CC BY
56
Кухарев Олександр €вгенович,
кандидат юридичних наук, доцент, Харювський нац'юнальний унiверситет внутр'штхсправ, Украна, м. Харш e-mail: [email protected]
ORCID 0000-0003-2086-9179
doi: 10.21564/2414 - 990x.134.73047 УДК 347.421
ДО ПИТАННЯ ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИКОНАННЯ СПАДКОВОГО ДОГОВОРУ П1СЛЯ СМЕРТ1 В1ДЧУЖУВАЧА
У cmammi розглянуто особливост1 виконання спадкового договору тсля смерт1 в1дчужувача. Охарактеризовано способи призначення особи, яка здшснюе контроль за виконанням спадкового договору. Пгддаеться критищ позищя про можливкть призначення такого суб'екта у договорi доручення. Обгрунтовано висновок про поширення на повноваження виконавця заповту обов'язку з контролю за виконанням спадкового договору. Сформульовано положення про обмежену дю такого способу забезпечення виконання спадкового договору, як призначення спещальног особи з метою контролю за виконанням набувачем свогх обов'язкю тсля смертi вiдчужувача. Запропоновано визначати повноваження контролюючог особи безпосередньо у спадковому договорi, окремо надавши гй право вимагати розiрвання спадкового договору у разi невиконання або неналежного виконання набувачем свогх обов'язкю.
Ключовi слова: спадковий договiр; набувач; вдаужувач; виконання спадкового договору; po3ipBaHra спадкового договору
Кухарев А. Е., кандидат юридических наук, доцент, Харьковский национальный университет внутренних дел, Украина, г. Харьков.
e-mail: [email protected] ; ORCID 0000-0003-2086-9179
К вопросу об обеспечении исполнения наследственного договора после смерти отчуждателя
В статье рассмотрены особенности исполнения наследственного договора после смерти отчуждателя. Охарактеризованы способы назначения лица, осуществляющего контроль за исполнением наследственного договора. Подвергается критике позиция о возможности назначения такого субъекта в договоре поручения. Обоснован вывод о распространении на полномочия исполнителя завещания обязанности по контролю за исполнением наследственного договора. Сформулировано положение об ограниченном действии такого способа обеспечения исполнения наследственного договора, как назначение специального лица с целью контроля за исполнением
приобретателем своих обязанностей после смерти отчуждателя. Предложено определять полномочия контролирующего лица непосредственно в наследственном договоре, отдельно предоставив ему право требовать расторжения наследственного договора в случае неисполнения или ненадлежащего исполнения приобретателем своих обязанностей.
Ключевые слова: наследственный договор; приобретатель; отчуждатель; исполнение наследственного договора; расторжение наследственного договора.
Вступ. Ввдповщно до ст. 1302 Цивильного кодексу УкраТни (далi - ЦК) за спадковим договором одна сторона (набувач) зобов'язуеться виконувати розпорядження другоТ сторони (вщчужувача) i в разi його смерт набувае право власност на майно ввдчужувача.
Одшею з визначальних ознак спадкового договору е можливють покла-дення на набувача обов'язку виконувати розпорядження ввдчужувача шсля смерт останнього (ст. 1305 ЦК). В юридичнш лiтературi ця ознака справедливо розглядаеться ще як сввдчення нетиповост спадкового договору [1, с. 165].
У ст. 1307 ЦК встановлено спещальш способи забезпечення виконання спадкового договору, а саме: 1) на майно, визначене у спадковому договора нотарiус, який посвщчив цей договiр, накладае заборону вщчуження; 2) запов^, який вiдчужувач склав щодо майна, вказаного у спадковому договора е нiкчемним; 3) вщчужувач мае право призначити особу, яка буде здшснювати контроль за виконанням спадкового договору шсля його смерть Приммо, що наведенi способи забезпечують виконання спадкового договору не лише з боку боржника (набувача), а й кредитора (вщчужувача), що можна пояснити конструкщею дослвджуваного договору. Йдеться про накладення заборони вщчуження майна, що е предметом спадкового договору, щоб запобшги можли-востi вщчужувача розпоряджатися таким майном за свого життя.
