Класифікація порушень морфогенезу чоловічих статевих органів Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

УДК 611.013:572.7]:616-007

Хмара Т.В., Васильчишин Я.М., Васильчишина А.В., Cmpoi4 М.М.

КЛАСИФ1КАЦ1Я ПОРУШЕНЬ МОРФОГЕНЕЗУ ЧОЛОВ1ЧИХ СТАТЕВИХ ОРГАН1В

Буковинський державний медичний ушверситет, м. Черывц

Дослiдження проведено на 147 препаратах зародк'т, передплод'т i плод'т людини 6,0-375,0 мм т'ш'яно-куприково'У довжини за допомогою комплексу класичних анатом'чних метод'т досл'дження. При проведеннi досл'дження у плод'т рiзних вкових груп виявлен деяк природженi вади органiв i структур чолов'чо)' статево'У системи: агенез'я яечка i над'яечка; тазова, лобкова i промежинна ектопИ чолов'чих статевих залоз; iзольоване розмiщення над'яечка та яечка; кста над'яечка; дис-топя яечка i над'яечка; подвоення над'яечка; гiпоплазiя передм'курово'У залози; однокамерна калитка; г'поспад'я; в'дсутн'ють пхвового в'дростка очеревини та iншi. У статтi запропоновано класи-фiкацiю природжених вад розвитку внутр'шшх i зовн'шн'к чолов'чих статевих органiв з урахуванням етапв емброгенезу i сучасних нормативiв Мiжнародноi' класиф 'кацИ хвороб. Представленi в'домо-стi за^кавлять фах1вц1в у галузi пренатально'У д 'агностики та неонатологи.

Ключов1 слова: чолов1ч1 статев1 органи, морфогенез, вада, пл1д, людина.

Робота е фрагментом плановоi комплексноi мiжкафедральноi' теми кафедр анатомп людини iм. М.Г. Туркевича i кафедри анатомИ, топографiчноi' анатомi та оперативноГх'фург'й Буковинського державного медичного унiверситету „Закономiрно-т перинатальноГ анатомп та ембрютопографИ Визначення статево-вкових особливостей будови i топографоанатомiч-них взаемовiдношень органiв та структур в онтогенезiлюдини" (№ державноГреестрацп 0110U003078).

шчне дослщження проведено на базi Чершвець-

Вступ

Збереження репродуктивного здоров'я насе-лення - одне з основних завдань сьогодення. Попршення демографiчноТ ситуацп в УкраТн та збтьшення числа неплщних шлюбiв, зумовле-них значною мiрою чоловiчим неплщдям, може брати свш початок у пре- i пубертатному вiцi [1]. Одне з перших мюць серед напрямш реформу-вання медичноТ галузi в УкраТнi займае усвщом-лення значення перинатальних факторiв в етю-логiТ багатьох хвороб дитини та пошук оптима-льних методiв дiагностики та лiкування новона-роджених. Проблемним питанням залишаеться дiагностика та корек^я уроджених вад розвитку (УВР), як складають 27,3% втрат немовлят [2]. У джерелах л^ератури зустрiчаються фрагмента-рнi повiдомлення про морфогенез i деякi УВР чоловiчих статевих оргашв [3-7]. Однак, дотепер бракуе фундаментальних роб^ щодо класифiкацiТ УВР чоловiчих статевих органiв. У данiй науковш статтi ми пропонуемо класифка-цш УВР чоловiчих статевих органiв на основi одержаних результатiв власних дослщжень та з урахуванням етапiв ембрюгенезу i сучасних но-рмативiв 1^жнародноТ класифiкацiТ хвороб.

Мета дослiдження

Розробити класифкацш УВР внутрiшнiх i зо-внiшнiх чоловiчих статевих органiв на основi етапiв ембрiогенезу.

Матерiали та методи дослщження

Дослщження проведено на 147 препаратах зародив, передплодiв i плодiв людини 6,0-375,0 мм ™'яно-куприковоТ' довжини (ТКД), отриманих внаслiдок передчасних полопв вiд практично здорових жшок або внаслiдок абортiв за медич-ними показами з боку матерi чи за соцiальними показами. Для дослщження також використаш серiТ пстолопчних зрiзiв iз музею кафедри ана-томiТ людини iм. М.Г. Туркевича Буковинського державного медичного ушверситету. Макроско-

коТ обласноТ комунальноТ медичноТ установи "Патологоанатомiчне бюро" з дотриманням основних положень бюетики. Застосовували методи мiкроскопiТ, графiчного i пластичного реконс-труювання, звичайного та тонкого препарування пщ контролем бiнокулярноТ лупи, макромiкрос-копи, морфометрiТ та схематичного замальову-вання УВР чоловiчих статевих оргашв.

