CC BY
15
УДК 342.12
Сергш 1щук
Нацiональний ушверситет "Острозька академiя", кандидат юридичних наук, доцент, завщувач кафедри теори та ютори держави i права
ishchyk@gmail. com
ПРАВОВ1 ПРОБЛЕМИ 1НСТИТУЦШНОГО РОЗВИТКУ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСП1ЛЬСТВА В ЕКОНОМ1ЧН1Й СФЕР1
© 1щук С., 2017
Проан^зовано npaBOBi засади державно'1 фшансовоТ пщтримки iнститутiв громадянського суспiльства в УкраТш. Пряма фiнансова пщтримка iнститутiв грома-дянського суспiльства полягае у наданш цшьового державного фiнансування за результатами вщкритих конкурсiв на пщтримку проектiв чи iнфраструктури некомерцiйних оргашзацш. Непряма фiнансова пщтримка iнститутiв громадянського суспшьства реалiзуеться через встановлення пшьг для таких суб'ектiв з метою економп iiхнiх фшансових ресурсiв та подальшого Тх використання на статутш цiлi та визначення 1нших податкових стимулiв для функщонування iнститутiв громадянського суспшьства.
Ключовi слова: фiнансова пщтримка iнститутiв громадянського суспiльства; неприбутковий статус шститу^в громадянського суспiльства; правовi мехашзми стимулювання благодiйництва.
Сергей Ищук
ПРАВОВЫЕ ПРОБЛЕМЫ ИНСТИТУЦИОНАЛЬНОГО РАЗВИТИЯ ГРАЖДАНСКОГО ОБЩЕСТВА В ЭКОНОМИЧЕСКОЙ СФЕРЕ
Проанализированы правовые основы государственной финансовой поддержки институтов гражданского общества в Украине. Прямая финансовая поддержка институтов гражданского общества заключается в предоставлении целевого государственного финансирования по результатам открытых конкурсов на поддержку проектов или инфраструктуры некоммерческих организаций. Косвенная финансовая поддержка институтов гражданского общества реализуется путем установления льгот для таких субъектов с целью экономии ими финансовых ресурсов и дальнейшего их использования на уставные цели и определение других налоговых стимулов для функционирования институтов гражданского общества.
Ключевые слова: финансовая поддержка институтов гражданского общества; некоммерческий статус институтов гражданского общества; правовые механизмы стимулирования благотворительности.
Serhiy Ishchuk
National University "Ostroh Academy" Department Theory and History of State and Law
Ph. D., Assoc. Prof.
LEGAL PROBLEMS OF INSTITUTIONAL DEVELOPMENT OF CIVIL SOCIETY IN ECONOMIC SECTOR
The legal principles of the state financial support of civil society institutions in Ukraine are analyzed. The direct financial support of civil society institutions is to provide targeted
state funding based on the results of open competitions in support of projects or infrastructure of non-profit organizations. Indirect financial support for civil society institutions is realized through the establishment of privileges for such entities in order to save their financial resources and their further use for statutory purposes and identify other tax incentives for the functioning of civil society institutions.
Key words: financial support of civil society institutions; non-profit status of civil society institutions; legal mechanisms for stimulating philanthropy.
Постановка проблеми. Роль eK0H0Mi4H0r0 чинника у процес становлення та розвитку громадянського сустльства неможливо переощнити, оскшьки, з одного боку, сустльство е сферою реалiзацiï приватних економiчних iнтересiв, а з шшого - розвинене громадянське сустльство може стати союзником учасниюв ринкових вщносин. Все це сприяе стабшзацп суспiльного життя та приводить до ефективтшого перерозподiлу фiнансових ресурсiв у державi.
Теза про те, що економiчна основа е умовою стабiльного спiвiснування громадянського суспiльства та держави, може бути тдтверджена взаемозв'язком мiж рiвнем економiчного добробуту населення та протестними настроями в суспшьствк готовтсть суспiльства до протесту залежить вщ його добробуту, оскiльки одтею iз передумов протестних настроïв у громадянському суспшьсга е рiвень життя та благополуччя населення, стан забезпечення державою основних економiчних прав та свобод, гарантування рiвних можливостей члетв громадянського суспiльства в економiчнiй сфер^
Так, вiдповiдно до результатiв опитування, проведеного у 2014 р. сощолопчною службою Украшського центру економiчних i полiтичних дослiджень iм. О. Разумкова, 36,4 % з ушх опитаних респондента вважають, що у разi значного погiршення умов життя потрiбно вийти на вулицю з протестом; 36,5 % опитаних тдтримали твердження про те, що краще тертти матерiальнi труднощi заради збереження в краш порядку; 27,2 % не змогли вщповюти. Разом з тим, попри таку умовну рiвнiсть позицш за результатами проведеного соцiологiчного опитування, представники "ядра" середнього класу, видшеного серед уах респондентiв, однозначно надали перевагу протестам у разi порушення умов життя (47,6 % опитаних) [1, с. 74]. Саме з урахуванням таких аргумента питання економiчних засад взаемодiï громадянського суспiльства та держави поряд iз теоретичним аспектом набувае особливого практичного значення.
