CC BY
18
КУЛЬТУРОЛОГ1Я
УДК 314.15.044(477:0437.2)"1921-1939":791
О. С. Зубко
К1НО В ЖИТТ1 УКРА1НСЬКО1 ЕМ1ГРАЦП В М1ЖВОСНН1Й ЧСР
(1921-1939)
Подання стаття ¡нформуе про ктовгдпочинок украгнськог ем1грацИ в м1жвоенн1й Чехословаччит. Звернено увагу на те, що попри статус Праги в 1921-1939 роках, як потужного полтично-культурного й науково-освтнього центру, в статус европейського тноцентру Прага мала скромн1ш1 здобутки.
Клю^о^^ слова: ¡сторгя повсякдення, украшська ем1грац1я, м1жвоенна Чехословаччина, в1дпочинок, к1но1ндустр1я.
DOI 10.34079/2226-2849-2019-9-18-37-43
«К1но - це ширма, якою я в1дгороджуюся в1д жах1вреальност1»
Кра Муратова
У 1920-х роках полггично неоднорщна украшська ем^рацшна спшьнота в мiжвоеннш Чехословаччиш, за спиною в котро! залишилися Перша св^ова вшна й програш нащонально-визвольш змагання, конче потребувала як фiзичного, так i духовного вщпочинку. Однак статус «ем^анпв» трансформував уяву вихщщв про вщпочинок i дозвiлля. Рекреацiйним регулятором виступали, з одного боку, науково-техшчш наслiдки «буремних двадцятих», а з шшого - iснуюча нагальна потреба триматися «свого гурту», тобто колективна форма вщпочинку та дозвшля. Украшсью вигнанцi вiдвiдували рiзноманiтнi театральш вистави, книжковi виставки, музичнi концерти, секцп та гуртки, полюбляли екскурсп. Повiльно, з окремими нюансами, в укра!нське емiграцiйне дозвiлля входив i кiнематограф.
Потрiбно вiдзначити, що украшська емгращя в мiжвоeннiй ЧСР, через побутуючу в 1920-х «концепцiю швидкого повернення» й прiоритетнiсть, в першу чергу, власних пол^ичних проектiв, не залишила будь-яких праць або згадок про кшовщпочинок. «Велика депресiя» 1930-х i поготiв «вiдкинула» питання дозвшля загалом i кiновiдпочинку зокрема, змусивши тяжко фiзично працювати, аби просто вижити. Сучасш науковi розвiдки про вплив i роль кiнематографу в житп украшсько! ем^рацшно! спiльноти в мiжвоeннiй ЧСР вiдсутнi вже з причин того, що попри статус Праги як потужного поличного, культурного й науково-освтнього ем^ацшного центру, провщним европейським кiноцентром вона так i не стала, поступаючись тут Парижу та Берлшу. Дотичними до теми нашо! розвiдки, е тiльки упорядкована доктором юторичних наук, професором I. Б. Матяш книга «Дипломатична iсторiя Украши....» [7] та стаття Романа Росляка «Украшфшьма» [9, с. 23-24]. Так, в бiографiчному нарисi «Три шостаа Свгена Слабченка (Ежена Деслава) 1рина Матяш наголосила на тому, що репрезентант европейського кшоавангарду 1920-х-1930-х роюв, украшський дiяч культури в емграцп, (другий аташе Надзвичайно! дипломатично! мюп УНР до Сполучених Держав Швшчно! Америки (11.10.191901.07.1919)) поступово втрачае штерес до «чисто! пол^ики» i з пере!здом з Вщня та Праги до Парижу в 1924 р. вщшукуе себе в новому й неймовiрно популярному на той
час мистецта - кшематографь Завдяки своему таланту помiчати не надто очевидш на перший погляд реч^ вiн досягае успiху в використанш крупного плану, подвiйнiй експозицп, оптичнiй деформацп, нестандартних прийомах монтажу, що зробило його працi втзнаваними й забезпечило мiсце серед св^ових пiонерiв кiно. Тодi як в науковш розвiдцi Романа Росляка йдеться про створення кшокомпанп «Украшфшьм» за чаав гетьмана Скоропадського. Ще у серпш 1918 р. з'являеться указ Скоропадського про укршшзащю кiно. Результатом виконання цього указу й стало створення кшокомпанп «Украшфшьм» («Украшфшьма» - за тодшньою стилiстикою - О. З.), що проiснувала