CC BY
41
УДК 347.19
ЦИВ1ЛЬНА Д1СЗДАТШСТБ НЕПЩПРИСМНИЦЬКИХ ТОВАРИСТВ
К. В. КАЦЮБА,
асистент кафедри цивтьного права № 1, Нацюнальний юридичний утверситет iменi Ярослава Мудрого, м. Хартв
Досл1джено цившьну ¿д1ездатн1сть нетдприемницьких товариств, як1 повинш створюватися заради досягнення певног мети та надыятися спещальною правоздаттстю.
Проанал1зовано ^-наукову лтературу та запропоновано \власне бачення зазначеног проблематики.
Ключов1 слова: нетдприемницьк! товариства, дieздатнiсть нетдприемницьких товариств.
/ЙМ\\ чЗ и^Мя
Д1ездатшсть юридично! особи - це 11 можливють власними д1ями набувати та реал1зувати цивтьш права та обов'язки. Д1яльшсть юридично! особи - це, звюно, д1яльнють людей, що створюють оргашзащю, тому що тшьки люди здатш до вольово! поведшки. Однак !х роль у здшсненш д1ездатност1 юридично! особи р1зна. Деяк з них своши д1ями набувають 1 створюють для юридично! особи права та обов'язки, шш1 сприяють здшсненню вже набутих прав 1 виконанню обов'язюв [1, с. 37].
Дослщженню окремих питань правового статусу непщприемницьких
'"х, щШ в И /1 7 1 ■ I 1 1 в 1 I
товариств було придшено увагу в працях В. I. Борисово!, I. М. Кучеренко, I. В. Спасибо-Фатеево!, I. П. Жигалкша, В. Ф. Пщдубно!, В. В. Кочина та багатьох шших учених, що тдкреслюе актуальшсть теми дослщження.
Метою статт1 е виявлення суперечностей у чинному законодавств1 Украши та шлях1в !х подолання. Актуальшсть обрано! теми полягае в доцшьност закршлення меж здшснення шдприемницько! д1яльност1 нетдприемницькими товариствами.
Цившьний кодекс Украши (дал1 - ЦК) 1 низка спещальних нормативних
аклв, що регулюють дiяльнiсть нетдприемницьких товариств, закртлюе право таких юридичних oci6 здiйснювати тдприемницьку дiяльнiсть. У сучасних умовах ця обставина мае значення, оскшьки надае можливiсть створювати матерiальну базу для здшснення основно! статутно! дiяльностi нетдприемницьких товариств, для бiльш штенсивно! й плщно! реаизаци сво!х статутних цшей. Питання полягае у визначеннi меж необхщно! й правомiрноl участi нетдприемницьких товариств у тдприемництвь
Вiдповiдно до ст. 86 ЦК передбачено право нетдприемницьких
//
товариств, поряд 31 своею основною д1яльшстю, здшснювати
тдприемницьку дшльтсть, яка е д1яльтстю, спрямованою на систематичне
отримання прибутку, якщо шше не встановлено законом. В юридичнш л1тератур1
хоча 1 вказуеться на ощночний характер под1бного критерш, однак
розб1жностей у його тлумачент вт все-таки не викликае. Дана умова
....
правомфносп зд1йснення пщприемницько1 д1яльност1 означае, що тдприемницька д1яльтсть нетдприемницького товариства повинна слугувати формуванню майна ще! юридично1 особи й використовуватися тшьки для реашзаци 11 статутних цшей. Тобто, виходячи лише з дано! ознаки, можна говорити, що будь-яка тдприемницька д1яльтсть, яка приносить прибуток, що спрямовуеться на покриття витрат основно! д1яльност1, служить досягненню цшей, заради яких нетдприемницьке товариство створюеться.
Однак законодавство, що регулюе правовий статус нетдприемницьких товариств, встановлюе меж1 правом1рност1 здтснення тдприемницько! д1яльност1 за допомогою поеднання двох критерив: тдприемницька д1яльтсть повинна служити досягненню цшей !х створення й вщповщати цим цшям. Нагадаемо, що друга обмежувальна умова е загальною 1 пред'являеться законодавцем до будь-яко! д1яльност1 нетдприемницького товариства. У зв'язку з чим 1 питання при ощнщ вщповщност або невщповщносл тдприемницько! д1яльност1 нетдприемницького товариства цшям його створення виникають таю ж сам1.
