CC BY
24
Injj
МЕЖДУНАРОДНЫЙ НЕВРОЛОГИЧЕСКИЙ ЖУРНАЛ
ПРАКТИКУЮЧОМУ НЕВРОЛОГУ
/TO PRACTICING NEUROLOGIST/
УДК 616.12-008.331.1:616.831]-02-092-085:615.22 DOI: 10.22141/2224-0713.1.103.2019.158640
Мщенко Л.А., Гулкевич О.В.
Державна установа «Нац1ональний науковий центр «1нститут кард1ологИ' м. акад. М.Д. Стражеска» НАМН Украни», м. Ки!в, Укра'на
Кардюцеребральний континуум при артерiальнiй ппертензп: шляхи корекцп
Резюме. Стаття присвячена розгляду ствв1дношення кардоцеребральних I цереброкард1алших порушень, гх особливостей при артер1альнш гтертензи. Показано, що тсний взаемозв'язок судиннихуражень мозку й серця визначаеться гх етюпатогенетичною едтстю. Особлива увага придлена метабол1чним змтам, як розвиваються при кардюцеребральних I цереброкард1альних синдромах I проявляються шем1чним каскадом. Розглянут1 предиктори розвитку й шляхи корекцп даних синдром1в. Показана позитивна роль I важливсть цитопротекторного компонента в комплекснш терапи це патологи. Також розглянуто питання про взаемозв'язок артер1ально'( гтертензи й когнтивних порушень. Описуеться вплив арте-р1альног гшертензи на розвиток когнтивних порушень, гх патогенез I шляхи корекци. Обговорюеться вплив антигшертензивног терапи на когттивт порушення I дощльтсть корекци артер1ального тиску в пащент1в гз когнтивними порушеннями.
Ключовi слова: артер1альна гтертензгя; когттивт порушення; шсульт; тфаркт
Серцево-судинш й судинно-мозковi захворюван-ня та !х найбтьш тяжы прояви — шсульт та шфаркт мюкарда — залишаються одними з провтних причин смертност й швалтизаци у всьому свт та в Укра!ш зо-крема [1, 2]. ^iM того, втомо про етюпатогенетичну едшсть iшемiчно! хвороби серця (1ХС) i цереброваску-лярних захворювань, обумовлену едшстю факторiв ри-зику 1х розвитку, що об'еднуе щ двi групи захворювань у кардюцеребральний континуум (вщ лат. сойшиит — «безперервне, суцтьне»), що описуе взаемозв'язок кар-дiально! й церебрально! патологи.
До порушень центрально! нервово! системи, що можуть бути наслтками серцево-судинних захворювань, втносять: iнсульти й транзиторнi iшемiчнi атаки, деменцш й делiрiй, синкопе та судоми. До цере-брокардiальних синдромiв (серцево-судиннi хвороби як наслток порушень центрально! нервово! системи) можна вщнести цереброгеннi аритми, кардiомiопатiю Такоцубо, нейрогенний набряк легень.
У близько 9 % пащентав iз гострим iнфарктом мозку одночасно або впродовж дектькох днiв розвиваеться
iнфаркт мюкарда. На прогноз пащенпв з шсультом впливае наявнiсть 1ХС, а шфаркт мюкарда й раптова смерть е провщними причинами смерт в пашенпв iз цереброваскулярними захворюваннями. Понад 60 % смертей у пащенпв, яю перенесли транзиторну iшемiч-ну атаку, обумовлеш iнфарктом мiокарда [3].
З шшого боку, у хворих на 1ХС розвиток iнсульту по-пршуе перебiг захворювання й збiльшуе ризик шфарк-ту мiокарда й повторного шсульту (включно з iшемiч-ним i геморагiчним iнсультом). Фiбриляцiя передсердь у хворих iз гострим шфарктом мiокарда пiдвищуе не тiльки ризик iшемiчного iнсульту, але й ризик смерть Ризик розвитку судинно! деменци суттево зростае тс-ля шфаркту мiокарда, особливо в пацiентiв, яю пiсля iнфаркту перенесли мозковий шсульт.