AHanÏ3 дослщження проблеми. Питання правового забезпечення розвитку економiчноï сфери громадянського сустльства дослщжували багато вiтчизняних та зарубiжних вчених, серед яких А. Арато, Е. Асбйорн, Ф. Гаек, В. Кампо, I. Кальной, Дж. Коен, А. Колодш, О. М. Лациба, О. Петришин, О. Пушкша, О. Скрипнюк, В. Устименко та ш. Основний пiдхiд до розгляду економiчноï основи громадянського суспiльства передбачае дослщження сфери реалiзацiï економiчних iнтересiв особи, що грунтуеться на поеднаннi феномену свободи особистосп та економiчноï незалежносп держави. Окрiм викладеного бачення економiчноï основи громадянського суспiльства як сфери реалiзацiï економiчних прав осiб, заслуговуе на увагу шший пiдхiд, за яким об'ектом дослщження виступають шститути громадянського суспiльства в структурi економши, а предметом дослiдження - сукуптсть iнновацiйних пiдходiв, спрямованих на тдвищення ефективностi державно1' пiдтримки некомерцiйного сектору, а також створення державою умов для розвитку та ефективного функщонування некомерцшних оргатзацш як iнститутiв громадянського сустльства.
Метою статт е дослiдження правових проблем iнституцiйного розвитку громадянського сустльства в економiчнiй сферi.
Виклад основного матерiалу. Державне регулювання економiчноï дiяльностi iнститутiв громадянського суспiльства варто розглядати в контекст певних механiзмiв пiдтримки таких
шстшупв. Загалом державна тдтримка iнститутiв громадянського суспшьства може бути реалiзована в таких формах, як цшьове фшансування, надання пiльг, консультування та оргашзацшно-адмшютративна пiдтримка, пiдтримка iнститутiв громадянського суспшьства в сферi господарювання тощо.
Мiжнародний досвiд форм пiдтримки державами шстшупв громадянського суспiльства у економiчнiй сферi дае змогу визначити два напрями державно1 полiтики: пряме фiнансування, що передбачае видiлення з державного чи мюцевого бюджету коштiв для шстшупв громадянського суспiльства; непряма фiнансова тдтримка, яка не передбачае безпосереднього перерахування кошта чи передавання майна шститутам громадянського суспшьства, оскшьки iснуе у формi встановлених пiльг у сферi оподаткування, якi дають можливiсть некомерцшним органiзацiям використовувати сво1 ресурси для досягнення статутних завдань.
Головним критерiем, який повинна використовувати держава для визначення об'екта та обсягу економiчноï тдтримки у громадському сектора повинен бути критерш "суспiльноï корисносп" вщ дiяльностi органiзацiï, а не характер та^ дiяльностi. Саме тому право на фшансову пiдтримку можуть мати як шститути, якi надають сощальт послуги, так i органiзацiï, яю вiдстоюють певнi iдеï та штереси.
1ншим механiзмом, який дае змогу аналiзувати дiяльнiсть iнститутiв громадянського суспшьства в економщ держави, е економiчнi форми взаемодiï органiв виконавчоï влади, мюцевого самоврядування iз iнститутами громадянського суспшьства. На вщмшу вiд "неекономiчних" форм взаемодiï (консультацiï з громадськютю, громадська експертиза, дiяльнiсть громадських рад при органах влади та мюцевого самоврядування), економiчнi форми взаемодп пов'язат iз отриманням та використанням шститутами громадянського суспiльства бюджетних коштiв у межах реалiзацiï соцiальних програм, надання сощальних послуг тощо.
