CC BY
13
Посилання на статтю_
Драгомиров В.В. Ктькюна оцшка якостi прац викладачiв вищих навчальних закладiв/В.В. Драгомиров, А.Я. Казарезов, В.Г. Чернишов// Управлiння проектами та розвиток виробництва: Зб.наук.пр. - Луганськ: вид-во СНУ iM. В.Даля, 2007 - №4(24). С. 82-87.
УДК 519.876.2/65.0
В.В. Драгомиров, А.Я. Казарезов, В.Г. Чернишов
К1ЛЬК1СНА ОЦ1НКА ЯКОСТ1 ПРАЦ1 ВИКЛАДАЧ1В ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАД1В
Розгляданi методологiчнi засади оцЫки якостi працi викладачiв вищих навчальних закладiв. Обфунтоваы пропозицп щодо вибору комплексного критерю оцiнки якостi прац викладачiв. Табл. 1, дж. 7.
В.В. Драгомиров, А.Я. Казарезов, В.Г. Чернышов
КОЛИЧЕСТВЕННАЯ ОЦЕНКА КАЧЕСТВА РАБОТЫ ПРЕПОДАВАТЕЛЕЙ ВЫСШИХ УЧЕБНЫХ ЗАВЕДЕНИЙ
Рассмотрены методологические основы оценки качества работы преподавателей высших учебных заведений. Обоснованы предложения по выбору комплексного критерия оценки качества работы преподавателей. Табл. 1, ист. 7.
V.V. Dragomirov, A.Y. Kazarezov, V.G. Chernyshov
QUANTIFICATION OF TUTORS' WORK QUALITY IN HIGH SCHOOL
Methodological base of estimation the tutors' work quality in high school is considered. Propositions connected with the choice of complex criterion for estimation are grounded.
Постановка задач'1. Багато юнуючих в УкраТнi вищих навчальних закладiв мають загальний суттевий недолк - низька якють осв^и. Одшею з важливих складових роботи навчального закладу, що забезпечують якють освгги, е якють прац викладачiв. Тому безпосередня ктькюна оцшка якосп прац викладачiв е актуальною проблемою для вищих навчальних закладiв Укра'ши [1,2].
Анал'з стану питання. Головним чинником, якш мотивуе працю викладачiв вищих навчальних закладiв, е зароб^на платня. Викладач виконуе навантаження, що складаеться з двох частин: аудиторне навантаження (лекци, груповi та семшарськ заняття) та поза аудиторне навантаження (наукова робота, створення шдручниш, поабниш; розробка робочих програм, лекцшних курсiв, лабораторних робщ виховна робота студентiв).
Зароб^на платня викладачiв вищих навчальних закладiв сплачуеться як погодинна оплата з певними надбавками за вчений ступень, вчене звання, стаж роботи i таке шше. Таким чином зароб^на платня викладачiв не залежить вщ кiнцевого результату роботи - якосп пiдготовки студентiв [1,2].
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2007, № 4(24)
1
Контроль за якютю виконання викладачем аудиторного навантаження здшснюеться завщувачем кафедри, навчальним вщдтом, деканом та проректором з навчальноТ роботи.
Навчальний вiддiл, якш виконуе систематичний контроль за аудиторним процесом, перевiряе формальнi параметри - своечаснють початку та завершення занять, правильнють заповнення вiдповiдних журналiв, своечаснють подання звггноТ документации
Завiдувач кафедри та викладачi кафедри вiдвiдують аудиторы заняття викладачiв i здiйснюють реальний контроль за якютю роботи, оцшюючи методичний та науковий рiвень викладання, вщповщнють викладеного матерiалу робочiй программ контакт викладача з аудиторiею. Ефективнють цього контролю за якiстю роботи викладача досить висока, одначе цей контроль не охоплюе курс що викладаеться цтком.
Контроль за якютю роботи викладачiв, якш вщбуваеться з боку декана та проректора з навчальноТ роботи, мае скорее профтактичний характер, бо його частота фiзично не може бути достатньою. У бшьшосп випадкiв контроль деканом та проректором з навчальноТ роботи якост роботи викладачiв здiйснюеться вибiрковим методом маючи на увазi викладачiв, якють працi котрих викликае сумнiв.