Поняття «вщповщтсть цшям д1яльност1 нетдприемницького
товариства» законодавцем не розкриваеться. Критери ощнки вiдповiдностi тдприемницько! дiяльностi статутним цiлям також не визначено. Не завжди можна визначити вщповщае або не вщповщае дана тдприемницька дiяльнiсть статутним цiлям нетдприемницького товариства. Вимога законодавця про те, якою саме е тдприемницька дiяльнiсть нетдприемницько! оргатзацп, дуже розпливчаста.
У кожному окремому випадку тдходи до поняття тдприемницько! дiяльностi непiдприемницького товариства е ощночними. Невизначенiсть критерiю вiдповiдностi призводить до того, що в практищ пiдприемництва вiдповiдним цiлям дiяльностi нетдприемницького товариства визнаеться будь-яка дiяльнiсть, що не суперечить законодавству.
Однак нормативна вщмова вiд якого-небудь обмеження тдприемництва
непiдприемницьких товариств, на наш погляд, не може бути сприйнята.
111 / \ / \ .// Здiйснення такими юридичними особами будь-яко! пiдприемницько! дiяльностi
/С \\ 1 I ж '/. 1 Tel \
нiвелюе розходження мiж пiдприемницькими та непiдприемницькими юридичними особами й ставить тд сумнiв необхiднiсть подiбно! класифшацп юридичних осiб. Установлене обмеження свободи розпорядження прибутком нетдприемницького товариства може бути устшно подолане всшякими способами в рамках закону.
Перший варiант рiшення пропонуеться у виглядi встановлення закритого перелiку видiв тдприемницько! дiяльностi, здiйснювано! непiдприемницьким товариством. Перелж може бути закрiплений у нормативно-правових актах для вЫх непiдприемницьких товариств або для нетдприемницьких товариств окремих видiв. Такий перелiк може закртлюватися й в установчих документах i носити вичерпний характер. У ситуацп, що склалася, единим виходом може бути визначення у статуй нетдприемницького товариства, в яких сферах або якою тдприемницькою дiяльнiстю вправi займатися дана юридична особа [2, с. 178]. Причому засновники можуть передбачити не один вид тдприемницько! дiяльностi, оскшьки вiдносно кiлькостi видiв дiяльностi обмежень немае. Нам уявляеться, що запропонований спо^б не вирiшуе проблеми виявлення
«вщповщностЬ» цшям створення нетдприемницького товариства шдприемницько! дiяльностi, а лише визначае суб'екта, який буде приймати вщповщне ршення.
Iншi автори пропонують пiд вiдповiднiстю тдприемницько: дiяльностi непiдприемницького товариства статутним цiлям розум^и вiдсутнiсть суперечностi мiж характером шдприемницько! дiяльностi й сутнiстю переслiдуваних юридичною особою цiлей. Наприклад, не може вважатися правомiрною торгiвля спиртними й тютюновими виробами, здiйснювана
|\ XX /I
фондом зi сприяння та розвитку фiзкультури i спорту.
На наш погляд, викладет вище варiанти можуть лише вiдкоригувати iснуючу проблему, але не вирiшують li в принциш. Проблема полягае в тому, що, надавши непiдприемницьким товариствам право здшснювати пiдприемницьку дiяльнiсть, законодавець не визначився з межами ще1 участь
З одного боку, норми законодавства пред'являють до здтснення
•»« Х^ о^гд \\ . Д \
непiдприемницькими товариствами пiдприемницькоi дiяльностi лише вимоги
про ll вiдповiднiсть установчим документам i закону. Поняття тдприемницько:
дiяльностi е единим, загальним, що позначае ту або шшу дiяльнiсть
пiдприемницькою, незалежно вiд осiб, як цю дiяльнiсть здiйснюють. З шшого
боку, у спецiальних нормативних актах, що регулюють дiяльнiсть
непiдприемницьких товариств, щ положення не одержали однакового
застосування.
У змiстi правомiрноi тдприемницько: дiяльностi непiдприемницьких товариств можна видшити три компоненти.
