CC BY
13
Нинi навколо 6С починае формуватися нова архтектура едино! бвропи, яка зможе об'еднати всi держави континенту навколо сптьних цiлей стабiльностi, демократп та економiчного добро-буту. Евросоюз перебувае на новому етап свого розвитку, змют якого визначатиме напрям ево-люцм не лише Европейського субконтиненту, а й великою мiрою всього св^у.
Список використаних джерел
1. Виклики I ризики розгортання кризових процеав в Укран напрями економ1чно! пол1тики !х запоб1гання / Наукова редакц1я В. Юрчишин. - К.: Заповгг, 2017. - 156 с.
2. Чекаленко Л.Д. Брексгг: розлучення за британ-ським сценар1ем / Л.Д. Чекаленко // Зовн1шн1 спра-ви; Пол1тичн1 науки. №9, 2017.- с. 11-13.
3. Копмка В.В. бвропейський Союз: 1стор1я I засади функцюнування: навчальний поабник / В.В. Копмка, Т.1. Шинкаренко; за редакц1ею Л.В. Губерського - 2-е вид., виправлене I доповнене. - К.: Знання, 2012. - 756 с.
4. Black Jeremy. Convergence or Divergence? Britain and the Continent. - London: Macmillan, 1994. - P. 242.
5. Крушинський В.Ю. Британська Европа чи европей-ська Бритаыя. Великобритаыя в европейських Ытегра-цмних процесах: монографiя. - К.: Видавничо-полiгра-фiчний центр «КиТвський унiверситет», 2003. - 214 с.
6. Хто на свт бтьший? - [Електронне видання]. -Режим доступу: http://news.finance.ua/
7. De Marin P. An analysis: What Brexit really means/ Both for the EU economy and Britain. - [Електронне видання]. - Режим доступу: http://cursdeguvemare.ro/ an-analysis-what-brexit-really-means-both-for-the-eu-tconomy-and-britain.html/
8. UK could lose 40,000 banking jobs after Brexit: report. - [Електронне видання]. - Режим доступу: http://www.politico,eu/articie/uk-could-lose-40000-banking-jobs-after-brexit-report/
9. бвропейський Союз: дезЫтегра^я чи вщроджен-ня? Джордж Сорос у бесщах i3 Григором Петером Шмщем. Пер. з англ. Н. КомаровоТ. - К.: ДУХ I Л1ТЕРА, 2015. - 240 с.
В.А. ПРЕДБОРСЬКИЙ, д.е.н., професор, Национальна академ'я внутрШнх справ
Ю.О. ТАРАНЕНКО, к.е.н., доцент, Национальна академ'я внутрШнх справ
Козацьк реформи як репрезентант делшзацшного тренду
сучасних суспшьних реформ
У статт'1 розглядаеться суспльний ¡мператив необхщност'1 звернення до успшного ¡сторичного втчизняного досв'щу реформування суспльноI системи, побудови ефективноI антикризовоI моде-л'1 розвитку Украни як продукту перемоги нац1ональноI революцИ' у 1648-1676 рр., зокрема для дет1н1зацИ' неформальноI орган1зацИ
КлючовI слова: «козацьке управлння», «козацьке реформування», неформальна орган'защя, соборна суспльна орган1зац1я.
В.А. ПРЕДБОРСКИЙ, д.э.н., профессор, Национальная академия внутренних дел
Ю.А. ТАРАНЕНКО, к.э.н., доцент, Национальная академия внутренних дел
Казацкие реформы как репрезентант детенизационного тренда современных общественных реформ
В статье рассматривается императив необходимости обращения к успешному историческому отечественному опыту реформирования общественной системы, построения эффективной антикризисной модели развития Украины как продукта победы национальной революции в 16481676 гг., в частности для детенизации неформальной организации.
Ключевые слова: «казацкое управление», «казацкое реформирование», неформальная организация, соборная общественная организация.
© В.А. ПРЕДБОРСЬКИЙ, Ю.О. ТАРАНЕНКО, 2018
Формування ринкових вщносин в УкраУж №2 (201)/2018 23
V. PREDBORSKIJ,
doctor of Economics, professor, National Academy of Internal Affairs
Y. TARANENKO,
PhD, Associate Professor of National Academy of Internal Affairs
Cossack reforms as a representative of the detenizational trend modern social reforms
The article considers the imperative of the need to address the successful historical domestic experience of reforming the social system, building an effective anti-crisis model of Ukraine's development as a product of the victory of the national revolution in 1648-1676, in particular, for the detenization of the informal organization.
Keywords: «cossack management», «cossack reform», an informal organization, a catholic public organization.
Постановка проблеми. Анaлiз причин системного гальмування нагальних сусптьних реформ, зростання рiвня тУзацм сусптьних вщ-носин, коруп^йного ураження влади, хроычного нехтування сусптьних вимог та потреб врештН решт призводить до дедуктивного виокремлення причини сусптьних деформафй - наявност ю-торичного явища, довгострокових деформа^й в адмУстративый сфер^ мiжсекторного розламу в Ыститу^йый сферi та !! прояву - «автономно!' тг ньово! держави», яке, за сучасних умов, перетво-рилося на найсуттев0ий гaльмiвний деструк-тивний фактор сусптьного розвитку.
Необхiднiсть протидй тiньовим процесам зна-йшла вiдобрaження в рядi важливих законодав-чих, нормативно-правових аклв держави, таких як: закони Укра!ни «Про засади державно!' анти-коруп^йно! полiтики в Укра!н на 2014-2017 роки» (2014), «Про запоб^ання корупцм» (2014), укази Президента Укра'ни «Про невщклады до-дaтковi заходи щодо посилення боротьби з ор-гaнiзовaною злочиннiстю i корупцi8ю» (2003) та «Про першочерговi заходи щодо детУзацм еко-номiки та протидм' корупцм» (2005), постанова Ка-бЫету Мiнiстрiв Укра'ни «Про затвердження Державно! програми щодо реaлiзaцi! засад державно! антикоруп^йно! полiтики в Укра'У (Антикоруп^й-но! стратеги) на 2015-2017 роки» (2015), ^rni вiдомчi акти iз зазначено! проблеми.
Aналiз до^джень та публта^й з проблеми. До в^чизняних дослщжень з теорй тЫг зацГ! вiдносин належать прац В. Д. Базилевича, А. В. Базилюка, О. I. Барановського, В. М. Бородю-ка, Г. С. Буряка, 3. С. Вaрнaлiя, А. С. Гальчинсько-го, I. О. Губарево!, Я. Я. Дьяченка, С. О. Коваленка, I. I. Мазур, В. О. Мандибури, О. В. Турчинова та Ы. Значний внесок у розробку адмУстративно-пра-
вових i кримiнaльно-прaвовиx acпeктiв протидм корупцм зд^снили вiтчизнянi вчeнi-юриcти.
