CC BY
24
УДК 347.19
ЗАГАЛЬН1 ЗАСАДИ ТА ВИМОГИ ДО СТВОРЕННЯ НЕШДПРИеМНИЦЬКИХ ТОВАРИСТВ
К. В. КАЦЮБА,
асистент кафедри цивтьного права № 1, Нащональний юридичний утверситет iMeHi Ярослава Мудрого, Украта, м. Хартв e-mail: k.katsyuba@gmail.com ORCID 0000-0001-5494-0186
Держава юнуе не для того, щоб перетворити земне життя в рай, а для того, щоб перешкодити 1й остаточно перетворитися в пекло.
Микола Бердяев
Проанал1зован1 питания, пов'язат з1 створенням нетдприемницьких товариств в Украгт. Запропоновано етапи ix створення й досл1джено особливост1 вимог на кожному з них, що надасть можлив1сть з 'ясувати ix правову природу та особливост1 створення.
Ключов1 слова: створення нетдприемницького товариства; вимоги до створення нетдприемницьких товариств; етапи створення нетдприемницьких товариств.
Постановка проблеми. Одним i3 головних конституцшних прав громадян у демократичны держ^ е право на об'еднання, тобто право вшьно створювати рiзнi оргашзацп, входити до них i виходити з них. Стаття 3 6 Конституцп Украши [1] проголошуе, що громадяни мають право на свободу об'еднання у громадськ оргашзацп для здшснення i захисту сво1х прав i свобод. Однак цього недостатньо для забезпечення юнування нетдприемницьких товариств (дай - НТ), що об'еднують рiвноправних i незалежних громадян Украши. У сучасних умовах стрiмкого реформування цивiльного законодавства з'являються все новi й зручш форми громадських об'еднань з метою реаизацп сво1х прав, дiяльнiсть яких спрямована на досягнення сощальних благ. У нашш державi мае бути створений ефективний мехашзм реаизацп прав i свобод людини для гарантування дiяльностi НТ, а головне - невтручання держави у дiяльнiсть цих об'еднань, за винятками © Кацюба К. В., 2016 1
обмежень, встановлених законом в штересах нащонально1 безпеки та громадського порядку, охорони здоров'я населення краши або захисту прав i свобод шших людей.
Актуальшсть загальних засад створення НТ полягае у визначенш оптимального механiзму реалiзацii права громадян на свободу об'еднання. Цей мехашзм повинен бути прозорим i зрозумшим для пересiчних учасникiв цивiльних правовщносин з самого початку створення НТ та гарантувати громадянам право на свободу об'еднання.
Аналiз останшх дослщжень i публiкацiй. Проблеми, що виникають пiд час дiяльностi НТ, е об'ектом дослщження багатьох учених-цивiлiстiв, серед яких слщ видiлити В. I. Борисову, I. М. Кучеренко, I. В. Спасибо-Фатееву, М. К. Галянтича, I. П. Жигалкша, В. Ф. Пщдубну, В. В. Кочина, О. О. Бшяева, Н. Ю. Фшатову та iн., що пiдкреслюе актуальшсть теми до^дження.
Попри значний штерес науковцiв до питань дiяльностi НТ, наразi залишаеться багато невирiшених проблем, серед яких перелж загальних засад i вимог до створення НТ.
Мета статт - проаналiзувати процес створення НТ та виявити вимоги, що пред'являються на рiзних етапах i^ створення.
Виклад основного матерiалу. Цивiльний кодекс Украiни (далi - ЦК Украши), який мiстить загальш вимоги до створення юридичних ошб приватного права, на жаль, не вказуе на особливост створення НТ, вщдаючи перевагу спецiальним законам, як регулюють окремi i^ види. Саме це зумовлюе необхiднiсть вивчення етатв створення НТ в Украiни особливостей вимог на кожному з них.
