CC BY
125
УДК 616.33-002.44:616.61-002.3
КАРД1ОВАСКУЛЯРНИЙ РИЗИК ТА НЕВРОТИЧН1 РОЗЛАДИ З ЗАТЯЖНИМ ПЕРЕБ1ГОМ У ОС1Б МОЛОДОГО В1КУ
У дослiдженнi визначеш частота та характер клiнiчних варiантiв НРЗП у пацieнтiв з рiзним рiвнем КВР та доведено наявшсть найбiльш високо! частоти гiпотимiчного та антено-шохондричного !х варiанту (р<0,01) в груш пащен™ з високим рiвнем КВР. Доведено, що частота НРЗП в рiзних ризикометричних групах пащенпв коливалась у межах вiд (13,1±3,4)% до (28,4±4,5)% та достовiрно (р<0,05) була вищою серед пацiентiв з КВР, шж серед хворих на ССЗ.
Ключов! слова: кардюваскулярний ризик, непсихотичш порушення.
Значения пограничних сташв у медициш не вичерпуеться тим, що вони займають важливе мюце серед иервово-психiчиих порушень. Вони мають безпосередне вщношення до формування i загострення багатьох захворювань, у тому чи^ серцево-судинних. Видiляють три основш форми проявiв психогенних захворювань: 1). Розлади невротичного кола у видi рiзних форм иеврозiв (иевротичиi реакци, неврози, иевротичиi розвитки особистостi); 2). Психо- або иейросоматичиi форми (iшемiчна хвороба серця, бронх1альна астма, цукровий дiабет, тиреотоксикоз, гiпертоиiя, виразкова хвороба шлунку i дванадцятипало! кишки тощо); 3). Так зваиi психофiзiологiчиi (психовегетативш, психоеидокриииi та психодиссомиiчиi) синдроми, як виникають у иаслiдок впливу гострих або хронiчних стресових ситуацiй. На сучасному рiвнi знань неврози е клшчною реальнiстю. Особливiстю ще! форми е те, що психогенний вплив з урахуванням особливостей особистост формуе невротичний конфлшт, який стае основним фактором генераци рiзних патологiчних проявiв.
Вейн О.М. [2, 10] вважае, що рiзноманiтнiсть клiнiчних проявiв неврозiв, наштовхуе на думку, що можливо вони е не окремою нозолопчною формою, а певним модусом реагування на жигтевi поди. Дослiдження, спрямоваш на удосконалення медико-психологiчного монiторингу, ранньо! дiагностики, iндивiдуалiзацiю ризикометричних пiдходiв е актуальними [8, 9, 10, 11]. Недолшом iснуючих пiдходiв до визначення рiвня кардiоваскулярного ризику (КВР) е лабораторно-шструментальна формалiзацiя в оцiнках КВР, яка не враховуе ш психолопчний портрет особистостi, нi наявнiсть непсихотичних розладiв псих1чно! сфери. Це й вимагае удосконалення концепщ! дiяльностi на первинному рiвнi надання допомоги, задля пiдвищення ефективностi профiлактичних заходiв та покращення прогнозу пацiентiв з високим КВР [12, 13, 15].
Метою роботи було вичення частоти та характеру кшшчних варiантiв невротичних розладiв з затяжним перебiгом серед пащенпв, стратифiкованих за рiвнем кардiоваскулярного ризику.
Матерiал та методи дослiдження. Первинною шформацшною базою для виконання дослщження стали результати комплексного кшшко - анамнестичного обстеження 450 пацiентiв молодого вшу, серед яких 400 ошб мали НППС та як! попередньо були стратифшоваш за рiвнем кардюваскулярного ризику (КВР), визначеним за методикою «8СОКЕ» [1, 16]. Застосування ще! методики передбачало урахування вшу, стал, наявностi палiння, р!вня артерiального тиску та шших i передбачало можливють екстраполяцп можливого ризику на старший вш [1, 5]. До групи мшмального (низького) КВР вiднесено 99 пащенпв (пМР=99), середнього - 102 пащенпв (пСР=102), високого КВР - 97 пащенпв (пВР=97) та до групи з реашзованим КВР вщнесего 102 особи (пХ=102) з дiагностованими серцево-судинними захворюваннями, вщповщно до загальноприйнятих кшшчних протокол!в [15]. Групи не вщр!знялись розподшом за вшом та статтю. Дослiдження виконано за стандартизованою програмою збирання, накопичення та анашзу результатiв. При виконаннi дослiдження застосовано вщом! та широко вживанi кшшко-статистичш та клiнiко-iнформацiйнi методи: анамнестичний кшькюний аналiз [2, 3, 4], варiацiйна статистика [4], !мов!рнюний розподш кшшчних ознак з ощнкою достов!рносп одержаних результатiв [4].
