CC BY
42
5. Волик Н.Г. Скоринг як експертний метод оцшювання кредитного ризику комер-цшного банку при споживчому кредитуваннi / Н.Г. Волик // Вюник Запорiзького нацюнально-го унiверситету. - Сер.: Екож^чш науки. - Запорiжжя : Вид-во ЗНУ, 2008. - № 1. - С. 40-44.
6. Юринець Р.В. Економетрична модель оцшювання кредитного позичальника вщпо-вщно до експертно!' оцiнки / Р.В. Юринець // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ Украши. - 2009. - Вип. 19.5. - С. 254.
7. Попйко Ю. Теорiя i практика управлшня рiзними видами ризикiв у комерцшних банках / Ю. Потiйко // Вюник Нацюнального банку Украши. - 2004. - № 4. - С. 58-62.
8. Примостка Л.О. Фшансовий менеджмент у банку : тдручник / Л.О. Примостка. -Вид. 2-ге, [перероб. та доп.]. - К. : Вид-во КНЕУ, 2004. - 468 с.
9. Пищулин А. Система кредитного скоринга как конкурентное преимущество для ри-тейл банкинга / А. Пищулин // Финансовый директор. - 2008. - № 8. - С. 72.
10. Чехова 1.В. Управлшня ризиками в бангавськш дiяльностi / 1.В. Чехова // Держава та регюни. - Сер.: Економжа та шдприемництво. - 2006. - № 6. - С. 312-314.
Червинская О.С., Кутник И.И. Управление рисками в банковской деятельности
Рассмотрена сущность и классификация рисков, присущих банковской деятельности; определены основные методы управления кредитным риском; предложена система комплексного управления кредитным риском коммерческого банка и внедрение современных систем скоринга.
Ключевые слова: кредитный риск, лимитирование, диверсификация, резервирование, скоринг.
Chervinskaya O.S., Kutnyk I.I. Risk management in banking
The article describes the nature and classification of risks in banking, defines the main methods of credit risk management and offers a comprehensive system of credit risk of commercial bank and implementation of newscoring system.
Keywords: credit risk, limitation, diversification, redundancy, scoring.
УДК 332.146.2 Аспгр. Г.В. 1ванченко - Львгвська КА
КЛАСТЕРН1 МОДЕЛ1 РОЗВИТКУ ЯК ЕФЕКТИВНА ФОРМА ЕКОНОМ1ЧНОГО УСТРОЮ РЕГ1ОНУ
ОбГрунтовано необхщнють i доцшьнють розвитку економжи регюну на осжш по-будови кластерних моделей. Зокрема, проаналiзовано можливосп, яга з'являються внас-лщок використання кластерiв як форми сшвпращ шдприемств та оргашзацш регюну.
Ключовг слова: кластери, кластерш модели розвиток економжи регюну.
Вступ. Процеси децентрал1зацп та надання еконсяшчно! свободи реп-онам вимагають застосування новггшх технологш у процеш побудови реп-ональних економ1чних систем. Анал1з свггового досвщу показуе, що одним з ефективних шструменпв побудови економжи регюну е застосування кластерних технологш, що дае змогу сформувати так зваш точки зростання та максимально ефективно використовувати наявний у репош потенщал. Тому проблема формування кластерних моделей економ1чного розвитку регюну е актуальною та своечасною.
Метою дослщження е обгрунтування ефективносл та необхщносл еко-ном1чного устрою регюну на основ! побудови кластерних моделей розвитку.
Основна частина. Трансформащя регюнально! економжи у напрям1 побудови кластерних моделей розвитку - процес тривалий, складний 1 р1зно-маштний, що потребуе постшно! уваги 1 корекцп. Розроблення концепцп, що
дае змогу цей процес збалансувати i стабЫзувати з метою пiдвищення людського потенщалу регюшв, можлива на основi оптимального використан-ня наявних соцiально-економiчних чинниюв.
