CC BY
193
УДК 347
ОБОВ'ЯЗКИ СПАДКОСМЩВ, ЩО ВИНИКАЮТЬ ПРИ СПАДКУВАНН1 ЗА ЗАКОНОМ
В. В. НАДЬОН,
канд. юрид. наук, доцент кафедри цивтьного права № 2, Нащональний юридичний утверситет iMern Ярослава Мудрого, Украта, м. Хартв e-mail: novikova.vic@yandex.ru
ORCID 0000-0001-8240-7717
Проаналгзовано питания, пов'язанг з обов'язками спадкоемщв при спадкуваннг за законом. Запропоновано обов 'язки, покладет на спадкоемщв I визначет ЦК, подшити на два види: загальш та спещальт. Це надасть можлив1сть розподшити обов'язки, в першому випадку, для спадкоемщв як за законом, так I за заповтом, у другому - обов'язки, як1 характеры виключно для спадкоемщв за заповтом.
Ключов1 слова: спадкодавець; спадкоемець; спадкування за законом; спадкування за заповггом; обов'язок; суб'ективне право; вщумерлють спадщини.
Постановка проблеми. 1з спадкуванням, так чи шакше, доводиться мати справу практично кожному. Однак далеко не завжди особа розпоряджаеться свош майном на випадок смерти Вщсутшсть прямого волевиявлення, вираженого в заповт, шяк не мае впливати на стабшьнють цившьного обороту, тягти за собою порушення прав кредитор1в померлого. Завдання держави в такш ситуацп - забезпечити належну спадкоемнють у правах та обов'язках, що не «вмирають» з1 смертю !х нос1я.
Спадкування за законом покликане забезпечити перехщ прав та обов'язюв, юнування яких не припиняеться з1 смертю особи, до ос1б, як за життя були найбшьш близькими померлому в силу р1зних причин - шлюбу, усиновлення, утримання тощо. Забезпечення !х спадкових прав, охорона та захист самого права спадкування, а разом з тим штерес1в с1м'1 та суспшьства в
цшому - завдання держави, що виконуеться за допомогою ч^ких нормативних приписiв, що становлять у сукупност iнститут спадкування за законом.
Аналiз останшх дослiджень i публжацш. Проблеми, що виникають у спадкових правовщносинах, вивчали й продовжують вивчати видатш учеш-цивiлiсти, серед яких слщ видiлити В. I. Серебровського, Б. Б. Черепахша, М. В. Гордона, Г. Ф. Шершеневича, О. С. Иоффе, П. С. Никитюка, Б. Л. Хаскельберга, I. В. Жилшкову, I. В. Спасибо-Фатееву, Ю. А. Хамщаеву, Л. G. Гузь, Л. М. Баранову, О. П. Печеного, Л. В. Лещенко, В. Ю. Чуйкову та ш.
Незважаючи на значний iнтерес науковцiв до питань спадкових правовщносин, невирiшених проблем залишаеться багато, серед яких i щодо обов'язкiв спадкоемцiв, якi виникають при спадкуванш за законом.
Мета статт - проаналiзувати обов'язки спадкоемцiв, що виникають при спадкуваннi за законом.
Виклад основного матерiалу. Цившьний кодекс Укра!ни (далi - ЦК Украши), на жаль, не мютить поняття «спадкування за законом». Тому його дослщження необхiдно почати з визначення спадкування за законом, що склалося в теорп цивiльного права. Так, М. В. Гордон вважав, що при спадкуванш за законом у самому закош зазначено перелш тих ошб, до яких майно повинно перейти [2, с. 17]. На думку Ю. А. Хамщаево!, спадкування за законом - це втшення принципу передбачувано! волi спадкодавця: якщо вiн не залишив заповггу (не реалiзував свою дiйсну волю), вважаеться, що спадкодавець волiв, щоб його майно пiсля смертi перейшло до його найближчих родичiв, тобто тсе! черги спадкоемцiв, яка вiдповiдно до закону пiдлягае покликанню до спадкоемства [3, с. 80]. Отже, спадкування за законом - це один iз способiв переходу майнових прав та обов'язюв тсля смерт особи (власника зазначених прав та обов'язюв) до iнших осiб, встановлених у закош. Слщ пiдкреслити, що у спадкових правовщносинах переходять саме майновi прав та обов'язки на майно.
