CC BY
600
УДК 347.191.3 Т. I. Бровченко,
астрантка Нацюнальний утверситет «Юридична академ1я Украгни ¡мет Ярослава Мудрого», м. Харюв
ВИДИ УСТАНОВЧИХ ДОКУМЕНТ1В ЮРИДИЧНИХ ОС1Б
Стаття присвячена рiзновидам установчих докумешив та 1'х особливостям. Розглядасться значення цих документiв, зв'язок мiж ними i статусом вiдповiдного утворення як юридично'1 особи. Звертаеться увага на особливосп дiяльностi юридично'1 особи на пiдставi модельного статуту.
Ключовг слова: установчий документ, статут, засновницький договiр, установчий акт, меморандум, положення, модельний статут.
Вщповщно до статей 87 i 88 Цивiльного кодексу Украши (далi - ЦК) установчими документами юридичних осiб можуть бути: статут, засновницький договiр, установчий акт, меморандум [1; 2003. - № 40-44. - Ст. 356]. У ч. 2 ст. 87 ЦК зазначаеться, що юридична особа приватного права може створюватися й дiяти на пiдставi затвердженого Кабшетом Мтс^в Украши модельного статуту, який шсля його прийняття учасниками стае установчим документом. Спещальним законодавством передбачаеться можливють дiяльностi юридично'1 особи на пiдставi положення. Це стосуеться релiгiйних оргашзацш (ст. 12 Закону Украши «Про свободу совют та релiгiйнi оргашзацп» [1; 1991. - № 25. -Ст. 283.]), профспшок (статп 14 i 15 Закону Украши «Про професшш спiлки, 1'х права та гаранта дiяльностi» [1; 1999. - № 45. - Ст. 397.]), оргашв самооргашзацп населення (ст. 12 Закону Украши «Про органи самооргашзацп населення» [1; 2001. - № 48. - Ст. 254.]), громадських формувань з охорони громадського порядку (ст. 5 Закону Украши «Про участь громадян в охорош громадського порядку i державного кордону» [1; 2000. - № 40. -Ст. 338.]). Як правило, юридичш особи публiчного права д^ть на пiдставi положень (наприклад, Положення про Пенсшний фонд Украши [3; 2011. - № 384/2011]); окремi юридичш особи публiчного права д^ть на пiдставi спещальних законiв про них (Закон Украши «Про Кабшет Мшю^в Украши» [1; 2000. - № 40. - Ст. 338.]).
Отже, повторимось, установчими документами юридичних оаб приватного права можуть бути засновницький договiр, статут, установчий акт, меморандум, модельний статут, положення. Установчими документами юридичних оаб публiчного права може бути статут чи положення або вони можуть взагалi не мати установчого документа.
На пiдставi стату^в д^ть: товариство з обмеженою та додатковою вщповщальшстю, акцiонернi товариства, кооперативи, пол^ичш партп, релiгiйнi оргашзацп, професшш i творчi спiлки, благодшш товариства й фонди та ш..; на пiдставi засновницьких договорiв - повне й командитне товариства (останне - якщо воно налiчуе 2 й бшьше учасникiв з повною вiдповiдальнiстю); на пiдставi установчих актсв - установи, в тому чист благодiйнi; на пiдставi меморандуму - командитне товариство, створюване одним учасником з повною вщповщальшстю; на пiдставi положення - релшйш оргашзацп; на пiдставi модельного статуту - будь-яка юридична особа приватного права, якщо Кабшетом Мшю^в Украши затверджено модельний статут вщповщного виду цих юридичних оаб.
Нормами окремих закошв допускаеться, щоб юридична особа мала той чи шший установчий документ. 1деться про статут або положення (ст. 12 та ш. Закону Украши «Про свободу совют! та релшйш оргашзацп», ст. 7 Закону Украши «Про наукову та науково-техшчну дiяльнiсть», ст. 14 Закону Украши «Про професшш спшки, 1'х права та гараш!