Треба враховувати, що едино! ушверсально! моделi економiчного устрою для вшх регiонiв бути не може. Плюратзм варiантiв таких моделей детер-мiнуеться впливом на парадигму суспшьного устрою неекономiчних чинниюв: сощальних, психолопчних, етнонацюнальних, релтйних, культурних та ш. Якщо для сучасних технiчних моделей характерш тенденцп глобалiзму й уш-версалiзму, то реальнi соцiокультурнi процеси регюшв специфiчнi й унiкальнi.
Роздержавлення та приватизащя в Украш спричинили розрив науко-во-дослщних, економiчних та виробничо-технолопчних зв'язюв, породили рiзноманiття форм власносп, що сукупно, за умов становлення ринкових вщ-носин, потребуе використання свггового досвiду з практики створення тери-торiальних виробничих i послугових об'еднань, якi отримали назву кластер [2]. Кластери як штегроваш утворення тдприемств, фiрм, оргашзацш, уста-нов, дiяльнiсть яких знаходиться в однш сферi бiзнесу, е глобальним явищем. Вони iснують у розвинених кра!нах, у кра!нах, що розвиваються, та у кра!нах з перехщною економiкою. Досвiд зарубiжних кра!н свиу свщчить, що кластери сприяють регiональному розвитку. Зокрема, використання кластерiв як форми спiвпрацi пiдприемств та оргашзацш регiону дасть змогу:
1. Пщвищити ефектившсть формування та використання виробничого потенщалу внаслщок:
• прискореного оновлення основних засоб1в;
• розвитку нових вид1в д1яльносл, яш збшьшують можливосл кластера;
• тдвищення продуктивност за допомогою прискорення шновацш в техноло-пчнш та оргатзацшнш сферах;
• зниження вартоста послуг, здшснюваних м1ж партнерами.
2. Пщвищити ефектившсть формування та використання торпвельного потенщалу внаслщок:
• стабшьноста зв'язюв м1ж учасниками кластера, що тдвищуе конкурентос-проможтсть продукци та об'ективно полегшуе можливгсть виходу вгтчизня-них товаровиробниюв на внутршш та зовшшш ринки збуту свое! продукци;
• формування експортних нш на свгговому ринку;
• створення нових вид1в продукци;
• гнучкого пристосування до змшних умов ринкового попиту.
3. Пщвищити ефектившсть формування та використання людського потенщалу внаслщок:
• створення додаткових можливостей для тдготовки нових квал1фжованих ро-бгшик1в та шдвищення квал1фжаци вже працюючих;
• виникнення нових робочих мксць, зокрема для фамвщв з управлшня кластерами;
• можливоста перерозподшу квал1фжованих кадр1в м1ж учасниками кластерного об'еднання;
• входження до складу будь-якого кластеру сощально! шфраструктури, одшею з функцш яко! е обслуговування робпник1в-члешв кластеру, що значно тд-вищуе яюсть !х життя [ в1дпов1дно продуктившсть пращ
4. Пщвищити ефектившсть формування та використання шновацшного потенщалу внаслщок:
• включения до окладо кластера нayково-доcлiдниx лабораторш, iнновaцiйниx установ, yнiверcитетiв, нayково-доcлiдниx шститупв;
• пiдтримки нayковиx розробок y еередиш кластера;
• cтимyлювaння зв'язку "економiкa - нayкa - продукщя";
• можливоcтi обмiиy "ноу-xay" та теxнологiчними розробками мiж членами кластера;
• отримання додатковик коштiв для ^е^ван^ в рiзномaнiтнi нayково-теx-нолопчш проекти.
S. Пiдвищити ефективнicть формування та викорийтання iнвеcтицiйного потенцiaлy внамщок:
• тдвищення можливоcтi протиcтояти впливу зовнiшнix фaкторiв i зниження ризикв для вiтчизняниx та iиоземниx iивеcторiв;
• отримання доступу до учасп в iнвеcтицiйниx прогрaмax уряду;
• можливосп вxодження клacтерa до глобaльноï мережi ТНК, здaтниx забезпе-чити приплив iиоземниx iнвеcтицiй у структурну перебудову виробництва;
• cтворення iмiджy довготривалого та ефективного об'еднання привабливого для вiтчизняниx та iиоземниx iнвеcторiв.
