CC BY
13
А. В. Дубова
— Регшнальна економжа -
А.В. Дубова,
астрант Приазовського державного техн1чного университету,
м. Мар1уполь
ПЕРСПЕКТИВИ КЛАСТЕРНОГО ЩДХОДУ В УПРАВЛШШ ВИРОБНИЦТВОМ У РЕГ1ОНАХ
Сьоroднi актуальним питанням у регiональнiй еко-номiцi Украши е необхвднютъ запровадження нових орга-нiзацiйно-управлiнських структур, ефективних форм та метода об'еднання дiяльностi компанш. В останнi роки спостерц-аетъся тенденция до зростання кiлькостi процесiв згрупування пiдприемств. Одним iз дiевих напрямiв е впровадження механiзму прискорення штеграцшних про-цесiв малого, середнього та великого бiзнесу, подаль-ший розвиток партнерства, взаемодо та !х тюно! коопераций Завдання пiдвищення конкурентоспроможност впчизняно! регюнально! економiки полягае в застосуванш нових пiдходiв, серед яких ефективним напрямом е згрупування тдприемств у кластери.
Зарубiжний досввд показуе, що кластери е важ-ливим елементом становлення ефективно! економiки як на регiональному, так i на нацiональному рiвнях, сприяють 11 швидкому розвитку, пiдвищенню конку-рентоспроможност та створюють можливост для ви-ходу на новi регiональнi, нацюнальш та мiжнароднi ринки учасникiв кластера.
Вчен визначають, що поняття «кластер» мае певм розбiжностi, але характерною ознакою його сутностi е об'еднання окремих елементiв та компонентiв в едине цiле для виконання у взаемодп певно! функцп або ре-алiзацi! певно1 мети [1—3].
Науковою розробкою концепцл кластерiв в Ук-раш займаються С. Соколенко, М. Войнаренко, Г. Семенов, В. Чевганова, I. Брижань, А. Гусаков та iншi. Вони до^джують економiчний розвиток регiонiв за допомогою кластерiв.
Дослiдженню проблематики регюнальних ас-пектiв реформування економiки придтяють увагу рiзнi дослiдники. Але питання, якi стосуються застосуван-ня нових оргашзацшних пiдходiв до формування ефек-тивно! регiональноl полiтики та виршення регюналь-них проблем потребують поглибленого вивчення. Краь на потребуе прискорення зростання iнновацiйно! ак-тивностi, яке цшком можливе завдяки створенню кла-стерних об'еднань пiдприемств, що може не тшьки допомогти Украш реалiзувати нацiональнi штереси, але й зайняти гiдне мiсце на свiтовому ринку.
Метою даного до^дження е визначення перспектив кластерного розвитку в регюнальнш економiцi. Досвiд та приклади кластерних об'еднань в економiч-
них системах високорозвинених кра!н свiдчать про актуальшсть використання кластерно! моделi в Укра!т для активiзацi! економiчного та шновацшного зростання на всiх рiвнях [4]. Будь-який iнновацiйний кластер може призвести до удосконалення регюнально! еко-номiки. Також тдприемствам, як знаходяться в се-рединi кластеру згруповашсть йде на користь. Об'еднання малих та середнiх тдприемств у межах кластеру е одним iз найбшьш ефективних способiв !хнього розвитку завдяки тiснiй взаемодп', взаемодопомоз^ доступу до ресурсiв, шформацп та iнновацiй. Отже, цiлком доцiльним е застосування кластерного тдхо-ду й для реформування iнновацiйно! полiтики та прискорення розвитку малого та середнього бiзнесу.
Важливим чинником прискореного iнновацiйно-го розвитку е тдвищення ролi регiонiв. Потрiбно зас-тосувати новi органiзацiйнi тдходи для формування ефективно! регюнально! полiтики та виршення регю-нальних проблем в Укра!ш.
Свiтовий досвiд свiдчить про ефективне функцю-нування кластерних об'еднань в екож^чних системах високорозвинених кра!н. Слад зазначити, що використання кластерно! моделi в Укра!нi сприятиме активiзацi! економiчного та iнновацiйного зростання на вах рiвнях.
Кластерна модель на сьогодн е однiею з найбшьш ефективних форм, яка активiзуе розвиток як окремих тдприемств, так i регюшв, та дае змогу тдприемствам — учасникам кластера успiшно конкурувати на ринку завдяки використанню численних переваг !х об'еднання.
