CC BY
18
43. Манжетка альтйська - Alchemilla alpine
44. Медунка бшоплямиста (цукрова) - Pulmonaria saccharata
45. Молодило (в асорт.) - Sempervivum: S. arachnoideum, S. tectorum, S. mon-tanum
46. Морозник - Helledorus: H. niger, H. purpurascens
47. Мускарi (мишачий пацинт) - Muscari racemosum
48. Мильнянка лшарська - Saponaria officinalis
49. Незабудка альтйська - Myosotis alpestris
50. Костриця червона - Festuca rubra L.
51. Очитки (в асорт.) - Sedum: S. Reflexum, S. album
52. Печшочниця звичайна - Hepatica nobilis.
53. Шдстжник - Galanthus nivalis
54. Первоцвгг весняний - Primula veris
55. Пролюок - Scilla bifolia
56. Самшит вiчнозелений - Buxus sempervirens
57. Фiалки (в асорт.) - Viola biflora, V. odorata
58. Флокс шиловидний - Phlox subulata, P.s. 'Maisschnee'
59. Хоста пбридна - Hosta undulate 'Variegata'
60. Ясколка альтйська - Cerastium alpinum
61. Бертсiя альтйська - Bertzia alpina
62. Волошка синя - Centaurea jacea.
Наведет вище рослини за бюлопчними особливостями якнайкраще шдходять для створення кам'янистих сад1в та вирощування в екстремальних умовах. Вони добре вкоршюються, швидко заповнюють прост1р м1ж камш-ням, невибаглив1 до умов зволоження та родючост грунту. Кр1м того, поеднання чагарникових i трав'яних рослин у кам'янистих композищях забез-печить високий декоративний ефект тако! дiлянки парку.
Лiтература
1. Кучерявий В.П. Озеленения населених мюць : пiдручник. - Львiв : Вид-во "Свгг", 2005. - 456 с.
2. Герушинський З.Ю. Типология лiсiв Украшських Карпат : навч. посiбиик - Львiв : Вид-во "Шрамща", 1996. - 208 с.
3. Определитель растений лесов УССР / под ред. А.Л. Бельгарда. - К. : Вища шк. Головное изд-во, 1984. - 343 с.
4. Словник таксоном1чних назв деревних рослин (украшською, латинською, росшсь-кою, аиглiйською, иiмецькою мовами) / А.1. 1вченко, М.И. Мазепа, Ю.А. Мельник, В.М. Проскурницький, А.С. Мельник / тд ред. В.П. Кучерявого. - Львiв : Вид-во "Свгг", 2001. - 148 с.
УДК 635.927 Acnip. В.М. Новосад - Волинський национальный
ушеерситет ím. Леа Укратки
БИРЮЧИНА ЗВИЧАЙНА (LIGUSTRUM VULGARE L.) В УМОВАХ ПРИРОДНОГО АРЕАЛУ ТА В ОЗЕЛЕНЕНН1 М1СТА ЛУЦЬКА
Розглянуто природне поширення бирючини звичайно'1' в Закарпатп та у парках Волинсько'1 областi, а також Н використання в озелененнi м. Луцька. Дослiджено
вплив св^лових умов на плодоношення. Здiйснено aHaTOMi4Hi дослiдження листкiв i стебла Ligustrum vulgare L. Виявлено, що бирючину можна рекомендувати зеленим господарствам для озеленення територш, яю прилягають до пщприемств, котрi видь ляють у навколишне повiтря забруднювальнi домiшки, а також уздовж транспортних мапстралей.
Ключовi слова, бирючина, озеленення, рекреащя,живоплоти.
Post-graduate V.M. Novosad - Volhynia national university
named after Lesya Ukrainka
Privet (Ligustrum vulgare L.) in the condition nature situation and in planting of greenery in Lutsk city
Is examined nature dessimination of privet usual in the Transcarpathian and in the parks of Volyn regions and its use in planting of greenery of greenery in Lutsk city. It is discovered that a privet can be recommended green economies for planting of greenery of territories, which adjoins to the enterprises which select contaminating admixtures in surrounding air, and also along transport highways.