У той же час, у зв'язку з недостатым системним вивченням явищ тiньовиx сусптьних проце^в, причини !х виникнення, юнування та розвитку по-требують подальшого вивчення, зокрема причини нeeфeктивноcтi детУзац^них зaxодiв у сучасних умовах, посилення розвитку тУзац^них явищ, наприклад явища «автономно! тЫьово! держави», !х особливост та небезпека за сучасних умов.
Метою статт е подальший дискурсивний роз-виток вивчення причинного комплексу тЫьо-вих зacобiв гальмування сусптьних реформ, !х особливостей в сучасних умовах, необхщнос-тi вивчення усп0ного доcвiду антикризового ре-формування Укра!ни, зокрема, як результату перемоги нацюнально! революцм 1648-1976 рр.
Виклад основного матералу. Анaлiз вп"чиз-няних cуcпiльниx процeciв у !х icторичниx метаморфозах, звернення до генетичних мexaнiзмiв вза-емодм cуcпiльcтвa та влади свщчить про нaявнicть cтiйкого вщтворення суттевих тiнiзaцiйниx проти-рiч у взаемодм iнтeрeciв влади та широких верств населення, поглиблення загрози подальшо! екс-пансм тiнiзaцiйниx зacобiв прийняття владних рг шень та дй й адекватного посилення тУзацм вщ-носин cуcпiльного супротиву (як реакцм на владну тiнiзaцiйну iнвaзiю). Це вимагае звернення до юто-ричного вп"чизняного доcвiду проведення уcпiшниx сусптьних реформ, зокрема з детУзацм влади як !! складово!. Визначне значення щодо цього репрезентативного позитивного досвщу мае феномен укра!нського козацтва та його реформ. Адже через юторш козацтва, по суд переломлювалася цг ла епоха в минулому Укра!ни та !! народу.
Справд^ на певному eтaпi юторично! еволюцм саме козацтво почало вщбивати зaгaльнi тенден-
цм та зaкономiрноcтi розвитку укра!'н^в як окремо! етычно! cпiльноти. Хоч яку б сферу життя ми не взяли, козацтво залишило в нiй помп"ний репре-зентативний cлiд. В економщ це означало осво-ення величезних територ^ твычно-причорно-морських cтeпiв i створення господарства нового типу, яке Грунтувалося на вiльнонaймaнiй прaцi й велиюй товaромicткоcтi. У розбурханому морi се-рeдньовiчно'í стихм з'явилися господарськ струк-тури, що не лише не вписувалися в паывний спо-ciб виробництва, а, по суд стали його антиподом, далеким провюником тих змiн, що принесли лише наступи cтолiття. В cфeрi полiтичнiй козацтво за-початкувало новий етап у державотворчому процесс внюши в нього змiни якicного характеру. Не менш вагомим був внесок козацтва у духовний розвиток укра!нського народу. Пщтримка брат-ського руху, шктьно! оcвiти, православних цер-ков та монacтирiв - лише незначний перелк тих культурно-оcвiтнix aкцiй, що зд^снювало воно на укра!нських землях протягом багатьох i багатьох десятил^ь свого icнувaння.
Однак це лише зовышый та видимий бiк цих процеЫв. Далеко не розкритими залишились !х-нiй мexaнiзм, дeтiнiзaцiйний сусптьний тренд, його внутрiшня aнaтомiя, не висв^лено його оcобливоcтi та тенденцп на певних етапах юто-ричного розвитку. Було б несправедливим за-мовчувати тiньову сторони козаччини. Адже добре вiдомо, що в ый (особливо на рaннix етапах) був достатньо вщчутним розбiйницький елемент; aнaрxiчнi настро!, що час вщ часу охоплювали як низи, так i вeрxiвку козацького товариства, деструктивно впливали на cтaбiльнicть в суспть-cтвi, вступали в конфлкт з icнуючими полiтични-ми структурами [1, с. 5].
Дослщження репрезентативного детУзафй-ного доcвiду козацьких реформ слщ розпочати з самого визначення тЫьових процeciв. Так, тг ньовi cуcпiльнi процеси, як провiднa форма не-визнaчeноcтi, - це системне явище упрaвлiння асо^ально! природи, перш за все у структурах влади, з рiзного роду Ытенсивност софально! небезпеки, що е формою кризи державного ре-гулювання eкономiки та виявляеться у розвитку його дисфункфйносд утворeннi в caмiй cиcтeмi державного регулювання зон особливо! Ытен-сивност тiнiзaцiйного загострення, зокрема у формi функцiонувaння так звано! «тЫьово! автономно! держави» [2], посилення неформального
характеру в цтому сусптьних вщносин, !х авто-номiзaцiйно'í тЫьово! природи [3].
ТЫьова eкономiкa, як дисфунщйна форма упрaвлiння, являе собою синергетичну еднють кризового упрaвлiння як системи та його процесу. У той же час, тЫьова економка, як явище процесу управлЫня, являе собою комплекс послщовно-го посилення дисфункц^но! руйнацм державного управлЫня через чacтковi диcфункцiйнi стани iнформaцiйно-aнaлiтично'í дiяльноcтi, пщготов-ки прийняття р0ень, оргаызацм планування, ви-конання р0ень тощо. Таким чином, субстанцю-нальною основою кризи державного управлЫня е його диcфункцiонaльнicть, а виxiдною кaтeгорieю теорм лньово! eкономiки - кaтeгорiя «дисфунк-цiя державного упрaвлiння». Роблячи м виxiдною кaтeгорieю, дiaлeктично заперечуючи !! в катего-рм «тЫьова eкономiкa як форма кризи державного управлЫня, тим самим ми розпочинаемо про-цес сходження до центрально! категорм теорм, що е вже cпeцифiчною для дано! теорм, знаходиться в цeнтрi причинно-нacлiдковиx тенденцп тУзацм.
Головний тренд вiтчизняниx сусптьних детг нiзaцiйниx реформ, !х генетично! cпaдковоcтi е aмбiвaлeнтним i розпадаеться на сегмент ре-формaцiй «елтого» влaдно-бiзнecового та ординарного сегменту. Незважаючи на протирiччя рeзультaтiв !х реформування, головнi його важе-лi cлiд зосередити на максимальному обмежены, витicнeннi кланово! тЫьово! aвтономноcтi пара-зитарно! держави, формувaннi стратеги розмеж-ування клaновоcтi бiзнecу та влади.