Суть прямоï фiнансовоï пiдтримки iнститутiв громадянського суспшьства полягае у наданш цшьового державного фшансування за результатами вщкритих конкуршв на тдтримку проектiв чи шфраструктури некомерцiйних органiзацiй. За результатами таких конкуршв повиннi бути визначенi найактивнiшi та найефективнiшi органiзацiï, якi заслуговують на державну пiдтримку. В основному програмному документ держави у вщносинах iз громадянським суспiльством -Нацюнальнш стратегiï сприяння розвитку громадянського суспшьства в Украш на 2016-2020 роки, затвердженш Указом Президента Украши вщ 26 лютого 2016 року (далi - Стратегiя), констатовано, що бшьшють iнститутiв громадянського суспiльства не мае доступу до прямоï фiнансовоï тдтримки з боку держави. У роздш 2 Стратеги серед основних сучасних проблем розвитку громадянського суспшьства в Украш визначено також проблему ефективноï та прозороï фiнансовоï пiдтримки шстшупв громадянського суспшьства, зокрема бшьшють оргашзацш громадянського суспшьства не мае доступу до державноï фiнансовоï тдтримки через ïï обмежений обсяг, незастосування прозорих конкурсних процедур та надання необгрунтованих переваг окремим видам оргашзацш громадянського суспшьства; реалiзацiю програм (проекта, заходiв), якi розробили органiзацiï громадянського суспшьства, для виконання (реалiзацiï) яких надаеться фшансова пiдтримка держави, ускладнюють надмiрно короткi строки, протягом яких вона надаеться, та необгрунтоваш обмеження на види витрат, якi можуть бути профшансоваш за рахунок бюджетних кошта [2].
Механiзм прямоï фiнансовоï пiдтримки iнститутiв громадянського суспiльства iз державного та мiсцевого бюджетiв складаеться iз норм, якi передбачають можливють отримання такоï пiдтримки конкретними шститутами громадянського суспшьства та безпосереднього порядку надання фiнансовоï тдтримки державою. Статтею 23 Закону Украши "Про громадсью об'еднання" передбачено право громадських об'еднань зi статусом юридичноï особи на фшансову тдтримку за рахунок кошта Державного бюджету Украши, мюцевих бюджета вщповщно до закону. Громадськi об'еднання, яю отримують фiнансову пiдтримку за рахунок кошта Державного бюджету Украши, мюцевих бюджета, зобов 'язаш подавати та оприлюднювати звгги про цшьове використання цих кошта [3], аналопчна норма мютиться у статтi 10 Закону Украши "Про молодiжнi та дитячi громадськi органiзацiï" [4].
OKpiM того, для шших iнститутiв громадянського сустльства нормативно передбачено можливють отримувати пряму фшансову пiдтримку вiд держави. Релтйним органiзацiям вiдповiдно до ст. 18 Закону Украши "Про свободу совют та релiгiйнi оргашзацп" гарантусться право власностi на майно, пожертвуване державою, при цьому таю оргашзацп мають право звертатися за добровшьними фiнансовими та iншими пожертвуваннями та отримувати ïx [5]. Пiд час визначення правового статусу творчих спшок передбачено, що джерелами формування майна та кошта таких оргатзацш може бути, зокрема, фшансування з Державного бюджету Украши (ст. 21 Закону Украши "Про професшних творчих пращвниюв та творчi спшки" [6]). Фшансовою основою дiяльностi органiв самооргашзацп населення, згiдно зi ст. 16 Закону Украши "Про органи самооргашзацп населення", е кошти мiсцевого бюджету, яю надае таким органам вщповщна рада для здiйснення наданих повноважень [7].
Сьогодш процедура обрання шститута громадянського суспiльства для прямоï фiнансовоï пiдтримки визначена Порядком проведення конкурсу з визначення програм (проекта, заxодiв), розроблених громадськими органiзацiями та творчими спшками, для виконання яких надаеться фшансова пiдтримка, затвердженим Постановою Кабiнету Мiнiстрiв Украïни вiд 12 жовтня 2011 року № 1049 [8] (z^i - Порядок). Не вдаючись у техшчш деталi проведення конкурсiв, за результатами яких можуть видшятися бюджетнi кошти, варто звернутися до загальних проблем, яю юнують у питаннi прямо1' фiнансовоï тдтримки iнститутiв громадянського суспiльства та частково визначеш у Нацiональнiй стратегiï сприяння розвитку громадянського сустльства в Украш на 2016-2020 роки.
Першою проблемою, яка е визначальною для реалiзацiï дослiджуваного напряму державно1' полiтики, е вщсутшсть чiткого порядку спрямування кошта з Державного та мiсцевиx бюджета на тдтримку громадського сектору та 1'х обов'язкового щорiчного планування. Сьогодш частка фшансово1' пiдтримки з державного чи мюцевого бюджетiв у бюджет перешчно1' органiзацiï громадянського суспiльства становить 2-3 %, тодi як вщповщний показник для органiзацiй, що ддать в крашах Свропейського Союзу, становить - 40-60 % [9, с. 10]. У крашах Схщно1' Свропи на пiдтримку проектiв органiзацiй громадянського сустльства витрачаеться приблизно 2-3 % видатково1' частини бюджету. За часткою державного фшансування у рiчному бюджет середньостатично1' громадсько1' органiзацiï Украша значно вщстае вiд краïн-сусiдiв [10, с. 16].
