CC BY
11
agement of medical expenses at the level of a medical and prophylactic institution is displayed in the present work. The advisability of system construction as a tool for introduction of economically sound management principles in medical institutions is proved. The algorithm of management decision making on basis of an automatic personified recording of services and internal medical and economic expertise is scientifically grounded and practically realized.
УДК 616. 233 - 002. 2 - 071: 57. 083. 3
КЛАСТЕРНИЙ АНАЛ13 КЛ1Н1К0-1МУН0Л0Г1ЧНИХ ВАР1АНТ1В ПЕРЕБ1ГУ ХР0Н1ЧН0Г0 0БСТРУКТИВН0Г0 ЗАХВОРЮВАННЯ ЛЕГЕНЬ 1-11 СТАД11
Бойко Д.М.
Вищий державний навчальний заклад УкраТни «Украшська медична стоматолопчна академ1я», м. Полтава
Вгдомо, що одну з провгдних ролей у виникненнг та прогресуваннг ХОЗЛ вгдгграе дисбаланс гмун-ног системи хворого та поеднання даног патологи з гншими соматичними захворюваннями, а саме есенцгалъною ггпертензгею г легеневою ггпертензгею. Тому виникае необхгднгстъ детального дослгдження та виявлення клгнгко-гмунологгчних варгантгв перебггу хронгчного обструктивного захворювання легенъ (ХОЗЛ), як на раннгх (ХОЗЛ I стадгг). так г на бглъш пгзнгх етапах його формування (ХОЗЛ II стадгг), з метою проведення адекватног корекцгг порушених ланок гмунног системи та вгдповгдног терапгг супутнъог серцево-судинног патологгг й урахуванням етгопато-генетичних особливостей ХОЗЛ.
Ключов1 слова: кластерний анал1з, ХОЗЛ, клшшсммунолопчт
Важливою медичною i соц1альною проблемою е значне зростання захворюваност1 на хрон1чн1 обструктивы захворювання легень (ХОЗЛ) серед населения, як в УкраТн1 так i за и межами. Соц1а-льне значения патологи, як правило, оцнюеться за показниками розповсюдженост1, 1нвал1дност1 та смертност1 [32]. За даними МОЗ УкраТни на 2005 piK розповсюджен1сть ХОЗЛ складас близь-ко 180 чолов1к на 10 тис. дорослого населения. 3 1998 по 2002 piK в Полтавськ1й облаем в1дм1чав-ся стр1мкий picT розповсюдженост1 даноТ патологи, що становило близько 600 чолов1к на 10 тис дорослого населения. Всього в Полтавськм облает! нал1чусться близько 43 636 хворих на ХОЗЛ [19]. У 1990 роц1 ХОЗЛ займала 12-те Mic-це серед причин смерти а до 2020 року, за прогнозами ВООЗ та BcecßiTHboro Банку, це захворювання буде займати 5-те м1сце [1,21,31]. В Украш1 смертн1сть в1д ХОЗЛ складас 86,3 на 100 000 чол., що б1льше, н1ж в 66 pa3iB перевищус показники смертност1 в1д бронх1альноТ астми (БА), яка складас 1,3 на 100 000 чол. [18,19].
При формуванн1 ХОЗЛ визначальну роль в1д1-грають фактори ризику, як1 при тривалому впли-ву на орган1зм людини поступово виснажують механ1зми саногенезу (¡мунний, антиоксидант-ний та ¡н.), викпикаючи тим самим порушення адаптаци до умов середовища ¡снування (зовн1-шнього та внутр1шнього), що постмно зм1нюють-ся [2,3,18,29]. Порушення ¡мунного статусу асо-ц1юсться з високим ризиком розвитку ¡нфекц1й-них загострень [11,22,24], а 1нфекц1йний синдром, як прояв вторинного 1мунодеф1циту, ресст-руеться майже у 78% хворих [4,5,25]. Останы двадцять poKiB дослщжень суттево зм1нили уяву про систему захисту opraHiB дихання. Дещо зм1-
вар1анти, СТЛА.
нилось ставлення до ¡мунодефщиту як одн1сТ з пров1дних причин частих респ1раторних ¡нфекц1й I основним критер1см для призначення ¡мунотро-пно1 терапи. 3 одного боку, розширились показания до застосування деяких 1муномодулятор1в, з ¡ншого - з'явились переконлив1 докази Тх ефек-тивносл [10,28].
