CC BY
76
УДК 616.33-002.44:616.61-002.3
ЧАСТОТА ТА ХАРАКТЕР ГОСТРИХ НЕВРОТИЧНИХ РОЗЛАД1В В ГРУПАХ ПАЦ1еНТ1В З Р1ЗНИМ Р1ВНЕМ КАРД1ОВАСКУЛЯРНОГО РИЗИКУ
У дослщженш визначеш частота та характер клшчних BapiaHTiB ГНР у пащен™ з рiзним piBHeM КВР та доведено наявшсть нaйбiльш високо! частоти неврастенп (р<0,01) в rpyni пащен™ з високим piBHeM КВР у nopiBMHHi з iншими клiнiчними вapiaнтaми. Доведено, що частота ГНРК в piзних ризикометричних групах пaцiентiв коливалась у межах вiд (6,1±2,4)% до (23,7±4,01)% та достовipно (р<0,05) була вищою серед пaцiентiв з високим КВР, шж в iнших групах поpiвняння.
Ключов! слова: кардюваскулярний ризик, непсихотичш порушення, медико - психолопчний супровщ.
Робота е НДР «Розробка, апробащя та впровадження доказових технологш оцтки ефективностi комплексного лкування» (№ 0109U003815).
У людини основш види патолопчних прояв1в псих1чно! д1яльносп дуже обмежеш (симптоми, об'еднаш в хвороба неврози, симптоми, психози). Симптоми в самому вузькому д1апазош можуть спостерпатися не тшьки при визначених захворюваннях, але i при вс1х шших псих1чних порушеннях. Псих1чш порушення, обмежеш самим внутршшм д1апазоном, найменш специф1чш i трапляються часпше. Саме цей д1апазон "окреслюе" симптоми пограничних сташв [1, 4, 14, 16]. Значення пограничних сташв у медициш не вичерпуеться тим, що вони займають важливе мюце серед нервово-псих1чних порушень. Вони мають безпосередне вщношення до формування i загострення багатьох захворювань, у тому числ1 серцево-судинних, шлунково-кишкових i тл. идшяють три основш форми прояв1в психогенних захворювань: 1). Розлади невротичного кола у вид1 р1зних форм невроз1в (невротичш реакцп, неврози, невротичш розвитки особистост1); 2). Психо- або нейросоматичш форми (шем1чна хвороба серця, бронх1альна астма, цукровий д1абет, тиреотоксикоз, гшертошя, виразкова хвороба шлунку i дванадцятипало! кишки тощо); 3). Так зваш психоф1зюлопчш (психовегетативш, психоендокринш та психодиссомшчш) синдроми, яю виникають у наслщок впливу гострих або хрошчних стресових ситуацш. На сучасному р1вш знань неврози е клшчною реальшстю. Особливютю ц1е! форми е те, що психогенний вплив з урахуванням особливостей особистост формуе невротичний конфлшт, який стае основним фактором генерацп р1зних патолопчних прояв1в.
Вейн О.М. [2, 7] вважае, що р1зномаштнють ктшчних прояв1в невроз1в, наштовхуе на думку, що можливо вони е не окремою нозолопчною формою, а певним модусом реагування на життев1 поди. Дослщження, спрямоваш на удосконалення медико-психолопчного мошторингу, ранньо! д1агностики, 1ндивщуатзащю ризикометричних шдход1в е актуальними [6-9, 13, 16]. Недолгом юнуючих шдход1в до визначення р1вня кардюваскулярного ризику (КВР) е лабораторно-шструментальна формашзащя в оцшках КВР, яка не враховуе ш психолопчний портрет особистосп, ш наявшсть непсихотичних розлад1в псих1чно! сфери. Це й вимагае удосконалення концепцп д1яльност1 на первинному р1вш надання допомоги, задля тдвищення ефективност профшактичних заход1в та покращення прогнозу пащенпв з високим КВР [11, 13, 14].
Метою роботи було вичення частоти та характеру клшчних вар1анпв гострих невротичних розлад1в серед пащенпв, стратифшованих за р1внем кардюваскулярного ризику.
Матерiал та методи дослщження. Первинною шформацшною базою для виконання дослщження стали результати комплексного клшшо - анамнестичного обстеження 450 пащенпв молодого вшу, серед яких 400 ос1б мали НППС та яю попередньо були стратифшоваш за р1внем кардюваскулярного ризику (КВР), визначеним за методикою «SCORE» [1, 16]. Застосування ц1е! методики передбачало урахування вшу, стан, наявносп палшня, р1вня артер1ального тиску та шших i передбачало можливють екстраполяцп можливого ризику на старший вш [1, 4].