Таким чином можна стверджувати, що передбаченими на сьогодн заходами контролю якост роботи викладачiв у вищих навчальних закладах здшснити об'ективну кiлькiсну оцшку якостi роботи викладача досить важко. На необхщнють цiеТ оцiнки вказуе багато дослщнимв, пов'язуючи заходи по мотиваци викладачiв до якiсноТ прац з можливiстю адмiнiстрацiею вищого навчального закладу мати об'ективну ктькюну оцшку якосп роботи викладача [4,5,7].
Роль викладача у самоконтролi за якютю роботи зводиться до перевiрки знань студенлв пiд час поточного контролю, модульного контролю та юпитовоТ сеси.
Анкетування студентiв стосовно оцiнки якосп роботи викладача не може надати об'ективноТ вiдповiдi на запитання з багатьох причин. По-перше тому хто вивчае якусь нову дисциплiну важко об'ективно оцшити якiсть викладання; подруге студенти схильн оцiнювати викладача виходячи з власних шдивщуально-психолопчних властивостей; по-трете гарно працюючий викладач, висуваючи до студентiв високi вимоги, отримае пршу оцiнку нiж середнш викладач, якiй не е вибагливим пщ час залiкiв та юпи^в [2, 3,6].
Цль дано)'роботи - розробка рекомендацш з об'ективноТ ктькюно'Т оцiнки якостi працi викладачiв вищих навчальних закладiв з метою покращення подготовки фахiвцiв шляхом мотиваци викладачiв до якiсноТ працi.
Викладення основних результат¡в. Внаслщок аналiзу стану проблеми необхiдно подiлити оцшку якосп працi викладачiв вищих навчальних закладiв на двi оцiнки.
Перша оцшка - теоретична, вона характеризуе потен^альну можливiсть викладачем якiсноТ працк Друга оцiнка - фактична, що надае конкретну шформацш про якють прац викладача безпосередньо у конкретнш ситуацiТ за певний перiод. Ц двi оцiнки можуть суттево не зб^атись мiж собою.
Перша оцшка характеризуе рiвень якостi, що може принципово досягти викладач за сприятливих умов та при напруженш працк Вона е верхнiм обмеженням фiзичних можливостей викладача та верхнiм значенням фактичноТ' оцiнки.
При визначеннi фактичноТ оцшки якостi роботи викладача враховуеться якють знань, отриманих студентами з дисциплш, що викладались протягом
2
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2007, № 4(24)
пeвнoгo пepioдy чacy (ceмecтp, навчальний pk, ocтaннi тpи aбo п'ять po^) виклaдaчeм.
Якють знань визнaчaeтьcя шляxoм пiдcyмкoвoгo кoнтpoлю пo вcix виклaдeниx диcциплiнax. Пiдcyмкoвий кoнтpoль знань oднoчacнo вiддзepкaлюe з oднoгo бoкy якють poбoти викладача i з ^oro бoкy cтyдeнтcькi здiбнocтi та бажання навчати^. Щoб виoкpeмити вплив дpyгoгo фaктopy нeoбxiднo вpaxoвyвaти пoкaзники cepeдньoгo бaлy виxoдячи з poзpaxyнкy cepeднix знaчeнь для вcieï cyкyпнocтi ди^иплш, щo вивчaютьcя cтyдeнтaми.
Gцiнки, ям oтpимyють cтyдeнти з тieï чи ^oï диcциплiни, пeвним чинoм зaлeжaть i вiд iндивiдyaльниx ocoбливocтeй викладача нaвчaльнoгo зaклaдy. Нeвaжкo cпpoгнoзyвaти пoвeдiнкy людини чий peйтинг бyдe зaлeжить вiд oцiнoк, якi вoнa надае cтyдeнтaм. Toмy нeoбxiднo здiйcнити poзпoдiл мiж ocoбoю, щo навчае cтyдeнтiв (викладач нaвчaльнoгo зaклaдy), i ocoбoю, щo здiйcнюe пiдcyмкoвий кoнтpoль.
