"карпатарій" – високогірні ландшафти карпатських Бескид у мініатюрі Текст научной статьи по специальности «Сельское хозяйство, лесное хозяйство, рыбное хозяйство»

Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни

но з табл., проби, що вiдповiдають рекультивованим грунтам, мають меншу гiдролiтичну кислотшсть (3,15-9,45 мг екв/100 г грунту) за перегорш породи (10,15-16,80 мг екв/100 г грунту).

Грунт, який мае значну пдрол^ичну кислотшсть, по^зному впливае на рiст та розвиток багатьох рослин. Для того, щоб створити сприятливi умо-ви для розвитку рослин у такому груш!, необхщно змiнити його кислотнiсть.

Висновки. Отже, внаслщок здiйснених фiзико-хiмiчних дослщженнях рекультивованих грунтiв та перегорiлих порщ терикона Нововолинського гiрничопромислового району встановлено:

1. На перегорших породах, на вщм1ну вщ рекультивованих порщ, вщсутня рослинтсть.

2. Зпдно з градащею гумусованосп, рекультивоват грунти можна вщнести до групи низькогумусних, перегорт породи вщповщають високогумус-ним грунтам.

• • • • 2+ 2+

3. Перегорт породи насичет N (легкопдрол1зованим) та Са^, М^, К2О,

Р2О5.

4. У перегорших породах тдвищений р1вень кислотност^ для яких рН водно! витяжки 2,46-3,81.

5. Пдрол1тична кислотшсть перегорших порщ значно перевищуе показни-ки рекультивованих грунпв { становить 10,15-16,80 мг екв/100 г грунту.

6. У рекультивованих грунтах дослщжуваного терикону виявлено середнш стутнь кислотност грунив, а у перегорших породах - дуже високий.

Л1тература

1. Кучерявий В.П. Фггомелюращя : навч. поабник. - Льв1в : Вид-во "Свгг", 2003. -

540 с.

2. Мякина Н.Б., Аринушкина Е.В. Методическое пособие для чтения результатов химических анализов почв. - М. : Изд-во Моск. ун-та, - 1979. - 62 с.

3. Лабораторний практикум з грунтознавства. - Льв1в : Вид. центр ЛНУ 1м. 1вана Франка. - 2003. - 62 с.

4. Сштинський В.В., Якобенчук В.Ф. Грунтознавство з основами агрох1ми та геобота-шки : навч. поабник. - 2-ге вид. [випр. й доп.]. - Льв1в : Аверс, 2006. - 312 с.

УДК 551.582.1 Асист. Т.М. Левусь - НЛТУ Украти, м. Львiв

"КАРПАТАР1Й" - ВИСОКОГ1РН1 ЛАНДШАФТИ КАРПАТСЬКИХ БЕСКИД У М1Н1АТЮР1

Висв1тлено принципи та бюлопчш особливосп створення кам'янистого саду -"Карпатар1ю" як модел1 високопрних карпатських ландшафт1в. Перераховано росли-ни, яю за бюлопчними особливостями найкраще тдходять для створення кам'янис-тих сад1в та вирощування !х у екстремальних умовах. Виявлено, що вони добре вко-ршюються, швидко заповнюють проспр м1ж камшням, невибаглив1 до умов зволо-ження та родючосп грунту. Поеднання чагарникових 1 трав'яних рослин у кам'янис-тих композищях забезпечить високий декоративний ефект ще! дшянки парку.

Ключов1 слова: сад, альтнарш, рокарш, швентаризащя, трав'яниста 1 чагарни-кова рослиншсть.

264

Збiрник науково-техшчних праць

Assist. T.M. Levus Assistant - NUFWT of Ukraine, L 'viv "Karpatariy" - alpine landscapes of Carpathians Beskid in miniature

Principles and biological features of creation of stony garden light up - "Karpatari-um" as models of alpine landscapes of Carpathians. Plants which after biological features better in all befit for creation of stony gardens and growing of them in extreme terms are transferred. It is discovered that they are well rooted in, quickly fill space between stone, unpretentious to the terms moistening and to fertility of soil. Combination of shrub and grass plants in stony compositions will provide the high decorative effect of this area of park.

Keywords, garden, rock garden, taking of inventory, grassy and shrub vegetation.