Як закршлено в ст. 80 ЦК Украши [2], юридична особа приватного права виникае з моменту державноi реестрацп. Але цьому процесу мають передувати розробка та прийняття (затвердження) установчих документiв, у разi необхiдностi - отримання певних дозволiв, тобто наявними мають бути два або три юридичних факти [3, с. 50].
На думку В. I. Борисово^ створення будь-я^' юридичноi особи
приватного права - це багатостадшний процес, який охоплюе як фактичш дп засновниюв (розробка установчих докуменлв тощо) i держави в особi певних органiв (перевiрка дш засновникiв тощо), так i юридичш дiï зазначених осiб [4, с. 86]. I. М. Кучеренко вщзначае, що цивiльно-правовi норми регулюють у процес створення юридичноï особи таю процедури: 1) встановлення органiзацiйно-правовоï форми юридичноï особи; 2) визначення порядку укладення установчого договору, розробки i затвердження статуту юридичноï особи як установчого документа; 3) формування статутного катталу (статутного фонду, пайового фонду); 4) визначення оргашв управлшня шею юридичною особою, якщо законодавець надае змогу хоча б мтмального вибору; 5) встановлення засновниками (учасниками) мети i предмета дiяльностi, а також строку, на який створюеться ця юридична особа; 6) вибiр найменування юридичноï особи; 7) деяю iншi питання [5, с. 32].
З огляду на особливост правового статусу НТ етапами його створення е: 1) визначення мети дiяльностi НТ (родово!' та видово!'); 2) надання НТ ознак юридично!' особи приватного права; 3) вщображення волi засновниюв в установчих документах; 4) реестращя НТ в порядку, передбаченому для юридичних ошб приватного права з урахуванням особливостей 1'х окремих видiв.
Анаизуючи положення спецiальних законiв, яю регулюють статус окремих видiв НТ, можна виокремити такi загальнi засади та вимоги до 1'х створення. Засновниками НТ визнаються юридичш або дiездатнi фiзичнi особи, якi досягли 18 роюв, ухвалили установчi документи вщповщно до порядку та вимог спещального закону, який передбачае особливост х'х правового статусу. Засновниками окремих категорш товариств - молодiжних та дитячих громадських органiзацiй - можуть бути фiзичнi особи вiком вщ 14 рокiв. Молодiжнi громадськi оргашзацп - це громадськi об'еднання фiзичних осiб вiком вiд 14 до 35 роюв, метою яких е здшснення дiяльностi, спрямованох' на задоволення та захист своïх законних сощальних, економiчних, творчих, духовних та шших спшьних iнтересiв. Дитячi громадськi оргашзацп - це
громадськ об'еднання дггей вшом вщ 6 до 18 роюв, метою яких е здiйснення дiяльностi, спрямовано1' на реалiзацiю та захист сво1'х прав i свобод, творчих здiбностей, задоволення власних iнтересiв, як не суперечать чинному законодавству, та сощальне становлення як повноправних члешв суспiльства.
В окремих випадках спешальним законом може бути передбачена умова щодо кiлькостi засновникiв. Так, чисельшсть засновникiв (членiв) кредитно!' спiлки не може бути меншою нiж 50 ошб, якi, вiдповiдно, можуть бути членами кредитно!' спiлки та об'еднаш хоча б за однiею з таких ознак: мають спiльне мюце роботи чи навчання або належать до одше1 професiйноï спiлки, об'еднання професшних спiлок, iншоï громадськоï чи релiгiйноï органiзацiï або проживають в одному сел^ селищi, мiстi, райош, областi.
Засновниками спiлок таких товариств е НТ, як можуть не мати фшсованого шдивщуального членства. У дiяльностi НТ можуть брати участь колективш члени. Згiдно iз законодавством засновниками громадсько!' спiлки можуть бути юридичш особи приватного права, в тому чи^ громадськi об'еднання зi статусом юридично!' особи. Засновниками громадсько!' спiлки не можуть бути полггичш партiï, а також юридичнi особи, щодо яких прийнято ршення щодо 1'х припинення або якi перебувають у процесi припинення.