Тому в оcиовy методологiï побудови моделей штеграцп iииовaцiйииx cтрyктyр у економ^ регiоиiв пропонуемо поклacти кластерш моделi. Knac-териi моделi стали ^огодш ефективною оргaиiзaцiйиою формою штеграцп cyб'eктiв гоcподaрювaиия за геогрaфiчиою ознакою з метою об'еднання зу-carn у певиiй cферi дiяльиоcтi для отримання cинергетичного ефекту, конку-рентниx переваг, aктивiзaцiï екоиомiчиого та шновацшного розвитку [1, 3].
Спроби створення клacтерiв мають бaзyвaтиcя на cоцiaльно-економiч-ииx реcyрcax регiоиy, що шрияють cпiвпрaцi фiрм. У такому рaзi клacтери yтворюютьcя з acоцiaцiй - промiжноï форми об'еднання привaтииx тд-приeмcтв. Потеицiaл клacтериоï оргaиiзaцiï гaлyзi промиcловоcтi щодо шри-яння зростанню виробництва i поcилеиию ролi малого та ^редтого бiзиеcy потрiбио врaxовyвaти в держaвиiй екоиомiчиiй полiтицi.
Поняття "клacтер" бере початок вiд виcyнyтоï aмерикaиcьким еконо-мicтом М. Портером концепцп клacтериоï моделi гоcподaрcтвa. "Кластер - це група близькиx, геогрaфiчно взaeмозв'язaииx компaиiй та cпiвпрaцюючиx з ними оргашзацш, якi cпiльио дтоть у певному видi бiзиеcy" та "xaрaктеризy-ютьcя cпiльиicтю иaпрямiв дiяльиоcтi та взаемодоповненням одиieю iишоï" [4, c. 59]. Тобто за cвоeю cyтиicтю клacтер - це територiaльно-гоcподaрcьке взаемозумовлене об'еднання бaзовиx, cyмiжииx, допомiжниx та обcлyговy-ючиx пiдприeмcтв [б]. Вна^^ок науково обгрунтованого пiдxодy до об'еднання шдприемств, оргaиiзaцiй та установ, вiдповiдио до природииx, œ-цiaльно-економiчниx умов регiоиy, з його трaнcпортним, економжо-геогра-фiчиим положенням, доcягaeтьcя певний екоиомiчиий ефект.
Нaйбiльш вживаними визначеннями клacтерiв, кожне з якиx пiдкреc-люе оcиовиy риcy ïx функцюнування, можна вважати [S] :
• регюнально обмеженi форми економiчноï активноси вcерединi cпорiднениx cекторiв, якi зазвичай прив'язаш до певниx нayковиx установ (нayково-доc-лiдниx iнcтитyтiв, yнiверcитетiв тощо);
• доcить вузько визнaченi cектори, у якиx cyмiжнi етапи виробничого процеcy утворюють ядро клacтерa (наприклад ланцюг "поcтaчaльник - виробник -
збyтoвик - мент"). Дo ^eï ж катеи^и пoтpaпляють i меpежi, щo фopмyють-cя нaвкoлo гoлoвниx пiдпpиемcтв (фipм);
• rany3i е^^мши, визнaченi на виcoкoмy piвнi aгpегaцiï a6o cy^^ocn cектo-pib на ще вищoмy piвнi aгpегaцiï.