До основних сучасних ознак посилення тУзацм сусптьних вщносин у в^чизняних умовах, що доцтьно розглядати у зв'язку з актуальним юто-ричним досвщом проведення уcпiшниx козацьких реформ, е:
- прискорення трeндiв до збереження, консер-вацп, розвитку зaкритоcтi сусптьно! оргаызацм, особливо як результат проведення псевдореформ, посилення арха!'зацм неформально! тЫьо-во! оргаызацм, пeрexiд в мexaнiзмax розвитку на арха!'зоваы атрактори;
- розвиток мeрeжi закритих «автономних» не-транспарентних зон для сусптьного контролю, особливо щодо дiяльноcтi оргaнiв державно! влади, потужних (олiгaрxiчниx) владно^знесо-вих утворень;
- посилення зловживання адмЫресурсом на користь влaдно-бiзнecовиx олiгaрxiчниx суб'ек^в,
acимeтpичнe його зacтоcyвaння щодо piзниx га-тeгоpiй cyб'8ктiв, його пepeтвоpeння нa бiзнecpe-cypc влaди;
- подaльшa пepcонiфiкaцiя eкономiко-aдмi-нicтpaтивниx пpeфepeнцiй, ïx нeтpaнcпapeнтний xapaктep пpийняття тa зacтоcyвaння влaдою;
- зpоcтaння диcкpeцiйноcтi в дiяльноcтi влaд-ниx cтpyктyp;
- поcилeння пpоцeciв пepepозподiлy влacноcтi тa влaди, пepeтвоpeння ïx нa один iз головниx зa-cобiв збaгaчeння;
- швидк змiни cтaткiв пpaвлячого ^nacy, нepiв-номipнicть ïx зpоcтaння cepeд пpaвлячого кnacy;
- штyчнe cтвоpeння aдмiнicтpaтивно-фicкaль-но'( мозaïчноï cтpyктypи в cycпiльномy пpоcтоpi, штyчниx коpдонiв для cтpiмкого зpоcтaння тЫьо-во'( дeльти тa тiньовиx cтpyктyp для ïx вилyчeння;
- зpоcтaння зaкpитоcтi, вiддaлeноcтi cтpyктyp фyнкцiонyвaння влaди вiд cycпiльcтвa;
- пошиpeння дiяльноcтi зaкpитиx, тaeмниx оp-гaнiзaцiй;
- зpоcтaння монополiзмy, оcобливо y викоpиc-тaннi aдмiнpecypcy зaкpитими влaдно-бiзнecо-вими cyб'8ктaми;
- подaльшa гiбpидизaцiя cycпiльниx вiдноcин, о^бливо щодо влaдниx пpоцeciв;
- пpиcкоpeння тpeндiв до обмeжeння потeнцia-лу пpофeciйного мeнeджмeнтy, нayкового зaбeз-пeчeння мeнeджмeнтy;
- pозвиток мepeжi зaкpитиx, тa8мниx оpгaнiзaцiй;
- виcокий потeнцiaл пpотиcтояння влaди тa cycпiльcтвa.
Bизнaчeння кaтeгоpiï «нeфоpмaльнa eкономi-кa» в тeоpiï тЫьово'[ eкономiки як дiяльноcтi, що пepeбyвa8 зa мeжaми iнcтитyïзовaниx ноpм, пe-peдбaчa8 дифepeнцiaцiю ïï нa двa якicно piзно-piдниx блоки [4].
Пepший блок пpeдcтaвлeно тiньовою eкономi-кою як дeвiaнтною дiяльнicтю, що здiйcнюeтьcя зa мeжaми вимог тиx чи iншиx фоpмaлiзовaниx Ы-cтитyтiв гоcподapcькоï пpaктики (peeCTpa^f тa лг цeнзyвaння, оподaткyвaння, подaння звiтноcтi, ви-конaння вимог щодо peглaмeнтaцiï гоcподapcькоï дiяльноcтi, iнcтитyцiйниx вимог до бю^^тного пpоцecy тощо). ^и цьому нeфоpмaльнa (тЫьо-вa) eкономiкa пepeбyвa8 нe позa iнcтитyцiйним ce-peдовищeм, a вcepeдинi його, як ceктоpнe тiньовe yтвоpeння. Оcтaннi cтвоpюють влacнi cyбcиcтeми позaлeгaльниx пpaвил, що виcтyпaють як функцг онaльнi дв^ники зaпepeчyвaниx лeгaльниx ноpм.
Iгноpyвaння фоpмaлiзовaниx iнcтитyтiв тягнe зa cобою вcтaновлeння квaзiноpмaтивниx (квaзiкон-тpaктниx, нa думку С. Ю. Бapcyковоï) нeлeгaльниx вщно^н з лeгaльними aбо нeлeгaльними пapт-нepaми. Клacичним пpикnaдом циx двоx вapiaн-тiв нeфоpмaльноï eкономiки е зв'язки пiдпpи8мцiв з коpyмповaними чиновнигами тa кpимiнaлiтeтом. Caмi нaмaгaння вcтaновлeння peгyляpниx вiдноcин iз cиловими пapтнepaми лeгaльного i нeлeгaльного cпpямyвaння, що cтaновлять нeфоpмaльнy ^CTe-му peгyлювaння, здiйcнюютьcя в пepшомy випaдкy зa допомогою коpyпцiï, у дpyгомy - зa допомогою фим^льноС «унм» - нeлeгaльного контpaктно-го пpaвa. Cтвоpeння нeфоpмaльноï cиcтeми ноp-мaтивного зaбeзпeчeння пiдпpи8мництвa можнa pозглядaти як фоpмyвaння aльтepнaтивного ^ти-тyцiйного його cepeдовищa з мeтою викоpиcтaн-ня можливоcтeй подaльшого зaлyчeння aльтep-нaтивниx оpгaнiзaцiйниx, подaтковиx, фiнaнcовиx тощо pecypciв, a тaкож тpaнcaкцiйниx витpaт по-piвняно з тими, що викоpиcтовyютьcя у мeжax офi-цiйноï eкономiки. ^й блок cтaновить нeфоpмaль-ну eкономiкy у шиpокомy pозyмiннi цього cловa, що пpaктично зливaeтьcя з поняттям «тiньовa дiяль-нicть». Iнший вeликий блок нeфоpмaльноï eконо-мiки у вузькому pозyмiннi, що, влacнe, icтоpично тa логiчно i е нeфоpмaльною eкономiкою з iмaнeнтно пpитaмaнними 1й мexaнiзмaми, - цe домaшня era-номiкa, фyнкцiонyвaння яко'( нa влacнiй оcновi пe-peдбaчae з ммого почaткy викоpиcтaння нeфоp-мaльниx зв'язюв. Домaшня eкономiкa нe поpyшye гоcподapcького зaконодaвcтвa, оcкiльки пpоцe-cи в ый ним нe peгyлюютьcя. Офiцiйнa позaноp-мaтивнicть домaшньоï дiяльноcтi е однi8ю з оcнов cyчacного cycпiльcтвa, зaкpитоcтi цieï вaжnивоï тa оcяжноï eкономiчноï фоpми. Cтaтиcтичнa пpя-мa нeпiдзвiтнicть домaшньоï eкономiки е лопчним пpодовжeнням iмaнeнтно влacтивоï (й нeтpaнcпa-peнтноcтi. До цьому блоку нeфоpмaльноï eкономiки cлiд вiднecти, зокpeмa, обмeжeно модepнiзовaнi тa гiбpиднi мaлi eкономiчнi фоpми [5, c. 134-15Q], у тому чи^ мaлий бiзнec, що знaxодитьcя нa cпpо-щeнiй cиcтeмi оподaткyвaння (плaтники единого подaткy) у cфepi тоpгiвлi, гpомaдcького xapчyвaн-ня, бyдiвництвa, cфepi поcлyг домaшньоï eкономi-ки тa ciльcького гоcподapcтвa. ^й «cipий» ceгмeнт тiньовоï eкономiки дyжe чутливий до нaдлишково-го aдмiнicтpaтивного тиcкy i втpyчaння дepжaви тa швидко нaбyвa8 фоpми «чоpного» ceraem^ cво8ï мeтaмоpфози пpи цьому.