Ризик шсульту найвищий у першi 5 днiв iнфаркту мiокарда. Найбтьш потужними предикторами iнсульту в перюд гострого iнфаркту мiокарда е фiбриляцiя передсердь, пщйом сегмента ST i перенесений iнсульт [4]. З шшого боку, серед пащенпв iз симптомним уражен-ням сонно! артери, яю перенесли каротидну ендартер-
© «МЛжнародний неврологiчний журнал» / «Международный неврологический журнал» / «International Neurological Journal» («Mezdunarodnyj nevrologiceskij zurnal»), 2019 © Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2019
Для кореспонденци: Мiщенко Л.А., ДУ «ННЦ «1нститут кардiологíí iменi академiка М.Д. Стражеска» НАМН УкраТни», вул. Народного Ополчення, 5, м. КиТв, 02000, УкраТ'на; e-mail: redact@i.ua For correspondence: Larysa Mishchenko, State Institution "National Scientific Center "M.D. Strazhesko Institute of Cardiology" of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine'; Narodnogo Opolcheniya st., 5, Kyiv, 02000, Ukraine; e-mail: redact@i.ua
ектомiю (506 хворих), за даними коронарографи вияв-лено тяжке ураження коронарних артерш: у 37 % — за пГдозри на наявтсть 1ХС i в 16 % — за вГдсутностГ кль тчних ознак i пiдозри на 1ХС [5]. Останнiми роками ризик шсульту в пацieнтiв з iнфарктом мюкарда змен-шився, цьому сприяють рання коронарна реваскуляри-зацiя [6], фiбринолiз, застосування iнгiбiторiв P2Y12, ацетилсалщилово! кислоти й статитв [7].
Найбiльш часто змти в мозку пов'язують з попр-шенням мозкового кровотоку внаслГдок порушення серцево! дiяльностi, вони проявляються в рiзних формах — вщ втрати свiдомостi до великого мозкового ш-сульту й деменци. Проте цереброваскулярнi захворю-вання також сприяють розвитку серцевих ускладнень. Гострий шсульт може ускладнюватись iнфарктом мюкарда, рiзноманiтними порушеннями ритму, що, у свою чергу, призводить до гшеркоагуляци, погiршення кровотоку, енерготворення й поглиблення патолопчних iшемiчних змш [8].
З огляду на багатофактортсть патогенезу судин-них порушень, яы в концевому результатi призводять до енергодефщиту, не знижуеться iнтерес до вивчення препаратав, що модулюють клггинний енергообмiн i да-ють на рiзнi ланки iшемiчного каскаду.
ПровГдним шляхом енергоутворення е окислення жирГв, тодi як глiколiз е додатковим енергетичним дже-релом для кардюмюципв. При цьому глiколiз е бГльш рацiональним щодо «економного» шляху утворення молекул аденозинтрифосфату (АТФ). Зважаючи на це, основною Гдеею розробки кардiопротекторiв е створен-ня препаратiв, як стимулюють глiколiз як шлях енерго-обмiну, що бiльшою мiрою зберГгае кисень.
Одним iз препаратiв iз цитопротекторними власти-востями е метилетилтридинолу сукцинат, механiзм дИ якого полягае в стимуляци глiколiзу, а спектр ди цього цереброкардiоцитопротектора поширюеться на вш па-тогенетичнi ланки серцево-судинно! й судинно-мозко-во! патологи. ВГдмшною рисою метилетилпiридинолу сукцинату е його здатнють гальмувати процеси вiльно-радикального окислення, що дозволяе використовувати цей препарат для захисту iшемiзованих мозку й мюкарда вщ наслГдыв окислювального стресу. Iснуючi теоре-тичт передумови антианпнально! ефективностi метилетилтридинолу сукцинату знайки пiдтвердження в низщ клiнiчних дослщжень. За результатами вщкритого рандомiзованого дослiдження клшГчно! ефективностi метилетилтридинолу сукцинату у хворих зi стабГльною стенокардieю напруги, якi постiйно приймали пролон-гованi нiтрати та/або бета-адреноблокатори, препарат сприяе пГдвищенню толерантностi до фiзичних наван-тажень i знижуе потребу в антиангiнальних препаратах. Крiм того, включення метилетилпiридинолу сукцинату в комплексну тератю прогресуючо! стенокарди призводить до зменшення загального числа епiзодiв шеми, скорочення частоти больових нападiв [9, 10].
Антиангiнальнi ефекти метилетилтридинолу сукцинату супроводжуються антиаритмГчною дieю (змен-шуе частоту виникнення переважно шлуночкових по-рушень ритму), що було продемонстровано у хворих як
iз гострими, так i з хрошчними формами 1ХС. Терапiя метилетилтридинолу сукцинатом чинить також анти-атерогенний вплив на лiпiдний склад сироватки кровi у хворих на 1ХС — зменшуе рiвень триглiцеридiв (до 19 %) i пiдвищуe рiвень холестерину лшопротещв ви-соко! щтьносл (на 12,6 %) [11].
Метилетилтридинолу сукцинат покращуе кштч-ний переби хротчно! серцево! недостатностi ГшемГч-ного генезу, що проявляеться зростанням толерантност до фiзичного навантаження. Включення його в комплексну тератю таких патентав призводить до покра-щення внутрГшньосерцево! гемодинамiки й дГастолГч-но! функци лiвого луночка.