По-перше, що приносять прибуток виробництво товарiв i послуг, якi вiдповiдають цшям створення нетдприемницького товариства. Виходячи з легального визначення тдприемницько: дiяльностi як самостшно1, здiйснюваноi на свiй ризик дiяльностi, спрямовано! на систематичне одержання прибутку, до тако! можна вщнести тiльки виробництво товарiв i надання послуг як приносять прибуток. Шдтверджуе це й той факт, що загальна вимога ЦК про вщповщнють пiдприемницькоi дiяльностi непiдприемницького товариства
цшям створення пред'являеться законом тшьки до дано: складово!.
По-друге, придбання та реаизащя щнних паперiв, майнових i особистих немайнових прав. Така дiяльнiсть не може бути однозначно вщнесена до дiяльностi пiдприемницькоi. Придбання й реалiзацiя щнних паперiв можуть носити характер разових правочишв. Те ж можна сказати й вщносно майнових i особистих немайнових прав. Вщповщно такi правочини можуть становити як звичайну господарську дiяльнiсть нетдприемницького товариства, так i вiдноситися до пiдприемницькоi, при ii спрямованостi на систематичне
\\ /I
одержання прибутку.
По-трете, участь нетдприемницького товариства в господарських товариствах i в товариствах на вiрi як вкладник. Останнт iз зазначених у складi пiдприемницькоi дiяльностi нетдприемницького товариства складових е найбiльш стрним. Деякi вченi вважають, що в цьому випадку участь
юридично! особи в тдприемнищш характеризуеться аж тяк не тим, чи
•»« \\ //fji^L^'X lTI \
виконуе сама юридична особа роботи й послуги за плату, а наявтстю в його
власностi iншоi юридично! особи, що приносить прибуток даноi органiзацii як
своему власниковi (стввласников^ [3, с. 47]. Але, на наш погляд, така участь
не може бути визнана шдприемництвом, насамперед, у силу вщсутност в
ньому ознак само! дiяльностi.
Як зазначалося вище, чинне законодавство дозволяе нешдприемницьким
товариствам здiйснювати пiдприемницьку дiяльнiсть. Наприклад, Закон
Укра!ни «Про полiтичнi парти» вiд 05.04.2001 р. серед видiв пiдприемницькоi
'' - й II Ш fl/1 1 | I I 1 1 \\ ^'У ' :
дiяльностi, якi вправi здiйснювати полiтична партiя, ii регюнальт вiддiлення та iншi структурт пiдроздiли, поряд з iнформацiйною, рекламною, видавничою й полiграфiчною дiяльнiстю, виготовленням i продажем сувенiрноi та полiграфiчноi продукци iз символiкою й (або) найменуванням пол^ично! парти, припускае й продаж, здачу в оренду наявного у власностi полiтичноi парти рухомого й нерухомого майна з огляду на те, що щ об'екти цившьних прав можуть належати до числа кош^в та iншого майна пол^ично!' парти (ст. 14 Закону) [4].
Засновувати нетдприемницьке товариство уявляеться досить перспективним для ведення 6i3Hecy, тому що умови оподаткування нетдприемницьких товариств, що навiть здшснюють господарську дiяльнiсть, набагато сприятливiшi, чим порядок сплати податюв, установлений для вЫх видiв тдприемницьких юридичних о^б. Тому необхiдно пильно стежити за використанням кош^в, якi будуть надходити вщ тдприемницько! дiяльностi нетдприемницького товариства. На наш погляд, цей прибуток повинен спрямовуватися виключно на реаизащю мети, заради яко! було створене дане
\\ /У
нетдприемницьке товариство.