Кiлькiсть засновниюв громадського об'еднання не може бути меншою, шж двi особи. Засновниками громадсько1' спiлки не можуть бути юридичш особи приватного права, единим засновником яких е одна i та сама особа. Крiм того, засновником громадсько1' спшки не може бути юридична особа приватного права, якщо засновник (власник ютотно1' учасп) цiеï юридично1' особи внесений до перелшу осiб, пов'язаних зi здшсненням терористично1' дiяльностi, або щодо яких застосовано мiжнароднi санкцiï. Пiд ютотною участю в законi розумiеться пряме та опосередковане, самостшне або спшьно з iншими особами володiння 10 i бшьше вiдсотками статутного (складеного) капiталу, або голосiв за придбаними акцiями (частками) юридично1' особи, або незалежно вiд формального володiння можливють значного впливу на управлiння чи дiяльнiсть юридично1' особи.
На першому еташ створення НТ його майбутш засновники повинш визначитися з метою його подальшо! дiяльностi, яка знайде в майбутньому свое вщображення у статутних документах. Надшення НТ (громадських, релiгiйних, благодшних тощо) статусом юридично! особи пояснюеться тим, що хоча вони вщносяться в науковiй лiтературi до «непрофесшних учасникiв цивiльних вщносин», досягнення мети !х створення, а також реаизащя права на здiйснення пiдприемницькоi дiяльностi неможливi без !х участi у цившьних вiдносинах як суб'екта права.
Розглядаючи НТ як суб'ект права, слщ вiдмiтити законодавче обмеження правосуб'ектност НТ певною метою, заради яко! воно створювалося, а тому позбавлене права використовувати свою самостшну правоздатнють всупереч цiеi мети. В цьому випадку йдеться про спецiальну правоздатшсть НТ. Вимоги щодо спецiальноi правоздатност розповсюджуються саме на НТ та установи.
Другим етапом виступае надшення засновниками юридично! особи притаманними саме ш ознаками НТ, як також знайдуть свое вщображення у статутних документах. Без дотримання перших двох етатв створення НТ неможна переходити до наступного.
Найвщповщальшшим третiм етапом створення НТ виступае вщображення волi засновникiв в установчих документах. Ршення про заснування НТ приймаеться установчими зборами (конференцiею) або загальними зборами.
Назва НТ, яка в подальшому повинна закршлюватися в установчих документах, визначаеться ршенням установчих зборiв (конференцii) або загальними зборами НТ. Вона мае складатися з двох частин - загально! та iндивiдуальноi. Загальна назва (рух, конгрес, союз, спiлка, об'еднання, фонд, фундащя, асоцiацiя, товариство тощо) може бути однаковою в рiзних НТ. 1ндивщуальна ж назва е обов'язковою i повинна бути суттево вщмшною вiд iндивiдуальних назв зареестрованих в установленому порядку НТ з такою ж загальною назвою. НТ, ^м повно!, може мати скорочену назву, яка фшсуеться в установчих та статутних документах (ршення установчого органу, статут,
положения).
НТ, зареестроване в установленому порядку, мае виключне право на використання свое!' назви. Використання назви НТ фiзичними й юридичними особами, як не належать до цього НТ, для цшей, не пов'язаних з дiяльнiстю цього товариства, забороняеться.
НТ не мае права використовувати найменування шшого НТ. НТ, шгересам якого завдано шкоду неправомiрним використанням його найменування чи символши, вправi вимагати припинення такого використання та вщшкодування спричинено!' таким використанням шкоди.
