CC BY
70
8. Ковалюк Б.1. Визначення основних параметрiв продовольчоТ без-пеки краТни / Б.1. Ковалюк [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=3665.
9. Одiнцов М.М. Моделювання фактс^в формування продовольчо''' безпеки / М.М. ОдЫцов [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=113.
10. Саблук П. Т., Бторус О. Г., Власов В. I. Продовольча безпека УкраТни / П. Т. Саблук, О. Г. Бторус, В. I. Власов // Економка АПК. -2009. - № 10. - С. 3-7.
Г. Прунцева, канд. экон. Наук
Руководитель ОО "Институциональные реформы", Киев, Украина
11. Розпорядження КМУ "Про схвалення Стратеги розвитку аграрного сектору економки на перюд до 2020р." вщ 17 жовтня 2013 р. № 806-р.
12. Розвиток аграрного виробництва як передумова забезпечення продовольчо!' безпеки Укра'ши: аналгг. доп. / за заг. ред. Я. А. Жалта. -К.: Н1СД, 2011. - 104 с.
Надшшла до редакцп 30.11.15
АНАЛИЗ ФАКТОРОВ РАЗВИТИЯ АГРАРНОЙ СФЕРЫ В КОНТЕКСТЕ ОБЕСПЕЧЕНИЯ ПРОДОВОЛЬСТВЕННОЙ БЕЗОПАСНОСТИ СТРАНЫ
В статье проанализированы основные проблемы развития аграрной сферы экономики. Проанализированы основные факторы влияния и представлены классификационные признаки факторов влияния на обеспечение продовольственной безопасности страны. Предложены направления развития аграрной сферы в контексте обеспечения продовольственной безопасности страны. Ключевые слова: экономическая политика, аграрный сектор, продовольственная безопасность.
G. Pruntseva, Ph.D in Economics
Head of PO "Institutional reforms", Kyiv, Ukraine
AN ANALYSIS OF FACTORS OF THE AGRARIAN SECTOR DEVELOPMENT IN THE CONTEXT OF NATIONAL FOOD SECURITY
In the article we analyzed the main problems of the agrarian sector of the economy and the main factors of influence. We presented the classification features factors influencing the food security of the country. We developed the main directions of the development of the agrarian sector in the context of national food security.
Keywords: economic policy, agriculture, food security
Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Economics, 2015; 12(177): 54-60
УДК [330.4:338.5]:338.48
JEL D890; D400; L830
DOI: http://dx.doi.org/10.17721/1728-2667.2015/177-12/7
Н. Сагалакова, канд. екон. наук, доц.
КиТвський нацюнальний торговельно-економ1чний ушверситет, КиТв
КЛАСИФ1КАЦ1Я НЕВИЗНАЧЕНОСТ1 КЛЮЧОВИХ ФАКТОР1В Ц1НОУТВОРЕННЯ У СФЕР1 ТУРИЗМУ
Досл/'джено специфiчнi характеристики невиробничих процесв у сферi туризму. Проаналiзовано особливостi про-цесу цноутворення на туристичному п/'дприемств/'. Юентифковано основн проблеми при впровадженн моделi формування оптимальноi цни на туристичний продукт. Проведено класифкацю факторiв цноутворення на туристичному пiдприемствi. Дано нтерпретацю основним типам невизначених параметрiв, як здйснюють вплив на цну туристичного продукту.
Ключовi слова: невизначенсть, процес цноутворення, уристичний продукт, туристичне пiдприемство.
Постановка проблеми. У реальност детермЫова-них процесв не юнуе. Ус1м природним явищам, техшч-ним I технолопчним процесам притаманна мЫливють. Мова йде не про динам1чнють процесу з вщомою залеж-нютю вщ часу, а про випадкову мЫливють (ТТ часто нази-вають вар1абельнютю процесу), присутнють якоТ заважае точному прогнозу показниш I характеристик системи. I справа не у вщсутносл Ыформацп про процес або недо-сконалих методах вим1рювання, а у тому, що вар1абель-нють е невщ'емною природною складовою процесу, яку неможливо уникнути. Наприклад, н1 знання закон1в ф1зи-ки, н сучасн1 методи моделювання, н1 потужн1 обчислю-вальн1 системи не в змоз1 точно передбачити, куди по-трапить тонкий аркуш паперу, що падае з висоти.
1з невизначенютю ми стикаемося пост1йно у повсяк-денному житт1. Кожна людина усвщомлюе наявн1сть випа-дковост1 I намагаеться врахувати невизначений характер под1й. Однак, в абсолютна б1льшост1 випадгав протисто-яння невизначеним под1ям вщбуваеться на р1вн1 ЫтуТцп I полягае у пристосуванн до умов невизначеностк Очевидно, що такий "побутовий" п1дх1д не може бути покладений в основу моделювання складних соц1ально-економ1чних процес1в I систем. Сучасн1 модел1 повинн1 фунтуватися на науковому пщход1 до врахування невизначеност1.
Невизначен1сть параметр1в модел1, яка описуе проце-си д1яльност1 туристичного п1дприемства, змушуе сучас-ний менеджмент звернутися до ново'' методологи управ-л1ння. В1н повинен припустити, що будь-яка орган1зац1йна
система не е детермУстською, а схильна до посшних зм1н в умовах невизначеносп. Об'ективно необх1дна вщ-мова вщ стиля управл1нського впливу на пщприемство, який визначае необх1дн1сть управлЫських зм1н, що зд1йс-нюються вже пюля факту появи проблем функцюнування п1дприемства. Неприпустима в сучасних умовах зап1зн1ла реакц1я на зм1ни зовншнього середовища.
Сучасний менеджмент мае демонструвати зовс1м 1нше ставлення до зм1н: зам1сть того, щоб м1н1м1зувати змши, менеджмент повинен прагнути спрогнозувати Тх появу I заздалег1дь орган1зац1йно п1дготуватися до фун-кц1онування в нових умовах.
