CC BY
22
спрос на продукцию, издержки производства, налоговую ставку, процентную ставку по кредитам, оборачиваемость дебиторской задолженности и т.д.
В рассматриваемой деловой ситуации оценивается устойчивость проекта только к увеличению цен на сырье. Проект считается устойчивым в некоторой области изменения переменной, если значения критериев эффективности выше критического уровня.
Дополнительными мерами по обеспечению устойчивости проекта могут
быть:
• увеличение запасов сырья;
• ориентация на использование недефицитного сырья;
• создание запаса денежных средств на счету предприятия;
• краткосрочный лизинг оборудования.
ЛИТЕРАТУРА
1.ICB Competence Baseline, 1РМА, 1999. - 112р.
2.Керiвництво з питань проектного менеджменту РМВОК, К.: В1ПОЛ, 1999. -197с.
3.Бушуев С.Д., Гурин Э.А. Инвестиционные инструменты проектного менеджмента. К.: Укр. ИНТЭИ, 1998.-184с.
УДК 378.14:338.24.021.8
В.Д. Шпильовий
ПРОБЛЕМИ П1ДТРИМАННЯ ЯКОСТ1 ОСВ1ТИ
Розглянуто деяк аспекти проблеми оцшки i контролю якост та ефективност осв™ в умовах переходу економки УкраТни до ринкових вщносин. Рис. З, Дж. 9.
Система осв1ти в УкраТн1 перебувае в умовах впливу кризових явищ, зу-мовлених переходом економки краТни до ринкових вщносин. Характерними по-казниками 17 стану е недостатне фшансування, нестача квал1ф1кованих викла-дач1в, прим1щень, навчально-методичного забезпечення, п1дручник1в та пос1бник1в - всього, кр1м модол1, яка бажае отримати вищу осв1ту.
Кризов1 явища у сфер1 осв1т1 в р1зних формах мали мюце в багатьох краТнах св1ту в р1зний час I по-р1зному впливали на 17 розвиток. Проте, Тх внутр1шн1 передумови в однаковш м1р1 були характерними для вс1х крат'н — розвинутих I таких, як1 розвиваються, вщомих своТми навчальними закладами I таких, як1 ство-рюють нов1.
Сутнють кризового стану осв1ти будь-якоТ краТни св1ту визначена як "зм1нювання" — "пристосування" — "розрив" [1]. УкраТна — не виняток. Стр1мк1 соц1альн1 зм1ни зумовили необх1дн1сть пристосування до них системи св1ти. Проте процес реформування осв1ти проходить значно пов1льн1ше. Насл1док цього — розрив м1ж станом осв1ти та соц1альними умовами сусптьства, який може прий-мати р1зноман1тн1 форми.
Серед сукупност1 специф1чних причин, що сприяють поглибленню цього розриву, найбтьш очевидними визначено чотири [1]. Перша — зб1льшення к1лькост1 бажаючих отримати осв1ту. Друга — гостра нестача кошт1в, яка зумовлюе нев1дпов1дн1сть системи осв1ти новим вимогам сусптьства. Третя — шертнють, що традицшно властива будь-як1й систем! осв1ти I внасл1док якоТ пов1льно
м /снюються 11 внутрiшнi змiни вщповщно до змiн у потребах сусптьства, навiть -еззажаючи на достатнiсть кош^в. I четверта — це Ыертнють самого суспiльства, 2 • мовлена юнуючими в ньому iсторичними тради^ями, звичаями чи взаeмовiдносинами.
В УкраТн основними причинами загострення кризи в освт стали до-«ос нна змЫа статусу держави, характеру сусптьних вiдносин, реформування ~сл тичноТ системи на принципово нових засадах та пов'язана з ними перебудова iеструктуризацiя економки [2]. В нових умовах успадкована система осв™ вия-е -ась неефективною за таких ТТ позитивних здобуткiв, як високий рiвень грамот-ностi украТнського суспiльства порiвняно з краТнами з подiбним i навiть вищим до-грунтовнi природничо-математична та Ыженерна пiдготовки, а також до-рiвноправний доступ до осв™.
Аналiз наведених на рис. 1 i 2 даних [3] дае можливiсть зробити висновок -тсс кардинальн змiни у вищiй освiтi провщних краТн свiту, що мали мюце ■оотягом 1970 - 1994 роюв. Зокрема, кiлькiсть студентiв, що здобувають вищу хаiту, у розрахунку на 10 тис. чоловк населення збтьшилась за цей перiод в ~ = <а разiв у всiх зазначених краТнах, крiм УкраТни.
