CC BY
22ECONOMY
КЛАСТЕРНИЙ П1ДХ1Д ДО ДЕРЖАВНО-ПРИВАТНОГО ПАРТНЕРСТВА У СФЕР1 ТОРГ1ВЛ1 В УКРА1Н1
к. держ. упр. Круглов В. В. магктрант Шдгорна О. М.
Украта, Хартв, Хартвський торговельно-економiчний шститут Кшвського нацюнального
торговельно-економiчного тституту
Abstract. The article deals with the topic ofpublic-private partnerships and use of this kind of partnership in Ukraine. PPS is important for use in social projects of strategic importance for the development of each country in the first place. A special way to PPP can be the use of such contracts in the commercial sector of the national economy. It is also important to use the cluster approach to PPPs in Ukraine. Public-private partnership is a partnership between the state and the private sector, which can be used for the financing, construction and operation of projects. It is used for public transport, roads, schools, stadiums, hospitals and so on. It was determined that the project is funded by public-private partnerships can allow the project to be completed faster than general terms. Government partners in the PPP can be in the form of public institutions, including ministries, municipalities, or public enterprises. It is shown that private partners can be local or international and may include businesses or investors with technical or financial expertise relevant to the project. Partnerships must be developed for risk-sharing for partners that are best able to manage these risks, and thereby minimize costs while improving productivity. An important aspect of the development contracts defined PPP is the stage of analysis and evaluation range and scope of the project, the target audience analysis and regional distribution. This is of great practical importance clustering, allowing you to make the correct positioning of the PPP project. Determined that the cluster approach remain the basic idea of using PPP, the theory of the mixed economy.
Keywords: public-private partnerships, development, cluster approach, trade sector, recreation and tourism sector.
Для анашзу розвитку державно-приватного партнерства (ДПП), в Украш, важливо спочатку розглянути поняття державно-приватного партнерства, а також його основш характеристики та обгрунтування.
Термш "державно-приватне партнерство" описуе цший ряд можливих вщносин мiж державними та приватними суб'ектами в контекст шфраструктури та шших послуг. Iншi термши також використовуеться для цього виду дiяльностi й включають в себе участь приватного сектора або використання приватно! власносп.
Державно-приватне партнерство - це у першу чергу партнерство мiж державним органом i тдприемством приватного сектора, яке може бути використане для фшансування, бущвництва i експлуатаци проекпв, таких, як громадський транспорт, мережi та автомапстраш. школi й лшарш i конгрес-центри, тощо. Фшансування проекту за рахунок державно-приватного партнерства може дозволити проекту бути завершеним швидше шж за загальних умов або надае змогу проводити проект позачергово [1].
У науковш лiтературi юнуе досить велика кшьюсть робщ присвячених вивченню питань оргашзаци державно-приватного партнерства. У спещальнш лiтературi вщсутня едшсть думок щодо сутносп та змюту державно-приватного партнерства. Так, Д. Амунц розглядае ДПП як "сукупшсть форм середньо- i довгостроково! взаемоди держави i бiзнесу для виршення суспiльно значущих завдань на взаемовипдних умовах" [2, с. 16].
Правильне ДПП розподшяе завдання, обов'язки i ризики мiж державним i приватним партнерами оптимальним чином. Державш партнери в ДПП е у виглядi державних структур, в тому чи^ мiнiстерств, вiдомств, мунiципальних утворень, або державних тдприемств. Приватнi партнери можуть бути мiсцевi чи мiжнароднi i може включати в себе тдприемства або iнвесторiв з технiчноl або фшансово! експертизи, що мають вщношення до проекту. Все частiше, ПДП може також включати в себе неурядовi органiзацil та / або громадсью органiзацil. якi представляють защкавлеш сторони, що безпосередньо доглядають за проведенням проекту.
У ДПП як громадський, так i приватний сектор мають певнi переваги, по вiдношенню до шшо1 сторони, при виконаннi певних завдань. Внесок уряду до ДПП може приймати форму кашталу для швестицш (доступна за рахунок податкових надходжень), а також у вигляд1 передачi активiв та iнших зобов'язань або внесюв у натуральнiй форм^ якi пiдтримують партнерськi вiдносини. Уряд також забезпечуе соцiальну та еколопчну вiдповiдальнiсть, а також здатнiсть моб^зувати полiтичну пiдтримку.