Саме цим i зумовлена необхщнють розроблення та прийняття проекту Закону Украши про внесення змш до Бюджетного кодексу Украши щодо надання об'еднанням громадян на конкурсних засадах фшансово1' пiдтримки для виконання завдань державно].', регюнально1' полiтики. Варт уваги пропозицiï громадського сектору щодо удосконалення бюджетного законодавства у сферi прямоï фiнансовоï пiдтримки iнститутiв громадянського сустльства, а саме: передбачення обов'язкового програмно-цшьового планування видатюв для державноï фiнансовоï пiдтримки громадських органiзацiй тд час складання проектiв державного та мюцевого бюджета та розроблення методики такого планування; розроблення методики визначення прюритета державноï фiнансовоï пiдтримки громадських оргатзацш органами виконавчоï влади iз залученням iнститутiв громадянського суспiльства та незалежних експерта; визначення середньо- i довгострокових iндикаторiв фiнансування громадських оргатзацш для розроблення проекту державного бюджету [10, с. 26].
Другою проблемою прямоï фiнансовоï тдтримки шститута громадянського сустльства е те, що сьогодтшнш мехатзм розподiлу державних коштiв ютотно звужуе перелiк iнститутiв громадянського сустльства, яю можуть бути об'ектами фшансування. У перелшу iнститутiв громадського сустльства, яю б могли пропонувати проекти та заходи та брати участь у конкурсах для отримання фiнансовоï тдтримки, немае благодшних, зокрема волонтерських оргатзацш, оргатв самооргашзацп населення, релтйних оргатзацш Вщповщно до Бюджетного кодексу Украши фшансова тдтримка за рахунок кошта Державного бюджету передбачена лише для вузького кола шститута громадського сустльства та для виконання лише окремих напрямiв державноï полггики. Так, кошти передбачаються для: молодiжниx та дитячих громадських оргатзацш на реалiзацiю проекта на виконання програм щодо дггей, молод^ жшок, родини;
всеукрашських громадських оргашзацш швалщв та ветерашв; нацiональних громадських органiзацiй культури та мистецтва; громадських оргашзацш фiзкультурно-спортивного спрямування. Державний бюджет не передбачае кошта для тдтримки решти шститута громадянського суспшьства або у шших напрямах политики, наприклад, екологiчному або правозахисному. Саме тому серед завдань Нацiональноï стратеги передбачено запровадження единого конкурсного порядку вщбору органами виконавчоï влади програм (проекта, заходiв), розроблених оргашзащями громадянського суспiльства, для виконання (реалiзацiï) яких надаеться фiнансова пiдтримка держави, та забезпечення на законодавчому рiвнi рiвного доступу зазначених органiзацiй, зокрема благодшних органiзацiй, до участi у такому вiдборi [2].
Непряма фшансова тдтримка шститута громадянського суспшьства реалiзуеться через встановлення пшьг для таких суб'екта з метою економiï ними фшансових ресурсiв та подальшого 1х використання на статутнi цiлi. Вказаний напрям державноï полiтики реалiзуеться, насамперед, через податкове законодавство, яке визначае для юридичних ошб, шститута громадянського суспшьства, спещальний статус з метою оподаткування. Встановлюючи податковi пшьги шститутам громадянського суспшьства, Податковий кодекс Украши використовуе категорда "неприбутковi пiдприемства, установи та оргашзаци", якими вiдповiдно до тдпункту 14.1.121 пункту 14.1. статп 14 ПК Украши вважаються установи та оргашзаци, що не належать до категори платниюв податку на прибуток [11]. Серед шститута громадянського суспшьства до цiеï категори платниюв податюв вiдповiдно до пiдпункту 133.4.6 пункту 133.4 статп 133 ПК Украши можуть бути зараховаш громадсью об'еднання, полiтичнi партiï, творчi спшки, релiгiйнi органiзацiï, благодiйнi органiзацiï, об'еднання сшввласниюв багатоквартирного будинку, асоцiацiï власниюв жилих будинкiв, професiйнi спiлки, 1х об'еднання та органiзацiï профспiлок, а також оргашзаци роботодавщв та 1х об'еднання, iншi юридичнi особи, що вщповщають вимогам неприбутковостi.
