CC BY
24Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского Серия «Юридические науки». Том 22 (61). № 2. 2009 г. С. 378-382.
УДК 349.2
КЛАСИФ1КАЦ1Я РОБОТОДАВЦ1В ЯК УЧАСНИК1В ТРУДОВИХ
ПРАВОВ1ДНОСИН Пилипенко Х. О.
Льв/'вський нацюнальний ун1верситет ¡м. I. Франка, Льв/'в, УкраУна
У статп наводиться класифжащя роботодавщв як учасниюв трудових правов1дносин. Зокрема, вказуеться на можливють використання класифжацн для вдосконалення правового регулювання в1дно-син мiж працiвником i роботодавцем, що, в свою чергу, повинно сприяти ефективностi правового статусу учасниюв цих в1дносин.
Ключовi слова: класифжащя, правов1дносини, роботодавець, юридична особа.
Важливе значения для характеристики роботодавщв, як суб'екпв трудового права та повноти з'ясування !хнього правового статусу мае класифшащя !х за вщпо-вщними критер1ями. В сучаснш правовш л1тератур1 можна знайти иайрiзиомаиiтиi-ш1 варiанти тако! класифшацп. Одиак, ие вс воии враховують закоиомiриостi правового регулюваиия вщповщних суспiльиих вiдиосии, ие завжди мають об'ективиу основу, а подекуди й важкодоступш для сприйняття. Класифiкуючи озиаки е важ-ливими для поглиблеиого дослщження правових явищ, встаиовлеиия !хшх спiльиих та вщмшних рис, а тому мають иеабияке значения для правотворчо! дiяльиостi.
Найбшьш поширеиою класифiкацiею роботодавцiв е подш !х иа фiзичиих ошб-роботодавщв, роботодавцiв - юридичиих осiб та вщокремлеш пiдроздiли остаииiх. Видiляють, зокрема, також державш оргаии, як вид роботодавщв юридичиих ошб [1, с. 171]. При цьому стосовио класифшацп фiзичних осiб-роботодавцiв в юридич-нш лiтературi иемае особливих дискусiй, а щодо шшого !х виду - юридичиих ошб, якi складають левову частку суб'екпв, що можуть укладати трудовi договори, юну-ють об'ективш пiдстави для уточнения !хнього класифшацшного ряду. I тут за основу можиа взяти подш юридичиих ошб, який подаеться у чинному Цившьному кодекса Вiн, як видаеться, доволi грунтовно розподiлив суб'екпв, що можуть мати роботодавчi властивосп, а це дае нам можливють найбiльш повно охарактеризувати роботодавця-юридичну особу, оскшьки сама юридична особа - це бшьше категорiя цивiльного, а не трудового права.
Нагадаемо, що чинний Цившьний кодекс подшяе вшх юридичиих осiб на юридичиих оаб приватного права та юридичиих оаб публ1чного права. Критерiем такого подшу виступае природа акта, на шдст^ якого виникае сама юридична особа. Юридична особа приватного права створюеться на пiдставi приватноправового акта (статут, засновницький договiр, установчий акт) та тдлягае державнiй реестрацп (при цьому пiдставою для створення вшх юридичиих осiб приватного права е пра-вочин). Юридична особа публ1чного права створюеться розпорядчим актом Президента Укра!ни, органу державно! влади, органу влади Автономно! Республши Крим або органу мюцевого самоврядування i вважаеться створеною з моменту !! держав-
378
но! реестрацп. При цьому необхщно вщзначити, що суб'ектами створення юридич-них осiб публiчного права виступають не наведенi вище органи, а вщповщно - держава, Автономна Республша Крим та територiальнi громади, якi, згiдно з Цившьним кодексом, визнаються юридичними особами публiчного права. Ознаками юридич-них ошб публiчного права е також публiчний характер !хшх цiлей, наявнiсть у бага-тьох випадках владних повноважень чи особливого характеру членства. Цившьний кодекс встановлюе порядок створення, органiзацiйно-правовi форми, правовий статус юридичних осiб приватного права. Основними оргашзацшно-правовими формами юридичних осiб цього виду закон визнаае товариства та установи. Товариства, в свою чергу подшяються на пщприемницью та непщприемницью [2, ст. 83, 84, 85].
