CC BY
28
'Rohan Weeping' - листки темно-пурпурового кольору, гшки ,ayr0n0Ai6H0 по-никлi; 'Rohanii Laciniata' - листки мщно-червош ланцетоподiбнi; 'Rot Schlange' - листки дрiбнi, подовгуват^ зелено-коричневi; 'San Giovanni'- листки яйцеподiбнi, блiдо-зеленого кольору; 'Schleswig' - дерево з кулястою кроною та яйцеподiбними листками; "Spaethiana' - листки рiвномiрно-зубчастi, чор-но-червоного кольору; ' Suberosa' - дерево з овальними листками та дубопо-дiбною корою; 'Sychrov'- листки овальш, брудно зелено-жовтого кольору; 'Tabuliformis'- низькоросла форма, листки дрiбнi, округлц 'Tortuosa Cosqu-er' - невисоке дерево, листки овальш, гшки дугоподiбнi, опалi донизу; 'Tortuosa Purpurea' - листки овальш коричнево-червош, гшки дугоподiбнi; 'Volkers Hexe'- низькоросла форма з зеленими гофрованими листками та великими бруньками; 'Zlatia' - листки велию, оберненояйцеподiбнi, iз срiблястими плямками [6-10].
Висновки. Представлений огляд стосуеться близько 170 видшених фенологiчних, екологiчних та морфолопчних форм, якi репрезентують поль морфiзм бука лiсового. Зважаючи на велику щнтсть i унiкальнiсть декора-тивних форм бука люового, варто ширше розгорнути заходи щодо ix охорони i вiдновлення.
Лiтература
1. Бшоус В.1. Лiсова селекцiя : пщручник [для ВНЗ]. - Умань, 2003. - 534 с.
2. Козлов В.Г. 1нтродукщя видiв i форм бука у Правобережному Люостепу Украши та перспективы використання ix в культург - Умань, 2003. - 132 с.
3. Колесников А.И. Декоративная дендрология. - М. : Лесн. пром-сть, 1974. - 703 с.
4. Мельник А.С. Садово-декоративш форми дуба i бука в озелененш в захщних областях Украши / Досягнення боташчно'1' науки в Украшг - К. : Вид-во "Наук. думка", 1976. -С. 67-68.
5. Мельник Ю.А. Гречаник Р.М., Лковий М.М. Формове рiзноманiття бука люового на Львiвщинi // Науковий вюник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : УкрДЛТУ, 2003. -Вип. 13.3. - С. 56-62.
6. Шукель И.В. Особенности восстановления бука европейского в городских и загородных насаждениях зеленых зон городов : дисс. на соискание учен. степени канд. с.-х. наук / науч. рук. В. А. Кучерявый. - Львов : ЛЛТИ, 1990. - 301 с.
7. Gisela und Gerhard Dönig. Die Buchenformen der Fagus sylvatica L. - Erlangen, 1997. -
237 p.
8. Gerhard Dönig. Der Park - und Gartenformen der Rotbuche - Fagus sylvatica L. - Erlangen, 1994. - 295 p.
9. [Електрон. ресурс]. - Доступний з: http://www.flower.onego.ru/kustar/ena
10. [Електрон. ресурс]. - Доступний з: http://www.floridata.com/index.cfm
УДК 581.543 Здобувач В.В. Попович - Львiвський державный ушверситет
безпеки житт£дiяльностi
ВПЛИВ КЛ1МАТИЧНИХ УМОВ НА РОЗВИТОК РОСЛИННОСТ1 ТЕХНОГЕННИХ ЛАНДШАФТ1В МАЛОГО ПОЛ1ССЯ
У ЗИМОВИЙ ПЕР1ОД
Дослщжено вплив ^матичних умов на розвиток окремих видiв рослин у зимовий перюд. Доведено, що температура в зимовий перюд часу протягом 2003-2008 рр. позитивно впливала на розвиток окремих видiв рослин на техногенних вщвалах.