Пpoмiжний кoнтpoль знань cтyдeнтiв пoвинeн викoнyвaти викладач, щo дае йoмy звopoтнiй зв'язoк з ayдитopieю. Пiдcyмкoвий кoнтpoль знань cтyдeнтiв cлiд пoклacти на вiдпoвiднi пpeдмeтнi кoмiciï чи на зaвiдyвaчiв кaфeдp. З мeтoю yникнeння cyб'eктивiзмy y oцiнцi знань cтyдeнтiв нeoбxiднo фopмaлiзyвaти пpoцeдypy oцiнки знань та умшь cтyдeнтiв.
Maтepiaли для oцiнки знань та yмiнь cтyдeнтiв пoвиннi cпиpaтиcя на вимoги ocвiтньo-квaлiфiкaцiйнoï xapaктepиcтики та ocвiтньo-пpoфeciйнoï пpoгpaми подготовки cтyдeнтa за cпeцiaльнicтю, на якш нaвчaeтьcя cтyдeнт. Maтepiaли для кoнтpoлю знань та yмiнь cтyдeнтiв з ^^oí диcциплiни нeoбxiднo надавати студентам на пoчaтoк вивчeння вiдпoвiднoï ди^иплши.
За цих yмoв викладач пepeтвopюeтьcя з ocoби, яка caмa вчить i гама кoнтpoлюe piвeнь знань, на ocoбy, яка пpaгнe дoпoмoгти cтyдeнтy зacвoïти пeвнi знання та умшня, щo пepeдбaчeнi cтaндapтoм ocвiти.
За кiлькicнy oцiнкy якocтi пpaцi викладача пpoпoнyeтьcя пpиймaти cкopeгoвaний cepeднiй бал, щo oтpимaли cтyдeнти в на^док пiдcyмкoвoгo кoнтpoлю за уама диcциплiнaми, якi викладав даний викладач, за пeвний пepioд чacy. nep^ чacy зaлeжить вiд мeти oцiнки якocтi пpaцi викладача. Пpи здiйcнeнi пoтoчнoï oцiнки якocтi пpaцi викладача за пepioд пpиймaeтьcя навчальний pk aбo ceмecтp. Пpи здiйcнeннi пiдcyмкoвoï oцiнки якocтi пpaцi викладача за пepioд пpиймaeтьcя тepмiн вcьoгo чacy пpaцi y нaвчaльнoмy зaклaдi aбo пoпepeднiй пepioд oбpaння на пocaдy.
Сepeднiй бал, щo oтpимaли студенти в нacлiдoк пiдcyмкoвoгo кoнтpoлю за уама ди^иплшами "k" - того викладача, poзpaxoвyeтьcя за фopмyлoю cepeдньoï apифмeтичнoï звaжeнoï з cepeднix oцiнoк, щo oтpимaли cтyдeнти з кoжнoï диcциплiни, щo викладав "k" - тий викладач y oбcтeжyвaнoмy пepioдi:
m
Xk -,
Hfj i
дe X. - cepeднiй бал, щo oтpимaли cтyдeнти "k" - тoгo викладача з "j" - тoï диcциплiни за oбcтeжyвaний пepioд;
/. - ктькють кpeдитiв з "j" - toi ди^иплши, щo oпaнyвaли cтyдeнти y "k" -того викладача за oбcтeжyвaний пepioд;
"Упpaвлiння пpoeктaми та poзвитoк виpoбництвa", 2007, № 4(24)
3
т - ктькють дисциплiн, що викладае "к" - тий викладач за обстежуваний перiод.
При розрахунку середнього балу, що отримали студенти у "к" - того викладача, враховуеться вагомють кожноТ дисциплiни шляхом помноження на певну ктькють годин, що дае можливють порiвнювати мiж собоТ рiзнi за обсягом дисциплiни.
Середнш бал з дисциплiни може бути однаковим за умов зовам рiзних оцшок у кожного з студенев. Надмiрне розшарування оцiнок у груш може позначати або рiзний рiвень пiдготовки студентiв, або низьку якють працi викладача. Розшарування оцiнок студенев враховуеться дисперсiею балу, що отримали студенти в наслщок пiдсумкового контролю за уама дисциплiнами у "к" - того викладача.