Роль приватного сектора в партнере™ - це використання досвiду у сферi бiзнесу. управлiння, експлуатацл, та шноваци, щоб ефективно управляти бiзнесом. Приватний партнер може також здшснити iнвестування в основний капiтал в залежностi вiд форми договору [3, с. 124].
Структура партнерства повинна бути розроблена для розподшу ризиюв для партнерiв. щоб найкраще в змозi управляти цими ризиками i тим самим мiнiмiзувати витрати при одночасному пiдвищеннi продуктивности
У серединi i наприкiнцi 1990-х роюв, було вiдзначено уповiльнення розвитку ДПП в секторах шфраструктури, яке в значнш мiрi спровокувало негативну реакщю, й соцiум став намагатися отримати перевагу приватного сектора над державним в забезпеченш шфраструктури послуг в крашах, що розвиваються. Критичний аналiз досвiду ДПП привiв до розробки нового поколшня угод ДПП, яю в даний час бшьш широко використовуються в Укра1ш та Сврош.
Сектори, в яких ДПП мали позитивний досвiд та поширенють у всьому свiтi включають в себе [4, с. 79]:
- виробництво i розподш електроенергп,
- водопостачання i канатзащя,
- утилiзацiя вiдходiв.
-трубопроводи,
- лшарш,
- сфера осв^и,
- стадюни.
- затзнищ,
- будiвництво шфраструктур.
Нажаль на сьогоднiшнiй день не створюються ДПП в сферi торпвл^ яка насамперед може бути реалiзована, як соцiальний проект або проект розвитку нащонально! культури й популяризацп нацiонального продукту, а також стати проектом шдтримки нацiонального виробника, що може реалiзувати перший етап розвитку та збагачення краши. Також ДПП проекти у сферi торгiвлi можуть стати зручним механiзмом створення робочих мiсць в крш'ш.
Уряд дуже часто стикасться з потребами знайти достатне фiнансування для розвитку \ шдтримки шфраструктури або сощального сектору, необхщно! для використання суспiльством. Уряд стикаеться з проблемою вимог зростаючо! урбашзацп, вимог по реабштацп застаршо! iнфраструктури, необхiднiстю розширення мереж для нових груп населення.
У поеднанш з обмеженим фшансовим потенцiалом бшьшост урядiв, це е проблемою мобшзацп капiталу приватного сектора для швестицш в шфраструктуру. Структуроване правильно, ДПП може бути в змозi мобшзувати ранiше невикористовуваннi ресурси з мюцевих, регiональних або мiжнародних активiв приватного сектору, який шукае можливост1 для швестицш
Мета приватного сектора в учасп у ДПП - це отримання прибутку вiд свого потенщалу i досвiду в управлiннi бiзнесом (комунальнi послуги, будiвництво, тощо) [5, с. 6]. Приватний сектор вимагае компенсацп за сво! послуги за рахунок зборiв, в результатi чого може отримати вщповщний вiдсоток вщ прибутковостi на iнвестований капiтал.
Наприклад, мiський уряд може бути зi значними боргами, але приватне шдприемство може бути зацiкавлене у фшансуванш будiвництва проекту в обмiн на отримання операцшного прибутку пiсля того, як проект буде завершений. ДПП мають договiрнi термши вiд 5 до 30 роюв або довше. Фiнансування здiйснюеться частково з приватного сектора, але вимагае платежiв вщ державного сектора i / або користувачiв проекту протягом життя. Приватний партнер бере участь в проектуванш, комплектуванш, впровадженнi та фiнансуваннi проекту, в той час як державний партнер фокусуеться на визначенш та контролi за дотриманням цiлей. Найбшьш часто в Украlнi формат ДПП застосовують при створенш, реконструкцil та експлуатацп транспортних, енергетичних, туристичних мереж, комунально1 iнфраструктури. об'ектiв охорони здоров'я та освгги [3, с. 127].
Особливють взаемодп держави i приватного бiзнесу полягае в тому, що в проектах державно-приватного партнерства фшансування за рахунок кошлв бюджету можливо тшьки за допомогою будiвництва iнфраструктурних об'екпв, якi забезпечують i створюють умови для безперебшного функцiонування бiзнесу. Традицшними сферами державно-приватного партнерства у вах кра1нах були об'екти сощально! та транспортно1 iнфраструктури, а рушiйною силою процесу була тенденщя до скорочення участ держави в економiцi.