Отримання пшьгового статусу iнститутами громадянського суспiльства можливе за умови дотримання низки вимог, як мютяться як у податковому законодавств^ так i у нормативних актах, що регулюють дiяльнiсть таких оргашзацш. Першою вимогою до шститута громадянського суспшьства е положення про те, що доходи (прибутки) неприбуткових оргашзацш не тдлягають розподшу мiж 1хшми засновниками, учасниками або членами та не можуть використовуватися для вигоди будь-якого окремого засновника, учасника або члена та^ неприбутковоï оргашзаци, ïï посадових осiб (крiм оплати 1х працi та нарахування единого сощального внеску) (абз. 3 тдпункту 133.4.1 пункту 133.4 статп 133 ПК Украши). Вказана вимога зумовлена суттю неприбуткових оргашзацш як нетдприемницьких товариств, що вщповщно до статп 85 Цившьного кодексу Украши не мають на мет отримання прибутку та його подальшого розподшу мiж учасниками.
Другою вимогою для набуття неприбуткового статусу е правило про розподш майна оргашзаци тсля припинення ïï дiяльностi (така вимога повинна бути вщображена в установчих документах). Вщповщно до абз. 4 тдпункту 133.4.1 пункту 133.4 статп 133 ПК Украши у разi припинення неприбутковоï оргашзаци ïï активи повинш бути передан однш або кшьком неприбутковим органiзацiям вiдповiдного виду або зараховаш до доходу бюджету. Схоже положення мютиться фактично у вшх нормативних актах, що регулюють дiяльнiсть шститута громадянського суспшьства (стаття 24 Закону Украши "Про громадсью об'еднання", стаття 18 Закону Украïни "Про благодшництво та благодiйнi органiзацiï", стаття 26 Закону Украши "Про органи самооргашзаци населення", стаття 20 Закону Украши "Про свободу совюи та релтйш органiзацiï", стаття 23 Закону Украши "Про професшних творчих пращвниюв та творчi спiлки").
Вiдповiдно до вимог тдпункту 133.4.2 пункту 133.4 статп 133 ПК Украши доходи (прибутки) неприбутковоï оргашзаци використовуються виключно для фшансування видатюв на утримання такоï неприбутковоï оргашзаци, реалiзацiï мети (цшей, завдань) та напрямiв дiяльностi, визначених ïï установчими документами. Доходи неприбуткових релтйних органiзацiй використовуються також для здшснення неприбутковоï (добродiйноï) дiяльностi, передбаченоï
законом для релтйних оргатзацш, зокрема надання гуманiтарноï допомоги, здiйснення благодiйноï дiяльностi, милосердя.
Недотримання iнститутами громадянського сустльства вказаних вимог податкового законодавства е тдставою для втрати неприбуткового статусу та вилучення юридичноï особи iз Реестру неприбуткових установ та оргашзацп. Кошти та майно, використанi не за цшьовим призначенням, вважаються доходом i тдлягають оподаткуванню за загальною ставкою податку на прибуток тдприемств.
Окремим проблемним аспектом неприбуткового податкового статусу шститупв громадянського сустльства е питання можливосп провадження ними п^^р^мни^^ дiяльностi. Чинна редакцiя Податкового кодексу Украши, на вщмшу вiд попередшх норм податкового законодавства, не забороняе таку дiяльнiсть. Можливiсть провадження шститутами громадянського суспiльства пiдприемницькоï дiяльностi, яка передбачена статтею 86 Цивiльного кодексу Украши та статтею 53 Господарського кодексу Украши, деталiзована у Закош Украши "Про громадсью об'еднання". Вщповщно до пункту 2 статтi 21 Закону громадсью об'еднання зi статусом юридичноï особи мають право здшснювати вiдповiдно до закону пiдприемницьку дiяльнiсть безпосередньо, якщо це передбачено статутом громадського об'еднання, або через створеш в порядку, передбаченому законом, юридичш особи (товариства, тдприемства), якщо така дiяльнiсть вiдповiдае метi (цiлям) громадського об'еднання та сприяе ïï досягненню. Для шститупв громадянського суспiльства, на яких не поширюеться дiя вказаного Закону, спещальними законами не передбачено права самостшно здiйснювати комерцiйну господарську дiяльнiсть, саме тому такi оргашзацп у цьому питанш можуть використовувати загальш норми Цивiльного та Господарського кодекшв.