При цьому слщ вiдзначити, що в 70-т роки вища освiта в УкраТн значно -егеважала за юльюсними показниками вищу освiту в розвинутих краТнах св^у, с V США. Високою була i якiсть пщготовки фахiвцiв у вищих навчальних закладах.
Рис. 1. Юлькють студентiв навчальних закладiв на 10 тис. населення в деяких : а лах св^у у 1970 роцi
250 ах н 25С 20С -
1Ж -10С -5С
310
270
252
239
200
183
159
США
Пiвд. Корея
!спашя
Iталiя Францiя
ФРН
УкраТна
::: -
з: -
Рис. 2. Ктьюсть студентiв навчальних закладiв на 10 тис.
населення в деяких краТнах св^у у 1994 роц
257
170
133
103
62
62
58
С-¿А УкраТна Франтя !тал1я !спажя ФРН Пiвд.
Корея
С3д~зк? незважаючи на певне вiдставання вщ систем освiти у провiдних
-1-;уа-ня якост освiти
31
. ппиинатчкл ша
року, набув i деяких позитивних тенденцiй. Так, наприклад, збiльшилися загальна кiлькiсть вищих навчальних закладiв, кiлькiсть студентiв, що в них навчаються, та |'х ктькють у розрахунку на 10 тис. чоловк населення (рис. 3), що, безумовно, сприяе задоволенню потреб кожно''' особи суспiльства в отриманнi вищо''' освiти.
Вищi навчальнi заклади УкраТни [4,5,6]
1200 1000 800 600 400 200 о
853,1 881,3 оопо 88
о 976,9
□ Ктькють студенпв, тис.
1970 1986
1994 1995
1996 1997
922_8
807
а)
300
250 -
200 150 -100 -50 0
1970
1986
170
на
1991
1994
1995
Ц80
□ Ктькють в.н.з.
□ Ктькють студенпв на 10 тис. чол. нас., чол.
1996 1997
255
232
172
170
167
159159
б)
Рис. З
Змша полiтичного статусу УкраТни виявила структуры диспропорцп мiж системою вищо''' освiти та потребами сусптьства. Система вищо''' освiти була зорieнтована переважно на подготовку фахiвцiв з шженерних, природничих спе^альностей (близько 56%) тод^ як у США —17%, Францп —19%.
Зазначена проблема поступово виршуеться, i частка фахiвцiв, пщготовлених за iнженерно-технiчним профiлем, зменшилася з 54% у 1990 роц до 42% у 1996 роц за рахунок збтьшення гуманп"арного, економiчного та управлшського профiлей.
Таким чином, особливо важливi в нових полiтичних, економiчних, соцiальних умовах вiдповiднi напрями освiти (економiка, право, полiтологiя, соцiологiя, управлшня та iншi) набули прiоритетного значення. Процес цей тривае i регулюеться на пiдставi аналiзу ринку прац^ суспiльного розподiлу, потреб у вщповщних фахiвцях та конкурсу вступникiв, який, певною мiрою, свiдчить про потребу в отриманн освiти.
В цих умовах не розв'язаною залишаеться проблема оцiнки i контролю якост та ефективностi освiти, яка набувае значно'' ваги i потребуе першочергово-го вирiшення.
Слщ пщкреслити, що "...необхщним е становлення потужноТ заслуговуючоТ -а довiру контролюючоТ й оцiнюючоï системи. Дiючi Державна шспекщя закладiв : свiти та Державна акредитацшна комiсiя переважно дають опосередкованi i -гiовнi оцiнки освтьоТ якостi, доступностi та ефективностi. Держава потребуе "зновлення розвинутоТ нацюнальноТ шфраструктури для захисту якостi, рiвностi
- ефективностк Це особливо важливо за умов децентралiзацiï управлiння освiтою.
Розроблення державних стандарт освiти, утворення нацюнального -а--ру тестування i оцiнки в освт стали б логiчним кроком у запровадженн -азонально!' пiдзвiтностi освп~ньо'Г системи, атестацп учнiв та педагогiв,
- нормування громадськостi про роботу окремих закладiв освiти, участi у - -ародних порiвняльних оцiнках викладання тощо" [2].