Моделювання реального процесу цшоутворення туристичного пщприемства не можна вважати коректним, якщо при цьому не враховуються невизначен чинники, як1 впливають на формування ц1ни. 1гнорування неви-значеност1 завжди призводить до того, що планове стратепчне управлЫня процесом ц1ноутворення пщмь няеться спонтанною реакц1ею на будь-як1 зм1ни в метасистем! туристичного пщприемства I вщповщними опе-ративними зм1нами ц1ни на туристичний продукт.
Аналiз останшх дослiджень i публiкацiй. Особли-вост1 функц1онування туристичних п1дприемств досль джеш у монограф1ях [1, 2] провщних украТнських вчених у галуз1 туризму. 1нновац1йн1 п1дходи до ц1ноутворення в р1зних сферах економ1ки стали предметом вивчення значноТ к1лькост1 фах1вц1в [3-8].
© Сагалакова Н., 2015
Моделювання невизначених параметрiв математич-ноТ моделi найчастiше вiдбуваeться в умовах стохастич-ноТ -[9-14] та нечггкоТ [12-15] невизначеностi. Поширени-ми також е методи iнтервальноТ [17], параметричноТ [18] та багатокрт^альноТ або векторноТ оптимiзацiТ [19].
При аналiзi наукових пiдходiв до цiноутворення зу-стрiчаються поодинокi випадки врахування умов неви-значеностi цiноутворюючих факторiв. Як правило, тага випадки зводяться до використання лЫгвютичних змн них з подальшою дефазифiкацiею вiдповiдних нечiтких множин [20]. Проте, вибiр конкретного типу невизначе-ностi нiчим не обумовлений i найчастiше рiвень адеква-тност моделi вимагае одночасного використання пара-метрiв, описаних рiзними типами невизначеностк
Методологiя. Теоретичною i методологiчною основою статт е монографп i науковi статтi вiтчизняних та зарубiжних вчених у сферi цiноутворення, туризму, а також загальноТ теорiТ систем, системного аналiзу, зага-льноТ теорп управлiння, теорiТ моделювання, теорiТ при-йняття рiшень, теорiТ програмування. Для досягнення мети статп застосовано тага загальнонауга^ та спе^а-льнi методи дослщження: методи теоретичного узагаль-нення та метод класифкацп - при дослщжены, аналiзi та групуваннi фактов, що впливають на цiну туристичного продукту; метод економiчного аналiзу та методи сучасноТ теорiТ управлiння - при встановленн характеристик та особливостей невиробничих процеав; методи аналiтич-ного та порiвняльного аналiзу - для обфунтування особливостей цiноутворюючих фактов в ходi аналiзу Тх класифкацмних ознак; метод системно-структурного аналiзу та графiчний метод - при формуванн системи ключових показникiв процесу цЫоутворення на туристи-чному пiдприемствi; метод системного пщходу, метод логiчного аналiзу та синтезу - при виокремленн основ-них проблем в управляй процесом цiноутворення на туристичному пщприемств^ розрахунково-конструктив-ний метод i метод експертних оцЫок - при розробц принципiв формування системи кiлькiсних показнигав як результату декомпозицiТ факторiв цЫоутворення з ягас-ними характеристиками; методи теорп нечлжих множин, методи стохастичного, параметричного, Ытервального та векторного програмування - при опиа процесу управлн ня цiноутворенням на туристичному пщприемствк
Основоположн принципи, що лежать в основi вщ-бору факторiв цшоутворення: динамiчнiсть, зaкономiр-нiсть, комплекснiсть, автономнють, доступнiсть.
Наприклад, принцип динамiчностi виражаеться в тому, що будь-яке туристичне пщприемство прагне пе-ребувати в стаж неперервного розвитку. Отже фактори повинн вщображати розвиток. Принцип комплексности показуе, що туристичне пiдприемство являе собою цть сний органiзм, в якому змши факторiв мають суборди-нацiйних характер. Цi змiни мають складну природу, Тх прояв на рiзних рiвнях не завжди зб^аеться у часi.
Розумiння цих принципв потребуе виконання пев-них правил вщбору факторiв. По-перше, дослiдженням необхщно охопити тi фактори, якi впливають на формування i встановлення цш на туристичний продукт. За-вдання полягае в тому, щоб виявити характер i особли-вост Тх впливу. По-друге, в наборi факторiв е такi, якi пов'язан тiсною залежнiстю мiж собою. Однак, умова виключення одного з фактов, що знаходиться в тюно-му зв'язку з Ышим не е строго обов'язковим. Тому доць льним i достатнiм е облiк одного або двох чиннигав, кожен з яких вщображае одну особливiсть дiяльностi туристичного пiдприемства. Цi принципи вщбору фак-торiв дозволяють вибрати найменше Тх число при най-бтьшм ефективностi результуючого iндексу, оскiльки в^фбраш фактори вiдображають найбiльш характернi
сторони процесу цЫоутворення на туристичний продукт, не вщтворюючи багатократно один одного.
Мета статт - формування системи ключових показнигав процесу цЫоутворення на туристичному пщприемство iнiцiалiзацiя та класифiкацiя типiв невизначено-стi при дослiдженнi факторiв впливу на цшу туристично-го продукту.
Результати. Останым часом радикальна рiзниця мiж виробничою i невиробничою сферами дiяльностi поступо-во втрачае свою актуальнiсть. Така Ытегра^я сфер дiяль-ностi зумовила пряме перенесення методологи управлн ня процесами виробництва на невиробничi процеси.