Результати дослщження та 1х обговорення. Клiнiко-психопатологiчне дослщження дозволило визначити структуру НРЗП i загальнi закономiрностi розподшу його клшчних варiантiв залежно вщ р!вня КВР. Разом з тим, нами виявлеш i певнi вщмшносп, тобто кожна ризикометрична група мала сво! кшькюш та якюш особливосп клшчно! структури НРЗП. Результати дослiдження частоти р!зних форм НРЗП по ризикометричних групах та в груш хворих з машфестоманою КВП представлеш в табл. 1. Так, серед 99 пащенпв з мшмальним КВР виявлено, що НРЗП мали мюце у (13,1±3,4)% обстежених: однаково поширеними були: антено-
шохондричний варiант - (3,0±1,7)%, iпохондричний - (2,0±1,4)% та сенесто-iпохондричний -(1,0±1,0)%, тодi як гiпотимiчний варiант НРЗП виявлявся достовiрно частiше - у (7,1±2,6); рис.1).
Таблиця 1
Частота та характер невротичних розладiв iз затяжним переб^ом залежно вiд р1вня
Кшшчш вар1анти невротичних розлад1в Р1вень кардюваскулярного ризику
М1шмальний (пМР=99) Середнш (пср=102) Високий (пВР=97) хвор1 ССЗ (пХ=102)
Астено— шохондричний абс., ос1б 3 5 7 -
Р±т, % 3,0±1,7 4,9±2,1 7,2±2,6 -
1похондричний абс., ос1б 2 10 1 1
Р±т, % 2,0±1,4 б 9,8±2,9 а 1,0±1,0 б 1,0±1,0 б
Сенесто — шохондричний абс., ос1б 1 2 2 -
Р±т, % 1,0±1,0 2,0±1,4 2,1±1,4 -
Ппотим1чний абс., ос1б 7 12 8 1
Р±т, % 7,1±2,6 11,8±3,2 8,2±2,8 1,0±1,0 а, б, с
Усього абс., ос1б 13 29 18 2
Р±т, % 13,1±3,4 б 28,4±4,5 а, с 18,6±3,9 б 2,0±1,4 а, б, с
пор1внянш з групою середнього р1вня КВР при р<0,05; с - достов1рна вщмшшсть у пор1внянш з групою високого КВР при р<0,05.
Астено — шохондричний
□ 1похондричний
□ Сенесто — шохондричний П Гшотишчний
%
Серед пацieнтiв з середшм КВР виявлено, що частота НРЗП в цш групi достовiрно (р<0,05) була бiльшою та становила (28,4±4,5)%, а в структурi НРЗП групи з середшм КВР достовiрно (р<0,05) переважали iпохондричний та гiпотимiчний ктшчш варiанти (вiдповiдно (9,8±2,9)% та (11,8±3,2)%), тодi як антено- та сенесто-iпохондричнi варiанти рееструвались на рiвнi 2-4%. Серед пацiентiв з високим КВР виявлено, що НРЗП мали мiсце достовiрно (р<0,05) частiше, шж у хворих на ССЗ (вщповщно (18,6±3,9)% та (2,0±1,4)%), а в структ^ НРЗП групи високого КВР переважав антено-шохондричний та гiпотимiчний кшшчш варiанти НРЗП.
Найбiльш поширеним кшшчним варiантом НРЗП серед пацiентiв ризикометричних груп е гiпотимiчний, тодi як шохондричний - зареестровано достовiрно частше у пацiентiв з середнiм рiвнем КВР, а антено-iпохонд-ричний — у пащенпв високого КВР. Наведене свщ-чить на користь розробки диференцiйованих защщв та iндивiдуалiзованого пiдходу в системi медико-психологiчного монiторингу i клiнiко-психологiчного супроводу осiб з високим рiвнем КВР.
мппмальнии ризик ереднш ризик сокий ризик реалзований ризик (хвор])
Рис.1. Частота (у %) та характер невротичних розлад1в 1з затяжним переб1гом залежно вщ р1вня кардюваскулярного ризику.