Разом з тим, тдприемницька дiяльнiсть неприбуткових органiзацiй мае певш особливостi. По-перше, право на тдприемницьку дiяльнiсть не повинно бути заборонено законом. У цш ситуацiï залишаеться вщкритим питання способу такоï законодавчоï заборони, оскiльки сьогоднi спецiальний закон може не мютити прямоï заборони на ведення пiдприемницькоï дiяльностi, однак вказувати лише на можливють здшснення тшьки некомерцiйноï господарськоï дiяльностi (наприклад Закон Украши "Про благодшну дiяльнiсть та благодiйнi оргашзацп"). I навггь бiльше, норми законiв, якi врегульовують правовий статус окремих шститупв громадянського сустльства, взагалi не передбачають можливосп здiйснення ними господарськоï дiяльностi. По-друге, тдприемницька дiяльнiсть некомерцiйноï органiзацiï повинна вщповщати метi, для якоï ïï створено, тобто така дiяльнiсть повинна вестися у тих сферах, у яких реалiзовуються основш цiлi шституту громадянського суспiльства. По-трете, пiдприемницька дiяльнiсть iнституту громадянського суспiльства повинна сприяти досягненню основноï мети дiяльностi такоï органiзацiï, тобто прибуток вiд пiдприемницькоï дiяльностi повинен бути реiнвестований до основноï дiяльностi соцiального значення. Для збереження суп шститупв громадянського сустльства як некомерцшних оргатзацш важливо обмежити не саму можливють отримання прибутку, а порядок його використання.
Мехашзм непрямоï фiнансовоï пiдтримки iнститутiв громадянського суспiльства, передбачений податковим законодавством Украши, не обмежуеться лише спещальним режимом оподаткування неприбуткових установ та оргатзацш До системи пшьг, яю стимулюють дiяльнiсть шститупв громадського сустльства, варто додати мехашзми стимулювання благодшництва. Поряд зi звшьненням доxодiв iнститутiв громадянського суспiльства у виглядi добровiльниx пожертвувань, благодiйноï допомоги вщ оподаткування, держава встановлюе податковi пiльги для благодiйникiв, юридичних та фiзичниx осiб, з метою стимулювання такоï дiяльностi. Поширення та стимулювання благодiйноï дiяльностi е iстотним резервом пом'якшення негативних наслщюв кризових процешв, соцiального захисту найуразливiшиx груп населення, зменшення навантаження видатюв на Державний бюджет. Однак, як вважають представники експертного середовища,
потенщал благодiйноï дiяльностi використовуеться вкрай недостатньо. Проблема розвитку благодшництва визначена Стратепею сприяння розвитку громадянського суспiльства в Украш серед основних сучасних проблем, зокрема констатовано, що благодшники не мають ефективних стимулiв з боку держави, зокрема податкових, обтяжеш бюрократичними процедурами, вщсутнш дiевий механiзм захисту вiд шахрайства та iнших зловживань у сферi благодiйництва.
Юридичнi особи, яю застосовують у свош дiяльностi загальну систему оподаткування та сплачують податок на прибуток, мають право вщповщно до тдпункту 140.5.9 пункту 140.5 статп 140 Податкового кодексу Украши зменшити фшансовий результат до оподаткування податком на прибуток на суму кошта або вартють товарiв, виконаних робп, наданих послуг, добровшьно перерахованих (переданих) протягом звiтного року до неприбуткових оргашзацш, внесених до Реестру неприбуткових установ та оргашзацш, у розмiрi, що не перевищуе чотирьох вщсотюв оподатковуваного прибутку попереднього звпного року.
Наведений мехашзм стимулювання благодшництва у разi оподаткування юридичних ошб-благодiйникiв одразу викликае певш зауваження: по-перше, у податковому законодавсти немае пiльг для юридичних ошб, якi застосовують спрощену систему оподаткування, облшу та звiтностi; по-друге, встановлене обмеження щодо розмiру сум благодiйноï допомоги (чотири вiдсотки оподаткованого прибутку попереднього звпного року) охоплюе як розмiр матерiальноï пiдтримки неприбуткових оргашзацш, так i кошти, перерахованi для первинних профспшкових органiзацiй. Саме тому для реального стимулювання благодшництва юридичних ошб вказане обмеження повинно бути встановлене принаймш на рiвнi десяти вщсотюв вiд прибутку попереднього звпного року.
В оподаткуваннi фiзичних осiб Податковий кодекс Украши також передбачае мехашзм стимулювання благодшництва, який надае право благодшнику зменшити загальний рiчний оподатковуваний дохщ з податку на доходи фiзичних ошб. Вiдповiдно до тдпункту 166.3.3 пункту 166.3 статп 166 ПК Украши фiзична особа, платник податку мае право зарахувати до складу податковоï знижки з податку на доходи фiзичних ошб суму кошта або вартють майна, переданих платником податку у виглядi пожертвувань або благодшних внесюв неприбутковим оргашзащям, зареестрованим в Украïнi та внесеним до Реестру неприбуткових оргашзацш та установ на дату передавання таких кошта та майна, у розмiрi, що не перевищуе 4 % суми його загального оподатковуваного доходу такого звпного року у виглядi заробiтноï плати.