У 1996 роц Мiнiстерство освiти УкраТни за техычного сприяння £С/ТАС1£ а самках Програми техычноТ допомоги 1995 року з розвитку людських ресурсiв ::зг:очало реалiзацiю проекту "Пщтримка розвитку системи акредитацп вищих -аа-апьних закладiв УкраТни". Розглянемо деяк аспекти цього проекту, що сто: -:~ься якостi освптоТ дiяльностi.
В обгрунтуваннi проекту головними визначен такi цiлi [7]:
♦ забезпечення i, де можливо, пщвищення якостi вищоТ освiти, особливо
у порiвняннi iз захiдноевропейськими стандартами освiти;
♦ забезпечення впевненостi як нацюнальноТ, так i мiжнародноï
громадськостi у якост вищоТ освiти;
♦ захист споживачiв, особливо у випадку приватних навчальних
закладiв,
♦ забезпечення належноТ вiдповiдальностi перед урядом як головним джерелом фшансування, особливо у свп^ бiльшоï автономностi навчальних закладiв.
Головна мета проекту — пщсилення системи акредитацп та оцшки якостi а- _: освiти в Украïнi, зокрема шляхом розроблення м^мальних освiтнiх станса :• а лщензування, розроблення системи оцшки якостi та критерив оцiнки якостi. :'::аадження проекту передбачено здшснити шляхом розроблення критерпв i ■а'а -змiв оцiнки якостi та проведення:
♦ оцшки якост осв™ у сферi економiки та менеджменту;
♦ оцшки якост у загальнш системi акредитацп';
♦ збирання, накопичення, аналiзу й опрацювання даних, що мають
вiдношення до оцiнки якосп;
♦ пiдвищення квалiфiкацiï фахiвцiв у галузi оцiнки якостi освiти.
Результати здшснення проекту 6С/ТАС1Б ЕО1Ж 9503 "Удосконалення
: —еми акредитацп вищих навчальних заклздiв освiти УкраТни" з питань ■ сввг --я якютю освiти обговорювалися на семiнарi "Удосконалення роботи фа: а « сад при проведены лщензування та акредитацп закладiв освiти", що прохо-ое - 18 вересня 1997 року в Киев^ i викладен у проектi методичного -'а з подготовки документiв з лщензування та акредитацп напрямiв
- с :~св-и фахiвцiв у вищих навчальних закладах УкраТни [7]. Зпдно з проектом зосвними складовими системи оцшки якост освiти визначено такi ïï елементи:
1 Структура управлiння якютю освiти (перелiк документiв, якi ззбезпечу-ють якiсть освiти, тз вимоги до Тх змiсту та оформлення): ♦ структура навчзльно-методичного забезпечення спе^альност (створюе рамковi умови пiдготовки фахiвця, е критерiем оцiнки спецiальностi, вищого навчзльного закладу); ♦ структура нзвчально-методичного комплексу дисциплши (створюе
-утримання якост освiти
33
рамковi умови викладання дисциплiни, е критерieм оцiнки кафед-ри, викладача);
♦ вимоги до окремих докуменпв;
♦ перелк питань для самоаналiзу професшнот пiдготовки у вищому
навчальному заклад^
♦ аналiз та напрями вдосконалення навчальних плаыв.
2.Оцiнка якостi освптоТ дiяльностi (загальнi принципи та головы критерп аналiзу якостi навчального процесу):
♦ управлшня процесом формування якост вищот освiти;
♦ головнi складовi якiсного аналiзу навчального процесу;
♦ обов'язковi вимоги до матерiалiв самоаналiзу освп~ньот дiяльностi;
♦ оцiнка якост розроблення змiсту дисциплiн;
♦ оцшка якостi викладання.
Аналiз зазначених складових дае пiдстави зробити висновок, що прийня-та концепцiя формування системи оцшки якостi вищот освiти базуеться на тому, що якють освiти визначаеться змiстом документiв, якi е критерiями оцiнки 17 вiдповiдностi встановленим вимогам.
Неконструктивнють такот концепцп полягае, перш за все, у невизначеност поняття "якють освiти", вiдсутностi критерпв якостi, тх кiлькiсних показникiв та за-собiв визначення, якi дають можливiсть оцiнити вiдповiднiсть наданих освп"ых по-слуг потребам особи в отриманн освiти. Тобто, згiдно з концеп^ею пропонуеться визначати якiсть освiти на пiдставi оцiнки оргаызаци проведення навчального процесу, а не на пiдставi його результат.