з серпня 1918 р. по серпень 1919 р. Зпдно з Доповщною запискою першо'].' укра'шсько']! кшокомпанп, адресованою Головному управлшню у справi мистецтв i нащонально']! культури Укра'шсько']! Держави, «товариство «Украшфшьма» мало на метi широке виробництво та розповсюдження iдейних та нащональних фiльмiв, головним чином патрютичного та юторично-геро'шного напрямкiв» [4]. На базi «Украшфшьми» почали розроблятися» постановки багатьох с^чок, зокрема: «Брехня» та «Чорна пантера» за творами Володимира Винниченка, а також «Кармелюк» й «Чорна рада» за юторичними романами Михайла Старицького та Пантелеймона Кулша. Роман Росляк, опираючись, в свою чергу, на матерiали Романа Масляка, слщом за Масляком вважае, що назваш фiльми були вiдзнятi та випущеш в прокат, незважаючи на досить сти^ термiни. Так вш наводить данi про вихiд у прокат кшос^чки «В'1зд Директори», що демонструвалася в кiнотеатрi Шанцера за адресою Хрещатик, 25, i про що писала, зокрема, газета «Нова рада» [3]. У 1920 р., коли уряд УНР вже перебував в емграцп, «Украшфшьму» силомщь було передано «Дншросоюзу» - об'еднанню споживчих кооперативiв, - який був одним iз спiвзасновником «Украшфшьми». Варто вщзначити також, що у 1918 р. кiнематографiчну секцiю УНР очолювала письменниця й громадський дiяч Людмила Черняхiвська-Старицька (1868-1941). Кiнематограф укра'1нсько'1 дiаспори загалом в 1920-х був представлений журналюткою, письменницею та мандрiвницею Софiею Яблонською (1907-1971), що пере'1'хала зi Львову до Парижу. У 1930-х - 11 замшив Василь Авраменко (1885-1981), балетмейстер, хореограф, актор, режисер та педагог у Нью-Йорку.
Виходячи iз зазначеного, метою публшацп е обстоювання твердження про те, що, попри певш намагання украшсько! ем^ацшно! спшьноти в мiжвоеннiй ЧСР, потужним европейським кшоцентром Прага, на вiдмiну вщ Парижу, Вiдню, Берлiну та Нью-Йорку, так i не стала.
Укра'шська емiграцiйна спiльнота в ЧСР нараховувала приблизно 20-22 тис. чоловш. За сво'ш соцiальним складом вона була переважно селянсько-роб^ничою, прошарок п штел^енцп був незначним. Згiдно статистичних даних перепису украшських вихiдцiв у ЧСР, що був проведений тд патронатом Украшського Громадського комiтету в середиш 1920-х рокiв, на територп Чехословаччини перебувало: 15% зовам «неграмотних оаб», 20% осiб з початковою освггою, 25% осiб з освiтою 6-7 клаав, 35% - з середньою освггою i лише 5% - з вищою [11, арк. 2]. Отже, бшьшють украшських вихщщв, користуючись моментом, або спрагло здобувала осв^у, щоб у подальшому мати вищий сощальний статус, або важко фiзично працювала, не маючи змоги навчатися. До усього, украшщ, як нащональна спiльнота у вигнаннi з вщсутньою достатньою фiнансовою базою, навiть у «науково-техшчш двадцятi» та «економiчно-нестабiльнi тридцятЬ», змушена була стояти на консервативних позицiях у питаннях дозвiлля.
В травш 1924 р. колишнiй «чорний запорожець», сотник Арми УНР, на той час учень Матуральних («матура» - юпити в пмназп «на атестат зршосп» - О. З.) курав при УВП1 iм. М. Драгоманова в Празi (1923-1933) Валентин Пм'янцев (1899-1992)
писав: «...За трохи бшьше як заргк часу Прага не приросла дуже до серця та i тзнати ii красу не було часу. Все життя в Празi було обмежене переб^анням певних вулиць з
дому до школи, 3i школи до роботи i назад..... Я все ж бував у музеях, оглядав
пам'ятники.... Милувався Прагаю i з Градчанських терас.... А iнодi, дуже рiдко, ходив до кта....» [9, с. 70].