Ключов1 слова: терикон, кшматичш умови, розвиток рослин, температура, природне заростання, ф^омелюращя.
Competitor V.V. Popovych - Lviv state university of vital activity safety
Influence of climatic conditions on the development of vegetation of the
technological landscape of the small woodlands in wintertime
Influence of climatic conditions on the development of plant species in wintertime is examined in the article. The temperature influenced positively on the development of the separate plant species on the technological heaps in wintertime during 2003-2008 years is proved.
Keywords: waste pile, climatic conditions, plant development, temperature, natural development, phytomelioration.
Вступ. Мале Полюся e своерщною ф1зико-географ1чною областю, яка розташована м1ж Волинським Полюсям на швноч1 i Подшьською люостепо-вою височиною на швдш. Воно протягаеться вiд Шепетiвки на сходi, де з'еднуеться з Полiською низовиною, до Рави-Русько! на заходi, де переходить на територда Польщi. Загальна довжина Малого Полюся понад 300 км, а се-редня ширина 20-30 км, з вщхиленням на окремих дшянках вiд 5 до 70 км.
Район Малого Полюся перебувае шд дieю повiтряних мас, як надхо-дять iз Атлантичного океану та швденно-захщних континентальних мас Свропи. Таке географiчне положення сформувало океашчно-континенталь-ний клiмат, який характеризуеться нестшкими погодними умовами, високою вiдносною волопстю, значною кiлькiстю опадiв. Весна тривала i нестiйка, ль то дощове, осiнь тепла, а зима з вщлигами та незначним снiговим покривом. З твшчного заходу на твденний схiд континентальнiсть клiмату поси-люеться. За вегетацiйний перiод (квiтень-жовтень) випадае до 70 % рiчноl су-ми опадiв, що позитивно впливае на забезпечення деревних порщ вологою. Тому, деревнi породи в межах Малого Полюся розвиваються швидко [1]. Але, на жаль, це не стосуеться техногенних ландшаф^в.
Аналiз останшх дослiджень та публiкацiй. Характеристику природ-них умов територи Львiвськоl та Волинсько! областей з подальшими !х змша-ми пiд антропогенним впливом представлено у працях О.М. Маринича (1962); К.1. Геренчука (1972, 1975); Н.1. Карпенка (1990); Я.О. Мольчака, Л.В. 1ль!на (1994); Б.П. Кшмчука, П.В. Луцишина, В.Й. Лажника (1997); Л.П. Курганевич (2001); е.А. 1ванова (2001); П. Климовича (2002), В.1. Вишневського, О.О. Ко-совця (2003), У.Б. Башуцько! (2004). Проте вплив кшматичних чинникiв на розвиток рослиннос^ гiрничих вiдвалiв вивчено ще недостатньо.
Виклад матерiалу. Процеси росту рослин залежать вiд географiчноl зо-ни, в якш вони ростуть, та визначаються такими характерними температурами: мммальною, за якою рiст рослини починаеться; оптимальною, яка е найспри-ятлившою для росту; максимальною, за яко! рiст припиняеться [2]. Для тепло-любних рослин мiнiмальна температура перевищуе 10 °С, а оптимальна перебувае у межах 30-40 °С; для холодостшких мiнiмальна температура перебувае у межах 0-5 °С, а оптимальна - у межах 25-31 °С. Максимальна температура для бшьшосп рослин знаходиться в iнтервалi 35-45 °С. Залежнiсть росту рослини вщ добових змiн температури називають термоперiодизмом.