Аналiз лтературних даних i постановка задачi до^дження. Найбшьш сшрним способом забезпечення виконання спадкового договору, передусiм з точки зору практичноТ реалiзацiТ, е призначення спецiальноТ особи з метою контролю за виконанням договору шсля смерп вщчужувача. Вщповщш питання спецiально не дослiджувалися в юридичнш л^ературь Ученi придiляли увагу переважно загальнш характеристицi спадкового договору, його правовш природi (В. В. Васильченко [2], А. С. Амелша [3], Н. П. Шама [4], В. Чуйкова [5]), а також розiрванню та визнанню недiйсним спадкового договору (А. О. Аымова [6]). Вщтак, залишаються невирiшеними проблеми виконання набувачем своТх обов'язкiв за договором саме шсля смерт вiдчужувача, а також правовий статус особи, яка призначаеться для контролю за виконанням спадкового договору в цей перюд часу.
Метою щеТ публiкацГí е з'ясування особливостей виконання розпоряджень вщчужувача за спадковим договором шсля його смерть
Основний виклад. Привертае на себе увагу термшолопя гл. 90 ЦК. Так, зпдно зi ст. 1302 ЦК набувач зобов'язаний виконувати розпорядження вщчужувача. Крiм того, пщставою для розiрвання спадкового договору визначено неможливкть виконання розпоряджень вiдчужувача (ч. 2 ст. 1308
ЦК). Улм, уже у ст. 1305 ЦК йдеться про зобов'язання набувача вчинити певш дп майнового або немайнового характеру. Видаеться, що у контекст дослщжуваних правовщносин поняття «розпорядження» та «дп» слщ розглядати як тотожш. Власне, змiстом таких розпоряджень е активна поведiнка набувача, що не може мати характер утримання вщ вчинення певних дш.
Як зазначалося вище, набувач у спадковому договорi може бути зобов'язаний вчинити певш дп пiсля смертi вiдчужувача. Зазвичай у цьому разi на набувача покладаються обов'язки щодо проведення поховання вщчужувача на певному цвинтарi або його кремащя, органiзацiя та фшансування поминок, встановлення пам'ятника на могилу облаштування мiсця поховання тощо. При цьому не виключаеться виконання набувачем розпоряджень на користь шшо'1 особи - наприклад, разова сплата грошових кош^в або проведення перiодичних виплат родичу вщчужувача. У такому разi спадковий договiр конструюеться за моделлю договору на користь третьо'1' особи, вщповщно до яко1 його виконання може вимагати як особа, яка уклала договiр, так i третя особа, на користь яко1 передбачено виконання (ч. 2 ст. 636 ЦК). Враховуючи, що виконання спадкового договору шсля смерт вщчужувача вимагатиме саме третя особа, яка матиме найбшьший штерес в цьому, видаеться недощльним призначення контролюючого суб'екта у спадковому договорi на користь третьо'1' особи.
Змкт абз. 1 ч. 3 ст. 1307 ЦК дозволяе стверджувати про обмежену дш забезпечення виконання спадкового договору шляхом призначення спещально1 особи, осшльки вона контролюватиме вчинення набувачем визначених договором дш тшьки пiсля смертi вiдчужувача. Тобто здшснювати контроль за життя вщчужувача така особа не може, адже вщчужувач як кредитор мае право самостшно вимагати виконання зобов'язання.