Першi «pyxoMi картинки» з'явилися на територп Чехи ще в 1896 р. в npa3Í та Карлових Варах завдяки режисеру та оператору Яну Кршижинецькому, котрий, починаючи з друго'1 половини 1890-х роюв, вщзняв декшька короткометражних документальних фiльмiв новин. А вже через рш на територп Чехи прийшла одна з приватних американських кшокомпанш, що розпочала зйомку чорно-бшого шмого фшьму в Богемп. Тодi як перший постшний кшотеатр на чеських землях був започаткований шюзюшстом Вiктором Понрепо (1858-1926) в 1907 р. у Празь Значного пожвавлення чехословацька кшошдус^я набула саме у мiжвоeнний час. З 1921 р. започатковуються професiйнi кшостудп. I до 1932 р. першють стало тримають такi чорно-бiлi нiмi кiнокартини: нащоналютичш «Utpenim ke sláve» («В Гмя пристрастi») (реж. Р. Ф. Бранальд, 1919), «Svaty Václav» («Святий Вацлав») (реж. Я. С. Колар, 1929); юторична «Stavitel chramu» («Бyдiвничий храму») (реж. К. Дегл, А. Новоротни, 1920); сощальна драма «Eroticon» («Еротшон») (реж. Г. Махати, 1929) й мелодрама «Varhanic u sv. Vita» («Оргашст церкви святого Вiта») (реж. М. Фрiч, 1929) [11].
Озвучення фiльмiв в ЧСР починаеться в 1930 р. В тому ж таки 1930 р. чехословацька влада вводить заборону на iмпорт будь-яких шмецькомовних фiльмiв. Заборона шмецькомовно'1 кшопродукцп призводить до того, що в 1933 р. на юно ареш мiцно стае на ноги чеська стyдiя «Баррандов» («Barrandov Studio»), створена братами Вацлавом та Мшошем Гавелами ще в 1921 р., а кшькють кiнотеатрiв на 1938 р. обраховуеться цифрою 1824. Як свщчать документи, щороку в мiжвоенний час у ЧСР зшмалося бiля 80 кшос^чок [1].
Найбiльш популярними чеськими кшофшьмами 1930-х були: кшокомедп «C. a. k. polni marsálek» («Iмперсько-королiвський польовий маршал», реж. Карер Ламач, 1931), «Penize nebo zivot» («Грошi або життя», реж. Г. Махати, Й. Ровенський, 1934), «Svet Patri Nám» («Свiт належить нам», реж. Г. Махати, Й. Ровенський, 1934); кшох^и «Extaze, Reka» («Екстаз, Рша», реж. Густав Махати та Йозеф Ровенський, 1932) [11].
Втсм, були спроби створити якюний украшський (ем^ацшний - О. З) кiнопродyкт i, вщповщно, украшсью (емiграцiйнi) кшостудп в ЧСР. Ц спроби були пов'язаш з iменами Бориса Хословського та Романа Мишкевича (?). Борис Борисович Сухоручко-Хословський (1893-пiсля 1976) був тдполковником дiевоi Арми УНР. Закiнчив у Чехословаччиш Вищу школу консульсько'1 та дипломатично'1 служби (1923), факультет Карлового ушверситету (1924), аспiрантyрy Украшсько'1 Господарськш академп в Подебрадах (1925). З 1926 р. вш - керiвник виробництва рекламних вiддiлiв фiрми <^ра-Фшьм». З 1928 р. - оргашзатор та власник кшостудп «Меркyр-Фiльм», що спецiалiзyвалася на виробництвi рекламних фiльмiв. В одному iз випyскiв львiвського часопису «Назyстрiч» за 1935 р. про кшостудш Хословського вiдзначалося: «Почали з двох службовщв, тепер велике тдприемство з десятками урядовщв та iх посттних заступник1в у головних центрах Свропи - Парижi, Вiднi, БерлШ» [2, с. 61; 7]. Стyдiя дебютувала в 1932 р. з повнометражним фшьмом «1ван Мазепа» за твором Б. Лепкого, який переклав з украшсько'1 на чеську мову артист Iржi Вовк, а видав чеською мовою Ф. Ребек.