Безперечно, що найчисельшшу групу юридичних ошб-роботодавщв становлять тдпржмницью товариства. Тобто и товариства, яю згiдно iз законом здiйснюють самостiйну, iнiцiативну, систематичну, на власний ризик господарську дiяльнiсть з метою досягнення економiчних i соцiальних результатiв та одержання прибутку для його наступного розподшу мiж учасниками [3, ст. 42, 44, 46]. Вони надшеш правом укладати з громадянами договори щодо використання !хньо! працi, що, як вщомо, е одним з основних принцитв пщприемницько! дiяльностi в Укра!ш [3, ст. 42, 44, 46]. Ст. 84 Цившьного кодексу закршлюе вичерпний перелш пiдприемницьких това-риств: 1) господарсью товариства; 2) виробничi кооперативи.
Господарсью товариства вiдповiдно можуть бути створеш у формi повного товариства, командитного товариства, товариства з обмеженою вщповщальнютю товариства з додатковою вщповщальнютю або акцюнерного товариства. Незалежно вщ виду пщприемницького товариства та його форми, роботодавчi властивосп тако! юридично! особи-роботодавця повиннi бути рiвними. Вiдмiнностi безперечно сто-суються лише оргашв, уповноважених здiйснювати вщ iменi юридично! особи при-йом на роботу та звшьнення пращвниюв. Цi питання, як правило, визначаються в установчих документах пщприемницьких товариств. Зазвичай у корпоративних утвореннях право прийому та звшьнення пращвника належить виконавчому органу вщповщно! юридично! особи. Навггь якщо, виконавчий орган товариства е колепа-льним, право укладати трудовi договори належить до компетенци одноособових керiвникiв цих органiв - директорiв, голiв правлiння тощо.
Виробничий кооператив утворюеться шляхом об'еднання фiзичних ошб для спiльно! виробничо! або шшо! господарсько! дiяльностi на засадах !х обов'язково! трудово! участi з метою одержання прибутку [4, с. 1]. Таке корпоративне утворення мае, передуем, на мет задоволення економiчних, сощальних та iнших потреб чле-нiв кооперативу на основi поеднання особистих та колективних штерешв, подшу мiж ними ризикiв, витрат i доходiв, розвитку !х самоорганiзацi!, самоуправлшня та контролю. Принципово важливим моментом при цьому е обов'язкова особиста тру-дова участь учасниюв кооперативу у його дiяльностi. Разом з тим, закон дозволяе i визначае одним iз основних завдань кооперацп залучення у виробництво додатко-вих трудових ресуршв. Тобто, для здшснення мети i статутних завдань кооператив-на органiзацiя може залучати до роботи за трудовим договором ошб, як не е !! членами. А у разi залучення таких ошб на визначений строк чи на час виконання певно!
379
роботи за згодою сторш мiж кооперативом та найманим пращвником може уклада-тися трудовий договiр.
Другу групу юридичиих осiб-роботодавцiв становлять нетдприемницьк това-риства, якими зпдно iз ст. 85 Цивiльного кодексу визнаються товариства, що не мають на мет отримання прибутку для його наступного розподшу мiж учасниками. Таким чином, критерiем розмежування виступае не сама можливють отримання чи неотримання прибутку (адже вс юридичш особи можуть займатися тдприемниць-кою дiяльнiстю та отримувати прибуток), а можливють його подальшого розподiлу. В нетдприемницьких товариствах учасники не можуть розподшяти мiж собою прибуток вщ пщприемницько! дiяльностi, оскiльки цей прибуток повинен спрямовува-тися на фшансування дiяльностi вщповщно! юридично! особи. Такими товариства-ми е насамперед об'еднання ошб, якi мають так зваш iдеальнi цiлi - оргашзащя ро-ботодавцiв, торгово-промислова палата, громадсью оргашзацп, молодiжнi та дитячi громадсью оргашзацп, полiтичнi партп, релiгiйнi оргашзацп, споживчi товариства об'еднання спiввласникiв багатоквартирного будинку, органи самооргашзацп населения тощо. При цьому метою найму пращвниюв такими юридичними особами е не задоволення основно! мети тдприемництва - досягнення прибутку, а здшснення за допомогою пращвниюв основних завдань i функцiй, задля яких утворюються i дь ють вiдповiднi нешдприемницью товариства. Крiм цього, полiтичним париям та громадським об'еднанням у визначеному законом порядку надаеться право створю-вати видавнич^ полiграфiчнi, виробничi, реставрацiйно-будiвельнi, сшьськогоспо-дарськi та iншi тдприемства, а також добродiйнi заклади, яким теж надаеться статус юридично! особи. Саме щ юридичш особи виступатимуть роботодавцями, а не т^ що !х утворили.