Даний блок неформально! економки також презентовано такими кримЫальними формами як: наркоторгiвля, контрабанда, торпвля людьми та нелегального !х трафiкy через кордон, ви-готовлення та торгiвлi зброею, виготовлення фальшивих докyментiв i грошових знаюв, виготовлення i реалiзацi!' порнографiчно! продукцм, рекету, проституцп, сутенерства тощо. До цьому блоку вiдноситься й дiяльнiсть таких фiктивних (неформальних) тЫьових структур як конверта-цiйнi центри, що завдають величезних збитюв фЫансово-кредитый системi сyспiльства.
«Сiрий-чорний» симбiоз неформально! еконо-мiки легко пристосовуеться до змЫних умов се-редовища и iснyвання, перекидаючи сво! ресурси в одну з можливих ефективних форм метамор-фози домЫуючо! за конкретно юторичних умов.
Закономiрностi розвитку, тренди тЫьових про-цесiв виявляються у ланках метаморфоз неформально! оргаызацп в УкраМ Такими слiд вважа-ти такi ланки дiалектично'í трiади неформально! оргаызацм: вихiдна метаморфоза - неформальна економка малих форм (княжо! доби); вторинна форма метаморфози - економка «автономно!» держави; сучасна форма або дво!ста економiка паразитарно! «автономно!» держави.
Eкономiчною основою «малого» суспльства е дрiбне селянське господарство, а також тзыше розвиток (з юнця ХХ ст.) общинного користування землею (у схiднiй та твденый Укра'У) [6, с. 89-204].
Попередне вивчення розвитку iсторичних тг ньових форм в^чизняного сyспiльства дае змогу зробити висновок про те, що воно являло собою: а) цивоза^йну якють як селянське суспть-ство з неформальною оргаыза^ею; б) iмпер-ську (постiмперськy) провiнцiю Росм, яка стрГм-ко перетворюеться у марпнальне сyспiльство; в) сформовану систему громадянського опору та взаемно! допомоги всередин спiльноти у виглядi малих оргаыза^йних форм через тиск держави.
Таким чином, головы юторичы ознаки в^чиз-няного сyспiльства дають змогу визнати його як тради^йне «мале» сусптьство, що iснye разом i поряд iз домiнyючим iмперським, мае незавершений характер модерызацм, локальну, нефор-мальну, неЫститу!'зовану тiньовy природу соцг ально! оргаызацм [7, с. 16].
Для iмперiй е характерним автократичний спо^б Ытеграцм територiй i сусптьства провiнцiй «звер-ху» [8, с. 64-65]. Таким чином, бтьш вагоме зна-
чення для iмперського управлЫня мае вертикаль-ний характер полiтичних зв'язкiв, у протилежнiсть комбЫацм зв'язюв горизонтальних i вертикаль-них, характерних для аграрних цившзацй Неа-декватний - автократичний спо^б iнститyцiйних зв'язюв звичайно призводить до посилення феномену «малого» тЫьового сyспiльства щодо па-нуючого iмперського. Для нього е характерними вiдсyтнiсть чiтких кордоыв мiж сферам дiяльностi, персонiфiкацiя вщносин, недосконалють мехаыз-мiв контролю насилля та дyалiзм норм [7, с. 1530]. Посилення «малого» сyспiльства означае утворення могутнього пiдrрyнтя тЫьових процесiв.
Подальша структурна деградацiя неформального сусптьства у пос^мперсьюй фазi поступу при збереженнi попередньо! (провЫ^йно!) мо-делi свого розвитку виявляеться у прискореннi маргiнально-тiньовiй його деформацм.
Обмежений досвiд позитивних постiмперських реформ, що мае Укра!на, зв'язаний iз запрова-дженням так звано! «козацько! держави», «ко-зацького yправлiння», що мав, зокрема, потуж-ний потен^ал детУзацм сyспiльних вiдносин, який зв'язаний з якюною змiною вiдносин «дер-жава-суб'ект господарювання».
Дискурс вiдносин детУзацм у вiтчизняних умовах повинен спиратися на необхщнють виявлен-ня принципових змЫ у сyспiльнiй структурк Це зв'язано, у свою чергу, iз необхiднiстю сходжен-ня до цивозац^них особливостей в^чизняно! структури, побудовано! на соборницьких засадах, антиiмперiалiстичнiй незалежностк
Принципова вiдмiннiсть та перевага традифй-ного сyспiльства вiд захiдного виявляеться в тому, що воно побудовано на ядрi етичних цЫнос-тей, що визначаеться загальним для вЫх його членiв («неписаний закон») звичаевим правом. Саме захiдне сусптьство якраз виникае у зв'язку з подрiбненням ^е! загально! (тотально!) етики на множину часткових, профеЫйних етик - ко-мерцiйнy, адмiнiстративнy, полiтичнy тощо. Великою мiрою очищення вщносин людей вщ по-зарацюнальних сил (замiнивши цiнностi цiною) захщне громадянське сyспiльство набуло велико! с^йкосп, стало нечутливим до потрясЫь у сферi iдеалiв. Так, воно стало повнютю байду-жим до проблеми визнання со^ального порядку справедливим чи несправедливим - критер^ справедливост виключений iз процесу лептима-цм сyспiльного устрою.