Закон не визначае повноважень контролюючо1 особи, що свщчить про вщсутшсть належного мехашзму забезпечення виконання посмертних розпоряджень вщчужувача. Наведене набувае особливо!" актуальной у зв'язку з тим, що вщчужувача в цей перюд вже немае в живих, тож вш об'ективно позбавлений можливост змусити набувача виконати договiр. Крiм того, незрозумшим е i правовий статус особи, призначено1 вiдчужувачем, адже вона не е стороною договору та третьою особою, на користь яко1 такий договiр виконуеться. Тим не менш, зазначений суб'ект е учасником договiрних вiдносин за умови, що зобов'язання, породжуване спадковим договором, не припиняеться смертю вiдчужувача.
Жодним чином не виршуе проблему забезпечення виконання спадкового договору шсля смерт вщчужувача iмперативне положення ст. 1308 ЦК, вщповщно до якого звернутися до суду з позовом про розiрвання спадкового договору можуть лише вщчужувач та набувач. На неможливють розiрвання спадкового договору на вимогу шших осiб, включаючи спадкоемцiв вiдчужувача, наголошуеться i в абз. 5 п. 28 Постанови Пленуму Верховного Суду Украши «Про судову практику у справах про спадкування» вщ 30.05.2008 р. № 7. Не викликае сумшву, що така позищя Верховного Суду Украши стосуеться й особи, яка мае
контролювати виконання спадкового договору шсля смерп вщчужувача. У зв'язку з цим спосiб, в який така буде здшснювати сво1 повноваження, залишаеться terra incognita. Наведене дозволило Ю. О. Защ твердити про неможливiсть розiрвання спадкового договору у разi покладення на набувача обов'язку виконання розпоряджень вщчужувача лише шсля вщкриття спадщини [7, с. 143].
Хоча в доктрин цивiльного права неодноразово висловлювалася позицiя про надiлення особи, призначено1 вiдчужувачем, правом звернутися до суду з вимогою про розiрвання цього договору [8, с. 104; 9, с. 215; 10, с. 805-806].
Такий стан невизначеност дозволив окремим дослвдникам шукати ключ до розумшня правового статусу зазначеного суб'екта у договорi доручення. Зокрема, С. Я. Фурса та 6. I. Фурса вважають, що вщчужувач може призначити особу, яка здшснюватиме контроль за виконанням спадкового договору шсля його смертк у спадковому договора у заповт шляхом поширення повноважень виконавця заповту на забезпечення виконання спадкового договору, а також в окремому договорi доручення [11, с. 120]. Так саме допускае застосування конструкцп договору доручення у наведених правовщносинах i В. В. Васильченко [12, с. 154].
На нашу думку, договiр доручення не може опосередковувати вщносин з виконання спадкового договору. Договiр доручення е шдставою виникнення договiрного представництва, сутшсть якого полягае в тому, що одна сторона (повiрений) зобов'язуеться вчинити ввд iменi та за рахунок друго1 сторони (довiрителя) певнi юридичнi ди, результати яких створюють, змiнюють, припиняють цившьш права та обов'язки довiрителя (ст. 1000 ЦК). Дiяльнiсть особи, призначено1 вiдчужувачем, виходить за межi надання юридичних послуг, вона охоплюе переважно фактичш послуги, що виявляються у здшсненш контролю за виконанням набувачем сво1х обов'язкiв за договором. Така особа дiе не вiд iменi вiдчужувача, якого на цей момент вже немае серед живих, а вщ власного iменi. Крiм того, ввдповвдно до ст. 1008 ЦК договiр доручення припиняеться смертю довiрителя або повiреного. Наведене свiдчить про неможливють призначення особи, яка контролюватиме виконання спадкового договору, у договорi доручення.
Водночас, у разi призначення виконавця заповггу його повноваженнями охоплюеться i контроль за виконанням спадкового договору. Повноваження виконавця заповггу встановлеш ст. 1290 ЦК Украши та складають так його обов'язки: 1) вжити заходiв щодо охорони спадкового майна; 2) вжити заходiв щодо повiдомлення спадкоемцiв, вiдказоодержувачiв, кредиторiв про вщкриття спадщини; 3) вимагати вщ боржниюв спадкодавця виконання ними сво1х зобов'я-зань; 4) управляти спадщиною; 5) забезпечити одержання кожним ¡з спадкоемцiв частки спадщини, яка визначена у заповт; 6) забезпечити одержання частки у спадщиш особами, яю мають право на обов'язкову частку у спадщиш.