дiяльностi», ст. 5 Закону Украши «Про участь громадян в охорош громадського порядку i державного кордону»). У такому разi юридична особа мае обрати, який саме установчий документ нею буде затверджуватись.
Звертае на себе увагу й те, що в одних законах щеться про можливють дп певно'1 оргашзацп на пiдставi статуту (положення), як це мае мюце в Законах Украши «Про свободу совют та релшйш органiзацГi», «Про наукову та науково-техшчну дiяльнiсть», «Про професiйнi спiлки, 1'х права та гаранта дiяльностi», а в шших зазначаеться насамперед про положення, а в дужках - про статут (Закон Украши «Про участь громадян в охорош громадського порядку i державного кордону»). 1з цього незрозумшо: законодавець надае право певним юридичним особам обрати один з 2-х варiантiв установчих докумештв ачи ставить знак рiвностi мiж ними. Саме до друго'1' думки може наштовхнути ст. 14 Закону Украши «Про професшш спiлки, 1х права та гарантп», яка мае назву «Статути профспiлок». У ч. 1 ст. 14 цього Закону говориться лише про статути, а вже в ч. 2 ст. 14 стать у дужках термш «положення», який постшно супроводжуе термш «статут». У ст. 15 цього ж Закону йдеться про статути (положення) об'еднань профспшок, а в п назвi - i про статути, i про положення (в дужках).
Викликае сумшви однозначнiсть цього зауваження пiсля аналiзу ч. 5 ст. 14 цього Закону, якою профспiлковим органам (вищим за статусом) у межах передбачених статутом '1'х повноважень, надаеться право затверджувати положення про оргашзацп профспшки. Незрозумшо, чи означае це, що профспiлковi органи д^ть на пiдставi статутiв, а оргашзацп профспiлки - на пiдставi положення? Принаймнi, до цього висновку призводить формальна лопка, хоча останнш i не може бути зроблений при зютавленш ч. 5 ст. 14 з шшими частинами ще! ж статтi i ст. 15 розглядуваного Закону.
Можна лише переконатись у тому, що законодавець непослщовний i в застосуванш термшологп, i в упорядкуваннi взагалi установчих документiв юридичних осiб. Це пщтверджуе ще одне спостереження. Так, за ЦК Украши юридична особа повинна мати лише один установчий документ. Ця вимога принципово вiдрiзняеться вщ ^6:1, що мала мюце до набрання чинностi цим Кодексом. У Закош Украши «Про господарсью товариства» [1; 1991. - № 49 - Ст. 682], що дiяв до 1 ачня 2004 р. встановлювалося, що товариства з обмеженою та додатковою вiдповiдальнiстю, а також акцюнерш товариства дiють на пiдставi установчих договорiв i стату^в, тобто з 1991 р. по 2003 р. указан товариства мали 2 установчих документи.
Попри те, що норма ст. 87 ЦК Украши е ушверсальною й поширюеться на вс юридичш особи приватного права, в окремих спещальних нормах закошв зберiгся й iнший пщхщ, за яким у юридичних оаб е 2 установчих документи. Примiром, установчими документами наукового парку е засновницький договiр i статут, вимоги до яких визначаються у ст. 5 Закону Украши «Про науковi парки», хоча його було прийнято у 2009 р., тобто коли вже 5 роюв дiяв новий ЦК Украши[1; 2009. - № 51 - Ст. 757]. Та й узагалi в законодавсга часто вживаеться термш «установчi документи» саме у множиш, хоча правильно було б указувати «установчий документ», бо вш мае бути один. Прикладом може служити ст. 8 Закону Украши «Про державну реестращю юридичних оаб та фiзичних оаб-пщприемщв». Iншi ж документи, що подаються для державноi реестрацп юридично! особи, не можна вважати установчими, але вони е необхщними для проведення ща процедури [1; 2003. - № 31-32. - Ст. 263].