Добре себе зарекомендували в терапи респ1-раторних ¡нфекц1й ¡муномодулятори на основ1 бактер1альних л1зат1в, а саме 1РС-19. На даний час недостатньо даних стосовно застосування 1РС-19 у хворих на ХОЗЛ 1-11 ст. для корекцп кл1-тинного 1мун1тету та функцИ фагоцитозу, а також його впливу на динамку кл1н1чного стану пац1сн-т1в. Що стосуеться використання антигомотокси-чних ¡муномодулюючих препарат1в Л1мфом1озоту та Грип-Нозод-1н'слю, то Тх використання не ви-кпючено у хворих на ХОЗЛ \ рекомендовано як початкову ¡муномодулюючу терап1ю, особливо беручи до уваги низький р1вень поб1чних ефект1в та запропоновану ¡мунотропну активн1сть [12,20].
Довол1 часто у хворих на ХОЗЛ зустр1чаеться поеднання з серцево-судинними хворобами, а саме ессенц1альною г1пертенз1сю (ЕГ) (в1д 6,8 до 76,3 %) та легенвою г1пертенз1сю [6,7,8,]. Зб1ль-шення частоти виникнення ЕГ у хворих на ХОЗЛ корелюе з наростанням ЛГ, в основ1 якоТ лежить механ1зм регуляцИ' сп1вв1дношення перфуз1Т I ве-нтиляцИ' легень, направлений на компенсац1ю артер1альноТ г1поксем1Т [7,8,17]. Лкування ХОЗЛ у посднанн1 з ЕГ та ЛГ вимагае тривалого застосування р1зних груп медикаментозних препарата в залежност1 в1д ступеня тяжкост1 та стадИ' хвороби. Для базисноТ терап1Т ХОЗЛ II ст. вико-ристовусться ц1ла низка 1нгаляц1йних медикаментозних засоб1в, системна д1я яких е низькою
* Стаття е фрагментом НДР: "Вивчення особливостей переб/гу бронх/ально)' астми на фонi сенсиб/л/зацн хворих до пл'1-снявих мкром'цет\в", номер держреестрацп 0106U000488.
[12,22,27]. В якост1 антиппертензивного препарату у хворих на ХОЗЛ частше за все викорис-товуються антагонюти кальц1свих канала [6,7,16,17]. Ряд наукових дослщжень доводять ¡мунотропну д1ю aHTaroHÍCTÍB кальц1ю, а саме ¡муносупресуючу активнють по вщношенню до Т-л1мфоцит1в [30,33]. Вщомо, що одну з провщ-них ролей у виникнены та прогресуваны ХОЗЛ Biflirpae дисбаланс ¡мунноТ системи хворого [22,23,26], тому необхщно детально дослщити прогнозовано ¡муносупресивы властивост1 анта-roHÍCTÍB кальц1свих канала у даноТ категорп пацн CHTÍB.
Проблема корекци дисфункци ¡мунноТ системи у хворих з ХОЗЛ на раных етапах його форму-вання, в залежност1 вщ виявлених кпнко-¡мунолопчних BapiaHTÍB nepe6¡ry, на даний час висв1тлена недостатньо i потребус детального вивчення.
Метою нашоТ роботи було проведения кластерного анал^у для визначення кпнко-¡мунолопчних BapiaHTÍB nepe6¡ry ХОЗЛ 1-11 ст.