1.Визначенi частота та характер клшчних варiантiв НРЗП у пащенпв з рiзним рiвнем КВР та доведено наявнiсть найбшьш високо! частоти гiпотимiчного та антено-шохондричного !х варiанту (р<0,01) в груш пащенпв з високим рiвнем КВР.
2.Доведено, що частота НРЗП в рiзних ризикометричних групах пащенпв коливалась у межах вщ (13,1±3,4)% до (28,4±4,5)% та достовiрно (р<0,05) була вищою серед пацiентiв з КВР, шж серед хворих на ССЗ. Частота та характер НРЗП, насамперед у пащенпв з високим КВР, визначають потребу у бшьш детальному вивченш з позицш ефективного використання засобiв бiхевiоральноl корекцп, як компоненту медико-психолопчного супроводу пацiентiв з КВР.
Перспективи подальших дослгдженнь. Напрямки подальших дотджень пов 'язат з вивченням закономiроностей формування синдромологiчноl структури шших НППС серед nацieнтiв рiзнихризикометричних груп КВР.
1.Горбась I. М. Шкала ЗСОБЕ у кл1шчнш практищ: переваги й обмеження / I. М. Горбась // Здоров'я Укра'ши, - 2008. -№11(1). — С. 40-41.
2.Личко А. Е. Медико-психологическое обследование соматических больных / А. Е. Личко, Н. Я. Иванов // Журн. невропатологии и психиатрии им. С.С.Корсакова. -1980. - Т.80, N 8. - С. 1195-1198.
3.Лищук В. А. Информатизация клинической медицине / Клин. информатика и телемедицина. - 2004. - №1. - С.7-13.
4. Москаленко В. М. Сощальна медицина та оргашзащя охорони здоров'я / В. М. Москаленко, Ю. В. Вороненко / -Тернотль, - 2002. — С.50-75.
5.Нетяженко В. З. Пащент високого кардюваскулярного ризику: як покращити прогноз / В. З. Нетяженко, О. Г. Пузанова // Внутршня медицина, - 2008. - № 5-6. - С. 123-129.
6.Органов Р. Г. Новый способ оценки индивидуального сердечно - сосудистого суммарного риска для населения России / Р.Г. Органов, С.А. Шальнова, А.М. Калинина // Кардиология, - 2008. - №5. - С.85-89.
7.Приходько В. Ю. Пациент высокого риска - кто он ? / В. Ю. Приходько // Здоров'я Укра!ни, - 2010. - №3. - С.18-19.
8.Панченко М. С. Санолопя та кгашчна медицина: методолопя та досвщ популяцшного анашзу психосоматичних розладiв у молодому вщ / М.С. Панченко, С.П. Шкляр, Д.П. Перцев [та ш.] // Проблеми еколопчно! та медично! генетики i клшчно! iмунологi!': Збiрник наукових праць, - 2011.-Вип.6 .-(108).-С.457-467.
9.Панченко М. С. Медико-психолопчш, санологiчнi та генеалогiчнi передумови формування тдвищеного серцево-судинного ризику у пащенив з хронiчними захворюваннями шлунково-кишкового тракту / М. С. Панченко // Проблеми еколопчно! та медично! генетики i клшчно! iмунологi!: Збiрник наукових праць, - 2013.-Вип.4.-(118).-С.280-287.
10.Панченко М.С. Прогностичне значення медико-психолопчних факторiв в оцшщ серцево-судинного ризику / М.С. Панченко // Вюник проблем медицини та бюлоги, - 2013.-Вип.4.-Т.1.-С.193-197.
11.Панченко М. С. Психолопчш особливостi хворих з соматичною патологiею та кардiоваскулярний ризик / М. С. Панченко // Вюник проблем медицини та бюлоги, - 2013.-Вип.4.-Т.2.-С.149-153.
12.0ренко Ю. М. Ефективнють профiлактичних заходiв для попередження розвитку серцево - судинних захворювань / Ю. М. Оренко // Омейна медицина, - 2006. - №1. - С.52-60.
13.Шальнова С. А. Оценка суммарного риска сердечно - сосудистых заболеваний. Комментарии к европейским рекомендациям по профилактике сердечно - сосудистых заболеваний / С. А. Шальнова, О. В. Вихирева // Рациональная фармакотерапия, - 2005. - №3. - С.54-56.