Клiматичнi умови дослiджуваноl територи е сприятливими для антро-погенно-природних сукцесш рослинностi породних вiдвалiв. Велика рiзнома-
ттшсть та добра збережешсть рослинного покриву територи Малого Полюся зумовили досить багату i своерщну флору. Виявлення повного флористично-го складу ще1* територи потребуе подальшого дослiдження. Проте, вже сьогодш за матерiалами власних польових дослщжень авторiв, а також лгге-ратурних та гербарних матерiалiв можна стверджувати, що склад флори Малого Полюся може досягати до 700 видiв рослин [3]. Вона е вщносно молодою i сформувалась у пiсляльодовиковий перiод Í3 рiзних ботанiко-географiч-них центрiв, основними з яких е гумщний, аридний та арктоальпшський. Гля-цiальнi води утворили тут зандрову рiвнину з досить бщними супiщаними вiдкладами, на яких флора переважно бореального характеру. Внаслщок юто-ричноï молодостi вона вщзначаеться незначною кiлькiстю ендемiчних видiв та значною кiлькiстю пограничноареальних видiв - насамперед тих, що пере-бувають на пiвденнiй межi ареалу. Серед еколого-ценотичних груп регюну переважають бореальнi види соснових лiсiв: сосна, береза поникла, крушина, чорниця, брусниця, грушанка круглолиста, деяк види папоротей. Характерною особливютю флори е наявшсть у ïï складi центральноевропейських ви-дiв, якi знаходяться на схщнш межi поширення. До них належать ситник бульбистий, ситник розчешрений, ожина шорстка, жарновець вiничний, лем-ботропiс чорнiючий та деякi шшь Своерiдну групу становлять релiктовi види - третинний релiкт шейхцерiя болотна, пiсляльодовиковi релiкти - верба чорнична, баранець звичайний, дiфазiаструм сплюснутий. 1з нечисленних ен-демiкiв виявлеш популяцiï гвоздики несправжньорозчепiреноï. Загалом флора Малого Полюся е багатою i рiзноманiтною, мiстить види рiзних боташко-географiчних та еколого-ценотичних груп [3].
На вщвалах вуглевидобувно1' галузi процес природного заростання вiдбуваеться повшьно залежно вiд багатьох чинникiв, зокрема - техногенних грунлв та кшматичних умов. На вiдвалах Малого Полюся деревнi породи представленi дубом звичайним (Quercus robur L.), березою пониклою (Betula verrucosa Ehrh.), вербою козячою (Salix caprea L.), грабом (Carpinus betu-lus L.), сосною звичайною (Pinus sylvestris L.), бшою акащею (Robiniapseudoacacia L.). Шд час здiйснення польових дослщжень териконiв у зимовий пе-рюд виявлено низку рослин, якi устшно розвиваються. Серед них - Carex pilosa Scop., Daucus carota, Artemisia absinthium L., Impatiens noli-tangere L. Тому, зроблено припущення, що на розвиток рослинност взимку впливають по-годнi умови та грунтовий покрив.
Фiзико-хiмiчними дослiдженнями грунпв техногенних ландшафтiв Малого Полiсся, як вiдображено у попереднiх працях [4], встановлено, що на перегорших породах, на вщмшу вщ рекультивованих, вщсутня рослиннiсть. Згiдно з градацiею гумусованост рекультивованi грунти можна вiднести до
групи низькогумусних, перегорш породи вщповщають високогумусним
2+ 2+
грунтам. Перегорш породи насичеш N (легкогiдролiзованим) та Са , Mg , K2O, P2O5. У перегорiлих породах пiдвищений рiвень кислотностi, для яких рН водно1' витяжки становить 2,46-3,81. Гiдролiтична кислотшсть перегорь лих порiд значно перевищуе показники рекультивованих грунтiв i становить 10,15-16,80 мг екв/100 г грунту. У рекультивованих грунтах дослщжуваного терикону виявлено середнш ступiнь кислотностi грунпв, а у перегорiлих породах - дуже високий.
Результати показали, що погоднi умови Нововолинського прничопро-мислового району протягом 2003-2008 рр. були такими:
• середньомшячт температури зимових мюящв удень у межах ввд -0,89 °С до + 1,27 °С, вноч ввд -0,69 °С до -3,97 °С (табл. 1);
• абсолютт максимумы температури зимових мюящв удень + 13 °С, вноч1 + 8 °С (табл. 1);
• абсолютт мшмуми температури зимових м1сящв удень - 21 °С, вноч1 -26 °С (табл. 1).