Вступ. "Карпатарш" - мюцевий тип альшнарда, рокарда, рiзновид ка-м'янистого саду, притаманний високопрному поясу карпатського регюну. Розроблення цього об'екта здшснювали у рамках виконання госпдоговiрноï теми ГД 08.11-27-07 "Наукове обгрунтування ландшафтного облаштування еколого-боташчного стащонару "Бескиди" бюлопчного факультету Дрого-бицького державного педагопчного ушверситету ïm. 1вана Франка". Роботу виконували у вщокремленш частит парку у м. Трускавщ, площею близько 5 га, межi я^ прилягають як до забудови рiзного функцiонального призна-чення (санаторш, приватнi будiвлi), так i до паркового масиву. Хоча парк вважають старовинним i характеризуемся певними композицшними особли-востями, дiлянка, вiдведена шд реконструкцiю та створення стацiонару, являе собою загущеш малоцiннi насадження на складному рельеф^ наявним вод-ним потоком, що дае змогу розвинути тут експозищю рiзноманiтних природ-них фiтоценозiв. Зручним для створення кам'янистого саду - "Карпатарiю" виявився швденно-схщний схил узгiр,я.

Постановка завдання. Вщповщно до угоди, яка визначала перелш робiт, якi потрiбно виконати, було здшснено iнвентаризацiю насаджень ок-реслено'' дiлянки парку: визначенi основнi таксащйш показники деревостану (вiк дерев, висота, дiаметр, проекцiя крони), а також ощнено ïхнiй санiтарний стан. Bd дерева наносили на опорний план та позначали цифрами вiдповiдно до номера за швентаризацшною вiдомiстю. На основi зiбраних даних було складено опорний план територи та вщомють iнвентаризацiï^ Кiнцевий етап роботи полягав у розробленш проекту реконструкцiï паркових насаджень з метою створення еколого-боташчного стащонару як моделi природних люо-вих фiтоценозiв Карпатських Бескид [1, 2].

Виклад основного матерiалу. Запроектований об'ект розташований на не засадженому схилi стацiонару. Сформований з головного та доповню-вального його кам'янистих садiв, на яких експоновано чагарникову, чагар-ничкову та трав'яну рослиншсть карпатських лук i скель. Перелж рекомендо-ваних для "Карпатарiю" рослин зазначено у [3, 4]. Для посадки рекомендовано: чагарниюв - 16 видiв; чагарничюв - 6 видiв; трав'яних рослин - 40 видiв.

Для створення "Карпатарiю" рекомендуемо карпатсью гранiти, якi найкраще вщтворять ландшафтний характер Бескид. Рiзноманiтнi за розмь ром каменi та брили рекомендуемо розташувати на схилi таким чином, щоб у жодному випадку не допускати симетри та будь-я^ геометричностi, не властивоï природним прським ландшафтам. Каменi розташовуються природ-

3. Рослини у ламдшаф'1м1й архiтектурi

265

Нащональний лicотeхнiчний yнiвeрcитeт УкраТни

но, добре зaкрiплювaтися na сxилax. Не допусгаеться використaння кiлькоx рiзновидiв кaменю na однш дiлянцi.

Biдтворення трaв,яноï тa невисоко1' чaгaрниковоï i чaгaрничковоï рос-линностi здiйснюють з диференцiювaнням зa природними поясaми: перед-гiрський; нижньопрський лiсовий; верxньогiрський лiсовий; субaльпiйський; an^m^R^.

Асортимент рослин для мKaрпaтaрiюм е тaким:

1. Cоснa гiрськa, жереп - Pinus mugo

2. Ялiвець звичaйний - Juniperus communis.

4. Ялiвець козaцький - Juniperus sabina.

5. Тис япдний - Taxus baccata

6. Соста гiрськa ф. низь^ - Pinus mugo var. pumilio.

7. Ялiвець козaцький ф. тaмaриксоподiбнa - Juniperus sabina 'Tamariscifolia'

8. Ялiвець звичaйний ф. колоноподiбнa - Juniperus communis "Hibernica"

9. Рододендрон сxiднокaрпaтський - Rhododendron kotschyi

10. Чорниця - Vaccinium myrtillus

11. Буяxи - Vaccinium uliginosum

12. Брусниця - Vaccinium vitis-idea

13. Верес звичaйний - Calluna vulgaris

14. ^питаян европейський - Asarum europaeum

15. Дрiaдa восьмипелюстковa - Dryas octopetala

16. Aрмерiя aльпiйськa - Armeria alpine

17. Бaрбaрис звичaйний - Berberis vulgaris

18. Бaрбaрис Tунбергa - Berberis thunbergii

19. Бaрвiнок мaлий - Vinca minor

20. Бaрвiнок великий - Vinca major

21. Бшоцвгг весняний - Leocojum vernum

22. Бшоцвгг лггнш - Leocojum aestivum

23. Гвоздик aльпiйськa - Dianthus alpinus

24. Гло6уляргя серцелистa - Globularia cordifolia

25. Дельфшум великоквиковий - Delphinium qrandiflorum

26. Дельфшум польовий - Delphinium consolida

27. Дрюш^ргс aвстрiйський - Dryopteris austriaca

28. 1берю вiчнозелений - Iberis sempervirens

29. 1риси (в aсорт.) - Iris hybrida

30. ^менеломга (вiчнозеленa, дернистa, тiнистa, щитовиднa) - Saxifraga

31. ^зи^ники ^¿^ro^am, горизошильний, бaгaтоквiтковий, блиску-чий) - Cotoneaster (intergerrima, horizontalis, multiflora, lucida)

