CC BY
24
УДК 327.8:502.171
DOI: 10.21564/2075-7190.37.133556
Тихомирова Свгетя Бориывна, доктор пол^ичних наук, професор,
професор кафедри мiжнародних комушкацш та поличного аналiзу Схiдноeвропейського нацiонального ушверситету iMeHi Лесi Украшки, м. Луцьк, Укра'ша е-mail: teb53@ukr.net ORCID ID: 0000-0002-5017-5875
ДО ПИТАННЯ ПРО КЛ1МАТИЧНУ ДИПЛОМАТ1Ю
У cmammi здтснено концептуал1зац1ю кл1матично1 дипломами в аспектi м1жнародно-пол1тично1 проблематики щодо гг сутностi, структури та emanie еволюцы, аналiзуeться гг методологiчне значення для удосконалення сучасних практик управлтня мiжнaродними вiдносинaми або зовншньою полтикою у гaлузi змт кл1мату. Розкрито зм^т понять «кл1матична ди-nломamiя», «кл1матичнийрежим», «клiмamичнi конференция, nроaнaлiзовa-но об'ект та предмет клгматичног дипломаты, основн елементи ^матичног дипломаты, деяк документи кл1матичног дипломаты. Простежено вплив тих змт, що мають м^це в дипломатИ, на формування та особливосmi кл1матичног дипломатИ. Акmуaлiзовaно проблему змт кл1мату на сощальш та людсьт на^дки, якх, ймовiрно, можуть мати ризики конфлтту та не-сmaбiльносmi. Особливаувага придыяеться емтричному рiвню кл1матичног дипломаты, що aнaлiзуe архтектуру змти клiмamу, а також аналтичному рiвню кл1матичног дипломаты, який визначаеться переходом вiд клубу до мережевих форм кл1матичног дипломатИ на быьш широкому фот дискуст про природу, актуальшсть та адекватшсть дипломатИ у складному глобальному свimi.
Ключовi слова: диnломamiя, змта кл1мату, клiмamичнa диnломamiя, rni-матичний режим, клiмamичнi конференцы, суб'екти клiмamичног дипломатИ.
Актуальшсть проблеми. В останш роки надзвичайно розширилося коло проблем, обговорюваних на мiжнародних форумах. Св^ з^кнувся з новими загрозами транскордонного плану. Визначальною проблемою людства стала глобальна змша ^мату, в реальносп яко'1 сьогодш немае сумнiвiв. Засно-ваш на робот сотень учених з усього св^ ощнки змши ^мату М1жвщомчою групою експертв з питань змши ^мату, провщно! мiжнародноi структури з подiбних ощнок (МГЕЗК), свщчать, що проблеми глобальних змш ^мату
© Тихомирова е. Б., 2018 127
серйозшше, шж було прийнято вважати рашше: ймовiрнiсть причетносп людини до глобально! змши клiмату, пiдвищилась i становить 95% [1].
Аналiз остантх до^джень i публЫацш виявив явну недостатнiсть у в^-чизнянiй науковiй традицп роб^, спрямованих на дослiдження проблеми кшматично'1 дипломатп, хоча у документах, присвячених проблематицi змiни клiмату, цей термш вживаеться [1-3]. На сьогоднi вкрай недостатньо науко-вих праць, у яких би розглядались основш аспекти теорп i практики ^матично!' дипломатп [4-8]. Дослiдження, що присвячеш розгляду проблем змiни клiмату у пол^олопчному значеннi, як Гх презентуе сучасна захщна полiтична наука, практично вщсутш.
Мета i завдання даног статтi пов'язаш з концептуалiзацiею ^матично! дипломатп в аспектi мiжнародно-полiтичноi проблематики щодо Г! сут-носп, структури та аналiзом и методолопчного значення для удосконалення сучасних практик управлшня мiжнародними вiдносинами або зовшшньою полiтикою у галузi змiн ^мату.
Виклад основного матерiалу. Визнання на глобальному рiвнi необхщ-ностi виршення зазначеноГ проблеми та виключна складшсть тематики ба-гатостороннiх переговорiв з проблем змши ^мату, що потребувала участ професiйних дипломатiв у цьому процеа, породило проблему ^матично!' дипломатп, виникнення якоГ пов'язують з другою половиною ХХ ст. Проте, хоча поняття «^матична дипломатся» е не таким уже новим, фактично дос не розроблена вщповщна теорiя. Оскшьки проблеми, пов'язанi зi змiною ^мату, все бiльше iнтегруються з управлшням мiжнародними вiдносинами або зовнiшньою пол^икою, саме тому i концептуалiзацiя ^матично!' дипломатп, на наш погляд, мае вщбуватися у контекстi мiжнародно-полiтичних проблем.