Матер1али i методи дослвджень
Клннне спостереження пац1снт1в проводилося на 6a3¡ пульмонолопчних вщдтень 1-оТ мюькоТ niKapHi м. Полтави та ПолтавськоТ обласноТ Kni-h¡4hoi лкары ¡м. М.В. Скп1фосовського. Дагноз ХОЗЛ верифкували вщповщно до критерив наказу № 499 МОЗ Украши [15]. У пац1снт1в проведен!: загальнокпшны методи обстеження (зага-льний анал1з ce4¡, загальний анал1з KpoBi, елект-рокардюграфнне обстеження i т.д.), рентгеног-раф1ю оргаыв грудноТ кл1тки одноразово або за потребою. Дослщження функци зовышнього ди-хання (ФЗД), а саме строграф1ю, проводили на автоматизованому д1агностичному комплекс! "Кардю +" ( НПП «Метекол», м. Н1жин). Для визначення та оцнки 3bopothoct¡ бронхообструкцп проводили фармакопробу з р2-агоыстом коротко!' дм сальбутамолом за загально прийнятою методикою [13]. Для визначення тиску в систем! легеневоТ артери 30-ти хворим на ХОЗЛ II ст., що мали поеднання з ессенц1альною ппертензь ею та легеневою ппертенз1ею, i як1 отримували в якост1 антиппертензивного препарату амлодипн та лерканщпЫ, проведено доплерокардюграфь чне дослщження правих та л1вих в1дд1л1в серця. Обстеження виконано на anapaTi "ALOKA" ECHO CAMERA model SSD-650. Для обчислення сис-толнного тиску в легеневм артерИ (СТЛА) вико-ристано метод Isobe et al. (1986) та ресстраци максимально! швидкост1 потоку трикуспщальноТ регурптацп, яка лоц1юеться з 4-х камерного вер-xiBKOBoro або субкостального акустичного доступу [9]. Проводили ¡мунолопчне дослщження KpoBi, що включало в себе визначення р1вня CD3, CD4, CD8, CD16, CD20 експресуючих кл1-тин, концентраци ¡муноглобулн1в А, М, G (lg А, М, G) за стандартними методиками [14].
Для проведения дослщження було сформова-ного групу з 90 хворих на ХОЗЛ I-II ст. що скпа-
далась з 45 чолов1к1в та 45 ж1нок. Серед Hi й BiK пац1ент1в склав 49±7 роки. Параметри хворих до лкування розподтили на групи (кластери) за д1-агнозом (ХОЗЛ I ст.; ХОЗЛ II ст.), клЫнними ознаками (кашель; харкотиння; задишка), показ-никами функци зовышнього дихання (ОФВД pi-внем систолнного тиску в легеневм артери (СТЛА), даними ¡мунограми (CD3; CD4; CD8; CD16; CD20; CD4/CD8; Ig A; Ig M; Ig G).
До параметр^ хворих на ХОЗЛ 1-11 ст. пюля проведеного лкування були розподтеы за д1аг-нозом (ХОЗЛ I ст.; ХОЗЛ II ст.), кпУчними ознаками (кашель; задишка), показниками функци зовышнього дихання (ОФВ1; ОФВ1/ФЖСЛ), piB-нем систолнного тиску в легеневм артери (СТЛА), даними ¡мунограми (CD3; CD4; CD8; CD16; CD20; CD4/CD8; Ig A; Ig M; Ig G; Фагоци-туюч1 нейтрофти), проведении лкуванням при ХОЗЛ I ст. (Базисне лкування; Л1мфомюзот; Грип-Нозод-1н'сль) та ХОЗЛ II ст. (Базисне лку-вання; Л1мфомюзот; Грип-Нозод-1н'ель; Амлоди-п1н; Лерканщпн; Тималн; IPC-19).
Статистична обробка даних проводилась ¡з за-стосуванням методу деревопод1бноТ кпастери-заци у пакет! прикладних програм STATISTICA -StatSoft Inc. for Windows. Release 4.3.
Результати досл1джень та ix обговорення
Кластерний анал1з параметр^ хворих на початку дослщження виявив цту низку законом1р-ностей розподту хворих, в першу чергу, вщповн дно до стади ХОЗЛ. Так, XBopi розподтились на два велик1 кластери: в перший увмшли пац1снти з ХОЗЛ I ст., а в другий - XBopi на ХОЗЛ II ст. (рис. 1).