До групи мшмального (низького) КВР вщнесено 99 пащенпв (пМР=99), середнього - 102 пащенпв (пСР=102), високого КВР - 97 пащенпв (пВР=97) та до групи з реатзованим КВР вщнесего 102 особи (пХ=102) з д1агностованими серцево-судинними захворюваннями, вщповщно до загальноприйнятих клшчних протокол1в [13]. Групи не вщр1знялись розподшом за вшом та статтю. Дослщження виконано за стандартизованою програмою збирання, накопичення та анатзу результапв. При виконанш дослщження застосовано вщом1 та широко вживаш клшшо-статистичш та кшшко-
©ПанченкоМ.С., 2014
шформацшт методи: анамнестичний кшьюсний аналiз [2, 3, 12], варiацiйна статистика [12], iмовiрнiсний розподiл клiнiчних ознак з ощнкою достовiрностi одержаних результатiв [12].
Результати дослщження та 1х обговорення. Ктшко-психопатолопчне дослiдження дозволило визначити структуру ГНР i загальнi закономiрностi розподiлу його ктшчних варiантiв залежно вiд рiвня КВР (табл.).
Таблиця
Частота та характер гострих невротичних розладiв залежно вщ р1вня кардiоваскулярного
Клiиiчиi вар1анти гострих Рiвеиь кардiоваскуляриого ризику
иевротичиих розладiв Мтмальний (пМР=99) СередиiИ (пСР=102) Високий (пВР=97) хворi ССЗ (пХ=102)
Неврастеиiя абс., осiб 3 3 14 5
Р±т, % 3,0±1,7 с 2,9±1,7 с 14,4±3,6 а, б 4,9±2,1 с
Обсесивно - абс., оаб 1 2 4 2
компульсивш Р±т, % 1,0±1,0 2,0±1,4 4,1±2,0 2,0±1,4
Диссоцiативио - абс., оаб 2 1 5 1
конверсшш Р±т, % 2,0±1,4 1,0±1,0 5,2±2,2 1,0±1,0
Усього абс., оаб 4 6 23 8
Р±т, % 6,1±2,4 с 5,9±2,3 с 23,7±4,0 а, б 7,8±2,7 с
■ Неврастешя
П Обсесивно - компульсивт □ Диссоцiативно -кошерсшт
Прим1тка: а - достсшрна вщмшшсть у пор1внянн1 з групою м1н1мального КВР при р<0,05; б - достов1рна вщмшшсть у пор1внянн1 з групою середнього р1вня КВР при р<0,05; с - достстарна вщмшшсть у пор1внянн1 з групою високого КВР при р<0,05.
Разом з тим, нами виявеш i певнi вiдмiнностi, тобто кожна ризикометрична група мала сво! кшьюсш та якiснi особливостi клшчно! структури ГНР. Результати дослiдження частоти рiзних форм ГНР по ризикометричних групах та в груш хворих з машфестоманою КВП представлен в табл. 1. Так, серед 99 пащенпв з мшмальним КВР виявлено, що ГНР мали мiсце у (6,1±2,4)% обстежених: однаково поширеними були вс клiнiчнi варiанти ГНР (iх частота коливалась у межах вiд (3,0±1,7)% -неврастешя, до (1,0±1,0)% - обсесивно-компульсивний вар1ант; рис.).
Серед 102 пащенпв з середнiм КВР виявлено, що частота ГНР в щй груш не вiдрiзняeться вiд аналопчного показника групи з мiнiмальнгим КВР та становила (5,9±2,3)%, а в структурi ГНР групи з середшм КВР достовiрного переважання одного iз клiнiчних варiантiв ГНР не виявлено - клшчш варiанти в цш групi дiагностованi з однаковою частотою (у межах вщ (2,0±1,4)% - дисощативно-конверсшний варiант, до (2,9±1,7)% - неврастешчний варiант, р>0,05). Серед пащенпв з високим КВР виявлено, що ГНР мали мюце достовiрно (р<0,05) частiше, нiж при мiнiмальному чи середньому рiвнях КВР - у (23,7±4,0)% обстежених, а за частотою дiагностування клiчнi варiанти ГНР виявлялися
14,0 12,0 10,0 8,0
4,0 2,0
мишальнии ризик середнш ризик високий ризик реал1зованиИ ризик (хворi)
Рис. Частота (у %) та характер гострих невротичних розлад1в залежно в1д р1вня кард1оваскулярного ризику.