За загальним правилом, спадкування за законом мае мюце тод^ коли не складено заповiт, а також в шших випадках, передбачених законом. До таких
витадюв слщ вщнести:
1) спaдкодaвець зaповiдaльним розпорядженням позбaвив певних стадкоемщв зa зaконом прaвa виступити стадкоемцями пiсля його смертi (тобто riei' черги стадкоемщв, якa в рaзi вiдсyтностi зaповiтy бyлa покли^та до спaдкоемствa, не вкaзaвши шших спaдкоемцiв). У тaкомy випaдкy одержyе прaво нa спaдкyвaння нaстyпнa черга спaдкоемцiв.
Якщо спaдкодaвець y зaповiтi позбaвив прaвa нa спaдкyвaння вшх можливих (вiдповiдно до черговостi) спaдкоемцiв зa зaконом, вiдкликaв зaповiт i не сктав нового, суд визтае мaйно вiдyмерлим зa зaявою вщповщного оргaнy мiсцевого сaмоврядyвaння зa мюцем вiдкриття спaдщини (ч. 1 ст. 1277 ЦК). Дaне мaйно перейде y влaснiсть територiaльнiй громaдi (ч. 4. ст. 1277 ЦК). Виключення iз дaного прaвилa передбaчене ч. 3 ст. 1235 ЦК, вщповщно до якого зaповiдaч не може позбaвити прaвa нa спaдкyвaння ошб, якi мaють прaво нa о6ов'язкову чaсткy y спaдщинi. Тaким чином, не вшх осiб спaдкодaвець може позбaвити прaвa нa спaдкyвaння з приводу свого мaйнa;
2) суд визтав зaповiт недiйсним повнiстю aбо в чaстинi. Отже, по вщношенню до цiеï чaстини мaйнa aбо спaдщини в цiломy вiдкривaеться спaдкyвaння зa зaконом. Вiдповiдно до п. 3 ст. 1257 ЦК Укрaïни недшснють окремого розпорядження, що мютиться в зaповiтi, не мaе таслщком недiйсностi iншоï його чaстини;
3) зaповiдaнa тiльки чaстинa мaйнa, вщповщно, щодо iншоï чaстини, не охопленою зaповiтом, спaдкyеться спaдкоемцями зa зaконом нa зaгaльних пiдстaвaх. До числa цих спaдкоемцiв входять тaкож стадкоемщ зa зaконом, яким iншa чaстинa спaдщини бyлa передaнa зa зaповiтом (ст. 1245 ЦК);
4) стадкоемець зa зaповiтом вiдмовився aбо помер до вщкриття спaдщини, не встигнувши ïï прийняти. Тaким чином, нaлежнa тaкомy спaдкоемцевi чaсткa повиннa перейти до стадкоемщв зa зaконом зa умови, що все мaйно спaдкодaвець зaлишив признaченим у зaповiтi стадкоемцям;
5) зaповiдaч в своему зaповiтi порушив вимоги про обов'язкову чaсткy. Вiдповiдно до п. 1 ст. 1241 ЦК неповнолггш, повнолiтнi непрaцездaтнi дiти
спадкодавця, непрацездатна вдова (вдгвець) та непрацездатнг батьки спадкують, незалежно вiд змiсту заповiту, половину частки, яка належала б кожному з них при спадкуваннг за законом (обов'язкова частка). Вгдповгдно до п. 3 ст. 1235 ЦК заповгдач не може позбавити права на спадкування осгб, як мають права на обов'язкову частку у спадщиш. Вгдповгдно до даного положення до спадкоемщв обов'язково!' частки у спадщиш переходить тгльки право на майно;
6) спадкоемець за заповiтом усуваеться вгд права на спадкування вгдповгдно до положень ст. 1224 ЦК. В даному випадку його спадкова маса переходить до спадкоемщв за законом.