Анал1зуючи перший кластер, в котрий увмшли пац1снти з ХОЗЛ I ст., варто вщм1тити, що най-менше значения коефщ1ента кореляци cnocTepi-гасться м1ж кластером ОФВ1 та д1агнозом (рис. 1). Незважаючи на це, ¡снус значний кореляцм-ний зв'язок (за Шрсоном) м1ж ¡мунорегуляторним ¡ндексом (CD4/CD8), кластером CD20 та ХОЗЛ I ст.. Отримаы результати кластерного анал1зу зб1гаються з даними ряду автора, KOTpi вказу-ють, що при ХОЗЛ спостер1гаються патолопчно посилен незбалансоваы реакци. 3 одного боку -висока продукцт альвеолярними макрофагами, простогландину F2a, нейтрофтами протеаз, а з ¡ншого - низька функцюнальна активнють Т-л1мфоцит1в, зниження функци Т-хелпер1в 1 типу та cynpecopiB, що може призводити до в1дсутно-CTi пригннення активност1 альвеолярних макро-фаг1в, спотвореноТ реакцИ" ¡мун1тету й ¡снуванню аутоагресивних клон1в. [18,20,22].
В1дпов1дно до розподту параметр1в у першому кластер! можна зробити висновок, що уже на paHHix стад1ях формування ХОЗЛ, а саме при ХОЗЛ I ст., коли у патента не вщмнаеться знач-них зм1н функцИ" дихання, окрем1 параметри ¡му-hhoi системи зазнають певних зм1н, створюючи тим самим пщфунтя для подальшого прогресу-вання даноТ патологИ".
Рисунок 1. Вертикальна деревопод/бна napaMempie хворих на ХОЗЛ /■
В другий кластер (рис. 1) потрапили yci XBopi на ХОЗЛ II ст.. В1дм1чаеться досить значимий зв'язок м1ж р1внем задишки та СТЛА у хворих на ХОЗЛ II ст. Скарги на харкотиння та кашель ма-ють найб1льш високий р1вень зв'язку з кластерами ХОЗЛ I ст. i ХОЗЛ II ст.
Що стосусться 1мунолог1чних параметр1в при ХОЗЛ II ст., то формуеться досить ч1тка кореля-ц1я м1жд1агнозом та р1внем CD3, CD4, CD8. Стан гуморального 1мун1тету в1дображасться у значимому поеднанн1 кластер1в Ig А та Ig G, але най-б1льш близьким та под1бним е кластер Ig G та ХОЗЛ II ст.. Також варто звернути увагу на зна-чиму кореляц1ю м1ж р1внем фагоцитуючих нейт-роф1л1в та д1агнозом ХОЗЛ II ст.
Спираючись на результати кластерного анал1-зу, що об'еднав ц1лу низку даних у хворих на ХОЗЛ 1-11 ст., можна вид1лити к1лька кл1н1ко-1мунолог1чних вар1ант1в переб1гу ХОЗЛ в залеж-hoctI в1д стадп. Так, переб1г ХОЗЛ I ст. значимо корелюе з1 скаргами на кашель, вид1ленням харкотиння та CD4/CD8 i CD20. А при ХОЗЛ II ст. можна сформувати групу, що мае значимий ко-реляц1йний зв'язок з кластерами CD3, CD4, CD8, CD16 та Ig G. 1нша група хворих на ХОЗЛ II ст. поеднуе кпастери Ig А та фагоцитуюч1 нейтроф1-ли. Окремо можна вид1лити пац1ент1в з ХОЗЛ II ст., що значимо корелюють з СТЛА. В1дпов1дно у вс1х досл1джуваних з ХОЗЛ II ст. в1дм1чаеться висока кореляц1я з1 скаргами на задишку.
В1домо, що важпивим фактором частих загос-трень при ХОЗЛ е виражене пригн1чення функци
дендрограма кл1Н1ко-1мунолог1чних ■II ст. до лкування (n=90).
Т-супресор1в (CD8), як у в1дношенн1 кл1тинних, так I гуморальних реакц1й. Пригн1чення проти1н-фекц1йного 1мун1тету також виражаеться у зни-женн1 IgG, основного кпасу антит1л, пригн1ченн1 фагоцитозу та низькою концентрац1ею секреторного 1муноглобул1ну A (SIgA) п1д час загострення та peMlcli [18,20,22].
Анал1з параметр^ п1сля проведеного л1куван-ня (рис. 2) в першому кластер1 при ХОЗЛ I ст. показав, що м1ж базисним л1куванням, антигомо-токсичними препаратами Л1мфом1озот, Грип-Нозод-1н'ель ¡снуе значима кореляц1я з р1внем CD3, CD4, CD8 та Ig М i в менш1й Mipi з ОФВ^ Л1мфом1озот, Грип-Нозод-1н'ель е найб1льш по-д1бними м1ж собою кластерами I на ряду з базисним л1кування при ХОЗЛ II ст. мають досить високий кореляц1йний зв'язок з1 скаргами на кашель та задишку, а також кластерами CD3/CD4 та CD20.