Таким чином, необхвдним е застосування нових оргашзацшних тдхода для формування ефективно! регюнально! политики та вирiшення регюнальних проблем економiчного розвитку, що сприятиме змiцнен-ню укра!нських регюшв.
Учен зазначають, що в умовах нестачi бюджет-них кошт1в важливим аспектом промислово! полiтики мае стати шдтримка iнформацiйно! iнфраструктури й новгтшх технолопй, тобто проекпв, як забезпечують довгостроковi перспективи розвитку вiтчизняно! еко-номiки i передбачають взаемодто державно! политики, науки, освiти i фшансування. Найбшьш динамiчного розвитку набувають ii регюни, де сформувалися про-мисловi або iнновацiйнi кластери, яю мають у сво!й основi певну стшку систему поширення нових знань,
Економiчний вiсник Донбасу
А.В. Дубова
технологш i продукци — технолопчний ланцюг. Пiдприeмства кластера мають додатковi конкурентнi переваги за рахунок можливост здiйснювати внутрш-ню спещ^защю i стандартизацию, мiнiмiзувати витра-ти на впровадження iнновацiй. Важливою особливютю таких кластерiв е наявнiсть у 1х структурi гнучких пiдприeмницьких структур малого бiзнесу, що дають змогу формувати iнновацiйнi точки зростання [2; 3].
Кластерний пiдхiд е основою конструктивного дiалогу мiж представниками тдприемницького сектора й регiональною владою з проблем розвитку науки й виробництва, залучення iнвестицiй, забезпечен-ня необхвдних заходiв 1х виршення. Ключовим фактором успiху при розробщ та реалiзацil стратегiй розвитку кластерiв е формування ввдповвдально! позици лiдерiв бiзнесу, а також розвиток партнерських ввдно-син серед рiзних тдприемницьких груп, а основним iнструментом !х реалiзацil — рамковi угоди (для ви-значення принцитв взаемодо, обов 'язшв учаснишв) [3].
Необхвдтсть становлення науково обгрунтованих кластерiв в Украш вже назрша на локальному та регю-нальному рiвнях, адекватних новiй структурi власностт. Це зумовлюе агауальшсть дослiдження економiчноl доцiльностi взаемодп тдприемств, оргашзацш, уста-нов, закладiв у формi кластерiв, а також необхiднiсть на науково-методичних засадах розробки й за-провадження кластерних логiко-структурних моделей.
Багато аспектов, що пов'язанi з формуванням рiзних моделей кластерiв, поки що не мають достат-нього теоретичного обгрунтування й вимагають широкого кола спещальних наукових дослiджень.
Кластерн об'еднання за територiальною ознакою схожих, пов'язаних мiж собою, взаемодоповнюючих пiдприемств, як дають змогу кожному тдприемству вигравати ввд ефекту масштабу так само, як у формальному об'еднанш, але при цьому зберiгаеться вже вироблена гнучкiсть окремих тдприемств. До клас-терiв входять не тiльки численн тдприемства рiзних галузей, а й шш установи, як вiдiграють важливу роль у створенш конкурентного середовища: ушверситети, дослвдш установи. Таю об'еднання сприяють збтьшен-ню конкурентоспроможностт тдприемств, тдвищу-ючи продуктивтсть, розширюючи iнновацil та стиму-люючи створення нових тдприемств [5].
У кластерi ва тдприемства-учасники отриму-ють численнi переваги ввд об'еднання й ствпращ на певтй територп, не втрачаючи при цьому свое! самостийность Видтяють три основн риси устшно1 дальности кластерiв:
— взаемозв'язки мiж тдприемствами, як роб-лять учасниюв кластера сильтшими порiвняно з тими тдприемствами, що працюють поодинцц
— кооперащя та ствпраця, як е стимулами по-шуку нових, бшьш досконалих методiв роботи, орiен-
тащя на iнновацil, залучення внутрiшнiх та зовтштх iнвестицiй;
— орiентацiя на потреби ринку, як е головним фактором забезпечення вiдповiдностi стратеги кожного окремого виробництва загальнш стратеги розвитку регюну [6].
Яшсна специфша сутностi кластерiв як систем тзнаеться через розкриття !х структури та зв'язшв. Знання структури та зв'язшв кластеру — це знання закону, за яким утворюються елементи системи та взаемозв'язки мiж ними. Явище вважаеться збагну-тим, якщо знайдено його цшснють через структуру й взаемозв'язки елеменпв [7].
