурному катаннi тощо). Запис ведеться трьома способами: а) використовуючи скорочеш позначення в гiмнастичнiй термiнологi!; б) спещальними значками, як1 нагадують ноти в музищ; в) використовуючи спещальт значки, як1 позначають дИ.
Реестращя рiзних характеристик рухш (часових, просторових, к1нематичних, динамiчних, к1льк1сних та яксних) може застосовуватися в видах спорту циктчного та ациклiчного характеру. Зокрема, в плаванш може фiксуватися час складно! реакщ! на стартi, швидксть на 10-метровiй стартовiй дiлянцi, швидксть дистанщйного плавання на рiзних дшянках, швидк1сть на 10-метровому фiнiшному вiдрiзку, к1льк1сть гребкових рухiв тощо.
Вимiрювання бiокiнематичних характеристик рухiв
Оцiнка бюстатики тiла
Контроль ефективностi ^ово! дiяльностi
ост
Командних дш
I- Iндивiдуальних дiй
Контроль змагально! дiяльностi
I
_1_
Стенографування рухiв
Контроль змагально! дiяльностi
Часових
Кшематичних
Якiсних
Динамiчних
Просторових
Кiлькiсних
Рис. 5. Структура видiв контролю змагальног дiяльностi тих, хто займаються фiзичними вправами i спортом
Морфологiчний контроль (рис. 6). Видшити можна декшька напрямкв морфологiчного контролю: проведения антропометричних BUMipiB, визначення складу тша, дiагностика соматотипа, визначення м'язово! композицп та рештенографш.
Морфолопчний контроль
л
Антропометр1я
Т
Д1агностика соматотипа
Визначення складу тша
1
Рентгенограф1я
Визначення м'язево! композицп
Рис. 6. Структура видiв морфологiчного контролю тих, хто займаються фiзичними вправами i спортом
Антропометричн вимiри дозволяють визначити довгонотн та охватнi антропометричнi показники, а також антропометрич^ дiаметри. Визначення складу тша та його змш викликае безсумнiвний iнтерес для оцiнки фiзичного стану та харчового статусу людини. При проведены вимiрiв видiляють жировий i знежирений компоненти ваги тша. Схильнсть до занять певним видом спорту залежить ввд соматично! приналежносп людини. Дiагностику соматотипа здiйснюють для дтей i пiдлiткiв, дорослих спортсменв, використовуючи рiзнi технологи.
М'язова композиця у людини багато в чому iндивiдуальна. Вiд наявност1 певного ввдсоткового вiдношення червоних (що повiльно скорочуються) i бiлих (що швидко скорочуються) м'яз1в типiв м'язових волокон залежить схильнсть людини до певно! рухово! дiяльностi. Прямi (бiопсiя) i непрямi методи дають можливiсть визначити шдив^альне спiввiдношення типiв волокон у спортсменв. Рентгенографiя в морфологiчному контролi дае можливють вивчити нормальнi та деформован хребетний стовп, к1стки кiнцiвок i суглобiв.
Функщональний контроль. Даний вид контролю в фiзкультурно-спортивно! дiяльностi реалiзуеться в дек1лькох напрямках (рис. 7): вивчаеться функцiональна дiяльнiсть серцево-судинно!, дихально!, нервово-м'язово! i аналiзаторних систем. При обслуговуванн функцiй серцево-судинно! системи визначають частоту серцевих скорочень в стан спокою, в робот та в^тавлен^, артерiальний тиск, проводять функцiональнi проби, в основi яких здшснюеться реестрацiя рiзних показник1в серцево-судинно! системи. Дiагностика функцiй дихально! системи проводиться на основi вивчення життево! емност легенiв, максимально! вентиляцi! легенiв, функцюнальних проб (зокрема, Штанге, Генче, Скбшсько! тощо), визначення порогу анаеробного обм^. При контролi функцi! нервово-м'язово! системи використовують пальце-носову пробу, термографш, електроенцефолографiю тощо. При дiагностицi функцш сенсорних систем обслiдують зоровий, слуховий i руховий аналiзатори.