Окремо! уваги заслуговуе з'ясування роботодавчих властивостей юридично! особи - установи. Аналiз ст. 83 Цившьного кодексу дае тдстави стверджувати, що установа належить до юридичиих ошб у яких засновники не беруть безпосередньо! участi в управлшш нею. Вона створюеться для задоволення штерешв третiх осiб. При цьому основною метою дiяльностi установи не може бути отримання прибутку.
Пристосування форми юридично! особи до установ вщбулося ще в тзньому римському правг Причина цього полягала в намаганш надати мiцностi i постiйностi служiнню певним цiлям спещально призначеного для цього майна. Необхщно за-значити, що для вггчизняного права приватнi установи не е новою формою юридичиих ошб. Вона широко використовувалася ще до 1917 року. Навггь Цившьний кодекс 1922 р. за шерщею ще передбачав можливють створення приватних установ. Однак, в наступш роки використання тако! форми було практично неможливим. Те-рмш «установа» за новим Цившьним кодексом слщ в^^зняти вщ аналогiчного те-рмiну, що вживався у Цившьному Кодекс 1963 р. i використовуеться до тепер в укра!нському законодавствi. Установа, в попередньому значенш цього термiну, належить до юридичиих ошб, яю фiнансуються з бюджетiв рiзних рiвнiв (державнi органи, органи мiсцевого самоврядування, установи освгги, охорони здоров'я тощо). Приватною установою за чинним Цившьним кодексом вважаеться оргашзащя, яка створюеться одним або кшькома засновниками, шляхом об'еднання !х майна для
380
служшня певнш мет та визначаються т органи, яю експлуатуватимуть його вщповщно до призначення. Така оргашзащя не е об'еднанням ошб, але користуеться статусом юридично! особи ^ вщповщно, е правоздатною та незалежною вщ будь-яких учасниюв правовщносин.
Згiдно iз Законом «Про кредитш спшки» кредитною спшкою визнаеться непри-буткова органiзацiя, заснована фiзичними особами, професiйними спiлками, !х об'е-днаннями на кооперативних засадах з метою задоволення потреб !! члешв у взаем-ному кредитуванш та наданнi фiнансових послуг за рахунок об'еднаних грошових внескiв члешв кредитно! спiлки. Кредитна спiлка е фшансовою установою, виклю-чним видом дiяльностi яко! е надання фшансових послуг, передбачених Законом. При цьому управлшня кредитною спiлкою (як i будь-якою iншою недержавною установою) не може здшснюватися !! засновниками. Для керiвництва поточною дiя-льнiстю створюеться правлшня кредитно! спiлки, до складу якого входять особи, що перебувають у трудових вщносинах з кредитною спшкою. Саме воно дiе вщ iменi кредитно! спiлки. Всi iншi органи (загальнi збори, спостережна рада, кредитний ко-мiтет, ревiзiйна комюя) формуються з членiв кредитно! спшки [5, с. 1, 3, 12-18].
Роботодавчi властивостi щодо найму на роботу юридичних ошб-установ по-винш визнаватися рiвними. Принципово важлива рiзниця полягае в тому, що в дер-жавних установах вiд iменi юридично! особи виступае одноособовий орган: директор, начальник тощо, який уповноважений здшснювати прийом на роботу та звшьнення пращвниюв. Вш призначаеться на посаду вiдповiдним мшстерством або ш-шим органом державно! виконавчо! влади, а у приватних установах - голова правлшня, який призначаеться спостережною радою установи, при цьому керiвництво !! поточною дiяльнiстю здшснюеться колегiальним органом. Таким чином, класифша-цiя роботодавцiв юридичних ошб мае не тiльки важливе теоретичне, але й практич-не значення, оскшьки дозволяе визначити !х соцiальну та правову природу i сприяе вдосконаленню законодавства, що е важливим для подальшого правового забезпе-чення !х дiяльностi.
Ще одну групу роботодавцiв становлять оргашзацшш одиницi, якi хоч i не ма-ють статусу юридично! особи, але володдать трудовою правосуб'ектнiстю згщно установчих документiв на пiдставi яких вони створеш. Такими слiд вважати фiлi!, вiддiлення та iншi вщокремлеш пiдроздiли юридичних осiб, якi надшяються робо-тодавчими функцiями.