Отже, д!яльшсть виконавця заповту стосуеться таких суб'ектiв -спадкоемщв, вiдказоодержувачiв, кредиторiв та боржниюв спадкодавця. БГльш того, законом окремо видшяеться обов'язок виконавця заповiту вимагати вщ
боржниюв спадкодавця виконання ними сво1х зобов'язань. Безперечно, в даному разi йдеться про зобов'язання, в яких спадкодавець брав участь за життя i яы не виконаш на день його смерт (наприклад, укладення особою договору позики). Враховуючи одностороннш характер спадкового договору, кредитором у вщповщному зобов'язанш, породжуваному ним, виступае вщчужувач, а борж-ником - набувач. Тому виконавець заповггу на пiдставi п. 3 ч. 1 ст. 1290 ЦК мае можливють вимагати вщ набувача вчинення тих дш, яю покладеш на нього змютом спадкового договору. Таке повноваження може здшснюватися шляхом звернення до суду iз позовом про виконання розпорядження вщчужувача шсля вщкриття спадщини.
Улм, розпорядження про призначення виконавця заповггу зустрiчаються в нотарiальнiй практицi вкрай рщко, тож розглядати можливють поширення на цього суб'екта повноважень з контролю за виконанням спадкового договору можна переважно в теоретичнш площиш.
Виконання набувачем сво1х обов'язюв шсля смерт вщчужувача характеризуется певними особливостями. Так, до вщповщних правовщносин не пщлягае застосуванню загальне правило щодо особистого прийняття кредитором виконання боржником покладених на нього обов'язшв (ч. 1 ст. 527 ЦК). КрГм того, виконання певних розпоряджень вщчужувача шсля його смерт унеможливлюе дострокове виконання набувачем свого обов'язку (ст. 531 ЦК), зокрема, до смерт вщчужувача. Також не може бути застосовано правило ст. 545 ЦК, за змютом якого, прийнявши виконання зобов'язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязг Вщчужувач позбавлений можливост видати розписку в силу свое!" смерть а особа, яка контролюе виконання спадкового договору, не е стороною у зобов'язанш, що аналопчно унеможливлюе видання нею розписки.
Враховуючи, що ЦК прямо не визначае повноважень особи, яка мае контро-лювати виконання спадкового договору, ïx обсяг залежить вщ кола тих дш, що належить вчинити набувачу. Уявляеться справедливим, що проблему вщсутност закршлених в закош повноважень особи, призначено1 вщчужувачем, можливо вирГшити шляхом застосування принципу свободи договору. Так, вщповщно до ст. 627 ЦК сторони е вгльними в укладенш договору, виборГ контрагента та визначенш умов договору з урахуванням вимог ЦК, шших актГв цивгльного законодавства, звичаТв дглового обороту, вимог розумностГ та справедливостГ. ЗвГдси - з метою належного та ефективного контролю за виконанням набувачем сво1х обов'языв шсля вщкриття спадщини дощльно детально прописувати повноваження контролюючо1 особи безпосередньо у текстГ договору. У противному випадку норма ЦК щодо призначення вщчужувачем спещального суб'екта буде мати декларативний характер i виконання вщповщних розпоряджень не забезпечуватиметься взагаль КрГм того, необхщно прямо визначити право тако1 особи на звернення до суду з вимогою про розГрвання спадкового договору у разГ невиконання або неналежного виконання набувачем сво1х обов'языв. Наслщком розГрвання спадкового договору пГсля смертГ вГдчужувача буде
припинення права власност на майно, що е предметом договору, у набувача, та включення зазначеного майна до складу спадщини, що ввдкрилася шсля смерт вщчужувача. Тим бгльше, що останшм часом позищя Верховного Суду Украши щодо оспорювання правочишв дещо змiнилася. Можна навести з цього приводу позищю вищо1 судово!" шстанцп, висловлену в постановi вщ 25.05.2016 р. у справi № 6-605цс16. Зокрема, правом оспорювати правочин i вимагати проведення реституцп ЦК надгляе не лише сторону (сторони) правочину, але й шших, третiх осГб, що не е сторонами правочину, визначаючи статус таких осГб як «заштересоваш особи» (статтi 215, 216 ЦК) [13].