Ще одна украшська ем^рацшна кiностyдiя «Терра-Фшьм» виникла у Брно на початку 1930-х з шщативи Романа Мишкевича. Ця кiностyдiя намагалася зшмати
HayKOBi та фабулярнi (ситуацшно-природш) фiльми. Так, про намiри «Терра-Фшьму» знiмaти кшо у Карпатах перюдично повiдомлялa львiвськa преса (журнал «Кшо») [2, с. 62]. Зокрема, в 1933 р. «Терра-Фшьм» оголосила конкурс на «фшьмове лiбрето» для першо'1 украшсько'1' стрiчки, яка буде знiмaтися в Карпатському регiонi та розповщатиме про життя карпатських селян. Як винагороду драматургам общяли премп у розмiрi 50, 100 i 250 американських долaрiв. До 1939 р. фiрмa Мишкевича залишалася нaйбiльшим iмпортером кiнофiльмiв з ЧСР до Японп, Китаю, 1нди та Центрально'!' Америки [5, с. 277].
Та все ж, розвинути потужну украшську ем^рацшну кшошдустрш в ЧСР виявилося неможливим. Причин цьому було декшька. По-перше, на зaвaдi стояли полiтичнi (статус емгранпв) й економiчнi (вiдсyтнiсть сталих фiнaнсових потокiв з боку ЧСР) обставини. По-друге, украшська емiгрaцiйнa кшошдус^я не мала пiдтримки з боку як украшського, так i чеського (приватного) бiзнесy. По-трете, давалися взнаки невисокий потенщал украшських кiно ентyзiaстiв та вiдсyтнiсть фахово'1' освiти й досвщу. По-четверте, украшський празький кшодоробок складався переважно з документальних, короткометражних, фабулярних фiльмiв, репортaжiв та хрошк.
Кiноiндyстрiя, здатна охоплювати майже вс сфери суспшьно'1' свiдомостi, зрозyмiло, дозволяла «украшським пражанам» сприймати життя трошки тд iншим кутом зору. Проте вони постшно пам'ятали, що кшо не може замшити собою реальне життя, воно перетворюе його лише в певну шюзш. А тому повного звшьнення вiд напруги реального часу, вщ рiзного роду негативних почутпв: туги, провини, невпевненостi й страху... на жаль, не вщбулося.
Список використано1 л1тератури
1. Аникина Т. Киностудия Баррандов. К 85-летию выхода первого фильма [Электронный ресурс] / Т. Аникина // Русский ресурс. - 2018. - 14 января. - Режим доступа : http://www.ruslo.cz/index.php/nauka/item/928-kinostudiya-barrandov-k-85-letiyu-vykhoda-pervogo-filma ; Anikina T. Kinostudiya Barrandov. K 85-letiyu vykhoda pervogo filma [Elektronnyy resurs] / T. Anikina // Russkiy resurs. - 2018. - 14 yanvarya. - Rezhim dostupa : http://www.ruslo.cz/index.php/nauka/item/928-kinostudiya-barrandov-k-85-letiyu-vykhoda-pervogo-filma (Дата обращения 3.03.2019)
2. Бабота Л. З юторп фшьму про Срiбнy землю / Л. Бабота// Дукля. - 1992. -Вип. 6(XL). - С. 54-64 ; Babota L. Z istorii filmu pro Sribnu zemliu / L. Babota// Duklia. -1992. - Vyp. 6(XL). - S. 54-64.
3. Бойко О. Влада i мюто: нариси життя Киева за Директора УНР (грудень 1918-сiчень 1919 рр.) [Електронний ресурс] / О. Бойко // Проблеми вивчення юторп Украшсько'1' революци 1917—1921 рр. - 2013. - Вип. 9. - С. 181-202. - Режим доступу : http://history.org.ua/JournALL/revol/revol_2013_9/13.pdf (Дата звернення : 01.09.2019) ; Boiko O. Vlada i misto: narysy zhyttia Kyieva za Dyrektorii UNR (hruden 1918-sichen 1919 rr.) [Elektronnyi resurs] / O. Boiko // Problemy vyvchennia istorii Ukrainskoi revoliutsii 1917—1921 rr. - 2013. - Vyp. 9. - S. 181-202. - Rezhym dostupu : http://history.org.ua/JournALL/revol/revol_2013_9/13.pdf (Data zvernennia : 01.09.2019).