Головним етапом, завершальним для деяких НТ, стае ïx державна реестращя. Згiдно з ч. 3 ст. 3 Закону Украши «Про державну реестрацш юридичних осiб та фiзичниx ошб-шдприемшв» встановлено, що юридичнi особи, незалежно вiд органiзацiйно-правовоï форми, форми власност та пiдпорядкування, ïxньоï символжи (у випадках, передбачених законом), громадських формувань, що не мають статусу юридичноï особи, пiдлягають державнiй реестрацп [6].
Слiд зазначити, що в деяких випадках у спешальному закош вiдсутнi вимоги до реестрацiï певних оргашзацш, коли достатньо тiльки заявити про 1'х створення. На пiдставi ч. 3 ст. 8 Закону Украши «Про свободу совют та релтйш оргашзацп» [7] прикладом можуть бути релтйш громади, повiдомлення про утворення яких державними органами не е обов'язковим. Причому в ст. 14 цього Закону йдеться не про реестрацш цього НТ, а про реестрацш його статуту [7].
К^м державно!' реестрацп самого НТ шдлягають державнш реестрацп i його об'еднання, що е цшком доречним, тому що вони е юридичними особами.
Так, профспшки, зпдно з ч. 1 ст. 8 Закону Украши «Про професшш спшки, 1'х права та гарантп д1яльностЬ>, мають право утворювати на добровшьних засадах об'еднання (ради, федерацп, конфедерацп тощо) з метою виконання сво1'х статутних завдань [8]. Профспiлки - засновники об'еднань повинш укласти вiдповiдний договiр i затвердити статут (положення)
об'еднання, в якому, зокрема, повинш бути встановлеш його права. Статус об'еднань профспшок визначаеться статусом члешв, яких вони об'еднують. Легашзацш (офщшне визнання) профспшок та 1х об'еднань, яка е обов'язковою, здшснюють залежно вщ статусу профспшки або об'еднання Мшютерство юстицп Украiни та його вщповщш управлiння шляхом реестрацп'. Профспiлки та 1х об'еднання набувають права юридичноi особи з моменту затвердження статуту (положення). Статус юридичноi особи набувають також оргашзацп профспшки, тобто ii оргашзацшш ланки, як дiють на пiдставi ii статуту.
Для деяких НТ шсля 1'х державно!' реестрацп' встановлено ще й спещальний порядок офiцiйного визнання (легалiзацiя), який е обов'язковим i здiйснюеться шляхом 1х реестрацп або повiдомлення про заснування. Дiяльнiсть громадських об'еднань, як нелегалiзованi або примусово розпущенi за ршенням суду, е протизаконною. Легаизащя громадськох' органiзацii здiйснюеться вiдповiдно Мшютерством юстицп' Украши, мiсцевими органами державнох' виконавчох' влади, виконавчими комiтетами сшьських, селищних, мiських рад.
Якщо дiяльнiсть мiсцевоi громадськоi органiзацii поширюеться на територш двох i бiльше адмiнiстративно-територiальних одиниць, ii легалiзацiя здiйснюеться вщповщним вищестоящим органом.
Мiсцевими органами державноi' виконавчоi' влади, виконавчим комiтетом сшьськоЛ, селищно^ мiськоi' ради рееструються в обов'язковому порядку мiсцевi осередки зареестрованих всеукрашських та мiжнародних об'еднань громадян, якщо така реестрацiя передбачена статутними документами цих об'еднань.
Про легашзацш (офщшне визнання) громадське об'еднання легаизуючий орган повiдомляе у засобах масовоi' шформацп. Для реестрацп об'еднання громадян його засновники подають заяву. До не1 додаються статут (положення), протокол установчого зЧзду (конференцп) або загальних зборiв, вiдомостi про склад керiвництва центральних статутних органiв, данi про
мiсцевi осередки, документи про сплату реестрацшного збору, ^м випадюв, коли громадська оргашзащя звшьняеться вщ сплати реестрацiйного збору вiдповiдно до закошв Украши. Полiтичнi партiï подають також сво1' програмнi документи.