Суттсть i структура кластеру залежить вiд складу елеменпв, компоненпв та сукупност зв'язшв мiж ними. Кожний зв'язок розкриваеться сво1м наймену-ванням та перелшом елементiв, що його формують. Тому багато дослiдникiв називають структурою мережу зв'язшв мiж елементами системи, тим самим конкретизуючи поняття внутршньо1 будови [4; 5]. У структурi закладен iнформацiйнi можливостi i вона створюе передумови для застосування методiв загаль-но! теори кластерних систем, до^дження операцiй в !х аналiзi з метою глибокого розушння сутностi меха-тзму формування та оптишзацп. Широке тлумачення кластерних утворень — важлива умова тдготовки струнко1 концепцп зв'язшв та вiдносин мiж !х елементами. Зв'язки та ввдносини подiляються в кластерних утвореннях на так класи: 1) ввдносини компонентно1 належностц 2) функцюнальш зв'язки; 3) територiальнi ввдносини; 4) оргамзащйно-управлшсьш ввдносини [7].
У поняття частково1 структури входить компонентна, територiальна, функцюнальна та оргатзащйна побудова. Вони iнтегруються в одне цiле в загальнш структура Остання являе собою повну сукупнiсть зв'язшв i ввдносин у ташй системi як кластерне утво-рення, яке мае едину iнтегративну багатокомпонентну структуру. Компонентами е територiальна, компонентна та оргашзацшно-управлшська структура. А кожен компонент е множиною ввдносно однояшсних елеменпв. 1х однояшсшсть проявляеться в спшьносп функцш, яш вони виконують, субстрактнш подiбностi елементiв одше1 компоненти.
За кластерного тдходу активiзуеться гпдприемниц-тво через концентрацию дтово1 активноси, що сприяе створенню робочих мiсць, збтьшенню дохода, упоряд-куванню надходжень до бюджету, полшшенню якост курортно-рекреащйних послуг, покращенню життя на-селення на територи його запровадження. Досягаеться це завдяки зростанню конкурентоспроможносп, мож-ливост штеграци штелектуальних, природно-рекреацш-них, трудових, фiнансово-матерiальних, iнформацiйних ресурсiв у забезпечент якост послуг, що надаються.
Кластери iснують як в галузях, яким характерш
2007'4
А. В. Дyбoвa
виcoкi теxнoлoгiï, тaк i в тpaдицiйниx гaлyзяx, як y виpoбництвi, тaк i в iндycтpiï нaдaння пocлyг. У кла^ теpax, чacтo бyвae, тicнo пoв'язaнi й велиш теxнoлoгiï, i нетеxнoлoгiчнi галуз^ виpoбництвo тa cеpвic.
Bиpiшaльнy poль в екoнoмiчнoмy poзвиткy кpaïн мoжyть вiдiгpaвaти мaлi та cеpеднi mдпpиeмcтвa, щo poзвивaютьcя, але ïx poль чacтo не мoже бути pеaлi-зoвaнa caме чеpез poзмipи mдпpиeмcтв, нaпpиклaд, чеpез це мaлi mдпpиeмcтвa не мoжyть зaдoвoльнити пoтpеби pинкa, який пoтpебye знaчнoï кiлькocтi npo-дукци, дoтpимaння cтaндapтiв та pегyляpниx пocтaвoк
Саме тому oдним i3 нaпpямкiв клacтеpнoгo тдж>-ду e cтвopення клacтеpiв нaвкoлo ocнoвниx «лoкoмo-тивiв» pегioнaльнoгo бiзнеcy У цюму випадку великi кDмпaнiï викoнyють poль ядpa ^aCT^a, а малий та œ-pеднiй бiзнеc, який poзвивaeтьcя нaвкoлo ниx пpиcкo -pеними темпами, cтae важливим плaтникoм вне^в дo бюджету та ocнoвним джеpелoм poзвиткy теpитopiï чи pегioнy [6].
Baжливoю пpи цьoмy e дoпoмoгa великиx пiдпpиeмcтв мaлoмy та cеpедньoмy бiзнеcy пpи вxo-дженнi дo eдинoгo теxнoлoгiчнoгo ланцюжка, вiд чoгo у кiнцевoмy пiдcyмкy вигpaють yci cтоpoни за paxy-нoк зниження витpaт, пiдвищення якocтi пpoдyкцiï та зpocтaння ïï кoнкypентocпpoмoжнocтi.
