CC BY
161
Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Economics, 2015; 12(177): 49-54
JELQ180
УДК 338.439
DOI: http://dx.doi.org/10.17721/1728-2667.2015/177-12/6
Г. Прунцева, канд. екон. наук Голова ГО 'Чнституцюнальж реформи", КиТв
АНАЛ1З ЧИННИК1В РОЗВИТКУ АГРАРНО1 СФЕРИ В КОНТЕКСТ1 ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
ПРОДОВОЛЬЧО! БЕЗПЕКИ КРА1НИ
У статт/' проаналiзовано основн проблеми розвитку аграрноi сфери економши. Проаналiзовано основн чинники впливу на забезпечення продовольчоi безпеки краТни. Представлено класифiкацiйнi ознаки чинниюв впливу на забезпе-чення продовольчоi безпеки краТни. Запропоновано напрями розвитку аграрноi сфери в контекстi забезпечення продовольчоi безпеки крани.
Ключовi слова: економiчна полтика, аграрний сектор економши, продовольча безпека.
Вступ. 1сную^ напрями розвитку аграрноТ сфери в контекст забезпечення продовольчоТ безпеки зумовле-н основними потребами населення в життево-необ-хщних продуктах харчування, демографiчними проце-сами в економщ^ соцiально-економiчним станом розвитку краТни, глобалiзацiйними тенденцiями в свтэвому господарствi. Вплив негативних факторiв зовншнього середовища обумовлюе необхiднiсть в удосконаленш iснуючого механiзму забезпечення продовольчоТ безпеки, розробки Ыновацмних iнструментiв пщвищення ефе-ктивностi функцiонування аграрноТ сфери економки та моделювання стратегiчних напрямш розвитку аграрноТ сфери вiдповiдно до сучасних вимог свтэвого ринку. Необхщнють забезпечення ефективностi реалiзацiТ стра-тепчних напрямiв розвитку аграрноТ сфери iз вiдповiдним забезпеченням продовольчоТ безпеки краТни в сучасних умовах господарювання обумовлюе актуальнють досль джуваноТ тематики. Метою статт е виокремлення та аналiз чиннигав розвитку аграрноТ сфери в контекст забезпечення продовольчоТ безпеки краТни з визначенням вщповщних класифiкацiйних ознак та формулюванням рекомендацiй щодо напрямiв розвитку аграрноТ сфери в контекст забезпечення продовольчоТ безпеки краТни.
Огляд л^ератури. Проблемам пошуку напрямiв розвитку аграрноТ сфери присвячували своТ прац вида-тнi украТнськi вченi П. Саблук, В. Власов, О. Бторус, О. Гойчук, Н. Дашк, Н. Буга, Н. Клима, С. Бляшук. П. Саблук, В. Власов, О. Бторус зазначають, що клю-човими характеристиками продовольчоТ безпеки е: до-ступнють, можливiсть, сталiсть i використання продо-вольства, якi багато в чому залежать не тльки вщ зрос-тання виробництва аграрноТ продукци, а й вiд торгове-льноТ полiтики [10, с. 3]. Н. Дашк зазначае, що важли-вють аграрного сектору економiки обумовлюеться об'ективною реальнiстю - iснуванням потреб людей в продуктах харчування i продуктах першоТ необхiдностi. До основних проблем розвитку аграрного сектору еко-номки Н. Данiк вiдносить наступнi чинники: вщсутнють достатнього рiвня наукового обгрунтування економiчних реформ i надмiрну заполiтизованiсть процесу Тх реаль зацiТ, нерегульовану державою лiбералiзацiю цiн вна-слщок чого штучно втрачае купiвельну спроможнють не тiльки сiльськогосподарське виробництво, а й населення, потужний вплив на ринок продукци АПК економки сусщшх европейських держав, що знижуе конкуренто-здатнють вiтчизняного виробника на внутршньому ринку [5]. Н. Буга юнук^ проблеми аграрного сектора еко-номiки подiляе на проблеми нацюнального рiвня, проблеми репонального рiвня та проблеми суб'ектiв господарювання. До проблем нацюнального рiвня Н. Буга вщносить наступнi проблеми: виснаженють чорноземiв та зменшення родючост земель, низький рiвень Ывес-тування у розвиток аграрного сектору тощо. До проблем репонального рiвня Н. Буга вщносить наступш
негативш фактори впливу на можливють розвитку аграрноТ сфери в контекст забезпечення продовольчоТ безпеки краТни: зменшення ктькост ст i селищ мюького типу, неналежнi умови життя сiльських мешканцiв, за-непад со^альноТ iнфраструктури сiл, погiршення демо-графiчноТ ситуацiТ, "старЫня" кадрiв, що здшснюють сiльськогосподарську дiяльнiсть тощо. До проблем су-б'ектiв господарювання Н. Буга вщносить наступш проблеми: низька конкурентоспроможнють продукци на зовшшшх ринках, невщповщнють ТТ мiжнародним стандартам якост, низька ефективнiсть пiдприемств, зно-шена та примiтивна технологiчна база, висок цiни на пальне, тощо [1, с. 69]. Таким чином, важливють аграрного сектору економки обумовлюеться об'ективною реальнютю - юнуванням потреб людей в продуктах харчування, а функцюнування аграрного сектору еко-номiки пiддаеться впливу негативних чиннигав зовнш-нього середовища, що зумовлюють юнування проблем розвитку аграрного сектору економки.