Однак, специфка невиробничих процесiв часто при-зводить до неадекватних моделей дiяльностi пщприем-ства. Однiею з основних проблем процеав невиробни-чоТ сфери е вiдсутнiсть нормативних (цтьових, оптима-льних, номiнальних) значень для показнигав бтьшост процесiв. Для виробничоТ сфери нормативнi показники е невщ'емною складовою технологiчних норм виробництва. Для невиробничих соцiально-економiчних систем мають мюце лише поодинокi випадки юнування нормативних значень. Це вимоги саштарних норм у сферi обслуговування або охорони здоров'я, акредитацмш вимоги у сферi освiти, вимоги, що висуваються для ка-тегорiТ готелю у сферi туризму тощо. Але тага вимоги встановлюють лише односторонню критичну область, за межами якоТ уа процеси слщ вважати ягасними.
Не менш серйозною проблемою е проблема гальгас-ного оцiнювання показнигав процеав дiяльностi органь зaцiй невиробничоТ сфери. Наприклад, для туристичного пщприемства показники процесу формування туристичного продукту окрiм числових характеристик (галь-кiсть туристiв, кiлькiсть дшв вiдпочинку) мають значну кiлькiсть суттевих якiсних характеристик (aктуaльнiсть туристичного напрямку, рiвень задоволення клiентa, рiвень обслуговування туристичним агентом). Подiбнi приклади мають мюце в уах пiдприемств сфери послуг. Спорщненою проблемою в оцЫц ефективностi рiзних невиробничих процесiв е так звана невщчутна вaртiсть. Наприклад, невщчутна вартють у сферi охорони туризму - це, зокрема, науково-практичний потен^ал фaхiв-цiв-менеджерiв, турагентв, який виражаеться у здатно-ст надавати якiсний туристичний продукт, а також вщ-повiдaти вимогам ринку туристичних послуг.
Наступна проблема пов'язана з невизначенютю показнигав процесу цЫоутворення. Туристичне пщприемство функцюнуе в реальних умовах невизначеност зов-нiшнього середовища. Термiн надходження та перюди-чнiсть iнформaцiТ про цЫоутворюк^ фактори, час про-ходження процесу, iмовiрнiсть виконання поставлених завдань процесу, завантаженють персоналу, що бере участь у формуванн цiни, кошторис та багато шших характеристик процесу цЫоутворення, очевидно, не можуть бути детермЫованими величинами. Звичайно, невизнaченiсть процесiв е характеристичною ознакою i для сфери виробництва. Однак, для невиробничих процесiв на зaвaдi ефективного врахування невизначених пaрaметрiв стоТть проблема збирання статистичних даних для оцшки вaрiaбельностi процеав. Наприклад, на вщмЫу вiд щоденного контролю дефектв серед готово!' продукци на виробництвi, ми не маемо можливос-тi кожного дня робити тотальну перевiрку якостi туристичних послуг i вiдповiдностi Тх ц^ туристичного продукту. Також значн труднощi чекають дослiдникa на етат перевiрки ефективностi встановленоТ цши, оскiльки у туристичнiй сферi практично неможливо вiдтворити той же експеримент при абсолютно однакових умовах.
Нарешт, щентифкуемо ще одну проблему, яка принципово в^зняе сферу туризму вщ виробничоТ
галуэ1 I полягае у непередбачуваному переб1гу та су-б'ектившй оц1нц1 бiэнес-процесiв туристичного пщпри-емства. Найчастше таку проблему наэивають впливом людського фактору. Людський фактор наряду з неви-эначенютю покaэникiв е невщ'емною частиною усiх соць aльно-економiчних процесiв. Повнiстю поэбутися цих проблем неможливо, але потрiбно ставити задачу максимального врахування невизначених пaрaметрiв i впли-ву людського фактору на процеси. Нехтування такими специфiчними характеристиками соцiaльно-економiчних процесiв неодмiнно призведе до втрати адекватност моделей дiяльностi туристичних пiдприемств.
Проблема оцiнки якост процесу формування цiни на туристичний продукт у бтьшост випaдкiв спричиняе вщсутнють наукового пiдходу до побудови системи фь нaнсово-економiчного упрaвлiння цшоутворенням, що в свою чергу позбавляе керiвництво туристичного пщпри-емства необхщного рiвня iнформaцiТ i энижуе ефектив-нiсть прийняття упрaвлiнських рiшень у процес формування оптимальноТ цши на туристичний продукт. У те-перiшнiх умовах для провiдних туристичних пщпри-емств це оэначае зниження рiвня конкурентоспромож-ностi i потен^алу роэвитку.
Таким чином, можна виокремити основы проблеми в управлшш процесом цшоутворення на туристичному пiдприемствi, як в обов'яэковому порядку повиннi бути роэв'яэан при впровaдженнi моделi формування оптимальноТ цши на туристичний продукт:
• вщсутнють нормативних значень для показнимв процесу цшоутворення;
• велика ктькють якiсних покaэникiв та проблеми Тх числовоТ iнтерпретaцiТ;
• об'ективна невиэнaченiсть покaэникiв процесу ць ноутворення;
• эначний вплив людського фактору на процес формування цши на туристичний продукт.
Таким чином, для детального aнaлiзу процесу цшоутворення необхщна побудова системи моделей, що вщображае в досить агрегованому виглядi найбтьш суттевi вэаемоэв'яэки пaрaметрiв, що беэпосередньо або опосередковано формують цшу туристичного продукту в тюшй ув,яэцi э основними покаэниками дiяльно-стi туристичного пiдприемствa та зовшшшм середови-щем. При цьому потрiбно враховувати, що вiдповiднi моделi мають мiстити не тiльки фактори, ям мають кь
лькiснi показники, але й Ti, що ктькюно вiдображають якiснi характеристики туристичного продукту [21].