Функц1ональний _контроль
_L
Серцево-судинно'1 I системи
Дихально!' системи
Нервово-м 'язово'1 системи
Функцш анал1заторних систем
Рис. 7. Структура eudie функцюнального контролю тих, хто займаються фiзuчнuмu вправами i спортом
Бiохiмiчнuй контроль. Структура видiв бiохiмiчиого контролю тих, хто займаються фiзичиими вправами ^зичною культурою) та спортом наведена на рис. 8. важливими тут е дек1лька напрямк1в: бiохiмiчний контроль повiтpя, бiологiчних piдин, м'язово! тканин, а в
спорт ще i вживания дотнгу. Пов!тря, що видихаеться — один ¡з основних об'екпв дослiджения енергетичного обм!ну в органiзмi. Спiввiдношения кисню, що споживаеться, i вуглекислого газу, що видихаеться, ввдображуе iнтенсивнiсть процесiв енергозабезпечення.
1з бюлопчних рвдин в бюх1ми спорту вивчаеться кров, сеча, слина та тт. Найбiльш iнформативним показником в даному контрол! е кров. За змшами складу кров! або редко! !! частини — плазми, можна судити про гомеостатичний стан внутршнього середовища органiзму чи про його змши тд час рухово! д!яльност! При вивченнi кров! можна судити також про вуглеводиий, лшвдний i бшковий обмш. Бiохiмiчна дiагностика стану спортсмена е iнформативним показником при аналiзi гормошв в кров!. За даним показником визначають стан спортсмена: функцюнальну треновашсть, особливосп протшання процеив стомления та ввдновлення.
Бюх!м!чний анал!з сеч! дозволяе в певнш м!р! вивчити роботу нирок — основного видшьного органу оргашзму, а також динам!ку обмшних процеав в р!зних органах ! тканинах.
Слина зазвичай використовують паралельно з шшими бюх!м!чними показниками. В слиш визначають електролии (Na ! K), актившсть ферменпв (амшази), pH. В окремих випадках тт представляе також штерес в бюх!м!чних досл!дженнях спортсмешв.
Бюх!м!чний контроль
X
Повиря
I
1
Бюлопчних рвдин
X
М'язово!' тканини
1
Вживания дошнгу
Сеч!
X
Кров!
I
Слини
1
Поту
Вуглеводного обмину
Лшдного обмину
Бшкового обмину
Концентраци гормон
Стану спортсмена
X
Тренованосп
X
Втомленосп
X
В!диовления
Рис. 8. Структура видiв бiохiмiчного контролю тих, хто займаються фiзичними вправами i спортом
М'язова тканина е дуже шформативним об'ектом бюх!м!чного контролю м'язово! д!яльност! При анал!з! м'язово! тканини визначають кшьшсть скоротливих бшшв (актину ! мюзину), АТФ-азну актившсть мюзину, показники енергетичного потенщалу (вмют АТФ, глшогену, креатин фосфату), продукти енергетичного обмшу, електрол!ти та шш! речовини.
Актуальною проблемою в бюх!м!чному контрол! е визначения вживания спортсменом дотнгу, використания його не тшьки створюе не р!вш умови в спортивнш боротьб!, але ! завдае шкоду здоров'ю спортсмена в наслвдок поб!чних ефекпв, а шод! е причиною його смерт!
Психолог1чний контроль (рис. 9). Цей вид контролю дае можливють вивчити розвиток загальних можливостей штелекту, пам'ят! уваги, мисления, типолопчних властивостей нервово! системи.
Рис. 9. Структура eudie психологiчного контролю тих, хто займаються фiзuчнuмu вправами i спортом
Контроль штелектуальних здiбностей може здшснюватися за допомогою вербальних, словесних, числових, зорово-просторових теспв. Кiлькiсним показником рiвня штелектуального розвитку людини е коефiцieнт штелекту IQ (англ. — Intelligence Quotient). В спортивнш дiяльностi спостерiгаеться прямий зв'язок мiж розвиток iнтелектуальних здiбностей спортсмена i його результатами.