Iнодi трапляеться, що в законодавсга так щшьно пов'язано установчий документ з якимось шшим, що останнш шби-то стае його, так би мовити, «належшстю», принаймш, на етапi проведення реестрацп. Наприклад, вщповщно до ст. 7 Закону Украши «Про пол^ичш партл» полiтичнi партii повиннi мати програму, яка е викладом п цiлей i завдань, а також шляхiв 1х досягнення [1; 2001. - № 23. - Ст. 118]. Якщо порiвняти цю норму зi ст. 8, де теж установлюеться, що пол^ичним партиям належить мати статут, виходить, що обидва щ документи е для партп обов'язковими. Значить, програма набувае вагомосп установчого документа, тим бiльше, що саме в нш визначаються цш й завдання цiеi органiзацii, а в
статуй вже йдеться про органи, порядок вступу, членсью обов'язки тощо. Пщсилюе це враження й те, що (як зазначено в п. 1 ч. 2 ст. 11 Закону) для реестрацп пол^ично! партп подаються статут i програма, якi вказуються разом, а в шших пунктах ще'1 частини вже йдеться про решту документiв, що подаються для реестрацп.
Схожим випадком е впорядкування створення наукових паркiв, для чого необхщно прийняти й затвердити центральним органом виконавчо'1 влади, яка реалiзуе державну полiтику у сферi науки та шновацш, Перелiк прiоритетних напрямюв дiяльностi ще!' оргашзацп (ст. 8 Закону Украши «Про науковi парки»). Хоча значення цього Перелшу й пщсилюеться тим, що вiд його затвердження вказаним органом виконавчо! влади залежить, чи буде ним погоджене ршення про створення наукового парку, без чого неможлива його державна реестращя, тим не менше сутшсть цього документа можна порiвняти з програмою партп (Закон Украши «Про пол^ичш парти»). В обох зазначених законах мютиться найсуттевiше: для чого, власне, створюються щ оргашзацп? Упм, цiлi й завдання будь-яких оргашзацш мають мютитися в 1'х установчих документах. Виходить, що винесення цшей i завдань полiтичних партш i наукових паркiв «за дужки», тобто винесення 1'х в окремi документи, надае 1'м значення установчих або навт робить останнi установчими.
Акцентуемо увагу й на значенш установчих документив: якщо певне утворення мае !'х, воно е юридичною особою. Цей зв'язок мiж установчими документами i статусом певного утворення як юридично'1 особи полягае в тому, що 1'х наявнiсть свiдчить про так зване фокусування намiрiв певних осiб (одше! або декiлькох) створити суб'екта права,окремого вiд себе. I навпаки, брак установчих докумешив переконливо свщчить, що певне об'еднання оаб не становить собою нового суб'екта права. Прикладом може служити просте товариство, яке юридичною особою не е, а його учасники д^ть на пiдставi договору (ст. 1132 ЦК Украши).
Однак твердження про обумовлешсть статусу юридично'1 особи наявшстю установчих докумешив не завжди спрацьовуе, оскшьки чинним законодавством передбачаються випадки, коли певне об'еднання оаб мае статут, але не е юридичною особою. Це територiальнi громади, яю можуть мати статут (ст. 19 Закону Украши «Про мюцеве самоврядування в Укршш»[1; 1997. - № 24. - Ст. 170]). ЦК Украши територiальнi громади вщносить не до юридичних оаб (навт публiчного права), а до «особливих учасниюв цивiльних вiдносин» (гл. 9), хоча в науковш правовiй лiтературi й висловлювалась обгрунтована позицiя щодо визнання територiальних громад юридичними особами [2].
1снують випадки, коли певне об'еднання названо в закош органiзацiею, тобто юридичною особою, але воно не мае свого установчого документа й повщомлення державних оргашв про його утворення не е обов'язковим (статп 8 i 13 Закону Украши «Про свободу совют та релшйш оргашзацп»).
У подiбному разi вбачаеться зв'язок мiж державною реестращею юридично'1 особи й наявнiстю в не!' установчих документiв. Цей зв'язок е безперечним, оскшьки для здшснення державно!' реестрацii завжди подаються установчi документи (ст. 8 Закону Украши «Про державну реестращю юридичних оаб та фiзичних осiб-пiдприемцiв»).