Фактори, як включаються в модель, також повинн бути найбтьш значущими серед iнших, тому з метою вщбору представляеться логiчним реалiзацiя наступ-ноТ схеми дiй:
1) формування системи ключових показникiв процесу цшоутворення на туристичному пiдприемствi (фак-торiв впливу на цшу туристичного продукту);
2) ранжування факторiв за ступенем значущост та визначення вагових коефМен^в процесiв;
3) в^р деякоТ множини факторiв цiноутворення, що мають найбiльшi ранги;
4) включення вiдiбраних факторiв в iмiтацiйну модель.
Вщповщно до наведеноТ вище послщовност дiй з
вiдбору факторiв можна визначити основы фактори впливу на цшу туристичного продукту (рис. 1).
Ранжування факторiв за ступенем значущост вима-гае проведення Тх порiвняльного аналiзу. Але характер розглянутих факторiв цiноутворення рiзний. Однi з них можуть пщлягати кiлькiсному вимiрюванню, ^i ж пщ-даються йому з високим ступенем суб,ективiзму або ж взагалi не можуть бути ктькюно оцшеш. Наприклад, витрати можуть бути вимiрянi у кiлькiснiй шкалi, тодi як ступень задоволеностi туриста якютю туристичного продукту оцiнюеться тiльки якюно.
Для порiвняльного аналiзу усi фактори, що вплива-ють на процес цшоутворення, можна роздтити на групи за наступними класифкацшними ознаками [20]:
• за ознакою керованостi (керован та некерованi);
• за ознакою належност системi (внутрiшнi та зов-нiшнi);
• за ознакою квантифкацп (кiлькiснi та якiснi);
• за ознакою стмкост (стiйкi та нестшю);
• за ознакою визначеностi (визначен та невизначенi).
Керованими називають фактори, на як керiвництво
туристичного пщприемства здатне впливати, i якi формують прийнят керiвником управлiнськi ршення. Неке-рованими прийнято називати фактори, як впливають на цiну туристичного продукту незалежно вщ дiй керiвницт-ва туристичного пiдприемства. До таких факторiв вщно-сять законодавство, економiчну та полiтичну ситуацiю в краТы, непередбачуванi дм зовнiшнiх учасникiв процесу тощо. У рамках функцiонування окремого туристичного пщприемства ц фактори слщ вiднести до некерованих.
Рис. 1. Основы фактори впливу на цшу туристичного продукту
Джерело: складено автором.
Внутршы фактори - це внутрiшнi ресурси туристич-ного пщприемства, елементи його iнфраструктури, мо-ральн та фаховi якостi працiвникiв та ^i параметри, що впливають на ефективнють дiяльностi самого пщ-приемства. Як правило, внутрiшнi фактори е керовани-ми. Зовнiшнi фактори, навпаки, слабо схильн до впли-ву керiвництва туристичного пiдприемства.
Проблема квантифкацп - кiлькiсного вимiрювання об'ектiв - зумовлюе подiл факторiв впливу на цЫу туристичного продукту на ктькюш, що можуть бути вимiрянi у кiлькiснiй шкалi, та якюы, що не можуть бути безпосе-редньо вимiрянi кiлькiсними показниками
Здатнють фактору тривалий час бути незмшним бу-демо вважати характеристикою сшкосп, а, вiдповiдно, мiнливий у час фактор вважатимемо нестiйким.
До групи визначених факторiв процесу цшоутворен-ня належать фактори, вплив яких на цЫу туристичного продукту може бути вимiряний з довтьною необхiдною точнютю. Якщо ж iнформацiя про значення параметрiв процесу цiноутворення е неточною або неповною, то такi фактори називають невизначеними.
Якщо розмежування керованих та некерованих, вну-трiшнiх та зовншшх, кiлькiсних та якiсних, спйких та нестiйких факторiв можна вважати коректним, то подiл факторiв за ознакою визначення виявляеться зайвим, осюльки iснування цiлком визначених факторiв у склад-нiй соцiально-економiчнiй системi неможливе i для по-будови адекватних моделей процеав дiяльностi туристичного пщприемства потрiбно обов'язково враховувати неминучий вплив невизначеност [21].
Означена кпасифка^я може бути використана для характеристики основних фаюгрв цiноутворення на туристичному пщприемст^ (табл. 1). У таблиц викорис-тано скорочення вiдповiдних ^в англiйською для перших чотирьох квалiфiкацiйних ознак (controllable and uncontrollable, internal and external, quantitative and qualitative, stable and unstable).
Наведений перелк факторiв впливу, безумовно, не претендуе на вичерпнють. Однак, навсь цей перелк факторiв важко сприймаеться при комплексному досль дженнi процесу цЫоутворення. Слiд також зазначити, що вщнесення факторiв до певних клаав вiдбуваеться з урахуванням теперiшнього часу i нинiшнiх умов функ-
цюнування бiльшостi туристичних пiдприeмств Украши. З якюною змiною ситуацií в законодавств на туристичному ринку тощо дана класифка^я може змiнюватися.
Так, фактор "Обсяг туристичних послуг", безпереч-но, е внутрiшнiм фактором, осктьки причинно вiн пов'я-заний iз рiшеннями, прийнятими у внутрiшньому сере-довищi туристичного пiдприемства. Вiн також е керова-ним, оскiльки в розпорядженн пiдприемства, найчасть ше, е можливост щодо розширення спектру туристичних маршру^в i залучення додаткових 1^ен^в. Також цей чинник е ктькюно вимiрюваним, оскiльки може бути виражений у грошовому е^валентк Однак, на рiвень даного фактору поспйно впливають змiни зовнiшнього середовища, що призводить до коливань попиту на туристичний продукт у вщносно невелик промiжки часу, що означае нестмкють даного фактору.