4. Гураль О. Юрш Старицький [Електронний ресурс] / О. Гураль // Historians. -2015. - 31 грудня. - Режим доступу : http://www.historians.in.ua/index.php/en/doslidzhennya/1738-olha-hural-yurii-starytskyi ; Hural O. Yurii Starytskyi [Elektronnyi resurs] / O. Hural // Historians. - 2015. - 31 hrudnia. -Rezhym dostupu : http://www.historians.in.ua/index.php/en/doslidzhennya/1738-olha-hural-
yurii-starytskyi (Дата звернення: 12.09.2019
5. Iсторiя украшського юно : у 5-ти т. / голов. ред. Г. Скрипник. - Кшв : видавництво 1МФЕ, 2016. - Т. 2 : 1930-1945. - 486 с. ; Istoriia ukrainskoho kino : u 5-ty t. / holov. red. H. Skrypnyk. - Kyiv : vydavnytstvo IMFE, 2016. - T. 2 : 1930-1945. - 486 s.
6. Криштопа О. Бшщ Армп УНР в ем^ацп. Гiркa доля на чужиш [Електронний ресурс] / О. Криштопа // 5 канал. - 2018. - 12 березня. - Режим доступу : https://www.5.ua/suspilstvo/biitsi-armii-unr-v-emihratsii-vid-rezhyseriv-do-166329.html ; Kryshtopa O. Biitsi Armii UNR v emihratsii. Hirka dolia na chuzhyni [Elektronnyi resurs] / O. Kryshtopa // 5 kanal. - 2018. - 12 bereznia. - Rezhym dostupu : https://www.5.ua/suspilstvo/biitsi-armii-unr-v-emihratsii-vid-rezhyseriv-do-166329.html (Дата звернення : 14.11.2017).
7. Матяш I. Дипломатична iсторiя Украши могла побачити св^ в середиш 1960-
х ... / I. Матяш // Украша дипломатична: наук. щорiчник. - 2007. - Вип. 8. - С. 218-229 ; Matiash I. Dyplomatychna istoriia Ukrainy mohla pobachyty svit v seredyni 1960-kh ... / I. Matiash // Ukraina dyplomatychna: nauk. shchorichnyk. - 2007. - Vyp. 8. - S. 218-229.
8. Назус^ч : двотижневик. - Львiв. - 1935. - 1 травня. - С. 4 ; Nazustrich : dvotyzhnevyk. - Lviv. - 1935. - 1 travnia.- S. 4.
9. Росляк Р. «Украшфшьма» / Р. Росляк // Кшо-театр. - 2001. - № 3. - С. 23-26 ; Rosliak R. «Ukrainfilma» / R. Rosliak // Kino-teatr. - 2001. - № 3. - S. 23-26.
10. Росул Т. I. Роль документального юно в налагоджеш чесько-украшських зв'язюв мiжвоенного перюду [Електронний ресурс] / Т. I. Росул // Науковий потенщал славютики: юторичш здобутки та тенденцп розвитку: (до Дня слов'янсько'1 писемностi i культури) : Мiжнaроднa наукова конференщя, м. Кшв, 21 травня 2015 р. - Режим доступу : http://conference.nbuv.gov.ua/report/view/id/441 ; Rosul T. I. Rol dokumentalnoho kino v nalahodzheni chesko-ukrainskykh zviazkiv mizhvoiennoho periodu [Elektronnyi resurs] / T. I. Rosul // Naukovyi potentsial slavistyky: istorychni zdobutky ta tendentsii rozvytku: (do Dnia slovianskoi pysemnosti i kultury) : Mizhnarodna naukova konferentsiia, m. Kyiv, 21 travnia 2015 r. - Rezhym dostupu : http://conference.nbuv.gov.ua/report/view/id/441
11. Омянцев В. Студентсью часи : (Спогад). Чехословаччина, роки 1923-29 / В. Омянцев. - Вашингтон, ДК, 1973. - 91 с.; Simiantsev V. Studentski chasy. (Spohad). Chekhoslovachchyna, roky 1923-1929. Vashynhton, DK. - 91 s.