Саме тому потрiбно зазначити, що i застосування, i визначення ^матично! дипломатп здiйснюеться завдяки сучасним науковим дослщженням, об'ектом аналiзу яких е мiжнароднi вiдносини. Науковцi пояснюють це тим, що клiматичнi ризики штегроваш в зовнiшньополiтичнi програми. Проте до сих тр вiдсутнiй единий тдхщ до науково-понятiйного апарату, аналiзу за-родження i етапiв еволюцп ^матично!' дипломатп, сучасному уявленню про 11 засоби та механiзми. Але ^матичну дипломатiю неможливо розглядати у вiдривi вiд традицшноГ, класичноГ дипломатп.
У встут до «Оксфордського довщника сучасноГ дипломатп» зазначаеться, що Британська енциклопедiя визначае дипломатiю як «мистецтво спшкуван-ня мiж народами», а Оксфордський англшський словник характеризуе п як «управлiння мiжнародними вiдносинами шляхом переговорiв; метод, за до-помогою якого цi вiдносини коригуються i управляються послами та послан-цями з метою забезпечення переговорного процесу» [9].
Виходячи з цього, критерiальними ознаками ^матично! дипломатп бу-демо вважати:
- належшсть до сфери мгжнародних вгдносин г зовнгшньог полтики держави. «Серйозшсть ризиюв, пов'язаних зi змiною клiмату, вимагае вщ них високого рiвня поличного прiоритету» [10, р. 5]. Проте запровадження ^матично! дипломатп у зовшшньопол^ичному портфелi все ще е складним завданням. Невипадково вл^ку 2016 р. представник €С Ф. Могерiнi говорила про необхщшсть спрямування стратеги €С на iнтеграцiю ^матично! дипломатп у загальне мислення у зовшшнш полчищ та полiтицi безпеки €С, визначаючи стратегiчну важливiсть змiни ^мату як першопричину конфлiкту, назвавши й «мультиплiкатором загроз, що каталiзуе дефщит води та пандемп та перемщень». Проте, пiдкреслював П. Делш iз Свропей-сько! служби зовшшшх справ, таке спрямування залишаеться головною проблемою штеграцп ^матично! дипломатп у весь зовшшньопол^ичний портфель [11].
В анал^ичному документi, пiдготовленому в рамках проекту «Сприян-ня европейським реформам у сферi довкiлля i змши клiмату в УкраГ'ш», зазначаеться: «проблема глобально! змши ^мату займае сьогодш одне з ключових мiсць на порядку денному в мiжнароднiй полчищ. Усвщом-лення ще'1 проблеми, поступ на шляху до Г1 виршення вiдбуваються в дуже складних умовах мiжнародних переговорiв, консультацiй, суперечок, вщ-стоювання вузьких, локальних, короткочасних, часто суто економiчних чи геополiтичних штереав окремими державами, боротьби поглядiв та щео-логiй тощо» [1];
- застосування переговор1в як основного Iнструменту налагодження стосункгв мiж суб'ектами мiжнародних вщносин у галузi змши ^мату, тоб-то об'ектом ^матично! дипломатп е м1жнародн1 переговори, пов'язаш 1з виршенням глобальног проблеми змгни клгмату. Учасники мiжнародного переговорного процесу узгоджують позицп еколого-економiчноi полтики з питань змiни клiмату для прийняття консолiдованих рiшень. «Переговорний процес вщбуваеться в рамках неформальних переговорних груп, яю проводять численнi консультацп з метою формування стльно! думки та позицп з того чи шшого питання. В рамках переговорного процесу д^ть неформальш групи: група G771 + Китай, група найменш розвинутих краГн, група острiвних краГн, група СС, група африканських краГн, "Парасолькова група", група еколопчно! рiвноваги. Групи висловлюють спiльну думку, проте окрема краГна мае право на власну окрему позицiю. УкраГна е членом "Парасольково!
1 Група 77 (0-77) - найбшьша тждержавна оргашзащя краГн, яю розвиваються, що дшть в рамках ООН та 11 оргашв.
групи", до яко'1 входять Австралiя, Нова Зеландiя, Норвепя, США, Росiя, Казахстан, Япошя, Канада» [12, с. 10];
- наявтсть Iнституту професюнал1в, як1 безпосередньо ведуть кл1ма-тичш переговори Iреал1зують клгматичне ствробтництво, запоб^аючи не лише змшам ^мату, а також i наслщкам заходiв, що вживаються з метою реагування на змшу клiмату. В аналiтичному документу пiдготовленому в рамках проекту «Сприяння европейським реформам у сферi довкшля i змь ни клiмату в Укрш'ш», зазначаеться: «Через комплекснiсть проблеми змши тамату до 11 дослщження та винайдення шляхiв розв'язання долучаються клiматологи, екологи, метеорологи, полiтики, дипломати, юристи, економю-ти, правозахисники, географи, фшософи та iн.» [1].