Окрiм цього, вищеописат ефекти метилетилшри-динолу сукцинату, як правило, не е органоспецифГч-ними: позитивно впливаючи на кардюмюцити, вони також чинять сприятливий вплив на клГгани мозку, печiнки, нирок, кишечника, легень. При використан-m метилетилпiридинолу сукцинату не спостерiгаeться активуючо! дГ!, не виникае порушень сну й пщвищення судомно! готовностГ. На вГдмшу вГд анксiолiтикiв вГн не чинить седативно! й амнезуючо! ди, навпаки, мае пози-тивний вплив на пам'ять, увагу й орГентацш.
ВГдомо, що провГдними модифГкованими факторами ризику розвитку серцево-судинних i судинно-моз-кових захворювань е артерГальна гГпертензГя (АГ), цу-кровий дГабет i порушення лГпГдного обмГну, а !х вияв-лення й ефективне лГкування е невГд'емною умовою за-побГгання серцево-судинним i мозковим катастрофам.
Позитивний вплив на показники лшГдного спектра у хворих високого й дуже високого ризику Гз цукровим дГабетом 2-го типу було вГдмГчено при паралельному застосуваннГ метилетилпГридинолу сукцинату й розу-вастатину. БГльш виражене й швидке зниження ате-рогенних фракцш лГпГдГв i пГдвищення рГвня холестерину лшопротещв високо! щтьносп в групГ прийому метилетилпГридинолу сукцинату дозволяе припустити потенцшючу дГю цього антиоксиданту в комбшаци зГ статинами [12].
АГ е одним Гз потужних чинникГв атеросклерозу, па-тогенетичними ланками розвитку якого е дисфунктя ендотелш, оксидативний стрес та активатя системного запалення низько! градацп. Зазначет змГни функцю-нального стану судинно! стГнки притаманнГ хворим на АГ, вони певною мГрою пояснюють роль АГ у розвитку й прогресувант атеросклеротичного ураження судин [13, 14], розвитку ГшемГчного Гнсульту, патологи малих судин, що включае лакунарнГ шфаркти, мозковГ мь крокрововиливи й ураження бшо! речовини головного мозку (лейкоареоз). Мехатзм, що лежить в основГ ураження мозку на тлГ АГ, е комплексним i остаточно не з'ясованим. ВГдомо, що пГдвищений артерГальний тиск (АТ) викликае адаптивт змГни мозково! гемодинамГки, що проявляеться змГщенням верхньо! й нижньо! меж авторегуляци до пГдвищеного АТ i робить пацГентГв з АГ особливо чутливими до етзодГв гшотензи, яы можуть бути тригерами «тмого» цереброваскулярного ураження. Щодо коронарного кровотоку спостерГгаються ана-логГчнГ закономГрностГ. Однак, на вГдмшу вГд чутливого
до змш концентраций СО2 в кровi церебрального кровотоку, коронарний кровопк залежить вiд насичення кровi киснем, тому що навiть у стан спокою мiокард максимально екстрагуе з не! О2, тому рiзке зниження АТ бiльш несприятливо впливае на кровопостачання мiокарда, нiж головного мозку.
З шшого боку, АГ е чинником прогресування атеросклерозу з формуванням атеросклеротичних бляшок у судинах великого дiаметра й артерюсклерозу та зви-вистостi мозкових артерш малого калiбру, призводячи до зменшення дiаметра просвiту артерiй, зниження дiа-столiчно! швидкостi кровотоку, пiдвищення судинного опору й зниження перфузи мозку. Гiпоперфузiя, у свою чергу, призводить до утворення локальних дiлянок це-ребральних iнфарктiв i дифузних iшемiчних змiн пери-вентрикулярно й у глибиннш бiлiй речовинi. З одного боку, це може бути причиною когштивного дефщиту, а з шшого, за рахунок дестабшзаци нейронiв i синапсiв, може бути однiею з патогенетичних ланок хвороби Аль-цгеймера [15, 16]. 1ндукована гiпертензiею продукщя й депозит амто!ду в мозку також може сприяти патологи Альцгеймера, а атрофiя всього мозку й гшокампу з часом також може зменшити потужнiсть роботи мозку. Основш клiтиннi й молекулярнi мехашзми не повню-тю зрозумiлi, хоча у даний процес може бути залучений оксидативний стрес [17, 18].
У низщ проспективних когортних дослщжень про-демонстровано, що стiйке пщвищення АТ у середньому вiцi збтьшуе ризик когнiтивних порушень i деменщ! надалi. Результати метааналiзу О. ВеаиЛе! i сшвавто-рiв, опублiкованi в 2013 рощ, свщчать про зменшення об'ему головного мозку, особливо гшокампу, у пащен-пв з АГ, що е одним iз факторiв розвитку нейродегене-ративно! деменци [19].