Слгд пгдкреслити, що при спадкуванш як за заповггом, так i за законом спадкування мае мгсце лише за наявностг всього набору необхгдних для цього юридичних факторгв. Безпосередньо гз закону нг спадкування за заповгтом, нг спадкування за законом не може бути. Не випадково мова йде не про спадкування гз закону, а про спадкування за законом, тобто вгдповгдно до нього. Зрозумгло, вгдповгдно до закону вгдбуваеться г спадкування за заповгтом. Тому якщо обмежитися чисто термшолопчною стороною справи, то вгдмшшсть мгж спадкуванням за заповгтом г спадкуванням за законом мае певною мгрою умовний характер [4, с. 708]. Зовсгм гнакше, якщо ощнювати цю вгдмшшсть по суп. З цих позицш вгдмшшсть мгж спадкуванням за заповгтом г спадкуванням за законом мае гстотне значення г полягае в тому, що спадкування за заповгтом здгйснюеться у вгдповгдностг з волею заповгдача, яка не повинна суперечити закону, а спадкування за законом, оскгльки воля заповгдача не виражена або ш не надаеться юридичне значення, - лише у вгдповгдностг з волею самого закону. При цьому, встановлюючи тг чи гншг правила, що стосуються спадкування та покликанг заповнити вгдсутшсть волг спадкодавця, законодавець зазвичаи виходить з цглком розумного припущення, що якби спадкодавець сам висловив свою волю, вгн висловив би ïï так само, як г закон [4, с. 708].
З виникненням спадкових правовгдносин у ï^ суб'ектгв з'являються певнг права та обов'язки, якг вперше знаишли свое вгдображення ще у спадковому
npaBi Стародавнього Риму. Римляни вважали, що якщо особа не залишила заповпу, то право брати участь у розподш спадщини мали лише родичi спадкодавця за певним порядком.
Як у Стародавньому Рим^ так i сьогодш виникае багато суперечок у сферi спадкового права, тому величезну роль вщграе правове забезпечення (правова регламентащя) прав та обов'язюв суб'ектiв спадкових правовiдносин.
Особливють спадкового правовiдношення полягае в тому, що воно в повному обсязi виникае лише при наявност сукупност юридичних фактiв (юридичного складу). Так, при спадкуванш за законом необхщш наступш юридичнi факти: а) смерть спадкодавця; б) прийняття спадкоемцем спадщини; в) наявнють певного стану (спорщненють з спадкодавцем, подружжя i т. п.), що дозволяе закликати спадкоемця до спадкування.
При спадкуванш переход прав та обов'язюв спадкодавця до його спадкоемщв здiйснюеться в порядку правонаступництва. При спадкуванш за законом порядок та умови переходу прав та обов'язюв спадкодавця вказаш в самому закош Майно спадкодавця дшиться в рiвних частках мiж особами, визначених у закош, i вщповщно до встановлено!' черговостi. Законодавством Украши передбачено п'ять черг (ст.ст. 1261-1265 ЦК). Зпдно з правилами п. 2 ст. 1258 ЦК спадкоемщ кожно!' наступно!' черги спадкують, у випадках: а) якщо немае спадкоемщв попередшх черг; б) якщо шхто iз спадкоемцiв попереднiх черг не мае права на спадкування (усунут вщ права на спадкування); в) позбавлеш спадщини; г) нiхто з них не прийняв спадщини; д) вс вони вщмовилися вiд спадщини.
До складу спадщини, як вже зазначалося, входять майновi права та обов'язки. До майнових прав належать речовi та зобов'язальш права. Речовими правами е право власност та права на чужi речi. Зобов'язальними - договiрнi та недоговiрнi права [6, с. 20]. Це означае, що спадкуватися можуть будь-як майновi права та обов'язки, крiм тих, спадкування яких не допускаеться. Л. М. Баранова вщзначала, що шд обов'язками спадкодавця розумшть ту частину спадщини, в прийнятт яко1, безумовно, спадкоемщ не защкавлеш [5,
c. 368], але тим не менш зобов'язаш прийняти йвиконати належним чином для того, щоб реаизувати свое суб'ективне право (доповнено автором). При po3E^Ai даного питання мае бути здшснене вартюне порiвняння спадкового активу та пасиву спадщини. Причому необхiдно акцентувати увагу, що за своею сутнютю цей спошб захисту не передбачае можливост звiльнення спадкоемцiв вiд повного виконання боргiв спадкодавця [6. с. 152].
Обов'язкам у спадкових правовiдносинах придшено особливу увагу. З цими питаннями спадкоемець спочатку стикаеться й на них дае вщповщь при виршенш питання щодо прийняття чи не прийняття спадщини. У спадкових вщносинах спочатку виникае «завуальований» суб'ективний обов'язок, який
обтяжуе спадкове майно, стимулюючи спадкоемщв у реалгзацп спадкового
суб'ективного права.