Контролюючим суб'ектом може бути призначена як юридична, так i фГзична особа з повною цивгльною дiездатнiстю. В останньому випадку йдеться про особу, яка досягла повнолГття, а також про особу, яка до повнолгття набула повну дiездатнiсть, чи якш така дiездатнiсть була надана на пiдставi ст. 35 ЦК. Вказана стаття мктить вичерпний перелш цих пiдстав - повна цивгльна дiездатнiсть може бути надана фГзичнш особГ, яка досягла шктнадцяти роыв i працюе за трудовим договором, а також неповнолгтнш особ!, яка записана матiр'ю або батьком дитини. КрГм цього, повна цивгльна дiездатнiсть може бути надана фГзичнш особг яка досягла шктнадцяти роыв i яка бажае займатися шдприемницькою дГяльшстю. У цьому випадку фГзична особа набувае повно!" цивГльно1 дiездатностi з моменту державно!" реестрацп ïï як пiдприемця. У порядку, встановленому ч. 4 ст. 35 ЦК, повна цивгльна дiездатнiсть, надана фГзичнш особГ, поширюеться на ус! цивгльш права та обов'язки.
У разГ вГдсутност вказаноТ особи, контролювати виконання спадкового договору повинен нотарiус за мюцем вщкриття спадщини (абз. 2 ч. 3 ст. 1307 ЦК). Водночас жодних застережень стосовно здшснення нотарГусом таких повноважень ЦК, Порядок вчинення нотарiальних дш нотарiусами Украши, шшГ нормативнi акти не мютять. Можна лише припустити, що нотарiус буде витребувати у набувача вщповщш документи (довщки, рахунки, квитанцп, чеки тощо), що пiдтверджують виконання розпоряджень вщчужувача шсля його смерть Водночас досить складно уявити, як, наприклад, нотарiус перевiрятиме виконання набувачем обов'язку щодо органГзацп проведення поминок. Повноваження нотарiуса не забезпеченi мехашзмами впливу на набувача, який не виконуе належним чином договГр у частиш виконання сво1х обов'язюв шсля смерт вiдчужувача. Незважаючи на те, що момент виникнення права власност у дослщжуваному договорГ пов'язаний з фактом смерт вiдчужувача, нотарiус не повинен автоматично зшмати заборону ввдчуження щодо майна, визначеного у спадковому договора на шдставГ свГдоцтва органу цивгльного стану про смерть, як це визначено в пп. 8.8 п. 8 гл. 2 розд. II Порядку вчинення нотарГальних дш нотарГусами Украши. Проте, вчиняючи таку нотарГальну дш, як зняття заборони вщчуження, нотарГус мае врахувати змГст розпоряджень, покладених на набувача.
6. О. Рябоконь пропонуе робити застереження безпосередньо в текст спадкового договору про те, що набувач отримуе право власност на майно не
тгльки шсля смерт вщчужувача, але й шсля виконання ним усГх розпоряджень вщчужувача, що доводиться нотарГусу шляхом подання вщповщних документГв [14, с. 357]. Схожу точку зору висловлюють С. Я. Фурса та 6. I. Фурса. На ix думку, якщо за спадковим договором набувач зобов'язаний виконати розпорядження вщчужувача вже шсля вщкриття спадщини, то й перехщ права власност до набувача мае вщбуватися шсля виконання останньо1 умови договору [11, с. 107].