1нший чинник "Якють туристичних послуг" на вiдмiну вщ обсягу послуг не може бути однозначно визначений ктькюно. Звичайно, деяк показники, що характеризуюсь цей фактор, таю як "частка незадоволених шен^в" е кiлькiсними, але повну картину у вщпов^ на питання "чи е туристичний продукт якюним" вони не дають. Про-те, нектькюний показник "Якiсть туристичноТ послуги" може бути трансформований в ктькюний. Найпрость ший варiант квантифiкацií - декомпози^я якiсного фактору на множину ктькюних показникiв (рис. 2)
Пюля декомпозицií за деякими з цЫоутворюючих чинникiв у кiлькiсному вираженн для оцiнки Тх впливу може бути зiбрана i проаналiзована статистична Ыфо-рмацiя за певний перюд часу. 1накше кажучи, розв'язок поставлено'!' задачi ранжування може бути отриманий з використанням статистичних методiв. Однак, за бага-тьма iншими факторами цЫоутворення статистична iнформацiя вiдсутня. В умовах, коли пряме порiвняння факторiв на основi статистичноТ iнформацií трудомютке або неможливе, доцiльно застосовувати методи, за-снованi на аналiзi думки квалiфiкованих фахiвцiв у до-слщжуванш областi - експертiв. 1накше кажучи, необ-хiдне застосування методiв експертних оцЫок - методiв органiзацií роботи з фахiвцями-експертами i обробки думок експер^в. Цi думки також зазвичай виражен час-тково в ктькюшй, частково в якiснiй формi.
Класифшацшна ознака за ознакою керованосп за ознакою нале-жност ^CTeMi за ознакою квантифшацм 3a 03HaK0ro CTiMKOCTi
Витрати (рiвень збиткiв) туристичного пiдприемства contr int quant unstab
Рiвень прибутку туристичного пщприемства contr int quant unstab
Спектр туристичних напрямюв contr int qual unstab
Обсяг реалiзованих туристичних послуг contr int quant unstab
Ступiнь уыкальност послуг contr int qual stab
Якiсть туристичних послуг contr int qual unstab
Стратепя туристичного пiдприемства contr int qual stab
Цiлi туристичного пщприемства contr int qual stab
Цшова полiтика туристичного пiдприемства contr int qual stab
Рiвень компетентностi персоналу contr int qual stab
Економiчна ситуацiя в краТн uncontr ext quant stab
Полiтична ситуацiя в краТн uncontr ext qual stab
Досконалiсть i специфiка податкового законодавства uncontr ext quant stab
Рiвень iнфляцiТ uncontr ext quant stab
Валютний курс uncontr ext quant stab
Кутвельна спроможнiсть грошей uncontr ext quant stab
Рiвень доходiв населення uncontr ext quant stab
Сприйняття цiн клiентами contr ext qual stab
Сезоннiсть uncontr ext qual stab
Рiвень пропозицГТ туристичних послуг на ринку uncontr ext quant unstab
Конкурен^я у сферi туризму contr ext qual unstab
Репута^я туристичного пiдприемства contr int qual stab
Таблиця 1. Класифшащя факторiв цiноутворення на туристичному niдnриeмствi
Джерело: складено автором на базi класифiкацiйних ознак [24]
Середнш час обслуговування замовлення
Юльюсть повторних замовлень юпентом туристично'1 послуги
Рис. 2. Декомпозицiя некшькюного показника "Яюсть туристично! послуги" на ктькюш показники
Джерело: розроблено автором.
Проте, експертн1 методи у формуванш ц1ни на тури-стичний продукт не дають розв'язок задач! ктькюного сп1вв1дношення р1вня показник1в процесу цЫоутворення на туристичний продукт, оск1льки його вихщш дан1 представляють собою ранги. Вони дозволяють встано-вити лише 1ерарх1ю показник1в в1дносно один одного, але зм1на рангу показника з часом не дасть картини динамки показника. Отримаш оц1нки характеризують значимють, а не р1вень показника, I не можуть бути вбудован в 1м1тац1йну модель, оск1льки являють собою значимють фактор1в, але не можуть характеризувати пропорцп, в яких останн сп1вв1дносяться один з одним.
1ншим способом врахування невизначених фактор1в е безпосередне моделювання процесу цшоутворення в умовах невизначеностк Б1льш1сть економ1ко-матема-тичних моделей цЫоутворення, як правило, не врахо-вують того факту, що багатьом чинникам, як1 характеризують процес формування цши на туристичний про-
дукт, властива невизначенють. Для моделювання та оптим1зацп д1яльност1 туристичного пщприемства, як правило, використовують класичн методи оптим1зацп, методи теорИ граф1в та мережевого планування, сис-теми штучного Ытелекту, нейронн1 мереж1, генетичн алгоритми тощо. Проте, нехтування невизначеними параметрами при моделюванн складних процеав дуже часто приводить до втрати адекватност1 математичноУ модел1 I як наслщок до нев1рних прогнозних результат1в д1яльност1 туристичного п1дприемства.
Економ1ко-математичне моделювання в умовах не-визначеност1 е довол1 складною задачею. Поняття не-визначеност1 е надзвичайно широким: вщ ч1тко1 вказ1вки меж I характеру зм1ни випадкових чинник1в до випадк1в з високим ступенем невизначеност1, в яких можна гово-рити лише про ппотези, що характеризують поведшку випадкових параметр1в (рис. 3).
Рис. 3. Класифкафя невизначеностi
Джерело: складено автором на основ1 [25, с. 17].
Найчаст1ше намагаються встановити законом1рност1 зм1ни випадкових величин, тобто знайти закон 1х розпо-д1лу, побудувати на його основ! математичну модель процесу, а дал1 - 1м1тац1йну модель у вигляд1 програми для ЕОМ. В 1м1тац1йному експеримент1 присутнють невизначених вплив1в моделюеться за допомогою випадкових чисел як основи для представлення р1зних ктькь сних та фшансових даних [26].
Однак, випадков1 величини - це далеко не единий зас1б урахування невизначених параметр1в системи.