Розподiл юридичних осiб на тдприемницью та нетдприемницью властиво тiльки цившьному обороту й зроблено для вщмежування нетдприемницьких товариств вiд господарюючих суб'ек^в. Правова природа нетдприемницьких товариств не припускае активно! участi в господарському
/ jjr PC/ I \ IV • / \ I ^ \ •
(тдприемницькому) оборотi i в шшш дiяльностi, якщо це не вщповщае метi
•»« b^j^OiA U I1/¿А ,
!хнього створення. У зв'язку i3 чим надання нетдприемницьким товариствам права здiйснювати пiдприемницьку дiяльнiсть уявляеться спiрним. З одного боку, сучаст реалi! такi, що нетдприемницьке товариство змушено займатися матерiальним забезпеченням свое! дiяльностi самостiйно. З шшого -встановленi в законодавствi вимоги до здтснення пiдприемницько! дiяльностi в силу свое! неконкретност не одержали однакового застосування на практищ й, вщповщно, !хне дотримання при здтснент пiдприемницько! дiяльностi непiдприемницькими товариствами досить складно встановити.
Разом iз тим, оскiльки непiдприемницькi товариства беруть активну участь у цившьному оборот^ необхщно забезпечити як штереси !хнiх кредиторiв, так i штереси самого товариства. Виршення проблеми нам бачиться у встановленш заборони на пряму участь нетдприемницьких товариств у шдприемницькш дiяльностi, або дозволеннi участ у дуже невеликих межах, тому що будь-яка шдприемницька дiяльнiсть товариства повинна бути другорядна, вторинна й, може бути, нав^ь непостшна.
У зв'язку з цим на законодавчому рiвнi необхщно передбачити засiб
впливу на нетдприемницью товариства у разi !х зловживання правом займатися шдприемницькою дiяльнiстю, маеться на увазi випадок, коли така дiяльнiсть стае головною, у вигляд^ наприклад втрати статусу юридично! особи, тобто скасування державно! реестраци нетдприемницького товариства.
Установлення заборони на здтснення непiдприемницькими товариствами тдприемницько! дiяльностi дозволить, з одного боку, виключити нетдприемницью товариства iз числа пiдприемцiв, що зберiгае чистоту правового регулювання дiяльностi непiдприемницьких юридичних осiб. З iншого - такi оргатзаци матимуть можливють матерiального забезпечення свое! дiяльностi за допомогою розмiщення вiльних фшансових засобiв або майна.
Непiдприемницьким товариствам не можна забороняти одержувати плату за ту або шшу статутну дiяльнiсть. Наприклад, вхщну плату в музей або на
¿у» /ХУ \\\ . ■ II \
театральну виставу. Разом iз тим розмiр можливо! оплати робгг або послуг
•»« \ \\ II
непiдприемницького товариства, що становлять його основну дiяльнiсть, повинен будуватися на принципi розумносл.
Таким чином, непiдприемницькi товариства можуть бути пасивними учасниками пiдприемницького обороту, тобто вправi розмiщати наявнi в них фiнансовi засоби в кредитних установах, у цтних паперах, здавати в оренду зайве або майно, що ними безпосередньо не використовуеться. Така дiяльнiсть не е по суп тдприемництвом i дозволяе зберегти нетдприемницький характер дiяльностi розглянутих юридичних о^б.
У випадку, якщо нетдприемницьке товариство мае потребу в додатковому матерiальному забезпеченнi свое! дiяльностi, бiльших фiнансових надходженнях, воно може створити нову шдприемницьку юридичну особу, що буде здшснювати тдприемницьку дiяльнiсть i платити податки як шдприемницька юридична особа. Закрiплення такого правила в законодавствi зробить юнуючу ситуацiю, на наш погляд, бшьше прозорою й чiткою. Не буде необхщносл виявляти пiдприемницьку дiяльнiсть, або !! межi, непiдприемницького товариства.
Шдприемницька дiяльнiсть тдприемницьких товариств, створених нетдприемницькими, або з !хньою участю, може здiйснюватися винятково з метою одержання прибутку й бути шяк не пов'язано! зi статутною дiяльнiстю непiдприемницького товариства. Створення таких тдприемницьких товариств представляеться необхщним не тшьки з погляду виключення iснуючих протирiч у цивiльно-правовому регулювант дiяльностi непiдприемницьких товариств, але й з погляду ефективност здiйснювано! тдприемницько!
дiяльностi. Пiдприемницькi юридичнi особи можуть мати бшьший обсяг
\\ ]
правоздатностi й не обмеженi у видах пiдприемницько! дiяльностi, окрiм випадюв встановлених законодавством, маються на увазi види дiяльностi, що пiдлягають лщензуванню.