Методологiя дослiдження. В робот буде викорис-товуватись системний пщхщ до аналiзу чинникiв впливу на систему продовольчоТ безпеки краТни, дiалектичний метод тзнання, сучаснi концепцiТ формування стратеп-чних напрямiв розвитку аграрноТ сфери.
Основы результати. Дiючi положення стратепчних напрямiв розвитку аграрноТ сфери мають на мет вирь шення основних завдань забезпечення продовольчоТ безпеки населення та основних проблем розвитку аграрного сектору економки. Основш проблеми розвитку агарного сектору економки визначен у розпорядженнi Кабiнету МУст^в УкраТни "Стратепя розвитку аграрного сектору економки УкраТни до 2020р." вщ 17 жовтня 2013 р. № 806-р (далi - Стратепя розвитку аграрного сектору). До основних проблем аграрноТ сфери еконо-мки, згiдно iз Стратегiею розвитку аграрного сектору, вщносяться наступнi проблеми:
• нерiвномiрнiсть розвитку рiзних форм господарювання (укг^в) при послабленнi позицм середньо-розмiрного виробника внаслiдок створення для рiзних за розмiрами та со^альним навантаженням економiч-них суб'ектв формально однакових, але не рiвних умов господарювання;
• недостатнiсть нормативно-правових засад та вщсутнють мотиваци до коопераци та укрупнення дрiб-них стьськогосподарських виробникiв в рамках стьсь-ких громад, низька товарнiсть виробництва продукци;
• нестабтьш конкурентнi позици вiтчизняноТ сть-ськогосподарськоТ продукцiТ та продовольства на зов-нiшньому ринках через не завершення процесiв адап-тацiТ до европейських вимог щодо якост та безпечностi сiльськогосподарськоТ сировини та харчових продуктв;
• низьк темпи технiко-технологiчного оновлення виробництва;
© Прунцева Г., 2015
• ризики збiльшення виробничих витрат через зростання зношеностi техшки, переважання викорис-тання застарiлих технолопй, при зростаннi вартостi невiдновлювальних природних ресурав в структурi со-бiвартостi;
• вiдсутнiсть мотивацií виробникiв до дотримання агроеколопчних вимог виробництва;
• обмежена емнють внутрiшнього ринку стьсько-господарськоí продукцií та продовольства;
• недостатня ефективнють самоорганiзацií та са-морегулювання ринку сiльськогосподарськоí продукцií та продовольства;
• незавершенють земельно!' реформи тощо [11].
Виршення визначених проблем дозволить мiнiмiзу-
вати негативний вплив чинниюв зовнiшнього середо-вища (Ыфляцмних процесiв в економiцi, вiдсутнiсть пщтримки сiльськогосподарського виробника в склад-них економiко-полiтичних умовах тощо) та забезпечити конкурентноздатнють украíнськоí продукцií як на внут-рiшньому так i на зовншньому ринках.
Н. Клима та С. Бляшук виокремлюють наступнi про-блеми розвитку аграрного сектору економки: недоскона-лiсть логiстики зберiгання, ыфраструктури аграрного ринку i, як наслщок, значнi втрати продукцп; використан-ня застартого обладнання, технiки, що призводить до ризику зб^ьшення виробничих витрат; неповна адапто-ванiсть вiтчизняноí продукцп до умов мiжнародного ринку, а також певна невщповщнють вимогам щодо якост та безпечностi сировини та харчових продукпв [7, с. 77].
Ми пщтримуемо позицiю авторiв i вважаемо, що при розробц стратегiчних напрямiв розвитку аграрноí сфе-ри мають бути включенi положення щодо усунення визначених негативних чинниш. Необхщно зазначити, що визначен проблеми розвитку аграрного сектору еконо-мiки здiйснюють негативний вплив на рiвень продово-льчоí безпеки кражи, осюльки через застосування вп--чизняними пщприемствами застарiлоí технiки та технолога виробництва сiльськогосподарськоí продукцп упо-
вiльнюeться темп виробництва життeво-необхiдних для оргаызму людини продуктiв харчування та попршуеться якiсть виробленоТ продукцп', непрошформованють зна-чноТ частини вiтчизняних стьськогосподарських вироб-никiв про кон'юнктуру ринш та умови ведення бiзнесу в галузi призводить до застосування невiрних Ыструмен-тiв стратегiчного розвитку, вщсутнють мотиваци вироб-никiв до дотримання агроеколопчних вимог виробництва призводить до попршення якост грунтiв та навколи-шнього середовища, що вщображаеться на рентабель-ностi виробництва, зменшення кiлькостi сiл, селищ мь ського типу та неналежн умови життя сiльських мешка-нцiв призводять до вщсутност на стьськогосподарсь-ких пщприемствах працiвникiв належноТ квалiфiкацiТ.