однаково часто (вщ (4,1±2,0)% - обсесивно-компульсивнi розлади, до (5,2±2,2)% - дисоцiативно-конверсiИнi, р>0,05), окрiм частоти неврастенil, що становила (14,4±3,6)%.
Серед пацieнтiв з реалiзованим КВР (хворi на ССЗ) виявлено, що ГНР мали мюце достовiрно (р<0,05) частiше, нiж при реалiзованому КВР - у (7,8±2,7)% обстежених: дещо бiльш поширеною була неврастешя (р>0,05), а наИбiльш рiдко дiагностованими - дисоцiативно-конверсiИнi розлади - у (1,0±1,0)% хворих.
Таким чином, неврастешя у структурi поширеностi ГНР е наИбiльш властивий варiантом у пащенпв з високим КВР, тодi як iншi клiнiчнi варiанти ГНР виявлеш з однаковою частотою серед пащенпв з рiзним рiвнем КВР.
Отже, частота ГНРК в рiзних ризикометричних групах пащенпв коливалась у межах вщ (6,1±2,4)% до (23,7±4,01)% та достовiрно (р<0,05) була вищою серед пащенпв з високим КВР, шж в iнших групах порiвияния.
Наведене свщчить на користь розробки диференцшованих заходiв в системi медико-психолопчного монiторингу та iндивiдуалiзованого клiнiко-психологiчного супроводу не тiльки хворих на ССЗ, але i осiб з високим рiвнем КВР.
1 .Визначеш частота та характер ктычних варiантiв ГНР у пащенлв з рiзним рiвнем КВР та доведено иаявиють найбiльш високо! частоти неврастени (р<0,01) в групi пацieнтiв з високим рiвнем КВР у порiвняннi з шшими клiнiчними варiантами.
2. Доведено, що частота ГНРК в рiзних ризикометричних групах пащеитв коливалась у межах вщ (6,1±2,4)% до (23,7±4,01)% та достовiрно (р<0,05) була вищою серед пащеитв з високим КВР, тж в iнших групах порiвняння.
3.Частота та характер ГНР, насамперед у пащеитв з високим КВР, визначають потребу у бшьш детальному вывиены з позицiй ефективного використання засобiв бiхевюральноl корекци, як компоненту медико-психолопчиого супроводу пацieнтiв з КВР.
Напрямки подальших дослiджень пов'язанi з вивченням закономiроностей формування синдромолопчио! структури шших НППС серед пацieнтiв рiзних ризикометричних груп КВР.
Ж
1.Горбась I. М. Шкала SCORE у клтачнш практицi: переваги й обмеження / I. М. Горбась // Здоров'я Укра!ни, - 2008. -№11(1). - С.40-41
2.Личко А.Е., Иванов Н.Я. Медико-психологическое обследование соматических больных // Журн. невропатологии и психиатрии им. С.С.Корсакова. -1980. - Т.80, N 8. - С. 1195-1198.
3.Лищук В.А. Информатизация клинической медицине / Клин. информатика и телемедицина. - 2004. - №1. - С.7-13.
4.Нетяженко В.З. Пацент високого кардюваскулярного ризику: як покращити прогноз / В.З. Нетяженко, О.Г.Пузанова // Внутршня медицина, 2008. - № 5-6. - 123-129.
5.Органов Р.Г. Новый способ оценки индивидуального сердечно - сосудистого суммарного риска для населения России / Р.Г. Органов, С .А. Шальнова, А.М. Калинина // Кардиология, 2008. - №5. - С.85-89.
6.Панченко М.С. Медико-психолопчш, санолопчш та генеалопчш передумови формування тдвищеного серцево-судинного ризику у па^ентв з хротчними захворюваннями шлунково-кишкового тракту / М.С. Панченко // Проблеми еколоично! та медично! генетики i клшчно! iмунологi!': Збiрник наукових праць, 2013.-Вип.4.-(118).-С.280-287.