Зпдно з результатами проведених дослщжень, АГ чинить кумулятивний вплив на цереброваскулярне ура-ження. Американська кардюлопчна асоцiацiя в опубль кованiй у 2016 рощ доповщ про вплив АГ на когштивш функци зазначила, що тератя АГ повинна бути шди-вiдуальною для кожного пащента з урахуванням цiлей зниження АТ, вку, менопаузи, генотипу АРОЕ е4, ме-таболiчних ознак, iнсулiнорезистентностi, системного запалення й супутнiх захворювань, що гарантуватиме здоров'я судин, а отже, i здоров'я мозку. При цьому оптимальний АТ, швидше за все, змшюеться з вiком i може бути трохи вищим, коли починае розвиватися каротидний стеноз [20].
У пащентав з АГ було продемонстровано не ттьки покращання функщ! ендотелш, а й клiнiчнi переваги застосування метилетилшридинолу сукцинату — по-кращення показникiв добового профiлю АТ i шдви-щення антигшертензивно! ефективностi iнгiбiторiв АПФ. Призначення метилетилпiридинолу сукцинату пащентам iз гiпертензивним кризом у комплекс з ан-тигiпертензивними препаратами сприяе шдвищенню ефективностi терапи, зменшуючи ризик повторних кризiв i серцево-судинних ускладнень [21].
Результати чисельних епiдемiологiчних дослщжень свiдчать, що стале пiдвищення АТ е одним зi значущих
факторГв ГшемГчно! хвороби серця. За даними офщш-но! статистики, в Укра!ш 66 % пацГентГв з АГ мають 1ХС [2]. Така коморбщшсть зумовлюе дуже високий ризик серцево-судинних катастроф i вимагае вГд ль каря й пацГента комплексно! й регулярно! терапГ!, направлено! на ефективний контроль АТ, покращання прогнозу й кшшчного перебГгу захворювання. Зпдно Гз сучасними пГдходами, пацГенти з АГ у поеднанш з 1ХС мають отримувати адекватну антигшертензив-ну, антиангшальну, статино- й антитромбоцитарну терашю; за наявностГ показань — лГкування з вико-ристанням ГнтервенцГйних технологш. Проте в деяких клГнГчних ситуащях обГрунтованим е застосування препаратГв, ефекти яких направлен на мГокардГальну цитопротекщю. У ситуацГ!, коли неможливо збГльши-ти коронарний кровотГк, доцГльно використовувати засоби, що збГльшують здатнГсть мюкарда переносити ГшемГю, не втрачаючи або швидко вГдновлюючи при цьому свою функщональну активнГсть через оптимГ-защю енергообмГну, що призводить до зменшення потреби мюкарда в кисш.
Отже, ушкальне поеднання оптимГзацГ! енергообмГну кштин та антиоксидантних властивостей визначае ушверсальну здатнГсть метилетилпГридинолу сукцинату покращувати клгганний метаболГзм i дае пГдстави для його використання в комплекснш терапГ! пацГентГв з 1ХС i супутнГми захворюваннями.
НаявнГ на сьогодш результати рандомГзованих до-слГджень щодо впливу антигГпертензивно! терапГ! на когштивну функцГю мають гетерогенний характер. У двох дослгдженнях SCOPE i SHEP не вдалось знайти суттевих вГдмшностей мГж групами лГкування й плацебо щодо ризику розвитку деменцГ! й зниження ког-штивних функцГй у пацГентГв з АГ похилого вГку [22, 23]. Результати дослГдження PROGRESS свГдчать про зниження ризику розвитку когштивних порушень на 19 % при застосуванш периндоприлу в пацГентГв, яы перенесли шсульт або транзиторну ГшемГчну атаку [24].
На сьогодш ттьки результати Syst-Eur study свщчать про можливГсть зниження ризику деменцГ! (як судинного, так i нейродегенеративного характеру) у пацГентГв з АГ на 55 % пГд впливом антагонГста кальщю нГтрен-дипГну [25].
У дослГдженш SPRINT MIND дослГдники вияви-ли на 19 % нижчу частоту нових випадыв помГрних когнГтивних порушень (р = 0,01) у груш штенсивного лГкування (цгльовий систолГчний АТ < 120 мм рт.ст.). Комбшований результат — помГрнГ когнГтивнГ пору-шення плюс вГрогГдна деменцГя — був на 15 % нижчим (p = 0,02) у груш штенсивного лГкування порГвняно зГ стандартним контролем АТ, тодГ як частота вГропдно! деменцГ! була порГвнянною в цих групах (спГввгдношен-ня ризиив 0,83, p = 0,10) [26]. При цьому так! побГчш явища, як гшотензГя, електролГтнГ порушення, гостре ураження нирок або гостра ниркова недостатнють, тра-плялися частГше в груш штенсивного лГкування, шж у груш стандартного лГкування.