Мета cтвopення клacтеpiв нoлягaе y зaбезнеченнi екoнoмiчнoгo po3-витку та нiдвищеннi кoнкypентocнpoмoжнocтi ^ю^оди чи нocлyг йoгo чле-шв на pинкax. Для cтвopення клacтеpiв неoбxiднo здiйcнити кoмнлекc е^го-мiкo-пpaвoвиx та гyмaнiтapниx зaxoдiв, забезнечивши ^и цьoмy невнi бaзoвi yмoви pегioнaльнoгo poзвиткy. Пpoцеc yтвopення клacтеpiв пеpедбaчaе piзнi нaнpями зв'язюв, а caме [7, S]:
• нoвi виpoбники, щo пpиxoдять з iншиx галузей, пpиcкopюють cвiй poзвитoк, cтимyлюючи myro^o^^^^ po6o,ra та забезпечуючи неoбxiднi ташти для впpoвaдження нoвиx стратеги;
• ввдбуваеткя вiльний oбмiн iнфopмaцiею та швидке пoшиpення нoвoвведень каналами пocтaчaльникiв чи cпoживaчiв, якi мають кoнтaкти з iншими юзн-кypентними пiдпpиемcтвaми (фipмaми);
• взaемoзв'язки вcеpединi клacтеpa, чacтo aбcoлютнo ^cra^isam, зyмoвлюють ж>яву нoвиx нaпpямiв y кoнкypенцiï, яю пopoджyють цiлкoм нoвi мoжливocтi;
• oптимiзyютьcя тpaнcпopтнi зв'язки i зменшyютьcя тpaнcпopтнi витpaти;
• paцioнaлiзyетьcя pyx pеcypcниx, пpoцеcниx та пpoдyктoвиx мaтеpiaльниx ш-тоюв;
• людcькi pеcypcи та iдеï yтвopюють нoвi тамбиацп;
• cтвopюютьcя oптимaльнi yмoви для шеднання гaлyзевoгo планування i уп-paвлiння з теpитopiaльним.
Для нoдaльшoгo poзвиткy клacтеpiв poзpoбляють cтpaтегiï, яю, нo cy-тi, мають дoпoвнювaти oднa oднy. Тoбтo цi cтpaтегiï cнpямoвaнi на тдвищен-ня викopиcтaння знань в icнyючиx клacтеpax та на cтвopення нoвиx меpеж ^в^ащ ycеpединi ниx. Як нpaвилo, центpoм клacтеpa cтaють кiлькa готуж-ниx нiднpиемcтв (фipм), нpи цьoмy мiж ними збеpiгaютьcя кoнкypентнi вщ-нocини. Ефективна cнецiaлiзaцiя виpoбництвa клacтеpa дае мoжливicть залу-чення дo неoбxiднoï cнiвнpaцi мaлoгo та cеpедньoгo нiднpиемництвa.
Вiдoмo, щo нaйбiльш кoнкypентocнpoмoжнi тpaнcнaцioнaльнi ^мна-нiï зазвичай не poзкидaнi безcиcтемнo нo piзниx кpaïнax, а мають тенденщю кoнцентpyвaтиcя в oднiй кpaïнi, а iнoдi i в oднoмy pегioнi. Це нoяcнюетьcя тим, щo oднa a6o кiлькa фipм, дocягaючи pезyльтaтy cвoеï дiяльнocтi, який дае мoжливicть внливати на cвiтoвий pинoк, нoшиpюють cвiй нoзитивний внлив на cвoе найближче oтoчення: ^^тачальни^, cнoживaчiв i кoнкypен-тiв. У cвoю чеpгy, ycнixи oтoчення пoзитивнo внливають на нoдaльше зpoc-тання кoнкypентocпpoмoжнocтi дaнoï кoмнaнiï [9, c. 33].
Сьoгoднi клacтеpний нiдxiд зacтocoвyетьcя [1льчук]:
• як ocнoвa стимулювання iннoвaцiйнoï дiяльнocтi;
• пiд чac aнaлiзy кoнкypентocпpoмoжнocтi деpжaви, pегioнy, галузц
• як ocнoвa зaгaльнoдеpжaвнoï пpoмиcлoвoï пoлiтики;
• пiд чac poзpoблення пpoгpaм pегioнaльнoгo poзвиткy;
• як oc^^a взaемoдiï ycix фopм пiдпpиемництвa.