У деяких крашах проводиться вщмшшсть мiж державними контрактами, таких як концеси, де приватна сторона, що надае послугу безпосередньо суспiльству i з ризиком кшцевих користувачiв, де приватна сторона надае послугу публiчнiй сторош у виглядi оптових поставок, таких як проект для установки з очищення води, або управлшня юнуючими спорудами (наприклад, лiкарняних установ) за додаткову оплату [6, с. 52].
В шших крашах, конкретш сектори виключаються з визначення "проект ДПП", зокрема тих секторiв, яю шдлягають ефективному регулюванню або там, де юнуе велика iнiцiатива приватного сектора. У деяких крашах мехашзми за участю приватного сектору використовуеться з бшьш обмеженою передачею ризику, таю як контракти на управлшня, виключаються з визначення з шституцшних причин, оскшьки влада вважае за краще, щоб вони шдпадали пiд традицшш процеси закупiвель товарiв i послуг.
Для бшьш детального розгляду можливих варiацiй використання ДПП нами була складена класифiкацiя видiв державно-приватного партнерства i представлена в табл. 1.
Таблиця 1. Класифiкацiя видiв державно-приватного партнерства
Класифжацшний ознака, вид Пiдвиди державно-приватного партнерства
1. Галузь економ1ки чи сощально! сфери - ДШ1 в сферi торпвлц - в сферi освгги; - в сферi охорони здоров'я; - ДШ1 в сферi транспорту; - в сферi житлово-комунального господарства тощо; - ДШ1 мгжгалузевого характеру; - в окремих кластерах (кластерний пiдхiд).
2. Юльшсть суб'екпв приватного б1знесу - ДШ1, в якому присутнiй единий суб'ект з боку приватного бiзнесу; - Д^!^!,: в якому бере участь калька суб'ектiв приватного бiзнесу на рiвноправнiй (паритетнiй) основi; - ДПП, в якому присутнi основш (iнвестори) i додатковi суб'екти приватного бiзнесу.
3. Оргашзащя взаемоввдносин влади i б1знесу в рамках ДПП - Оперування; - Кооперацiя; - Концеая; - Лiзинг за участю оргашв державно! влади або мiсцевого самоврядування.
4. Рiвень державно! (мунщипально!) влади -суб'екта ДШ! - ДПП державного значення; - регiонального значения; - ДШ1 мiсцевого значення; - ДШ1 мунiципального значення; - Змiшане ДШ1 (мiждержавне, мiжрегiональне, багаторiвневе i т.п.).
5. Iермiн реалiзацil - ДШ1 з чiтко встановленим термiном; - що реалiзовуеться до досягнення деяких економiчно або сощально значущих завдань; - Умовно-безстрокове
6. !нновацшна складова - Партнерство, яке орiентоване на досягнення iнновацiйного ефекту; - Партнерство, що викликае вторинний шновацшний ефект; - Неiнновацiйне (традицiйне) ДШ1.
Розглядаючи класифiкацiю показану в табл. 1, ^м галузевих проекпв державно-приватного партнерства, доцiльно видшити такий перспективний вид, як мiжгалузевi ДПП. Як приклад такого роду партнерства можна привести вкладення велико1 корпорацп або навiть консорцiуму корпорацш в розвиток певно1 територп (наприклад, промислового кластера, мiста i т.п.) - причому, такого роду проекти направляються на модернiзацiю бшьшосп галузей економiки ! сощально-побутово! сфери, держава швестуе в розвиток iнфраструктурного забезпечення, надае в оренду земельнi д1лянки або виро6нич1 комплекси за пшьговими ставками i т.п.
Важливим моментом складання контракпв ДПП е етап аналiзу i оцiнки радiусу та зон впливу проекту, аналiз цшьово! аудиторп та регюнального розподiлу. Дуже важливе практичне значення набувае кластеризацiя, яка дае змогу бшьш коректно робити позицюнування проекту ДПП. У основi ще! кластерного пiдходу з застосуванням ДПП лежить теорiя змшано! економiки, однак не можна вважати, що будь взаемодiя держави i бiзнесу - це ДПП.