ВГдомо, що на прогноз пацГентГв з АГ впливае наяв-нють не лише ураження оргашв-мшеней, а й супутшх
факторiв серцево-судинного ризику, таких як цукровий дiабет, дислiпiдемiя, ожирiння, палшня. Серед пацieн-тiв з АГ поширенють цукрового дiабету у 2—2,5 рази вище, нiж серед ошб iз нормальним тиском. Половина людей, у яких у вщ 50 роив було дiагностовано цукровий дiабет, мали АГ. Бiльше шж у половини пацieнтiв з АГ спостериаються порушення лiпiдного обмiну — п-перхолестеринемiя, гiпертриглiцеридемiя й знижений рiвень холестерину лшопротещв високо! щтьноста, що значно пiдвищуe ризик серцево-судинних катастроф. Асощацш АГ i дислшщемп значно прискорюе розви-ток i прогресування атеросклерозу за рахунок посилен-ня iнтенсивностi оксидативного стресу й вираженост дисфункци ендотелiю.
Отже, ютотного зменшення серцево-судинного ризику можна досягнути шляхом корекци тих факторiв ризику, що шддаються модифiкацii, передушм це па-лiння, ожирiння, гiперхолестеринемiя, АГ. З огляду на це антигшертензивна терапiя завжди повинна супрово-джуватись вiдповiдними змiнами способу життя: корек-цieю дieти, обмеженням споживання солi, зменшенням маси тiла, припиненням палшня й збтьшенням фiзич-них навантажень.
В умовах сьогодення, коли остаточно не визначеш ефективнi терапевтичнi пiдходи до профилактики й ль кування когштивних порушень у хворих на АГ, видаeть-ся патогенетично обГрунтованим додавання до базового л^вання (антигшертензивно!, статино-, за потреби — антитромбоцитарно! терапп) препаратiв з антиокси-дантними й антигшоксичними властивостями, а також засобiв iз нейропротекторною дieю, нейротрофiчною активнютю, функцiональною нейромодуляцieю й мета-болiчною регуляцieю.
Цим вимогам вiдповiдають препарати, що мютять низькомолекулярнi бiологiчно активш нейропептиди, як! проходять через гематоенцефалiчний бар'eр i без-посередньо контактують з нервовими клiтинами. Осно-вним мехашзмом препаратiв на основi мозкових пдро-лiзатiв e регуляцiя енергетичного метаболiзму мозку, власне нейротрофiчний вплив i модуляцiя активностi ендогенних факторiв росту, взаeмодiя з системами ней-ропептидiв i нейромедiаторiв. Експериментальнi до-слiдження показали, що препарати на основi мозкових гiдролiзатiв мають активнють, подiбну до активностi фактора росту нерва, зменшують потребу мозку в кис-нi, формуючи його тдвищену резистентнiсть до факто-рiв гшокси. На тлi застосування препаратiв на основi мозкових гiдролiзатiв вiдмiчаeться тдвищення нейро-нальног пластичностi й збыьшення числа дендритiв, утворення нових синапшв, активашя внутршньоней-ронального метаболiзму, нейрогенезу, утворення нових судин i активiзацiя кровопостачання головного мозку. Також продемонстровано позитивний вплив препара-тiв на стан холшерпчних нейронiв, який супроводжу-eться вiрогiдною змiною рiвня ацетилхолшестерази, що, ймовiрно, лежить в основi позитивного впливу на когнiтивну функцш [27—29].
З огляду на все вищезгадане перспективним e ство-рення й вивчення шших мозкових гiдролiзатiв, до яких
належить i новий препарат Церегш, який випускае унггарне державне пiдприемство «Белмедпрепарати» (Республiка Бторусь). Церегiн, згiдно з iнструкцiею, е гiдролiзатом головного мозку велико! рогато! худоби й свиней i мютить амiнокислоти й олiгопептиди (у пере-рахуваннi на суху речовину) сумарно 57—87 мг/мл. Ус амiнокислоти легко проникають через гематоенцефа-лiчний бар'ер. Вплив амшокислот Церегiну комплек-сний, найбтьш важливими е ефекти глщину, аланiну, аспарагiново! кислоти, тирозину. Найбтьше значення мають NGF-подiбнi (nerve growth factor — фактор росту нервiв) i подiбнi до рилiзинг-гормонiв олiгопептиди. Група NGF-подiбних олiгопептидiв активуе анаболiчнi процеси в нервовiй тканиш, що забезпечуе нейротро-фiчний ефект, прискорюе регрес неврологiчно! симптоматики. Олиопептиди, подiбнi до рилiзинг-гормонiв, активують ланцюжок «гiпофiз — щитоподiбна залоза», що забезпечуе психостимулюючу, антидепресивну, но-отропну дiю [30].