Пpи клacтеpнoмy пiдxoдi тaкoж екoнoмiчнo yc-тшдаю e меpежa великиx пiдпpиeмcтв i малж та œ-pеднix пocтaчaльникiв. Bеликi пiдпpиeмcтвa мають у такж oб'eднaнняx cтвopити зв'язки з мiжpегioнaль-ними й мiжнapoдними pинкaми, мaлi та cеpеднi пiдпpиeмcтвa — забезпечити вiдпoвiднi пocтaвки, не-oбxiднi для poзвиткy клacтеpa.
Пoтенцiaл cтвopення raacreprax opгaнiзaцiй для пocилення poлi мaлoгo й cеpедньoгo бiзнеcy cлiд o6o-в'язкoвo вpaxoвyвaти в екoнoмiчнiй тлггищ на pегio-нaльнoмy та нацюнальдаму piвняx. Кpiм тогo, cлiд заз-начити, щo cтвopення клacтеpy твинда бути oprarn-зoвaне a6o за iнiцiaтивoю великoï кoмпaнiï — лiдеpy, a6o гpyпи пpедcтaвникiв мaлoгo та cеpедньoгo бiзне-cy, але oбoв'язкoвo за цiлкoвитоï пiдтpимки влади та ypядoвиx opгaнiзaцiй мicцевoгo, pегioнaльнoгo та на-цioнaльнoгo piвнiв.
Як m^wo^ cтвopення та ycпiшне функцюну-вання клacтеpa e гapaнтieю збеpеження poбoчиx мicць людям, якi пpaцюють у мaлoмy та cеpедньoмy бiзнеci, cтвopення нoвиx poбoчиx мicць, збiльшення дoлi ма-лoгo бiзнеcy у виpoбництвi гaлyзевoï пpoдyкцiï, збiльшення екcпopтy, залучення iнoземниx iнвеcтицiй.
Нoвi вiднocини вcеpединi клacтеpa стимулюють iннoвaцiйнy дiяльнicть, cпpияють poзвиткy пpoгpеcив-ниx теxнoлoгiй та вдocкoнaленню вcix етaпiв cпiльнoï екoнoмiчнoï дiяльнocтi. Biдбyвaeтьcя вiльний oбмiн iнфopмaцieю й швидке poзпoвcюдження нoвини каналами пocтaчaльникiв a6o cпoживaчiв, щo мають ксн-
такти з чшленними кoнкypентaми. Bзaeмoзв'язки вcе-pединi raacrepa пpизвoдять дo poзpoбки нoвиx шляив в oтpимaннi кoнкypентниx пеpевaг i пopoджyють a6co-лютнo нoвi мoжливocтi. Безлiч пiдпpиeмcтв у cклaдi клacтеpa в пpoцеci poзвиткy взaeмoдiï i зближення ште-pеciв пocтyпoвo дoлaють poз'eднaнicть, iнеpтнicть i замкнутость на внyтpiшнix пpoблемax, щo пoзитивнo впли-вae на зpocтaння ïx теxнiчнoгo piвня i кoнкypентocпpo-мoжнocтi. Зaлежнo вiд piвня мiжфipмoвиx зв'язшв у клacтеpax на piзниx етaпax ïx фopмyвaння, в деякиx, ^arnax (ш^икла^ у Фiнляндiï) пpийнятa yмoвнa кла-cифiкaцiя клacтеpiв за ступенем ïx poзвиткy.
Так, у вищу кaтегopiю «татужнж клacтеpiв» пoтpaпляють тшьки cтpyктypи, щo вoлoдiють стшки-ми юнкурентними пеpевaгaми i oxoплюють найваж-ливiшi етапи виpoбничoгo циклу, тв'язаш aктивнoю взaeмoдieю й змаганням ycix yчacникiв виpoбнищвa та взaeмнoю кoнкypенцieю. Для тaкиx клacтеpiв xa-para^prn збaлaнcoвaнicть poзвиткy як ocнoвниx, так i пoв'язaниx виpoбництв i cпецiaлiзoвaнoгo cеpвicy, виcoкa внyтpiшня кoнкypенцiя, нayкoвo-дocлiдний та iннoвaцiйний пoтенцiaл cвiтoвoгo piвня, iнтенcивнa внyтpiшньoклacтеpнa взaeмoдiя в межax cпiльниx npo-екпв i po6oto мiжгaлyзевиx opгaнiзaцiй.