Keywords. privet common, planting of greenery, recreation, palisades.
Бирючина (Ligustrum) рщ родини оливових (Oleaceae). Батьювщина Корейський швостр1в, середнш i швденний Китай. Кущ з блискучими ланце-топод1бними листками i бшими квггками, з1браними у верх1вков1 волотепо-д1бш суцвггтя. Цв1те в першш половит лгга впродовж 20-25 дтв. Росте швидко, досить морозостшка, витримуе короткочасне пониження температу-ри до 30 о С, посухостшка, мириться 1з р1зними типами грунлв, добре зростае на карбонатних грунтах, навггь виносить невелике засолення. Чудово зростае у мюьких умовах, добре стрижеться, утворюючи щшьш, яю збер1гають форму живоплоти i р1зн1 ф1гури. Часто використовуеться як шдвш для 1нших ви-д1в бирючини, бузку, маслини. Деревина мщна, iде на виготовлення чобо-тарських цвяхiв, токарних виробiв. Бирючина - один з кращих чагарникiв для формування узлюь, може використову-ватись як пiдлiсок у листяних люах. Де-коративнi форми добрi в поодиноких i рихло-групових посадках. Вщомо по-над 10 декоративних форм бирючини. Перевагою И е те, що вона практично не шдлягае захворюванням i шкiдникам (рис. 1).
Ligustrum vulgare L е зеленим фшьтром, який поглинае з повггря заб-руднювачг феноли i сполуки сiрки. Ни-нi стали широко застосовувати И також у медицинi i косметицi. Ягоди викорис-товують як барвник.
На територil Украши бирючина звичайна росте у листяних люах Закар-паття та прського Криму. У Закарпата Рис. 1. Бирючина звичайна (Ligustrum вона поширена зрщка в дубових дере- vulgare L.)
востанах Тисянсько! низовини i частше в дубових люах з дуба скельного та у вулкашчних Карпатах [1]. Найчастше трапляеться у свiжих судiбровах з дуба скельного на швденних мегасхилах (Чорна гора (h 420 м), ЮЮшвська гора (h 320 м), Брепвське горбогiр,я (h 280 м). У цей перюд бирючина звичайна охороняеться в люових резерватах ЮЮшвських гiр та на Чорнш горi, якi вклю-ченi у Карпатський бюсферний заповiдник. У Криму росте спорадично у дубових люах з дуба скельного та пухнастого [2].
Дослщження бюлоги бирючини виконано у люовому резерват "Чорна гора" Виноградiвського лiсiвництва Закарпатсько! областi. Бирючинова дiб-рова розташована на пiвденному схилi, крутизною 20 на висот 420 м. Тип деревостану - свiжа бирючинова дiброва. Вiк дуба - 100 роюв, середня висо-та - 24 м, середнш дiаметр - 38 см, боштет - 2, повнота - 0.7. У трав'яному TO^mi зростають осока волосиста (Carex pilosa), веснянка весняна (Erophila verna), зiрочник гайовий (Stellaria nemorum) та iншi неморальш види.
Дослiджували природне вщновлення дуба скельного ра зростання бирючини звичайно! у Закарпаттi. Найбшьше Ligustrum vulgare L поширена у дшянках лiсу на Чорнiй горi (Виноградiвське лiсництво), де мiстяться бирю чиновi дiброви з дуба скельного (Quercetum petraeare ligustrosum).
За нашими спостереженнями кушд бирючини, як ростуть у затшених дiлянках значно меншi за висотою i мiстять дуже мало плодiв. Своею чергою, особини на вщкритш мiсцевостi мають значно бшьшу висоту i ряснi плоди. Кшьюсть плодiв у середньому на одному кушд освгглено! дiлянки становить 348 япд, у затiненiй мюцевост 126. Зауважимо, що вологiсть та тип грунту на двох дослщних дшянках були однаковими. Звщси випливае, що ютотним чинником, який впливае на врожайшсть бирючини, е свггловий режим.