Крiм того, беручи до уваги важливють одержання доходiв вiд дiяльностi пiдприемницького, необхiдно передбачити в законодавствi можливiсть непiдприемницького товариства впливати на ршення, прийнятi органами управлiння пiдприемницько! юридично! особи, умови ведення !м тдприемницько! дiяльностi через участь у його статутному капiталi й (або) вщповщно до умов договору. Зокрема, до таких вщносин, на наш погляд, цшком застосовна конструкцiя холдингу, тобто залежних юридичних осiб.
Виходячи з вищевикладеного, можна дiйти таких висновюв. Перш за все, необхiдно бшьш жорстко регламентувати заборону одержання прибутку для наступного його розподшу мiж учасниками непiдприемницького товариства (зайняття тдприемницькою дiяльнiстю). Таким чином, правосуб'ектнiсть
N. £ Ж Я я J17 1 I I 1 I 1 1 V
непiдприемницьких товариств повинна обмежуватися певною метою, заради яко! вони створюються.
Анаиз спещального законодавства, що регулюе дiяльнiсть окремих видiв непiдприемницьких товариств у порiвняннi з нормами ЦК, дозволяе дшти висновку, що, надавши право непiдприемницьким органiзацiям займатися тдприемницькою дiяльнiстю, ЦК так i не виршив основного питання, яким чином це вщбуваеться. Вбачаеться, що це повинт бути пiдприемницькi товариства одше! особи, якщо вони хочуть займатися тим видом
шдприемницько! дiяльностi, який не вщповщае меп його створення.
Цившьна правосуб'ектшсть нешдприемницько! оргашзаци - це юридично закршлена можливiсть бути учасником цившьних правовiдносин, що частково обмежена статутною метою при здшсненш прав та обов'язюв учасникiв цившьного обороту в зайняттi пiдприемницькою дiяльнiстю. Правосуб'ектнiсть же непiдприемницького товариства визначена метою заради досягнення яко! воно було створено, сама воно позбавлено права здшснювати
дiяльнiсть всупереч ще! мети. У даному випадку йдеться про спещальну
l\ NX jj
(цiльову) правоздатнiсть [5, с. 160].
Необхщно чiтко вiдмежовувати основну (статутну) мету дiяльностi непiдприемницького товариства та iншi види дiяльностi. Тобто досягнення будь-яких цшей окрiм одержання прибутку для його наступного розподшу мiж учасниками.
/ ,5г /к 111 / \ \ А '
Дiяльнiсть, яка забезпечуе досягнення основно! статутно! мети
Xi'OrTi\\ IItlQckl/A \
непiдприемницько! органiзацi!, може бути як основною, так i пов'язаною, тобто допомiжною.
Головне - необхщно на законодавчому рiвнi чггко викласти припустимi межi пiдприемницько! дiяльностi непiдприемницьких товариств, також визначити форму ще! пiдприемницько! дiяльностi. Пiдприемницька дiяльнiсть пiдприемницьких товариств, створених непiдприемницькими або з !хньою участю, може здшснюватися винятково з метою одержання прибутку й бути шяк не пов'язаною зi статутною дiяльнiстю непiдприемницького товариства. Створення таких пщприемницьких товариств уявляеться необхiдним не тшьки з погляду виключення iснуючих протирiч у цивiльно-правовому регулюваннi дiяльностi нетдприемницьких товариств, але й з погляду ефективнос^ здiйснювано! пiдприемницько! дiяльностi. Пщприемницью товариства можуть мати бiльший обсяг правоздатнос^ й не обмеженi у видах шдприемницько! дiяльностi.
Крiм того, беручи до уваги важливють одержання доходiв вiд дiяльностi пiдприемницько! оргашзаци, необхiдно передбачити в законодавствi
можливють нетдприемницького товариства впливати на ршення, прийнят органами керування тдприемницько! юридично! особи, умови ведення !м тдприемницько! дiяльностi через участь у його статутному каштаи й (або) вщповщно до умов договору. Зокрема, до таких вщносин, на наш погляд, цшком застосовна конструкщя афiлiйованих (залежних) юридичних о^б [6, с. 103].