Наведена позищя видаеться сшрною. По-перше, ст. 1302 ЦК закршлюе правило щодо переходу права власност в разГ смерт вщчужувача ¡мперативно, тому видаеться, що змшити таке положення змктом договору неможливо. По-друге, перенесення моменту виникнення права власност у набувача на невизначений час потягне незавершешсть договГрного правовщношення та його певну дестабгшзащю, буде перешкоджати нормальному обороту прав та речей, адже майно, що виступае предметом спадкового договору, протягом невизначеного часу залишатиметься у «пщвшеному» сташ без можливост його охорони та управлшня. Це зумовлено тим, що власника майна вже немае в живих, а у набувача право власност ще не виникло. I якщо у спадкових вщносинах збереження спадкового майна забезпечуеться за допомогою таких шструменив, як договГр управлшня або охорони спадковим майном, то при виконанш спадкового договору е вс пщстави припустити загибель, втрату або розкрадання майна, позаяк набувач повинен виконувати розпорядження вщчужувача тривалий час шсля вщкриття спадщини.
Висновки. АналГз положень ст. 1307 ЦК дозволяе стверджувати про обмежену дГю забезпечення виконання спадкового договору шляхом призначення спещально1 особи, осшльки вона контролюватиме вчинення набувачем покладених на нього дш тшьки шсля смерт вщчужувача. Повноваження контролюючо1 особи мають визначатися безпосередньо в спадковому договора Зокрема, дощльно надати такш особГ право на звернення до суду ¡з позовом про розГрвання спадкового договору у разГ невиконання або неналежного виконання набувачем сво1х обов'языв. Наслщком розГрвання спадкового договору в такому разГ буде припинення права власностГ на майно, що е предметом спадкового договору, у набувача, та внесення зазначеного майна до складу спадщини, що вщкрилася шсля смертГ вщчужувача. Отже, неможливе призначення особи, яка буде здшснювати контроль за виконанням спадкового договору, у договор! доручення. У разГ призначення виконавця заповпу його повноваженнями охоплюеться i контроль за виконанням спадкового договору.
Список лггератури:
1. Сучаст тенденцп розвитку спадкового права (пор1вняльно-правове дослщження) : моно-граф1я / Ю. О. За1ка, Н. Б. Солтис, В. В. Проценко, 6. О. Рябоконь ; ввдп. ред. академж НАПрН Укра1ни В. В. Луць. - Ктв : Науково-досл1днпй ¡нститут приватного права i тдприемництва 1мен1 акадетка Ф. Г. Бурчака НАПрН Украши, 2015. - 248 с.
2. Васильченко В. В. Юридична сутшсть шституту спадкового договору та його мкце в системГ цивГльного права / В. В. Васильченко // Право Украши. - 2003. - № 7. - С. 137-140.
3. Амелша А. С. Поняття та ознаки спадкового договору / А. С. Амелша // Право та управ-лшня. - 2011. - № 1. - С. 17-23.
4. Шама Н. П. Правова природа спадкового договору / Н. П. Шама // Ушверситетсью myEOTi записки. - 2006. - № 2 (18). - С. 144-148.
5. Чуйкова В. Правова характеристика спадкового договору / В. Чуйкова // Шдприемни-цтво, господарство i право. - 2005. - № 4. - С. 3-7.
6. Аюмова А. О. Порядок розiрвання спадкового договору та визнання його недшсним в порядку цившьного судочинства / А. О. Аюмова // Цившьне судочинство у свiтлi судово! реформи в Украш : матерiали Мiжнар. наук.-практ. конф. ím. Ю. С. Червоного (м. Одеса, 18 груд. 2015 р.) / уклад. : I. В. Андронов, М. В. Волкова, Р. Ф. Гонгало. - Одеса : Фешкс, 2015. - С. 129-132.
7. Зажа Ю. О. Спадкове право в Украшк Становлення i розвиток: монографiя. 2-е вид. -Ктв : КНТ, 2007. - 288 с.