12. Центральний державний aрхiв вищих оргaнiв влади та yпрaвлiння Украши в м. Киевi (ЦДАВОВУ). - Ф. 3563. - Оп. 1. - Спр. 48. - Арк. 2; Tsentralnyi derzhavnyi arkhiv vyshchykh orhaniv vlady ta upravlinnia Ukrainy v m. Kyievi (TsDAVOVU). - F. 3563. - Op. 1. - Spr. 48. - Ark. 2.
Стаття надшшла до редакцп 01.10.2019
O. Zubko
MOVIE IN THE LIFE OF UKRAINIAN EMIGRATION IN THE INTERWAR
CHSR (1921-1939)
In the 1920 s, the politically heterogeneous Ukrainian emigration community in inter-war Czechoslovakia, with its back in World War I and losing national liberation competitions, desperately needed both physical and spiritual rest. However, the status of «emigrants» transformed the imagination of the natives about leisure and leisure. The recreational regulator was, on the one hand, the scientific and technical implications of the 'stormy twenties' and, on the other, the urgent need to keep 'one's band', that is, a collective
form of rest and leisure. Ukrainian exiles visited various theatrical performances, book exhibitions, music concerts, sections and circles, and enjoyed excursions. Slowly, with some nuances, cinema was also part of the Ukrainian emigration leisure.
It should be noted that the Ukrainian emigration in the inter-war Czechoslovakia, because of the 1920 s «quick return concept» and the priority, first of all, of its own political projects, did not leave any jobs or references to film vacations.
The Great Depression of the 1930 s and the Losses dismissed the issue of leisure in general and film recreation in particular, making it difficult to physically work to survive. Contemporary scientific intelligence on the impact and role of cinema in the life of the Ukrainian emigration community in the interwar CSR is absent because of the fact that despite the status of Prague as a powerful political, cultural and scientific emigration center, it has not become a leading European cinema center, yielding here Berlin. Only those edited by Doctor of Historical Sciences, Professor IB Matyash, the book «Diplomatic History of Ukraine by Yevgeny Slabchenko (Eugene Deslav)», relevant to the subject of our intelligence, and the article by Roman Roslyak «Ukrainfilm».Based on the above, the purpose of the publication is to argue that, despite some efforts by the Ukrainian emigration community in the interwar CSR, a powerful European film center in Prague, unlike Paris, Vienna, Berlin and New York, never.
The Ukrainian emigration community in the Czechoslovak Republic numbered about 20-22 thousand people. In its social composition, it was mainly peasant workers, the layer of her intelligentsia was small. Thus, most Ukrainian immigrants either used the moment to seek education in order to further have a higher social status or to work hard without being able to study. First of all, the Ukrainians, as a national community in exile with a lack of sufficient financial base, even in the «scientifically technical twenties» and «economically unstable thirties», were forced to stand in conservative positions on leisure issues.
The first «moving pictures» appeared on the territory of the Czech Republic in 1896 in Prague and Karlovy Vary, thanks to the director and cameraman Jan Krzyzyniecki, who, since the second half of the 1890s, made several short documentary films. And a year later, one of the private American film companies came to the Czech Republic to start filming a black and white silent film in Bohemia. Whereas the first permanent cinema on Czech lands was started by the illusionist Victor Ponrepo (1858-1926) in 1907 in Prague. The Czechoslovakian film industry gained considerable momentum during the interwar period. Since 1921 professional film studios have started. And by 1932, the championship was kept by black and white silent films.
The soundtrack of films in the Czechoslovakia began in 1930. In addition, in 1930 Czechoslovak authorities imposed a ban on the import of any German-language films. Prohibition of German-language film production leads to the fact that in 1933, the Czech studio «Barrandov Studio», established by the brothers Vaclav and Milos Havel in 1921, is firmly on its feet, and the number of cinemas is counted in 1938. 1824.