Спробуемо проаналiзувати iснуючi визначення таматично'].' дипломатп. В «Оксфордському довiднику сучасно1 дипломатп» подано цшсне бачення ^матично'].' дипломатп: проаналiзовано форму, структуру та принципи пере-говорiв, якi в 11 рамках здiйснюються. Л. Еллiотт зосереджуе увагу на двох взаемодiючих рiвнях дипломатп з питань змiни тамату - емпiричному та аналiтичному. Перший - емтричний рiвень охоплюе аналгз архгтектури змти клгмату, починаючи з резолюцп Генерально1 Асамбле1 ООН, яка вста-новлюе технiчнi завдання для мiжурядового комiтету з обговорення рамково'1 конвенцп з питань змiни ^мату, i закiнчуючи конференцiями сторiн. Другий рiвень аналiзу - мережевi форми ^матично! дипломатп на широкому та дискуси про природу, актуальшсть та адекватшсть дипломатИ у складному та глобальному свтг. Розглянута тут iсторiя породжуе питання про леп-тимшсть та ефектившсть, якi е основними для обговорення питань глобального управлшня [9, р. 840]
У глобалiзованому свт, на думку автора, дипломатичш практики мають бути вщкритими, транспарентними, зацiкавленими та тдзв^ними, а 1хш результати мають бути загальноприйнят не лише урядами-учасницями, а й громадянським суспшьством та глобальною громадсьюстю. Клiматична ди-пломатiя е багаторгвневою, а визначення дипломатп лише як каналу стлку-вання шляхом переговор\в мгж кергвниками держав сьогодш е надто обме-женим. Вщображаючи складшсть сучасних ^матичних переговорiв, варто говорити про ^матичну дипломатiю як публiчну, що е ¡нструментом м'яког сили, яким волод^ть офiцiйнi особи, як держав, так i мiжнародних оргашза-цiй, неофiцiйних установ, транснащональних структур. Рiзноманiтнi дп не-державних та приватних суб'ектв не можуть бути визнаш дипломатiею в традицшних термiнах, але вони iснують у межах механiзмiв управлiння змiнами ^мату, формальних угод, визнаються мiжнародним правом. Проте бшьша частина ща дiяльностi продовжуе орiентуватися на основнi угоди ООН щодо змiни клiмату [13, р. 842-843].
У звт ЕЗО1 до проекту «Розумшня ^матично! дипломатл» також здш-снена спроба визначити поняття «^матична дипломатiя», яка охоплюе розумшня того, як формувати дискусiю щодо нащональних iнтересiв шляхом залучення нових кш, якi можуть вплинути на змши. «Клiматична диплома-тiя - це практика та процес створення м1жнародного кл1матичного режиму та забезпечення його ефективно! роботи. Тому еволющя ^матично! дипломата передуе формуванню ^матичного режиму» [14].
Пщ мiжнародним клiматичним режимом у данiй статп будемо розумiти сукупнiсть узгоджених принцитв, норм, правил, процедур та шститупв, якi координують i регулюють недержавш та мiждержавнi вiдносини у сферi забезпечення глобальних клiматичних змш
Хоча змiна клiмату вже давно обговорюеться в контекст зовшшньо! по-лiтики, вона не завжди була штегрована в бiльш широкi дипломатичш зусил-ля, особливо в краГнах, що розвиваються. Акцент на ^матичнш дипломатп потенцiйно може стати важливим iнструментом для краГн, що розвиваються, для впливу на мiжнароднi переговори щодо змши ^мату. Однак юнуе проблема, як пiдтримувати дипломатв, учасникiв переговорiв та виробникiв по-лiтики у краГнах, що розвиваються. Зокрема, в них вщсутш знання та керiв-ництво щодо того, як можна досягти штеграцп таких питань, а також бракуе фахiвцiв, щоб вони могли штегрувати нацюнальш та мiжнароднi прiоритети у сферi змiни клiмату у зовнiшню пол^ику.