Кластер Тимал1н при ХОЗЛ II ст. е найб1льш под1бний з кластерами Ig G, ОФВ1/ФЖСЛ, CD16. Менш значима кореляц1я, але найменша в1д-стань спостер1гаеться м1ж кластерами IPC-19 при ХОЗЛ II ст. та Ig А I Фагоцитуючими нейтро-ф1лами. Потр1бно в1дм1тити наявн1сть високого кореляц1йного зв'язку м1ж скаргами на кашель, задишкою й кластерами Тимал1н та IPC-19 при ХОЗЛ II ст. Також беззаперечною е под1бн1сть кластер1в Леркан1д1п1ну та Амлодип1ну при ХОЗЛ II ст., як1 мають значиме поеднання з СТЛА.
Рисунок 2. Вертикальна деревопод/бна параметр1в хворих на ХОЗЛ 1-11
Отримаы результати дають пщставу для таких висновюв:
1. Переб1гХОЗЛ I ст. супроводжувався скарга-ми на кашель, видтенням харкотиння та дисбалансом 004/008 та зниженням р1вня 0020.
2. Серед хворих на ХОЗЛ II ст. сформувалась група з високим кореляцмним зв'язком м1ж кластерами 003, 004, 008, 0016 та 1д в. Окремо варто видтити ¡ншу групу, що посднус кластер 1д А та фагоцитуюч1 нейтрофти. Задишка та ви-сокий р1вень СТЛА ч1тко корелюс з д1агнозом ХОЗЛ Ист..
3. Додаткове призначення антигомотоксичних препарат^ Л1мфомюзот та Грип-Нозод-1н'сль на ряду з базисним лкуванням хворих на ХОЗЛ I ст. значимо корелюс ¡з окремими ланками кл1-тинного (003, 004, 008) I гуморального ¡муыте-ту (1д М), та дещо в меншм м1р1 впливас на стан функцИ зовышнього дихання, зокрема на ОФВ1. Вщмнасться висока кореляцт м1ж застосуван-ням антигомотоксичних препарат^ при ХОЗЛ II ст. та р1внем скарг на кашель, задишку й дещо менший зв'язок з кластерами 003/004 I 0020.
4. При ХОЗЛ II ст. кластер Тималн значимо пов'язаний з кластерами 1д в, ОФВ1/ФЖОЛ, 0016. Менш значима кореляц1я, але найменша вщстань спостер1гасться м1ж кластерами 1РС-19 при ХОЗЛ II ст. та 1д А I фагоцитуючими нейтро-фтами. Вщмнасться високий зв'язок м1ж скар-гами на кашель, задишку I кластерами Тимапн та 1РС-19 при ХОЗЛ II ст.. Також беззаперечною е под1бнють кластер^ Лерканщтну та Амлоди-п1ну при ХОЗЛ II ст., як1 об'еднуються I мають високий кореляцмний зв'язок з СТЛА.
Л1тература
1. Александрова Н.И., Баранова О.П., Богданова А.В. и др. Хроническая обструктивная патология легких у взрослых и детей: Руководство // Под ред. А.Н. Кокосова. - СПб.: СпецЛит, 2004. -304 с.
дендрограма кл1Н1ко-1мунолог1чних
ст. п/сля лкування (n=90).
2. Амосова E.H., Коноплева Л.Ф. Гетерогенности морфофункцио-нального состояния сердца и сосудов при различных формах легочного сердца // УкраТнський пульмонолопчний журнал -2003. - №2. - С.37 - 39.
3. Антонов H.C., Стулова О.Ю., Зайцева О.Ю. Эпидемиология, факторы риска, профилактика // Хронические обструкти вные болезни легких. - М.: БИНОМ, 1998. - С. 66-82.
4. Бойко М.Г., Капусник Ю.О., Бойко Д.М., Моторна H.M. Особли-BOCTi nepeölry хрон1чних неспециф1чних захворювань легень в поеднанн1 окремими захворюванн1 ендокринноТ та серцево-судинноТ систем // Матер1али III з'Тзду фтиз1атр1в I пульмонолог1в Украши. - КиТв, 2003. - С. 119.