Таким чином, цившьна правосуб'ектнiсть непiдприемницького товариства - це юридично забезпечена можливють стати учасником цивiльних
|\ /I
правовщносин, частково обмежена статутною метою при здшсненш прав та обов'язкiв учасниюв цивiльного обороту у здiйсненнi в тому чи^ й тдприемницько! дiяльностi заради досягнення основно! статутно! мети.
Список лггератури:
1. Голованов Н. М. Юридические лица / Н. М. Голованов- СПб. : Питер, 2003. - 512 с.
2. Комментарий к Федеральному закону О некоммерческих организациях / под ред. М. Ю.Тихомирова.- 2-е изд., перераб. i доп. - М. : Юринформцентр, 2000.- 370 с.
3. Якобсон Л. И. Некоммерческий сектор экономики: проблемы правового регулирования / Л. И. Якобсон // Государство и право. - 1992. - № 3. - С. 40-48.
4. Про полггичш парти в Укра!ш [Електронний ресурс] : Закон Укра!ни вщ 05.04.2001 р. № 2365-III. - Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2365-14.
5. Цившьне право : пщруч. : у 2 т. / В. I. Борисова (кер. авт. кол.), Л. М. Баранова, Т. I. Бегова та ш. ; за ред. B.I . Борисово!, I. В. Спасибо-Фатеево!, В. Л. Яроцького. - Х. : Право, 2011. - Т. 1. - 656 с.
6. Борисова В. Про залежнють юридичних ос1б / В. Борисова // Вюник Академп правових наук Укра!ни. - 2000. - № 3 (22). - С. 103-109.
Кацюба К. В. Гражданская дееспособность непредпринимательских товариществ.
Рассмотрена гражданская дееспособность непредпринимательских товариществ, которые должны создаваться рады достижения определенной цели и наделяться специальной правоспособностью. Проанализирована научная литература и предложено собственное видение проблематики.
Ключевые слова: непредпринимательские товарищества, дееспособность непредпринимательских товариществ.
Katsyuba K. V. Legal capacity of nonprofit organizations.
This article analyzes the civil capacity of non-profit organizations that need to be created to achieve a certain goal and gives special legal force. In this article was reviewed scientific literature and offered own vision of these problems.
Key words: nonprofit partnerships, legal nonprofit organizations, legal capacity of nonprofit organizations.
Розширена анотащя статп Кацюби Карини Валерiiвни на тему: «Цившьна дieздатнiсть непщприемницьких товариств»
Katsyuba K. V., assistant of the department of civil law № 1, Yaroslav Mudryi National Law University, Kharkiv
An extended abstract of the article on the subject of: «LEGAL CAPACITY OF NONPROFIT ORGANIZATIONS»
Problem setting. The relevance of the chosen theme is the advisability of fixing the limits of enterpreneur actions which is carried out by non-profit organizations.
Recent research and publications analysis. This article analyzes recent researches of the legal status of non- profit organizations in the works of V. Borisova, I. Kucherenko, I. Spasibo-Fateeva, I. Zhyhalkina, V. Poddubny, V. Cochin and etc., which underlines the importance of scientific research.
Paper objective. The article aims was to identify contradictions in the current legislation of Ukraine and how to overcome them.
Paper main body. The legislation of Ukraine, the Civil Code of Ukraine and a number of special normative acts governing the activities of non-profit organizations, grants the right them to engage in business activities. In modern terms, this fact is important, as it provides the ability to create resources to implement the main statutory activities of non-profit organizations for more intensive and fruitful implementation of its statutory objectives. The question is to determine the limits of necessary and legitimate participation of non-profit organizations in the business.
The legislation proposed in this paper is to provide a means of influencing nonprofit organizations in case of abuse of the right to do business.
Conclusions of the research. It is necessary for our legislation to make amendments and to set out the limits of power of non- profit organizations. Also, it is
necessary to define the form of entrepreneurship. Business activities of business companies, non profit or created with their participation may be made only for profit and not be associated with non- profit organization authorized activity. Creation of business associations seems necessary not only in terms of exclusion existing contradictions in the civil legal regulation of non- profit organizations, but also in terms of the effectiveness of ongoing business activities. Business organizations may have a larger legal capacity and is not limited in the types of business activities.