Табл. КЛiматичнi характеристики Нововолинського гiрничопромислового
району взимку впродовж 2003-2008 рр.
Кл1матичт показники М1сящ
грудень с1чень лютий
день тч день тч день тч
Середньомшячна температура повгтря, °С 1,27 -0,69 -0,52 -3,95 -0,89 -3,97
Абсолютний максимум температури, °С 12 7 11 8 13 7
Абсолютний мшмум температури, °С -8 -10 -14 -26 -21 -23
Ввдносна волопсть, % 72 80 73 82 72 81
Швидшсть вгтру, м/с 4,1 3,9 4,1 4,0 3,9 3,8
Переважний напрям в1тру Швтч-ний Швтч-ний Швтч-ний Швтч-ний Пн.-сх. Пн.-сх.
Атмосферний тиск, мм рт. ст. 735 737 740 742 744 745
Переважна хмартсть Ясно Мало-хмарно Мало-хмарно Мало-хмарно Хмарно Мало-хмарно
З наведених даних можна зробити висновок, що температурш умови протягом останшх 5 роюв позитивно впливали на розвиток рослинност в зимовий перюд. Наприклад, значення додатних денних та шчних температур у груднi-мiсяцi за 2003-2007 рр. значно переважали вщ'емш (рис. 1).
а\ — ■— I рудень ¿иич р. I рудень ¿ии/ р.
—Грудень 2005 р. —■—Середне значення
Рис. 1. Значення денних (а) i шчних (б) температур у грудш за 2003-2007рр.
У Ычш впродовж 2004-2008 рр. також переважали додатш значення температур як удень, так i у нiчний перюд доби (рис. 2).
15
10
о"
¿0
а
■10
-15
-20
\« /Ч А А и ,
ж М- ^
Л1#ТЗ 15>17 «И
10
Дж мЕсяця
-5
а |-10
а с
1 -15
-20 -25 -30
3 \5 А ¿Ц Ц П \ \ \ ® 21 ; 3 25 го г
1 \ \Х/ ¿Г ?
а)
Сгнень 2004 р. СЬень 2005 р. СЬень 2006 р.
Снень 2007 р. Снень 2008 р. -Середне значення
Дш м1сяця
б)
Рис. 2. Значення денних (а) i тчних (б) температур у ачш за 2004-2008 рр.
Мюяць лютий вiдзначився значним пониженням як середньо! темпе-ратури, так i абсолютним мiнiмумом (табл., рис. 3).
15
10
4> о
га
е.
|-5
1-10
-15 -20 -25
^ * Vе
* ^И-* ч У /Л ла Уь^ЯЛ^Ь,
V ^и V
1 \
10
Дт мссяцн
5 -5
МО
-15
-20
-25
1! л к
ЯР ] V5 V V9уИ1 га Ет/г*^ Л г-7 К Ъ5Ш2) С Т
у ртч
г \Г
а)
—♦— Яютий 2004 р. Лютий 2007 р.
—«—Лютий 2005 р. Лютий 2008 р.
* Лютий 2006 р. —*—— Середне значения
Дн1 м1сяця
б)
Рис. 3. Значення денних (а) i шчних (б) температур у лютому за 2004-2008 рр.
Як з'ясувалося, з швшчного боку породного вщвалу вщсутня рослин-шсть, переважний напрям вiтру протягом цього перюду в груднi та шчш -пiвнiчний, у лютому - швшчно-схщний, а це означае, що пiд дiею холодних вiтрових мас природне заростання практично не вщбуваеться.