Проект, над яким працювала оргашзащя ЕЗО, складався з двох напрямiв. Перший стосувався огляду дипломатп з питань ^мату. Його ключовими заходами були: огляд л^ератури та аналiз кращих практик краГни та виклики щодо штеграци клiматичних змiн у зовшшню полiтику. Вiн передбачав розумшня факторiв нацiонального рiвня, що впливають на ефективне прове-дення ^матично! дипломатп на мiжнародному рiвнi, а також визначення мiжнародних можливостей для ^матично! дипломатп. Другий напрям стосувався оргашзацп та проведення семшару з ^матично! дипломатп, в якому взяли участь дипломати, переговiрники та експерти з питань дипломатп кль мату. Вiн мав три основш мети: повiдомити новi висновки зв^у, надати про-стiр для дипломатв, науковцiв та iнших практиюв, якi працюють у сферi ^матично! дипломатп, щоб висловити свою точку зору та покращити розумшня штеграцп ^матичних змiн у зовшшню пол^ику. Нарештi, ця подiя мала служити для розвитку нових та продуктивних робочих вiдносин у серед-овищi ^матично! дипломатп [15].
1 ЕЗО (Еколопчний захист третього поколшня) - це аналггичний центр з питань змши кл1мату, який працюе для прискорення глобального переходу до майбутнього з низьким вмгстом вуглецю. Ор-гашзащя працюе у багатьох областях, включаючи ктматичну дипломатта, енергетику, фшанси, м1ста, ризики, ефектившсть та шфраструктуру.
H. Бремберг та М. Мобйорк, науковщ з проблем змши ^мату Стокгольмского шституту дослщжень проблем миру, пщкреслюючи роль €С - cbîto-вого лщера у клiматичнiй дипломатп, визначали: остання «в основному вщ-носиться до дш, що вживаються Свропейською комiсieю, Радою з питань зовнiшнiх справ Свропейського Союзу та Свропейською зовшшньою Службою дш... для формування м1жнародного ствробгтництва в галуз1 зм1ни клгмату» [16]. Вчеш акцентують увагу на тому, що, оскiльки СС визнав вщ-носно рано, що змша клiмату мае наслiдки для безпеки, «таматична дипло-матiя зосереджуе свою увагу на подолант небезпек, створюваних зм1ною кл1мату» [16].
Зрозумшо, кожний iз пiдходiв до трактування ^матично'1' дипломатп е достатньо вузьким, оскшьки абсолютизуе роль окремих чинниюв ^матично'1' дипломатп. Особливо це стосуеться останньо'1' трактовки, де превалюе евро-поцентричний пiдхiд. Свропа без сумшву грае сьогоднi значну роль у розви-тку ^матично'1' дипломатп та формуванш мiжнародного клiматичного режиму. Проте у цьому процес особлива роль належить i ООН, i iншим мiжнародним органiзацiям. Саме тому пропонуемо виходити у визначенш таматично'1' дипломатп нi з регiональних позицш, а зi змiстовних функцiй дослщжувано'1' дипломатично'1' дiяльностi.
Перед тим, як сформулювати власне визначення ^матично'1' дипломатп, проаналiзуемо деякi ïï риси та особливосп, обумовленi тими змiнами, що вщбуваються у сучасному суспiльствi. Науковщ E3G, аналiзуючи трактування таматично'1' дипломатп, звертають увагу на таю ïï основш риси:
I. Для обмеження ризику змши тамату необхщне швидке, широке та глибоке м1жнародне ствробгтництво. Змши ^мату мають спшьш риси з iншими основними зовшшньопол^ичними проблемами, такими як ядернi розповсюдження та тероризм. Якщо змiни не будуть реалiзованi, виникне значна загроза процв^анню та безпецi.
2. Роль клгматичног дипломатИ' обумовлена забезпеченням формування демократичного мiжнародного режиму, його ефективно'1' роботи та еволюцп для запоб^ання нових викликiв. Клiматична дипломатiя забезпечуе точну ощнку iнтересiв та намiрiв краш i знаходить простiр для досягнення згоди. Для цього мають бути штерпретоваш суперечливi нацiональнi штереси на-вколо вразливостi до ^мату. Клiматична дипломатiя повинна забезпечити вщображення та розумiння нацiональних прiоритетiв у часто абстрактному свт мiжнародних угод про змiну клiмату.
На думку шмецького дослiдника Н. Раймера: «система таматично'1' дипломатп - демократя в ïï чистiшiй формi. Жодний багатостороннш процес у свiтi школи не мiстив у собi стшьки демократичних принципiв. Кожна держава мае один голос, не звертаючи увагу, чи мае вона мшьярдне або кшь-
катисячне населення. Кожна група краш мае доступ до переговорiв i може застосовувати власш прапори, розкривати власш iнтереси, якi можуть впли-вати на прийняття рiшень. Жодний шший процес в юторп людства не про-тiкав так прозоро, як ^матична дипломатiя пiд патронажем ООН. Жодний шший процес у свт не мав таких широких можливостей впливу громадян-ського суспшьства на уряд краши свiту, як ^матична дипломатия» [17, s. 87].