Таким чином, обов'язки у спадкових правовгдносинах умовно можна
подглити на два види:
- загалъм обов 'язки - це обов'язки, передбаченг ЦК та характернг як для
спадкоемцгв за законом, так г для спадкоемцгв за заповгтом. Спадкуватися можуть будь-якг майновг обов'язки, кргм тих, спадкування яких законом не допускаеться. До таких обов'язкгв можна вгднести:
1) обов'язки, що виникають при вгдшкодуваннг маиновоï шкоди (збиткгв) та моральноï шкоди, яка була завдана спадкодавцем (ст. 1231 ЦК);
2) обов'язки спадкоемщв, що виникають при вгдшкодуваннг витрат на утримання, догляд, лгкування та поховання спадкодавця (ст. 1232 ЦК);
3) обов'язки спадкоемщв, що виникають гз задоволення вимог кредиторгв (ст. 1282 ЦК);
4) обов'язки спадкоемщв, що пов'язанг з витрати на охорону майна (ст. 1284 ЦК);
5) обов'язки спадкоемщв, пов'язанг з управлгнням майна (ст. 1285 ЦК);
6) обов'язок спадкоемщв (у разг прийняття нерухомого майна) пов'язанг з зверненням до нотаргуса за видачею свгдоцтва про право на спадщину на нерухоме майно (ст. 1297 ЦК);
7) обов'язок спадкоемця (в р^ прийняття нерухомого майна) пов'язаний з реестращею права на спадщину (ст. 1299 ЦК);
- спецгалъм обов 'язки - це обов'язки, визначеш у заповт спадкодавцем для конкретного спадкоемця. До яких слщ вщнести:
1) обов'язки зазначеш у заповт, що носять майновий характер (ст. 12371238; ст. 1240; ст. 1246 ЦК);
2) обов'язки зазначеш у заповт, що носять немайновий характер (ст. 1240; ст. 1242 ЦК).
Спадкування за законом будуеться на загальних обов'язках.
За загальним правилом спадкоемщ, що прийняли майно, зобов'язаш задовольнити вимоги кредитора повшстю, але в межах вартост майна, одержаного у спадщину. Кожен iз спадкоемщв зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмiрi, який вщповщае його частщ у спадщиш Спадкоемець разом iз набуттям права на спадщину набувае й обов'язок щодо виконання зобов'язань спадкодавця, як не стосуються його особистост^ Нерозривний зв'язок обов'язюв з особистютю боржника свщчить про те, що щ обов'язки не можуть бути передан iншiй особi i за життя спадкодавця, а вимагають його особистого виконання. Таким чином, у тих випадках, коли законом або договором передбачено особисте виконання зобов'язання боржником, спадкове правонаступництво вщносно обов'язкiв не допускаеться. Наприклад, виконавець за договором на виконання науково-дослщних або дослщно-конструкторських i технологiчних робiт зобов'язаний провести науковi дослiдження особисто (ст. 893 ЦК). У зв'язку з цим, якщо договором дана вимога закону не була змшена, у разi смерт виконавця припиняеться договiр i, вщповщно, обов'язки виконавця.
Спадкоемець боржника за умови прийняття ним спадщини стае боржником перед кредитором у межах вартосп успадкованого ним майна. Нотарiус за мюцем вiдкриття спадщини приймае вимоги кредиторiв спадкодавця i в той же час вш повинен роз'яснити спадкоемцям, що единий спадкоемець у межах вартосп спадкового майна повинен виконати вш борговi
зобов'язання, що входять до складу спадщини. Борги спадкодавця переходять у спадок до спадкоемщв, це можуть бути, наприклад, борги, пов'язанг з несплатою комунальних платежгв, щодо майна, яке переходить у спадок; це обов'язки, що виникають з договору позики, кредитного договору; це можуть бути обов'язки як невиконаних послуг, робгт, за якг спадкодавець отримав повнгстю або частину винагороди тощо.