Дисперая середнього балу, що отримали студенти в наслщок пщсумкового контролю за уама дисциплiнами у "к" - того викладача за обстежуваний перюд, розраховуеться за формулою середньоТ арифметичноТ зваженоТ з дисперсiй оцшок по кожнш дисциплiнi, що отримали студенти у "к" - того викладача за обстежуваний перюд:
т
_ I ■
= ^- ,
1Л
- дисперсiя оцшок, що отримали студенти "к" - того викладача з '7' - тоТ
дисциплши за обстежуваний перюд;
/.- кiлькiсть кредитiв з '7' - тоТ дисциплши, що опанували студенти у "к" -
того викладача за обстежуваний перюд;
т - ктькють дисциплш, що викладае "к" - тий викладач за обстежуваний перюд.
IIX - х, у
-=--,
Х1 - оцшка, що отримав "I" студент у "к" - того викладача з '7' - тоТ
дисциплши за обстежуваний перюд;
5 - ктькють студенев, що вивчали у "к" - того викладача Ч" - ту дисциплшу за обстежуваний перюд.
Вщносний показник, що ктькюно характеризуе якють пра^ "к" - того викладача в наслщок пщсумкового контролю за уама дисциплшами, розраховуеться за формулою зворотньоТ величини до квадратичного коефiцiенту варiацiТ:
" к = ^.
Оцшимо дiапазон змiни середнього балу та його дисперсГТ, що отримали студенти в наслщок пщсумкового контролю за уама дисциплшами у "к" - ого викладача.
4
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2007, № 4(24)
Вочевидь, що як ус студенти склали ус дисциплши на вiдмiнно, так верхня, майже неможлива, межа середнього балу досягне оцшки вiдмiнно або 100 балiв, а дисперсiя буде дорiвнювати нулевi незалежно вiд розмiру кожноТ з викладених дисциплiн. Як ус студенти склали усi дисциплши на незадовтьно, так нижня, майже неможлива, межа середнього балу досягне оцшки незадовтьно або 60 балiв чи менше. Уразi як ус студенти отримали нульовий бал дисперая буде дорiвнювати нулевi незалежно вщ розмiру кожноТ з викладених дисциплш.
Бiльш реальний розподiл можливого середнього балу та дисперси наведено у таблиц 1.
Таблиця 1
Розподт можливого середнього балу та дисперси (ус дисциплiни однаковi за розмiром)
№ з/п Частка вщмшних оцшок (91 - 100) середне 95,5 Частка добрих оцшок (76 - 90) середне 83 Частка задовшьних оцшок (61 - 75) середне 68 Частка незадовшь-них оцшок (60 - 0) середне 30 X О' = *
1 0 0,1 0,2 0,7 42,9 403,29 2,14
2 0,25 0,25 0,25 0,25 69,13 605,05 2,81
3 0,2 0,4 0,4 0,1 72,95 285,52 4,32
4 0,2 0,6 0,1 0,1 78,7 316,16 4,43
5 0,7 0,2 0,1 0 90,25 79,31 10,13
6 0,3 0,7 0 0 86,75 32,81 15,14
7 0,7 0,3 0 0 91,75 32,81 16,02
Виходячи з результатiв наведених у таблица можна зазначити що вщносний показник бiльш чутливий до змши середнього балу нiж до змши розшарування оцiнок. Порiвнюючи шостий та сьомий рядки таблицi слщ зауважити - змiна середнього балу викликае таку саму змiну вщносного показника, що вочевидь е наслщком формули для розрахунку показника. У знаменнику формули для розрахунку показника стоТть коршь квадратний з дисперси тому i змiна дисперси у десять разiв викликае змiну вщносного показника у три рази, що можна побачити порiвнявши шостий та четвертий рядки. Цкаво що рiвномiрний розподт оцiнок, якiй наведено у другому рядку, не суттево в^зняеться варiанту, коли викладач надав велику ктькють негативних оцiнок, що наведено у першому рядку.