However, there were attempts to create a quality Ukrainian emigration film product and, accordingly, Ukrainian (emigration) film studios in the Czechoslovak Republic. These attempts were linked to the names of Boris Khoslovsky and Roman Mishkevich. Khoslovsky since 1926 the head of production of advertising departments of the firm «Vira Film». Since 1928 organizer and owner of the «Mercury Film» Studio, specializing in the production of promotional films. Another Ukrainian film studio, «Terra Film», originated in Brno in the early 1930s on the initiative of Roman Mishkevich. This film studio tried to shoot science and plot (situational-natural) films. Until 1939, Myshkevich's firm remained the largest importer of motion pictures from the Czech Republic to Japan, China, India and Central America.
Yet, to develop a powerful Ukrainian film industry in the Czechoslovakia proved
impossible. There were several reasons for this. First, political (emigrant status) and economic (lack of sustainable financial flows from the Czechoslovakia) were hampered. Secondly, the Ukrainian film industry did not have the support of both Ukrainian and Czech (private) businesses. Thirdly, the low potential of Ukrainian film enthusiasts and the lack of professional education and experience were evident. Fourth, the Ukrainian Prague film production consisted mainly of documentaries, short films, plot films, reports and chronicles.
Key words: history of everyday life, Ukrainian emigration, interwar Czechoslovakia, recreation, film industry.
УДК 37.014.621(045)
В. О. Кудлай,
В. Д. Бшоусова
СТРУКТУРА ТА ЗМ1СТ КОМУШКАЦП ТА КОМУШКАЦШНО1 Д1ЯЛЬНОСТ1 В ОСВГГНШ УСТАНОВ1
Po3Z^HHymi трактування поняття «комушкащя» та «комушкацшна dimbHicmb». Охарактеризован основш елементи, форми, види та функци комушкацтног дiяльностi. Визначеш основт етапи роботи над створенням ефективног комушкаци в установi. Видшеш напрямки удосконалення комушкацт в закладах вищог освти.
Клю^о^^ слова: комушкащя, комушкативна дiяльнiсть, освтня установа, заклад вищог освти, елементи комушкаци, ефективтсть комушкацтног дiяльностi.
DOI 10.34079/2226-2849-2019-9-18-43 -49
Комушкащя впливае на Bci сфери життя суспшьства, в тому чист на освггню. Закладу вищо'1 осв^и (надалi ЗВО) необхщно мати не тшьки хорошi осв^ш послуги, але й донести до споживача переваги вщ користування запропонованими послугами. Комушкащя являе собою процес, який дозволяе передати необхщну шформащю абiтурiентам, ix батькам, студентам, науковцям та шшим прямим чи опосередкованим учасникам осв^нього процесу, з метою зробити привабливими послуги ЗВО. Тому, комушкащя стае найважлившою складовою дiяльностi закладiв вищо'1 освгги таправильно налагоджена комушкацшна дiяльнiсть стае основою «спшкування ЗВО» i3 ринком освiти, пращ, громадсьюстю.
Мета студiювання полягае у визначенш структури i змiсту комушкативно'1 дiяльностi в ЗВО. Вiдповiдно до мети було сформульовано таю завдання:дати визначення поняттям «комушкащя» та «комушкацшна дiяльнiсть»; визначити основнi елементи комушкацшного процесу в освiтнiй установi;видiлити принципи ефективного комушкацшного процесу ЗВО.
Вагомий внесок у розробку практичних та теоретичних принцишв комушкаци зробили таю в^чизняш та свiтовi вченi: П. См^, К. Беррi та А. Пулфорд [9], Н. Волкова [1], Л. Карамушка [3], Ф. Котлер [4], Г. Почепцов [6], С. Тавоюн [11], А. Чичановський [14] та шшь Питання стосовно комушкацшно'1 дiяльностi, ii елементiв, видiв, форм розглядав професор А. Соколов [10]. Особливосп комушкативно'1 дiяльностi ЗВО вщображеш у дослiдженнях I. Грищенко та Н. Крахмальово'1 [2], С. Орехово'1 [5], С. Янковського та О. Дейниченко [14].
У широкому значенш тд термiном «комушкащя» розумiеться зв'язок, спшкування, яке охоплюе всi процеси людсько'1 дiяльностi. У наш час ставлення до