В основу класифшацп роботодавцiв фiзичних осiб зазвичай покладають мету, що !! ставить перед собою фiзична особа наймаючи на ту чи шшу роботу пращвни-ка: отримати чи не отримати вщповщний дохiд. Таким чином, першу групу робото-давцiв фiзичних осiб становлять тi фiзичнi особи, яю наймають працiвникiв для до-помоги у веденнi домашнього господарства, догляду за малолггшми дiтьми та гро-мадянами похилого вiку, для роботи особистими водiями, охоронцями тощо.
Другу групу цих суб'екпв становлять роботодавщ, вид дiяльностi яких пов'язаний з отриманням прибутку i потребуе використання наймано! працi. Значну частину з них становлять фiзичнi особи пщприемщ. Право на укладення трудових договорiв цiе! категорi! роботодавцiв закршлене у ст. 46 чинного ГК.
381
Значну групу роботодавщв фiзичних oci6, яК мають на мет отримання прибутку, становлять, так зваш, самозайнятi особи. Вони хоч i не визнаються чинним зако-нодавством пiдприeмцями, однак !хня професшна дiяльнiсть потребуе використання наймано! пращ i спeцiальними законами !м надано право укладати трудовi договори. Такими роботодавцями е, насамперед, адвокати та приватш нотарiуси. Цi особи можуть виступати роботодавцями лише з моменту отримання вщповщного свщоцт-ва. А найняття працiвникiв для обслуговування особистих непрофесшних потреб може здшснюватися такими роботодавцями iз набуттям ними загально! роботодав-чо! правосуб'ектностi.
На сучасному eтапi все ще юнуе практика укладення трудових договорiв, де ро-ботодавцем виступае фiзична особа, яка дiе на пiдставi закону, i регулювання таких вiдносин чинним законодавством потребуе певного вдосконалення. Але, загалом, класифшащя роботодавщв може бути i тут використана для вдосконалення правового регулювання вщносин мiж пращвником i роботодавцем, та сприяти ефективно-стi правового статусу учасниюв цих вщносин.
Перелж лiтератури
1. Пилипенко П. Д. Проблеми теорп трудового права: [монограф1я]/ П. Д. Пилипенко. - Львш: Видавничий центр Льв1в. нац. ун-та iM. I. Франка. - 1999. - 214 с..
2. Цившьний кодекс Укра!ни вщ 11.01.2003 р. // Ввдомосл Верховно! Ради. -2003. - № 40-44. -Ст. 356.
3. Господарський кодекс Укра!ни вщ 11.01.2003 р. // Ввдомосл Верховно! Ради. - 2003. - № 1822. - Ст. 144.
4. Про кооперащю: Закон Укра!ни вщ 10.07.2003 р.// Ввдомосл Верховно! Ради. - 2004. - N 5. -ст. 35.
5. Про кредиты спшки: Закон Укра!ни вщ 12 грудня 2001 р. - Ввдомосл Верховно! Ради Укра!ни. - 2002. - N 15. - Ст. 101.
Пилипенко К. О. Классификация работодателей как участников трудових правоотношений / К. О. Пилипенко // Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. Серия: Юридические науки. - 2009. - Т. 22 (61), № 2. - С. 378-382.
В статье проведена классификация работодателей как участников трудовых правоотношений. В частности, указывается на возможность использования классификации для усовершенствования правового регулирования отношений между работником и работодателем, что, в свою очередь, должно содействовать эффективности правового статуса участников этих отношений.
Kmwei слова: класифжащя, правов1дносини, роботодавець, юридична особа.
Pylypenko Kh. The classification of employers as participants of legal labour relations / Kh. Pylypenko // Scientific Notes of Tavrida National V. I. Vernadsky University. - Series : Juridical sciences. - 2009. - Vol. 22 (61), № 2. - Р. 378-382.
In the article the classification of employers as participants of legal labour relations is carried out. In particular, it is specified on possibility of the use of classification for the regulation of the legal relations improvement of relations between a employee and employer, that, in the turn, should promote of efficiency of legal status of participants of these relations.
Keywords: classification, legal relations, employer, legal person.
НадШшла до редакцИ 01.12.2009 р.
382