Окрiм вищезазначених негативних факторiв впливу на рiвень продовольчоТ безпеки основними загрозами продовольчм безпецi УкраТни е незбалансоване спожи-вання продуктiв харчування населенням; низький рь вень споживання продуктiв тваринного походження в енергетичному рацюш населення; висока частка витрат домогосподарств на продукти харчування у структурi Тх загальних витрат; висока диферен^а^я вартосл харчування за соцiальними групами; низька емнють внут-рiшнього ринку за окремими продуктами харчування; зростання цш на стьськогосподарську продукцiю на внутршньому ринку [12].
Однiею iз основних проблем забезпечення продовольчоТ безпеки е якють продовольства, яке постачаеться на споживчий ринок, особливо з огляду на те, що значн територп УкраТни постраждали вщ рiзних техногенних забруднень. Зниження рiвня продовольчого споживання в кльксному i якiсному вимiрах е однею з причин зменшення природного приросту населення, тривалост його життя, попршення Ыших показникiв життедiяльнос-тi населення як головноТ продуктивноТ сили. Визначен вище основнi проблеми забезпечення продовольчоТ безпеки представлен у таблицi 1.
Таблиця 1. Основы проблеми продовольчоТ безпеки
PiBeHb Проблеми
Суб'екти господарювання - низька конкурентоспроможнють продукц1Т на зовжшых ринках, нев1дпов1дн1сть ТТ м1жнародним стандартам якост1; - низька ефективнють пщприемств; - зношена та прим1тивна технолог1чна база; - висок1 ц1ни на пальне, пос1вний матер1ал, висока соб1варт1сть виробництва; - низька Ыновацмна активн1сть п1дприемств тощо.
Регiональний рiвень - зменшення к1лькост1 с1л 1 селищ мюького типу; - неналежн1 умови життя стьських мешканц1в; - занепад соцiальноТ 1нфраструктури с1л; - попршення демографiчноТ ситуацiТ; - вiдсутнiсть кадрiв, що здiйснюють сiльськогосподарську дiяльнiсть; - забрудненють земель; - низька Ывестицшна привабливiсть регiонiв тощо.
Нацiональний рiвень - виснаженють чорноземiв та зменшення родючостi земель; - низький рiвень iнвестування у розвиток аграрного сектору; - зростання залежност вщ державних iнвестицiй; - недосконала нормативно-правова база; - вщсутнють науково-обгрунтованих економiчних реформ, надмiрна запол^изованють; - зростання обсягiв iмпортноТ продукцп, незахищенють вiтчизняних виробникiв; - вщсутнють необхщного рiвня державноТ пiдтримки та стимулювання ЫновацмноТ та iнвестицiйноТ дiяльностi тощо.
Свiтовий рiвень - природнi та полiтичнi катаклiзми; - громадянськi вiйни; - неповноцЫне харчування значноТ частини населення краТн, що розвиваються, - нерiвномiрний розподт юнуючого в свiтi продовольства тощо.
Джерело: складено автором на основ! даних [1], [5], [7], [11], [12]
Виходячи iз визначених проблем розвитку аграрноТ сфери економки можна виокремити основы чинники впливу на рiвень забезпечення продовольчоТ безпеки
краТни: свтовий рiвень (розподт продовольства в свiтi, рiвень харчування населення краТн, що розвиваються, природы та полiтичнi катаклiзми, вiйни), нацюнальний
рiвень (обсяги iнвестування у розвиток аграрного сектору економки, рiвень державноТ пiдтримки, стимулю-вання ЫновацмноТ та iнвестицiйноí дiяльностi тощо), регюнальний рiвень (рiвень життя мешкан^в мiст, сiл i селищ, демографiчна ситуацiя, рiвень iнвестицiйноí при-вабливост регiонiв тощо), суб'екти господарювання (рь вень технологiчного оснащення виробникiв стьськогос-подарськоТ продукцií, якiсть виробленоТ стьськогоспо-дарськоТ продукцií, рiвень собiвартостi продукцп тощо).
На основi проведеного анагмзу лiтературних джерел та дiючих положень стратепчних напрямкiв розвитку можна зробити висновок, що юнуюч проблеми розвитку аграрноТ сфери в контекстi забезпечення продовольчоТ безпеки можна подiлити на чотири основы рiвнi: проблеми суб'ек-тiв господарювання, проблеми регiонального рiвня, проблеми нацiонального рiвня та проблеми свппвого рiвня. Наочне вщображення основних рiвнiв проблем аграрноТ сфери економки в контекстi забезпечення продовольчоТ безпеки населення краТни представленi на рисунку 1.
Проблеми свтового рiвня
Проблеми нацiонального рiвня
Проблеми продовольчоТ безпеки
Проблеми суб'ек™ господарювання
Проблеми регiонального рiвня
Рис. 1. Iснуючi рiвнi проблем аграрноТ сфери економiки в контекстi забезпечення продовольчоТ безпеки населення краТни
Джерело: власнi розробки
Б. Ковалюк зазначае, що на формування системи продовольчоТ безпеки впливають ряд негативних фак-торiв. 1х потрiбно розглядати в ракурс факторiв прямого впливу: економiчна стагнацiя, природнi катаклiзми, вiйськовi дií. 1х негативний вплив при адекватшй реакцií з боку державних Ыститупв може бути нiвельований. Тага виклики е проблемою нацiонального масштабу, хоча потрiбно зауважити, якщо краТна вiдiграе значну роль на свппвому продовольчому ринку, то наслiдки будуть вiдчутнi в глобальному масштабi [8].