Цей висновок пщтверджуеться i тим, що в Мiжнароднiй Стандартнiй Кла-сифшацп Освiти (МСКО) пiд термiном "осв^а" розумiеться будь-яка цiлеспрямована i систематична дiяльнiсть, що мае за мету задоволення потреб у навчанн [8]. Там же зауважено, що осв^ня дiяльнiсть охоплюе реалiзацiю вiдповiдних програм освiти, якi визначаються змiстом освiти й оргаызоваы таким чином, щоб досягти наперед визначенот мети в галузi освiти [8]. Цiлi можуть по-лягати, зокрема, в отриманнi бтьш високого рiвня освiти чи здобутт квалiфiкацiТ для отримання роботи. Тому формування системи оцшки якостi освiти на викла-дених вище засадах може призвести до негативних наслщюв.
Враховуючи викладене та iснуюче рiзноманiття i неоднозначнiсть пiдходiв до формування систем оцшки та управлшня якютю осв™, слiд встановити единi засади визначення полiтики, цiлей та обов'язш у сферi якостi освiти. Там един засади мiстить комплекс стандарт iз систем якостi ДСТУ iвО 9000-1-95, ДСТУ 1БО 9001-95, ДСТУ 1БО 9002-95, ДСТУ 1БО 9003-95, ДСТУ 1БО 9004-95, ДСТУ 3230, в яких головна увага придтяеться створенню та пiдтриманню ефективнот системи якост^ и постiйному вдосконаленню з метою задоволення потреб спожи-вача. Тому доцтьно вести мову про формування систем управлшня якютю та тх елементи.
Для подальшого викладення сут засад формування системи управлiння якютю освiти та тх систематизацп наведемо вмщеы у стандартах основнi термши iвизначення.
Вимош сусп1льства — зобов'язання, яю походять iз закоыв, iнструкцiй, правил, кодексiв, статутiв та шших мiркувань щодо забезпечення якостк
Як1сть — сукупнiсть характеристик об'екта, яю стосуються його здатностi задовольнити встановлен й передбаченi потреби.
Пол1тика у сфер1 якост1 — основы напрями i ц^ оргаызаци у сферi якостi, офiцiйно сформульованi вищим керiвництвом.
Програма якост1 — документ, у якому регламентовано конкретн заходи у сферi якостi, ресурси i послiдовнiсть дiяльностi щодо конкретно! продукцп, проек-
- -а контракту.
Управл1ння як1стю — напрями виконання функци загального управлшня, : з/значають полiтику у сферi якостi, цiлi i вiдповiдальнiсть, а також здшснюють
за допомогою таких засобiв, як планування якостi, оперативне управлшня : —■о. забезпечення якосп та ïï пiдвищення у межах системи якосп.
Система якост1 — сукупнють оргаызацшно'Г структури, методик, процеЫв зесурсiв, необхiдних для здiйснення управлшня якютю.
Оперш1ивне управл1ння як1стю — методи i види дiяльностi оперативного iага-теру, як використовують для виконання встановлених вимог до якосп.
Забезпечення якост1 — ус плановi i систематично виконуван в межах : :~еии якостi види дiяльностi, пщтверджувальы в разi потреби, необхiднi для —ззсення достатньо!' впевненостi в тому, що об'ект буде виконувати вимоги
«ВЮСТ1.
Пол1пшення якост1 — заходи, здшснюваы в оргаызацп для пщвищення -гг~ивностi i результативностi дiяльностi та процесiв з метою одержання ко: як для оргаызацп, так i для ïï споживачiв.
Продущя — результат дiяльностi чи процеав.
Постачальник — органiзацiя, що надае продукцiю споживачевi.
Споживач — отримувач продукцп, яка надаеться постачальником.
Послуга — наслщок безпосередньо'Г взаемодп мiж постачальником та :*: • - зачем i внутршньо'Г дiяльностi постачальника для задоволення потреб спо-■швача.
У комплексi стандартiв послуги (в тому чи^ й освп"ы) е однiею з чотирьох . агг.-=-их категорiй продукцп', якi охоплюють усi iснуючi види продукцп'. Вимоги до : г*ем якостi, в основному, однаковi для всiх загальних категорш продукцп', але 'т: -слопя i деталi системи управлiння, а також елементи, яким придтяеться : ■: _з увага, можуть в^знятися.
Сформулюемо основнi конструктивнi засади формування системи |псаалшня якiстю освiти [9], маючи на увазi, що в системi освiти постачальник — навчальний заклад, споживач — особа, що здобувае освп^.