32. ^^рисов^ туeподiбний - Chamaecyparis thyoides

33. ^^рисов^ горixоплiдний - Chamaecyparis pisifera

34. ^^рисов^ Лaвсонa - Chamaecyparis lawsoniana

35. Kлемaтис aльпiйський - Clematis alpina

36. Дзвоник кaрпaтський (середнiй, широколистий) - Campanula carpatica

37. Kортузa Мaттiоли - Cortusa matthiolli

38. ^окус весняний - Crocus vernus

39. ^пита бaгaтоквiтковa - Polygonatum multiflorum

40. Жовтець aзiaтський - Ranunculus asiaticus

41. Мaгонiя пaдуболистa - Mahonia aquifolium

42. Мaк aльпiйський - Papaver alpinum

2бб

Зб1рмик' науково^х^чних праць

43. Манжетка альтйська - Alchemilla alpine

44. Медунка бшоплямиста (цукрова) - Pulmonaria saccharata

45. Молодило (в асорт.) - Sempervivum: S. arachnoideum, S. tectorum, S. mon-tanum

46. Морозник - Helledorus: H. niger, H. purpurascens

47. Мускарi (мишачий пацинт) - Muscari racemosum

48. Мильнянка лшарська - Saponaria officinalis

49. Незабудка альтйська - Myosotis alpestris

50. Костриця червона - Festuca rubra L.

51. Очитки (в асорт.) - Sedum: S. Reflexum, S. album

52. Печшочниця звичайна - Hepatica nobilis.

53. Шдстжник - Galanthus nivalis

54. Первоцвгг весняний - Primula veris

55. Пролюок - Scilla bifolia

56. Самшит вiчнозелений - Buxus sempervirens

57. Фiалки (в асорт.) - Viola biflora, V. odorata

58. Флокс шиловидний - Phlox subulata, P.s. 'Maisschnee'

59. Хоста пбридна - Hosta undulate 'Variegata'

60. Ясколка альтйська - Cerastium alpinum

61. Бертсiя альтйська - Bertzia alpina

62. Волошка синя - Centaurea jacea.

Наведет вище рослини за бюлопчними особливостями якнайкраще шдходять для створення кам'янистих сад1в та вирощування в екстремальних умовах. Вони добре вкоршюються, швидко заповнюють прост1р м1ж камш-ням, невибаглив1 до умов зволоження та родючосп грунту. Кр1м того, поеднання чагарникових i трав'яних рослин у кам'янистих композищях забез-печить високий декоративний ефект тако! дiлянки парку.

Л1тература

1. Кучерявий В.П. Озеленения населених мюць : пiдручник. - Львiв : Вид-во "Свп" 2005. - 456 с.

2. Герушинський З.Ю. Типология лiсiв Украшських Карпат : навч. поабник - Львiв : Вид-во "Шрамща", 1996. - 208 с.

3. Определитель растений лесов УССР / под ред. А.Л. Бельгарда. - К. : Вища шк. Головное изд-во, 1984. - 343 с.

4. Словник таксоном1чних назв деревних рослин (украшською, латинською, росшсь-кою, аиглiйською, иiмецькою мовами) / А.1. 1вченко, М.И. Мазепа, Ю.А. Мельник, В.М. Проскурницький, А.С. Мельник / тд ред. В.П. Кучерявого. - Львiв : Вид-во "Свгг", 2001. - 148 с.

УДК 635.927 Acnip. В.М. Новосад - Волинський национальный

ушеерситет ím. Леа Укратки

БИРЮЧИНА ЗВИЧАЙНА (LIGUSTRUM VULGARE L.) В УМОВАХ ПРИРОДНОГО АРЕАЛУ ТА В ОЗЕЛЕНЕНН1 М1СТА ЛУЦЬКА

Розглянуто природне поширення бирючини звичайно! в Закарпатп та у парках Волинсько! областi, а також Н використання в озелеиеииi м. Луцька. Дослiджеио

3. Рослини у ландшафтнш архiтектурi

267