Ефектившсть навчально! дiяльностi дiтей i тдлгтюв (спортсменiв) залежить вiд розвитку пам'ят! При проведеннi психологiчного контролю тих, хто займаються руховою д!яльшстю доцшьно вивчати короткочасну (використовуються цифровi, наочш тести), логiчну, механiчну i рухову пам'ять.
Увага е психолопчним компонентом тзнавально! активност! людини. Вiд даного показника залежить стутнь можливого засвоення знань дттьми i пiдлiтками. За допомогою тестш визначають рiвень концентраций вмшня переключатися (лабiльнiсть) i стшисть (стабiльнiсть) уваги.
В процесi психолопчного контролю спортсменiв важливе мiсце займае дiагностика розвитку мислення. Тут можливе використання наступних тестгв: тлумачення приказок, ввдгадування загадок, видiлення суттевих ознак, виключення понять, методики "шльшсш ввдношення", "лаб!ринт сл!в" та ш.
Типолопчш властивост! нервово! системи враховуються при спортивному ввдбор! 1х можна визначити за допомогою спостереження i тестових методик (наприклад, методики Г. Айзенка чи Е. 1ль!на).
Генетичний контроль (рис. 10). Необхвдшсть проведення генетичного контролю визначилась ввдносно недавно. Його застосування пов'язують з проблемою пошуку спортивних таланпв. Розр!зняють шлька напрямшв генетичного контролю: дiагностика спортивного таланту (тут використовуються генеалопчш та внутршньоимейш данi про рухову активнiсть члешв им'!), визначення наявностi та ввдсутносп генетичних маркерiв (серед них розр!зняють серологiчнi, дерматоглiфiчнi, !ридолопчш, хромосомш, функщональш i гормональнi), визначення статевих особливостей спортсмена (при допуску до змагань спортсменок).
Генетичний контроль
Дiагностика спортивного таланту
Визначення генетичних MapKepiB
х
Визначення статi
Л
Серолопчних
X
Дерматоглiфiчних
Ш
1ридолопчних
Функцiональних
П_
Хромосомних
Гормональних
Рис. 10. Структура eudie генетичного контролю тих, хто займаються фiзuчнuмu вправами i спортом
Комплексный контроль. При здшсненш даного виду контролю вивчаються илька груп показник1в. Зокрема, результалв педагопчних теспв, функцюнальних проб з одночасним визначенням морфолопчних показник1в. Комплексний контроль дае штегральну характеристику рухово! функцп людини. Часто при застосуванш такого виду контролю розраховуеться один узагальнений показник.
Друга проблема: Hoei технологи тестування розвытку руховых 3di6Hocmeü dimeü i тдлттв. Розроблена технолопя i визначеш модельш характеристики тесту для оцшювания розвитку силових здiбностей.
Методика. Запропонований тест дае можливють визначити рiвень розвитку швидшсно! сили, що проявлялася в умовах обмежено! координацп. Фiксувався час подолання 10 бар'ерш (розставлених на ввдсташ до 1 м один ввд одного). Висота бар'ера 7-9 рошв була 30 см, 10-13 рошв — 40 см i 14-17 рошв — 50 см. В кожнш вшовш групi в дослiдженнях брали участь по 50 чоловш. Загальне число до^джуваних — 550 школярiв.
Результаты. Модельнi характеристики, розрахованi через сигмальш вiдхилення, по семибальнiй шкалi поданi в табл. 1.
Висновки:
1. Запропонована класифiкацiя рiзних видiв контролю, що здiйснюеться в фiзичному вихованнi i спорт!
2. Подаш модельнi характеристики розвитку швидшсно! сили дпей i пiдлiткiв в вщ 7-17
рок1в.
Подальшi дослiдження необхвдно спрямувати на вивченнi iнших дидактичних проблем контролю в фiзичному вихованш i спортi.
Таблыця 1.