7.Панченко М.С. Прогностичне значення медико-психологчних факторiв в оцiнцi серцево-судинного ризику / М.С. Панченко // Вюник проблем медицини та бюлоги, 2013.-Вип.4.-Т.1.-С.193-197.
8.Панченко М.С. Психологiчнi особливост хворих з соматичною патологiею та кардюваскулярний ризик / М.С. Панченко // Вюник проблем медицини та бюлоги, 2013.-Вип.4.-Т.2.-С.149-153.
9.Панченко М.С. Санолопя та клiнiчна медицина: методологiя та досвщ популяцiйного аналiзу психосоматичних розладiв у молодому вiцi / М.С. Панченко, С.П. Шкляр, Д.П. Перцев [та шш.] // Проблеми еколоично! та медично! генетики i клшчно! iмунологi!': Збiрник наукових праць, 2011.-Вип.6 .-(108).-С.457-467.
10.Приходько В.Ю. Пациент высокого риска - кто он ? / В.Ю. Приходько // Здоров'я Украши, 2010. - №3. - С.18-19.
11 Сренко Ю.М. Ефективтсть профiлактичних заходiв для попередження розвитку серцево - судинних захворювань / Ю.М. Сiренко // Смейна медицина, 2006. - №1. - С.52-60.
12.Соцiальна медицина та органiзацiя охорони здоров'я / Заг. ред. Москаленко В.М., Вороненко Ю.В. / Пщручник.-Тернопiль, 2002. - С.50-75.
13.Соцiометрична оцiнка якостi медично! допомоги в амбулаторiях загально! практики-сiмейно! медицини / Методичт рекомендацй МОЗ Укра!ни; укладачi: С.П. Шкляр, 1.М. Кравченко, Л.В. Черкашина [та iнш.] // Затверджено ЦМК МОЗ Укра!ни. -Ки!в, 2013.- 20 с.
14.Шальнова С.А. Оценка суммарного риска сердечно - сосудистых заболеваний. Комментарии к европейским рекомендациям по профилактике сердечно - сосудистых заболеваний / С.А. Шальнова, О.В. Вихирева // Рациональная фармакотерапия, 2005. - №3. - С.54-56.
15.Шкляр С.П. Санологя та клшчна медицина: методичн аспекти вивчення факторiв ризику психосоматичних розладiв / С.П. Шкляр, М.С. Панченко, Д.П. Перцев [та шш.] // Проблеми еколоично! та медично! генетики i клшчно! iмунологi!': Зб. наукових праць, - 2011.-Вип.6 (108).-С.495-505
16.Bhatt D.L. International prevalence, recognition, and treatment of cardiovascular risk factors in out- - 2006. - №295. - Р.180-189.
ЧАСТОТА И ХАРАКТЕР ОСТРЫХ НЕВРОТИЧЕСКИХ РАССТРОЙСТВ В ГРУППАХ ПАЦИЕНТОВ С РАЗЛИЧНЫМ УРОВНЕМ КАРДИОВАСКУЛЯРНОГО РИСКА Панченко Н. С.
В исследовании определены частота и характер клинических вариантов ОНР у пациентов с различным уровнем КВР и доказано наличие наиболее высокой частоты неврастении (р < 0,01) в группе пациентов с высоким уровнем КВР по сравнению с другими клиническими вариантами. Доказано, что частота ОНРК в различных рискометрических группах пациентов колебалась в пределах от (6,1 ± 2,4)% до (23,7 ± 4,01)% и достоверно (р < 0,05) была выше среди пациентов с высоким КВР, чем в других группах сравнения.
Ключевые слова: кардиоваскулярный риск, непсихотические нарушения, медико - психологическое сопровождение.
Стаття надшшла 11.06.2014 р.
THE FREQUENCY AND NATURE OF ACUTE NEUROTIC DISORDERS IN PATIENTS WITH DIFFERENT LEVELS OF CARDIOVASCULAR RISK Panchenko M.S.
The frequency and kind of clinical forms of AND in patients with different levels of CVR were defined, and the highest frequency of neurasthenia (p < 0.01) in patients with high level of CVR in comparison with other clinical variants was proved. It was proved, that the frequency of ANDC in different groups of patients ranged from (6,1 ± 2,4)% to (23,7 ± 4,01)% and was significantly (p < 0,05) higher among patients with high CVR, than in other comparison groups.
Key words: cardiovascular risk, nonpsychotic disorders, medical and psychological support.
Рецензент Катеренчук I.П.