Результати та обговорення

При проведены дослщження нами виявлен УВР чоловiчих статевих оргашв i структур. Зок-рема, у плода 285,0 мм ТКД виявлено агенезш лiвого яечка i над'яечка, в той час як праве яечко i його над'яечко розмiщенi в черевнш порожнинi бiля глибокого пахвинного ктьця. Лiвий пiхвовий вiдросток очеревини недорозвинений i просте-жуеться вiд глибокого пахвинного ктьця до се-редини пахвинного каналу. У двох спостережен-нях (плоди 280,0 мм i 315,0 мм ТКД) ми спостерн гали дистопш яечок i над'яечок. Так, у плода 280,0 мм ТКД праве яечко i над'яечко виявлен у порожниш великого таза та розмщеш у заглиби-ш, в той час як лiвий яечково-над'яечковий комплекс знаходиться у лiвiй половинi калитки. У плода людини 315,0 мм ТКД праве яечко разом з над'яечком розмщеш в правш клубовш ямцi. У лiвiй половинi калитки виявлено серозний мшок, в якому знаходиться лiве яечко i над'яечко.

У двох випадках (плоди 190,0 мм i 260,0 мм ТКД) нами виявлена тазова ектошя лiвого яечка i над'яечка. У плода 190,0 мм ТКД лiве яечко по-внютю розмiщено у порожнинi малого таза мiж ампулою прямоТ кишки та лiвою пупковою арте-рiею внаслщок чого початковий вiддiл прямоТ кишки розмщений справа вiд серединноТ сапта-льноТ площини. Враховуючи ектопiчне положен-ня лiвого яечка, в орган розрiзняються присере-дня i бiчна поверхнi, верхнiй i нижнiй краТ та вер-хнiй i нижнш кiнцi. Праве яечко, згладженоТ три-гранноТ форми, розмiщено косо у клубовш ямцк

В яечку визначаються передня, задня i бiчна по-верхнi, переднш, заднiй i присереднiй краТ, вер-хнiй i нижнiй кiнцi. У плода 260,0 мм ТКД праве яечко знаходиться у правш половит двокамер-ноТ калитки та розмщено вертикально у сапта-льнiй площиш. Лiве яечко округлоТ форми знаходиться у порожниш малого таза, позаду прямот кишки.

У трьох плодiв (115,0 мм, 180,0 мм i 190,0 мм ТКД) нами виявлено майже iзольоване розмн щення над'яечок та яечок. У плода 115,0 мм ТКД праве i лiве яечка мютяться у вщповщних клубо-вих ямках. Праве над'яечко, iзольоване вiд яечка, знаходиться позаду органа та латеральшше яечкових судин. Позаду присередньоТ поверхнi лiвого яечка розмiщуеться над'яечко, яке також iзольовано вiд яечка i вкрите очеревиною з усiх бокiв. Позаду присередньоТ поверхш лiвого яечка визначаеться заглибина у виглядi поздовж-ньоТ борозни, довжиною 3,1 мм i шириною - 1,0 мм. У плода 180,0 мм ТКД праве яечко, овальноТ форми, знаходиться у порожниш великого таза, над входом у малий таз. Праве над'яечко знаходиться латеральное нижнього краю яечка, про-те голiвка над'яечка прилягае до заднього кшця яечка. Слщ зазначити, що тто i хвiст над'яечка повнiстю iзольованi i не контактують з яечком, Тх розмежовуе заглибина, шириною 2,1 мм, яка ви-стелена очеревиною. Лiве яечко, неправильно-прямокутноТ форми, розмщено косо в порожнинi великого таза, майже паралельно лiвiй пахвин-нiй зв'язцi. Голiвка лiвого над'яечка торкаеться присереднього кшця лiвого яечка. Тто i хвiст над'яечка розмщеш вздовж заднього краю яечка. При дослщженш плода 190,0 мм ТКД виявлено iзольоване розмщення лiвого над'яечка. Лiве яечко займае вертикальне положення та знаходиться на меж1 великого i малого таза. Лiве над'яечко, S-подiбноТ форми, розмщено паралельно та латерально, на вщсташ 2,4 мм, до бь чного краю яечка. Праве яечко знаходиться в дь лянцi клубовоТ ямки горизонтально. Праве над'яечко розмщено позаду яечка та прилягае до його верхнього краю на всьому протязк