Громадськi оргашзацп, 1'х спiлки можуть легалiзувати свое заснування шляхом письмового повщомлення вщповщно Мiнiстерству юстицiï Украïни, мiсцевим органам державноï виконавчоï влади, органам мюцевого самоврядування.
Вельми показовим свiдченням невiдповiдностi вггчизняних законодавчих процедур легалiзацiï об'еднань громадян европейським критерiям стало рiшення Свропейського Суду з прав людини вщ 3 квiтня 2008 р. у справi № 40269/02 «Корецький та iншi проти Украши» [9]. Цим ршенням Суд квалiфiкував вiдмову державних оргашв Украïни зарееструвати створену заявниками громадську органiзацiю «Громадянський Комiтет за збереження ди^' (корiнноï) природи Березняюв» (м. Киïв) як вчинене державою порушення ст. 11 Конвенцп про захист прав людини i основоположних свобод (право на свободу об'еднань i мирних зборiв). Крiм того, рiшення Суду зобов'язало державу вжити заxодiв щодо недопущення подiбниx порушень у майбутньому. Для цього вона мала змшити законодавство та практику. Таким чином, ршення Суду створило прецедент для розгляду аналопчних позовiв у европейському судочинствi та стало частиною нацюнального законодавства вшх краïн, якi пiдписали ввропейську конвенцш з прав людини.
Подiбного роду ситуашя складалася до прийняття Закону Украши «Про громадсью об'еднання» [10]. Його норми вже максимально наближеш до вщповщних европейських стандартiв та вщображають бiльшiсть вимог висловлених представниками вггчизняного громадянського суспiльства. Так, зняття обмежень щодо захисту iнтересiв виключно своïx членiв дозволить громадським оргашзашям ефективнiше здiйснювати екологiчну, просвiтню дiяльнiсть, надання правовоï допомоги та iншi суспiльно-кориснi види дiяльностi.
Цим Законом передбачено спрощення державно! реестрацп громадських об'еднань; приведення положень з контролю за дiяльнiстю громадських об'еднань до европейських стандарт; спрощення ведення громадською оргашзащею господарсько! дiяльностi для реалiзацii сво!х статутних завдань.
Однiею з новел Закону став шдхщ до дiяльностi громадських оргашзацш без обмежень за територiальною ознакою (тобто без подiлу громадських оргашзацш на мюцев^ всеукраiнськi та мiжнароднi), що дасть можливiсть громадським органiзацiям самим визначати територiю свое! дiяльностi й вiльно здiйснювати статутну дiяльнiсть на всiй територп Укра!ни без перереестрацп. Статтею 19 цього Закону передбачаеться, що громадське об'еднання, зареестроване в установленому законом порядку, може мати всеукра!нський статус за наявност у нього вщокремлених шдроздшв у бiльшостi адмiнiстративно-територiальних одиниць, зазначених у ч. 2 ст. 133 Конституцп Укра!ни [1], i якщо таке громадське об'еднання подтвердило такий статус у встановленому цим Законом порядку. Шдтвердження всеукра!нського статусу громадського об'еднання та вiдмова вiд такого статусу е добровшьними.
Законом Укра!ни «Про громадськi об'еднання» встановлюеться, що реестрашя громадських об'еднань здiйснюеться безкоштовно, а плата стягуеться за внесення змш до статуту, видачу дублшата оригiналу свiдоцтва про реестрацiю або статуту громадського об'еднання. Обмежено тдстави вщмови в реестрацп громадських об'еднань та скорочений термш !х реестрацп до семи робочих днiв. Громадськ органiзацii та громадськi спiлки можуть здшснювати дiяльнiсть як юридичнi особи приватного права, так i без статусу юридично! особи.
Важливе значення для НТ мають пшьги в оподаткуванш окремих видiв доходiв, як становлять основну частку джерел !хнього фiнансування (спонсорськi кошти, пожертвування фiзичних осiб, членськi внески тощо).