Виняток становить створення юридичних оаб приватного права, що дiятимуть на пiдставi модельного статуту.
По-перше, виходить, що вони д^ть на пiдставi саме статуту, а не шшого установчого документа (засновницького договору або установчого акта). Отже, дiяти на пiдставi модельного статуту можуть не ва юридичнi особи приватного права, як про це зазначаеться в абз. 2 ч. 1 ст. 87 ЦК Украши, а лише статутш товариства (з обмеженою або додатковою вщповщальшстю), акцюнерш й непщприемницью товариства й кооперативи.
По-друге, в абз. 2 ч. 1 ст. 87 ЦК Украши зазначено, що юридична особа приватного права може створюватися й дiяти на пiдставi модельного статуту, прийнятого п учасниками. Таким чином, цей статут, з одного боку, е нормативно-правовим актом, бо затверджуеться Кабшетом Мшс^в Украши, а з другого - стае установчим документом
юридично'' особи, тому що приймасться нею. Текст зазначено'' статп мае цшком очевиднi вади, оскiльки модельний статут приймаеться й затверджуеться Кабшетом MirncTpiB Украши, а рiшення про те, що створювана юридична особа дiятиме на пiдставi модельного статуту, приймаеться ïï учасниками. Але ж останш не приймають нi модельного, ш iндивiдуального статутiв, а ухвалюють лише ршення, що юридична особа не матиме статуту шдивщуального, а дiятиме на пiдставi модельного, до якого не додаеться ш змiн, ш доповнень, бо це не примiрний (зразковий) i не типовий статут.
По-трете, якщо модельний статут стае установчим документом шсля його прийняття засновниками (учасниками) юридично'' особи, вш зводиться до iндивiдуального статуту. 1накше кажучи, ранг нормативно-правового акта, яким е модельний статут, зб^аеться (а не понижуеться) з рангом шдивщуального статуту як акта. Саме така його правова природа визначалась у постановi Пленуму Вищого господарського суду Украши вщ 29 травня 2013 р., № 11 «Про деяю питання визнання правочишв (господарських договорiв) недшсними» [3; 2013. - № 11].
По-четверте, засновники (учасники) юридично'1' особи, утворено'' на пiдставi модельного статуту, можуть у встановленому законом порядку затвердити статут, який буде установчим документом, i провадити дiяльнiсть на його тдставь 1ншими словами, вони не тшьки мають право вибору мiж модельним та шдивщуальним статутом, а й змiни в подальшому свого рiшення дiяти на пiдставi статуту модельного чи, навпаки, шдивщуального.
З наведеного виходить, що засновники (учасники) юридично'1 особи не подають до державного органу, що здшснюе державну реестращю, аш шдивщуальний статут (якого юридична особа може не мати), аш модельний (оскшьки останнiй затверджено Кабiнетом Мiнiстрiв Украши, його змют е незмiнним i не вимагае переписуванню чи прилаштовуванню для створювано'' юридично'' особи). Напрошуеться висновок, що такого статуту в юридично'' особи й немае, в той час, коли сама вона, як суб'ект права, юнуе (або створюватиметься). Адже юридична особа дiятиме на пiдставi загального акта для вах подiбних 'й суб'ектiв, з чим вона погоджуеться на етат свого заснування.
Але наскшьки правильною е думка, що модельний статут стае установчим документом юридично'' особи? Цей вираз, як вбачаеться, не мютить правового навантаження, а повертае до чаав, коли юридичш особи дiяли на пiдставi загального положення про такого роду оргашзацп. Дiя такого положення поширювалася на вс оргашзацп, що створювалися як таю, що мали саме цей правовий статус, що позбавляло сенсу приймати шдивщуальний установчий документ.
Аналогична ситуащя, звичайно, виникае й з модельними статутами. ÏÏ вщмшшсть полягае в тому, що для учасниюв юридично'' особи приватного права е вибiр: використовувати статут модельний чи прийняти шдивщуальний. За радянських чаав таких варiантiв не юнувало. Крiм того, модельний статут може застосовуватися до вах оргашзацш певного виду, а бувае, що та чи шша оргашзащя дiе лише на пiдставi окремого нормативно-правового акта, виданого саме для впорядкування '' правового статусу.