«Biчe, cолiдapизм, cобоpнicть - кaтeгоpiï з тeоpiï тaк звaноï «оpгaнiчноí' дeмокpaтiï», що нe мa8 нг чого cпiльного aнi з paдянcьким «eгaлiтapизмом», an з 8вpо-aмepикaнcькою лiбepaльною дeмо-кpaтieю... Зpозyмiло, бaгaто 8вpопeйcькиx ^цЬ aльниx тa iншиx тexнологiй aктyaльнi для Укpaïни, aлe в плaнi оcновниx цiнноcтeй yкpaïнcький бaгaж пpинципово ц^вший зa 8вpопeйcький. Укpaïнa мae змогу CTa™ cво8piдною лaбоpaтоpieю оpи-гiнaльниx конcepвaтивно-peволюцiйниx cолiдa-pиcтcькиx cоцiaльниx дей, полiгоном пepeдовиx конcтpyкцiй cycпiльного ycтpою: до peволюцiï пpо цe ^xto нe нaвaжyвaвcя нaвiть мpiяти. Teпep воно caмe йдe в py^» [9, c. 4].
Peaлiзaцiя пpинципiв cобоpноcтi yпpaвлiння у контeкcтi y^a^^mC нaцiонaльноï ^eï зa Ю. Bac-cияном «...нe знaчить нi пaнyвaти, нi cлyжити тть-ки, aлe yтвepджyвaти пpaвдy доcягнeнь Ыдивщу-aльного дyxy шляxом ïf ycycпiльнeння у той ото^б, що cycпiльнe cepeдовищe вiдчyло цe як cвiй влac-ний, оcобиcтий picт - yдоcконaлeння» [1Q, c. З16].
Taким чином, peaлiзaцiя пpинципiв cобоpноc-тi у peфоpмyвaннi y^a^^ra^ cycпiльcтвa як aдeквaтноï його гeнeтичномy коpiнню фоpми оp-гaнiзaцiï cycпiльноï влaди, мa8 вeличeзнe знa-чeння для cтвоpeння умов для якюное змiни м-цiaльно-eкономiчниx умов pозвиткy, в пepшy чepгy в iнcтитyцiйнiй cтpyктypi «дepжaвa-cyc-птьство», пepepивaння довгоcтpокового нeгa-тивного тpeндy мapгiнaльно-тiньового pозвиткy, зaгaльного пiдвищeння eфeктивноcтi дepжaви, cиcтeмноï дeтiнiзaцiï eкономiчноï CTpy^yprn
Haцiонaльнa peволюцiя 164В-1676 pp. пpизвe-лa до кapдинaльниx зpyшeнь у в^ cфepax житте-дiяльноcтi y^a^^^re cоцiyмy. Було злaмaно piч-по^олт^ку i cтвоpeно нaцiонaльнy полiтичнy cиcтeмy; вiдбyлиcя змiни в cтpaтифiкaцiï cy^^-cтвa; нaбиpaли обepтiв дepжaвотвоpчi пpоцecи. Як нacлiдок - ^aï^a опинилacя пepeд нeобxiднic-тю оpгaнiзaцiï влacноï гоcподapcькоï cтpyктypи, що б вiдповiдaлa eкономiчним iнтepecaм новое yкpaïн-cпiльноти, бyлa б aдeквaтнa iмaнeнтно пpитa-мaнним cобоpним, комплeмeнтapним пpинципaм в^чизняное cycпiльноí' оpгaнiзaцií' [11, c. 411-426].
Слщ зayвaжити, що пepeбyдовa eкономiчноí' cфepи нiколи нe обмeжyeтьcя лишe пepeaкцeн-тpaцi8ю пpiоpитeтноcтi ™x чи iншиx гоcподap-cькиx гaлyзeй, дepжaвниx iнcтитyцiй нapощyвaн-ням ïx виpобничиx cпpоможноcтeй, тexнологiчним пepeоcнaщyвaнням i втягyвaнням у виpобничий
пpоцec кpaщого людcького потeнцiaлy. Пpи цьому нeодмiнно поpyшy8тьcя - з позитивними чи нeгa-тивними нacлiдкaми - вiдлaгоджeнa нa попepe-дньому eтaпi cиcтeмa iнcтитyцiонaльниx зв'язкiв; змiнюютьcя кооpдинaти, в якиx фоpмyютьcя вiд-ноcини мiж cyб'eктaми гоcподapcькоí' дiяльноcтi, a тaкож caм íx xapaктep; зaчiпaютьcя мeнтaльно-cвiдомicний piвeнь i кyльтypa виpобництвa тощо.
Cтpaтeгiчно контypи eкономiчноí' полiтики очолю-вaного Б. Xмeльницьким ypядy в зaгaльномy ви-глядi окpecлилиcя вжe нa кiнeць 164В p. ^гам-пepeд зaзнaчимо, що гeтьмaн нaмaгaвcя зaпобiгти pyйнaцií' мicт i мicтeчок як оcepeдкiв потeнцiйно a^ тивного cycпiльного пpошapкy peфоpмyвaння cyc-пiльcтвa, pозвиткy cycпiльноí' aвтономií', зaбeз-пeчyвaлиcь докоpiннi cобоpнi пpинципи поступу нaцiонaльноí' cпiльноти, peнecaнcy, peмeceл, пpо-миcлiв i тоpгiвлi, a отжe, cyвоpо зaбоpоняв полков-никaм «cвaвiлля чинити, мicтa пaлити й pyйнyвaти». Окpeмi з ниx (Мeджибiж, Львiв тa iн.) гeтьмaн бpaв пщ cвiй зaxиcт, визнaвaв зa ними пpaво нa caмо-вpядyвaння. Cтapшин зобов'язyвaв пильнyвaти, щоб мicтaм, яю пepexодили пiд влaдy Biйcькa Зa-поpозького, нe зaвдaвaлоcя «нaймeншоí' фивди». Bодночac нa визволeниx тepитоpiяx пpоводивcя кypc нa оxоpонy життя, мaйнa й влacноcтi piзниx гpyп нaceлeння (iншa piч, що вcyпepeч волi гeтьмa-нa повcтaнцi вдaвaлиcя до погpомiв, yбивaли ев-peí'в, пpeдcтaвникiв кaтолицького дyxовeнcтвa, кa-толицьку i пpaвоcлaвнy шляxтy, якa пiдтpимyвaлa поль^ку влaдy). Taк, починaючи з чepвня 164В p. Б. Xмeльницький видaв низку yнiвepcaлiв нa зaxиcт мaeтноcтeй i зeмлeволодiння пpaвоcлaвноí' цepкви, в яюй вбaчaв дyxовнy опоpy yкpaï'нcького (pycького) cycпiльcтвa, a тaкож нa пiдтpимкy iнтepeciв дeякиx мaгнaтiв i шляxтичiв, тоpговцiв i кyпцiв.