Змша клiмату може мати сощальш та людськi наслiдки, якi, ймовiрно, можуть мати ризики конфлiкту та нестабшьносп [18, с. 147]. Вважаеться, що найбiльш сильний удар змша ^мату нанесе людям, якi живуть у бвдносп, слаборозвинених та нестабшьних державах, при поганому управлiннi. Впли-ви фiзичних наслiдкiв змiни кшмату додадуть тиску на проблемнi суспшьства, оскшьки багато хто з цих громад мае низьку здатшсть адаптуватися до кль матичних змiн i стикаеться з високим ризиком насильницьких конфлшпв. Тому багато хто з бщних краш та громад у свт стикаються з двозначною проблемою: змшою клiмату та насильницьким конфлштом [19]. У доповiдi неурядово'1' оргашзаци International Alert «Кшмат конфлiкту. Зв'язок мiж змь ною клiмату, миром та вшною» зазначаеться, що двi третини населення свiту мешкають у крашах з високим ризиком нестабшьносп внаслiдок змiни кль мату. Багато з краш, що будуть найбшьшою мiрою схильнi до впливу змши клiмату, також постраждали вiд загрозливих насильницьких конфлшпв. Тут говориться: «змша тамату створюе передумови для кровопролитного кон-флiкту, який, у свою чергу, знижуе добробут суспiльства та його спроможнють протистояти наслiдкам ^матичних змiн» [19].
3. Основними елементами кл1матичног дипломатИ е:
- «швидкий темп»: прогноз Мiжнародного енергетичного агентства (IEA) показуе, що, якщо зараз швестицп з низьким рiвнем споживання вуглецю не будуть швидко прискоренi, то пiдвищення температури на 2°С потребуе дорогого передчасного виходу швестицш у енергетичний сектор протягом на-ступних кiлькох десятилт;
- широка координащя та асиметричний характер кл1матичног диплома-mii: кожна кра'1'на несе вщповщальшсть за частку змiн клiмату, проте лише дiя всiх кра'1'н буде мати вплив. Обидва явища - шкiдливi викиди та впливи е поширеними, але не розподiленi рiвномiрно. Найчастiше тi, хто найменш вщповщальний за викиди, бiльш постраждае вщ екстремальних погодних явищ. Внаслiдок цього меншють кра'1'н викликае зовнiшню шкоду, яка шкодить бшьшосп. Найбiльшi три суб'екти - Китай, США та еС - разом скла-дають близько 50% викидiв, але ще 17 кра'1'н виробляють наступш 40%, а в багатьох викиди швидко зростають. Щоб ефективно контролювати ^ма-тичний ризик, свiтовi викиди повинш бути практично нульовими до 2050 р., тому ва щ кра'1'ни, що переважно забруднюють оточуюче середовище, повин-
Hi бути частиною навпь середньостроково'' угоди про кшмат. Немае виключ-hoï «великодержавно'1» угоди, яка дозволяе уникнути небезпечних змш кш-мату;
- глибоК внутршш змгни: управлшня клiматичним ризиком вимагае на-цiональних змiн, якi надають далекосяжнi наслiдки для впчизняно'' економь ки та життя виборцiв, шж бiльшiсть iнших дипломатичних угод. Основш змiни необхiднi для того, щоб люди використовували та споживали енерпю, щоб оплачували продукти, як можуть купити, i навiть ремонт сво'х будинкiв. Клiматичнi угоди е пол^ично бiльш суперечливими, оскiльки вимагають явних ршень вiд внутрiшнього уряду щодо реформування ринкiв, вирiшення питань виробництва енергл та впливу споживачiв на енерпю та транспортний вибiр [14].
Висновки. Отже, кшматичну дипломатiю пропонуемо визначати як теорiю i практику створення мiжнародного клiматичного режиму, ^мату шляхом багаторiвневоï, колективно'' i публiчноï дипломатп, яка спираеться на шстру-менти м'яко'' сили, якими волод^ть i якi активно застосовують офшшш особи держав, мiжнародних органiзацiй, неофшшних установ, транснацю-нальних структур та громадянського суспiльства, серед яких особлива роль належить переговорному процесу i результатом яко'' е чггке правове та орга-нiзацiйне оформлення архпектури клiматичних змiн.
Перспективи дослiджень у цш сферi потребують подальшого вивчення як сутнiсних характеристик кшматично'' дипломатп, ^матичного режиму, так i правового та оргашзацшного оформлення змiни кшмату та його наслiдкiв загалом, так i в контекст глобально'', регюнально'' та нацюнально'' безпеки. Особливе значення мають дослiдження iнформацiйно-комунiкацiйного за-безпечення клiматичних змiн та пiдготовки професiоналiв рiзного плану, якi б були здатш працювати у галузi ^матично'' дипломатп.