До факторiв непрямого впливу Ковалюк Б.1. вщно-сить демографiчну ситуацю в свiтi, проблему змiни шмату внаслщок антропогенноТ дiяльностi, зменшення поавних площ за рахунок деградацií орних земель та розширення людських поселень, тенден^я до збть-шення обсягв використання частини продовольства в промислових цтях. Слiд зазначити, що фактори непрямого впливу мають глобальний характер. Вплив Ыститупв держави на них е обмеженим. А вщтак, держава мае формувати систему продовольчоТ безпеки краТни з врахуванням даних обставин [8].
Б. Ковалюк виокремлюе чинники за класифкацмною ознакою "напрями впливу". В юнуючих лтературних джерелах рiзнi автори виокремлюють рiзноманiтнi кла-сифкацшш ознаки чинникiв забезпечення продовольчоТ безпеки. О. Зеленська, С. Зеленський та Н. Алешупна запропонували наступну класифка^ю факторiв продовольчоТ безпеки краТни:
• за крилем суб'ективносп: об'ективнi та суб'ективнi;
• за положенням щодо об'екта впливу: зовшшш та внутрiшнi;
• за наслщками впливу: позитивнi та негативш;
• за змiстовною сутнiстю: природы, економiчнi, со-цiальнi, полiтичнi i управлiнськi, екологiчнi [6, с. 218].
За положенням щодо об'екту впливу О. Зеленська, С. Зеленський та Н. Алешупна виокремлюють зовшшш
та внутршш фактори, що мають вплив на рiвень забезпечення продовольчоТ безпеки в краТш. Зовшшш фактори являють собою умови глобального характеру, дiя яких обумовлена загальносвппвими тенден^ями або параметрами загальнодержавного розвитку продово-льчих систем. До зовшшшх факторiв група авторiв вщ-носить наступш фактори:
• зовнiшнi фактори, що визначають продовольчу безпеку на нацюнальному рiвнi: вiйськово-полiтична та соцiально-економiчна ситуацiя в свiтi, стан розвитку св^ового АПК; кон'юнктура свiтових продовольчих рин-кiв, ринкiв енергоносiíв тощо; розвиненють свiтовоí тор-говельноТ i транспортноТ iнфраструктури; вимоги укла-дених мiжнародних i мiждержавних угод та мiжнародних органiзацiй, членом яких е УкраТна; митна полiтика по-тенцмних iмпортерiв продовольчоТ продукцií тощо;
• зовшшш фактори, сптьш для обох рiвнiв продовольчоТ безпеки: чисельнють населення та його стате-во-вкова структура; спiввiдношення сiльського та мюь-кого населення; рiвень доходiв населення та Тх дифе-ренцiацiя; питома вага витрат домогосподарств на про-дукти харчування тощо;
• зовшшш фактори, що визначають продовольчу безпеку на регюнальному рiвнi: рiвень та динамка клю-чових макроекономiчних показнигав, загальноекономiчна ситуацiя в краíнi; стабтьнють полiтичноí ситуацií в краíнi; ефективнють бюджетноТ, податковоТ, митноТ, цiновоí, кредитноТ, iнновацiйно-iнвестицiйноí полiтики тощо.
До внутршшх факторiв О. Зеленська, С. Зеленський та Н. Алешупна вщносять наступш фактори:
• внутршш фактори, що визначають продовольчу безпеку на нацюнальному рiвнi: спрямованють та ефективнють полiтики профiльного мiнiстерства та сумiж-них вiдомств; державнi програми в агропродовольчм сферi; полiтика регулювання доходiв суб'ектiв агробiз-несу тощо;
• внутрiшнi фактори, сптьы для обох piBHiB продовольчо!' безпеки: агрокшматичш ресурси; земельнi ресурси; водш ресурси; piвень розвитку i структура продовольчого комплексу вщповщного рангу; забезпе-ченiсть фiнансовими ресурсами пщприемств продовольчого комплексу тощо;
• внутршш фактори, що визначають продовольчу безпеку на репональному piвнi: спецiалiзацiя pегiону та його роль у мiжpегiональному подiлi пpацi; пpiоpитети та ефективнють продовольчоТ полiтики держадмЫют-рацм та оpганiв мiсцевого самоврядування тощо.