«Стiйкi клacтеpи^> xapaктеpизyютьcя cтaбiльним poзвиткoм в дocягненнi мaкcимaльнoгo виpoбничoгo пoтенцiaлy, щo зaбезпечye активну внyтpiшньoклac-теpнy взaeмoдiю.
«Пoтенцiйнi ^aCT^ro» e фpaгментaми виpoбни-чoгo й теxнoлoгiчнoгo згpyпyвaння piзниx пiдпpиeмcтв, щo iнтенcивнo poзвивaютьcя.
«Лaтентнi клacтеpнi CTpyrayp»» вoлoдiють дoc-тaтньo мoгyтнiми oб'eднyючими центpaми й низкoю мaлиx i cеpеднix пiдпpиeмcтв з iще не статою cиcте-мoю кoмyнiкaтивниx зв'язшв.
^казниками зpiлocтi клacтеpiв мoжyть бути на-явнicть у ниx тpетейcькиx cyдiв, caмopегyльoвaниx cycпiльниx oб'eднaнь, витокий piвень дoвipи та iнфop-мaцiйнoгo oбмiнy мiж yчacникaми к^acтеpa.
Як пoкaзye cвiтoвa пpaктикa, клacтеpний тдавд i в пеpшy чеpгy pегioнaльнi клacтеpи дають мoгyтнiй пoштoвx poзвиткy мaлoгo i cеpедньoгo бiзнеcy Пpoвiднi кoмпaнiï' клacтеpa, як пpaвилo, кoнцентpyють дiяльнicть на гoлoвниx нaпpямax i делегують виpoбниuтвo npo-мiжниx пpoдyктiв i надання пocлyг малим mдпpиeм-cтвaм. Такий пiдxiд ocoбливo вилдний pегioнaм, 6o дae мoжливicть для зpocтaння кDнкypентocпpoмoжнocтi мicцевoгo бiзнеcy, збтьшення пpибyткoвocтi pегioнy, виpiшye пpoблеми зайнятост! нacелення [У].
Оcнoвнa пpoблемa, щo виpiшyeтьcя пpи клac-теpнoмy mдxoдi, — мoжливicть пpaвильнoгo викopи-стання вcix нaявниx pеcypciв пiдпpиeмcтвa, i, repm за вcе, гoлoвнoгo затобу виpoбництвa в гaлyзi — ïï зе-мельниx pеcypciв.
Екoнoмiчний вюник Дoнбacy
А. В. Дубова
Бшьшють елеменпв кластерно1 системи в рес-публiцi вже сформована, але вони недостатньо роз-винен i мають неефективнi взаемозв'зки. Тому в межах кластерного тдходу необхвдно направляли зусилля не тшьки на вдосконалення роботи й тдтримку окре-мих тдприемств, а також на розвиток взаемостосуншв мiж постачальниками i споживачами, мiж шнцевими споживачами i виробниками тощо.
Наявтсть кластерiв дозволяе нацюнальним галу-зям розвивати i тдтримувати свою конкурентну перевагу, не поступаючись ними навпъ iндустрiально роз-виненiшим кра1нам. Уа фiрми з кластера взаемозв'я-заних галузей роблять швестици в спецiалiзованi до-слiдження, у розвиток спорвднених технологш, в шфор-мацiю, у розвиток шфраструктури i в людськ ресурси, що виявляеться в синергетичному ефект й дозволяе малому тдприемництву вистояти в загостренш конку-рентнш боротьбi на глобалiзованих ринках. У межах держави кластери виконують роль точок зростання внутрiшнього ринку й забезпечують просування виго-товляемих ними товарiв i послуг на мгжнародш ринки. Це сприяе тдвищенню м!жнародно1 конкурентоспро-можност кра1ни в цшому завдяки низщ переваг, прита-манних кластернш формi взаемодо великих, середнх i малих пiдприемств за вама напрямами длових зв'язшв. Будучи точками економiчного зростання, кластери ста-ють об'ектом великих капiталовкладень, на яких зосе-реджено пильну увагу уряду i мiсцевих адмшютрацш
Економiчний та шноващйний потенщал кластерiв пояснюеться передачею технолопчними ланцюжками товарiв з високою споживацькою щнтстю, а також шших конкурентних переваг вiдносно тдприемств-су-м1жнишв, що примушуе покращувати яшсть натвфаб-рикапв, що поставляються 1м, i цим тдвищити конку-рентоспроможтсть. Посилена конкуренщя фiрм кластера на внутршньому ринку й за кордоном виливаеть-ся в стльну експансто. Фiрми кластера завдяки тiснiй взаемодо стають носiями одме! i тех ж комерцшно! iдей, яка забезпечуе конкурентну перевагу на внутрiшнiх i зовтшшх ринках. Це, наприклад, повшше використання знань або створення нових мереж спiвпрацi всередин кластерiв з метою тдвищення конкурентоспроможносп i освоення нових ринкових тш.