Кластер - сконцентрована на деякш територп група взаемопов'язаних оргашзацш (компанiй, корпорацiй, унiверситетiв, банюв та iн.): постачальникiв продукцп, комплектуючих 1 спецiалiзованих послуг; iнфраструктури; науково-дослщних iнститутiв; ВНЗ та iнших оргашзацш, яю взаемодоповнюють один з одним i пiдсилюють конкурентнi переваги окремих компанiй i кластера в цшому [7, с. 163].
Кластер мае властивосп взаемно! конкуренцп його учасниюв, кооперацп, формування унiкальних компетенцiй регюну, формування концентрацп пiдприемств i оргашзацш на певнш територп.
Кластери е одшею з форм взаемодп оргашзацш i соцiальних груп у рамках спшьного ланцюжка цiнностi. Кластери слщ вiдрiзняти вiд холдингiв, професiйних асощацш. технопаркiв, iндустрiальних паркiв i окрупв, регiональних iнновацiйних систем, територiально-виробничих комплексiв, промислових агломерацiй.
В умовах зростаючо! ролi регiонiв, появи мережевих комунiкацiй та вщчутно! потреби в рiзкому посиленнi шновацшно! складово! економши, кластери виступають в якостi шструменту пiдвищення конкурентоспроможностi нацюнально! економiки, займають прiоритетне мiсце в стратегiях розвитку регюшв кра!ни. Деякi сучаснi вчеш розглядають кластер як "ринковий шститут просторового розвитку регюну" [8]. При цьому таю характеристики кластера як виробничо-технолопчний взаемозв'язок компанш, територiально-виробнича спшьнють взаемозв'язкiв; наявнiсть розвинено! iнфраструктури, гнучюсть структури кластера 1 вiдкритiсть кластера як системи, доповнюе ще одне: взаемозв'язок штерешв пiдприемств кластера i територп присутностi. Остання характеристика передбачае узгоджешсть стратеги розвитку регiону в цшому i окремих кластерiв, що досягаеться шляхом участi регiональних влад в роботi кластерних структур.
Зi св^ово! практики виникнення кластерiв вщомо, що вони формуються двома принципово вiдмiнними один вiд одного способами: "зверху" (з iнiцiативи органiв державно! влади) i "знизу" (спонтаннi або ринковi кластери).
На практицi особливо вцщляеться спонтанний (ринковий) варiант формування класт^в, шляхом !хньо! шшдаци "ззовш". При цьому поява кластерних структур здшснюеться за iнiцiативою п1дприемств, !х об'еднань i асоцiацiй. Такi кластери найчаспше можна зустрiти у ринковш економiцi, де велику частину займае сфера торпвл^ як на нацюнальному рiвнi, так i у робот1 приватного сектору. Хоча досi у нашш краiнi не створюються ДПП проекти за кластерним подiлом у сферi торгiвлi, об'екти яко! займають значне мюце та територiальну розповсюджешсть.
Об'екти торгiвлi доцiльно розглядати як окремi сектори в кластерах, де вони будуть поеднаш з шшими елементами. Наприклад, розвиток аграрно! сфери на принципах державно-приватного партнерства передбачае впровадження ризик-орiентованого шдходу при здшсненш публiчного контролю та прюритетне фiнансування iнновацiйно-iнвестицiйних проектiв у сшьському господарствi. Враховуючи цикл "вирощування-переробка-продаж" у схем1 кластерного формування проекту ДПП, доречним е створення мереж1 торговельних пiдприемств по реалiзацii сiльськогосподарськоi продукцп.
Актуальним на сьогоднi залишаеться необхщнють органiчного виробництва, в процес1 якого приватний партнер за шдтримки державного, спшьно контролюють процес виробництва оргашчно! продукцii. В результатi зазначена продукщя отримуе сертифiкати вiдповiдностi, що дае змогу реалiзовувати вироблену продукцiю, яка не мютить домiшок, на зовшшш ринки.
Прiоритетними напрямами реалiзацii проекпв ДПП у сiльському господарствi можуть бути технологii та засоби для мехашзацп в переробнiй промисловостi, створення бюпрепарапв для захисту тварин i рослин, обладнання для утилiзацii вiдходiв та iнше. Виконання вищеперерахованих завдань передбачае i розвиток системи торпвельних мереж, що територiально знаходяться в межах кластеру та можуть реалiзовувати кшцевий продукт виробництва.