За положенням щодо об'екту впливу О. Гойчук також виокремлюе зовшшш та внутpiшнi фактори впливу на piвень продовольчоТ безпеки краТни. До числа внутршшх фактоpiв О. Гойчук вщносить стан агропромислового виробництва, можливють чи, навпаки, неможливють продовольчого забезпечення власними продовольчими ресурсами в перюди несприятливих погодних умов, сти-хмних лих або при попршенш економiчноï ситуаци, поль тичнiй нестабiльностi в сусптьствк В умовах економiки переходного пеpiоду, недосконалостi i неpозвиненостi основних ринкових Ыституцм це призводить до piзкого погipшення в системi взаемоди попиту i пропозици продовольчого забезпечення населення. Особливу загрозу продовольчм безпещ на думку О.1. Гойчук, завдае ско-рочення виробничого потен^алу АПК в зв'язку зi зни-женням pодючостi гpунтiв, вибуттям основних виробни-чих фондiв без Тх поповнення, згортанням виробництва частини галузей. До зовшшшх фактоpiв впливу на piвень продовольчоТ безпеки краТни вщносяться зовнiшнi загро-зи, якi можливi в умовах надмipноï вiдкpитостi економки, нерегульованоТ державою зовнiшньоекономiчноï дiяль-ност, що може призвести або до неконтрольованого експорту стьськогосподарськоТ' продукци i дестабозаци продовольчого ринку, або до значного iмпоpту продовольчоТ продукци, який в умовах кризи нацюнального аграрного сектору обумовлюе витюнення втизняного това-ровиробника iз внутршнього ринку [4, с. 141].
За крилем об'ективностi О. Зеленська, С. Зеленсь-кий та Н. Алешупна, виокремлюють фактори, що е даню-тю продовольчоТ системи i Тх наявнють чи вiдсутнiсть не залежать вщ бажань i можливостей кеpiвних систем:
• об'ективнi фактори, що визначають продовольчу безпеку на нацюнальному piвнi;
• об'ективнi фактори, сптьш для обох piвнiв продовольчоТ безпеки;
• об'ективш фактори, що визначають продовольчу безпеку на репональному piвнi.
За кpитеpiем суб'ективностi О. Зеленська, С. Зелен-ський та Н. Алешупна, виокремлюють фактори, що фо-рмуються, переважно, пiд впливом людського фактора i можуть поpiвняно легко трансформуватись з плином часу i залежно вщ можливостей управлшськоТ' системи:
• суб'ективнi фактори, що визначають продовольчу безпеку на нацюнальному piвнi;
• суб'ективш фактори, сптьш для обох piвнiв продовольчоТ безпеки;
• суб'ективш фактори, що визначають продовольчу безпеку на репональному piвнi [6, с. 219].
Ми згодш з авторами щодо необхщност подту чин-ниюв впливу на piвень забезпечення продовольчоТ безпеки в залежност вщ Тх кеpованостi (тобто тих факто-piв, що не залежать вщ кеpiвних систем та тих факто-piв, що знаходяться пiд впливом людського фактору) i вважаемо, що даний вид класифкацмноТ' ознаки доць льно визначати як виокремлення фактоpiв за ступенем керованост (кеpованi чинники та некероваш чинники).
О. Варашна пропонуе подiляти чинники за характером впливу на систему продовольчоТ' безпеки на стабь
лiзуючi (чинники, що сприяють еволюцмному розвитку та пщвищенню стiйкостi системи продовольчоТ безпеки) та деструктивы (чинники, що знижують загальний piвень сшкост системи). До фактов, що мають деструктивний вплив на piвень продовольчоТ безпеки вщносяться чинники за наступними класифкацмними кpитеpiями загроз пpодовольчiй безпецi: за сферою виявлення (джерело, сфера прояву), за характерними ознаками (час виник-нення, систематичнють прояву, ступiнь комплексности вiдношення до дiяльностi людини, iмовipностi виникнен-ня, можливiсть прогнозування), за наслщками (величина завданого (очiкуваного) збитку, масштаб дiяльностi) [2, с. 73]. Ми згодш з пози^ею О. ВарашноТ' вiдносно необхщ-ностi подту чиннигав в залежностi вiд характеру впливу на систему продовольчоТ безпеки.
О. Зеленська, С. Зеленський та Н. Алешупна зазна-чають, що осктьки piзнi фактори можуть справляти як позитивний, так i негативний вплив на систему продовольчоТ безпеки з точки зору досягнення ïï мети, всю сукупнють фактоpiв можна подтити за наслщками такого впливу. Цей подт е дуже простим, але не слщ забу-вати, що оды й т самi фактори, не змЫюючи напряму i сили дiï, можуть мати змЫш в час наслщки впливу на систему продовольчоТ безпеки [6, с. 221]. Ми пщтриму-емо пози^ю автоpiв i вважаемо, що фактори впливу на piвень продовольчоТ безпеки необхщно класифкувати за наслiдками впливу на позитивы та негативш.
За змiстовною сутнютю О. Ваpаксiна виокремлюе наступш фактори, що впливають на продовольчу безпеку держави: економiчнi (економiчна модель держави, Ывес-тицiйна полiтика, мехашзм державно!' пiдтpимки АПК, концепцiя розвитку АПК), со^альш (здоров'я, демографь чна ситуа^я, доходи населення, pелiгiйнi традици), при-pоднi (клiматичнi ресурси, площi та стан с-г угiдь, еколо-гiчна ситуацiя, воднi ресурси, лiсовi теpитоpiï), технолоп-чнi (iнновацiйнi процеси, прогресивш технологiï, селекцiя у рослинниф^ та тваpинництвi) [3, с. 32].