8. Майданик Р. А. Спадковий договiр у цившьному правi Украши / Р. А. Майданик // Ушверситетсью наyковi записки. - 2007. - № 2 (22). - С. 90-105.
9. Антошюна В. К. Проблеми правового регулювання спадкового договору в цившьному правi / В. К. Антошюна // Вкник Донецького национального ушверситету. Сер. В: економжа i право. - 2011. - Вип. 2. - С. 213-216.
10. Харитонов 6. О. Цившьне право Украши : тдручник / 6. О. Харитонов, О. В. Старцев; вид. 2, перероб. i доп. - Ктв : 1стина, 2007. - 816 с.
11. Спадкове право: Нотарiат. Адвокатура. Суд : [наук.-практ. пошб.] / [С. Я. Фурса, 6. I. Фурса, О. М. Клименко та ш.]; за заг. ред. С. Я. Фурси. - Ктв : Видавець Фурса С. Я. : КНТ, 2007. - 1216 с.
12. Васильченко В. В. Коментар та постатейт матерiали до законодавства Украши про спадкування / В. В. Васильченко. - Харюв : Одксей, 2007. - 480 с.
13. Постанова Верховного Суду Украши ввд 25.05.2016 у справi № 6-605цс15 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.scourt.gov.ua/
14. Рябоконь Е. А. Новейшие тенденции судебной практики по делам о наследственных договорах / Е. А. Рябоконь // Альманах цивилистики: сборник статей. Вып. 4 / под ред. Р. А. Майданика. - Киев : Алерта ; ЦУЛ, 2011. - С. 342-360.
References:
1. Zaika, Ju.O., Soltys, N.B., Procenko, V.V., Rjabokon', Je.O. (2015). Suchasni tendencii' rozvytku spadkovogo prava (porivnjal'no-pravove doslidzhennja). Аkademik NAPrN Ukrai'ny V.V. Luc' (Ed.) Kyi'v : Naukovo-doslidnyj instytut pryvatnogo prava i pidpryjemnyctva imeni akademika F. G. Burchaka NAPrN Ukrai'ny [in Ukrainian].
2. Vasyl'chenko, V.V. (2003). Jurydychna sutnist' instytutu spadkovogo dogovoru ta jogo misce v systemi cyvil'nogo prava. Pravo Ukrai'ny, 7, 137-140 [in Ukrainian].
3. Amelina, A.S. (2011). Ponjattja ta oznaky spadkovogo dogovoru. Pravo ta upravlinnja, 1, 17-23 [in Ukrainian].
4. Shama, N.P. (2006). Pravova pryroda spadkovogo dogovoru Universytets'ki naukovi zapysky, 2 (18), 144-148 [in Ukrainian].
5. Chujkova, V. (2005). Pravova harakterystyka spadkovogo dogovoru. Pidpryjemnyctvo, gospodarstvo i pravo, 4, 3-7 [in Ukrainian].
6. Akimova, A.O. (2015). Porjadok rozirvannja spadkovogo dogovoru ta vyznannja jogo nedijsnym v porjadku cyvil'nogo sudochynstva. Cyvil'ne sudochynstvo u svitli sudovoi' reformy v Ukrai'ni : Proceedings International Scientific and Practical Conference im. Ju.S. Chervonogo (m. Odesa, 18 grud. 2015 r.), (рр. 129-132), uklad.: I.V. Andronov, M. V. Volkova, R. F. Gongalo; MON Ukrai'ny; NU OJuA. Odesa: Feniks [in Ukrainian].
7. Zaika, Ju.O. (2007). Spadkove pravo v Ukrai'ni: Stanovlennja i rozvytok. 2-e vyd. Kyi'v: KNT [in Ukrainian].
8. Majdanyk, R.A. (2007). Spadkovyj dogovir u cyvil'nomu pravi Ukrai'ny Universytets'ki naukovi zapysky, 2 (22), 90-105 [in Ukrainian].