Проте, ттсна ствпраця члешв кластера несе в соб! певну небезпеку втрати самоспйносп i здатност до активно! поведшки на ринку, що супроводжуеться ослабленням темтв освоення нових товарiв, технологш i послуг. Щоб уникнути цього використовують-ся кластерн стратеги, як будуються на центрах дшо-во! активности, що вже довели свою силу й конкурен-тоспроможтсть на свгтовому ринку. При цьому зусилля концентруються на тдтримщ юнуючих кластерiв, створенн нових кластерiв i мереж компанш, що ра-нiше не контактували м!ж собою.
Центром кластера найчастше бувають одна або деюлька незалежних могутшх компанш, м1ж якими збе-рiгаються конкурента вщносини, що ютотно вiдрiзняе кластер ввд картелю або фшансово-промислово! групп Кластер створюе виключно сприятлив! умови для розвитку спецiалiзованих виробництв, у т. ч. допом1ж-ного, обслуговуючого i тдтримуючого характеру. Лвди-рукш на свгтовому ринку велик! компанл й ф!рми мають потребу у великш ктькосп пристосованих до !х технологш сум1жних виробництв, устаткування, мате-рiалiв тощо, що створюе емкий ринок для невеликих ф!рм, зокрема з шноващйною спрямованютю, як в майбутньому й стають генераторами конкурентних переваг Кластер дае роботу великш юлькосп др!бних ф!рм —постачальниюв простих комплектуючих, поеднуючи в соб! тльки кращi тдприемства, що володтоть м!жна-родною конкурентоспроможтстю.
В основ! процесу створення кластера знаходить-ся обмш шформащею про потреби в техтщ, техноло-пях ! послугах м!ж виробниками, постачальниками, покупцями ! спорвдненими галузями. Взаемний обмш шформащею ставить у вилдш умови ва ф!рми кластера в !х сшльшй конкурентнш боротьб! з суперниками, але не зшмае !х заклопоташсть щодо власного мюця на ринку. Тому наявмсть внутр!шньо1 конкуренци м!ж тдприемствами кластера може негативно впли-нути на обмш шформащею. З другого боку, взаемо-обм!ну шформащею м!ж ф!рмами всередин кластера сприяе зб!г щлей, координащя ! сумюнють !нтереав горизонтально ! вертикально пов'язаних ф!рм, а також неформальш ввдносини окремих фах!вщв ! кер!в-нишв, !х стльна участь в наукових ствтовариствах ! асоц!ац1ях, територ!альна близьшсть, норми д!лово! етики, а також прагнення до встановлення тривалих ! м!цних взаемов!дносин.
Ф!рми-конкуренти з галузей, що мають м1жнарод-ний устх, а !нод! й ц1л! кластери розташовуються в одному м!ст! або район! Концентрац1я суперник1в, 1х покупщв ! постачальник1в сприяе зростанню ефектив-ност! ! спец1ал!зацИ виробництва. Проте ще важлив!шим е вплив географ!чно! концентрац!! на вдосконалення виробничих процеав ! впровадження новин усередин! кластера. Мал! тдприемства у склад! кластера е особ-ливими суб'ектами ринку, яш виступають не як окрем! п!дприемства, а як елементи об'еднано! групи п1дприемств ! тому !х ефективн1сть оц1нюеться як з по-зицИ усп1шност1 функц1онування кластера, так ! з по-зицИ вхщного в нього окремого малого тдприемства. Результативтсть функц1онування малого б!знесу в кластер! може ощнюватися як обсягом його частки у ви-пуску загально! продукцЦ, так ! показниками самого кластера (прибутков!сть, сприйнятливють до !нновац1й, конкурентоспроможн!сть та !нше). Ефективн1сть кластера виявляеться в економ!чному зростанн1, у збере-
2007'4
А. В. Дyбoвa
женнi poбoчиx мicць, poзшиpеннi пoдaткoвoï бази, в збiльшеннi екcпopтy i зaлyченнi iнoземниx iнвеcтицiй. %му влада piзниx piвнiв чacтo dae iнiцiaтopoм стго-pення й гадтримки клacтеpiв пiдпpиeмcтв, ocкiльки вoни стимулюють coцiaльнo-екoнoмiчний poзвитoк ^илег-лиx ■repmopm i цiлиx pегioнiв.