Зaxищaлиcя мicькi зeмeльнi володiння, влac-нють мiщaн, ïx мaйно i добpобyт вiд зловживaнь (cюди включaвcя збip нeзaконниx подaткiв i по-боpiв) з боку козaцькиx пiдpоздiлiв. B icTOpbTpa-фГ[ нeодноpaзово звepтaлacя yвaгa нa cпpияння ypядy Б. Xмeльницького pозвиткy piзномaнiтниx peмeceл i пpомиcлiв, нacaмпepeд тиx, якi зaбeз-пeчyвaли потpeби apмií' у пpовeдeннi тpивaлиx во8нниx компaнiй, - виpобництвa зaлiзa й збpоï, включно з гapмaтaми, поpоxy, ceлiтpи, куль, вiй-^кового cпоpяджeння, пошиття одягу тощо. Op-гaнiзовy8тьcя цeнтpaлiзовaнe поcтaчaння циx товapiв (поpяд з пpодyктaми xapчyвaння й нa-поями) з мicт до вiйcьковиx тaбоpiв. Уживaли-
ся заходи для розвитку внутршньо! i зовышньо! торгiвлi, в якiй активну участь брали й представ-ники козацько! старшини. Життя i майно торгового люду перебували пщ захистом держави. Укладена, вочевидь, у 1650 р. угода про торпв-лю з Османською iмпeрieю вiдкривaлa для укра-!нських купцiв можливicть безмитного збуту то-вaрiв у и мicтax, а для турецьких - в укра!нських.
Поcтiйнi во8ннi дм, витрати на вiйcько, диплома-тичн переговори i спорядження посольств, утри-мання татарських пiдроздiлiв тощо вимагали чи-малих коштiв. Тому придшялася велика увага оргаызацм збору податюв, якi виплачувалися по-cпiльcтвом i козаками, а також забезпечення ре-гулярних надходжень вiд оренд i мита. Показово, що оcтaннi значно зменшилися (наприклад, роз-мiри оренд знизилися у 1650 р. на 10%) порiв-няно з тими, як виплачувалися в Рeчi Посполилй. Фiнaнcовий апарат, котрий вiдaв надходженням коштiв до скарбу, облiком земельного фонду, встановлював контроль над доходами та витра-тами, повнютю був пщпорядкований гетьману.
Головними складовими «козацького реформу-вання» в аграрый cфeрi, рeволюцiйниx змiн у сис-тeмi вiдноcин влacноcтi, детУзацм неформальних вщносин на оcновi aктивiзaцi'í малого i середньо-го землевласника виявилась лквща^я великого середнього землеволодЫня (1657 р. у лiво-бережый чacтинi Укра!нсько! держави шляxтi, старшинам, i монастирям належало всього 7,4% поселень, а по вай територм, вочевидь, не бшь-ше 2-3%). Кардинальн змiни, що вiдбулиcя в ха-рaктeрi i формах земельно! власносд порушили пiдвaлини вciв!' попередньо! eкономiчно!' системи. Вiдбувcя масштабний перерозподш земельного фонду. Основним eкономiчним осередком госпо-дарського розвитку козацько! Укра!ни стало вiльнe селянське й козацьке господарство, що Грунтува-лося на приватый влacноcтi (cпiльно з державою) на землю, чого не спостер^алося у жодый краУ Схщно! i Центрально! бвропи (за винятком Скан-динавм). Лiквiдувaвши фiльвaркову систему гос-подарства i рiзнi форми особисто! залежносд се-ляни й козаки розгорнули надзвичайно активну господарську дiяльнicть. Господарювання вшьно! людини на вiльнiй зeмлi переконливо демонстру-вало свою eкономiчну eфeктивнicть порiвняно з працею кршака у фiльвaрку.
З'явилася i набула надзвичайного поширення така форма козацького та селянського земле-
володiння, як займанщина. Захоплення на осно-вi побутуючих звича!в зeмлi та !! наступний обро-бiток стали чи не нормою господарського життя Укра!ни. Характерно, що здобу^ у такий споЫб зeмлi козаки i селяни вважали своею власнютю, якою могли вшьно розпоряджатися: здiйcнювaти операцГ! кутвлНпродажу, обмiнювaти, дарувати, заставляти i т.п.
Одним з наслщюв викликаних революфею змiн у cфeрi cоцiaльно-eкономiчниx вщносин стала поява такого ункального соцюкультурного явища, як так зваы вiльнi aвтономнi вiйcьковi села (зокрема, на 1666 р. в них нaлiчувaлоcя 24604 двори). Посольство, яке населяло !х, пicля звiль-нення з-пщ юрисдикцГ! шляxтичiв i Корони пере-йшло у пiдпорядкувaння сотенному, полковому й гетьманському урядам (перебували «пщ управ-лiнням сотенним, у вiдомcтвi полковому i в дис-позицГ! гeтьмaнcькiй»). Здобуття частиною насе-лення нового статусу значною мiрою визначило шляхи еволюцГ! господарського розвитку Лiво-бережно! та Слобiдcько! Укра!ни.
Одночасно з пeрeрозподiлом форм власнос-тi на землю та земельного фонду на користь селянства в со^альый cтруктурi cуcпiльcтвa було лквщовано стан великих i середых землевлас-никiв; рiзко скоротилася чисельнють дрiбно! шляхти; кeрiвнa роль у полiтичному життi держави перейшла до козацько! старшини; змiцнив-ся статус православного духовенства; провщну роль у жит^ мicт стали вщгравати представни-ки укра!нського етносу i пришвидшився процес формування ново! eлiти.
Провiдну роль у формувaннi нових со^аль-них вiдноcин продовжувало вщгравати козацтво, як системоутворюючий стан формування нового суспшьного ладу. Очоливши нaцiонaльно-визвольну боротьбу, що лквщувала панування шляхти, воно, однак, не зайняло и мicця в суспшь-cтвi. Здобувши статус правлячого стану, козацтво, як i рaнiшe, залишалося станом дрiбниx землев-лacникiв-воякiв, вщкритим для поповнення з боку Ыших верств i груп (за умови виконання власним коштом в^ськово! повиннос^ на користь Вiйcькa Запорозького), насамперед селян i мiщaн. Реальна можпивють покозачення, з одного боку, поспо-литих, як, з другого, опосполичення козаюв (через озлиднiння частина тих, хто був не в змозi нада-лi виконувати сво!м коштом вiйcькову повиннicть, добровiльно переходила у стан мщан) зaпобiгa-
ла виникненню гострих со^альних суперечностей i вщкритих конфронтацiй. Спираючись на норми звичаевого права, козацтво рiшуче протистояло поновленню великого панського землеволодЫня, особливо перетворенню старшин у володарiв ма-етюв з пiдданими.
У постатi козака як пбридизованого головного суб'екта сусптьних вiдносин (селянина, дрiбного власника, во!на, активного борця проти сусптьно-го поневолення) вщчуваеться iсторичний прецедент щодо головних со^альних сил громадських рухiв сучасно! Укра!ни проти деформа^й влади, соцiального пригноблення та визиску. Практично вже з самого початку козацтво формувалось як категорiя людей, що виходила за вузьк рамки се-редньовiчноí' становостi (хоч i розвивалося в межах середньовiчноí' сусптьно! стратифкацм). Ко-зак-во!н iснував поряд iз козаком-землеробом, вiйськовий елемент природно вживався в еле-мент землеробський i доповнював його. Козак-землероб був втьним виробником i свое госпо-дарство (зимiвник) вiв за фермерським зразком. Не викликае сумнiву i той факт, що вже з XVI ст. козацьк господарства набули значних потен^й-них можливостей, в яких добре пом^ы риси способу виробництва нового часу [1, с. 7].