Проте варто також пам'ятати про негативний вплив психоемоцшних чинниюв на прогноз пашентав з АГ i серцево-судинними захворюваннями. З одного боку, стрес може бути тригером розвитку й прогресування АГ, з шшого боку, АГ i Г! ускладнення можуть сприяти розвитку тривожних розладiв i депреси [31]. Крiм того, якiсть сну також мае вплив на прогноз пашента. За результатами метааналiзу Qiao He та сшвавт. (160 867 учасниыв, перiод спостереження не менше вiд 2 рокiв), такi симптоми шсомнп, як труднощi при засинанш, пробудження вночi й вiдсутнiсть вщчуття вiдпочин-ку пiсля сну, пов'язаш з пiдвищенням у майбутньому ризику серцево-судинно! смертностi й захворюваностi (1ХС, серцево! недостатностi й iнсульту) [32]. Саме тому доцтьним видаеться використання в комплексному ль куваннi пащентав з АГ препаратiв, як1 мають широкий спектр фармаколопчно! активностi й здатш нiвелювати або зменшити вплив несприятливих зовшшшх чинни-кiв на емоцшний стан пацiентiв.
У цьому аспекта знову варто звернути увагу на ме-тилетилтридинолу сукцинат, доцтьнють застосування якого обговорювалась при поеднанш АГ та 1ХС. Крiм зазначених вище цитопротекторних ефекпв, препарат шдвищуе вмiст нейромедiатора дофамiну, який мозок використовуе для оцшки й мотивацп, закрiплюючи важливi для виживання й продовження роду дц. Акти-вацiя дофамiнергiчно! передачi необх^дна для ефектив-ного переключення уваги з одного етапу когштивно! дiяльностi на шший. Недостатнiсть дофамiнергiчно! передачi призводить до шертносп хворого, що клiнiч-но проявляеться уповтьненням когнiтивних процесiв. Метилетилтридинолу сукцинат пiдвищуе резистент-нiсть оргашзму до д!! таких факторiв, як порушення сну, вегетативш розлади, гшокшя й iшемiя. Вiдновлюе цикл «сон — неспання», покращуе пам'ять, сприяе вщнов-ленню емоцiйного й вегетативного статусу.
Отже, кардюцеребральш порушення в пашенпв з АГ пов'язанi з пошкодженням судинного резерву й змшами органiв-мiшеней, зокрема серця й головного мозку, внаслщок м!кросудинного ураження. Комбша-
щя судинних факторГв ризику пацГента впродовж життя може прискорювати розвиток когштивного дефГциту. Важливу роль у виникненш гГпертензивного уражен-ня серця, мозку й судин вГдГграють ендотелГальна дис-функцГя й оксидантний стрес. Саме тому включення препаратГв Гз нейропротективною, антиоксидантною, нейротрофГчною активнГстю (таких як Церепн i Ней-ротропин-Мексибел, виробник «Белмедпрепарати», РеспублГка БГлорусь) у комплексну тератю пацГентГв з АГ е доцГльним Гз патогенетичного погляду на тлГ ефективного контролю АТ та адекватно! корекцГ! Гнших факторГв серцево-судинного ризику.
Конфлжт 1нтерес1в. Не заявлений.
Список лператури
1. Benjamin E.J., Muntner P., Alonso A. et al.; on behalf of the American Heart Association Council on Epidemiology and Prevention Statistics Committee and Stroke Statistics Subcommittee. Heart disease and stroke statistics — 2019 update: a report from the American Heart Association // Circulation [published online ahead of print January 31, 2019]. doi: 10.1161/CIR.0000000000000659.
2. Проблеми здоров'я i медичноi допомоги та модель покра-щання в сучаснихумовах/Шдред. Коваленко В.М. — К., 2016. — 261 с.
3. Ravindra Kumar Garg, Steven R. Levine. Stroke associated with myocardial infarction // MedLink Neurology. — 2018 March 19. — http://www.medlink.com/article.
4. Mooe Т., Eriksson P., Stegmayr В. Ischemic Stroke After Acute Myocardial Infarction // A Population-Based Study Stroke. — 1997. — 28. — 762-767. — https://doi.org/10.1161/01. STR.28.4.762.
5. Van De Graaff Е, Dutta М, Das P. et al. Early Coronary Revascularization Diminishes the Risk of Ischemic Stroke With Acute Myocardial Infarction // Stroke. — 2006. — 37. — 2546-2551.