У двох спостереженнях (плоди 175,0 мм i 225,0 мм ТКД) нами виявлена кюта правого над'яечка. У плода 175,0 мм ТКД праве яечко займае вертикальне положення та знаходиться в дтянц клубовоТ ямки. До заднього краю яечка прилягае тто правого над'яечка та пухирчасте утворення, округлоТ форми, яке з'еднуеться з ть лом над'яечка таким чином, що в дослщженого плода голiвка правого над'яечка, як частина органа, недорозвинена. У плода 225,0 мм ТКД праве яечко знаходиться у порожниш великого таза на вщсташ 5,0 мм вщ глибокого пахвинного ктьця. Вщ голiвки правого над'яечка вщходить мiшкоподiбне утворення, яке слто закшчуеться, заповнене прозорою рщиною. Висота мшка до-сягае 8,7 мм i ширина в середнш частит - 5,1 мм. У мшку можна видтити: звужену частину -шийку, яка безпосередньо вщходить вщ голiвки

над'яечка, тто - найбтьш розширену середню частину мiшка i дно. Мшок, як яечко та над'яечко, вкрит нутрощевою очеревиною. Мiж шийкою мiшка i тiлом над'яечка виявлено поро-жнисте утворення у виглядi тяжа, довжиною 3,8 мм i зовнiшнiм дiаметром - 2,1 мм. Останнiй вкритий очеревиною з уах бокiв.

У плода 215,0 мм ТКД виявлено подвоення правого над'яечка. Праве яечко займае вертикальне положення та розмщено у нижнш дтянц клубовоТ ямки. До верхньоТ частини переднього краю яечка прилягае швмюяцевоТ форми голiвка правого над'яечка, висотою 4,9 мм. Вздовж переднього краю яечка розмщено тто над'яечка, довжиною 4,0 мм, яке з'еднуеться з його голiв-кою звуженою частиною, товщиною 2,0 мм, у ви-глядi шийки над'яечка. Вздовж заднього краю та частково бiчноТ поверхш правого яечка розмще-но тто над'яечка, довжиною 5,1 мм, яке як i опи-сане тто над'яечка, з'еднуеться з голiвкою дещо звуженою частиною, товщиною 2,3 мм. Слщ за-уважити, що як i тто над'яечка, розмщене при-середньо, так i тто, що знаходиться латерально щодо правого яечка, вщходять вщ голiвки правого над'яечка, яка сптьна для двох правих над'яечок.

При дослщженш плода 205,0 мм ТДК виявлено вщсутнють лiвого тхвового вiдростка очере-вини. У передплода 65,0 мм ТКД ми спостер^а-ли ппоспадш. У плода 320,0 мм ТКД виявлеш агенезiя яечок, пiдковоподiбна нирка iз зрощен-ням нижшх кiнцiв нирок, а також варiанти вiдхо-дження артерiй вщ черевноТ частини аорти та формування венозного русла в межах черевноТ порожнини. Слщ зазначити, що шхвовий вщрос-ток очеревини як справа, так i злiва визначаеться в межах черевноТ порожнини над входом у вщповщне глибоке пахвинне ктьце. Водночас виявлена сформована двокамерна калитка з пошаровою будовою за винятком пiхвовоТ обо-лонки яечка. Яечковi судини в дослiдженого плода вщсутш.

У плода 135,0 мм ТКД ми спостер^али про-межинну ектошю яечок i над'яечок з атрезiею хвоста правого над'яечка, вщсутнютю сiм'явиносних проток та зовнiшнiм розташуван-ням бiльшоТ частини товстоТ кишки. У плода 165,0 мм ТКД виявлено iзольоване розташуван-ня правого i лiвого над'яечок щодо вiдповiдних яечок, наявнiсть пiдвiшувальноТ зв'язки правого над'яечка як рудимента дiафрагмовоТ зв'язки мезонефроса, вираженють брижi правого яечко-во-над'яечкового комплексу та вiдсутнiсть лiвого пiхвового вiдростка очеревини. При дослщженш плода 230,0 мм ТКД виявлеш лобкова ектошя лiвого яечка та однокамерна калитка з незнач-ною перегородкою у задньому вщдтк У плода 280,0 мм ТКД виявлено недорозвинуту однока-мерну калитку та ппоплазш передмiхуровоТ за-лози.

Слiд пщкреслити, що вищезазначенi нами УВР чоловiчих статевих органiв бiльш детально

описаш та фотозадокументоваш в науковiй мо-нографи' [5].

Аналiзуючи вiдомостi лiтератури та результа-ти власних дослiджень, ми пропонуемо наступну класифiкацiю УВР чоловiчих статевих органiв.