На дослiднiй дшянщ розмiром (10*10 м ) виявлено 18 кушдв бирючини висотою 0,5-1 м та бшя 20 особин шдросту дуба скельного висотою 34 м. У затшених дшянках густина кушдв бирючини була орiентовно в 2 рази меншою, нiж у сонячних [3].
Загалом треба зауважити, що цей регюн Закарпатсько! областi е найбiльш сприятливим природним ареалом для бирючини звичайно!.
Як уже зазначено, бирючину широко використовують в озелененш м. Луцька, яке сприяе формуванню архггектурно-художнього образу мюта, забезпечуе рекреацшш потреби населення. Зелеш насадження захищають мiське середовище вiд шуму i пилу, регулюють температурний режим, сприяють полшшенню умов пращ i побуту. Формування системи озеленених територш залежить вщ природно! першооснови, iсторичного розвитку i вели-чини мюта. Для Луцька характерною е кшьцева система озеленення, яку ви-користовували головним чином тд час перепланування старих мiст з кшьце-подiбною забудовою [4]. Зелеш насадження тут розподшеш обабiч замку Лю-барта i прилеглих до р. Стир територш. У новобудовах мюта набула поши-рення комбшована система озеленення, де використано принцип гармоншно-го залучення природного ландшафту в урбашзоваш структури. Якраз у цих умовах поеднувальним елементом iз насадженнями садiв i скверiв стали жи-воплоти iз бирючини - формоваш i неформованi (рис. 2, 3).
Рис. 2. Кулеподiбнi Kyw,i бирючини вздовж вул. Стефаника
Бирючина виявилася надзвичайно стшким видом до несприятливих умов мюького середовища. МГк-роскопiчнi дослiдження, здшснет за допомогою свгт-лового мжроскопа з висо-кою роздiльною здатшстю, показали, що на клiтинному рiвнi в листках бирючини на обох дослщжуваних дшян-ках паркових i вуличних на-саджень практично не спос-терiгалося характерних оз-нак порушень процесiв росту i розвитку, а саме збшь-шення кiлькостi продихiв, зменшення 1хшх лiнiйних розмiрiв. А також не вста-новлено зменшення загаль-но1 площi мiжклiтинного простору.
Отримаш результати дають змогу зробити висно-вок, що бирючину можна рекомендувати зеленим гос-подарствам для озеленення територiй, якi прилягають до шдприемств, котрi видiляють у навколишне по-вiтря забруднювальнi домiшки, а також уздовж транспортних мапстралей.
Рис. 3. Стрижет кущi бирючини вздовж проспекту вiдродження
Лггература
1. Визначник рослин Украшських Карпат. - К. : Наук. думка,1977. - 431 с.
2. Определитель высших растений Украины. - К. : Наук. думка, 1987. - 545 с.
3. Проект оргашзацн i розвитку люового господарства Виноградiвського держшсгоспу Закарпатського обласного управлшня люового господарства. Том 2, Книга 1 (Рукопис).
4. Кучерявий В.П. Фггомелюращя : навч. поабник. - Льв1в : Вид-во "Свгг", 2003. -
540 с.
УДК 712:56 С.В. Кучерявий - НЛТУ Украти, м. Льв1в
ТУЯ ЗАХ1ДНА (THUJA OCCIDENTALIS L.) ТА ÏÏ ФОРМИ В ОЗЕЛЕНЕНН1 М1СТА ЛЬВОВА
Висв1тлено проблеми використання ту'1 захщно'1" та ïï основних форм у мюькому озеленены. Дослщження особливостей генеративного та вегетативного розмноження садових форм ту'1' захщно'1" розкрили широю можливосп вирощування ïx Гз живщв та вщводюв, що дае змогу досить швидко отримувати мадивний матерiал, попит на