Моделью характеристики розвитку швидтсно'( сили, яку визначають у дтей в вiцi 7-17роюв за тестом "Стрибки через бар'ери", с
ш 'S о & и Ш Стать Оцшка, бали
1 1 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7
Розвиток
дуже низький низький нижче серед-нього середнш вище серед-нього високий дуже високий
7 Х > 12,4 12,3 - 11,3 11,2 - 10,8 10,7 - 9,6 9,5 - 9,1 9,0 - 8,0 7,9 <
Д > 15,0 14,9 - 13,7 13,6 - 13,0 12,9 - 11,6 11,5 - 10,9 10,8 - 9,6 9,5 <
8 Х > 11,3 11,2 - 10,6 10,5 - 10,3 10,2 - 9,5 9,4 - 9,2 9,1 - 8,5 8,4 <
Д > 13,5 13,4 - 12,5 12,4 - 12,1 12,0 - 11,1 11,0 - 10,7 10,6 - 9,5 9,4 <
9 Х > 12,0 11,9 - 10,9 10,8 - 10,3 10,2 - 9,0 8,9 - 8,4 8,3 - 7,8 7,7 <
Д > 13,9 13,8 - 12,5 12,4 - 11,9 11,8 - 10,5 10,4 - 9,9 9,8 - 8,5 8,4 <
10 Х > 11,9 11,8 - 10,9 10,8 - 10,5 10,4 - 9,5 9,4 - 9,1 9,0 - 8,1 8,0 <
Д > 13,6 13,5 - 12,5 12,4 - 11,9 11,8 - 10,7 10,6 - 10,1 10,0 - 9,0 8,9 <
11 Х > 10,5 10,4 - 10,0 9,9 - 9,7 9,6 - 9,2 9,1 - 8,9 8,8 - 8,4 8,3 <
Д > 13,6 13,5 - 12,5 12,4 - 11,9 11,8 - 10,7 10,6 - 10,1 10,0 - 9,0 8,9 <
12 Х > 11,3 11,2 - 10,4 10,3 - 9,9 9,8 - 8,8 8,7 - 8,3 8,2 - 7,6 7,5 <
Д > 12,6 12,5 - 11,4 11,3 - 10,8 10,7 - 9,5 9,4 - 8,9 8,8 - 7,7 7,6 <
13 Х > 10,1 10,0 - 9,4 9,3 - 9,1 9,0 - 8,3 8,2 - 8,0 7,9 - 7,3 7,2 <
Д > 12,1 12,0 - 11,2 11,1 - 10,8 10,7 - 9,9 9,8 - 9,5 9,4 - 8,6 8,5 <
14 Х > 9,7 9,6 - 8,9 8,8 - 8,5 8,4 - 7,7 7,6 - 7,3 7,4 - 6,7 6,6 <
Д > 11,3 11,2 - 10,5 10,4 - 10,1 10,0 - 9,1 9,0 - 8,7 8,8 - 8,1 8,0 <
15 Х > 9,1 9,0 - 8,4 8,3 - 8,0 7,9 - 7,1 7,0 - 6,7 6,6 - 6,0 5,9 <
Д > 11,0 10,9 - 10,0 9,9 - 9,5 9,4 - 8,4 8,3 - 7,9 7,8 - 6,9 6,8 <
16 Х > 8,4 8,3 - 7,8 7,7 - 7,5 7,4 - 6,8 6,7 - 6,5 6,4 - 5,9 5,8 <
Д > 9,5 9,4 - 8,9 8,8 - 8,6 8,5 - 7,9 7,8 - 7,6 7,5 - 7,0 6,9 <
17 Х > 8,3 8,2 - 7,6 7,5 - 7,3 7,2 - 6,6 6,5 - 6,3 6,2 - 5,6 5,5 <
Д > 10,8 10,7 - 9,7 9,6 - 9,1 9,0 - 7,9 7,8 - 7,3 7,2 - 6,2 6,1 <
Л1ТЕРАТУРА
1. Годик М. А. Контроль тренировочных и соревновательных нагрузок. — М.: Физкультура и спорт, 1980. — 136 с.
2. Запорожанов В.А. Контроль в спортивной тренировке. — К.: Здоров'я, 1988. — 144 с.
3. Круцевич Т.Ю. Методы исследования индивидуального здоровья детей и подростков в процессе физического воспитания. — К.: Олимпийская литература, 1999. — 232 с.