Стосунки мiж мюьким посольством й козаками, попри певн конфлiкти з козацькою старшиною, в цтому складались у формi со^ального партнерства як прояв соборност сусптьно! оргаызацм, и детiнiзацiйна природа. Останне виявлялося, на-самперед, у сптьних дiях, спрямованих на захист витворено! держави, проти вiдродження дорево-люц^но! системи соцiально-економiчних вщно-син, феодалiзацií' старшини, за збереження набу-того у ходi революцм нового со^ального статусу. Не випадково мщанами, статус яких традицiйно вважався вищим, почала називати себе значна частина селянства. Натомють вiдносини мiських i державних (козацьких) органiв влади складалися далеко не просто, особливо з юнця 50-х рр., коли полковi i сотеннi уряди посилили втручання у мюь-ке самоврядування, намагаючись пщпорядкувати собi магiстрати й ратушк Вiдома затята боротьба магiстратiв Переяслава, Нжина, Полтави, Старо-дуба й Ыших мiст Лiвобережжя з полковою адмг нiстрацi8ю (припускаемо, що вона точилася, хоч i не так гостро, й у Правобережж^.
З багатьох причин (соцiально-полiтичного й геополiтичного характеру) здобутi завоювання у
наступи десятирiччя, по-перше, не набули пра-вово! лептимацм з боку полiтичноí' елiти, що при-ховувало латентну загрозу поновлення юридич-них норм дореволюц^ного часу. По-друге, не набуваючи внутршых iмпульсiв для утверджен-ня й розвитку, вони повтьно, але неухильно пщ-давалися феодалiзацií' внаслщок перетворен-ня старшин на володть^в маетками та полiтики гетьманського уряду й московсько! бюрократ
Нова епоха, породжена соцiально-економiч-ними реалiями XVII ст. та визвольними змаган-нями укра!нфв, викликала до життя низку явищ, з передовими соцiальними трендами, що е справ-жнiм етносо^альним витвором укра!нсько! люд-ностi (зрозумто, що це не виключало загальних тенден^й господарського розвитку, характерних для всього Европейського континенту). В Укра-'(нсьюй державi створювалися сприятливi умови для економiчного розвитку. Однак !х реалiзацiя помiтно загальмовувалася постiйними военними конфлктами й мiжусобицями, що були спрово-кованi полiтичними iнтересами сусiднiх держав.
Проведення «козацьких» реформ, запрова-дження особливого «козацького» управлiння як особливого типу менеджменту - це радикальна змЫа системи вiдносин в кра!н у структурi «бiзнес-держава», значне посилення Ыститу-фйно! комплементарностi (комункафйно! узго-дженостi) на основi якюно! активiзацi! софально! активностi суспiльства, що дало значний детЫг зацiйний ефект.
Досвщ детУзацм неформально! економiки, як i загальнi закономiрностi !! розвитку на основi моделi «козацького управлiння» мае величезне значення для вир0ення завдань детУзацп цьо-го сектора в^чизняно! економiки, рiвень тУзацм яко! в даний час зростае, поширюеться !! тУза-цiйний вплив на iншi сектори. Це значення подг ляеться на кiлька головних напрямкiв:
- по-перше, в^чизняна економiка в умовах сучасно! трансформацм для отримання адекватно! своему генетичному коду структури повинна набути бтолярно! форми, що означае зосереджен-ня на одному полюс сучасних великих пщпри-емств, що визначають науково-технiчний рiвень виробництва, на iншому, спираючись на вели-чезний неформальний сектор селянсько! цивг лiзацií', велико! кiлькостi дрiбних господарських форм, якi повиннi бути Ытегрованими у розвинутi солiдарнi кооперативы структури;
- по-друге, формування соборно! - солщарно! детУзац^но! структури - вимагае формування функцюнальних зв'язкiв великих пiдпри8мcтв не аграрно! сфери, гадано торгових фiрм з широкою базою дрiбниx ciльcькогоcподaрcькиx пщ-при8мcтв-caтeлiтiв;
- по-трете, держава повинна докласти над-звичайних зусиль для допомоги аграрному сектору, насамперед для налагодження всього обся-гу зв'язюв бтолярно! iнфрacтруктури, створення розгорнуто! мeрeжi и горизонтальних i вертикаль-них зв'язкiв, фiнaнcового, iнвecтицiйного, техыч-ного та кадрового забезпечення кооперативного руху; альтернатива цьому - обвальний характер поширення тУзац^них процeciв, !х eкcпaнciя в Ы-шi «велиш cучacнi сектори eкономiки, загальна деграда^я та арха!'за^я аграрно! сфери.
Виконання цих завдань потребуе формування у cиcтeмi eкономiчно!' безпеки надзвичайно активно! та ефективно! дiяльноcтi вщповщних дер-жавних iнcтитуцiйниx структур щодо реформу-вання та впровадження нов^ых систем i форм державного управлЫня, !х монiторингового за-безпечення.
Висновки
На певному етап юторично! еволюцм саме козацтво почало вщбивати загальн тенденцм та зaкономiрноcтi розвитку укра!'нфв як окремо! етычно! cпiльноти. Хоч яку б сферу життя ми не взяли, козацтво залишило в ый пом^ний репре-зентативний слщ
Подальша структурна дeгрaдaцiя неформального сусптьства у пос^мперсьюй фaзi поступу при збереженн попередньо! (провЫц^но!) мо-дeлi свого розвитку виявляеться у прискоренн мaргiнaльно-тiньовiй його деформацм.
Обмежений досвщ позитивних поcтiмпeрcькиx реформ, що мае Укра!'на, зв'язаний iз запрова-дженням так звано! «козацько! держави», «ко-зацького упрaвлiння», що мав, зокрема, потуж-ний потeнцiaл детУзацм cуcпiльниx вiдноcин, який зв'язаний з якюною змiною вiдноcин «дер-жава-суб'ект господарювання».
Стрaтeгiчно контури eкономiчно!' полiтики очо-люваного Б. Хмельницьким уряду в загально-му виглядi окреслилися вже на юнець 1648 р. Насамперед зазначимо, що гетьман намагав-ся запоб^ти руйнацп мют i мicтeчок як осеред-юв потeнцiйно активного cуcпiльного прошарку
реформування сусптьства, розвитку суспть-но! автономм, забезпечувались докорiннi cоборнi принципи поступу нацюнально! cпiльноти, рене-сансу, ремесел, проми^в i торгiвлi, а отже, су-воро забороняв полковникам «свавтля чинити, мicтa палити й руйнувати». Окрeмi з них (Меджи-бiж, Львiв та iн.) гетьман брав пщ cвiй захист, ви-знавав за ними право на самоврядування.