УРОДЖЕН1 ВАДИ ВНУТР1ШН1Х ЧОЛОВ1ЧИХ СТАТЕВИХ ОРГАН1В

А. Аномали яечка:

I. Аномалiï кiлькостi:

1) анорхiзм (anorchismus) - вiдсутнiсть яечок - ембрюнальна аномалiя, що характеризуеться вщсутнютю або рiзким ступенем ппоплази' яечок у нормальних за генотипом i фенотипом осiб чо-ловiчоï статi. Анорхiзм супроводжуеться ппого-надизмом та евнухощизмом;

2) монорхiзм (monorchismus) - уроджена вщ-сутнiсть одного яечка. Виникае внаслщок пору-шення ембрiогенезу статевоТ залози i вторинноТ нирки. При монорхiзмi вiдсутнi також над'ячко та ам'явиносна протока на вщповщному боцi. Половина калитки недорозвинена;

3) полiорхiзм (polyorchismus) - надчисель-нiсть яечок, зустрiчаеться досить рщко. Додатко-ве яечко зазвичай недорозвинене, знаходиться поблизу основного яечка, може мати над'яечко i ам'явиносну протоку;

4) синорхiзм (sinorchismus) - уроджене зро-щення обох яечок, як не опустились у калитку з черевноТ порожнини. Аномалш звичайно вияв-ляють пiд час операци з приводу крипторхiзму.

II. Аномали' положення (дистопiï яечка):

1) крипторхiзм (cryptorchismus) - неопущення яечка або незавершене опускання - затримка яечка (retentio testis). Розрiзняють одно- (oyp-torchismus unilateralis) та двобiчний (o-yptorchis-mus bilateralis) крипторхiзм. Синонiмом однобiч-ного крипторхiзму е монорхiзм (monorchismus).

Розрiзняють двi форми затримки яечка:

а) черевна затримка яечка (retentio testis abdominalis) або черевний крипторхiзм - яечко за-лишаеться в межах черевноТ порожнини;

б) пахвинна затримка яечка (retentio testis in-guinalis) або пахвинний крипторхiзм - яечко за-тримуеться в пахвинному каналi або в дтянц його поверхневого ктьця;

2) неправильне положення яечка - ектошя яечка (ectopia testis) або ектошчне яечко. Розрiз-няють такi види ектопш:

а) пахвинна ектопiя яечка (ectopia testis ingui-nalis), при якш яечко пiсля виходу через поверх-неве пахвинне кiльце, прямуе доверху i розмн щуеться на апоневрозi зовнiшнього косого м'яза живота поблизу вщ поверхневого пахвинного кь льця;

б) лобкова ектошя (ectopia pubis), при якш яечко знаходиться пщ шюрою лобка;

в) промежинна ектошя (ectopia perinealis) характеризуеться розмщенням яечка пщ шкiрою промежини;

г) поверхнева стегнова ектошя (ectopia femoralis superficialis), при якш яечко шсля виходу через поверхневе пахвинне ктьце, розмщу-

еться пщ шкiрою стегна;

д) глибока стегнова ектошя (ectopia femoralis profunda) характеризуеться розташуванням яечка у стегновому каналу

е) перехресна ектошя.

III. Аномали структури:

1) гiпоплазiя (hypoplasia testis) - недорозви-нення яечка; трапляеться одно- та двобiчна ппо-плазiя. Розмiр яечка при ппоплази у д^ей коли-ваеться в межах 5,0-8,0 мм. Описано два синд-роми ппоплази: рудиментарних та фем^зуючих яечок. При однобiчнiй ппоплази недорозвинене яечко треба видалити, осктьки воно е джерелом розвитку злоякюних пухлин. Двобiчна гiпоплазiя супроводжуеться ппогонадизмом та евнухощиз-мом;

2) аплазiя яечка (aplasia testis) - вщсутнють чоловiчоï статевоТ залози;

3) кiста яечка (сперматоцеле) - ам'яна чи сперматогенна кюта трапляеться досить часто, розвиваеться з ембрюнальних залишкiв (мезо-нефральноТ протоки, первинноТ нирки, гедатида над'яечка). У бтьшосп випадкiв кiста яечка невелика, ïï вмiст - свiтло-жовта рiдина, яка мiс-тить бток, iнодi в нiй виявляють нормальнi й змiненi (дегенеративнi) сперматозоТди. Кiста яечка розвиваеться повтьно, безсимптомно;

4) гiдроцеле яечка (hydrocoelia testis) - водянка оболонок яечка - накопичення серозного ек-судату (рщини) мiж пристiнковою i нутрощевою пластинками пiхвовоï оболонки яечка. Уроджена водянка оболонок яечка бувае двох тишв: яка сполучаеться з шшими порожнинами i не сполучаеться ^зольована, або проста). Водянка може сполучатися з черевною порожниною вузьким ходом унаслщок незарощення пiхвового вщростка очеревини в процесi ембрiогенезу. Фактично це пахвинно-калиткова грижа, але шийка грижового мшка вузька, i тому вмют черевноТ порожнини (кишечник, чепець) не опускаеться в калитку. Якщо навколо незарощеноТ дтянки е зрощення, серозна рщина не надходить у черевну порожнину;

5) вщсутнють виносних проток яечка;

6) перекрути яечка;

7) уроджена патолопя напрямноТ зв'язки яечка (повщця яечка);

8) пахвинна кила;

9) вщкритий (необлiтерований) пiхвовий вiд-росток яечка (processus vaginalis apertus testis);

10) вщсутнють шхвового вiдростка очереви-

ни;

11) недорозвинення шхвового вщростка оче-ревини.