В Укpaïнi кoнценцiю гaлyзевиx клacтеpiв нoчaли зacтocoвyвaти на нpaктицi y 199S p. Пpoте y ^o^ci ïï внpoвaдження виникли нpoблеми щoдo нoшиpення кoнцентyaльниx екoнoмiчниx i метoдичниx знань нpo клacтеpи, ïx
оргашзащю та тдтримку. У 2005 р. почалось активне впровадження класте-рiв у таких чотирьох областях [3]: Хмельницькш (швейний, будiвельний, хар-човий, туристичний кластери, кластер зеленого туризму); 1вано-Франювськш (туристичний кластер, кластер виробниюв декоративного текстилю); Чер-каськiй (кластер перевiзникiв); Житомирськiй (кластер каменедобування та каменеоброблення).
У нашш кра!ш е багато ютотних недолiкiв, якi не просто заважають впровадженню новiтнiх стратегiй розвитку регiонiв, але й роблять це фактич-но неможливим. До таких недолтв можна вiднести недосконалiсть законо-давчо! бази, показники сплати податюв та перерозподiл бюджету. Окрiм цього, помилковою е позищя органiв влади щодо необхiдностi iнвестування тiльки в деяк основнi галузi промисловостi, яю можуть стати двигунами ка-тталовкладень з боку зарубiжних iнвесторiв, i надалi це приведе до зростан-ня внутрiшнього валового продукту та забезпечить розвиток регюшв. Свро-пейський досвщ у сферi регiонального розвитку вже давно спростував таку позищю як неправильну [3, с. 481].
Можливють реалiзацil процесiв регiонального розвитку не залежить безпосередньо вiд шституцшно! та адмiнiстративно-територiальноl оргашзацп. Такий розвиток може бути забезпечений iз застосуванням простих принципiв i методiв за умов роботи вшх систем - вщ централiзованих до децентралiзова-них. Розроблення концепцп галузевих кластерiв в Укра!ш спрямована на по-дальший регiональний розвиток, пiдвищення конкурентоспроможностi реп-ошв як основи !х динамiчного розвитку та усунення значних мiжрегiональних диспропорцiй. Впровадження методологiчних пiдходiв кластерно! моделi реп-онального розвитку, яю будуються на основi конкурентоспроможностi галузей (секторiв), сприятиме пiдвищенню рiвня та якост життя населения, подолан-ню бщносп та безробiття, стабiльному економiчному зростанню галузей еко-номiки, прискоренню i проведенню системних реформ у регюнах.
Оскiльки перед нами сто!ть завдання iнтегрувати iнновацiйнi структу-ри в економ^ регiонiв, то у цьому випадку найбiльш придатним можна вва-жати агломеративний метод побудови кластерiв [Пилипенко], згiдно з яким проводиться послщовне об'еднання суб'ектiв господарювання у кластери, формування дерева кластерiв i таким чином може здшснюватись побудова моделей регiональних економiчних систем та формування рiзних регiональ-них утворень, наприклад регiональних рекреацiйних шновацшних систем -складових нацiональноl рекреацшно! iнновацiйноl системи.
Ефективне використання рекреацшних ресурсiв Укра!ни шляхом формування нацюнально! рекреацiйноl iнновацiйноl системи, як мережi рекре-ацiйних iнновацiйних структур на зразок рекропарюв, рекрополiсiв та курор-тополiсiв, через створення !х у Карпатськiй, Кримськiй, Пiвнiчно-Причорно-морськш, Полiськiй, Приазовськiй та iнших рекреацшних зонах Укра!ни, можливе лише при збалансованому розвитку всiеl iнфраструктури рекреацшних зон. На багатих рекреацшними ресурсами регюнах Укра!ни мають мюце густо заселенi територil, на яких розмiщуеться декiлька близько розта-шованих мiст та iнших населених пункпв. Вони утворюють агломерацil. Прикладом може слугувати Пiвденний берег Криму, Прикарпаття, Закарпат-
тя, Приазов'я, Швшчне Причорномор'я та iH. територп. Актуальною тут стае проблема штеграцп рекреацiйних iнновацiйних структур у економжу регь ональних агломepацiй.