Л1ТЕРАТУРА
1. Кл1матична дипломапя в GC: висновки та рекомендаци для Укра'ни. Анал1тич-ний документ. Експертно-дорадчий центр «Правова анаттика». Вересень 2017. URL : http: //www.rac .org.ua/uploads/content/371/file s/climate -diplomacy.pdf (дата звернення: 18.04.2018).
2. Довкшля i ктмат: шформацшно-анаттичний огляд еколопчно'' та ктматично'' пол1тики i права GC за липень-серпень 2017 року. URL: http://www.rac.org.ua/ uploads/content/368/files/eupdatesaugust2017.pdf (дата звернення: 18.04.2018).
3. Довкшля i ктмат: шформацшно-анаттичний огляд еколопчно'' та ктматично'' пол1тики i права €С за лютий 2018 року. URL: http://www.rac.org.ua/uploads/ content/421/files/eupdatesfebruary2018.pdf (дата звернення: 18.04.2018).
4. Global challenges in the Arctic region: sovereignty, environment and geopolitical balance / edited by Elena Conde and Sara Iglesias Sánchez. Milton Park, Abingdon, Oxon; New York, NY: Routledge, 2017. ix, 464 p.
5. Jamieson D. Reason in a dark time: why the struggle against climate change failed and what it means for our future. Oxford; New York: Oxford University Press, 2014. xvi, 266 p.
6. Media diplomacy and its evolving role in the current geopolitical climate / edited by Swati Jaywant Rao Bute. Hershey, PA: IGI Global, 2018. xviii, 211 p.
7. The European Union in international climate change politics: still taking a lead? / edited by Rüdiger K. W. Wurzel, James Connelly and Duncan Liefferink. London; New York, NY: Routledge, 2017. 311 p.
8. Water, security and U. S. foreign policy / edited by David Reed. New York, NY: Routledge, 2017. xviii, 422 p.
9. Cooper A. F., Heine J., Thakur R. Introduction: The Challenges of 21st-century Diplomacy. The Oxford Handbook of Modern Diplomacy / Edited by Andrew F. Cooper, Jorge Heine, and Ramesh Thakur. Oxford: Oxford University Press, 2013. P. 1-28. URL: http://www.oxfordhandbooks.com/view/10.1093/oxfordhb/9780199588862. 001.0001/oxfordhb-9780199588862-e-1 (дата звернення: 18.04.2018).
10. Adriázola P., Carius A., Ruthner L., Tänzler D., Thwaites J., Wolters S. Climate diplomacy. New approaches for foreign policy. Berlin: Adelphi, 2013. 58 p.
11. Good practice in climate diplomacy: approaches for a climate-resilient, low-carbon future. URL: https://www.adelphi.de/en/news/good-practice-climate-diplomacy-approaches-climate-resilient-low-carbon-future (дата звернення: 18.04.2018).
12. Протищя глобальнш змш клiмату у контексп Кютських домовленостей: укра-шський вимiр. Ки1в: Н1СД, Нацекошвестагентство Укра1ни, Фонд цшьових еколопчних швестицш, 2010. 28 с.
13. Elliott L. Climate Diplomacy. The Oxford Handbook of Modern Diplomacy / Andrew F. Cooper, Jorge Heine and Ramesh Thakur (ed.). Oxford: Oxford University Press, 2013. Р. 840-856.
14. Mabey N., Gallagher L., Born C. Understanding Climate Diplomacy, Building diplomatic capacity and systems to avoid dangerous climate change. URL: https:// www.e3 g.org/docs/E3G_-_Understanding_Climate_Diplomacy.pdf (дата звернення: 18.04.2018).
15. PROJECT: Understanding climate diplomacy. URL: https://cdkn.org/project/ understanding-climate-diplomacy/?loclang=en_gb (дата звернення: 18.04.2018).
16. Brember N., Mobjörk M. European Union steps up its efforts to become the global leader on addressing climate-related security risks. URL: https://www.sipri.org/ commentary/essay/2018/european-union-steps-its-efforts-become-global-leader-addressing-climate-related-security-risks (дата звернення: 18.04.2018).
17. Reimer N. Schlusskonferenzen: Geschichte und Zukunft der Klimadiplomatie. München: Oekom Verlag, 2015. 208 s.
18. Требш М. П. Укра1на перед викликами ХХ1 столггтя. Bíchuk Нацюнального yHi-верситету «Юридична академiя Украгни iMeHi Ярослава Мудрого». Серiя: Со-цiологiя / редкол.: А. П. Гетьман та ш. 2017. № 4 (35). С. 141-156.