IV. Аномали яечкових судин:

1) аномали ктькосл яечкових артерш (додат-кова яечкова артерiя, подвiйна яечкова артерiя, численнi яечковi артерiï);

2) уроджеш змiни яечкових артерiй i вен.

V. Пухлини яечок:

1) гермшогенш пухлини (семiнома, ембрiона-льний рак яечка, пухлина жовткового мiшка, ем-

брюнальна рабдомюсаркома, тератобластома, xopioH ештелюма тощо);

2) негермiногеннi пухлини - пухлини i3 стро-ми статевого тяжа (лейфгоми, сертолiоми).

Б. Аномали' над'яечка:

I. Аномали кiлькостi:

1) подвоення над'яечка;

2) одне над'яечко.

II. Аномали положення:

1) iзольоване розмщення над'яечка;

2) перекрут над'яечка або (чи) гщатид.

III. Аномали структури:

1) кюта над'яечка е наслщком процеав дизе-мбрiогенезу в дтянц формування канальцево'|' системи;

2) атрезiя (вiдсутнiсть) голiвки над'яечка;

3) атрезiя тiла над'яечка;

4) атрезiя хвоста над'яечка;

5) вiдсутнiсть протоки над'яечка.

В. Аномали ам'явиносно'Г протоки та ам'яного канатика:

I. Аномали ктькосп та структури:

1) атрезiя ам'явиносно'|' протоки;

2) фунiкулоцеле - водянка оболонок ам'яного канатика - накопичення серозно'Г рщи-ни в його оболонках. Фушкулоцеле виникае вна-слiдок незарощення пiхвового вiдростка очеревини. Водянка оболонок (кюта) ам'яного канатика може бути одно- i двобiчною, двокамерною, iзольованою або сполучатися з шшими порож-нинами. Кюти дистального вiддiлу сiм'яного канатика трапляються переважно у хлопчиш 4,5-6 рокiв;

3) варикоцеле - варикозне розширення вен сiм'яного канатика.

Г. Аномали передмiхуровоï залози та ам'яних пухирцiв:

I. Аномaлiï кiлькостi та структури:

1) гiпоплaзiя - недорозвиненють передмiху-ровоï залози; досить часто поеднуеться з недо-розвиненням статевого члена, яечок i ам'яних пухир^в;

2) aплaзiя - повна вщсутнють передмiхуровоï залози, трапляеться досить рщко i е нaслiдком неправильного морфогенезу сечiвникa з клоаки;

3) гiпоплaзiя сiм'яного пухирця;

4) злиття двох ам'яних пухир^в в один пухи-рець.

II. Аномали положення:

1) ектошя передмiхуровоï залози спостер^а-еться рщко. Окремi ïï частки можуть локaлiзувa-тись у шийцi сечового мiхурa, рiзних вiддiлaх се-чiвникa та статевого члена, мiж сiм'яними пухи-рцями. Описано випадок, коли частина передмн хуровоï залози мiстилaсь на тильнш поверхнi статевого члена в бтковш оболонцi печеристих тiл.

УРОДЖЕН1 ВАДИ ЗОВН1ШН1Х ЧОЛОВ1ЧИХ СТАТЕВИХ ОРГАН1В

А. Аномaлiï статевого члена:

I. Аномали ктькостк

1) aфaлiя - вщсутнють статевого члена вна-

слщок його аплази, при цьому сечiвник вщкрива-еться Ha30BHi в дтянц промежини або в npocBiT прямо! кишки. Досить рщко трапляеться вщсутнють голiвки статевого члена. Проте, слщ зазна-чити, що вщсутнють голiвки статевого члена спостерiгаеться значно часпше, нiж афалiя;

2) подвоення статевого члена (diphalia) бувае дуже рщко. Розрiзняють повну i неповну (частко-ву) дiфалiю. При повному подвоенш е два статевих члени з двома нормально розташованими сечiвниками, при частковому подвоеннi спостерн гаються два статевих члени з сечiвниковим жо-лобом на присереднш поверхнi кожного;

3) псевдодiфалiя:

а) розщеплення голiвки статевого члена;

б) розщеплення тта статевого члена;

в) повна.