У разг вимог кредиторгв, якг не забезпеченг додатковими способами забезпечення виконання зобов'язань (наприклад, договором гпотеки), питань не виникае г закон дае вгдповгдь, яким чином обов'язки повиннг бути виконанг. З цього приводу Пленум Верховного Суду Украши в абз. 2 п. 27 своеï постанови вгд 30 травня 2008 р. № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» дав суду такг роз'яснення: «Якщо спадкоемець прийняв спадщину стосовно нерухомого майна, але зволгкае з виконанням обов'язку, передбаченого ст. 1297 ЦК, зокрема з метою ухилення вгд погашення борггв спадкодавця, кредитор мае право звернутися до нього з вимогою про погашення заборгованостг спадкодавця, розмгр яко!' може бути визначений за правилами статтг 625 ЦК». Вгдповгдно до положень ст. 625 ЦК боржник не звгльняеться вгд вгдповгдальностг за неможливгсть виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого гндексу шфляцп за весь час прострочення, а також три проценти ргчних вгд прострочeноï суми, якщо гнший розмгр процентгв не встановлено договором. Таким чином, до спадкоемцгв переходить г обов'язок сплатити неустойку (штраф, пеня), яка була присуджена судом кредиторовг з спадкодавця за життя спадкодавця (ч. 3 ст. 1231 ЦК).
Отже, вгдповгдно до положень ч. 2, 3 ст. 1231 ЦК передбачено категоричнгсть виконання зобов'язань спадкодавця перед особами, на користь яких е судовг ргшення, г в межах сум, визнаних судом.
1нша ситуацгя, щодо нерухомого майна, що переходить у спадок й обтяжене кредитними боргами, виникае питання щодо процедури виконання
обов'язюв щодо цього майна. Перша ситуащя, наприклад, щодо спадкового майна укладено договiр шотеки, який до моменту прийняття спадщини не припинив свою дш, тобто спадкодавець за життя не встиг виконати взят на себе обов'язки за договором. Нотарiус спочатку повинен прошформувати спадкоемця, про те, що дане майно арештовано та причину тому. Дане правило передбачено у Порядку вчинення нотарiальних дш нотарiусами Украши № 296/5 вщ 22 лютого 2012 р. Це необхщно для того, щоб спадкоемець спочатку прийняв ршення про прийняття даного арештованого майна або прийняв ршення про вiдмову в прийнятт даного майна, тому що з прийняттям майна, як було вказано вище, спадкоемець зобов'язаний виконати ri обтяження, яю покладет на спадкове майно, а тому, якщо майно заарештовано за борги, спадкодавець повинен: а) погасити борги щодо спадкового майна; б) таким чином, зняти арешт з майна; в) оформити правовстановлюючi документи щодо спадкового майна. Тшьки тсля виконання вшх перерахованих дiй спадкоемець зможе вважатися повноправним власником спадкового майна. Це що стосуеться дш спадкоемця, який бажае прийняти спадщину.
1нша ситуащя виникае щодо кредитора, а саме банку або шшо!' фшансово!' установи, з якою було укладено кредитний договiр. Виникае питання: з якого моменту кредитор мае право висувати сво1 вимоги до нового боржника (спадкоемця)? Слщуе вiдповiдь: з моменту прийняття спадщини, як це прописано законом. Таким чином, спадкоемець, належним чином давши згоду на прийняття спадщини, вщразу ж зобов'язав себе виконати пов'язаш з цим майном обов'язки, як правило, майнового характеру, а саме до прийняття права власност покрити борги, що обтяжують дане спадкове майно, i тшьки тсля виконання покладених обов'язюв щодо цього майна, спадкоемець зможе виконати наступний обов'язок щодо цього майна: оформити правовстановлюючi документи (ст. ст. 1297, 1299 ЦК), тсля чого спадкоемець вважатиметься власником майна. Таким чином, вщносно нерухомого майна, яке обтяжене боргами, виникае складна ситуашя вступу в права спадкування, а саме послщовтсть такого характеру: з правом прийняття спадщини - у
спадкоемця вините вгдразу обов'язок (покрити борги, що обтяжуютъ нерухоме майно) - з виконанням цъого обов'язку - в спадкоемця виникае знову таки обов'язок (оформити належним чином правовстановлюючг документи) -тсля належного оформлення документгв у спадкоемця виникае право власностг на успадковуване майно.
Таким чином, виникае ситуацгя право-обов'язок-обов'язок-право, яка мало вгдома науцг цивгльного права, але, як показано на прикладг, добре вгдома практицг.