Так, коли НТ рееструеться як юридична особа, воно перебувае на загальнш системi оподаткування, таким чином будь-який його дохщ буде оподатковуватись податком на прибуток.
На жаль, у рiзних законодавчих актах наявний рiзний тдхщ до розумшня так звано!' «неприбутковостЬ» (Цивiльний, Податковий кодекс та iH.), а також у суспшьств^ З одного боку, розyмiеться, що неприбуткова оргашзащя - це органiзацiя, яка взагаи не може отримувати прибуток, звщси проблеми i3 запровадженням пiдходiв, що такi органiзацii можуть продавати сво! товари та надавати оплачуваш послуги. Проте це не вщповщае сyтi «неприбyтковостi».
Неприбуткова органiзацiя - це така, в якш дохщ не спрямовуеться на вигоду засновника, члена (учасника), посадових ошб (о^м оплати працi та соцiальних заходiв), а також у разi ii лiквiдацii кошти та майно спрямовуються на дiяльнiсть iншоi неприбутково! оргашзацп чи у дохiд держави. Отож, це вщмшш вiд комерцiйних структур оргашзацп чи установи, в яких засновники отримують дохщ вiд дiяльностi. Це пiдхiд, який вiдповiдае суп «неприбутковостЬ». Натомiсть у податковому законодавствi iснyе iнший пiдхiд, за якого здебшьшого «неприбyтковiсть» вiдiграе важливу роль у звшьненш вiд оподаткування певних доходiв таких юридичних осiб.
Висновки. Вибiр тiеi чи iншоi форми НТ, а також характер його дiяльностi можуть накладати деякi особливост на загальний порядок проведення процедури його реестрацп. Пiсля отримання документа НТ е офiцiйно дiючим i може розпочинати роботу вiдповiдно до заявлено1' мети. У зв'язку з цим НТ набуватиме прав та обов'язюв, матиме власне майно, вщповщатиме за сво!ми зобов'язаннями. Дiяльнiсть НТ, за мовчазною згодою, встановлюеться як безстрокова, якщо ii строк не обмежений засновниками в установчих документах.
Список лггератури:
1. Конститущя Украши вщ 28.06.1996 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр.
2. Цившьний кодекс Украши вщ 16.01.2003 р. № 435-IV [Електронний ресурс]. -Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/435-15.
3. Правове регулювання некомерцшних оргашзацш в Укра'ш : монограф1я / I. В. Спасибо-Фатеева, В. I. Борисова, О. П. Печений та ш. ; за заг. ред. I. В. Спасибо-Фатеево'1. - Харюв : Право, 2013. - 480 с.
4. Борисова В. До проблем створення юридичних ос1б / В. Борисова // Вюник Академп правових наук Украши. - 2002. - 2 (29). - С. 79-88.
5. Кучеренко I. М. Оргашзацшно-правов1 форми юридичних ос1б приватного права :
монографiя / I. М. Кучеренко. - Кшв : 1н-т держави i права iм. В. М. Корецького НАН Украши, 2004. - 328 с.
6. Про державну реестращю юридичних осiб та фiзичних оаб-пщприемщв [Електронний ресурс] : Закон Украши вщ 15.05.2003 р. № 755-IV. - Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/755-15.
7. Про свободу совют та релшйш оргашзацп [Електронний ресурс] : Закон Украши вщ 23.04.1991 р. № 987-XII. - Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/987-12.
8. Про професшш спшки, ix права та гарант дiяльностi [Електронний ресурс] : Закон Украши вщ 15.09.1999 р. № 1045-XIV. - Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/l aws/show/1045-14.
9. Справа «Корецький та inmi проти Украши». Заява № 40269/02. Ршення вiд 03.04.2008 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/974_446.
10. Про громадсью об'еднання [Електронний ресурс] : Закон Украши вщ 22.03.2012 р. № 4572-VI. - Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/4572-17.