6. Dutta M, Hanna E, Das P., Steinhubl S.R. Incidence and Prevention of Ischemic Stroke following Myocardial Infarction: Review of Current Literature // Cerebrovasc. Dis. — 2006. — 22. — 331-339. https://doi.org/10.1159/000094847.
7. Hertz,er N.R., Young J.R., Beven E.G. et al. Coronary Angiography in 506 Patients With Extracranial Cerebrovascular Disease // Arch. Intern. Med. — 1985. — 145(5). — 849-852. doi: 10.1001/ archinte.1985.00360050105017.
8. Verma I., Eltawansy S.A. Cardio-cerebral diseases // MOJ Clin. Med. Case Rep. — 2016. — 4(5). — 123-129. DOI: 10.15406/ mojcr.2016.04.00107.
9. Отчет о результатах клинического исследования «Сравнительная эффективность мексикора и предуктала МВ в лечении стабильной стенокардии напряжения»/Лазарев А.И. — Курск: Курский государственный медицинский университет, 2004. — 29 с.
10. Голиков А.П., Полумисков В.Ю., Михин В.П. и др. Антиоксиданты-цитопротекторы в кардиологии // Кардио-васкулярная терапия и профилактика. — 2004. — Ч. 2, № 6. — С. 66-74.
11. Хлебодаров Ф.Е., Михин В.П., Мезенцева Н.Л., Забелина И.В. Влияние сочетанной терапии мексикором и ингибиторами ангиотензинпревращающего фермента на суточный профиль артериального давления и эндотелийзависимую вазодилата-
цию плечевой артерии у больных артериальной гипертензией // Медицинский вестник МВД. — 2005. — № 2. — С. 9-11.
12. Щепанкевич Л.А., Танашян М.М., Николаев Ю.А., Поляков В.Я., Первунинская М.А., Антонова К.В. Роль антиокси-дантов в лечении и профилактике пациентов с высоким риском сердечно-сосудистых осложнений // Кардиология и сердечнососудистая хирургия. — 2018. — 11(4). — 31-35. https://doi. org/10.17116/kardio201811431.
13. Williams B., Mancia G. et al. 2018 ESC/ESH Guidelines for the management of arterial hypertension. The Task Force for the management of arterial hypertension of the European Society of Cardiology and the European Society of Hypertension // Journal of Hypertension. — October 2018 — Vol. 36, Issue 10. — 1953-2041.
14. Mancia G, Laurent S, Agabiti-Rosei E. et al. Reappraisal of European guidelines on hypertension management: a European Society of Hypertension Task Force document // J. Hypertens. — 2009. — 27. — 2121-58.
15. Sierra C, Coca A. Hypertension and cognitive impairment// Cardiology and Clinical Practice. — 2012. — 4(1). — 1-12.
16. de la Torre J.C. Cardiovascular risk factors promote brain hypoperfusion leading to cognitive decline and dementia // Cardiovasc. Psychiatry Neurol. — 2012. — Vol. 36. — P. 751-756.
17. Beauchet O., Herrmann F.R., Annweiler C. et al. Association between 24-hour bloodpresure levels ana cognitiveperfomance: a cross-sectional elderly population-based study // Rejuvenation Res. — 2010. — Vol. 13. — P. 39-46.
18. Beauchet O., Celle S., Roche F. et al. Blood pressure levels and braine volum reduction: a systematic review and meta-analysis// Hypertens. — 2013. — Vol. 31. — 1502-1516.
19. Lithell H, Hansson L, Skoog I. et al., for the SCOPE Study Group. The study on cognition and prognosis in the elderly (SCOPE): principal results of a randomised double-blind intervention trial // J. Hypertens. — 2003. — 21. — 875-86.
20. Iadecola C, Yaffe K, Bratzke Lisa C. et al. Impact of Hypertension on Cognitive Function. A Scientific Statement From the American Heart Association // Hypertension. — 2016. — 68. — e67-e94. DOI: 10.1161/HYP.0000000000000053.
21. Arevalo-Rodriguez I., Smailagic N, Roqué i Figuls M. et al. Mini-Mental State Examination (MMSE) for the detection of Alzheimer's disease and other dementias in people with mild cognitive impairment (MCI) // Cochrane Database of Systematic Reviews. — 2015. — Issue 3.
22. Di Bari M., Pahor M., Franse L.V. et al. Dementia and disability outcomes in large hypertension trials: lessons learned from the systolic hypertension in the elderly program (SHEP) trial // Am. J. Epidemiol. — 2001. — 153. — 72-8.
23. The PROGRESS Collaborative Group. Effects of bloodpres-sure lowering with perindopril and indapamide therapy on dementia and cognitive decline in patients with cerebrovascular disease//Arch. Intern. Med. — 2003. — 163. — 1069-75.