II. Аномали положення:

1) прихований статевий член - розташування статевого члена у пщшюрнш жировш клiтковинi дтянки промежини або в дiлянцi калитки;

2) ектошя статевого члена - статевий член, незначних розмiрiв, розмщений позаду калитки. Пщ час огляду зовшшшх чоловiчих статевих оргашв помiчають роздвоену калитку з нормаль-ними яечками. Невеликий статевий член звисае поза калиткою, сечовипускання не порушене.

III. Аномали структури та розмiрiв:

1) перетинчастий статевий член - шюрш покриви калитки беруть початок не вщ шюри статевого члена ближче до його кореня, а вщ сере-дини його тiла, або ближче до голiвки;

2) уроджене викривлення статевого члена;

3) коротка вуздечка передньо! шкiрочки статевого члена у д^ей заважае вiдсовувати пе-редню шкiрочку;

4) мiкропенiс - недорозвинення статевого члена;

5) мегалопеню - у разi передчасного статевого дозрiвання чи при гормональних порушеннях формуеться великих розмiрiв статевий член;

6) фiмоз (phimosis) - звуження передньо! шкiрочки статевого члена, при якому неможливо оголити голiвку статевого члена, е найбтьш по-ширеною аномалiею статевого члена. У нормi в бiльшостi хлопчикiв у першi три роки життя вiдзначаеться звуження передньо! шкiрочки. Проте далеко не завжди при цьому можна гово-рити про фiмоз як про патолопчний стан, оскiльки з ростом дитини отвiр порожнини передньо! шюрочки розширюеться. Якщо фiмоз рiзко виражений, спостер^аються утруднення сечовипускання i тонкий струмшь сечi. Пiд час сечовипускання порожнина передньо! шюрочки збiльшуеться внаслщок збирання в нiй сечi. У разi приеднання шфекци виникае баланопостит, звуження (стенозування) передньо! шюрочки;

7) парафiмоз - защемлення голiвки статевого члена внаслщок звуження передньо! шюрочки;

8) кюта статевого члена.

IV. Поеднан аномали статевого члена та се-чiвника:

1) гiпоспадiя - це дисплазiя задньоТ стшки се-чiвника. В основу класифкаци гiпоспадiï у хлоп-чикiв за Н.Е. Савченко покладено стушнь дисто-пiï зовнiшнього вiчка сечiвника:

I. Гiпоспадiя статевого члена:

1) гiпоспадiя вiнця голiвки;

2) гiпоспадiя навколо голiвки i навколо вiнця:

а) з викривленням голiвки;

б) без викривлення голiвки;

в) зi звуженням зовшшнього вiчка сечiвника;

3) гiпоспадiя дистальноТ третини статевого члена;

4) гiпоспадiя середньоТ третини статевого члена;

5) гiпоспадiя проксимально!' третини статево-го члена;

6) члено-калиткова гiпоспадiя.

II. Калиткова гiпоспадiя:

1) гiпоспадiя дистальноТ третини калитки;

2) гiпоспадiя середньоТ третини калитки;

3) з вираженою вiльною частиною тта статевого члена на вентральнш поверхнi;

4) з рiзким недорозвиненням або повною вщ-сутнiстю тта статевого члена.

III. Калитково-промежинна гiпоспадiя.

IV. Промежинна гiпоспадiя.

V. "Гiпоспадiя без ппоспади".

2) епiспадiï - це дисплазiя передньоТ стiнки сечiвника. У хлопчикiв розрiзняють такi види еш-спадiï:

а) епiспадiя голiвки статевого члена зус^ча-еться вкрай рщко;

б) епюпади статевого члена, при цьому зов-нiшне вiчко сечiвника знаходиться в дiлянцi вш-ця на верхнiй поверхнi статевого члена;

в) повна (тотальна) епiспадiя - найважча форма ппоспади', при якiй зовнiшне вiчко сечiвника нагадуе широку воронку i розташовуеться бiля кореня статевого члена. Деяк автори видiляють ще одну, промiжну, форму (мiж епiспадiею статевого члена i тотальною) - члено-лобкову ешс-падш.

Б. Аномалiï калитки:

I. Аномали будови:

1) однокамерна калитка;

2) гiпоплазiя - недорозвинення калитки;

3) кютозш захворювання оргашв калитки (кю-ти яечка, над'яечка, привiска над'яечка, сiм'яного канатика) зус^чаються, як правило, пiсля 12 рош життя з частотою 1:200 (0,58% випадюв);

4) гемангiома калитки.

II. Аномали положення:

2) ектошя калитки.

Морфолопчш передумови виникнення УВР сечiвника висвптеш нами у науковiй прац [6].