За зм^овною сутнiстю О. Зеленська, С. Зеленський та Н. Алешупна виокремлюють наступш фактори: природ-ш, економiчнi, соцiальнi, полiтичнi та упpавлiнськi, еколоп-чнi. Пiд природними факторами автори розумють природ-ний потенцiал АПК, який можна трактувати як сукупнють природних умов i ресурав, що його забезпечують.
До економiчних фактоpiв група автоpiв вiдносить наступнi фактори:
• економiчнi фактори, що визначають продовольчу безпеку на нацюнальному piвнi;
• економiчнi фактори, спiльнi для обох piвнiв продовольчоТ безпеки;
• економiчнi фактори, що визначають продовольчу безпеку на репональному piвнi.
М. ОдЫцов вважае, що до основних фактоpiв, що забезпечують piвень продовольчоТ безпеки вiдносяться наступнi групи фактоpiв: охорона земельних pесуpсiв, зменшення деградаци земельних pесуpсiв, рекультива-^я земель, обсяг внесених добрив, технологи обробпжу землi, законодавство, створення резервного фонду еколопчно безпечного продовольства, бюджетне фь нансування, повернення кредитних ресурав, встанов-лений обсяг закупок, обсяг виробництва еколопчно безпечноТ сiльськогосподаpськоï продукци, стан засобiв виробництва, державна пщтримка, piвень спецiалiзацiï pегiонiв, законодавча база, попит на еколопчно чист продукти, природно - кшматичш умови, доступ населення до еколопчно безпечного продовольства, piвень доходiв населення, пропози^я ринку, piвень цiн продовольства, якють пpодуктiв, piвень споживання еколопчно безпечних продуктв [9].
До вищезазначених класифiкацiйних ознак, на наш погляд, необхiдно додати класифкацшну ознаку "за ступенем впливу". За ступенем впливу ми виокремлю-емо фактори, що суттево здмснюють вплив на рiвень продовольчоТ безпеки в краТш, фактори, що здшснюють помiрний вплив на рiвень забезпечення продовольчоТ безпеки та фактори, що несуттево здмснюють вплив на рiвень продовольчоТ безпеки в краíнi.
На основi виокремлених проблем розвитку аграрноТ сфери економiки в контекстi забезпечення продовольчоТ безпеки краТни та аналiзу позицiй провiдних украТн-ських вчених щодо класифкацмних ознак юнуючих фа-кторiв впливу на рiвень продовольчоТ безпеки представлено сукупнють класифiкацiйних ознак процесу забезпечення продовольчоТ безпеки. Сукупнють класифка-цмних ознак процесу забезпечення продовольчоТ безпеки краТни представлено в таблиц 2.
Таблиця 2. Класифшацшж ознаки процесу забезпечення продовольчоТ безпеки краТни
КЛАСИФ1КАЦ1ЙНА ОЗНАКА ВИД ОЗНАКИ ФАКТОРИ
За керованютю кероваы полiтика держави в сферi продовольчоТ безпеки тощо.
некероваы природно - шматичн умови тощо.
За напрямками впливу прямий вплив державна пщтримка стьськогосподарського виробництва тощо.
непрямий вплив обсяг внесених добрив у процес виробництва стьськогосподарськоТ продукцп тощо.
За характером впливу стабiлiзуючi ефективна державна пол^ика тощо.
дестабiлiзуючi шфляцГя тощо.
За наслщками впливу позитивн1 отримання врожаю достатнього для забезпечення населення життево-необхщними продуктами харчування тощо.
негативнi величина завданого (очкуваного) збитку тощо.
За ступенем впливу суттевий вплив шструменти державноТ пол1тики в сферi забезпечення продовольчоТ безпеки тощо.
пом1рний вплив обсяг внесених добрив у процес виробництва стьськогосподарськоТ продукцп тощо.
несуттевий вплив селещя у рослинництв1 та тваринницта тощо.
За положенням щодо об'екта впливу зовышж стан розвитку свтового АПК тощо.
внутр1шн1 державы програми в агропродовольчм сферi тощо.
За змютовною сутнютю економiчнi економiчна полiтика держави, кон'юнктура ринку тощо.
соцiальнi рiвень доход1в населення тощо.
природы площа земель, придатних для стьськогосподарського виробництва тощо.
технолоты селещя у рослинництв1 та тваринницта тощо.
ПОЛ1ТИЧН1 стабiльнiсть пол1тичноТ ситуацiТ в краТнi тощо.
управлiнськi ефективнють управлiнських рiшень тощо.
Джерело: кпасифковано автором на основi даних
В наведешй вище таблиц представлено класифка-цiйнi ознаки чиннигав та основнi фактори, що здмсню-ють вплив на рiвень забезпечення продовольчоТ безпеки за виокремленими ознаками. Виходячи iз виокремлених проблем функцюнування аграрного сектору еко-номки в контекстi забезпечення продовольчоТ безпеки в сучасних ринкових умовах та чиннигав впливу на рь вень продовольчоТ безпеки краТни сформуемо основы вимоги до розробки напрямiв розвитку аграрноТ сфери в контекст забезпечення продовольчоТ безпеки краТни в сучасних ринкових умовах:
• врахування глобалiзацiйних процеав при розро-бц механiзмiв розвитку аграрноТ сфери економки;
• створення механiзму забезпечення доступу вироб-никiв сiльськогосподарськоí продукцií на мiжнароднi ринки;
• пiдвищення конкурентоспроможност стьського-сподарськоТ продукцií на мiжнародних ринках;
• забезпечення дотримання мiжнародних стандар-тiв при сертифiкацií продукцп сiльськогосподарського виробництва;
• створення механiзму забезпечення доступу вироб-никiв альськогосподарськоТ продукцп до сучасноТ технiки.