24. Forette F., Seux M.L., Staessen J.A. et al.; Systolic Hypertension in Europe Investigators. The prevention of dementia with antihy-pertensive treatment: new evidence from the Systolic Hypertension in Europe (Syst-Eur) study//Arch. Intern. Med. — 2002. — 162(18). — 2046-2052.
25. Gentile M.T., Poulet R., Di Pardo A. et al.ß-amyloid deposition in brain is enhanced in mouse models of arterial hypertension // Neurobiol. Aging. — 2009. — Vol. 30(2). — 222-228.
26. SPRINT MIND Investigators. Effect of Intensive vs Standard Blood Pressure 2 Control on Probable Dementia: A Randomized Clinical Trial// JAMA.. — 2019 Jan. 28. — https://doi.org/10.1001/ jama.2018.21442.
27. Xiao S, Yan H, Yao P, Cerebrolysin Study Group. The efficacy of Cerebrolysin in the treatment of patients with vascular dementia: Results of a China multicenter, randomized, double-blind, placebo-controlled trial // Integrated statistical and clinical study report. - 1998.
28. Chen N, Yang M., Guo J., Zhou M., Zhu C, He L. Cerebrolysin for vascular dementia // Cochrane Database of Systematic Reviews. — 2013. — Issue 1.
29. Anderson P. Cerebrolysin: Positive Cognitive Effect in Vascular Dementia//Medscape. — 2013. — Feb. 5.
30. Евтушенко С.К., Симонян В.А., Сергиенко А.В., Ох-муш В.А., Алексеев А.А. Сравнительная оценка эффективности и безопасности нового гидролизата мозга в остром периоде ишеми-ческого инсульта // Укратський вкник психоневрологи. — 2009. — Т. 17, вып. 4(61). — С. 9-14.
31. Sakalyte G., Karaliute R., Adomaitiene V. Anxiety and depression in patients with arterial hypertension // Research gate. — 2015. — 12.
32. Qiao He, Peng Zhang, Guangxiao Li, Huixu Dai, Jingpu Shi. The association between insomnia symptoms and risk of cardio-cerebral vascular events: A meta-analysis of prospective cohort studies // European Journal of Preventive Cardiology. — 2017. — Vol. 24, Issue 10.
Отримано 18.01.2019 ■
Мищенко Л.А., Гулкевич О.В.
Государственное учреждение «Национальный научный центр «Институт кардиологии им. акад. Н.Д. Стражеско» НАМН Украины», г. Киев, Украина
Кардиоцеребральный континуум при артериальной гипертензии:
пути коррекции
Резюме. Статья посвящена рассмотрению соотношения кардиоцеребральных и цереброкардиальных нарушений, их особенностей при артериальной гипертензии. Показано, что тесная взаимосвязь сосудистых поражений мозга и сердца определяется их этиопатогенетическим единством. Особое внимание уделено метаболическим изменениям, которые развиваются при кардиоцеребральных и цереброкардиальных синдромах и проявляются ишемическим каскадом. Рассмотрены предикторы развития и пути коррекции данных синдромов. Показана положительная роль и важность ци-
топротекторного компонента в комплексной терапии этой патологии. Также рассмотрен вопрос о взаимосвязи артериальной гипертензии и когнитивных нарушений. Описывается влияние артериальной гипертензии на развитие когнитивных нарушений, их патогенез и пути коррекции. Обсуждается влияние антигипертензивной терапии на когнитивные нарушения и целесообразность коррекции артериального давления у пациентов с когнитивными нарушениями. Ключевые слова: артериальная гипертензия; когнитивные нарушения; инсульт; инфаркт
L.A. Mishchenko, O.V. Gulkevych
State Institution "National Scientific Center "M.D. Strazhesko Institute of Cardiology" of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine", Kyiv, Ukraine
Cardiocerebral continuum in hypertension: ways of correction
Abstract. The article considers the correlation of cardiocerebral and cerebrocardiac disorders, their features in hypertension. It is shown that the close relationship between vascular lesions of the brain and heart is determined by their etiopathogenetic unity. Particular attention is paid to metabolic changes that develop in cardiocerebral and cerebrocardiac syndromes and are manifested by an ischemic cascade. The predictors of development and ways of correction of these syndromes are considered. The positive role and importance of the cytoprotective component in the compre-
hensive therapy of this pathology is shown. The issue of correlation between hypertension and cognitive impairment is also considered. The influence of hypertension on the development of cognitive impairments, their pathogenesis and ways of correction are described. The effect of antihypertensive therapy on cognitive impairment and expediency of blood pressure correction in patients with cognitive impairment is discussed.
Keywords: hypertension; cognitive impairment; stroke; infarction