19. Smith D., Vivekananda J. A climate of conflict. The links between climate change, peace and war. URL: http://www.international-alert.org/sites/default/files/ ClimateChange_ClimateOfConflict_EN_2007_0.pdf (дата звернення: 18.04.2018).
REFERENCES
1. Klimatychna dyplomatiia v YeS: vysnovky ta rekomendatsii dlia Ukrainy. Analitychnyi dokument. Ekspertno-doradchyi tsentr «Pravova analityka». Veresen 2017. URL: http://www.rac.org.ua/uploads/content/371/files/climate-diplomacy.pdf [in Ukrainian].
2. Dovkillia i klimat: informatsiino-analitychnyi ohliad ekolohichnoi ta klimatychnoi polityky i prava YeS za lypen-serpen 2017 roku. URL: http://www.rac.org.ua/uploads/ content/368/files/eupdatesaugust2017.pdf [in Ukrainian].
3. Dovkillia i klimat: informatsiino-analitychnyi ohliad ekolohichnoi ta klimatychnoi polityky i prava YeS za liutyi 2018 roku. URL: http://www.rac.org.ua/uploads/con-tent/421/files/eupdatesfebruary2018.pdf [in Ukrainian].
4. Conde, E., Sánchez, S. I. eds (2017). Global challenges in the Arctic region: sovereignty, environment and geopolitical balance. Milton Park, Abingdon, Oxon; New York, NY: Routledge.
5. Jamieson, D. (2014). Reason in a dark time: why the struggle against climate change failed and what it means for our future. Oxford; New York: Oxford University Press.
6. Bute, S. J. R. ed (2018). Media diplomacy and its evolving role in the current geopolitical climate. Hershey, PA: IGI Global.
7. Wurzel, R. K. W., Connelly, J., Liefferink, D. eds (2017). The European Union in international climate change politics: still taking a lead? London; New York, NY: Routledge.
8. Reed, D. ed (2017). Water, security and U. S. foreign policy / edited by David Reed. New York, NY: Routledge.
9. Cooper, A. F., Heine, J., Thakur, R. (2013). Introduction: The Challenges of 21st-century Diplomacy. The Oxford Handbook of Modern Diplomacy / Edited by Andrew F. Cooper, Jorge Heine, and Ramesh Thakur. Oxford: Oxford University Press, 1-28. URL: http://www.oxfordhandbooks.com/view/10.1093/oxfordhb/9780199588862. 001.0001/oxfordhb-9780199588862-e-1.
10. Adriázola, P., Carius, A., Ruthner, L., Tanzler, D., Thwaites, J., Wolters, S. (2013). Climate diplomacy. New approaches for foreign policy. Berlin: Adelphi.
11. Good practice in climate diplomacy: approaches for a climate-resilient, low-carbon future. URL: https://www.adelphi.de/en/news/good-practice-climate-diplomacy-ap-proaches-climate-resilient-low-carbon-future.
12. Protydiia hlobalnii zmini klimatu u konteksti Kiotskykh domovlenostei: ukrainskyi vymir (2010). Kyiv: NISD, Natsekoinvestahentstvo Ukrainy, Fond tsilovykh eko-lohichnykh investytsii [in Ukrainian].
13. Elliott, L. (2013). Climate Diplomacy. The Oxford Handbook of Modern Diplomacy / Andrew F. Cooper, Jorge Heine and Ramesh Thakur (ed.). Oxford: Oxford University Press, 840-856.
14. Mabey, N., Gallagher, L., Born, C. Understanding Climate Diplomacy, Building diplomatic capacity and systems to avoid dangerous climate change. URL: https:// www.e3 g.org/docs/E3G_-_Understanding_Climate_Diplomacy.pdf.
15. PROJECT: Understanding climate diplomacy. URL: https://cdkn.org/project/ understanding-climate-diplomacy/?loclang=en_gb.
16. Brember, N., Mobjörk, M. European Union steps up its efforts to become the global leader on addressing climate-related security risks. URL: https://www.sipri.org/ commentary/essay/2018/european-union-steps-its-efforts-become-global-leader-addressing-climate-related-security-risks.
17. Reimer, N. (2015). Schlusskonferenzen: Geschichte und Zukunft der Klimadiplomatie. München: Oekom Verlag.
18. Trebin, M. P. (2017). Ukraina pered vyklykamy XXI stolittia. Visnyk Natsionalnoho universytetu «Iurydychna akademiia Ukrainy imeni Yaroslava Mudroho». Seriia: Sotsiolohiia - The Bulletin of the National University «Yaroslav the Wise Law Academy of Ukraine». Series: Sociology, 4 (35), 141-156 [in Ukrainian].