References:
1. Konstytutsiia Ukrainy vid 28.06.1996. [Konstitution of Ukraine of 28.06.1996]. rada.gov.ua. Retrieved from http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254k/96-vr [in Ukrainian].
2. Tsyvil'nyj kodeks Ukrainy vid 16.01.2003 № 435-IV. [Civil code of Ukraine of 16.01.2003 No 435-IV]. rada.gov.ua. Retrieved from http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/435-15 [in Ukrainian].
3. Spasybo-Fatieieva, I.V. (Eds.). (2013). Pravove rehuliuvannia nekomertsijnykh orhanizatsij v Ukraini. [Legal regulation of nonprofit organizations in Ukraine]. Kharkiv: Pravo [in Ukrainian].
4. Borysova, V. (2002). Do problem stvorennia iurydychnykh osib [The problems of creating legal entities]. Visnyk Akademii pravovykh nauk Ukrainy, 2 (29), 79-88 [in Ukrainian].
5. Kucherenko, I.M. (2004). Orhanizatsijno-pravovi formy iurydychnykh osib pryvatnoho prava. [The organizational forms of legal persons of private law]. Kyiv: Instytut derzhavy i prava im. V. M. Korets'koho NAN Ukrainy [in Ukrainian].
6. Pro derzhavnu reiestratsiiu iurydychnykh osib ta fizychnykh osib-pidpryiemtsiv: Zakon Ukrainy vid 15.05.2003 № 755-IV. [On state registration of legal entities and individual entrepreneurs: the law of Ukraine of 15.05.2003 No 755-IV]. rada.gov.ua. Retrieved from http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/755-15 [in Ukrainian].
7. Pro svobodu sovisti ta relihijni orhanizatsii: Zakon Ukrainy vid 23.04.1991 № 987-XII. [On Freedom of Conscience and Religious Organizations: the law of Ukraine of 23.04.1991 No 987-XII]. rada.gov.ua. Retrieved from http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/987-12 [in Ukrainian].
8. Pro profesijni spilky, ikh prava ta harantii diial'nosti: Zakon Ukrainy vid 15.09.1999 № 1045-XIV. [On trade unions, their rights and guarantees of their activities: the law of Ukraine of 15.09.1999 No 1045-XIV]. rada.gov.ua. Retrieved from http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1045-14 [in Ukrainian].
9. Sprava «Korets'kyj ta inshi proty Ukrainy». Zaiava № 40269/02 Rishennia vid 03.04.2008. [The case "Koretsky against Ukraine" Application No 40269/02. Resolution of 03.04.2008]. rada.gov.ua. Retrieved from http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/974_446 [in Ukrainian].
10. Pro hromads'ki ob'iednannia: Zakon Ukrainy vid 22.03.2012 № 4572-VI. [On nonprofit organization: the law of Ukraine of 22.03.2012 No 4572-VI]. rada.gov.ua. Retrieved from http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/4572-17 [in Ukrainian].
Кацюба К. В. Общие принципы и требования к созданию непредпринимательских товариществ
Проанализированы вопросы, связанные с созданием непредпринимательских
товариществ в Украине, предложены этапы их создания и исследованы особенности требований к каждому из них. Это позволяет определить правовую природу непредпринимательских товариществ и особенности их создания.
Ключевые слова: создание непредпринимательского товарищества; требования к созданию непредпринимательских товариществ; этапы создания непредпринимательских товариществ.
Katsyuba K. General principles and requirements for the establishment of non-profit organizations.
Issues related to the establishment of non-profit organizations in Ukraine are analyzed. Steps of establishing a non-profit organization are proposed and particular requirements for each of them are investigated. This will provide an opportunity to define the legal nature of the nonprofit organizations and especially of their establishment.
Key words: establishment of non-profit organizations; requirements for the establishment of non-profit organizations; stages of establishing non-profit organizations.
Надтшла доредколеги 28.10.2016р.