На практицг виникае ще одне цгкаве питання щодо майна, обтяженого боргами, тобто щодо виконання взятих на себе зобов'язань за кредитним договором спадкодавцем. Банком вгдносно зобов'язання взятого на себе спадкодавцем був укладений додатково договгр поруки, за яким у разг невиконання обов'язкгв боржником (в нашому випадку спадкодавцем) обов'язок виконати вимоги кредитора перекладаються на поручителя (ст. 553 ЦК). Боржник (спадкодавець) г поручитель несуть солгдарну вгдповгдальнгсть перед кредитором (п. 1 ст. 554 ЦК). Виникае питання: а якщо боржник не виконав взятий на себе обов'язок у зв'язку з смертю? Чи вгдповгдатиме поручитель, як солгдарний боржник? Оскгльки тсля смертг боржника вступае в силу процедура спадкування (не мае значення спадкування за законом або за заповгтом), вгдбуваеться спадкування борггв (обов'язкгв) спадкоемцями, якщо вони побажають прийняти спадщину. Таким чином, вгдбуваеться переведення боргу на гншу особу, г якщо дгючий поручитель не поручиться за нового боржника, то поручительство припиняеться у зв'язку з замгною боржника в зобов'язаннг (п. 3 ст. 559 ЦК). Отже, у разг смертг боржника та за наявностг спадкоемцгв г спадкового майна стягнення кредитно!' заборгованостг можливо з поручителя в межах вартостг спадкового майна тгльки в тому випадку, якщо в договорг поруки з кредитною оргашзащею поручитель надав письмову згоду кредитору вгдповгдати за нового боржника.
Оскгльки в силу закону спадкоемець вгдповгдае за борги спадкодавця в межах вартостг успадкованого ним майна (ст. 1282 ЦК), за вгдсутностг або
недостатност спадкового майна кредитне зобов'язання припиняеться неможливютю виконання вщповщно повнютю або у вщсутньо!' частини спадкового майна. Майнова та моральна шкода, яка була завдана спадкодавцем, вщшкодовуеться спадкоемцями в межах вартост рухомого чи нерухомого майна, що було одержане ними у спадщину, тобто вщповщальшсть настае не вартютю всього активу спадщини, а вартютю лише успадкованого ними рухомого та нерухомого майна.
Таким чином, вщповщальшсть спадкоемцiв за борги спадкодавця мае частковий характер i обмежуеться вартютю майна, успадкованого шею особою.
ЦК передбачае обов'язки спадкоемщв, що виникають в процес утримання, догляду, лшування та поховання спадкодавця (ст. 1232 ЦК). Даш обов'язки не можуть бути визнаш обов'язками самого спадкодавця, але виникли з його смертю, i тому також тдлягають виконанню спадкоемцями. Ц обов'язки носять недоговiрний характер. Шдставою 1'х виникнення е таю факти, як смерть спадкодавця та понесення витрат спадкоемцем чи шшою особою до
або тсля смерт спадкодавця.
Вщповщно до роз'яснень, наданих Верховним Судом Украши в п. 15
постанови вщ 30 травня 2008 р. № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», на вимогу про вщшкодування витрат на утримання, догляд, лшування та поховання спадкодавця (ст. 1232 ЦК), а також витрат на охорону спадкового майна (ст. 1283 ЦК) не поширюються правила ст. 1281 ЦК про порядок i строки пред'явлення вимог кредитором спадкодавця, осюльки вони не випливають iз зобов'язань спадкодавця. Тому на таю вимоги поширюеться загальна позовна давнють (ст. 257 ЦК). Вимоги про вщшкодування зазначених витрат можуть бути пред'явлеш i до територiальноï громади, яка стала власником спадщини, визнаноï судом вщумерлою.
У разi смерт потерпшого, який був застрахований зпдно iз Законом № 1105-XIV вщ нещасного випадку або професшного захворювання, витрати на його поховання несе Фонд у порядку, визначеному постановою Кабшету Мiнiстрiв Украïни вщ 11 липня 2001 р. № 826 (абз. 3 п. 24 постанови Пленуму
Верховного Суду Украши № 6 вгд 27 березня 1992 р. (в редакцп № 9 вгд 24 жовтня 2003 р.) «Про практику розгляду судами цивгльних справ за позовом про вгдшкодування шкоди»).
Тому, якщо витрати на поховання нгс хтось гнший, вимоги про виплату понесених витрат особа повинна пред'являти не спадкоемцям, а певнгй оргашзацп, на яку покладенг вгдповгднг обов'язки.
За управлгння спадщиною особа, яка його здгйснюе за договором, вправг вимагати оплати за виконання сво1'х повноважень (п. 3 ст. 1285 ЦК). За оплатою управитель спадщиною мае право звернутися до спадкоемцгв, а якщо останнг добровольно вгдмовляються оплатити дп управителя, вгн вправг звернутися до суду з позовом до спадкоемцгв, в тому числг й до територгально1' громади, якщо до не1' перейшло спадкове майно як вгдумерле.