Висновки. Досвщ заpyбiжних краш свiтy свщчить, що кластери сприяють peгiональномy розвитку. Зокрема, використання кластepiв як фор-ми сшвпращ пiдпpиемств та оpганiзацiй регюну дасть змогу пiдвищити ефек-тившсть формування та використання виробничого, торговельного, людсько-го, iнновацiйного та швестицшного потeнцiалiв peгiонy.
Забезпечення peгiонального розвитку на основi побудови кластерних моделей сприятиме тдвищенню piвня та якосп життя населення, подоланню бiдностi та безробптя, стабiльномy eкономiчномy зростанню галузей еконо-мжи, прискоренню i проведенню системних реформ у peгiонах.
Л1тература
1. Бойко М. Кластери як шновацшна форма економ1чного розвитку регюшв / М. Бойко // Вюник Кшвського нацюнального торгово-економ1чного Ушверситету. - 2008. - № 2. - С. 7-15.
2. Огородник 1.В. Розвиток i розмщення нових локальних мережевих територ1ально-виробничих систем-кластер1в / 1.В. Огородник // Формування ринкових вщносин в Укра1ш : зб. наук. праць. - К. : Вид-во "Либщь", 2004. - Вип. 2 (33). - С. 53-59.
3. Пилипенко И.В. Новая геоэкономическая модель развития страны: повышение конкурентоспособности с помощью развития кластеров и промышленных районов / И.В. Пилипенко // Безопасность Евразии. - 2003. - № 3. - С. 580-604.
4. Портер М. Конкурентное преимущество наций : пер. с англ. / М. Портер. - М. : Изд. дом "Вильямс", 2005. - 608 с.
5. Щеглюк С.Д. Кластери i територ1ально-виробнич1 комплекси: конвергенцшш та б> фуркацшш аспекти розвитку / С.Д. Щеглюк // Сощально-економ1чш дослщження в перехщ-ний перюд. - Сер.: Мехашзми управлшня ефективнютю шновацш у регюш. - Льв1в, 2005. -Вип. 1 (51). - С. 323-332.
6. Cooke P. (1992): Regional innovation systems: Competitive regulation in the New Europe. Geoforum 23. - Pp. 365-382.
7. Enright M. Regional Clusters and Economic Development: A Research Agenda / M. En-right; in U. Staber, N. Schaefer and B. Sharma, (Eds.) // Business Networks: Prospects for Regional Development. - Berlin : Walter de. - Pp. 165-182.
8. Feser E.J. Old and New Theories of Industry Clusters / E.J. Feser // in Steiner, M. (1998) (Ed.) "Clusters and Regional Specialisation: On Geography, Technology and Networks". - London, 1998. - Pp. 425-432.
9. Rosenfeld S.A. Bringing Business Clusters into the Mainstream of Economic Development / S.A. Rosenfeld // European Planning Studies. - 1997. - Vol. 5, № 1.
Иванченко Г.В. Кластерные модели развития как эффективная форма экономического уклада региона
Обоснована необходимость и целесообразность развития экономики региона на основе построения кластерных моделей. В частности, проанализированы возможности, которые появляются в результате использования кластеров как формы сотрудничества предприятий и организаций региона.
Ключевые слова: кластеры, кластерные модели, развитие экономики региона.
Ivanchenko G.V. Cluster models of development as an effective shape of economic organization of region
The necessity and appropriateness of economic development of region that is based on clusters models have been proved. In particular, possibilities which appear in consequence of using of clusters as the shape of business cooperation and region system organization have been analyzed.
Keywords: clusters, clusters models, economic development of region.