Складн1 процеси, що проткають на туристичному пщприемства вимагають використання моделей в умовах стохастично1, неч1тко1, 1нтервально1, параметрично1, багатокритер1ально1 невизначеност1 для адекватного опису невизначеного характеру б1знес-процес1в його д1яльност1. Ще складн1шим е питання одночасного врахування р1зних тип1в невизначеност1 при постановц1 та проведенн1 1м1тац1йного експерименту.
Якщо необх1дн1сть обл1ку невизначених чинник1в е очевидною, то питання про типи невизначених параме-
трiв, способи Тх опису i застосування при моделювaннi процесу цшоутворення залишаеться вiдкритим. Зага-лом, у постановках задач оптимiзaцiТ управлшня можна видiлити тaкi основнi види невизначеностк
• невизнaченiсть даних, для яких вiдомi закони розподiлу iмовiрностi (стохастична невизнaченiсть) ;
• невизначенють даних, заданих у виглядi нечлжих чисел та нечiтких множин (нечлжа невизнaченiсть);
• невизнaченiсть даних, значення яких лежать у вщомих штервалах (iнтервaльнa невизнaченiсть);
• невизнaченiсть даних, значення яких залежать вщ деякого параметра (параметрична невизначенють);
• невизначенють даних, яка виражаеться необхщ-нютю одночасноТ оптимiзaцiТ декiлькох критерiТв (бага-токритерiaльнa невизнaченiсть).
Основнi напрями дослщження моделей в умовах невизнaченостi використовують методи стохастичноТ оптимiзaцiТ, теорiТ неч^ких множин, параметричноТ, ш-тервальноТ i бaгaтокритерiaльноТ оптимiзaцiТ.
Для прикладу розглянемо опис деяких невизначених величин, яга використовуються в моделях дiяльностi туристичного пщприемства.
Нехай ^¡п - мУмальна гальгасть фaхiвцiв вiддiлу
фiнaнсово-економiчного aнaлiзу та планування певноТ квaлiфiкaцiТ, яга на даний момент здатн забезпечити ягасний процес формування цiни на туристичний продукт; ¿тах - максимальна гальгасть вщповщних фaхiв-
цв, як можуть бути необхiдними при прогнозованому розширенн спектру туристичних напрямгав i обсягiв реaлiзaцiТ туристичних послуг. Тодо кiлькiсть фaхiвцiв з цшоутворення певноТ квaлiфiкaцiТ може бути задана штервальною величиною [¡п, ¿тах].
Фшансова дiяльнiсть завжди обмежена зверху бюджетом туристичного пщприемства, а знизу - величиною соць альних гаранта його ствроблшигав. Отже, змшы величини процесу фiнaнсового планування також вдало описуються за допомогою штервальноТ невизначеностк
З iншого боку величина фшансування е параметри-чною невизначеною величиною з параметром, що за-лежить вщ кiлькостi клiентiв туристичного пщприемства.
Формування туристичного продукту у необхщних обсягах залежить вщ галькост клiентiв, якi одночасно замовляють туристичний продукт. Природно, що ця гальгасть е випадковою величиною з нормальним законом розподту, математичне сподiвaння якого зб^аеть-ся iз серединою туристичного сезону.
Компетентнють фaхiвцiв, стратепю, репутaцiю туристичного пiдприемствa та iншi якiснi показники дуже складно оцшити в числовому еквiвaлентi. У цьому ви-падку параметр може бути виражений за допомогою лшгвютичноТ змiнноТ, тобто бути нечлжим числом.
Комплексний показник ефективност процесу упрaвлiння цiноутворенням на туристичному пщприемства вочевидь, включае велику кiлькiсть покaзникiв окремих субпроцеав, тобто задае бaгaтокритерiaльну цiльову функцю
У бiльшостi випaдкiв вибiр певного конкретного типу невизначеност нiчим не обумовлений i говорити про переваги чи недолги окремих типiв невизначених пара-метрiв е некоректним. ^м того, процеси дiяльностi туристичного пщприемства не е вщокремленими один вщ одного. Субпроцеси складних стратепчних процесiв можуть мати сптьы частини (входи, виходи, промiжнi ланки), описан моделями з рiзними типами невизнaченостi.
Висновки та дискуая. Як видно з результaтiв про-ведених дослiджень, формування оптимальноТ цши на туристичний продукт е складною економко-
математичною задачею, моделювання та розв'язування якоТ вимагае залучення висококвалiфiкованих фахiвцiв з рiзних галузей. Слщ зауважити, що система показнигав процесу цiноутворення не вiдрiзняеться значною динамiчнiстю. Це не означае, що ршення про певний склад показнигав приймаеться раз i назавжди. При кож-нiй суттевiй змiнi у входах, виходах, ресурсах процесу цшоутворення або змшах в метасистемi мережi проце-сiв туристичного пiдприемства визначений перелк по-казникiв повинен переглядатися. Однак, при науково обфунтованому пiдходi до формування цiни на туристичний продукт, при належному вимiрюваннi показнигав процесу цшоутворення та адекватшй штерпретаци Тх значень iнновацiйне туристичне пщприемство здатне забезпечити вдосконалення своеТ дiяльностi i пiдняти ТТ ефективнють на значно вищий рiвень.
Урахування невизначеност1 при формуваннi цiни на туристичний продукт дозволить будувати адекватн прогнози, на основi яких прийматимуться ефективнi рiшення вiдносно управлiння процесом цшоутворення на туристичному пщприемствк
Дискусшними та проблемними залишаються питан-ня програмноТ реалiзацiТ iмiтацiйноТ моделi управлшня цiноутворенням у дiяльностi туристичного пщприемства в умовах невизначеностк У дашй ситуацiТ необхiдним е зважений пщхщ до включення в модель доречноТ галь-костi невизначених параметрiв. При виборi рiвня склад-ностi моделi в умовах невизначеностi потрiбно перш за все керуватися практичним значенням результат !мь тацiйного моделювання.