Icнyючi raacrepm cиcтеми xapaктеpизyютьcя такими ocoбливocтями:
— нaявнicтю великoгo пiдпpиeмcтвa-лiдеpa, щo визнaчae дoвгoтpивaлy гocпoдapcькy, iннoвaцiйнy та iншy cтpaтегiю вcieï cиcтеми;
— cпещaлiзaщeю, щo пеpедбaчae взaeмoзв'язoк cTOprn клacтеpa, чеpез ocнoвнy дiяльнicть, яка забез-печye акцент на тому ж caмoмy pинкy a6o npo^ci;
— теpитopiaльнoю лoкaлiзaцieю ocнoвнoï маот cyб'eктiв екoнoмiки — yчacникiв ^ad^pTO!' cиcтеми;
— великoю кiлькicтю дiйoвиx oci6;
— cтiйкicтю гocпoдapcькиx зв'язшв cyб'eктiв екoнoмiки — yчacникiв клacтеpнoï cиcтеми, дoмiнy-ючим значенням цж зв'язкiв для бiльшocтi yчacникiв;
— пoeднaнням кoнкypенцiï i кooпеpaцiï, якими вiдpiзняютьcя клacтеpнi динaмiки i взaeмoзв'язки;
— дoвгoтpивaлoю кoopдинaцieю взaeмoдiï yHac-никiв cиcтеми в межax ïï виpoбничиx пpoгpaм, штова-цiйниx opo^^ ocнoвниx cиcтем yпpaвлiння, rompo-лю якocтi тощo: зв'язки фipм вcеpединi клacтеpa e веp-тикальними (ланцюги кyпiвлi та пpoдaжiв) i roproo№ тальними (дoдaткoвi пocлyги, викopиcтoвyвaння no-дiбниx cnецiaлiзoвaниx витpaт, теxнoлoгiй i шститупв);
— opieнтaцieю npoдyкцiï, як пpaвилo, на екcnopт a6o iмпopтoзaмiщення (cnpямoвaнicть на cтвopення кoнкypентocnpoмoжнoï пpoдyкцiï, яка мoже бути егс-пopтoвaнa за межу a6o, npинaймнi, за межi pегioнy, e xapaктеpнoю ocoбливicтю клacтеpниx cиcтем);
— iннoвaцiйнicтю — наука i п^^темни^^ в мoлoдиx i мaлиx фipмax, нoвi wï з бoкy кеpiвництвa opгaнiзaцiï, штелектуальний кaniтaл a6o немaтеpiaльнi активи, венчурный кaniтaл.
Як npaвилo, класт^и cпpямoвaнi на дocягнення такт: цiлей:
— тдвищення кoнкypентocnpoмoжнocтi y^ac-никiв ^aCT^a завдяки вnpoвaдженню нoвиx теxнo-лoгiй;
— зниження витpaт i тдвищення œocri ввдтввд-ниx нayкoмicткиx пocлyг за paxyнoк ефекту cинеpгiï i ушфшацл niдxoдiв дo якocтi, в iнфopмaцiйниx теxнo-лoгiяx тoщo;
— забезпечення зайнятост^ в yмoвax фopмyвaн-ня великиx niдnpиeмcтв.
Дo вaжливиx nеpевaг, cтвopювaниx клacтеpoм, вxoдить дocтynнicть для фipм i мicцевиx opгaнiзaцiй у cеpединi клacтеpa iнфopмaцiï з мapкетингy теxнoлoгiй, noточниx noтpеб такупщв, яка мoже бути кpaще opra-нiзoвaнa й вимaгae меншиx втрат, щo дoзвoляe юм-
naнiям пpaцювaти бiльш npoдyктивнo й виxoдити на пе-pедoвий piвень npoдyктивнocтi. Moжливicть oтpимaн-ня iнфopмaцiï npo cпoживaчiв викликae poзшиpення клieнтcькoï бази i зpocтaння мacштaбiв виpoбництвa.