Схожа ситуацiя мае мюце i з юридичними особами публiчного права, якi дiють на пiдставi нормативно-правового акта й не мають свого шдивщуального установчого документа, в якому й немае сенсу. За приклад можна назвати: (а) Секретарiат Кабшету Мтс^в Украши, який е юридичною особою i дiе на пiдставi Закону Украши «Про Кабшет МЫс^в Укра'ни» (ч. 10 ст. 48) i Положення про Секретарiат Кабшету МЫс^в Укра'ни, затвердженого постановою Кабшету МЫс^в Укра'ни вiд 12 серпня 2009 р., № 850 [3; 2009. - № 850.]; (б) регюнальне вщдшення Фонду державного майна Украши, що вщповщно ч. 2 ст. 6 Закону Украши «Про фонд державного майна Украши» [1; 2012. -№ 28. - Ст. 311] е юридичною особою i дiе на пiдставi положення, затвердженого наказом Фонду державного майна Украши 15 травня 2012 р., № 678 [3; 2012. - № 678.]; (в) Мшютерство юстицп, яке згщно з п. 14 Положення про Мшютерство юстицп,
затвердженого Указом Президента Украши вщ 6 квггня 2011 р., № 395/2011 [3; 2011. -№ 395/2011], е юридичною особою.
Проте вказаш юридичш особи пщдаються лише такому регулюванню дiяльностi й не можуть анi приймати свiй статут, аш дiяти на пiдставi iнших установчих докумешив чи використовувати iншi можливосп, зокрема, погоджувати свою дiяльнiсть на пiдставi модельного статуту. 1снують випадки, коли певш юридичнi особи публiчного права дiють на пiдставi положення про них (регюнальш вiддiлення Фонду державного майна Украши), хоча зус^чаються i «штучш».
Пiдсумуемо вищенаведене. Украшський законодавець доволi непослiдовно впорядковуе установчi документи юридичних осiб публiчного i приватного права. Вбачаемо за доцшьне ушфшувати таке регулювання для цих груп юридичних осiб i вдосконалити регламентування дiяльностi юридичних осiб приватного права на пiдставi модельного статуту. Для цього необхщно позначити в законодавсга, що до Державного реестру юридичних оаб i фiзичних оаб-пщприемщв вноситься вказiвка, що юридична особа дiе на пiдставi модельного статуту, чого цшком достатньо. Тодi не буде потреби в маншулящях з тим, що модельний статут набувае рангу установчого документа як шдивщуальний статут.
Список Mimepamypu: 1. Вщомосп Верховно'1 Ради Украши. 2. Первомайський О. О. Участь територiальноï громади у цившьних правовщносинах : моногр. / О. О. Первомайський. - Х. : Страйд, 2005. - 184 с. 3. Урядовий кур'ер Украши.
ВИДЫ УЧРЕДИТЕЛЬНЫХ ДОКУМЕНТОВ ЮРИДИЧЕСКИХ ЛИЦ
Бровченко Т. И.
Статья посвящена разновидностям учредительных документов и их особенностям. Рассматривается значение этих документов, связь между ними и статусом определенного образования как юридического лица. Обращается внимание на особенности деятельности юридического лица на основании модельного устава.
Ключевые слова: учредительный документ, устав, учредительный договор, учредительный акт, меморандум, положение, модельный устав.
KINDS OF FOUNDING DOCUMENTS OF LEGAL ENTITIES
Brovchenko T. I.
The article is devoted to kinds of founding documents of legal entities, their variety and peculiarities. It is considered the meaning of founding documents, and the connection between them and the status of certain formation as an artificial person. It is stressed on special activity features of the legal entity according to its model charter.
Key words: founding document, charter, founding agreement, founding act, memorandum, regulation, model charter.
Надтшла доредакци 20.11.2013 р.