Висновки. З метою пщвищення ефективностi державного регулювання аграрного сектору як чинника забезпечення продовольчоТ безпеки необхщно забез-печити дотримання наступних вимог до розробки на-прямiв розвитку аграрноТ сфери в контекст забезпечення продовольчоТ безпеки краТни:
• врахування глобалiзацiйних процеав при розро-бц механiзмiв розвитку аграрноТ сфери економки;
• створення механiзму забезпечення доступу вироб-никiв сiльськогосподарськоí продукцií на мiжнароднi ринки;
• пiдвищення конкурентоспроможност стьського-сподарськоТ продукцií на мiжнародних ринках;
• забезпечення дотримання мiжнародних стандар-тiв при сертифiкацií продукцп стьськогосподарського виробництва;
• створення мехаызму забезпечення доступу вироб-никiв стьськогосподарськоТ продукцп до сучасноТ технiки.
Дискуая. У контекстi глобалiзацiйних процесiв акту-альними залишаються питання щодо необхщносл дотримання вимог мiжнародних стандар^в до якостi проду-ктiв харчування та забезпечення доступу вах верств населення до продукпв харчування високоТ якостi.
Список використаних джерел
1. Буга Н. Ю. Стан та проблеми аграрного сектора економ1ки УкраТ-ни у сучасних умовах / Н. Ю. Буга // Вюник аграрноТ науки Причорномо-р'я - 2014. - Вип. 1. - С.64-70.
2. Варакс1на О.В. Основы аспекти та фактори, що формують про-довольчу безпеку краТни / О.В. Вараксша // Науковий вюник Полтавсь-кого ушверситету економ1ки I торпвлк - 2013. - № 3 (59). - С. 71 - 76.
3. Вараксша О.В. Продовольча безпека як чинник ефективноТ нац^ ональноТ економки / О.В. Вараксша // Економка: сучаснI проблеми та перспективи розвитку: матерIали мжнародноТ науково-практичноТ кон-ференцп (м. Харкш, 23-24 травня 2014 р). - Херсон: Видавничий д1м "Гельветика", 2014. - С. 31 - 33.
4. Гойчук О.1. Продовольча безпека: монографIя / О.1. Гойчук. - Житомир: Полюся, 2004. - 348 с.
5. Дашк Н. В. Проблеми розвитку аграрного сектору економки / Н. В. Дашк [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://intkonf.org/ kand-ekonom-nauk-daшk-nv-proЫemi-rozvitku-agramogo-sektoш-ekonomiki
6. Зеленська О., Зеленський С. та Алешупна Н., КпасифIкацIя фак-тор1в продовольчоТ безпеки национального та регIонального р1вн1в / О. Зеленська, С. Зеленський та Н. Алешупна // з61рник наукових праць ДЕТУТ. Серт "Економка I управлIння". - 2015. - Вип. 31 - С. 215 - 225.
7. Климаш Н. I., Бляшук С. Г. Стан та осо6ливост1 розвитку аграрного сектора економки в сучасних умовах / Н. I. Климаш, С. Г. Бляшук // Вюник аграрноТ науки Причорномор'я - 2014. - Вип. 1. - С.71-79.
8. Ковалюк Б.1. Визначення основних параметр1в продовольчоТ безпеки краТни / Б.1. Ковалюк [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=3665.
9. Од1нцов М.М. Моделювання фактор1в формування продовольчоТ безпеки / М.М. Од1нцов [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=113.
10. Саблук П. Т., Бторус О. Г., Власов В. I. Продовольча безпека УкраТни / П. Т. Саблук, О. Г. Бторус, В. I. Власов // Економка АПК. -2009. - № 10. - C. 3-7.
Г. Прунцева, канд. экон. Наук
Руководитель ОО "Институциональные реформы", Киев, Украина
11. Розпорядження КМУ "Про схвалення Стратеги розвитку аграрного сектору економки на перюд до 2020р." вщ 17 жовтня 2013 р. № 806-р.
12. Розвиток аграрного виробництва як передумова забезпечення продовольчоТ безпеки УкраТни: аналп". доп. / за заг. ред. Я. А. Жалта. -К.: Н1СД, 2011. - 104 с.
Надшшла до редакцп 30.11.15
АНАЛИЗ ФАКТОРОВ РАЗВИТИЯ АГРАРНОЙ СФЕРЫ В КОНТЕКСТЕ ОБЕСПЕЧЕНИЯ ПРОДОВОЛЬСТВЕННОЙ БЕЗОПАСНОСТИ СТРАНЫ
В статье проанализированы основные проблемы развития аграрной сферы экономики. Проанализированы основные факторы влияния и представлены классификационные признаки факторов влияния на обеспечение продовольственной безопасности страны. Предложены направления развития аграрной сферы в контексте обеспечения продовольственной безопасности страны. Ключевые слова: экономическая политика, аграрный сектор, продовольственная безопасность.