Висновки

1. Порушення ембрiотопографiчних кореляцiй у ранньому перiодi онтогенезу призводить до змш в динамiцi нормального формоутворюваль-ного процесу внутршшх чоловiчих сечово-статевих органiв у плодiв людини.

2. Темпи опускання яечок у калитку не завжди сшвпадають iз вiдповiдною стадiею розвитку плода. Вважаемо, що у процеа опускання яечка провщну роль в^грають його повiдець i своеча-сне формування шхвового вщростка очеревини. Прискорений розвиток повщця яечка у плодiв 58 мiсяцiв е одним iз основних факторiв гетеро-хрони розвитку яечок та Тх подальшого опускан-ня в калитку.

3. У двох спостереженнях виявлена кюта правого над'яечка е наслщком процеав диземб-рiогенезу в дтянц формування канальцевоТ си-стеми.

4. Вираженiсть брижi яечково-над'яечкового комплексу у плодiв людини е одним iз чинникiв розмежованого розташування над'яечка i яечка.

5. Затримка процесу зрощення листов шхвового вщростка очеревини в 9-10 мюячних плодiв е анатомiчною передумовою появи природжених пахвинно-калиткових гриж.

Лтература

1. Багацька Н.В. Спадкс^ та середовищнi чинники у виникненш затримки статевого розвитку у хлоп^в-шдлтов / Н.В. Багацька, 1.Г. Деменкова // Матер. наук. симпозiуму <^зюлопя та па-тологiя становлення чоловiчоï статевоТ системи» (Харкiв, 22 травня 2002 р.). - Харюв, 2002. - С. 12-15.

2. Мельничук Л.В. Аналiз оргашзацп' медичноТ допомоги новона-родженим в мю^ Чернiвцях та перспективи ÏÏ розвитку / Л.В. Мельничук // Перинатальна охорона плода: проблема, нас-лщки, перспективи : Мат. конф. науково-практ. з мiжнарод. участю. - Чершв^ -Медунiверситет, 2011. - С. 102-104.

3. Нариси перинатально!' анатомп' / [Ю.Т. Ахтемшчук, О.М. Сло-бодян, Т.В. Хмара [та ш.]; За ред. Ю.Т. Ахтемшчука. - Чернiв-4i: БДМУ, 2011. - 300 с.

4. Пшак В.П. Морфолопчш передумови виникнення природжених вад над'яечок / В.П. Пшак, Т.В. Хмара // Вюник проблем бюлогп i медицини. - 2005. - Вип. 4. - С. 151-156.

5. Пшак В.П. Ембрюгенез чоловiчих статевих оргашв у нормi та патологй' / Пшак В.П., Хмара Т.В., Козуб М.М. - Чершв^ : Ме-дунiверситет, 2006. - 368 c.

6. Стрижаковська Л.О. Морфологiчнi передумови виникнення вроджених вад сечiвника / Л.О. Стрижаковська, Т.В. Хмара // Мат. конф. 95-Ï пщсум. наук. проф.-викл. персоналу Бук. держ. мед. ун-ту. - Чершв^ : Медушверситет, 2014. - С. 3132.

7. Хмара Т.В. Морфометрична характеристика повщця яечка у плодiв людини / Т.В. Хмара, А.В. Тернавська // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения. - 2010. - Т. 146, ч. VI. - С. 77-79.

1) пеноскротальна транспози^я;

Реферат

КЛАССИФИКАЦИЯ НАРУШЕНИЙ МОРФОГЕНЕЗА МУЖСКИХ ПОЛОВЫХ ОРГАНОВ

Хмара Т.В., Васильчишин Я.Н., Васильчишина А.В., Строич Н.М.

Ключевые слова: мужские половые органы, морфогенез, порок, плод, человек.

Исследование проведено на 147 препаратах зародышей, предплодов и плодов человека 6,0-375,0 мм теменно-копчиковой длины с помощью комплекса классических анатомических методов исследования. При проведении исследования у плодов разных возрастных групп обнаружены некоторые врожденные пороки органов и структур мужской половой системы: агенезия яичка и придатка яичка; та-

зовая, лобковая и промежностная эктопии мужских половых желез; изолированное расположение придатка яичка и яичка; киста придатка яичка; дистопия яичка и придатка яичка; удвоение придатка яичка; гипоплазия предстательной железы; однокамерная мошонка; гипоспадия; отсутствие влагалищного отростка брюшины и другие. В статье предложена классификация врожденных пороков развития внутренних и наружных мужских половых органов с учетом этапов эмбриогенеза и современных нормативов Международной классификации болезней. Представленные сведения заинтересуют специалистов в отрасли пренатальной диагностики и неонатологии.