Список використаних джерел
1. Михайл1ченко Г. I. Ыновацшний розвиток туризму : монограф1я / Г. I. Михайл1ченко. -К. : КиТв. нац. торг.-екон. ун-т, 2012. - 608 с.
2. Ткаченко Т. I. Сталий розвиток туризму: теор1я, методолопя, реапм б1знесу : монограф1я / Т. I. Ткаченко. - 2-ге вид., випр. та доповн.
- К. : КиТв. нац. торг.-екон. ун-т, 2009. - 463 с.
3. Mangion, M.-L., Durbarry, R., & Sinclair, M. T. (2005). Tourism competitiveness: price and quality. Tourism Economics, 11, 1, 45-68. DOI: http://dx.doi.org/10.5367/0000000053297202.
4. Meyer, D. (2003). What Price Tourism? Development Policy Review, 21, 3, 383-387. DOI: http://dx.doi.org/10.1111/1467-7679.00216.
5. Ogonowska, M. (2011), Sustainable Tourism Products Distribution: Optimal Pricing and Branding Strategies, e-Review of Tourism Research, Texas A&M University, no. 9 (3), pp. 96-106.
6. Богуславський О. Основы способи класифкацп та особливост1 застосування метод1в цшоутворення в УкраТш / О. Богуславський. -Вюник КиТвського нацюнального ушверситету 1мен1 Тараса Шевченка. Економка. - 2014. - № 12 (165). - С. 52-58. DOI: http://dx.doi.org/ 10.17721/1728-2667.2014/165-12/2.
7. Цшоутворення як основа ефективност1 функцюнування пщпри-емств та чинник пщвищення добробуту населення : монограф1я / за ред. А. В. Череп. - Запор1жжя : ЗНУ, 2011. - 288 с.
8. Чорноус Г. Оптим1зац1я цшоутворення на основ! моделей ште-лектуального аналюу даних / Г. Чорноус, С. Рибальченко. - Вюник КиТвського нацюнального ушверситету мен Тараса Шевченка. Економ!-ка. - 2015. - № 7 (172). - С. 11-14. DOI: http://dx.doi.org/10.17721/1728-2667.2015/172-7/7.
9. Блюмин С. Л. Модели и методы принятия решений в условиях неопределенности / С. Л. Блюмин, И. А. Шуйкова. - Липецк : ЛЭГИ, 2000. - 139 с.
10. Вощинин А. П. Оптимизация в условиях неопределенности / А. П. Вощинин, Г. Р. Сотиров. - Москва-София : МЭИ, Техника, 1989. - 224 с.
11. Глонь О. В. Моделювання систем керування в умовах невизначеност : монографга / О. В. Глонь, В. М. Дубовой. - Вшниця : УЫВЕРСУМ, 2004. - 169 с.
12. Алтунин А. Е. Модели и алгоритмы принятия решений в нечетких условиях / А. Е. Алтунин, М. В. Семухин. - Тюмень : ТюмГУ, 2000. - 352 с.
13. Ермольев Ю. М. Методы стохастического программирования / Ю. М. Ермольев. - М. : Наука, 1976. - 240 с.
14. Кофман А. Введение в теорию нечетких множеств / А. Кофман.
- М. : Радио и связь, 1982. - 432 с.
15. Юдин Д. Б. Задачи и методы стохастического программирования / Д. Б. Юдин. - М. : Сов. радио, 1979. - 392 с.
16. Ястремский А. И. Стохастические модели математической экономики / А. И. Ястремский. - К. : Вища школа, 1983. - 127 с.
17. Поляк Б. Т. Оценивание параметров в линейных многомерных системах с интервальной неопределенностью / Б. Т. Поляк, С. А. Назин // Проблемы управления и информатики. - 2006. - № 1. - С. 103-115.
18. Вильямс Н. Н. Параметрическое программирование в экономике / Н. Н. Вильямс. - М. : Статистика, 1976. - 104 с.
19. Васильев С. Н. Методы и алгоритмы многокритериальной оптимизации на основе нестрогих ранжировок альтернатив по частным критериям и опыт компьютерной реализации / С. Н. Васильев, Ю. В. Котлов // Проблемы управления и информатики. - 2006. - № 1. - С. 28-38.
20. Прийма С. С. Модель прогнозування цши на основ! нечiткоí' ло-пки / С. С. Прийма // Вюник Льв1вського ушверситету. Сер1я економ1чна. - Льв1в : ЛНУ 1меш 1вана Франка, 2004. - Випуск 33. - С. 158-163.
21. Агафонова Л. Г. Туризм, готельний та ресторанний б1знес: Ц1-ноутворення, конкуренц1я, державне регулювання / Л. Г. Агафонова, О. е. Агафонова. - К. : Знання УкраГни, 2002. - 358 с.
22. Тормоса Ю. Г. Цши та цшова полггика / Ю. Г. Тормоса. - К. : КНЕУ, 2001. - 122 с.
23. Лю Б. Теория и практика неопределенного программирования : пер. с англ. / Б. Лю. - М. : БИНОМ, 2005. - 416 с.
24. Колесников О. В. Цшоутворення / О. В. Колесников. - 4-те вид. перероб. та доп. - К. : ЦУЛ, 2010. - 156 с.
25. Вгглшський В. В. Аналiз, моделювання та управлшня економiч-ним ризиком / В. В. Вгглшський, П. I. Верченко. - К. : КНЕУ, 2000. - 292 с.
26. Горелова Г. В. Когнитивный подход к имитационному моделированию сложных систем / Г. В. Горелова // Известия ЮФУ. Технические науки. - 2013. - № 3. - С. 239-250.