У механiзмi стимулювання благодшництва фiзичних ошб також е ютотш недолши. Як слушно зазначають представники громадськосп, чинне законодавство Украши позбавляе податкових стимулiв для надання благодiйноï допомоги фiзичних осiб-пiдприемцiв та самозайнятих ошб, що е порушенням статп 24 Конституци Украши [10, с. 108-109]. Така дискримшащя спричинена тим, що розмiр податковоï знижки з податку на доходи фiзичних ошб, до складу якоï фiзична особа може зарахувати благодiйну допомогу, не може перевищувати суми рiчноï заробiтноï плати. I навiть бшьше, в експертному середовищi висловлюеться, на наш погляд, суперечлива пропозищя скасувати обмеження розмiру податковоï знижки рiчним доходом у виглядi заробiтноï плати.
Норми податкового стимулювання благодшництва мютяться також у правовому механiзмi податку на додану вартють. Операци платниюв податку з надання благодiйноï допомоги, зокрема безоплатне постачання товарiв чи послуг благодшним органiзацiям, утвореним i зареестрованим зпдно iз законодавством, а також надання такоï допомоги благодшними органiзацiями набувачам (суб'ектам) благодiйноï допомоги, вщповщно до пiдпункту 197.1.15 пункту 197.1 статп 197 Податкового кодексу Украши звшьняються вщ оподаткування податком на додану вартють. До набрання чинносп Податковим кодексом Украши у 2011 р. громадсью та релтйш оргашзаци могли надавати благодшну допомогу у виглядi непiдакцизних товарiв i послуг без сплати податку
на додану вартють, однак проведена податкова реформа залишила таку пшьгу лише для благодшних оргатзацш
Висновки. Першою проблемою, яка е визначальною для реалiзацiï прямоï фiнансовоï пiдтримки державою шститупв громадянського суспiльства, е вщсутнють чiткого порядку спрямування коштiв з Державного та мюцевих бюджетiв на тдтримку громадського сектору та ïx обов'язкове щорiчне планування. Другою проблемою прямоï фiнансовоï пiдтримки iнститутiв громадянського сустльства е те, що прийнятий мехашзм розподшу державних коштiв ютотно звужуе перелiк iнститутiв громадянського сустльства, яю можуть бути об'ектами фшансування.
У сферi непрямоï фiнансовоï тдтримки громадянського сустльства проблемним аспектом неприбуткового податкового статусу шститупв громадянського сустльства е питання можливосп здшснення ними пiдприемницькоï дiяльностi. Для збереження суп шститупв громадянського сустльства як некомерцшних оргатзацш важливо обмежити не саму можливють отримання прибутку, а порядок його використання.
Використовуваш меxанiзми стимулювання благодшництва в контекстi iнституцiйноï тдтримки громадянського сустльства потребують удосконалення: 1) розширення перелшу суб'екпв (фiзичниx та юридичних ошб), яким надаються податковi стимули за результатами надання благодiйноï допомоги; 2) збiльшення можливого розмiру благодiйноï допомоги, що враховуеться як податкова пшьга.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Середтй клас: громадська активность, готовтсть до асощацп та просування демократичних стандарт1в // Нащональна безпека i оборона. - 2014. - № 1-2. - С. 55-76. 2. Нащональна стратегiя сприяння розвитку громадянського сустльства на 2016-2020 роки: Указ Президента Украгни вiд 26.02.2016 р. № 68/2016 // Офщйний вiсник Украгни. - 2016. - № 18. -Ст. 716. 3. Про громадсьт об'еднання: Закон Украгни вiд 22.03.2012 р. № 4572-VI // Офщйний вiсник Украгни. - 2012. - № 30. - Ст. 1097. 4. Про молодiжнi та дитячi громадсью оргашзацп: Закон Украгни вiд 1.12.1998 р. № 281-XIV // Офщйний вiсник Украгни. - 1998. - № 51. - Ст. 2. 5. Про свободу совiстi та релiгiйнi оргашзацп: Закон Украгни вiд 23.04.1991 р. № 987-Х11 // Вiдомостi Верховног Ради Украгни. - 1991. - №25. - Ст. 283. 6. Про профестних творчих пращвниюв та творчi стлки: Закон Украгни вiд 7.10.1997 р. № 554/97-ВР // Офщйний вiсник Украгни. - 1997. - № 45. - Ст. 427. 7. Про органи самооргашзацп населення: Закон Украгни вiд 11.07.2001 р. № 2625-III // Офщйний в^ник Украгни. - 2001. - № 32. - Ст. 1449. 8. Про затвердження Порядку проведення конкурсу з визначення програм (проектiв, заходiв), розроблених громадськими оргашзащями та творчими стлками, для виконання яких надаеться фшансова тдтримка: Постанова Кабiнету Мiнiстрiв Украгни вiд 12.10.2011 р. № 1049 // Офщйний вiсник Украгни. - 2011. - № 79. - Ст. 2917. 9. Про стан розвитку громадянського сустльства в Украш: аналт. доповiдь / А. В. Срмолаев, Д. М. Погорелов, О. А. Коршевський [та т.]. - К. : Нац. т-т стратег. до^джень, 2012. - 48 с. 10. Правовi умови розвитку громадянського сустльства в Украгш. Що nотрiбно зробити? / М. В. Лациба, А. О. Красносыьська [та т.]; Украгнський незалежний центр полтичних до^джень. - К. : Агентство "Украта", 2011. - 132 с. 11. Податковий кодекс Украгни вiд 02.12.2010 р. // Офщйний вiсник Украгни. - 2010. - № 92. -Ст. 3248.