Summary

CLASSIFICATION OF DISTURBANCES IN MALE GENITALIA MORPHOGENESIS Khmara T.V., Vasylchyshyn Ya.N., Vasylchyshyna A.V., Stroich N.M. Keywords: male genitalia, morphogenesis, failure, fetus, human.

The study was carried on 147 specimens of human embryos, prefoetuses and fetuses whose parietal-coccyx length (PCL) ranged from 6.0-375.0 mm by set of conventional anatomical methods of investigation. The study of the embryos of different age groups showed some congenital malformations of organs and structures of the male reproductive system: agenesis of the testis and epididymis; pelvic, pubic and perineal ectopic testicles; isolated location of the epididymis and testis; epididymal cyst; dystopia of testis and epididymis; doubling of the epididymis; hypoplasia of the prostate gland; unicameral scrotum; hypospadias; the absence of the processus vaginalis of the peritoneum, and others. The paper suggests the classification of congenital malformations of internal and external male genitalia in consideration of the stages of embryogenesis and the latest standards of the International Classification of Diseases. Submitted information may be helpful for professionals interested in the field of prenatal diagnosis and neonatology.

К 616-092.9:615.276:612.392.9

Хомич Н.М., Огоновський Р.З., Патерега 1.П.

ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛ1ДЖЕННЯ АНТИЕКСУДАТИВНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ПРЕПАРАТУ «ДЕКСАМЕТАЗОН» ТА ЛОКАЛЬНО* Г1ПОТЕРМ11 ЗА УМОВ РОЗВИТКУ ЗАПАЛЕННЯ, ВИКЛИКАНОГО ФЛОГОГЕНОМ КАРАГЕН1Н

Буковинський державний медичний ушверситет, м.Черывц

Серед медикаментозних засоб'т, як застосовують у амбулаторнш практиц х'рурги-стоматологи е як антибактер'альш, стероУдш та нестероУдш протизапальш, анальгезуюч'1, протинабряковi, так i гомеопатичш, 'шуномодулююч'1 препарати, дiя яких спрямована на усунення пюляопера^йного болю, набряку i тризму жувальних м'яз'т. Але, незважаючи на наявнсть широкого арсеналу високоак-тивних лкарських препарат'т, застосовуеться тради^йне лкування, яке не завжди дае бажан ре-зультати. Метою нашого досл'дження було вивчення антиексудативноУ да локально)' гпотермУУ та глюкокортикостероУдного препарату «Дексаметазон», а також визначення оптимальноУ його до-зи, яка максимально пригнчуе запальний процес, ндукований флогогенним фактором. У досл'джен-нi вивчали вплив локальноУ гпотермУУ та мсцевого субплантарного введення дексаметазону на патогенез запально'У реакцИ на модел'1 карагеннового набряку у м'яких тканинах лапки щура. Найе-фективншим протягом всього перюду експерименту був комплексний метод лкування, про що св 'дчить його р'тень антиексудативноУ активност'1. Дози «Дексаметазону», якi застосовували, були однаково ефективними.

Ключов1 слова: антиексудативна активнють, карагежн, дексаметазон, локальна ппотерм1я, запальний процес.

Дисерта^я е фрагментом комплексно)' НДР «Новi пiдходи до дiагностики, лкування та пропедевтики основних стоматоло-

гiчних захворювань рiзного Генезу в мешканцв Карпатського регону УкраГни № 0111 U006501».

Вступ

Допомогти хiрургу-стомaтологу у боротьбi iз запальними ускладненнями атипового видален-ня нижшх тре™ молярiв можуть медикаментозн середники загального та мюцевого впливу. Серед них aнтибaктерiaльнi, стерощш та нестеро'|-дн протизапальн^ анальгезуюч^ протинабряко-в^ гомеопатичш, iмуномодулюючi препарати, дiя яких спрямована на усунення шсляоперацшного болю, набряку i тризму жувальних м^в [8].

Особливо гостро проблема пiсляоперaцiйноï терапп розглядаеться в амбулаторнш стомато-лопчнш хiрургiï, осктьки пюля проведення опе-

ративного втручання патент не знаходиться пщ контролем лкаря, тому медикаментозна терашя спрямована на попередження будь-яких можли-вих ускладнень [5, 7]. Але побiчнi ефекти, викли-кан препаратами, як застосовують лкар^ досить серйозн i небезпечш, серед них гастрити, виразки шлунка або кишшника, шлунково-кишковi кровотеч^ шюрш алерпчш реакцп, брон-хоспазм, порушення згортання кров^ ураження печшки та нирок, затримка натрш i води в орга-нiзмi людини, що створюе додаткове наванта-ження на серце. Бтьше того, серед ускладнень при призначенн нестероТдних протизапальних