Рейтинговий бал якост прац "к" - того викладача в навчальному закладi розраховуеться за формулою середньоТ арифметичноТ зваженоТ з вщносного показника
О • Е
^ _ Ок 1 к
1к
О • Е
°д Гд
п
Ок - вiдносний показник, що ктькюно характеризуе якiсть прац "к" -того викладача з уах дисциплiн дисциплiни;
^ - ктькють кредилв, що викладав "к" - тий викладач за обстежуваний перюд;
п - кiлькiсть викладачiв навчального закладу (чи його структурного пщроздту) у обстежуваному перiодi.
При розрахунку рейтингового балу якост працi "к" - того викладача враховуеться обсяг аудиторного навантаження викладача шляхом помноження
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2007, № 4(24)
5
вщносного показника на ктькють годин, що дае можливiсть оцiнити трудовий внесок викладача у навчальну роботу закладу. Загальний шдсумок рейтингових балiв уах викладачiв навчального закладу (чи його структурного шдроздту), виходячи з формули, дорiвнюе одиницi.
Висновки та подальший розвиток досл'дження. Оцшку якостi прац викладача вищого навчального закладу треба подтити на двi оцiнки: теоретичну, що характеризуе потен^альну можливiсть якюноТ працi та фактичну, яка вщбивае якiсть працi безпосередньо у навчальному процеск
Об'ективна оцiнка фактичноТ якост працi викладача е пiдставою для його мотиваци до ефективноТ роботи на верхньому рiвнi можливостей i яку треба покращувати застосовуючи економiчнi методи.
Вiдокремлення прикiнцевого контролю знань та умшь студентiв з кожноТ дисциплiни е пiдставою для пщвищення рiвня якостi навчального процесу та створення нового рiвня вiдносин мiж головними складовими навчального процесу - студентами i викладачами.
Рейтинговий бал якост працi викладача е пщставою для нарахування додатковоТ заробггноТ плати для викладачiв з метою пщвищення якост навчального процесу. Введення додатковоТ зароб^ноТ плати для викладачiв дозволяе з одного боку стимулювати кращих викладачiв, а з iншого боку оперативно корегувати загальний фонд заробггноТ платы навчального закладу.
У данш статт розглядаеться тiльки перша частина навантаження -навчальна робота викладачiв. В подальшому необхiдно розробити детальну кшькюну методику оцiнки якостi роботи викладачiв вищих навчальних закладiв, яка оргаычно пов'язуе рiвень знань та умшь студенев з рiвнем фактичноТ якостi викладання навчального курсу дисциплши та враховуе i другу частину навантаження викладача.
Л1ТЕРАТУРА
1. Бурков В.Н., Новиков Д.А. Модели и механизмы теории активных систем в управлений качеством подготовки специалистов. М.: Исследовательский центр проблем управления качеством полготовки специалистов, 1998.
2. Зиннуров У.Г., Гузаиров М.Б. Оценка затрат на подготовку специалистов в зависимости от квалификационных требований к выпускнику. - М.: ИЦ, 1991.
3. Клиффорд Ф. Грей, Эрик У. Ларсон Управление проектами: Практическое руководство: Пер. с англ. - М.: Издательство «Дело и Сервис», 2005.
4. Хотомлянський О., Дерев'янко Т. Формування збалансованоТ системи показниюв ВНЗ // Осв1та I управлшня, 2005. - Т. 8. - № 2. - С. 49-53.
5. Хотомлянський О., Дерев'янко Т. Методичн питання оцшювання результат1в професмноТ д1яльност1 професорсько-викладацького складу вищого навчального закладу // Осв1та I управлшня, 2006. - Т. 9. - № 3-4. - С. 145-151.
6. Управление проектами. Быстрый старт / Ким Хзлдман: Пер. с англ. Под ред. Неизвестного С.И. - М.: ДМК Пресе, Академия АйТи, 2007.
7. Балыхин Г.А. Управление развитием образования: организационно -экономический аспект. - М.: ЗАО «Издательство «Экономика», 2003. - 428 с.
Стаття надмшла до редакцп 20.10.2007 р.
6
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2007, № 4(24)