Ще одним напрямом державно-приватного партнерства можуть бути проекти у рекреацшно-туристичнш галузi шляхом створення кластерiв [9, с. 218]. При зазначеному пiдходi в межах кластеру доцшьно органiзувати продаж вщповщно! "сiльськоi" чи регiональноi атрибутики, продаж продовольчо! продукцii, вирощено! суб'ектами, яю здiйснюють дiяльнiсть у сферi сшьського туризму.
З огляду на вищесказане, можна зробити висновок, що використання кластерного шдходу при реалiзацiï проекпв ДПП в Украïнi буде мати позитивний вплив на розвиток нащонально1 економши. В рамках кластерних утворень з'являсться можливiсть об'еднання пiдприeмств з рiзних галузей економiки в рамках единого виробничого ланцюжка створення i просування продукту. Особливо цiкавим, на нашу думку, е залучення в кластери об'екпв торгiвлi. Кластерний мехашзм пропонуеться як iнструмент пiдвищення шновацшного потенцiалу украïнськоï економiки у аграрий сферi та рекреацiйно-туристичнiй галузi.
Значна шдтримка з боку органiв державноï влади розвитку вищевказаних напрямiв оргашзацшними, економiчними та правовими механiзмами створюе реальнi передумови до створення ефективного шструменту ДПП для реалiзацiï проекпв комплексного розвитку територiй i галузей.
Л1ТЕРАТУРА
1. About PPP: Definitions. (n.d.). Retrieved from http://www.pppcouncil.ca/resources/about-ppp/definitions.html.
2. Амунц Д. М. Государственно-частное партнерство. Концессионная модель совместного участия государства и частного сектора в реализации финансовоемких проектов /Д. М. Амунц // Справочник руководителя учреждений культуры. - 2005. - №12. - С. 16-24.
3. Варнавский В. Г. Государственно-частное партнерство: теория и практика: учебное пособие / Варнавский В. Г., Клименко А. В., Королев В. А. // М. : ГУ-ВШЭ, 2010. - С. 123-127.
4. Тарасенко В. А. Территориальные кластеры: Семь инструментов управления / В.А.Тарасенко// М. : Альпина Паблишер, 2015. - С. 78-91.
5. Трачук С. С. Совершенствование финансирования проектов государственно-частного партнерства: Автореф. дис. к.э.н. / С. С. Трачук / Ростов-на-Дону, 2009. - С. 24.
6. Балабанов И. Т. Стратегический менеджмент. / И. Т. Балабанов // М. : Дело, 2011. - С. 52-53.
7. Гатауллина А. А. Государственно-частное партнерство: теоретические основы / А. А. Гатауллина // Молодой ученый. - 2013. - №9. - С. 160-163.
8. PPP Arrangements / Types of Public-Private Partnership Agreements. (n.d.). Retrieved from http://ppp.worldbank.org/public-private-partnership/agreements.
9. Круглов В. В. Державно-приватне партнерство як основа розвитку рекреацшно-туристичних кластерiв / В. В. Круглов // Теорiя та практика державного управлшня: зб. наук. пр. - Х. : Вид-во ХарР1 НАДУ "Мапстр", 2014. - Вип. 4 (47). - С. 211-219.
TRANSFORMATION OF FINANCIAL RESOURCES IN SECURITIES
PhD Econ., associate professor Ruziyeva E. A.
Republic of Kazakhstan, Almaty, Narxoz University
Abstract. Effective functioning of economy is caused including by the effective mechanism of redistribution of the money capital both between economy segments, and between segments of the most financial market. In the Republic of Kazakhstan the problem of ensuring uninterruptedness of functioning of redistribution process for the purpose of timely providing all sectors of economy and the financial market with money resources is especially urgent now.
With respect thereto, topical issue of a research of so-called transformation of financial resources in securities, as most convenient form of the financial instrument capable to ensure permanent functioning on distribution of means between the most important components of national economy: accounting entities and financial sector, between accounting entities, between segments of the financial market, between the state and business structures, etc.
Important task is to provide high-quality transformation of the idle resources to the investment capital which serves as the engine of development of economy in general. It is the most important to determine the instrument of transformation. In our opinion, securities act as the most mobile and convenient financial instruments.