14.Шкляр С. П. Санолопя та клшчна медицина: методичш аспекти вивчення факторiв ризику психосоматичних розладiв / С. П. Шкляр, М.С. Панченко, Д. П. Перцев [та ш.] // Проблеми еколопчно! та медично! генетики i клшчно! iмунологi!': Зб. наукових праць, - 2011.-Вип.6 (108).-С.495-505.
15. Шкляр С. П. Соцюметрична оцшка якост медично! допомоги в амбулаторiях загально! практики-амейно! медицини / С. П. Шкляр, I. М. Кравченко, Л. В. Черкашина [та ш.] // Затверджено ЦМК МОЗ Укра!ни. -Ки!в, - 2013.- 20 с.
16.Bhatt D.L. International prevalence, recognition, and treatment of cardiovascular risk factors in outpatients with atherothrombosis / D. L. Bhatt, P. G. Steg, E. M. Ohman // JAMA, - 2006. - №295. - Р.180-189.
КАРДИОВАСКУЛЯРНЫЙ РИСК И НЕВРОТИЧЕСКИЕ РАССТРОЙСТВА С ЗАТЯЖНЫМ ТЕЧЕНИЕМ У ЛИЦ МОЛОДОГО ВОЗРАСТА Панченко Н. С.
В исследовании определены частота и характер клинических вариантов НРЗТ у пациентов с различным уровнем КВР и доказано наличие наиболее высокой частоты гипотимического и астено - ипохондрического их вариантов (р < 0,01) в группе пациентов с высоким уровнем КВР. Доказано, что частота НРЗТ в различных рискометрических группах пациентов колебалась в пределах от (13,1 ± 3,4) % до (28,4 ± 4,5) % и достоверно (р < 0,05) была выше среди пациентов с КВР, чем среди больных ССЗ.
Ключевые слова: кардиоваскулярный риск, непсихотические нарушения.
Стаття надшшла 18.09.2014 р.
CARDIOVASCULAR RISK AND NEUROTIC DISORDERS WITH PROTRACTED COURSE IN YOUNG PEOPLE Panchenko M. S.
In a study to determine the frequency and nature of the clinical variants NDPC in patients with different levels of CVR and proved the presence of the most high-hour quency gipotimicheskogo and asthenic - hypochondriacal their choices (p <0.01) in patients with high levels of CVR. It is proved that the frequency NDPC riskometricheskih in various groups of patients ranged in pre-affairs of (13,1 ± 3,4)% to (28,4 ± 4,5)% and significantly (p < 0,05) was higher among patients with CVR than among patients with CVD.
Key words: cardiovascular risk, nonpsychotic
disorders.
Pe^roeHT I^efem K.C.
УДК 611.36:572.7-613.956
В1КОВ1 ТА СТАТЕВ1 ОСОБЛИВОСТ1 СОНОГРАФ1ЧНИХ ПАРАМЕТР1В ПЕЧ1НКИ У
ЧОЛОВ1К1В I Ж1НОК ПОД1ЛЛЯ
Проведено комплексне обстеження 114 мюьких чоловшв вком вщ 22 до 35 роюв i 126 жшок вком вщ 21 до 35 роюв. Обстеження включало ультразвукове дослщження оргашв черевно! порожнини, в результат якого були визначеш межi довiрчих iигервалiв i проиеигiльиого розмаху соиографiчиих параметрiв печiики у здорових чоловiкiв i жiиок Подiлля загальних i рiзних вiкових груп та вивчеиi вiковi й сгагевi особливосгi цих параметрiв. Зокрема, у чоловiкiв досговiриi вiковi вiдмiииосгi всгаиовлеиi лише для розмiрiв хвостато! частки печiики; у жшок вiковi вiдмiииосгi визиачеиi для розмiрiв хвостато! й товщини л!во! часток печшки. Практично всi соиографiчиi параметри печшки виявилися статистично значуще бшьшими у чоловiкiв, иiж у жшок.
Ключов! слова: печ1нка, ультразвукове дослщження, зрший в1к, статев1 в1дм1нност1.
Робота е фрагментом НДР «Розробка нормативних критерив здоров'я рiзних вжових та статевих груп населення на основi вивчення антропогенетичних та фiзiологiчних характеристик оргашзму з метою визначення маркерiв мультифакторiальних захворювань», номер держреестраци: 0103и008992.
Проблема дiагностики та лшування хрошчних захворювань печшки е одшею з найважливших проблем сучасно! медицини [7, 8]. Так, за даними ВООЗ бшьше 300 млн. людей на Землi страждають хрошчними гепатитами, в структур! яких головну частку займають хрошчш
43