Збшьшення швидкостi вiтру спричинюе зменшення опору граничного шару, що призводить до збшьшення швидкост випаровування. Однак, якщо температура листка iстотно перевищуе температуру оточуючого повiтря (наприклад, внаслщок дИ iнтенсивного випромiнювання у разi помiрно закри-тих продихiв), збшьшення швидкост вiтру може викликати зменшення випа-
ровування через те, що збшьшення втрат теплоти зменшуе температуру листка та тиск водяно1 пари в листку. Таким чином, результуюче зменшення ру-шiйноï сили, яка викликае трансшрацш, може перевищувати зменшення опору граничного шару. Ошр продихiв може здшснювати вплив на трансшрацш, коли опiр граничного шару невисокий; за великих значень цього опору вплив продихiв на трансшрацш незначний [1, 5, 6].
Для анашзу росту рослин використовують таю шдекси, як швидюсть вiдносного росту (ШВР), яка визначаеться вiдношенням швидкостi збшьшення маси рослини до одинищ ваги, швидюсть сумарноï асимiляцiï (ШСА), яка визначаеться вщношенням швидкостi збшьшення маси рослини до одинищ плошд листка, та вщношенням площi листка до ваги листка. Експерименти з використанням пов1тряних потоюв у тунелi [6] дали змогу визначити залеж-нiсть iндексiв вiд впливу швидкостей вiтру. Результати цих дослiджень свщ-чать про наявнiсть оптимальноï, з точки зору росту рослин, швидкост вггру -0,7 м/с; за швидкост понад 4,0 м/с простежувалося зменшення всiх iндексiв [1]. Серед шших негативних ефектiв для рослин, як е наслiдком дiï вггру, треба вщзначити недорозвиненiсть рослин, мехашчш деформацiï та пошко-дження, поширення забруднювачiв [6]. Аналiз погодних умов Нововолинська показуе, що на техногенних породних вщвалах переважае швшчний вгтер iз середньою швидкiстю 3,8-4,1 м/с (табл.). Враховуючи данi про вплив виру на рiст рослин, можна зробити висновок, що розвиток рослинност за даних умов вщбуваеться дуже повiльно.
Висновки. Отже, внаслщок здiйснених дослiдження встановлено:
1. Температура в зимовий перюд часу протягом 2003-2008 рр. позитивно впливала на розвиток окремих вид1в рослин на техногенних вщвалах.
2. На техногенних породних вщвалах переважав твтчний впер 1з середньою швидюстю 3,8-4,1 м/с, що значно сповшьнюе розвиток рослинносп.
3. У зимовий перюд на породних вщвалах вугшьних шахт продовжуеться процес природного заростання такими трав'яними рослинами, як Carex pilosa Scop., Daucus carota, Artemisia absinthium L., Impatiens noli-tangere L.
Лггература
1. Гончар М.Т. Лесные фитоценозы: повышение продуктивности и охрана (на материалах исследований в лесах равнинной части запада Украины). - Львов : Изд-во "Вища шк." при Львов. ун-те, 1983. - 168 с.
2. Мус1енко М.М. Ф1зюлопя рослин. - К. : Фгтосоцюцентр, 2001. - 392 с.
3. "Мале Полкся" - проектований нащональний природний парк Украши (Хмель-ницька область) / за ред. д-р бюл. наук, проф. Т.Л. Андр1енко. - Кам'янець-Подшьський : 1111 Мошинський, 2007. - 40 с.
4. Кучерявий В.П., Попович В.В. Визначення ф1зико-х1м1чного складу техногенних грунпв ввдвашв прничодобувно!' промисловост Нововолинського регюну // Еколопчна без-пека техногенно перевантажених регюшв. Оцшка i прогноз еколопчних ризиюв : матер. четвертей наук.-практ. конф. - Гурзуф : АР Крим, 2008. - С. 45-47.
5. Попова М.В., Семенихина А.С. Влияние изменений климата юго-западного Крыма на запасы древесной растительности в его лесных массивах // Еколопчш проблеми сучасност : матер. I Всеукрашсько!' наук.-практ. конф. - Юровоград, 2007. - С. 104-107.
6. Бабич К.В. Вплив зовшшшх факторiв на рослини // Сучасш проблеми бюлоги, еко-логи та хiмiï : зб. матер. Мжнар. конф. - Запорiжжя, 2007. - С. 11-14.