5. Бойко М.Г., Капустник Ю.О., Бойко Д.М. Морфолог1чна характеристика експериментального хрон1чного запального процесу в бронхолегеневому комплекс! на ранньому етап1 формування та шляхи його корекцп Верм1латом та дексаметазоном // В1сник проблем 61олог1Т I медицини. - 2001. - № 4. - С. 43-49.
6. Задионченко B.C., Адашева Т.В., Шилова Е.В. и др. Клинико-функциональные особенности артериальной гипертонии у больных хроническими болезнями легких // Русский медицинский журнал. - 2003. - Т.11. - №9. - С. 535-539.
7. Задионченко B.C., Волкова H.B., Свиридов A.A., Копалова C.M. Системная и легочная артериальная гипертензия при хронических неспецифических заболеваниях легких. // Русский медицинский журнал. - 1996. - Т. 12. - №4. - С. 12-17.
8. Задионченко B.C., Волкова H.B., Свиридова A.A., Копалова C.M. Антагонисты кальция в лечении системной и вторичной легочной артериальной гипертонии // Клин.фарм. - 1996. - Т. 12. -№4. - С. 12-17.
9. Интерстициальные заболевания легких / Руководство для врачей. Под редакцией М.М. Ильковича, А.Н. Кокосова. - Нормиз-дат: СПб, 2005. - 560 с.
10. Караулов A.B., Ликов В.Ф. Иммунология респираторных заболеваний: Руководство для врачей - М.: Издательство отделения РАЕН «Лекарства и пищевые добавки», 2004. - 30 с.
11. Клинические рекомендации. Хроническая обструктивная болезнь легких / Под ред. Чучалина А.Г. - М.: Издательство «Атмосфера», 2003. - 168 с.
12. Кокосов А.Н. Пневмология в пожилом и старческом возрасте. -СПб.: МЕД МАСС МЕДИА, 2005. - 712 с.
13. Кокосов А.Н. Хронический бронхит и обструктивная болезнь легких // Новые Санкт-Петербургские врачебные ведомости. -1999. - № 3. - С. 15-19.
14. Методи кл1н1чних та експериментальних дослщжень в медицин1 / Беркало Л.В., Бобович О.В., Боброва H.O., та ¡н.; П1д ред. Кай-дашева 1.П. - Полтава: Пол1мет, 2003. - С. 48-76.
15. Наказ МОЗ УкраТни № 499 в1д 28.10.2003р. (Про затвердження 1нструкц1й щодо надання допомоги хворим на туберкульоз I не-специф1чн1 захворювання леген1в). - КиТв, 2003. - 100 с.
16. Рубин Л. Люис Легочная гипертензия // Секреты пульмонологии: Пер. с англ. - М.: МЕДпресс-информ, 2004. - 648 е.: ил.
17. Руководство по артериальной гипертонии / Под ред. Е.И.Чазова, И.Е. Чазовой. - М.: Медиа Медика, 2005. - 784 е.:
18.
19.
20.
21.
22.
23.
24.
25.
Фещенко Ю.И., Яшина Л.А. Хронический обструктивный бронхит 26.
// Д1агностика та лкування. - 1998. - № 3. - С. 27-31. Фещенко Ю.1. Пор1вняльы дан1 про розповсюдженють хвороб орган1в дихання i медичну допомогу хворим пульмонолопчного 27.
проф1лю на Укра'1'Hi 1997-1998. - КиГв, 1998. - 38 с. Хроническая обструктивная патология легких у взрослых и детей: Руководство // Под ред. А.Н. Кокосова. - СПб.: СпецЛит, 28. 2004. - 304 с.