Надшшла до редакцп 30.11.15
Н. Сагалакова, канд. экон. наук, доц.
Киевский национальный торгово-экономический университет, Киев, Украина
КЛАССИФИКАЦИЯ НЕОПРЕДЕЛЕННОСТИ КЛЮЧЕВЫХ ФАКТОРОВ ЦЕНООБРАЗОВАНИЯ В СФЕРЕ ТУРИЗМА
Исследованы специфические характеристики непроизводственных процессов в сфере туризма. Проанализированы особенности процесса ценообразования на туристическом предприятии. Идентифицированы основные проблемы при внедрении модели формирования оптимальной цены на туристический продукт. Проведена классификация факторов ценообразования на туристическом предприятии. Дано интерпретацию основным типам неопределенных параметров, которые оказывают влияние на цену туристического продукта.
Ключевые слова: неопределенность; процесс ценообразования; туристический продукт; туристическое предприятие.
N. Sagalakova, Phd in Economic, Associate Professor
Kyiv National University of Trade and Economics, Kyiv, Ukraine
THE CLASSIFICATION OF UNCERTAINTY OF THE KEY FACTORS PRICING IN TOURISM SPHERE
Specific characteristics of non-productive processes in the sphere of tourism and their difference from processes of the production sphere are investigated. Features of the pricing process at the tourism enterprise are analyzed. The main problems at implementation of model of the optimum price formation of a tourism product are identified. Classification of factors of pricing at the tourism enterprise is constructed. For the comparative analysis all factors of influence on pricing process, it is possible to divide into groups on the following classification signs: controllability (controllable and uncontrollable); accessory to system (internal and external); quantification (quantitative and qualitative); stability (stable and unstable).
Interpretation to the main types of uncertain parameters, which exert impact on the price of a tourism product, is given. The accounting of uncertainty of the price when forming a tourism product will allow to construct adequate forecasts on the basis of which effective decisions concerning management of the pricing process at the tourism enterprise will be made.
Keywords: uncertainty, pricing process, tourism product, tourism enterprise.
Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Economics, 2015; 12(177): 60-68
УДК 338.1
JEL C5, Q42
DOI: http://dx.doi.org/10.17721/1728-2667.2015/177-12/8
О. Черняк, д-р екон. наук, проф., Я. Фаренюк, економют КиТвський нацюнальний ужверситет iмeнi Тараса Шевченка, КиТв
ДОСЛ1ДЖЕННЯ ОБСЯГ1В 1НВЕСТУВАННЯ В "ЗЕЛЕНУ ЕНЕРГЕТИКУ" СВ1ТУ
Стаття мстить результати вивчення сучасного досвiду пров/'дних кра/н свту у розвитку вiдновлювальних ене-ргетичних технологй. Наведено класифкацю вiдновлювальних джерел енерги. У статт/' було до^джено сучасн тенденци та перспективи розвитку втроенергетики, сонячно/ енергетики, гiдроенергетики, бiоенергi/ та геотермально/ енерги. Авторами було проаналiзовано рiзнi нацональн стратегизалучення /нвестицш у "зелену" енергети-ку. Складено рейтинг 10 кра/н з найбльшими нвестицями в альтернативну енергетику. Досл/'джено нвестици роз-винених кра/н та кра/н, що розвиваються, залежно в/'д типу вiдновлюваних джерел енерги. Побудовано модель для до^дження та прогнозування нвестицй у вiдновлювальну енергетику на основi щор/'чних даних за перод 1990-2012 рокв. Також застосовано так методи, як плинне середне, експоненцальне згладжування, метод ХолтаВнтерса та рiзнi типи трендiв на основi квартальних даних за 2004-2014 роки.
Ключовi слова: альтернативна енергетика, вiдновлювальнi джерела енерги, нвестици, "зелена енергетика", ре-грес йний анал з.
Постановка проблеми. У свпгл зростаючих цЫ на енергоносп i тих масштабних завдань, яга диктуе нам зммна шмату, тема вщновлювальних джерел енерги (ВДЕ) стала одыею з головних на пс^тичнм аренг Вщ-новлювальш види енерги спираються на невичерпн джерела е еколопчно чистими та являють собою най-меншу небезпеку для здоров'я людей. До ВДЕ вщно-сяться: енерпя веру, бюенерпя, сонячна енерпя, пдро-енерпя та геотермiя. Вс вони разом узят потенцмно здатн поступово замЫити викопш енергоносп, за рахунок автономного використання забезпечити електроенерпею людей, яга проживають далеко вщ комунальних мереж, а також в регюнах, яга потерпають вщ нест^ води - гара-нтувати цтком надмне постачання питною водою. ВДЕ можна використовувати для виробництва електроенергп i тепла, а також для пересування. Якщо вп"ер i сонце як
джерела електроенергп дають рiзний за обсягом ганце-вий продукт в залежност вщ погодних умов, то бюенерпя, гщроенерпя i геотермальна енерпя е такими джере-лами, яга майже не змЫюються i пщдаються накопичен-ню i регулюванню. Таким чином, в цлому це дозволяе забезпечити надмне i безперебмне енергопостачання. ^м того, завдяки надзвичайно широкому дiапазону по-тужностей (вiд лiчених Вт до сотень МВт) вiднсвлювальнi види енергп можна легко адаптувати пщ будь-який тип послуг, пов'язаних з енергопостачанням. Практично в ксжнiй краУ iснують мiсця, привабливi для використання найрiзноманiтнiших видiв вiднсвлювальнсí енергп.
Здатнють атмосфери абсорбувати забруднення без будь-яких небезпечних наслщгав давно вичерпана. Ви-користовуючи ВДЕ, ми маемо справу з джерелами енергп, яга не видтяють забруднень i постшно оновлюють-
© Черняк О., Фаренюк Я., 2015