Участь у ^aCT^i нaдae тaкoж nеpевaги в плат iннoвaцiй, тaкi, як дocтyп дo нoвиx теxнoлoгiй, ^o-гpеcивниx метoдiв poбoти для здiйcнення mOT^o^ мoжливicть aдекБaтнo й швидкo pеaгyвaти на noтpеби noкynцiв. Багато нoвиx видiв бiзнеcy частше виника-ють у cеpединi клacтеpiв, нiж в iзoльoвaнoмy niдnpиeмcтвi. Bзaeмoдiï в клacтеpax явнo npинocять бiльше кopиcтi вщ нaявнocтi чинника дoвipи й opram-зaцiйнoï npoникливocтi, щo poзвивaютьcя в нacлiдoк nocтiйнoï взaeмoдiï i ycвiдoмлення взaeмoзaлежнocтi в межax pегioнy a6o мicтa, щo знoвy ж таки npизвo-дить дo niдвищення пpoдyктивнocтi, poзnoвcюджен-ню iннoвaцiй i зpештoю дo cтвopення нoвиx видiв бiзнеcy
Таким чинoм, викopиcтовyючи фopмy j^ropa^i', яка знaxoдитьcя в ocнoвi клacтеpiв для aктивiзaцiï ви-poбництвa й cиcтеми ynpaвлiння в ньoмy, дoзвoляe niдвищити кoнкypентocnpoмoжнicть pегioнy, вед^и-ти нoвi poбoчi мюця. Об^днання в класть фopмye цiлicнy cиcтемy тш^ення нoвиx знань i теxнoлoгiй. Kлacтеpний niдxiд aктивiзye iннoвaцiйний та еюжмч-ний poзвиток не тiльки pегioнy, але й кpaïни.
Лiтерaтурa
1. Соколенко С. И. Пpoизвoдcтвенные отсте-мы глoбaлизaции: Сети. Альянcы. Пapтнеpcтвa. Krac-теpы: Укpaинcкий кoнтекcт. — K.: Лoгoc, 2002. — 645 c. 2. Кривенко Л. B., Кривенко С. B. Bыбop onтимaльнoй pегиoнaльнoй cтpaтегии coциaльнo-экo-нoмичеcкoгo paзвития — ocнoвa фopмиpoвaния эф-фективдай pегиoнaльнoй noлитики // Сoвp. пpoблемы coциaльнo-экoнoмичеcкoгo paзвития pегиoнoв У^а-ины: Maтеpиaлы дoклaдoв Bcеyкp. науч^^а^. кoнф. — Дoнецк, 2002. — Т. 1: Сб. науч. тp. / НАН Укp. ин-т эк-ки np-ти. 3. Taтaркин А. И., Пумпянский Д. А. Региoнaльнaя пpoмышленнaя noлитикa: инcтитyциo-нальный acnект // Пpoмышленнaя noлитикa в РФ. — 2004. — № 12. — С. 91—99. 4. Семенов Г. А., Бог-Ma О. С. Kлacтеpи mдпpиeмcтв: зapyбiжний дocвiд як ^и^ад ефективнocтi iннoвaцiйнoгo poзвиткy // Деp-жава та pегioни. — 2006. — № 4. — С. 323 — 327. 5. Безвушко С. Kлacтеpи та ïx poль у вiдpoдженнi екoнoмiки Пщшля // Пеpcnективнi дocлiдження. — 1999. — № 2. — С. 17—23. 6. Bойнaренко M. Ko^ цепщя клacтеpiв — шляx дo вiдpoдження виpoбницт-ва на pегioнaльнoмy piвнi // Екoнoмicт. — 2000. — № 1. — С. 29—33. 7. Стеченко Д. М., Андрющен-ко К. А. Нayкoвi ocнoви ^aCT^ma^ в cфеpi тypиз-му // Регioнoлoгiя тypизмy: Moнoгpaфiя / За pед. Д. М. Стеченка. — K.: KУТЕП, 2004. — 220 c.
Екoнoмiчний вicник Дoнбacy