Головними складовими «козацького реформування» в аграрый cфeрi, рeволюцiйниx змiн у сис-тeмi вiдноcин влacноcтi, детУзацм неформальних вiдноcин на оcновi aктивiзaцi!' малого i середнього землевласника виявилась лквща^я великого середнього землеволодЫня (1657 р. у лiвобeрeжнiй частин Укра!'нсько! держави шляxтi, старшинам, i монастирям належало всього 7,4% поселень, а по в^й територм, вочевидь, не бшьше 2-3%). Карди-нальн змiни, що вiдбулиcя в xaрaктeрi та формах земельно! влacноcтi, порушили пщвалини в^е! попередньо! eкономiчно!' системи. Вiдбувcя масш-табний перерозподт земельного фонду. Осно-вним eкономiчним осередком господарського розвитку козацько! Укра!'ни стало вiльнe селянське й козацьке господарство, що Грунтувалося на при-вaтнiй власност (cпiльно з державою) на землю, чого не спостер^алося у жодый кра'У Схщно! i Центрально! бвропи (за винятком Скандинавм).
У постав козака, як гiбридизовaного головного суб'екта cуcпiльниx вiдноcин (селянина, дрiбного власника, во!на, активного борця проти суспть-ного поневолення), вiдчувaeтьcя юторичний прецедент щодо головних со^альних сил громад-ських руxiв сучасно! Укра!'ни проти дeформaцiй влади, со^ального пригноблення та визиску.
Список використаних джерел
1. 1стор1я укра'нського козацтва: нариси : у 2 т. / Редкол. : В. А. Смол1й та Ы. - К. : Вид-ий д1м «Киево-Могилянська академ1я», 2011. - Т. 1. - 800 с.
2. Предборський В. А. «Автономна т1ньова держава» як загроза нацюнальнм безпец / В. А. Предборський // Формування ринкових вщносин в Укра'У : зб. наук. пр. наук-дослщ екон. Ы-ту МУстерства економ1чного розвитку I торпвл1 Укра'ни. - К., 2016. - Вип. 1. - С. 3-7.
3. Предборський В. А. Генетична сусптьна спадко-вють та особливють кризово! т1ньово! модерызацп в Укра'н / В. А. Предборський // Формування ринкових вщносин в Укра'У : зб. наук. пр. наук-дослщ екон. Ы-ту МУстерства економ1чного розвитку I торпвл1 Укра!'ни. - К., 2017. - Вип. 12. - С. 24-30.
4. Барсукова С. Ю. Неформальная экономика и сетевая организация пространства в России / С. Ю. Барсукова // Мир России. - 2000. - Т. 9. - № 1. - С. 52-68.
5. Предборський В. А. Теор1я т1ньово! економки в умовах трансформац1йних процеав / В. А. Предборський. - К. : Задруга, 2014. - 400 с.
6. Туган-Барановський М. I. Пол1тична економ1я / М. I. Ту-ган-Барановський. - К. : «Наукова думка», 1994. - 263 с.
7. Олейник А. Н. Тюремная субкультура в России: от повседневной жизни до государственной власти / А. Н. Олейник. - М. : ИНФРА-М, 2001. - 418 с.
8. Наследие империй и будущее России / Под ред. А. И. Миллера. - М. : Фонд «Либеральная миссия», Новое литер. обозрение, 2008. - 528 с.
9. Окара А. Усе в нас вийде! / А. Окара // Дзеркало тижня. - 2005 (5 лют.). - С. 4.
10. Свщзинський А. В. Синергетична концепц1я культури / А. В. Свщзинський. - Луцьк, 2008. - 695 с.
11. Економ1чна ютор1я Укра!ни: юторико-економ1ч-не досл1дження: у 2 т. / Т. А. Балабушевич, В. Д., Баран, В. К. Баран та Ы. / НАН Укра!ни. - К. : Нка-Центр, 2011. - Т. 1. - 696 с.
УДК 336.71.001.5
О.Б. ЖИХОР,
д.е.н., професор, професор кафедри економки та маркетингу Национального аерокосм1чного унверситету ¡мен1 М.6. Жуковського
«Харк\вський ав'ацйний ¡нститут»;
О.В. БЛЬСЬКА,
к.е.н., доцент, доцент кафедри загальноправових дисциплн / адмЫстрування Днпропетровський державний ун\верситет внутр1шн1х справ;
Д.О. МЕДВЕДБВ,
мапстрантХарк\вського национального ун\верситету мського господарства ¡мен1 О.М. Бекетова
А.О. ПОПОВ,
мапстрантХарк\вського национального ун\верситету мського господарства ¡мен1 О.М. Бекетова
Методичш шдходи до оцшювання фшансово! стшкост баншвсько! системи
Розглянуто сутнсть поняття «фнансова стйксть банмвсько! системи», та чинники, що и визна-чають. Досл'щжено сучасн методичн'1 п'1дходи оцнювання ф1нансовоI стйкост/ банювсько! системи, визначено Iх переваги та недолки, обгрунтовано ефективнсть Iх застосування в умовах сьогодення. Окреслено перспективи подальших дослджень в умовах економ1чно! та полтичноI нестаб'тьносл.
Ключов! слова: ф1нансова стйксть банювсько! системи, оцнювання, чинники, ¡ндикатори ф-нансовоI стаб'тьносл, банк\вська система.
Е.Б. ЖИХОР,
д.э.н, профессор, профессор, кафедры экономики и маркетинга Национального аэрокосмического университета имени Н.Е. Жуковского
«Харьковский авиационный институт»;
О.В. БИЛЬСКАЯ,
к.э.н., доцент, доцент кафедры общеправовых дисциплин и администрирования Днепропетровского государственного университета внутренних дел
Д.О. МЕДВЕДЕВ,
магистрант Харьковского национального университета городского хозяйства имени А.Н. Бекетова
А.О. ПОПОВ,
магистрант Харьковского национального университета городского хозяйства имени А.Н. Бекетова
Методические подходы к оценке финансовой устойчивости банковской системы
Рассмотрены сущность понятия «финансовая устойчивость банковской системы», и факторы, ее определяющие. Исследованы современные методические подходы оценки финансовой устойчивости банковской системы, определены их преимущества и недостатки, обоснована эффективность их применения в сегодняшних условиях. Определены перспективы дальнейших исследований в условиях экономической и политической нестабильности.
© ОБ. ЖИХОР, О.В. БЛЬСЬКА, Д.О. МЕДВЕДБВ, А.О. ПОПОВ, 2018