4. Мартиросов Э.Г. Методы исследования в спортивной антропологии. — М.: Физкультура и спорт, 1982. — 199 с.
5. Серпенко Л.П. Тестування рухових зд!бностей школяр!в. — Ки!в: "Ол1мпшська лггература", 2001. — 439 с.
6. Серпенко Л.П. Комплексне тестування рухових зд!бностей людини. — Микола!в: УДМТУ, 2001. — 360 с.
7. Физиологическое тестирование спортсмена высокого класса / Под ред. Дж.Д. Мак-Дугалла, Г.Э. Уэнгера, Г.Дж. Грина. — К.: Олимпийская литература. — 1998. — 431 с.
Лариса ЯКУБОВСЬКА, Тетяна 1ВАНОВСЬКА
РОЛЬОВА ГРА ЯК Р1ЗНОВИД 1НТЕРАКТИВНИХ МЕТОД1В НАВЧАННЯ
Характерною особливютю сьогодення е пошук нових форм тдготовки майбутшх фах!вщв. Необх!дшсть оновлення системи вищих навчальних заклад!в потребуе ютотних змш у систем! осв!ти, принципах !! оргашзацп, формах та методах навчально-виховного процесу, розробки шновацшних технологш навчання i виховання та ефективних шлях!в !х реал!заци.
Сучасш умови навчання вимагають активно! взаемоди та спшкування учасник1в навчального процесу, а ввдтак — ввдповвдних способ!в подач! змюту освии, що реал!зуються в штерактивних формах i методах викладання.
Вивченням теоретичних та практичних аспекпв штерактивних технологш займаються I. Богданова [3], О. Юяшко [8], А. Мартинець [13], В. Мельник [14], М. Кларш [9], Л. Швень [17], Л. Пироженко, О. Пометун [18], Г. Сиротенко [20], М. Скрипник [21], П. Щербань [25] та ш., однак дослвджень про застосування штерактивних метод!в для мовленнево! професшно! тдготовки студенпв ВНЗ недостатньо.
Мета cmammi — охарактеризувати особливосп рольово! гри як р!зновиду штерактивних метод!в навчання, виокремити !! специф!чш ознаки, визначити функци рольово! гри у процес вивчення укра!нсько! мови (за професшним спрямуванням).
Одними !з найважливших компоненпв навчального процесу ВНЗ, без яких неможливо реал!зувати цш й завдання навчання, е методи навчання — впорядковаш способи взаемопов'язано! д!яльносп викладач!в i студенпв, скероваш на виршення навчально-виховних завдань вищо! школи [6, 445]. Традицшно в освт вид!ляють активну й пасивну модел! навчання залежно ввд учасп учшв у навчальнш д!яльносп [18, 8].
За М. Скрипник, "штерактивне навчання (з анг. interactive learning) — це учшня, яке Грунтуеться на взаемоди, i навчання, побудоване на взаемод!!" [21, 30]. Таким чином, основою штерактивного навчання е взаемод!я.
Проте особливютю штерактивного навчання е не просто процес взаемовпливу об'екпв один на одного, а спещально оргашзована тзнавальна д!яльшсть, яка мае навчальну спрямовашсть; штерактивними е методи оргашзацп навчально! взаемоди, в результат! яко! в учасник1в виникае певне "нове" знання, що сформувалось у ход! цього процесу або е його результатом [4, 65].
Науковщ подають р!зш класифшаци штерактивних метода навчання. На нашу думку, найбшьш повною е класиф!кащя В. Мельник, яка вид!ляе так1 групи штерактивних метод!в:
1) иревентивш штеракци (розподш ролей, угрупування, треншг, консультащя, репетищя);
2) !м!тацшш штеракци (нсценування, психодрама, соцюграма, дшов! !гри, операцшш !гри, диспут, мозковий штурм, колективне / групове проектування, дебати);
3) не!м!тацшш штеракци (проблемна лекщя, семшар, практикум, круглий стш, конференщя, вправляння) [14, 8].