♦ Система якосп розробляеться i впроваджуеться для забезпечення ви-
конання завдань, визначених пол^икою навчального закладу у сферi якосп.
♦ Основними взаемопов'язаними аспектами системи якосп е потреби та
оч^вання споживача i потреби та штереси навчального закладу. Кож-ний iз зазначених аспектiв системи якостi передбачае наявнють об'ективних показникiв якостi функцюнування само!' системи та якостi освп"ых послуг, визначуваних за допомогою вщповщноУ iнформацiï.
♦ Управлiння якiстю охоплюе вс функци загального управлiння, пов'язан
з визначенням полiтики, цiлей та обов'язш у сферi якостi та Ух здмсненням за допомогою таких засобiв, як планування якостi та оперативне управлшня нею, а також забезпечення i полтшення якосп в межах системи якосп.
♦ Елементи системи якосп:
галузь використання;
структура;
документування;
перевiрка;
аналiз та оцшка;
полiпшення якостi.
Таким чином, вимоги до якосп освiти обумовлюють оргаыза^ю навчаль
о процесу як набору чи послщовносп освiтнiх заходiв, якi органiзованi так, щоб
ссс--еш> пiдтримання якостi освiти
35
досягти наперед визначеноТ цiлi або групи завдань у галузi освiти [8], а не вимоги до його оргаызаци визначаються як основнi критери якостi освiти.
Формування системи управлшня якiстю вищоТ освiти на зазначених засадах е складним завданням, успшне вирiшення якого може бути забезпечене ре-алiзацieю цiльового птотного проекту. Необхiднiсть поглибленого дослiдження основних аспект подготовки, розроблення i впровадження такого проекту е без-сумывною, особливо зважаючи на вiдсутнiсть досвщу у формуваннi систем управлiння якютю в галузi освiти. Важливiсть та ефективнють очiкуваних резуль-татiв неможливо переоцiнити.
Л1ТЕРАТУРА
1.Филлип Г. Кумбс Кризис образования в современном мире. Системный анализ. Изд.''Прогресс", Москва, 1970.
2. В.1.Луговий Управл1ння осв1тою. Вид. УАДУ, КиТв, 1997. З.А.Н.Коняев Университет на востоке Украины. Изд. ВУГУ, Луганск, 1996
4.УкраТна у цифрах у 1995 роцк Короткий статистичний дов1дник/М1нютерство статистики УкраТни; В1дпов1дальний за випуск В.В.Самченко.-К.:Техн1ка, 1996.
5.Статистичний щор1чник УкраТни за 1994 р1к/М1н1стерство статистики УкраТни: Вщповщальний за випуск В.В.Самченко.-К.:Техн1ка, 1995.
6.Статистичний щор1чник УкраТни за 1996 рк/Державний ком1тет статистики УкраТни: Вщповщальний за випуск О.Г.Осауленко.-К.:УкраТнська енциклопед1я, 1997.
7.Матер1али для обговорення проекту 6С/ТАС1Б ЕР1Ж 9503.
8.Международная Стандартная Классификация Образования 1997. Организация Объединенных Наций по вопросам образования, науки и культуры, Приложение II.
9.ДСТУ 1ЭО 9004-1-95.
УДК62.012.122:519.8
В.Е. Быков, В.В. Быков
МОДЕЛИРОВАНИЕ КОМПЬЮТЕРНЫХ ИНТЕРАКТИВНЫХ СИСТЕМ УПРАВЛЕНИЯ ПРОЕКТАМИ
Предлагается модель представления человеко-машинной интерактивной решающей системы. Рис. 1, Табл. 1 ,Ист. 7.
По мере развития проектного менеджмента как научной, управленческой и проектно-инженерной дисциплины широкое распространение получили компьютерные средства автоматизации управления проектами как на различных стадиях и этапах подготовки проектных предложений, так и на большинстве стадий и этапов реализации проектов (Рптауега, Бигелак, Р-3 и др.).
Компьютерные средства автоматизации управления проектами постоянно развиваются, углубляются научные исследования в этой области знаний, развивается практика и расширяется сфера их применения. Возможности таких средств особенно проявляются при управлении большими проектами (с десятками и сотнями тысяч работ), где такие системы являются, по сути, единственно возможным инструментом проектного менеджмента, позволяющим обеспечить управление такими проектами при приемлемом времени и качестве выполнения работ [1].
На современном этапе мирового социального и научно-технического прогресса развитие теории и практики таких средств происходит, в первую очередь,