REFERENCES
1. Serednii klas: hromadska aktyvnist, hotovnist do asotsiatsii ta prosuvannia demokratychnykh standartiv [The middle class: public activity, readiness for association and promotion of democratic standards]. Natsionalna bezpeka i oborona. 2014. No 1-2. pp. 55-76. 2. Natsionalna stratehiia spryiannia
rozvytku hromadianskoho suspilstvana 2016-2020 roky: Ukaz Prezydenta Ukrainy vid 26.02.2016 roku № 68/2016 [The National Strategy for Civil Society Development for 2016-2020: Presidential Decree Ukraine from 02.26.2016, the number 68/2016]. Ofitsiinyi visnyk Ukrainy. 2016. No 18. St. 716. 3. Pro hromadski obiednannia: Zakon Ukrainy vid 22.03.2012 roku № 4572-VI [About public associations: Law of Ukraine] // Ofitsiinyi visnykUkrainy. 2012. No 30. St. 1097. 4. Pro molodizhni ta dytiachi hromadski orhanizatsii: Zakon Ukrainy vid 1.12.1998 roku № 281-KhIV [On youth and children's social organizations: Law of Ukraine dated 1.12.1998, No. 281-XIV]. Ofitsiinyi visnyk Ukrainy. 1998. No 51. St. 2. 5. Pro svobodu sovisti ta relihiini orhanizatsii: Zakon Ukrainy vid 23.04.1991 roku № 987-KhII [On Freedom of Conscience and Religious Organizations: Law of Ukraine]. Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy. 1991. No 25. St. 283. 6. Pro profesiynykh tvorchykh pratsivnykiv ta tvorchi spilky: Zakon Ukrayiny vid 7.10.1997 roku No 554/97-VR [About professional creative workers and creative unions: Law of Ukraine dated 7.10.1997 № 554/97-ВР]. Ofitsiinyi visnyk Ukrainy. 1997. No 45. St. 427. 7. Pro orhany samoorhanizatsiyi naselennya: Zakon Ukrayiny vid 11.07.2001 roku No 2625-III [On the bodies of self-organization of the population: Law of Ukraine]. Ofitsiinyi visnyk Ukrainy. 2001. No 32. St. 1449. 8. Pro zatverdzhennya Poryadku provedennya konkursu z vyznachennya prohram (proektiv, zakhodiv), rozroblenykh hromads'kymy orhanizatsiyamy ta tvorchymy spilkamy, dlya vykonannya yakykh nadayet'sya finansova pidtrymka: Postanova Kabinetu Ministriv Ukrayiny vid 12.10.2011 roku No 1049 [On Approval of the Procedure for conducting a competition for the definition of programs (projects, events) developed by public organizations and creative unions for which financial support is provided: Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine dated 10.12.2011. No. 1049]. Ofitsiinyi visnyk Ukrainy. 2011. No 79. St. 2917. 9. Pro stan rozvytku hromadianskoho suspilstva v Ukraini: analitychna dopovid [On the state of development of civil society in Ukraine: an analytical report] / A. V. Yermolaiev, D. M. Pohorielov, O. A. Korniievskyi [tain.]. Kyiv : Natsionalnyi instytut stratehichnykh doslidzhen, 2012. 48 p. 10. Pravovi umovy rozvytku hromadianskoho suspilstva v Ukraini. Shcho potribno zrobyty? [The legal conditions for the development of civil society in Ukraine. What to do?] / M. V. Latsyba, A. O. Krasnosilska [tain.]; Ukrainskyi nezalezhnyi tsentr politychnykh doslidzhen. Kyiv : Ahentstvo "Ukraina" Publ, 2011. 132 p. 11. Podatkovyi kodeks Ukrainy vid 02.12.2010 roku [The Tax Code of Ukraine]. Ofitsiinyi visnyk Ukrainy. 2010. No 92. St. 3248.
Дата надходження: 13.06.2017р.