9. Antoshkina, V.K. (2011). Problemy pravovogo reguljuvannja spadkovogo dogovoru v cyvil'nomu pravi. Visnyk Donec'kogo nacional'nogo universytetu. Ser. V: ekonomika i pravo. Issue 2, 213-216 [in Ukrainian].
10. Harytonov, Je.O., Starcev, O.V. (2007). Cyvil'ne pravo Ukrai'ny : Vyd. 2, pererob. i dop. Kyi'v : Istyna [in Ukrainian].
11. Fursa, S.Ja., Fursa, Je.I., Klymenko, O.M. et al. (2007). Spadkove pravo: Notariat. Advokatura. Sud. S.Ja. Fursy(Ed.) Kyi'v : Vydavec' Fursa S.Ja.: KNT [in Ukrainian].
12. Vasyl'chenko, V.V. (2007). Komentar ta postatejni materialy do zakonodavstva Ukrai'ny pro spadkuvannja. Kharkiv: Odissej [in Ukrainian].
13. Postanova Verhovnogo Sudu Ukrai'ny vid 25.05.2016 u spravi № 6-605cs15. Retrieved from http://www.scourt.gov.ua/ [in Ukrainian].
14. Rjabokon', E.A. (2011). Novejshie tendencii sudebnoj praktiki po delam o nasledstvennyh dogovorah. Al'manah civilistiki: sbornik statej. Issue 4. Kiev: Alerta ; CUL, 342-360 [in Russian].
Kukharev A. E., Candidate of Legal Sciences, Associate Professor of Department of Civil Law and Procedure, Kharkiv National University of Internal Affairs, Ukraine, Kharkiv.
e-mail: [email protected] ; ORCID 0000-0003-2086-9179
To the question of the enforcement of the performance of the hereditary contract after the death of the transferor
The article is devoted to clarifying the specific performance of the hereditary contract after the death of the transferor. Described ways of designation of the person which controls the implementation of the hereditary contract. Criticism expressed over the position voiced in the legal literature about the possibility of such designation by means of the Agency agreement. The work substantiates the conclusion about the extension of the duties of the executor's responsibility for controlling the execution of the hereditary contract. The above-mentioned is determined by the duty of the executor to solicit the debtors of the testator to fulfill their obligations according to the Section 1290 of the Civil Code. Defined the clause of a limited effect of designation of the special person to control over execution of the duties of the purchaser after the death of the transferor as a method of enforcement of the performance of the hereditary contract. Proposed to define the powers of the controlling person directly in the hereditary contract, separately providing the right to demand the termination of hereditary contract in case of non-execution or improper fulfilment of their duties by the purchaser. The work denies the possibility of setting the condition of hereditary contract, that the purchaser receives ownership of the property not only after the death of the transferor, but also after execution of all the instructions of the transferor, that discloses to the notary by submitting the relevant documents. Execution by purchaser of his duties after the death of the transferor is characterized by specific peculiarities. Thus the General rule concerning personal acceptance by the creditor of the debtor's performance of his duties (Paragraph 1 of the Section 527 of the Civil Code) could not be applied to the above-mentioned legal relationships. In addition, the execution of certain instructions of the transferor after his death makes it impossible for early execution of the purchaser's obligations (Section 531 of the Civil Code), in particular, before the transferor's death. Also the rule of the Section 545 of the Civil Code couldn't be applied, whereby when accepting the obligation, the creditor should, upon the request of the debtor, issue him the receipt for the execution in part or in full. The transferor is deprived of the opportunity to issue a receipt because of their death, and the person who controls the execution of the hereditary contract, is not a party to the contract, which similarly makes him disable to issue the receipt.
Keywords: hereditary contract; the purchaser; the transferor; the execution of the hereditary contract; termination of hereditary contract.
Hadiumna do pedKomzii 04.07.2016 p.