Висновки. Обов'язки, якг виникають у спадкоемцгв з прийняттям спадщини можуть бути подшеш на двг групи: до першо1' з них вгдносяться борги (обов'язки) самого спадкодавця, не погашен 1'м за життя; до друго1' групи належать обов'язки, якг хоч г не можуть бути визнанг обов'язками самого спадкодавця, але виникають у зв'язку з його смертю. Це загальнг обов'язки, якг повиннг бути виконанг як спадкоемцями за законом, так г спадкоемцями за заповгтом.
Список лггератури:
1. Петражицкий Л. И. Теория права и государства : учебник. - Т. 1 / Л. И. Петражицкий. - Санкт Петербург : Юрид. лит-ра, 1907. - 608 с.
2. Гордон М. В. Наследование по закону и по завещанию / М. В. Гордон. - Москва : Юрид. лит-ра, 1967. - 118 с.
3. Наследственное право : конспект лекцгй / Ю. А. Хамицаева. - Москва : Высшее образование, 2008. - 120 с.
4. Гражданское право : учебник : в 3 т. - Т. 3. - 4-е изд., перераб. и доп. / под ред. А. П. Сергеева, Ю. К. Толстого. - Москва : ТК Велби, Проспект, 2004. - 784 с.
5. Харьсковская цивилистическая школа: грани наследственного права : монографгя / И. В. Спасибо-Фатеева, О. П. Печеный, В. И. Крат и др. ; под ред. И. В. Спасибо-Фатеевой. -Харьков : Право, 2016. - 608 с.
6. Цивгльний кодекс Украши: науково-практичний коментар. - Т. 12: Спадкове право / за ред. I. В. Спасибо-Фатеево'1. - Харкгв : Страйд, 2011. - 540 с.
References:
1. Petrazhickij, L.I. (1907). Teorija prava i gosudarstva: uchebnik, Vol. 1. Sankt Peterburg: Jurid. lit-ra [in Russian].
2. Gordon, M.V. (1967). Nasledovanie po zakonu i po zaveshhaniju. Moskva: Jurid. lit-ra [in Russian].
3. Hamicaeva Ju. A. (2008). Nasledstvennoe pravo. Moskva: Vysshee obrazovanie [in Russian].
4. Sergeeva, A.P., Tolstogo, Ju. K. (Eds.) (2004). Grazhdanskoe pravo. (Vols. 1-3. Vol. 3). 4nd ed. Moskva: TK Velbi, Izd-vo Prospekt [in Russian].
5. Spasibo-Fateeva, I.V., Pechenyj, O.P., Krat V.I. et al. (2016). Har'skovskaja civilisticheskaja shkola: grani nasledstvennogo prava. Spasibo-Fateeva, I.V. (Ed.). Khar'kov: Pravo [in Ukrainian].
6. Spasibo-Fateeva, I.V. (Ed.). (2011). Tsyvil'nyj kodeks Ukrainy: Naukovo-praktychnyj komentar, Vol. 12. Kharkiv: Strajd [in Ukrainian].
Надьон В. В. Обязанности наследников, возникающие при наследовании по закону.
Проанализированы вопросы, связанные с обязанностями наследников в наследовании по закону. Предложено обязанности, возложенные на наследников, которые указаны в ГК, поделить на два вида: общие и специальные. Это даст возможность разделить обязанности, которые будут обязательны для исполнения, в первом случае, как для нааследников по закону, так и для наследников по завещанию. Во-втором случае, обязанности, которые характерны исключительно для наследников по завещанию.
Ключевые слова: наследодатель; наследник; наследование по закону; наследование по завещанию; обязанность; субъективное право; вымороченное имущество.
Nadion V. V. Heirs' obligations arising under succession by law.
The article analyzes the issues related to the responsibilities of heirs in intestate succession. Proposed obligations imposed on the heirs specified in the Civil Code divide into two types: general and special. This will give the opportunity to share the responsibilities that will be binding, in the first case, for naaslednikov by law, and to the heirs under the will. In the second case, the duties of which are specific only to the heirs under the will.
Key words: a testator; a heir; the succession by law; the succession by will; an obligation; a subjective right; the abolition of the inheritance.
Надгйшла до редколегИ 14.03.2016р.