19. Smith, D., Vivekananda, J. A climate of conflict. The links between climate change, peace and war. URL: http://www.international-alert.org/sites/default/files/ ClimateChange_ClimateOfConflict_EN_2007_0.pdf.
Тихомирова Евгения Борисовна, доктор политических наук, профессор, профессор кафедры международных коммуникаций и политического анализа Восточноевропейского национального университета имени Леси Украинки, г. Луцк, Украина
К ВОПРОСУ О КЛИМАТИЧЕСКОЙ ДИПЛОМАТИИ
В статье осуществлена концептуализация климатической дипломатии в аспекте международно-политической проблематики относительно ее сущности, структуры и этапов эволюции, анализируется ее методологическое значение для совершенствования современных практик управления международными отношениями или внешней политикой в сфере изменения климата. Раскрыто содержание понятий «климатическая дипломатия», «климатический режим», «климатические конференции», проанализированы объект и предмет климатической дипломатии, основные элементы климатической дипломатии, некоторые документы климатической дипломатии. Прослежено влияние тех изменений, которые имеют место в дипломатии, на формирование и особенности климатической дипломатии. Актуализирована проблема изменений климата на социальные и человеческие последствия, которые, вероятно, могут иметь риски конфликта и нестабильности. Особое внимание уделяется эмпирическому уровню климатической дипломатии, анализирующему архитектуру изменения климата, а также аналитическому уровню климатической дипломатии, который определяется переходом от клуба к сетевым
формам климатической дипломатии на более широком фоне дискуссий о природе, актуальности и адекватности климатической дипломатии в сложном глобальном мире.
Ключевые слова: дипломатия, изменение климата, климатическая дипломатия, климатический режим, климатические конференции, субъекты климатической дипломатии.
Tykhomyrova Eugenia Borysivna, Doctor of Political Science, Professor, Professor of the Department of International Communications and Political Analysis, Lesia Ukrainka East-European National University, Lutsk, Ukraine
ON THE QUESTION OF CLIMATE DIPLOMACY
Problem setting. An important problem mankind has become the global climate change, which in reality today there is no doubt.
Recent research and publications analysis. An analysis of recent studies and publications has revealed a clear lack of research in the field of climatic diplomacy in the national scientific tradition, although in the documents devoted to the issue of climate change, this term is used. To date, there are not enough scientific papers to address the main aspects of the theory and practice of climate diplomacy. Researches devoted to the consideration of climate change problems in political science, as presented by modern Western political science, are practically absent.
Paper objective. The purpose and tasks of this article are related to the conceptualization of climate diplomacy in the aspect of international-political issues regarding its essence, structure and analysis of its methodological significance for the improvement of modern practices in the management of international relations or foreign policy in the field of climate change.
Paper main body. In the article is realized the conceptualization of climate diplomacy in the aspect of international political problems regarding its essence, structure and stages of evolution, its methodological significance for improving modern practices of managing international relations or foreign policy in the sphere of climate change is analyzed. The content of the terms «climate diplomacy», «climatic regime», «climate conferences» is disclosed, the object and subject of climate diplomacy, the main elements of climate diplomacy, the some documents of climate diplomacy are analyzed. The influence of those changes, which take place in diplomacy, on the formation and features of climate diplomacy is traced. The problem of climate change is actualized on social and human consequences, which, possibly, can have the risks of conflict and instability. Particular attention is paid to the empirical level of climate diplomacy, which analyzes the architecture of climate change, as well as the analytical level of climate diplomacy, which is determined by the transition from the club to the network forms of climate diplomacy on a
wider background of discussions about the nature, relevance and adequacy of climate diplomacy in a complex global world.
The author considers the criterial signs of climate diplomacy: belonging to the sphere of international relations and the foreign policy of the state; application of negotiations as the main instrumentfor establishing relations between subjects of international relations in the field of climate change; the presence of the institute ofprofessionals who directly conduct climate talks and implement climate cooperation, preventing not only climate change, but also the consequences of measures taken to respond to climate change.
Conclusions of the research. Consequently, climate diplomacy is proposed to be defined as the theory and practice of creating an international climatic regime, climate change through multilevel, collective and public diplomacy, which is based on soft power tools that are owned and actively used by officials of states, international organizations, informal institutions, transnational structures and civil society, among which a special role belongs to the negotiation process and the result of which is the clear legal and organizational design of architecture for climatic changes.
Keywords: diplomacy, climate change, climate diplomacy, climate regime, climate conferences, subjects of climate diplomacy.