G. Pruntseva, Ph.D in Economics
Head of PO "Institutional reforms", Kyiv, Ukraine
AN ANALYSIS OF FACTORS OF THE AGRARIAN SECTOR DEVELOPMENT IN THE CONTEXT OF NATIONAL FOOD SECURITY
In the article we analyzed the main problems of the agrarian sector of the economy and the main factors of influence. We presented the classification features factors influencing the food security of the country. We developed the main directions of the development of the agrarian sector in the context of national food security.
Keywords: economic policy, agriculture, food security
Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Economics, 2015; 12(177): 54-60
УДК [330.4:338.5]:338.48
JEL D890; D400; L830
DOI: http://dx.doi.org/10.17721/1728-2667.2015/177-12/7
Н. Сагалакова, канд. екон. наук, доц.
КиТвський нацюнальний торговельно-економiчний ужверситет, КиТв
КЛАСИФ1КАЦ1Я НЕВИЗНАЧЕНОСТ1 КЛЮЧОВИХ ФАКТОР1В Ц1НОУТВОРЕННЯ У СФЕР1 ТУРИЗМУ
До^джено специфiчнi характеристики невиробничих процесв у сферi туризму. Проаналiзовано особливостi про-цесу цноутворення на туристичному т'дприемств/'. Юентифковано основн проблеми при впровадженн моделi формування оптимальноi цни на туристичний продукт. Проведено класифкацю факторiв цноутворення на туристичному пiдприемствi. Дано нтерпретацю основним типам невизначених параметрiв, як здйснюють вплив на цну туристичного продукту.
Ключовi слова: невизначенсть, процес цноутворення, уристичний продукт, туристичне пiдприемство.
Постановка проблеми. У реальности детермЫова-них процеав не юнуе. Уам природним явищам, техшч-ним i технолопчним процесам притаманна мЫливють. Мова йде не про динамiчнiсть процесу з вщомою залеж-нютю вщ часу, а про випадкову мЫливють (ТТ часто нази-вають варiабельнiстю процесу), присутнють якоТ заважае точному прогнозу показнигав i характеристик системи. I справа не у вщсутносл Ыформацп про процес або недо-сконалих методах вимiрювання, а у тому, що варiабель-нють е невщ'емною природною складовою процесу, яку неможливо уникнути. Наприклад, н знання законiв фiзи-ки, нi сучаснi методи моделювання, н потужнi обчислю-вальнi системи не в змозi точно передбачити, куди по-трапить тонкий аркуш паперу, що падае з висоти.
1з невизначенiстю ми стикаемося посшно у повсяк-денному життi. Кожна людина усвiдомлюе наявнiсть випа-дковост i намагаеться врахувати невизначений характер подй Однак, в абсолютнiй бтьшосл випадкiв протисто-яння невизначеним подiям вiдбуваеться на рiвнi ¡нтуТцИ' i полягае у пристосуваннi до умов невизначеностк Очевидно, що такий "побутовий" пiдхiд не може бути покладений в основу моделювання складних соцiально-економiчних процесiв i систем. Сучасн моделi повиннi фунтуватися на науковому п¡дход¡ до врахування невизначеностi.
Невизначенють параметрiв моделi, яка описуе проце-си дiяльностi туристичного пiдприемства, змушуе сучас-ний менеджмент звернутися до новоТ методологiТ управ-лiння. ВЫ повинен припустити, що будь-яка оргаызацмна
система не е детермУстською, а схильна до поспйних змiн в умовах невизначеносп. Об'ективно необхiдна вщ-мова вiд стиля упpавлiнського впливу на пщприемство, який визначае необхщнють упpавлiнських змiн, що здмс-нюються вже пюля факту появи проблем функцюнування пiдпpиемства. Неприпустима в сучасних умовах затзыла pеакцiя на змЫи зовнiшнього середовища.
Сучасний менеджмент мае демонструвати зовам Ыше ставлення до змн замiсть того, щоб мiнiмiзувати змiни, менеджмент повинен прагнути спрогнозувати Тх появу i заздалегщь оргашзацмно пiдготуватися до фун-кцiонування в нових умовах.
Моделювання реального процесу цшоутворення туристичного пщприемства не можна вважати коректним, якщо при цьому не враховуються невизначен чинники, яга впливають на формування цЫи. 1гнорування неви-значеностi завжди призводить до того, що планове стратепчне управлЫня процесом цiноутвоpення пщмь няеться спонтанною реага^ею на будь-якi змЫи в мета-системi туристичного пщприемства i вщповщними опе-ративними змЫами цiни на туристичний продукт.
Анал1з останн1х досл1джень i публ1кац1й. Особли-востi функцiонування туристичних пiдпpиемств досль дженi у моногpафiях [1, 2] пpовiдних украТ'нських вчених у галузi туризму. lнновацiйнi пiдходи до цЫоутворення в piзних сферах економiки стали предметом вивчення значноТ кiлькостi фахiвцiв [3-8].
© Сагалакова Н., 2015