Хронические обструктивные болезни легких: Федеральная программа. - М.: 2004. - 61 с. 29. Хронический бронхит и обструктивная болезнь легких / Под. ред. А.Н. Кокосова. - СПб.: Лань, 2002. -286 с. 30. Хрон1чне обструктивне захворювання легень у практик амейно-го л1каря: Навч. поабник / Г.1. Лисенко, О.Б. Ященко, В.М. Мавроди, C.B. Данилюк, О.П. Смоляной / П1д ред. Г.1. Лисенка. - К.: Книга, 2005. - 96 с. 31. Черняев А.Л., Самсонова M.B. Патлогичекая анатомия легких: Атлас / Под ред. Чучалина А.Г. - М.: Издательство «Атмосфера», 2004. - 112 с. 32. Шабашова H.B. Полиоксидоний в комплексной терапии вторичных иммунодефицитов. // Материалы научно-практической кон- 33. ференции «Иммуномодуляторы. Современные аспекты применения в практической медицине». - СПб.: ИИ МЗ РФ, 2005. - 24
Bast A. Oxidants and antioxidants in the lung. In: COPD dignosis and treatment // Eds. C.L.A. van Herwaarden, et al. - Exepta Medica, 1996. - P. 33-39.
Canadian Thoracic Society Workshop Group Guidelines for the assessment and management of chronic obstructive pulmonary disease // Can. Med. Ass. J. - 1992. - №147. - P. 420-428. Cosio M., Ghezzo H., Hogg J.C. et al. The relations between structural changes in small airways and pulmonary-function tests. // N. Engl. J. Med. - 1978. - № 298. - P. 1277-1281. Jarvis M.G. Smoking cessation // Eur. Resp. Rev. - 1997. - Vol. 7. -№45. - P. 230-234.
Jensen B.S., Hertz M., Christophersen P., et al. The Ca2+-activated K+ channel of intermediate conductances possible target for immune suppression // Expert. Opin. Ther. Targets. - 2002. - Vol. 6. -№6. - P. 623-636.
Murray C.J.L., Lopez A.D. Evidence-based health policylessons from the global burden of disease study // Science. - 1996. - №274. - P. 740 - 743.
Well C. Epidemiology of COPD: in general practice. In COPD: diagnosis and treatment. - Exepta Medica, 1996. - P. 13 - 24. Wulff H., Miller M.J., Hansel W., et al. Design of a potent and selective inhibitor of the intermediate-conductance Ca2+-activated K+ channel, IKCa1: a potential immunosuppressant // Proc. Natl. Acad. Sci. USA. - 2000. - Vol. 97. - №14. - P. 8151-8156.
Реферат
КЛАСТЕРНЫЙ АНАЛИЗ КЛИНИКО-ИММУНОЛОГИЧЕСКИХ ВАРИАНТОВ ТЕЧЕНИЯ ХРОНИЧЕСКОГО ОБСТРУКТИВНОГО ЗАБОЛЕВАНИЯ ЛЕГКИХ 1-11 СТАДИИ Бойко Д.М.
Ключевыеслова: кластерный анализ, ХОЗЛ, клинико-иммунологические варианты, СТЛА.
Известно, что одну из ведущих ролей в возникновении и прогрессировании ХОЗЛ играет дисбаланс иммунной системы больного и сочетание данной патологии с другими соматическими заболеваниями, а именно: эссенциальной гипертензией и легочной гипертензией. Поэтому возникает необходимость детального исследования и выявления кпинико-иммнологических вариантов течения хронического обструктивного заболевания легких (ХОЗЛ), как на ранних (ХОЗЛ I стадии) так и на более поздних этапах его формирования (ХОЗЛ II стадии), с целью проведения адекватной коррекции нарушенных показателей иммунной системы и соответствующей терапии сопутствующей сердечно-сосудистой патологии и учетом этиопатогенетических особенностей ХОЗЛ.
Summary
CLUSTER ANALYSIS OF CLINICAL AND IMMUNOLOGICAL WAYS IN THE COURSE OF CHRONIC OBSTRUCTIVE LUNG DISEASE, I - II STAGES. Boyko D.M.
Key words: cluster analysis, chronic obstructive lung disease, clinical and morphological ways.
It is known that the key role in the developing and progressing of chronic obstructive lung disease plays the immune disbalance of a patient and association of this pathology with other somatic diseases, among which are the following: idiopathic hypertension and pulmonary hypertension. Therefore, this generates a need in detail studying and revealing of clinic and immunologic ways in course of chronic obstructive lung disease at its early stage as well as at the more advanced stages of its development to carry out the proper correction of disturbed immune indices and the proper therapy of associated cardio-vascular pathology taking into consideration etiopathological characteristics of chronic obstructive lung disease.
